Нова українська школа - знову шкільні реформи

[jack74]

Новий навчальний рік: Які нововведення чекають на школярів та вчителів із 1 вересня

Цитувати

За декілька днів розпочнеться новий навчальний рік. Міністерство освіти і науки підготувало ряд нововведень як для школярів, так і для вчителів

Міністерство освіти і науки продовжує вносити революційні зміни в навчальний процес. Хоча за планами відомства нашуміла концепція "Нова українська школа", якою передбачається 12-річна форма навчання, почне діяти з наступного року, з 1 вересня поточного року на школярів та учителів також чекають деякі сюрпризи.

Структура навчального року залежить від школи

Напередодні початку нового навчального року почастішали розмови про запровадження навчання по триместрах: через кожні три місяці навчання – десять днів канікул. У відомстві спростовують цю інформацію. "Міністерство освіти і науки не вирішує, якою має бути структура навчального року, це роблять школи за погодженням з місцевими органами влади", - йдеться у заяві міністерства.

У Міносвіті зауважують, що стосовно структури навчального року відомство просить дотримуватися лише трьох правил, які регламентовані законодавством:

1. Початок навчального року має припадати на 1 вересня. 
2. Навчання має закінчуватися не пізніше 1 липня. 
3. Канікули впродовж навчального року (не враховуючи літніх) мають тривати не менше 30 днів.

"У межах цієї рамки школи самі вирішують, яку структуру навчального року формувати та як планувати власну роботу. Далі вони мають погодити структуру з місцевими органами влади, які, власне, й займаються адмініструванням шкіл", - додають у відомстві.

Зауважимо, це зокрема стосується введення карантину, вимушених канікул, груп продовженого дня, вихідних для підготовки до ЗНО, тощо.

"Ні" відпрацюванню по суботах

Таким чином канікули в школах цього року мало чим відрізнятимуться від минулорічних. Однак на них не даватимуть домашніх завдань.

Натомість є деякі зміни у питанні вимушеного припинення навчального процесу. Починаючи з цього року учні не відпрацьовуватимуть по суботах карантин чи вимушені канікули через скорочення опалювального сезону.

Якщо у школі 5-денний навчальний тиждень, то таким він буде увесь рік. Незалежно від обставин. Діти ж наздоганятимуть програму, вивчаючи дві теми за урок, самостійно чи дистанційно.

У початковій школі оцінювання по-новому

Найбільш цікаві новації у відомстві підготували для найменших школярів. Так, з 1 вересня 2017 року відбудуться деякі зміни у оцінюванні учнів початкових класів. У 1-му та 2-му класах дітям не виставлятимуть бали. Взагалі не будуть оцінюватися всі чотири роки в початковій школі такі предмети як музика, образотворче мистецтво, трудове навчання, тощо. Це, переконані у Міносвіті, сприятиме відходу від так званого "карального" оцінювання.

Окрім цього, вчителі більше не оцінюватимуть каліграфію дитини. Головне, щоб учні писали акуратно і розбірливо. Це ж стосується і зошитів. Їх відтепер можна підписувати у довільній формі. Оцінка не знижуватиметься, навіть якщо у підписі будуть охайні виправлення, зроблені дитиною.

Також скасовано усілякі дошки пошани чи екрани чистоти – будь-які рейтинги, що можуть вразити самооцінку дитину. Про успіхи чи невдачі вчитель зобов’язаний повідомляти учня чи його батьків у індивідуальному порядку, а не назагал.

Серед іншого учням початкової школи запропоновано спочатку писати у робочих зошитах олівцями. Це може бути і до 3 класу. Вчитель сам вирішуватиме, коли дитина зможе перейти на писання ручкою.

А от самі вчителі для виправлення помилок у зошитах учнів більше не використовуватимуть червоного чорнила. Їм запропонували перейти альтернативну зелену ручку.

На уроках літератури - фінансова грамотність

Міністерство освіти і науки анонсувало і кардинальні зміни для учнів 5-9 класів. Так, у коментарі "Віснику" директор Кременчуцького міського науково-методичного центру Олена Никифоренко відзначила, що, до прикладу, читаючи твір Марка Твена "Пригоди Тома Сойєра" у 5-му класі, учні звертатимуть увагу на "менеджерські здібності" головного героя, який перетворив нудне фарбування паркану на яскравий й ефективний "підприємницький проект". Так діти отримуватимуть знання з "Підприємницької та фінансової грамотності" не лише на уроках математики чи інформатики, а й світової літератури.

Тобто в учнів формуватимуть математичну та інформаційно-цифрову компетентність (що учень знає, вміє, оцінює, усвідомлює та які висновки робить), вміння спілкуватися державною та іноземною мовами, ініціативність, уміння вчитися упродовж життя. І вчителю більше не потрібно зосереджувати всю увагу на змісті матеріалу. "У цьому суть нового компетентнісного підходу та наскрізних змістових ліній", - зауважила Никифоренко.

