Мер Луцька - голосування.

[Андрій Віталійович]

знову на мера преться один шлак. шкода міста, не має у нього нормальної перспективи...

[zaHARE]

А де мадам палична ? вона ж мером має буть

чи після виборів в ВР посунули з фаворитів ?

Тож в списку замість мадам вже є паличний мусьє(Товстенюк).

я би за Чернуху проголосував

Ага,хай забудує всі двори своїми курниками.

[ForZa]

Давайте якусь бабу в мери виберем

І "баба" теж буде, не хвилюйтесь і можете навіть з одного разу вгадати хто?!

треба для початку вправити мозок населенню

А навіщо далеко ходити, як тут виправиш якщо пропонують Данильчука? Да тут взагалі мізків немає!!! То про що можна казати...

кого би не ставили на цю посаду

А от на цю посаду саме і не ставлять, а громада обирає!!! Ну і по закону, якщо не справляється обранець, його громада може і зняти, це все регламентовано законом!!! Не має чого плакатись - більшість не влаштовує - нафіг з пляжу!!!

[starOFF]

МЕЧТА Каждый кандидат в меры предлагает конкретные решения для улучшения для Луцка. План разбивается на этапы, то есть мер говорит " я обещаю сделать "то", "это" и "сё". На каждый этап выделяется время 3-4 месяца, если "мер" проваливает первый этап его сразу снимают с должности и не нужно ждать следующих выборов что бы выбрать нового или ждать новых обещаний от такого же сраного мера.

А то что то они разошлись с своими предвыборными компаниями, так все красиво обещают а в итоге ничего не делают

[Orfey]

я би за Чернуху проголосував

Ага,хай забудує всі двори своїми курниками.

який будинок він збудував в дворі?

є краща кандидатура?

[bublik007]

кого би не ставили на цю посаду

А от на цю посаду саме і не ставлять, а громада обирає!!! Ну і по закону, якщо не справляється обранець, його громада може і зняти, це все регламентовано законом!!! Не має чого плакатись - більшість не влаштовує - нафіг з пляжу!!!

Та Ви не нервуйтесь вже так)))) Ніхто не плачеться. Якщо Вас роздратувало моє не правильне формулювання- ставлять, вибачте)))

[igorgame]

Ви такий активний у цій темі... Може самі свою кандидатуру виставите, ми підтримаємо, а далі подивимось... А то інших ср...ти і самому бла-бла - то якось не мішки...!!!

[Ko3bMa]

Тут легше сказати, за кого НЕ будеш голосувати.

Данильчук (ви серйозно?), Бондар (див.Данильчук), Шиба (був), Романюк (шиба v.2), Кривицький (був) і Товстенюк (ігор непалиця) - нафіг.

Про Пустовіта писав вище, тепер Чернецький Олег Станіславович.

[bublik007]

Ви такий активний у цій темі... Може самі свою кандидатуру виставите, ми підтримаємо, а далі подивимось... А то інших ср...ти і самому бла-бла - то якось не мішки...!!!

Та ні, молодим дорога, вік, знаєте, вже не той, та й освіта не дозволяє)))) А відносно ср*ати, не погано було б обґрунтувати)))

[Андрій Віталійович]

а де волонтери і т.д. ? чи потім доєднаються ?

на закупах, на стрільбах, на сході, в майстернях.

а нафіга доєднуватись? як показали вибори в раду, справжні волонтери не балотувались))

[Ko3bMa]

Ахаха, волиньньюз, шо ти дєлаєш, прєкраті

[Nazarchyk]

Ойой, за підстилку Єремеєва стільки голосів??? Та ну вас, люди...ще не скоро нам жити в нормальній країні, якщо всі такі несвідомі лохи. Як буду голосувати - буду дивитись на того, хто людина слова і його принаймні дотримується, а не за старого брехуна чи правосека. Нароблять нам і дворів і доріг і "заживемо".

[Соромітник]

якось раніше переймався я дюже тим що на вибори потрібно ходити

ну типу щоб не використали бюлетень і не проголосували за якусь фігню, ну і взагалі то мій голос, він важливий і бла-бла-бла...

Дик всі останні вибори показали що пофіг на то – населення всеодно обере якусь провладну срань, що виїсть мозок пропагандою навіть людям розумним.

