Стидоба України (самокритика)

[solovej]

  В 10.12.2018 в 16:16, MANJAK11 сказав:

думаю, кожен з нас, бачив вже багато різних американських фільмів, на різну тематику, й якщо дивитись не тільки на суть фільму, а й просто на особливості побуту й інші моменти американського життя, то можна було б помітити *американську мрію*, власний будинок, з *лужайкою* й всім з цього витікаючим ))

Показати  

З декількома людьми з Сша з якими працював (всі до 30 і всі в ІТ) знімали, і про купівлю не задумувались (хоча мали змогу), причина була банальна, що нема привязки до місця, коли знімаєш, легше роботу поміняти і поки молоді треба щось з часом змінювати))

[solovej]

Не всі, є й які сімями переїжджать і для них це не проблема, є й такі які мали житло в іпотеці, переїхали і передали житло банку, якось так.

[igorgame]

  В 10.12.2018 в 17:14, halcogen сказав:

пишет Давиденко.

Показати  

Це вже було тут

Змінено 10 Грудня, 2018 в 18:15 користувачем igorgame

[volks]

  В 10.12.2018 в 17:04, halcogen сказав:

Ми ментально подібні до Європи. Орієнтуватися потрібно на них. Так що приклад США нам не підходить.

Показати  

Так в бундесі також дуже багато живуть в орендованому житлі.

[case_l]

  В 10.12.2018 в 17:01, solovej сказав:

Не всі, є й які сімями переїжджать і для них це не проблема, є й такі які мали житло в іпотеці, переїхали і передали житло банку, якось так.

Показати  

[jurgen007]

Ну це фото більше коріних жителів Америки стосується.

[S30]

Холєра. Я то думав то у нас ромами звуться, а ото , виявляється, омериканці та ще й корєнні.

Змінено 10 Грудня, 2018 в 20:18 користувачем S30

[case_l]

  В 10.12.2018 в 20:15, S30 сказав:

Холєра. Я то думав то у нас ромами звуться, а ото , виявляється, омериканці та ще й корєнні.

Показати  

Ви не повірите, але в нас ромів апачами називають.

[jurgen007]

Цеж скільки бабла ця мать - одіночка на дітей отримує від держави - он циган який мамон наїв, а українка прийде допомогу попросити її туніядкою обізвуть і на біржу посилають.

[MACCEN]

тут рівняють речі не сумісні, коли є сім'я та діти і тобі вже за 35 не сильно то й хочеться скакати по життю з одної квартири в іншу, так само й по роботам їздити в інші місця за довгим доларом як то кажуть.

 

Тому кожному своє. Коли молодий то задача основна щоб не пішли всі заробітки на "шоу бізнес" - це тіпа дівчата, патсіфон, пельмені  дискотеки, і так  далі. Так що умудритись ще щось відкласти на ничку.

[S30]

  В 10.12.2018 в 20:28, case_l сказав:

Ви не повірите, але в нас ромів апачами називають.

Показати  

Ваша правда, не повірю. Бо ніц не бачу лука з з стрілами, а ні дубельтівки омериканської (в народі вінчестер). Та навіть пропєлєра і того нема. Шо ж то за хвотографія мешканців омериканського хвігваму без отого всього?

[zaHARE]

"В течении десяти дней милиция последовательно и неуклонно остановит все игровые(лотерейные) заведения. Начнем с Киева – далее по всей стране. Раз уж взялись – делаем то, что должны!"

Зверніть увагу на дату
 

  Показати контент

Arsen Avakov

8 грудня 2014 р.

КРЫШЕТЕРАПИЯ: КАЗИНО, ИГРОВЫЕ САЛОНЫ ПОД ВИДОМ ЛОТЕРЕЙ – СТОП!

Представляю, какой вой подымится завтра со стороны «прогрессивной» и не очень около-игорной общественности и их истинных покровителей.

Но факт есть факт: 
МВД остановит функционирование всех игровых (лотерейных) салонов и клубов в Киеве, а затем и по всей стране в ближайшие дни.

Милиция более не будет ни арбитром, ни сторожем всех хитроумных сомнительных схем игро-лотерейщиков, через систему заумных справок, экспертиз и решений судов, по сути - ведущих игровую деятельность. Надоели конфликты и компромиссы, за которыми стоят огромные деньги, текущие мимо бюджета. Надоело бессистемное латание дыр.

Постоянные столкновения, криминал и минимум налогов в бюджет. Коррупционные шальные деньги, постоянно рыскающие в поисках крыши среди госчиновников – вот что сейчас представляют из себя игровые (лотерейные) заведения.

Хватит корявых схем и коррупционных крыш. Внесистемного решения этого вопроса нет. 
Хватит ханжества и лицемерия!

Дорогой УКРАИНСКИЙ НАРОД, депутаты, финансисты – либералы, любители поиграть!

Считаете, что казне нужны доходы в бюджет? – считаете, что допустима легализация казино за высокие налоговые ставки? – лоббируйте и принимайте в парламенте закон. Вне ханжества и обмана. Легализуйте казино – получайте жесткие правила, ограниченные объемы точек и легальные миллиарды гривен в бюджет страны, а не грязные деньги в карманы представителей «крыш» разных мастей! Миллиарды в это тяжелое время нужны в бюджет, а не в карман аферистов..

А до того – full stop. НИКАКИХ КРИВЫХ КОМПРОМИСОВ и вариантов. В течении десяти дней милиция последовательно и неуклонно остановит все игровые(лотерейные) заведения. Начнем с Киева – далее по всей стране.

1. Утром на Кабмине доведу позицию и решение министерства, выработанную на сегодняшнем вечернем совещании руководящего состава – к сведению министров. Рассчитываю на поддержку в обнулении всех левых справок и уверток для подпольного игрового бизнеса.

2. Рассчитываю на планомерную, спокойною, но неотвратимую поддержку каждого из Вас –как контролеров происходящего в каждом населенном пункте страны. Над всеми – владельцами игровых точек, крушащих чиновников, прокуроров, милиционеров и депутатов.

PS – Просьба к нардепам, мерам, губернаторам и прокурорам – по описанным выше вопросам мне не звонить и не наносить визитов. Буду не толерантен, "отморожен", не терпим и публичен, с персональным через прессу ответом по каждому обращению.

PS2 – Намекающим и присылающим «сдерживающие меседжи» : К волне «коррупционных» разоблачений в сми министра и министерства готов. К митингам "потерявшим работу" сотрудникам игровых салонов - тоже. Запускайте - жду. Не сработает. Что бы не растягивать «удовольствие», завтра обнародую аналогичные решения еще по ряду вопросов и дел. На войне как на войне.
Раз уж взялись – делаем то, что должны!

 

[sergkots]

  В 11.12.2018 в 08:17, zaHARE сказав:

"В течении десяти дней милиция последовательно и неуклонно остановит все игровые(лотерейные) заведения. Начнем с Киева – далее по всей стране. Раз уж взялись – делаем то, что должны!"

Зверніть увагу на дату
 

  Показати контент

Arsen Avakov

8 грудня 2014 р.

КРЫШЕТЕРАПИЯ: КАЗИНО, ИГРОВЫЕ САЛОНЫ ПОД ВИДОМ ЛОТЕРЕЙ – СТОП!

Представляю, какой вой подымится завтра со стороны «прогрессивной» и не очень около-игорной общественности и их истинных покровителей.

Но факт есть факт: 
МВД остановит функционирование всех игровых (лотерейных) салонов и клубов в Киеве, а затем и по всей стране в ближайшие дни.