Однак це – переважно з наступного року. А цього року школи складатимуть навчальні плани за минулорічним зразком. Окрім оновленої програми для 9-го класу.

Цьогоріч вчитимуться вчителі

Натомість цього року готуватимуться до майбутніх змін освітяни. Вчителі предметними мають пройти комплексне перенавчання відповідно до концепції "Нова українська школа". Втім, у відомстві пообіцяли, що сертифікація вчителів буде добровільною.

А от працівникам 100 шкіл, які пілотуватимуть у цьому році перший клас "Нової української школи" мають надати підтримку як на місцевому, так і на державному рівнях.

"Забезпечити вчителів постійною методичною підтримкою, дати їм реальні механізми, як навчати дітей за новими методиками згідно з новим стандартом – це зобов’язання, яке ми беремо на себе. Вже пройшли тренінги для вчителів пілотних шкіл, на допомогу педагогам ми також розробляємо дистанційні курси, де наочно показуватимуть методики, навчальні матеріали для дітей. Від місцевих органів ми очікуємо матеріальної підтримки для вчителів, переобладнання шкіл, реальної уваги до того, щоб пілотні школи були забезпечені усіма допоміжними матеріалами, які будуть потрібні вчителю у пілотуванні – мобільними партами, інтерактивними та дидактичним матеріалами для дітей", – наголосила міністр освіти Лілія Гриневич.

Основні зміни для учнів 5-9 класів за концепцією "Нова українська школа"

Українська мова. Діти писатимуть твори, пов’язані з фінансовою грамотністю та екологічною безпекою тощо. Тобто усі творчі роботи матимуть виразне практичне спрямування. Новий обов’язковий вид роботи – есе.

Українська література. У 5-му класі читатимуть менше народних казок, загадок і прислів’їв. Зате більше годин на творчість Зірки Мензатюк (сучасна письменниця та журналіст), Леоніда Глібова, Євгена Гуцала, Василя Симоненка. Осучаснення уроків за рахунок введення нових авторів. Кількість годин на вивчення творів змінилася і в інших класах.

Світова література. Розширений список для альтернативного вивчення. Наприклад, з’явилися "Собаче серце" Михайла Булгакова (9 клас). А також додаткового читання (наприклад, "Чи вмієш ти свистати, Юганно?" Ульфа Старка).

Математика. Більшості задач надано практичний зміст. Змінено послідовність вивчення тем так, щоб одночасно їх проходили на інших предметах. Дещо розвантажена програма.

Інформатика. У 9-му класі з’явиться 3D-графіка та основи бази даних. А комп’ютерну графіку учні вивчатимуть уже у 6-му класі, текстовий редактор – у 8-му, як і створення та публікацію веб-ресурсів.

Історія. Синхронізоване вивчення історії України та всесвітньої історії у 7-9 класах. У 5-му класі учні вивчатимуть історію як науку та складову життя суспільства.

Іноземні мови. Вперше очікувані результати чітко виписані відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти. Так, учні 9-х класів звичайних шкіл мають досягти рівня А2+, спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземної мови – В1, ті, хто оволодіває другою іноземною – А2.

Біологія. Фактично кожна тема передбачає виконання міні-проекту. Упродовж року кожен учень має узяти участь хоча б в одному з них. 40% матеріалу – в опційне навчання. Тобто, необов’язкові частини змісту підручників можуть вивчатися за вибором учителя.

Фізкультура. Учні зможуть займатися регбі, корфболом, петанком, фехтуванням, військово-спортивними іграми, степаеробікою та чирлідінгом (як можливі модулі).

Трудове навчання. Не буде обов’язкового поділу на дівчат та хлопців. Кожен учень зможе сам обирати вид діяльності. Учні створюватимуть проекти з використанням різних технологій. А не конкретне завдання за однією технологією.

"Основи здоров’я". Більше дізнаватимуться про безпечну поведінку в Інтернеті та соцмережах. Більше практичних робіт та занять поза межами класу.

 

Примітно, з 1 вересня 2016 року у початкових класах більше не перевіряють читання на швидкість, на уроках фізкультури скасовано нормативи і команди "рівняйсь-струнко", а в 1-2 класах відмовилися від примушування дітей зубрити напам’ять таблиці множення і додавання. Також була проведення певна декомунізація: на уроках літератури почали менше вивчати творчість радянських письменників, а на уроках музики – тодішніх пісень.

 

Новини за темою: Реформа школи: Які зміни чекають на середню освіту в Україні

 

[Zheny@]

будемо побачити. Дещо мені подобається, а дещо ні.

Оцінювати малювання, музику і працю - це було огидно.

Немає у мене слуху - не співаю, як можна оцінити мої потуги?

Чия  не художник, так само.