Посєму не буду витрачати свій час на різне барахло допоки не побачу що люди почали думати і цінувати свої голоси.

[Ko3bMa]

ну типу щоб не використали бюлетень і не проголосували за якусь фігню, ну і взагалі то мій голос, він важливий і бла-бла-бла...

Дик всі останні вибори показали що пофіг на то – населення всеодно обере якусь провладну срань, що виїсть мозок пропагандою навіть людям розумним.

Посєму не буду витрачати свій час на різне барахло допоки не побачу що люди почали думати і цінувати свої голоси.

Імхо, доки в законі не буде згадки про мінімальний відсоток явки - доти від подібних думок не буде толку.

[Robinwood]

Підтримуватиму Романюка, нормальний дядько, без зайо@ів.

не розумію, як можна голосувати за Осіпова чи Данильчука? Вистачить вже Гузя в нардепах

[Nazarchyk]

[Tomagawk]

Можливо хтось з достойних бордівчан висунеться на посаду, а ми спробуємо його підтримати і допомогти перемогти. Аналогічно з виборами до міської ради.

[bormotuha]

Можливо хтось з достойних бордівчан висунеться на посаду, а ми спробуємо його підтримати і допомогти перемогти. Аналогічно з виборами до міської ради.

Ага, виберіть мене - когда я буду мер столичный, я все дела улажу лично

[Tomagawk]

Можливо хтось з достойних бордівчан висунеться на посаду, а ми спробуємо його підтримати і допомогти перемогти. Аналогічно з виборами до міської ради.

Ага, виберіть мене - когда я буду мер столичный, я все дела улажу лично

Біографію в студію.

[fenmix]

Можливо хтось з достойних бордівчан висунеться на посаду, а ми спробуємо його підтримати і допомогти перемогти. Аналогічно з виборами до міської ради.

В мене була ідея висунутись по округу (або ж від партії, якщо буде така система) кандидатом в депутати міської ради, хоча більшість людей здивується побачивши мій вік (19). Власне я член партії "ДемАльянс" + навчаюсь на політолога, тому по цій темі прошарений. Ну і звісно основна мета - представляти інтереси виборців і помацати ту систему, яка там склалась. Можливо пішов би в союзі з самооборонівцями. Тим паче деякі бордівці знають мене особисто

[romaxa11]

Я хочу щоб мером Луцька був Богдан Климчук. Компромісні варіанти не влаштовують.

[jack74]

Хто буде наступним мером Луцька: спроба аналізу від "Волинської правди"

22.04.2015

Із наближенням місцевих виборів, які, як анонсують у верхніх ешелонах влади, таки відбудуться вчасно – в останню неділю жовтня цього року, і політикум, і чинна влада, й активна громадськість все більше розмірковують на тему, хто ж наступні п’ять років управлятиме містом. Адже від цього залежить не лише комфорт і безпека лучан, але й рівень матеріального забезпечення багатьох людей, задіяних у роботі виконавчих органів міської влади й наданні комунальних послуг, будівництві й сфері бізнесу. Спробуємо зробити певний аналіз, виділивши притім чотири основні аспекти: фінансовий, політичний, особистісний і політтехнологічний. Як нам видається, саме вони найбільше впливатимуть на вибір лучан.

Деякі аналітики, особливо наближені до структур Ігоря Палиці, саме його виводять в абсолют на наступних виборах, спрощено подаючи їх, як боротьбу двох фінансово-промислових груп: «Приват» Палиці-Коломойського та «Континіум» Єремеєва-Івахіва. Ігноруючи три інших аспекти (вірніше, замовчуючи їх), вони вже нав’язують виборцям думку, що обирати доведеться з двох зол: між представниками «кращого» олігарха і «гіршого». Притім нині діючого міського голову Миколу Романюка активно «прив’язують» до Ігоря Єремеєва, а його опонента, з яким нібито ще не визначилися (хоча дедалі частіше називають прізвище Олександра Товстенюка), уже записують в ангели-благодійники, готуючи виборців до неминучості голосування за нього, бо тільки тоді Ігор Петрович і далі допомагатиме рідному для нього місту.