Милиция более не будет ни арбитром, ни сторожем всех хитроумных сомнительных схем игро-лотерейщиков, через систему заумных справок, экспертиз и решений судов, по сути - ведущих игровую деятельность. Надоели конфликты и компромиссы, за которыми стоят огромные деньги, текущие мимо бюджета. Надоело бессистемное латание дыр.

Постоянные столкновения, криминал и минимум налогов в бюджет. Коррупционные шальные деньги, постоянно рыскающие в поисках крыши среди госчиновников – вот что сейчас представляют из себя игровые (лотерейные) заведения.

Хватит корявых схем и коррупционных крыш. Внесистемного решения этого вопроса нет. 
Хватит ханжества и лицемерия!

Дорогой УКРАИНСКИЙ НАРОД, депутаты, финансисты – либералы, любители поиграть!

Считаете, что казне нужны доходы в бюджет? – считаете, что допустима легализация казино за высокие налоговые ставки? – лоббируйте и принимайте в парламенте закон. Вне ханжества и обмана. Легализуйте казино – получайте жесткие правила, ограниченные объемы точек и легальные миллиарды гривен в бюджет страны, а не грязные деньги в карманы представителей «крыш» разных мастей! Миллиарды в это тяжелое время нужны в бюджет, а не в карман аферистов..

А до того – full stop. НИКАКИХ КРИВЫХ КОМПРОМИСОВ и вариантов. В течении десяти дней милиция последовательно и неуклонно остановит все игровые(лотерейные) заведения. Начнем с Киева – далее по всей стране.

1. Утром на Кабмине доведу позицию и решение министерства, выработанную на сегодняшнем вечернем совещании руководящего состава – к сведению министров. Рассчитываю на поддержку в обнулении всех левых справок и уверток для подпольного игрового бизнеса.

2. Рассчитываю на планомерную, спокойною, но неотвратимую поддержку каждого из Вас –как контролеров происходящего в каждом населенном пункте страны. Над всеми – владельцами игровых точек, крушащих чиновников, прокуроров, милиционеров и депутатов.

PS – Просьба к нардепам, мерам, губернаторам и прокурорам – по описанным выше вопросам мне не звонить и не наносить визитов. Буду не толерантен, "отморожен", не терпим и публичен, с персональным через прессу ответом по каждому обращению.

PS2 – Намекающим и присылающим «сдерживающие меседжи» : К волне «коррупционных» разоблачений в сми министра и министерства готов. К митингам "потерявшим работу" сотрудникам игровых салонов - тоже. Запускайте - жду. Не сработает. Что бы не растягивать «удовольствие», завтра обнародую аналогичные решения еще по ряду вопросов и дел. На войне как на войне.
Раз уж взялись – делаем то, что должны!

 

Показати  

А потім з'явилися зали "В мережі", зареєстрованв на водія Авакова.

[nickel]

Суд поновив Насірова на посаді голови ДФС

 

У СБУ підтвердили російське громадянство дружини Семочка

Заступник голови зовнішньої розвідки СБУ приховує мільйонні статки, російське громадянство дружини і дочки, нерухомість в Росії. І про це ми взнаємо від журналістів. В мене все.

 

[iiron]

[case_l]

  В 11.12.2018 в 15:36, nickel сказав:

Суд поновив Насірова на посаді голови ДФС

 

У СБУ підтвердили російське громадянство дружини Семочка

Заступник голови зовнішньої розвідки СБУ приховує мільйонні статки, російське громадянство дружини і дочки, нерухомість в Росії. І про це ми взнаємо від журналістів. В мене все.

 

Показати  

головне щоб юлька не пройшла  

[Ukrainec]

Країни такі різні, а проблеми такі однакові: 

"Про причини протестів у Франції"

  Показати контент

Тепер у мене немає ні зарплати, ні дружини. Що рухає "жовтими жилетами" – репортаж з французької глибинки

9 грудня, 05:26

 

 4368

 

СЮЖЕТ

Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

 

Проїсти в Парижі, листопад 2018 года

Фото ЕРА

Акції "жовтих жилетів" у Франції стали одним з найбільших громадських протестів у Західній Європі за останні роки.

Розпочавшись з демонстрацій проти зростання цін на паливо, рух охопив приблизно 2 тис. французьких міст і досяг столиці країни. 1 грудня протестанти розгромили центр Парижа, а через кілька днів уряд заявив про готовність ввести тимчасовий мораторій на підвищення цін.

Однак справжня причина бунту десятків тисяч французів виходить далеко за межі "бензинової" кризи. Жителі провінційних регіонів Франції нарікають на те, що багато років ледве зводять кінці з кінцями, а їх зарплати перестали відповідати базовим потребам сімей.

 

Великий репортаж з французької глибинки опублікувала американська газета The New York Times. Її кореспондент поспілкувався з жителями маленького містечка Гере в центральній Франції, яке є центром одного з найбідніших департаментів країни.

НВ пропонує повний переклад цього матеріалу.

---

Пачка сосисок за $6 – ось практично все, чим наповнив свій візок у супермаркеті-дискаунтері Флоріан Ду. То був кінець тижня і кінець місяця. "Уже 10 днів як у мене немає ні дружини, ні зарплати", - поскаржився він.

 

Щомісячною проблемою для нього стало питання, як пережити ті дні, коли гроші закінчуються, а зарплати все ще немає – Ду працює складським робітником. Те саме можна сказати і про багатьох інших жителів Гере, похмурого провінційного міста в центральній Франції. І це розлютило Флоріана.

Він використовував гроші, що залишилися на те, щоб проїхати на автомобілі 250 миль і долучитися до лютих протестів у Парижі 1 грудня, під час яких поліція використовувала сльозогінний газ, водяні гармати і гумові кулі.

"Ми знали, що їх послали позбутися нас, - каже він наступного дня, - і повірте мені, вони не були  "хорошими хлопцями". Однак, клянеться він, протестувальники нікуди не підуть.

Протест на берегах Сени

Протестний рух "жовтих жилетів", частиною якого став Флоріан Ду – це винятковий сплеск люті і невдоволення з боку представників робітничого класу, спрямований на зростання нерівності, що зруйнувала їх життя. Заворушення почалися у відповідь на підвищення податків на бензин, і протягом останніх трьох тижнів їх сила наростала, досягнувши максимуму в суботу, 1 грудня.

 

Без особливих організаційних зусиль і спираючись в основному на соціальні мережі, протягом місяця протести спонтанно перемістилися з бідних сільських районів Франції на береги Сени, де їх тепер неможливо ігнорувати.

Париж після протестів 1 грудня / Фото ЕРА

У неділю, 2 грудня, президент Франції Еммануель Макрон об'їхав обмальовані графіті пам'ятники столиці і зруйновані вулиці [Парижа], одні з найбагатших торгових вулиць у Європі. Під час протестів в усій Франції загинуло четверо людей, понад 260 було поранено, понад 400 – заарештовано. Макрон скликав екстрене засідання кабінету міністрів, розглянувши необхідність ввести надзвичайний стан.

Раніше Макрон наполягав, що, на відміну від попередніх французьких урядів, він не відмовиться від своїх реформ, включно з лібералізацією трудового законодавства, перед лицем громадського спротиву. Він зайняв жорсткішу позицію, ніж багато інших країн Західної Європи.

Рух вихлюпнувся на вулиці Парижа з таких тихих містечок, як Гері

Протестувальники висміюють його як "президента багатіїв" і стверджують, що він вибудовує бюджетну політику в розрахунку на їх підтримку, залишаючись водночас глухим до проблем решти населення.