Як і праця. Звісно, що робити щось руками повинен вміти кожен (онанізм виключено, якщо в когось з'явилися брудні думки ), але кожен своє,  а не хлопці зубило і молоток, а дівчата яєчню і салати.

 

Літературу перепотворити на фінансову грамотність... млдя..  казок не читати?  Жесть.

 

[HelloBoy]

хай взагалі відмінять всі точні науки та будь-які  "застравляння"... дитина сама повинна вирішувати шо їй вчити і чи взагалі відвідувати школу.....

[Electronshik]

В 31.08.2017 в 20:53, HelloBoy сказал:

хай взагалі відмінять всі точні науки та будь-які  "застравляння"... дитина сама повинна вирішувати шо їй вчити і чи взагалі відвідувати школу.....

ТОді перестануть вчитись взагалі, згадайте себе, що охоче було вчитись?

[MACCEN]

мене батьки не заставляли ходити в школу, але мені хотілось ходити, бо вчителі були класні, і перша вчителька була класна.

все залежить від вчителя, якщо вчитель прийшов не по призванню, то нафіг він нада взагалі, в нас наприклад в 26 школі трудовик навчив і точити на станках болти, і креслити, навіть самм атпєтим трійочникам було цікаво на його уроках.

[HelloBoy]

15 часов назад, Electronshik сказал:

ТОді перестануть вчитись взагалі, згадайте себе, що охоче було вчитись?

так про шож і мова....

дурним неосвідченим стадом управляти легше!

[Oksana04]

On 30.08.2017 at 13:46, jack74 сказано:

"Окрім цього, вчителі більше не оцінюватимуть каліграфію дитини. Головне, щоб учні писали акуратно і розбірливо."

А це не одне і те ж?

 

Нам в 2му класі вже повідомили на зборах про відміну оцінювання. Знову. Минулого року казали що це лиш 1й клас. Батьки в шоці, діти в захваті.

Знову буде "А що вона мені зробить?"...

[AgentSmith13]

http://www.pravda.com.ua/news/2017/09/1/7153730/

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що вища світа не обов'язкова для кожного українця.

"Не обов'язково, щоб кожен мав вищу освіту. Я вважаю, що не кожен може бути вченим і не кожному потрібна вища освіта", - зауважив прем'єр-міністр.

За словами прем'єра, Україні дуже не вистачає кваліфікованих фахівців робочих спеціальностей. При цьому, додав він, професійно-технічна освіта не може створити конкурентоспроможних фахівців, які б розбиралися у сучасних технічних процесах.

Він додав, що традиція мати диплом про вищу освіту склалася в 90-ті роки.

Відео, що (не)дивно, ніде немає, хоча особисто бачив репортаж про це на 1+1, ще пам'ятаю, як здивувався змісту промови тоді.

А тепер саме цікаве - в 2011 Азаров заявив, що в Україні занадто багато громадян з вищою освітою.

Так отож...

А тепер дивимось на 90% вакансій не вантажника чи "старшого куди пошлють", і читаємо вимогу "вища освіта"...

P.S. "необов’язкові частини змісту підручників можуть вивчатися за вибором учителя" - шедевр просто.

[vaz75]

В 31.08.2017 в 20:53, HelloBoy сказал:

хай взагалі відмінять всі точні науки та будь-які  "застравляння"... дитина сама повинна вирішувати шо їй вчити і чи взагалі відвідувати школу.....

Що? Дитина має сама? Ти певно не маєш дітей? Або вони дуже малі? Моя дитина в 10 класі, і нічого не хоче, окрім гульок і інтернета. Так що їй дати відгул від уроків? Блін.

[vaz75]

23 часа назад, MACCEN сказал:

мене батьки не заставляли ходити в школу, але мені хотілось ходити, бо вчителі були класні, і перша вчителька була класна.

все залежить від вчителя, якщо вчитель прийшов не по призванню, то нафіг він нада взагалі, в нас наприклад в 26 школі трудовик навчив і точити на станках болти, і креслити, навіть самм атпєтим трійочникам було цікаво на його уроках.

Ти виключення з правил, вітаю.

[vaz75]

5 часов назад, Oksana04 сказал:

А це не одне і те ж?

 

Нам в 2му класі вже повідомили на зборах про відміну оцінювання. Знову. Минулого року казали що це лиш 1й клас. Батьки в шоці, діти в захваті.

Знову буде "А що вона мені зробить?"...

А в нас керівничка спитала - оцінювати, чи ні

[vaz75]

Я чую, оте "зміни, реформи", і мене перетрушує. Вже такого наміняли і нареформували ці недотепи при владі, що ппц. Саме головне, що хрєнові реформатори не чують, навіть не слухають, вчителів на місцях, які ці "реформи" будуть впроваджувати (єслі шо, в мене 2 вчителя вищої категорії в родині).

[MACCEN]

Це просто очередне "чмо" яке далеке від школи та процесу навчання, живе в своєму космосі і щось там видумує.

