Хто зараз що читає / прочитав

[difoto]

Перечитал давеча "Фиесту" Хэмингуэя, после "Старик и море" это было что-то настолько ошарашивающее... посреди книги остановился, и спросил сам у себя: как они могут столько бухать???!!!

[Tolik_lt]

  В 02.09.2010 в 07:15, Di сказав:

как они могут столько бухать???!!!

і у Ремарка теж. звідти я дізнався гарні слова перно, кальвадос, сідр..

[sweetlena]

Щойно прочитала "Солодка Даруся" Марії Матіос, зараз цієї ж авторки "Москалиця"...сильні твори, вдалі образи, цікава мова.

[igorada]

роман Олександра Клименка (проживає в Луцьку) "КОРОСТИШІВСЬКИЙ ПЛАТОНОВ"

тут уривок-початок

[Fantom]

а я вот серію книг "Сталкер" читнув ....

[Caprichos]

Микола Дашкієв "Страчена пісня".

Історичний роман присвячений життю та творчості талановитого українського композитора XVIII століття Максима Березовського.

Нелегка доля композитора, важке життя на чужині, творчі злети та падіння і смерть, яка раптово обірвала його життєву пісню.

Читаючи, мимоволі замислюєшся, скільки б ще чудових творів, світових шедеврів залишили б у спадок людству Леся Українка та Пушкін, Врубель та Шевченко, якби їхні життєві стежки не обірвалися так несподівано та рано.

[Tolik_lt]

Якщо будете іти містом і випадково зустрінете отакого дядечка

то знайте- він написав неймовірний роман

який я прочитав за півночі, був розчавлений ним: соковитою мовою нашого полісся, насиченістю і трагічністю доль і невідворотним розумінням, що життя наше, попри всі перипетії, минає стрімко, і лишає лиш спогади, що згаснуть разом з нами.

[kudrom]

це не той дядечко, що прогнозує погоду за народними прикметами?

[Tolik_lt]

той

[Olesya]

Олександр Ірванець "Очамимря" - за визначенням самого автора, "казочка в дігерському стилі", а насправді - перелицьована новочасна версія давньої легенди про Кирила Кожум'яку.

Мені ця повість нагадує "Кысь" Тетяни Толстой (чи Толстої?? Ну ви мене зрозумієте)

[_sergius]

Прочитав книгу "Романовы и Крым. "У всех нас осталаст тоска по Крыму..."", автори Калінін та Земляніченко.

Книга присвячена життю Романових на південному березі Криму. Приведено чимало фактів про творчість видатних архітекторів, інженерів, садівників, які створювали чудові палацо-паркові ансамблі.

[Caprichos]

Ясунари Кавабата "Избранное"

"Стон горы" - роман;

"Старая столица" - роман;

"Танцовщица из Идзу" - повесть;

"Сон женщины" - рассказ;

"Письмо о родинке" - рассказ;

"Отраженная луна" - рассказ.

Кожного разу читаючи твори Кавабата, захоплююсь його вмінням чітко передати образи.Ніби сам стаєш учасником подій, відображених у творі: чуєш стогін гори і крик коршуна, відчуваєш аромат квітучого персикового дерева, любуєшся ліліями у високій тонкій вазі, відвідуєш чайну церемонію, на якій тобі дісталося місце почесного гостя...

А ще вражає ставлення автора до Жінки, бо Жінка у його творах - це завжди Чудо, це завжди щось Прекрасне.

[shalldone]

Перечитую В.Пєлєвін "Граф t."

[talja]

  В 02.09.2010 в 07:20, Tolik_lt сказав:

  В 02.09.2010 в 07:15, Di сказав:

как они могут столько бухать???!!!

і у Ремарка теж. звідти я дізнався гарні слова перно, кальвадос, сідр..

Перечитувала недавно Ремарка "Жизнь взаймы". Теж помітила таку тенденцію, спочатку подумала, що то просто в головної героїні таке бажання перед смертю - ні в чому собі не відмовляти, і що спиртне допоможе їй не збожеволіти. Але потім зрозуміла, що вино чи кальвадос з устрицями на вечерю чи обід - то щось звичне в той час для певних верст населення (не обов"язково для найбагатших).

Взагалі твір про хвору на сухоти дівчину, яка тікає з санаторія з гонщиком. Героїня знає, що їй залишилось зовсім небагато і що в чоловіка, який поряд з нею, теж немає майбутнього - смерть постійно його супроводжує і знаходить таки раніше за дівчину.....

Сумно, але дуже гарно..

[iriuss]

Вчора ввечері почала і щойно закінчила смакувати новий витвір літературної майстерності Люко Дашвар "Мати все" (2010)

Обожнюю її книги! На появу цієї чекала певно більше місяця, одразу ж після того, як об"явили по тв, що роман видрукували і скоро почнуть продавати.

Дуже сильна історія, насичена, яскрава, сучасна, реальність переплітається з вимислом, герої такі різні, але в кожному бачиш часточку себе. Одним словом - неперевершено!

[talja]

Я якраз теж хотіла написати про цей твір . Купила книгу позавчора в львівській "Є" - забрала останню . Прочитала поки половину, подобається страшенно .

[sweetlena]

Прочитала і я з 50 сторінок "Мати все"...поки не відпускає, так що кидаю борду і йду читати.

[iriuss]

А я сьогодні подужала гарнесеньку сучасну інтерпретацію "Красуні і чудовиська".