Але якщо увагу Макрона нарешті привернули саме розбиті вітрини та спалені машини вздовж вулиці Ріволі й бульвару Осман у Парижі, то сам рух – названий так через жовті дорожні жилети безпеки, що надягають демонстранти – фактично вихлюпнувся з таких тихих містечок як Гере, адміністративного центру з населенням в 13 тис. осіб, загубленого серед долин центральної Франції.

Страх і ненависть у Гері

Віддалене від усіх великих міст, Гере розташоване в одному з найбідніших департаментів Франції, де найбільшим роботодавцем є державна лікарня. В середині дня кафе на головній площі міста пустує. Остови спалених машин заповнюють невелику автостоянку старої залізничної станції – тутешні жителі дуже бідні, щоб дозволити собі обслуговування автомобіля.

У подібних місцях мовчазний страх гризе сім'ї: що буде, коли до 20-х чисел закінчаться гроші? Чим наповнити холодильник, якщо на рахунку вже нічого не залишилося і прийшов час оплачувати рахунок за електроенергію? Який прийом їжі доведеться пропустити сьогодні? Як мені знову сказати дружині, що в ці вихідні у нас знову не вийде куди-небудь вибратися?

Представник руху "жовтих жилетів" (ілюстративне фото) / Фото ЕРА

Історії сусідів Флоріана Ду, які також приєдналися до протестів, дуже схожі на його власну. У морозилці у Летиції Депурту – шматки замороженого м'яса, яке двічі на рік їй дає батько-фермер і яке становить м'ясний раціон сім'ї з шести осіб.

А Жоелю Деку довелося топити піч дровами, які він рубав власноруч, оскільки не може дозволити собі оплатити газ для опалення.

Що буде, коли до 20-х чисел закінчаться гроші? Чим наповнити холодильник?

Звичайно, це не крайнє зубожіння, а швидше постійне відчуття тривоги – саме вона поселилася в маленьких містечках, селищах і селах, які стали називати "іншою Францією" – віддаленою від розкішних паризьких бульварів, що стали місцем недавніх заворушень.

"Ми живемо в постійному стресі", - говорить 46-річний Фабріс Жирарден, колишній укладальник килимових покриттів, який тепер доглядає за чужими домашніми тваринами, щоб заробити. "В кінці кожного місяця ми запитуємо себе: чи вистачить на їжу цього разу?".

Народний Єлисейський палац

Відтоді, як сумний портрет Гері з'явився на сторінках романів його знаменитого уродженця – письменника-антисеміта Марселя Жуанде – місто звикло до того, що його висміюють як уособлення провінційної відсталості.

Представників "жовтих жилетів" – нащадків тих, хто колись служив прообразом персонажів Жуанде – тепер можна зустріти біля придорожніх блокпостів на в'їзді в місто. Це водії вантажівок і шкільних автобусів, медсестри, безробітні електрики, домогосподарки, складські робітники, співробітники держустанов, які працюють на півставки, і колишні будівельники, які живуть на допомогу з інвалідності.

Придорожній блокпост "жовтих жилетів" в Антібі на півдні Франції / Фото ЕРА

Серед них і Флоріан Ду. Він розповідає, що його 9-річний син ніколи нікуди не їздив на канікули, а оплата рахунків "миттєво з'їдає" його зарплату (1,3 тис. євро до вирахування податків – близько $1,475). Від неї мало що залишається після сплати високих податків і дорогих комунальних послуг, таких як електрика.

Щоб підтримати протестний рух, він разом з іншими учасниками протесту чергує ночами посеред перехресть [таким чином "жовті жилети" блокують рух] – під дощем, на холоді і в грязюці, в тимчасових наметах і під брезентовими тентами, аж до раннього ранку. "Народний Єлисейський [палац]" – свідчить напис на одному з наметів, що обіграє назву головної резиденції президента Франції.

Це водії вантажівок і шкільних автобусів, медсестри, безробітні електрики, домогосподарки, складські робітники

Флоріан Ду розповідає, що він приєднався до руху "жовтих жилетів" з самого початку, і протягом першого тижня був постійним учасником акцій на дорожніх розв'язках Гері. Наприклад, він був там об 11 вечора в дощовий четвер, провівши того ранку на акціях ще кілька годин, а потім повернувшись знову на наступний день.

"Нам вже навіть не потрібні соціальні мережі", - говорить Ду.

Говорячи про свою мотивацію, він стверджує, що хоче "відновити пріоритети держави – цінності свободи, рівності і братерства". Мовляв, його протест спровокував новий податок на бензин.

Тепер же, переконаний він, "жовті жилети" близькі до того, щоб спонукати уряд до втечі. "Вони не знають, що робити. Вони дійсно в паніці", - зазначає Ду.

Рух без політиків

Практично кожен автомобіль, який проїжджав повз [акцію "жовтих жилетів" у Гере] сигналить на знак підтримки. Однак протестувальники знають, що їх крики слабшають через велику відстань до кабінетів реальної влади в Парижі. І саме це спонукає їх перемістити демонстрації до столиці.

До п'ятниці Ду готується здійснити поїздку в Париж на спільній машині: разом з товаришами вони зустрічаються на перехресті і роблять останні покупки, включно із захистом для очей від сльозогінного газу.

Акція в Бордо / Фото ЕРА

Тижнем раніше в Парижі заарештували Йоанна Деку - безробітного електрика віком близько 30, якого було обрано представником "жовтих жилетів" від міста Гері.

"До цього я ніколи не брав участі в політичних демонстраціях, - говорить він. - Але ми вирішили, що з нас годі".

"Вони навіть не знають, як ми ледь виживаємо на свої мізерні зарплати, - обурюється Деку. - Але заради Бога, ми теж люди!". Останнім часом звести кінці з кінцями йому допомагала допомогу батька-фермера.

Ніхто з учасників протесту в Гере не виражає прихильність кому-небудь з політиків: більшість відчувають до них лише огиду. "Всі вони однакові", - говорить Ду.

До цього я ніколи не брав участі в політичних демонстраціях. Але ми вирішили, що з нас годі

Коли мер Гере Мішель Вернье – політик-соціаліст, чия кар'єра десятиліттями була пов'язана з Парижем, прийшов зустрітися з протестувальниками, то не зустрів у них теплого прийому.

"[З боку" жовтих жилетів "] існує повне неприйняття політиків, - каже Вернье. - Вони діють поза рамками будь-яких політичних або профспілкових організацій".

То був кінець місяця [листопада]. Кілька представників руху "жовтих жилетів" Гере заявили, що на їхніх рахунках не залишилося ні копійки.

"Прямо зараз я на нулі", - говорить Жирарден. Його дружина витратила останні 40 євро на покупки напередодні, в середу. Тепер же у них не залишилося нічого, щоб пережити вихідні.

"Доживати до кінця місяця доводиться з порожнім гаманцем", - говорить Жирарден.

Ось чому плани Макрона підвищити податок на бензин – в цілому незначно, як може здатися, – стали останньою краплею для багатьох і іскрою, яка нарешті розпалила гнів, що кипів роками.

Будні французької провінції

У його машині і так немає бензину, говорить Жирарден, колишній укладальник килимових покриттів, який вирішив виживати самотужки і кинути роботу з незмінною зарплатою в 1200 євро. Однак тепер йому не легше.

"Як тільки ми оплачуємо всі рахунки, грошей більше не залишається", - стверджує Жирарден.