Доречі а як можна визначити до чого дійсно схильна дитина, тестами, практикою?

 

Може все життя думали що дитина гумунітарій, а на справді їй попадались тупі вчителі які вдвадили від точних наук, тому дитина пішла в гумунітарні науки.

 

Думаю ці всі реформи для того, щоб більше тупаків виростити, а тупаками легше управляти, тому що як правило всі революції видумують та очолюють грамотні люди.

 

Правильно, дитина взяла в руки калькулятор, буде бухгалтером або фінансистом, а якщо лопату в руки, то буде все життя кайлом махати

 

Треба за хамство та неповагу до вчителів взагалі штрафувати батьків і то штраф щоб був з трьома нулями, ну і особо вредоносних виключати з навчальгого закладу взагалі, це стосується університетів теж.

[sergkots]

А які країни варто було б взяти для прикладу гарної освіти?

[AgentSmith13]

1 час назад, MACCEN сказал:

Може все життя думали що дитина гумунітарій, а на справді їй попадались тупі вчителі які вдвадили від точних наук, тому дитина пішла в гумунітарні науки.

Маю вищу біологічну освіту (усвідомлено вибрав, червоний диплом бакалавра, звичайний спеціаліста - "не дав на лапу" за "галочку" і доступ до магістратури принципово, досі, знімаючи макро, латинь на комашку пам'ятаю, хоч і спеціальність основна була в мене "фізіологія та анатомія людини"), але... Починаючи з 3-4-го курсу активно і досі  - сисадмін -  Linux, FreeBSD, AD, IP-телефонія, відеоконференції, веб-розробка, плюс досвід 5 років роботи дизайнером в рекламній агенції (фотографією страждав ще до цифри), знання AutoCAD, ArchiCAD (батьки - будівельники, та й сам адмінив 2 будівельні контори), на додаток ремонт (паяльником, а не "реінсталл віндовс") ПК, ноутів, перепрошивка всього що прошивається і т.д. Було хоббі - стало роботою. І от нафіга мені, питається, точні науки, в тому числі фізика та інформатика, свого часу були (як і грунтовні знання біології, особливо по моїй спеціальності, рано чи пізно можуть допомогти - так, я таки не медик повноцінний, але...)...

Так, до наявного рівня знань йшов довго (не ведучись на рекламу "суперкурсів"), але без нормальної базової освіти того, що тепер можу (не похизуватися для пишу) не було б.

[sergkots]

Про сучасний та майбутній стан речей всі сходяться в одному - важливо щоб людина могла самостійно оволодівати новими знаннями та навичками. Світ змінюється надто стрімко - поступово зникають старі професії, з'являються нові. Класична система освіти не встигає за всіма цими змінами - вона надто незграбна та повільна. Виграє той хто здатен самостійно навчитись, в лідерах буде той хто це зробить без онлайн курсів - лише на основі початкової інформації.

Чи вчать наших дітей таким навичкам? 

[MACCEN]

Базові речі як моноліт, тому треба дитині давати всі предмети, і можливості, щоб був вибір, і не забирати предмети по типу, мені хімія не пригодилась, і дитині вона нафіг не треба, це якби в нас в Луцьку був технопарк з професіями, де діти наприклад могли б по тижню опановувати якусь професію, щоб біли більш чіткі уявлення що це таке бути наприклад бухгалтером, чи хіміком, чи навіть тих в кого є романтика бути пожежним, пару виїздів на тренування та на справжню пожежу може охладити бажання, або тим хто хоче бути лікарем хірургом, пару походів в морг чи демо операції може кардинально змінити або підсилити бажання опанувати ту чи іншу професію.

 

Може варто почати реформу з кадрів, надати зарплату гідну, та умови праці теж, щоб вчитель був захищений як від дурня учня, так і дурня батька, який ще прийде права качати, що на його дитинку крикнули, бо це не педагогічно, а що ця дитинка виносить мозг всій школі то на це не звертається увага.

[sergkots]

1 година тому, MACCEN сказано:

Базові речі як моноліт, тому треба дитині давати всі предмети,

А чи багато людей вміє свої базові теоретичні знання використовувати на практиці?

 

[Nokian]

Що толку, коли людина має знання, а не вміє їх застосовувати.Від  того, що відмінно знаєш будову авто та ПДД водієм ще не станеш-потрібно вміння їздити.

Школа має вчти вчитися.  Зявився новий проект- спеціаліст має освоїти за місяць-три необхідний обєм знань та вмінь,щоб його виконати.

Чим далі,тим менше буде постійної  роботи. Точніше  такої роботи, яка дає високий заробіток.

Суспільству потрібні одиниці теоретиків та альтруїстів, а от крутитися  та заробляти мають вміти всі.