Алекс Флинн - "Чудовище" ,(2010). Скачала з інтернету.

Вже й навіть фільм відзнятий є, та прем"єра мабуть в нас не скоро.

Ні разу не жалкую витраченого на книжку часу. Сучасна, ніжна підліткова лав-сторі. Як раз саме те для холодного осіннього вечора під пледиком.

[Caprichos]

Прочитала В.Катаняна Лиля Брик. Величезне спасибі Liberta за книжку. Незважаючи на те, що досить багато читала про ЛЮ та Маяковського, про їхнє життя та стосунки, ця книжка вразила своєю щирістю, в ній стільки спогадів, стільки відвертих думок, стільки подій.

[Olesya]

Щойно дочитала "Музей покинутих секретів" Оксани Забужко. Вражена книгою, просто заповнена нею по вінця.

Не буду переказувати зміст, хай кожен, хто читатиме, відкриє її для себе сам, бо повірте - там Є ЩО відкривати.

І нарешті я зрозуміла, за що я люблю Забужко - за її тонку влучну майстерність описувати емоції - чи то у коханні, чи

у війні, чи у простому повсякденному дні, який теж може бути наповнений неповторністю.

Доповню цитатою нашої української поетеси Маріанни Кіяновської (знайшла на літакценті у відгуках про "Музей..."): "За сумою значущих проблем, яких торкається О. Забужко в “Музеї…” , – це одна з найважливіших на сьогодні книг. За чесністю – одна з найбільш мужніх. Це лицарська книга про високе служіння і самопосвяту. Вона сама є високим актом самопосвяти. Вона пробуджує нас до усвідомлення того, чим є окрема людина всередині народу, і нагадує, що таке – родовід. Ми стали занадто індивідуалістичними, а відтак забули, що всередині роду (на-роду) всі ми – одної крові, і що, по суті, одної крові всі ми, всі, хто живе на одній землі (українці, поляки, євреї, росіяни, вірмени etc), і що долі наші (в радості й у нещасті) нерозривно переплетені. А ще це глибокий, багатоголосий роман, який дає несамовиту радість читання."

[PavelS]

Сьогодні дочитав "Великий Гетсбі" Ф. Фіцжеральда. Гарно показано що всі матеріальні блага і цінності в нашому житті мають дуже відносну свою ціну.

Знайшов "По кому подзвін" Е. Хемінгуея. Видання 84-ого року, так що очікую нормального українського перекладу, за СРСР, як на мене, це робили краще і якісніше.

  В 02.09.2010 в 06:21, Tolik_lt сказав:

Вербер, Революция муравьев.

"Борислав сміється для мурашок", місцями нуднувата інструкція по організації революцій)

Перший том ще прочитав, а на другий сил не вистачило. Окрім глав "Енциклопедія" нічого цікавого не знайшов.

[BACbOK]

Прослухав Зотова "Демон +", "Минус ангел", "Элемент крови", "Республика ночь". Доволі незвичні книги. Цікаво.

Зараз взявся за серію "Этногенез".

Затягує...

[Caprichos]

М.Матіос "Щоденник страченої"

Яке глибоке копирсання в собі. Хтось скаже - істерично, хтось -драматично, а ще інший скаже - життєво. І всі вони будуть праві.

[talja]

Ізабелла Сова — відома польська письменниця і перекладачка, авторка сенсаційної ""ягідної трилогії"", що стала бестселером не тільки у Польщі, але й за її межами. Повість ""Тістечка з ягодами"", котра замикає трилогію, українською мовою друкується вперше. Попри смаковиту назву, ""Тістечка"" не є збіркою рецептів витончених десертів. Це тепла й дотепна, як завжди у Сови, повість про дещо таке, що на загал трактується як Божа воля й катастрофа водночас: про життєвий злам. Адже в житті часом доводиться все починати наново. Коли вигідна стабільність виявляється оманою, успіх — помилкою, кар’єра — пасткою, виграш — програшем... Добре мати тоді — а надто, коли доводиться плисти проти течії, — біля себе кількох друзів. А нехай навіть і тістечко! Бодай одне-єдине.

Головна героїня в свої 30 років потрапила на роздоріжжя і думає, що їй найбільше потрібно в цьому житті - стара стабільна робота, що дасть їй стабільність, чи нові зв"язки, які незрозуміло до чого приведуть.

Мені дуже сподобалась манера написання і імена головних героїв - Ягода, Магда, Агата, Болек, Рисек...

Уривок з твору:

-ВІн не є моїм чоловіком, тож я не знаю, чи влучне це слово.

- А хто він тобі? - допитувався Болек

-Я власне, не знаю, як його визначити. Друг? Після тієї пригоди з купою я маю певні сумніви. Наречений? ТЕж ні, бо ми не заручені. "Хлопець" звучить трохи дурнувато стосовно тридцятирічного бугая. Партнер....Жахливе слово, як з дешевих сексуальних порадників. Може, коханець....

- А ви живете разом?- запитав Мацек.

- Ні, ми зустрічаємось після роботи і йдемо до мене на чай.

- Ну, тоді все дуже просто, - виголосив Юзек. - Таких чуваків називають чаювальниками.

П.С. До сьогодні картаю себе, що не купила інших її книг на розпродажі в Львові

10 грн. за книжечку в твердій палітурці

[invited]

Перечитую вкотре... Теодора Драйзера "Фінансист"...