Сьогодні на вечерю у нього локшина, трохи присмачена яловичим фаршем. "Я хотів би час від часу водити дружину в ресторан, але не можу", - говорить Жирарден. Під гнітом фінансових проблем вона стала жертвою депресії. "Вона повністю замкнулася в собі", - розповідає француз.

Як тільки ми оплачуємо всі рахунки, грошей більше не залишається. Я хотів би час від часу водити дружину в ресторан, але не можуТрохи вище по тій же вулиці живе Летиція Депурту - медсестра, яка працює в госпіталі на нічних змінах. Вона піднімається о 6:30 ранку разом зі своїм чоловіком Олів’є, який працює окулістом, щоб у темряві зібрати в школу трьох дочок. Їх скромний будинок на околиці міста акуратний, але не дуже просторий.

Вона м'яко кепкує з чоловіка – мовляв, "у твоїй машині ніколи немає бензину". У їх родині з чотирма дітьми і великою кількістю рахунків гроші – 1800 євро на місяць у Летиції і 1500 у Олів'є – "випаровуються дуже швидко", говорить голова сімейства.

Банк відмовився надати їм черговий кредит. Обидва приєдналися до "жовтих жилетів" і вирушили до Парижа в попередні вихідні [24-25 листопада], щоб взяти участь у демонстраціях. "Поки існує цей рух, ми будемо його підтримувати", - говорить Олів'є Депурту.

"Ми справляємося, але нам доводиться бути обачними. Ми не можемо дозволити собі обід в ресторані. Зникли всі маленькі радості життя", - розповідає Депурту. Його батьки, пропрацювавши все життя, скотилися до злиднів: батько в будинку для літніх людей, а мати змушена харчуватися в благодійних організаціях.

Летиція наповнює морозильник замороженими напівфабрикатами з найдешевшого дискаунтера Lidl. Вони чекають чергової зарплати, щоб заправити автомобіль і зробити покупки.

"Жовті жилети" блокують дорогу в місті Фронтіньян / Фото ЕРА

"Ми просто не дотягуємо до кінця місяця", - говорить Елоді Мартон, мати чотирьох дітей, яка приєдналася до демонстрантів на виїзді з міста. "У мене залишилося 10 євро", - розповідає вона, разом з дюжиною інших протестуючих намагаючись зігрітися біля вогню, розведеного в залізній бочці.

Якщо я перестану водити, я помру. Це не дрібниці. Те, що відбувається зараз [у Франції] – це громадянське повстання

"На щастя, у нас є ще тварини – кури, качки – і ми притримуємо їх на кінець місяця", - розповідає Мартон. "Це звучить жорстоко, але мій пріоритет – діти", - говорить вона. "Ми ситі по горло і ми злі!" - кричить її чоловік Томас Швінт, водій цементовоза, що працює на тимчасовому контракті за 1200 євро на місяць.

Протестувальники з Гере висловлюють свій гнів на адресу уряду і готовність продовжувати акції.

"Їх [влади] відповідь загострила ситуацію ще більше, - каже Депурту. - Громадяни просять знизити податки, а вони кажуть – мовляв, екологія!" - обурюється він виступом Еммануеля Макрона минулого тижня, де він виклав плани Франції щодо переходу від викопних видів палива до поновлюваних джерел енергії.

На міському перехресті Лоран Офрер, водій вантажівки, намагається вирішити, який з прийомів їжі йому пропустити сьогодні.

"Якщо я перестану водити, я помру. Це не дрібниці, - каже Офрер. - Те, що відбувається зараз [у Франції] – це громадянське повстання".

пруф тут

 

p.s. 

не знаю як там у Франції, але в провінції німаків особисто бачив бідних старших німаків від яких смердить за кілька метрів і які шараться по розпродажах з уціненим товаром. 

Скрізь "добре" де нас немає...

 

[yu2007]

  В 11.12.2018 в 18:22, Ukrainec сказав:

Країни такі різні, а проблеми такі однакові: 

"Про причини протестів у Франції"

  Показати контент

Тепер у мене немає ні зарплати, ні дружини. Що рухає "жовтими жилетами" – репортаж з французької глибинки

9 грудня, 05:26

 

 4368

 

СЮЖЕТ

Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

 

Проїсти в Парижі, листопад 2018 года

Фото ЕРА

Акції "жовтих жилетів" у Франції стали одним з найбільших громадських протестів у Західній Європі за останні роки.

Розпочавшись з демонстрацій проти зростання цін на паливо, рух охопив приблизно 2 тис. французьких міст і досяг столиці країни. 1 грудня протестанти розгромили центр Парижа, а через кілька днів уряд заявив про готовність ввести тимчасовий мораторій на підвищення цін.

Однак справжня причина бунту десятків тисяч французів виходить далеко за межі "бензинової" кризи. Жителі провінційних регіонів Франції нарікають на те, що багато років ледве зводять кінці з кінцями, а їх зарплати перестали відповідати базовим потребам сімей.

 

Великий репортаж з французької глибинки опублікувала американська газета The New York Times. Її кореспондент поспілкувався з жителями маленького містечка Гере в центральній Франції, яке є центром одного з найбідніших департаментів країни.

НВ пропонує повний переклад цього матеріалу.

---

Пачка сосисок за $6 – ось практично все, чим наповнив свій візок у супермаркеті-дискаунтері Флоріан Ду. То був кінець тижня і кінець місяця. "Уже 10 днів як у мене немає ні дружини, ні зарплати", - поскаржився він.

 

Щомісячною проблемою для нього стало питання, як пережити ті дні, коли гроші закінчуються, а зарплати все ще немає – Ду працює складським робітником. Те саме можна сказати і про багатьох інших жителів Гере, похмурого провінційного міста в центральній Франції. І це розлютило Флоріана.

Він використовував гроші, що залишилися на те, щоб проїхати на автомобілі 250 миль і долучитися до лютих протестів у Парижі 1 грудня, під час яких поліція використовувала сльозогінний газ, водяні гармати і гумові кулі.

"Ми знали, що їх послали позбутися нас, - каже він наступного дня, - і повірте мені, вони не були  "хорошими хлопцями". Однак, клянеться він, протестувальники нікуди не підуть.

Протест на берегах Сени

Протестний рух "жовтих жилетів", частиною якого став Флоріан Ду – це винятковий сплеск люті і невдоволення з боку представників робітничого класу, спрямований на зростання нерівності, що зруйнувала їх життя. Заворушення почалися у відповідь на підвищення податків на бензин, і протягом останніх трьох тижнів їх сила наростала, досягнувши максимуму в суботу, 1 грудня.

 

Без особливих організаційних зусиль і спираючись в основному на соціальні мережі, протягом місяця протести спонтанно перемістилися з бідних сільських районів Франції на береги Сени, де їх тепер неможливо ігнорувати.

Париж після протестів 1 грудня / Фото ЕРА

У неділю, 2 грудня, президент Франції Еммануель Макрон об'їхав обмальовані графіті пам'ятники столиці і зруйновані вулиці [Парижа], одні з найбагатших торгових вулиць у Європі. Під час протестів в усій Франції загинуло четверо людей, понад 260 було поранено, понад 400 – заарештовано. Макрон скликав екстрене засідання кабінету міністрів, розглянувши необхідність ввести надзвичайний стан.

Раніше Макрон наполягав, що, на відміну від попередніх французьких урядів, він не відмовиться від своїх реформ, включно з лібералізацією трудового законодавства, перед лицем громадського спротиву. Він зайняв жорсткішу позицію, ніж багато інших країн Західної Європи.