[Zheny@]

On 02.09.2017 at 22:58, MACCEN сказано:

Треба за хамство та неповагу до вчителів взагалі штрафувати батьків і то штраф щоб був з трьома нулями

А що робити із вчителями, які хамлять дітям  і зухвало при всіх принижують і ображають? (і це та людина, яка гордо називає себе педагог, вчитель), що воно навчить дитину?? (маю прикладів вагон, дещо навіть зафіксовано на диктофон)

 

Біда, насправді, в тому, що вчителі вчать по савєцкій методиці - всі повинні знати все: - х*йня повна.

Вчитель повинен побачити в дитині потенціал до тих чи інших наук, і тоді вже чітко розподіляти технар він чи гуманітарій. 

Згадую свій клас. У нас був хлопчина, який ні математику, ні англійську чи там історію чи хімію - ні в зуб ногою. за те на уроках праці, він можна сказати "творив дива".  Ми всі відставали а він мало того, що робив швидше за всіх, так ще й якісніше.

Був такий, що любив історію, а у всьому решта - баран бараном.  Були явні фізкультурники, були біологи і хто завгодно. Але це потрібно було побачити в дитині і чітко визначити його майбутню роль у житті.

 

Те, що програму для дітей складали люди із свого власного  сферичного вакууму - гарантовано.  Дещо вгадали, дещо ні.

Біда в тому, що ніхто не радиться з батьками.

[jack74]

Парламент ухвалив освітню реформу: 12-річка для школярів і підвищення зарплатні вчителям

Цитувати

Документ набере чинності після підписання спікером ВРУ, президентом України та публікації в офіційному виданні; хоча деякі норми будуть вводити поступово протягом кількох років

Верховна Рада ухвалила в другому читанні і в цілому законопроект № 3491-д “Про освіту”. “За” проголосували 255 народних депутатів.

Трансляцію засідання вів телеканал “112 Україна”.

 

12-річка для школярів

Вводиться 12-річне навчання для школярів:

• для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року;
• для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року;
• для профільної середньої освіти – з 1 вересня 2027 року.

І тільки з 1 вересня 2027 року строк здобуття профільної середньої освіти усіма здобувачами становить три роки. До цього теж можна, але за певних умов - наприклад, якщо є відповідний стандарт профільної середньої освіти та відповідної типової освітньої програми.

Після молодших класів, середньої та старшої школи запроваджується державна підсумкова атестація, її можуть провести і в формі Зовнішнього незалежного оцінювання, однак наприкінці початкової школи - лише для того, щоб відслідкувати рівень успішності учнів.

Законопроект приділяє багато уваги дітям з особливими потребами. Так, обов’язково створюють інклюзивні та спеціальні групи і класи за зверненнями осіб з особливими потребами або їх батьків.

 

При чому категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами Кабміну. А освітні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник для таких дітей.

Законопроект зобов'язує заклади освіти інформувати про свою діяльність - зокрема, на своїх сайтах чи сайтах засновників. Треба публікувати документи, що свідчать про дозвіл на освітню діяльність та інші особливості - мова викладання, правила прийому, чи пристосований заклад до дітей з особливими потребами, перелік додаткових (платних) послуг і ціни на них.

Документ передбачає створення сайту з підручниками для школярів. Про це має подбати Міносвіти. Електронні книжки чи книжки в електронному вигляді мають у повній версії перебувати у вільному доступі. Окрім того, книжки і підручники, створені за державні кошти, розробник має публікувати на своєму сайті.

 

Зарплати педагогів

Спойлер

 

Зарплати вчителів прив'язали до мінімальної зарплатні. Так, оклад педагога найнижчої кваліфікаційної категорії має скласти щонайменше 9600 грн.

Кожна наступна кваліфікаційна категорія має "подарувати" педагогу щонайменше 10% зазначеної суми до окладу.

При цьому оклади науково-педагогічних працівників на чверть вищі, ніж у педагогів. Ну, а кожен наступний рівень категорії, так само, надає +10%.

Схеми посадових окладів затвердить Кабмін.

 

Прописані надбавки за вислугу років як педагогам, так і науково-педагогічним працівникам:

• понад три роки - 10 відсотків;
• понад 10 років - 20 відсотків;
• понад 20 років - 30 відсотків посадового окладу.

Окрім того, плюс 20% посадового окладу дає сертифікат, поки він діє.

Разом з тим, виплати пропонують вводити не одночасно, а поступово.

 

 

Мова навчання представників нацменшинств

Спойлер

 

Питання мови навчання предстаників національних меншинств в Україні стало одним із найбільш гострих. Безпосередньо в ході розгляду поправок до законопроекту депутатська група розробляла компромісний варіант - щоб з одного боку не позбавити права вивчати рідну мову представників нацменшинств, а з іншого зобов’язати їх вивчити державну мову.

Ухвалили варіант, який дозволяє тим, хто наразі навчаються у школі, до 2020 року навчатися за правилами, які діяли до ухвалення даного законопроекту - проте з поступовим збільшенням кількості предметів, які викладаються українською мовою.