Рух вихлюпнувся на вулиці Парижа з таких тихих містечок, як Гері

Протестувальники висміюють його як "президента багатіїв" і стверджують, що він вибудовує бюджетну політику в розрахунку на їх підтримку, залишаючись водночас глухим до проблем решти населення.

Але якщо увагу Макрона нарешті привернули саме розбиті вітрини та спалені машини вздовж вулиці Ріволі й бульвару Осман у Парижі, то сам рух – названий так через жовті дорожні жилети безпеки, що надягають демонстранти – фактично вихлюпнувся з таких тихих містечок як Гере, адміністративного центру з населенням в 13 тис. осіб, загубленого серед долин центральної Франції.

Страх і ненависть у Гері

Віддалене від усіх великих міст, Гере розташоване в одному з найбідніших департаментів Франції, де найбільшим роботодавцем є державна лікарня. В середині дня кафе на головній площі міста пустує. Остови спалених машин заповнюють невелику автостоянку старої залізничної станції – тутешні жителі дуже бідні, щоб дозволити собі обслуговування автомобіля.

У подібних місцях мовчазний страх гризе сім'ї: що буде, коли до 20-х чисел закінчаться гроші? Чим наповнити холодильник, якщо на рахунку вже нічого не залишилося і прийшов час оплачувати рахунок за електроенергію? Який прийом їжі доведеться пропустити сьогодні? Як мені знову сказати дружині, що в ці вихідні у нас знову не вийде куди-небудь вибратися?

Представник руху "жовтих жилетів" (ілюстративне фото) / Фото ЕРА

Історії сусідів Флоріана Ду, які також приєдналися до протестів, дуже схожі на його власну. У морозилці у Летиції Депурту – шматки замороженого м'яса, яке двічі на рік їй дає батько-фермер і яке становить м'ясний раціон сім'ї з шести осіб.

А Жоелю Деку довелося топити піч дровами, які він рубав власноруч, оскільки не може дозволити собі оплатити газ для опалення.

Що буде, коли до 20-х чисел закінчаться гроші? Чим наповнити холодильник?

Звичайно, це не крайнє зубожіння, а швидше постійне відчуття тривоги – саме вона поселилася в маленьких містечках, селищах і селах, які стали називати "іншою Францією" – віддаленою від розкішних паризьких бульварів, що стали місцем недавніх заворушень.

"Ми живемо в постійному стресі", - говорить 46-річний Фабріс Жирарден, колишній укладальник килимових покриттів, який тепер доглядає за чужими домашніми тваринами, щоб заробити. "В кінці кожного місяця ми запитуємо себе: чи вистачить на їжу цього разу?".

Народний Єлисейський палац

Відтоді, як сумний портрет Гері з'явився на сторінках романів його знаменитого уродженця – письменника-антисеміта Марселя Жуанде – місто звикло до того, що його висміюють як уособлення провінційної відсталості.

Представників "жовтих жилетів" – нащадків тих, хто колись служив прообразом персонажів Жуанде – тепер можна зустріти біля придорожніх блокпостів на в'їзді в місто. Це водії вантажівок і шкільних автобусів, медсестри, безробітні електрики, домогосподарки, складські робітники, співробітники держустанов, які працюють на півставки, і колишні будівельники, які живуть на допомогу з інвалідності.

Придорожній блокпост "жовтих жилетів" в Антібі на півдні Франції / Фото ЕРА

Серед них і Флоріан Ду. Він розповідає, що його 9-річний син ніколи нікуди не їздив на канікули, а оплата рахунків "миттєво з'їдає" його зарплату (1,3 тис. євро до вирахування податків – близько $1,475). Від неї мало що залишається після сплати високих податків і дорогих комунальних послуг, таких як електрика.

Щоб підтримати протестний рух, він разом з іншими учасниками протесту чергує ночами посеред перехресть [таким чином "жовті жилети" блокують рух] – під дощем, на холоді і в грязюці, в тимчасових наметах і під брезентовими тентами, аж до раннього ранку. "Народний Єлисейський [палац]" – свідчить напис на одному з наметів, що обіграє назву головної резиденції президента Франції.

Це водії вантажівок і шкільних автобусів, медсестри, безробітні електрики, домогосподарки, складські робітники

Флоріан Ду розповідає, що він приєднався до руху "жовтих жилетів" з самого початку, і протягом першого тижня був постійним учасником акцій на дорожніх розв'язках Гері. Наприклад, він був там об 11 вечора в дощовий четвер, провівши того ранку на акціях ще кілька годин, а потім повернувшись знову на наступний день.

"Нам вже навіть не потрібні соціальні мережі", - говорить Ду.

Говорячи про свою мотивацію, він стверджує, що хоче "відновити пріоритети держави – цінності свободи, рівності і братерства". Мовляв, його протест спровокував новий податок на бензин.

Тепер же, переконаний він, "жовті жилети" близькі до того, щоб спонукати уряд до втечі. "Вони не знають, що робити. Вони дійсно в паніці", - зазначає Ду.

Рух без політиків

Практично кожен автомобіль, який проїжджав повз [акцію "жовтих жилетів" у Гере] сигналить на знак підтримки. Однак протестувальники знають, що їх крики слабшають через велику відстань до кабінетів реальної влади в Парижі. І саме це спонукає їх перемістити демонстрації до столиці.

До п'ятниці Ду готується здійснити поїздку в Париж на спільній машині: разом з товаришами вони зустрічаються на перехресті і роблять останні покупки, включно із захистом для очей від сльозогінного газу.

Акція в Бордо / Фото ЕРА

Тижнем раніше в Парижі заарештували Йоанна Деку - безробітного електрика віком близько 30, якого було обрано представником "жовтих жилетів" від міста Гері.

"До цього я ніколи не брав участі в політичних демонстраціях, - говорить він. - Але ми вирішили, що з нас годі".

"Вони навіть не знають, як ми ледь виживаємо на свої мізерні зарплати, - обурюється Деку. - Але заради Бога, ми теж люди!". Останнім часом звести кінці з кінцями йому допомагала допомогу батька-фермера.

Ніхто з учасників протесту в Гере не виражає прихильність кому-небудь з політиків: більшість відчувають до них лише огиду. "Всі вони однакові", - говорить Ду.

До цього я ніколи не брав участі в політичних демонстраціях. Але ми вирішили, що з нас годі

Коли мер Гере Мішель Вернье – політик-соціаліст, чия кар'єра десятиліттями була пов'язана з Парижем, прийшов зустрітися з протестувальниками, то не зустрів у них теплого прийому.

"[З боку" жовтих жилетів "] існує повне неприйняття політиків, - каже Вернье. - Вони діють поза рамками будь-яких політичних або профспілкових організацій".

То був кінець місяця [листопада]. Кілька представників руху "жовтих жилетів" Гере заявили, що на їхніх рахунках не залишилося ні копійки.

"Прямо зараз я на нулі", - говорить Жирарден. Його дружина витратила останні 40 євро на покупки напередодні, в середу. Тепер же у них не залишилося нічого, щоб пережити вихідні.

"Доживати до кінця місяця доводиться з порожнім гаманцем", - говорить Жирарден.

Ось чому плани Макрона підвищити податок на бензин – в цілому незначно, як може здатися, – стали останньою краплею для багатьох і іскрою, яка нарешті розпалила гнів, що кипів роками.