Всім представникам нацменшинств і корінних народів України, які навчатимуться у середній школі з наступного року, пропонують створювати окремі класи і групи.

“Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах для здобуття дошкільної, початкової освіти поряд з державною мовою мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через окремі класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою, що створюються відповідно до законодавства. Не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою”, - зачитав фінальну версію статті нардеп від БПП Костянтин Усов.

Той же принцип застосували до корінних народів України.

 

 

Відео по темі:

Спойлер

 

 

 

 

 

Новини за темою:

Для реалізації реформи освіти в 2018 році необхідно 1,8 млрд грн, - Міносвіти

Освітня реформа передбачає створення центрів для визначення кваліфікації для тих, хто займався самоосвітою

 

[jack74]

Рада підтримала за основу новий законопроект про загальну середню освіту

Цитувати

За документ з другого разу проголосували 229 народних депутатів

Верховна Рада підтримала за основу законопроект про повну загальну середню освіту № 10204. За з другого разу проголосували 229 нардепів, трансляцію вів офіційний канал "Рада".

Законопроект передбачає новації для учнів, вчителів, батьків та освітніх управлінців, повідомила міністр освіти Лілія Гриневич, передає Міносвіти.

Документ має надати учням механізми визначення власної освітньої траєкторії.

"Для учнів з особливими освітніми потребами побудова такої траєкторії – можливість для успішної інтеграції у життя звичайної школи. Для дітей, які серйозно навчаються ще поза школою, наприклад, ходять на спорт чи в музичну школу, – це можливість зарахувати отримані не в закладі знання, а вивільнений час використати на домашнє завдання чи іншу роботу. Для учнів, які перебувають на домашньому навчанні, цей механізм дозволить просто та безпечно зарахувати свої навчальні досягнення та отримати документ про повну загальну середню освіту", – цитують Гриневич.

Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою у школу. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.

Для підтвердження знань, здобутих поза закладом, будуть проводити річне оцінювання чи державну підсумкову атестацію.

Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати контроль двічі на рік.

"Діти на тривалому стаціонарному лікуванні завдяки прийняттю цього документа нарешті отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах. Їхнє право на навчання має бути закріплене саме на рівні закону, щоб більше ніколи ми не стикалися з ситуацією, коли в Україні при лікарнях роками живуть наші занедбані та усіма забуті діти", – підкреслила Лілія Гриневич.

 

1

2

3

4

Законопроект також має надати учням можливість обирати предмети.

"Адже як зараз – все впирається в недостатність годин, тому де-факто вибіркову складову обирає школа, а не школяр. Цей же закон дає можливість створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів, коли дисципліну слухає не один клас, а збірна група з учнів класів однієї паралелі та суміжних класів. Завдяки цим групам діти зможуть справді вибрати, що вони вчитимуть, який вибірковий предмет їх дійсно цікавить. Особливо це актуально для старшої профільної школи, зміст освіти якої має максимально відповідати потребам, інтересам та планам дитини на майбутнє", – пояснила міністр.

Відповідно до проекту, мова здобуття середньої освіти - державна. Разом з тим передбачено варіанти для корінних народів і національних меншин.

Представники корінних народів України, які не проживають у мовному середовищі рідної мови і не мають держави, які б захищала їхню мову (в першу чергу йдеться про кримських татар), навчатимуться з 1 до 11(12) класу мовою корінного народу - поряд із ґрунтовним вивченням української мови.

 

Ще одна модель передбачена для шкіл з мовою навчання національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:

• материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі.
• у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має почати викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки, коли не менше 40% предметів вивчаються державною мовою.
• зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також тих, що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.

Спойлер

 

Педагогічна інтернатура, індивідуальні освітні траєкторії, нові доплати та обов’язкова домедична допомога – уряд подав у ВРУ проект закону «Про повну загальну середню освіту»

Опубліковано 13 березня 2019 року о 13:23

Спойлер

Проект закону «Про повну загальну середню освіту», що доповнює Закон «Про освіту» і дає реальні механізми для реалізації реформи Нова українська школа для учнів, учителів, батьків та освітніх управлінців, подано Урядом на розгляд Верховної Ради України. Відповідне рішення КМУ прийняв сьогодні, 13 березня 2019 року, у приміщенні Будинку Уряду.

«Шкільна реформа – це забіг на довгу дистанцію. Саме тому надзвичайно важливо, щоб ідеї та архітектура освітньої реформи, механізми, які створюють нові, суголосні часу можливості для наших дітей, були чітко визначені та закріплені як стратегічний пріоритет держави на наступні роки, зокрема на рівні законів. У 2017 році парламент ухвалив Закон «Про освіту», що став фундаментом освітньої реформи. Саме завдяки його прийняттю, а також активній роботі усього Кабінету Міністрів, 1 вересня 2018 року наші першокласники прийшли навчатись у Нову українську школу – до підготовлених вчителів, за новим змістом освіти, у новому освітньому просторі. Але для повноцінного будинку фундаменту недостатньо, нам також потрібні механізми, які дадуть реалізуватись закладеним ідеям. І саме цією опорною стіною реформи має стати презентований сьогодні проект закону «Про повну загальну середню освіту»», – зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич, презентуючи документ на засіданні Уряду.