Будні французької провінції

У його машині і так немає бензину, говорить Жирарден, колишній укладальник килимових покриттів, який вирішив виживати самотужки і кинути роботу з незмінною зарплатою в 1200 євро. Однак тепер йому не легше.

"Як тільки ми оплачуємо всі рахунки, грошей більше не залишається", - стверджує Жирарден.

Сьогодні на вечерю у нього локшина, трохи присмачена яловичим фаршем. "Я хотів би час від часу водити дружину в ресторан, але не можу", - говорить Жирарден. Під гнітом фінансових проблем вона стала жертвою депресії. "Вона повністю замкнулася в собі", - розповідає француз.

Як тільки ми оплачуємо всі рахунки, грошей більше не залишається. Я хотів би час від часу водити дружину в ресторан, але не можуТрохи вище по тій же вулиці живе Летиція Депурту - медсестра, яка працює в госпіталі на нічних змінах. Вона піднімається о 6:30 ранку разом зі своїм чоловіком Олів’є, який працює окулістом, щоб у темряві зібрати в школу трьох дочок. Їх скромний будинок на околиці міста акуратний, але не дуже просторий.

Вона м'яко кепкує з чоловіка – мовляв, "у твоїй машині ніколи немає бензину". У їх родині з чотирма дітьми і великою кількістю рахунків гроші – 1800 євро на місяць у Летиції і 1500 у Олів'є – "випаровуються дуже швидко", говорить голова сімейства.

Банк відмовився надати їм черговий кредит. Обидва приєдналися до "жовтих жилетів" і вирушили до Парижа в попередні вихідні [24-25 листопада], щоб взяти участь у демонстраціях. "Поки існує цей рух, ми будемо його підтримувати", - говорить Олів'є Депурту.

"Ми справляємося, але нам доводиться бути обачними. Ми не можемо дозволити собі обід в ресторані. Зникли всі маленькі радості життя", - розповідає Депурту. Його батьки, пропрацювавши все життя, скотилися до злиднів: батько в будинку для літніх людей, а мати змушена харчуватися в благодійних організаціях.

Летиція наповнює морозильник замороженими напівфабрикатами з найдешевшого дискаунтера Lidl. Вони чекають чергової зарплати, щоб заправити автомобіль і зробити покупки.

"Жовті жилети" блокують дорогу в місті Фронтіньян / Фото ЕРА

"Ми просто не дотягуємо до кінця місяця", - говорить Елоді Мартон, мати чотирьох дітей, яка приєдналася до демонстрантів на виїзді з міста. "У мене залишилося 10 євро", - розповідає вона, разом з дюжиною інших протестуючих намагаючись зігрітися біля вогню, розведеного в залізній бочці.

Якщо я перестану водити, я помру. Це не дрібниці. Те, що відбувається зараз [у Франції] – це громадянське повстання

"На щастя, у нас є ще тварини – кури, качки – і ми притримуємо їх на кінець місяця", - розповідає Мартон. "Це звучить жорстоко, але мій пріоритет – діти", - говорить вона. "Ми ситі по горло і ми злі!" - кричить її чоловік Томас Швінт, водій цементовоза, що працює на тимчасовому контракті за 1200 євро на місяць.

Протестувальники з Гере висловлюють свій гнів на адресу уряду і готовність продовжувати акції.

"Їх [влади] відповідь загострила ситуацію ще більше, - каже Депурту. - Громадяни просять знизити податки, а вони кажуть – мовляв, екологія!" - обурюється він виступом Еммануеля Макрона минулого тижня, де він виклав плани Франції щодо переходу від викопних видів палива до поновлюваних джерел енергії.

На міському перехресті Лоран Офрер, водій вантажівки, намагається вирішити, який з прийомів їжі йому пропустити сьогодні.

"Якщо я перестану водити, я помру. Це не дрібниці, - каже Офрер. - Те, що відбувається зараз [у Франції] – це громадянське повстання".

пруф тут

 

p.s. 

не знаю як там у Франції, але в провінції німаків особисто бачив бідних старших німаків від яких смердить за кілька метрів і які шараться по розпродажах з уціненим товаром. 

Скрізь "добре" де нас немає...

 

Показати  

Що значить "проблеми однакові"? Може уряд Німеччини, Франції чи Великобританії платить субсидії пенсам, що отримують мінімальну пенсію там? Чи "бюджетникам"? Ні. Нема грошей на комуналку? На південь з пляжу. Мало платять на роботі? Пішов геть. 

Тому й немає в нас протестів, адже уряд потурбувався про всіх, починаючи від незахищених верств населення до середнього класу. 

 

На днях розмовляв з інтуристом, зайшла мова за тарифи жкг. Так його брат взагалі не вмикає опалення цілу зиму в своєму будинку. Сидить вечорами перед плазмою в парці і зимових черевиках.

 

п.с. А що там в тебе? Є субсидія за листопад?

[iiron]

Аж просльозився так жалко стало європейців.Німці ходять грітись в торгові центри, французи трьох дочок в темряві збирають до школи, машина завжди без бензину, харчуються в благодійних організаціях, а Лоран Офрер, водій вантажівки, намагається вирішити, який з прийомів їжі йому пропустити сьогодні...Жах.

Висновок - Віктор Федорович був не тільки хорошою людиною а й розумною

Чи нє?Який висновок мені робити з тієї статті?

Ше там є картинка з опитуваням - 

Тут зовсім інші цифри "чомусь"

[iiron]

Посредством маразма дойдем до оргазма - https://www.volynnews.com/news/all/ponovlenomu-na-posadi-hlavy-dfs-nasirovu-vyplatiat-kompensatsiiu/

Слава!

[iiron]

https://www.volynnews.com/news/all/obshuky-u-volynskiy-politsiyi-cherez-roztratu-hroshey-na-remont-avto-/

А шо, тільки дирехтору можна?

[volks]

  В 11.12.2018 в 18:22, Ukrainec сказав:

Країни такі різні, а проблеми такі однакові: 

"Про причини протестів у Франції"

  Показати контент

Тепер у мене немає ні зарплати, ні дружини. Що рухає "жовтими жилетами" – репортаж з французької глибинки

9 грудня, 05:26

 

 4368

 

СЮЖЕТ

Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

 

Проїсти в Парижі, листопад 2018 года

Фото ЕРА

Акції "жовтих жилетів" у Франції стали одним з найбільших громадських протестів у Західній Європі за останні роки.

Розпочавшись з демонстрацій проти зростання цін на паливо, рух охопив приблизно 2 тис. французьких міст і досяг столиці країни. 1 грудня протестанти розгромили центр Парижа, а через кілька днів уряд заявив про готовність ввести тимчасовий мораторій на підвищення цін.

Однак справжня причина бунту десятків тисяч французів виходить далеко за межі "бензинової" кризи. Жителі провінційних регіонів Франції нарікають на те, що багато років ледве зводять кінці з кінцями, а їх зарплати перестали відповідати базовим потребам сімей.

 

Великий репортаж з французької глибинки опублікувала американська газета The New York Times. Її кореспондент поспілкувався з жителями маленького містечка Гере в центральній Франції, яке є центром одного з найбідніших департаментів країни.

НВ пропонує повний переклад цього матеріалу.

---

Пачка сосисок за $6 – ось практично все, чим наповнив свій візок у супермаркеті-дискаунтері Флоріан Ду. То був кінець тижня і кінець місяця. "Уже 10 днів як у мене немає ні дружини, ні зарплати", - поскаржився він.