Зокрема, вона розповіла про основні новації законопроекту, згрупувавши їх блоками: новації, що створюють нові можливості для учнів, новації для вчителів, для батьків та освітніх управлінців.

Так, учням документ пропонує реальні механізми визначення власної освітньої траєкторії.

«Для учнів з особливими освітніми потребами побудова такої траєкторії – можливість для успішної інтеграції у життя звичайної школи. Для дітей, які серйозно навчаються ще поза школою, наприклад, ходять на спорт чи в музичну школу, – це можливість зарахувати отримані не в закладі знання, а вивільнений час використати на домашнє завдання чи іншу роботу. Для учнів, які перебувають на домашньому навчанні, цей механізм дозволить просто та безпечно зарахувати свої навчальні досягнення та отримати документ про повну загальну середню освіту», – пояснила Міністр.

Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою у школу. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.

Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.

Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).

«Так ми зможемо дати можливості активним та відповідальним батькам забезпечити кращу освіту дітям, а державі – застерегти права незахищених школярів та бути впевненою, що діти отримують хорошу освіту і навчаються у прийнятних умовах», – підкреслила Лілія Гриневич.

Передбачено й розвиток нового освітнього простору. Проект визначає, що медіатеки та ресурсні кімнати, які показали високу ефективність як для навчання дітей з особливими освітніми потребами, так і для інших дітей, найближчим часом мають стати нормою для шкіл.

«Діти на тривалому стаціонарному лікуванні завдяки прийняттю цього документа нарешті отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах. Їхнє право на навчання має бути закріплене саме на рівні закону, щоб більше ніколи ми не стикалися з ситуацією, коли в Україні при лікарнях роками живуть наші занедбані та усіма забуті діти», – відзначила Міністр.

2 адаптаційні цикли навчання – 1-2 клас та 5-6 клас, що також передбачені законопроектом, дозволять надати додаткову підтримку дітям у найбільш вразливі періоди шкільного життя.

Ще один механізм, який дає дітям цей закон, – реальний, а не декларативний вибір предметів варіативної складової.

«Адже як зараз – все впирається в недостатність годин, тому де-факто вибіркову складову обирає школа, а не школяр. Цей же закон дає можливість створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів, коли дисципліну слухає не один клас, а збірна група з учнів класів однієї паралелі та суміжних класів. Завдяки цим групам діти зможуть справді вибрати, що вони вчитимуть, який вибірковий предмет їх дійсно цікавить. Особливо це актуально для старшої профільної школи, зміст освіти якої має максимально відповідати потребам, інтересам та планам дитини на майбутнє», – розтлумачила очільниця МОН.

Міністерство та Уряд не забувають й свої зобов’язання перед дітьми, що вчаться  у школах з мовою навчання національних меншин.

«Наша мета – щоб ці діти повноцінно оволоділи як державною, так і рідною мовою. Після численних консультацій, погоджень та перемовин у законопроекті «Про повну загальну середню освіту» ми пропонуємо саме ту модель, яку сформували та оприлюднили за результатами консультацій щодо Закону «Про освіту», – наголосила Лілія Гриневич.

Отже, перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться  про кримських татар.

Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.

Друга модель для шкіл з мовою навчання національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:

• материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі.
• у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має почати викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки - не менше 40% предметів вивчаються державною мовою.
• зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова).  Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.

Закон також дає непересічні можливості для вчителів, зокрема реальну педагогічну автономію у:

• створенні програм
• розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу)
• підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.

Документ також передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами.

До цього ж вони зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону зможе встановлювати засновник закладу.

Ще одна новація для вчителів – запровадження педагогічної інтернатури.

«Так само, як ми створюємо нове дружнє освітнє середовище для дітей, ми намагаємося створити середовище підтримки та піклування для вчителя. Педінтернатура передбачатиме, що молодий вчитель, з навчання прийшовши в заклад, отримає наставника, який консультуватиме, скеровуватиме та опікуватиметься його благополуччям та розвитком. При цьому наставник отримуватиме 20% доплату до зарплати за таку супервізію та буде особисто зацікавлений в успіху молодого вчителя», – роз’яснила Лілія Гриневич.

Найперше і найважливіше, що цей проект пропонує батькам – це безпечне середовище для їхніх дітей.

«Так, документ визначає, що всі вчителі пройдуть курси підготовки з домедичної допомоги. Ми мали прикрі випадки, коли діти з різних причин згасали в стінах школи за лічені хвилини, ні медсестра, ні швидка просто фізично не встигали надати їм допомогу. Але якби вчитель володів основами домедичної допомоги, то ці діти могли б залишитися живими. І цей документ передбачає обов’язковість такої підготовки для вчителя. Також батьки дітей з особливими освітніми потребами отримають можливість супроводжувати своїх дітей на уроках», – додала Міністр.

Завдяки закону батьки також отримають право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти. Ідеологія такої перевірки змінена – вона направлена передусім на підтримку та захист школи та всіх учасників освітнього процесу. Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над «і» та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.

Свої переваги отримають й освітні управлінці. Так, згідно з Законом «Про освіту» директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі.

Однак щоб ця змінність влади давала позитивні наслідки для розвитку закладу, мають бути прозорі та чесні механізми виборів директорів. І в цьому проекті з урахуванням пілотування різних видів конкурсного відбору директорів було вирішено, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. Це має мінімізувати  використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес.

«Як ви можете переконатися, цей проект закону – це не абстрактні концепції, а вже реальні механізми для розвитку можливостей та таланту кожної української дитини. Розкриття потенціалу наших вчителів та освітніх управлінців. Спокою та співдії для батьків наших школярів», – підсумувала Лілія Гриневич.

Нагадуємо, що 2019 року держава спрямувала на оснащення шкіл природничо-математичними кабінетами 200 млн гривень.

 

[jack74]

В Україні вводять нову форму здобуття шкільної освіти

Перший механізм для створення індивідуальних програм школярів, можливості співпраці між закладами освіти та нові підходи до вечірніх шкіл - Лілія Гриневич розповіла про Положення про інституційну форму

Спойлер

Опубліковано 14 червня 2019 року о 16:18

 

Відтепер школи зможуть організовувати для дітей мережеву форму здобуття шкільної освіти – це дозволить будувати індивідуальну траєкторію школярам, а також самій школі пропонувати учням цікавіші форми навчання. Крім цього, пропонуються нові підходи до роботи вечірніх шкіл. Усе це передбачено Положенням про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти (зареєстрований у Міністерстві юстиції за № 547/93518 від 22.05.2019), що набув чинності сьогодні, 14 червня 2019 року.

Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час спілкування з пресою у ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг».

«Серед новацій цього Положення – механізм впровадження мережевої форми здобуття освіти. Це дає школі реальний інструмент для взаємодії із закладами культури, фізкультури і спорту, міжшкільними ресурсними центрами та іншими суб’єктами освітньої діяльності. Навчання за мережевою формою може організовуватись як для всього класу (групи), коли у закладі, наприклад, немає вчителя, а окремі уроки може надавати профільний гурток чи організація з хорошими спеціалістами, так і для окремих учнів, які вже десь додатково навчаються. По суті, це розширює доступ дітей до різних ресурсів і можливостей, ефективно використовуючи їхній час», – розповіла Лілія Гриневич.

Запропонувати педагогічній раді закладу впровадити мережеву форму можуть як учні і батьки, так педагогічні працівники та інші заклади, які зацікавлені у такій співпраці.

Механізм такий: базовий заклад та партнер укладають договір, у якому буде визначено освітню програму та її компоненти, що забезпечуватимуться у взаємодії, механізми фінансування, використання ресурсів та інші умови їхньої співпраці.

Однак потрібно розуміти, що це не вичерпний механізм, і для побудови індивідуальної освітньої траєкторії розроблятимуться й інші формати.

Змінено й підхід до роботи вечірніх шкіл.

«До цього часу учні, які не могли навчатися за денною формою, робили це тільки у вечірніх школах. Відтепер на вечірній формі можна буде отримати освіту з 14 років у будь-якій звичайній школі, що відкриє на своїй базі таку форму навчання. Також освіту можна буде отримати прискорено у 10-11 (12) класах, але тільки якщо учень продемонструє достатній та високий рівень навчальних досягнень (від 7 та до 12 балів)», – пояснила Міністр.

Для вечірніх шкіл це означає, що вони зможуть продовжити функціонувати як заклади загальної середньої освіти, в яких організовано вечірню форму здобуття освіти. Для цього необхідно внести відповідні зміни до назви закладу, статуту та затвердити це засновником.

Нагадуємо, нещодавно Лілія Гриневич зазначила, що МОН підготувало реформу оплати праці освітян - найбільше переваг отримають вихователі, молоді вчителі та майстри.

Більше фото тут.

 

[Віталій СК]

@jack74 , невже так тяжко під спойлер заховати цю "політінформацію"? А то три твоїх останніх повідомлення і кожне на  екран не влазить.

[jack74]

ти про екран мобільного? Ну то якщо ти розкриєш спойлер, результат же буде той же самий  

А якщо не розкривати спройлер, знач не читати, а тоді який сенс взагалі в цій темі сидіти? 

 

Ок, сховав під спойлер. Попередні - вже звиняй, не можу редагувати