 

Щомісячною проблемою для нього стало питання, як пережити ті дні, коли гроші закінчуються, а зарплати все ще немає – Ду працює складським робітником. Те саме можна сказати і про багатьох інших жителів Гере, похмурого провінційного міста в центральній Франції. І це розлютило Флоріана.

Він використовував гроші, що залишилися на те, щоб проїхати на автомобілі 250 миль і долучитися до лютих протестів у Парижі 1 грудня, під час яких поліція використовувала сльозогінний газ, водяні гармати і гумові кулі.

"Ми знали, що їх послали позбутися нас, - каже він наступного дня, - і повірте мені, вони не були  "хорошими хлопцями". Однак, клянеться він, протестувальники нікуди не підуть.

Протест на берегах Сени

Протестний рух "жовтих жилетів", частиною якого став Флоріан Ду – це винятковий сплеск люті і невдоволення з боку представників робітничого класу, спрямований на зростання нерівності, що зруйнувала їх життя. Заворушення почалися у відповідь на підвищення податків на бензин, і протягом останніх трьох тижнів їх сила наростала, досягнувши максимуму в суботу, 1 грудня.

 

Без особливих організаційних зусиль і спираючись в основному на соціальні мережі, протягом місяця протести спонтанно перемістилися з бідних сільських районів Франції на береги Сени, де їх тепер неможливо ігнорувати.

Париж після протестів 1 грудня / Фото ЕРА

У неділю, 2 грудня, президент Франції Еммануель Макрон об'їхав обмальовані графіті пам'ятники столиці і зруйновані вулиці [Парижа], одні з найбагатших торгових вулиць у Європі. Під час протестів в усій Франції загинуло четверо людей, понад 260 було поранено, понад 400 – заарештовано. Макрон скликав екстрене засідання кабінету міністрів, розглянувши необхідність ввести надзвичайний стан.

Раніше Макрон наполягав, що, на відміну від попередніх французьких урядів, він не відмовиться від своїх реформ, включно з лібералізацією трудового законодавства, перед лицем громадського спротиву. Він зайняв жорсткішу позицію, ніж багато інших країн Західної Європи.

Рух вихлюпнувся на вулиці Парижа з таких тихих містечок, як Гері

Протестувальники висміюють його як "президента багатіїв" і стверджують, що він вибудовує бюджетну політику в розрахунку на їх підтримку, залишаючись водночас глухим до проблем решти населення.

Але якщо увагу Макрона нарешті привернули саме розбиті вітрини та спалені машини вздовж вулиці Ріволі й бульвару Осман у Парижі, то сам рух – названий так через жовті дорожні жилети безпеки, що надягають демонстранти – фактично вихлюпнувся з таких тихих містечок як Гере, адміністративного центру з населенням в 13 тис. осіб, загубленого серед долин центральної Франції.

Страх і ненависть у Гері

Віддалене від усіх великих міст, Гере розташоване в одному з найбідніших департаментів Франції, де найбільшим роботодавцем є державна лікарня. В середині дня кафе на головній площі міста пустує. Остови спалених машин заповнюють невелику автостоянку старої залізничної станції – тутешні жителі дуже бідні, щоб дозволити собі обслуговування автомобіля.

У подібних місцях мовчазний страх гризе сім'ї: що буде, коли до 20-х чисел закінчаться гроші? Чим наповнити холодильник, якщо на рахунку вже нічого не залишилося і прийшов час оплачувати рахунок за електроенергію? Який прийом їжі доведеться пропустити сьогодні? Як мені знову сказати дружині, що в ці вихідні у нас знову не вийде куди-небудь вибратися?

Представник руху "жовтих жилетів" (ілюстративне фото) / Фото ЕРА

Історії сусідів Флоріана Ду, які також приєдналися до протестів, дуже схожі на його власну. У морозилці у Летиції Депурту – шматки замороженого м'яса, яке двічі на рік їй дає батько-фермер і яке становить м'ясний раціон сім'ї з шести осіб.

А Жоелю Деку довелося топити піч дровами, які він рубав власноруч, оскільки не може дозволити собі оплатити газ для опалення.

Що буде, коли до 20-х чисел закінчаться гроші? Чим наповнити холодильник?

Звичайно, це не крайнє зубожіння, а швидше постійне відчуття тривоги – саме вона поселилася в маленьких містечках, селищах і селах, які стали називати "іншою Францією" – віддаленою від розкішних паризьких бульварів, що стали місцем недавніх заворушень.

"Ми живемо в постійному стресі", - говорить 46-річний Фабріс Жирарден, колишній укладальник килимових покриттів, який тепер доглядає за чужими домашніми тваринами, щоб заробити. "В кінці кожного місяця ми запитуємо себе: чи вистачить на їжу цього разу?".

Народний Єлисейський палац

Відтоді, як сумний портрет Гері з'явився на сторінках романів його знаменитого уродженця – письменника-антисеміта Марселя Жуанде – місто звикло до того, що його висміюють як уособлення провінційної відсталості.

Представників "жовтих жилетів" – нащадків тих, хто колись служив прообразом персонажів Жуанде – тепер можна зустріти біля придорожніх блокпостів на в'їзді в місто. Це водії вантажівок і шкільних автобусів, медсестри, безробітні електрики, домогосподарки, складські робітники, співробітники держустанов, які працюють на півставки, і колишні будівельники, які живуть на допомогу з інвалідності.

Придорожній блокпост "жовтих жилетів" в Антібі на півдні Франції / Фото ЕРА

Серед них і Флоріан Ду. Він розповідає, що його 9-річний син ніколи нікуди не їздив на канікули, а оплата рахунків "миттєво з'їдає" його зарплату (1,3 тис. євро до вирахування податків – близько $1,475). Від неї мало що залишається після сплати високих податків і дорогих комунальних послуг, таких як електрика.

Щоб підтримати протестний рух, він разом з іншими учасниками протесту чергує ночами посеред перехресть [таким чином "жовті жилети" блокують рух] – під дощем, на холоді і в грязюці, в тимчасових наметах і під брезентовими тентами, аж до раннього ранку. "Народний Єлисейський [палац]" – свідчить напис на одному з наметів, що обіграє назву головної резиденції президента Франції.

Це водії вантажівок і шкільних автобусів, медсестри, безробітні електрики, домогосподарки, складські робітники

Флоріан Ду розповідає, що він приєднався до руху "жовтих жилетів" з самого початку, і протягом першого тижня був постійним учасником акцій на дорожніх розв'язках Гері. Наприклад, він був там об 11 вечора в дощовий четвер, провівши того ранку на акціях ще кілька годин, а потім повернувшись знову на наступний день.

"Нам вже навіть не потрібні соціальні мережі", - говорить Ду.

Говорячи про свою мотивацію, він стверджує, що хоче "відновити пріоритети держави – цінності свободи, рівності і братерства". Мовляв, його протест спровокував новий податок на бензин.

Тепер же, переконаний він, "жовті жилети" близькі до того, щоб спонукати уряд до втечі. "Вони не знають, що робити. Вони дійсно в паніці", - зазначає Ду.

Рух без політиків

Практично кожен автомобіль, який проїжджав повз [акцію "жовтих жилетів" у Гере] сигналить на знак підтримки. Однак протестувальники знають, що їх крики слабшають через велику відстань до кабінетів реальної влади в Парижі. І саме це спонукає їх перемістити демонстрації до столиці.

До п'ятниці Ду готується здійснити поїздку в Париж на спільній машині: разом з товаришами вони зустрічаються на перехресті і роблять останні покупки, включно із захистом для очей від сльозогінного газу.

Акція в Бордо / Фото ЕРА

Тижнем раніше в Парижі заарештували Йоанна Деку - безробітного електрика віком близько 30, якого було обрано представником "жовтих жилетів" від міста Гері.

"До цього я ніколи не брав участі в політичних демонстраціях, - говорить він. - Але ми вирішили, що з нас годі".

"Вони навіть не знають, як ми ледь виживаємо на свої мізерні зарплати, - обурюється Деку. - Але заради Бога, ми теж люди!". Останнім часом звести кінці з кінцями йому допомагала допомогу батька-фермера.

Ніхто з учасників протесту в Гере не виражає прихильність кому-небудь з політиків: більшість відчувають до них лише огиду. "Всі вони однакові", - говорить Ду.

До цього я ніколи не брав участі в політичних демонстраціях. Але ми вирішили, що з нас годі

Коли мер Гере Мішель Вернье – політик-соціаліст, чия кар'єра десятиліттями була пов'язана з Парижем, прийшов зустрітися з протестувальниками, то не зустрів у них теплого прийому.

"[З боку" жовтих жилетів "] існує повне неприйняття політиків, - каже Вернье. - Вони діють поза рамками будь-яких політичних або профспілкових організацій".

То був кінець місяця [листопада]. Кілька представників руху "жовтих жилетів" Гере заявили, що на їхніх рахунках не залишилося ні копійки.

"Прямо зараз я на нулі", - говорить Жирарден. Його дружина витратила останні 40 євро на покупки напередодні, в середу. Тепер же у них не залишилося нічого, щоб пережити вихідні.

"Доживати до кінця місяця доводиться з порожнім гаманцем", - говорить Жирарден.

Ось чому плани Макрона підвищити податок на бензин – в цілому незначно, як може здатися, – стали останньою краплею для багатьох і іскрою, яка нарешті розпалила гнів, що кипів роками.

Будні французької провінції

У його машині і так немає бензину, говорить Жирарден, колишній укладальник килимових покриттів, який вирішив виживати самотужки і кинути роботу з незмінною зарплатою в 1200 євро. Однак тепер йому не легше.

"Як тільки ми оплачуємо всі рахунки, грошей більше не залишається", - стверджує Жирарден.

Сьогодні на вечерю у нього локшина, трохи присмачена яловичим фаршем. "Я хотів би час від часу водити дружину в ресторан, але не можу", - говорить Жирарден. Під гнітом фінансових проблем вона стала жертвою депресії. "Вона повністю замкнулася в собі", - розповідає француз.

Як тільки ми оплачуємо всі рахунки, грошей більше не залишається. Я хотів би час від часу водити дружину в ресторан, але не можуТрохи вище по тій же вулиці живе Летиція Депурту - медсестра, яка працює в госпіталі на нічних змінах. Вона піднімається о 6:30 ранку разом зі своїм чоловіком Олів’є, який працює окулістом, щоб у темряві зібрати в школу трьох дочок. Їх скромний будинок на околиці міста акуратний, але не дуже просторий.

Вона м'яко кепкує з чоловіка – мовляв, "у твоїй машині ніколи немає бензину". У їх родині з чотирма дітьми і великою кількістю рахунків гроші – 1800 євро на місяць у Летиції і 1500 у Олів'є – "випаровуються дуже швидко", говорить голова сімейства.

Банк відмовився надати їм черговий кредит. Обидва приєдналися до "жовтих жилетів" і вирушили до Парижа в попередні вихідні [24-25 листопада], щоб взяти участь у демонстраціях. "Поки існує цей рух, ми будемо його підтримувати", - говорить Олів'є Депурту.

"Ми справляємося, але нам доводиться бути обачними. Ми не можемо дозволити собі обід в ресторані. Зникли всі маленькі радості життя", - розповідає Депурту. Його батьки, пропрацювавши все життя, скотилися до злиднів: батько в будинку для літніх людей, а мати змушена харчуватися в благодійних організаціях.

Летиція наповнює морозильник замороженими напівфабрикатами з найдешевшого дискаунтера Lidl. Вони чекають чергової зарплати, щоб заправити автомобіль і зробити покупки.

"Жовті жилети" блокують дорогу в місті Фронтіньян / Фото ЕРА

"Ми просто не дотягуємо до кінця місяця", - говорить Елоді Мартон, мати чотирьох дітей, яка приєдналася до демонстрантів на виїзді з міста. "У мене залишилося 10 євро", - розповідає вона, разом з дюжиною інших протестуючих намагаючись зігрітися біля вогню, розведеного в залізній бочці.

Якщо я перестану водити, я помру. Це не дрібниці. Те, що відбувається зараз [у Франції] – це громадянське повстання

"На щастя, у нас є ще тварини – кури, качки – і ми притримуємо їх на кінець місяця", - розповідає Мартон. "Це звучить жорстоко, але мій пріоритет – діти", - говорить вона. "Ми ситі по горло і ми злі!" - кричить її чоловік Томас Швінт, водій цементовоза, що працює на тимчасовому контракті за 1200 євро на місяць.

Протестувальники з Гере висловлюють свій гнів на адресу уряду і готовність продовжувати акції.

"Їх [влади] відповідь загострила ситуацію ще більше, - каже Депурту. - Громадяни просять знизити податки, а вони кажуть – мовляв, екологія!" - обурюється він виступом Еммануеля Макрона минулого тижня, де він виклав плани Франції щодо переходу від викопних видів палива до поновлюваних джерел енергії.

На міському перехресті Лоран Офрер, водій вантажівки, намагається вирішити, який з прийомів їжі йому пропустити сьогодні.

"Якщо я перестану водити, я помру. Це не дрібниці, - каже Офрер. - Те, що відбувається зараз [у Франції] – це громадянське повстання".

пруф тут

 

p.s. 

не знаю як там у Франції, але в провінції німаків особисто бачив бідних старших німаків від яких смердить за кілька метрів і які шараться по розпродажах з уціненим товаром. 

Скрізь "добре" де нас немає...

 

Показати  

Якась одна водичка. Рахунки, рахунки, рахунки. А що ж то за такі страшні рахунки, що зжерають всю зарплату.

[iiron]

  В 11.12.2018 в 19:25, yu2007 сказав:

Може уряд Німеччини, Франції чи Великобританії платить субсидії пенсам, що отримують мінімальну пенсію там? Чи "бюджетникам"?

Показати  

А вони(субсидії) їм там треба?

 

 

[nickel]

  В 11.12.2018 в 20:14, volks сказав:

Якась одна водичка. Рахунки, рахунки, рахунки. А що ж то за такі страшні рахунки, що зжерають всю зарплату.

Показати  

Всі такі бідні такі бідні, що наймають доглядальників тварин. А дехто знову не зможе на вихідних кудись вибратися чи поїсти в ресторані.

Нагадує приказку:

у всіх проблеми: в когось хліб черствий, а в когось діаманти дрібні.

[nickel]

  В 11.12.2018 в 18:22, Ukrainec сказав:

p.s. 

не знаю як там у Франції, але в провінції німаків особисто бачив бідних старших німаків від яких смердить за кілька метрів і які шараться по розпродажах з уціненим товаром. 

Скрізь "добре" де нас немає...

 

Показати  

Це масове явище чи ти по парі бомжів робиш висновок про всю Німеччину? Бо і в нас є такі люди, які могли б жити достойно, але їм до вподоби жебрацько-бомжацький спосіб життя.