Насправді фінансовий аспект хоч і є важливим чинником перемоги на місцевих виборах, проте дати потрібний результат він може тільки в поєднанні з трьома іншими. З другого боку, в нинішній ситуації, коли народ знову кинули на грань виживання, в суспільстві сформувалася стійка неприязнь до олігархів. Не до багатих людей, а саме до олігархів у класичному розумінні, тобто до тих, хто збагачується, паразитуючи на державному бюджеті. І хоч олігархічні клани у свідомості людей сьогодні умовно поділилися на «своїх» і «чужих» (тих, хто підтримав боротьбу України з російським агресором, і тих, хто вирішив перечекати), цей поділ може швидко замінити неприязнь до всіх багатіїв, у яких пересічний виборець вбачатиме причину всіх своїх проблем. І тоді голосуватиме за того, хто, на його думку, не пов’язаний із жодним із олігархічних кланів.

Розуміючи це, Микола Романюк показово дистанціюється від обидвох потужних фінансово-промислових груп, що діють на Волині. Хоч і під тиском громадськості, але він таки звільнив із посади директора ДКП «Луцьктепло» ставленика «Континіуму» Олександра Киричука і, що показово, замінив на свою людину фінансового директора цього комунального підприємства. Поза тим, він не раз заявляв, що наразі не готовий віддавати в концесію (приватні руки) такі стратегічні комунальні підприємства, як «Луцьктепло» і «Луцькводоканал», а навпаки, напрацював можливість отримання вигідного довгострокового кредиту від Європейського банку реконструкції і розвитку на суму 10 мільйонів євро (!) на модернізацію з метою заощадження газу системи теплопостачання міста, про що вже підписано відповідний договір. Якщо хтось скаже, що ця модернізація вигідна Ігорю Єремеєву, який володіє облгазом і для якого, що більше газу споживає місто, то краще, тоді він зовсім не розуміється на економіці.

Хоча варто не забувати, що у власності структур «Континіуму» є котельня на Карбишева, в якої купує теплоносій «Луцьктепло» і яка опалює до 40 відсотків житлового фонду міста. Та це, як ми пам’ятаємо, спадщина Кривицького, з якою безуспішно намагався боротися попередник Романюка Шиба. Не зумівши повернути котельню у власність міста, Шиба і вибори мера програв, а вже Кропива, який тоді прихватизував цей стратегічний об’єкт, перепродав його структурам Єремеєва. Але, до честі Миколи Романюка, протягом останніх п’яти років із теплопостачанням з цієї котельні не було жодних проблем, як і жодних скандалів із нею пов’язаних.

Ігор Єремеєв, хоч не так гучно, як Ігор Палиця, але все ж допомагав місту і безкорисливо. Наприклад, встановив нові світильники на вулиці Лесі Українки, неодноразово спонсорував пальне на прибирання міста від снігу чи інші нагальні потреби. Та й, зрештою, ТЦ «ПортСіті», нова багатоповерхівка на Ковельській, введені в експлуатацію нещодавно – це таки потужні інвестиції в розвиток Луцька. Якщо хтось не розуміє, то це – створення нових робочих місць, податки до місцевого бюджету, підвищення привабливості міста для туристів.

Тож казати, що тільки Палиця дбає про рідне місто, реконструювавши ЦУМ, встановлюючи у школах і дворах спортивні майданчики, оздоровлюючи дітей і дорослих у Буковелі, надаючи допомогу учасникам АТО (а хіба Єремеєв не надає?), було б не зовсім правильно. Хоча Микола Романюк, навіть попри заяву Палиці, що той не буде його підтримувати на майбутніх виборах мера, публічно, під час свого звіту про діяльність у 2014 році, подякував бізнесмену, який сьогодні є державним чиновником, за те, що його фонд «Новий Луцьк» витратив за минулий рік на благодійність 34,4 мільйона гривень.

Такі дії Романюка наштовхують на думку, що він хоче бути рівновіддаленим від обидвох фінансово-промислових груп, які працюють на Волині, і готовий працювати з ними настільки, наскільки вони готові допомагати розвитку міста. Бо лише наївний може вважати, що наші олігархи – філантропи й альтруїсти, які хочуть лише одного – комфорту і безпеки городян рідного для них міста. Зображаючи Ігоря Єремеєва таким собі рвачем, який хоче збагатитися на лучанах, а Ігоря Палицю – безкорисливцем і патріотом Луцька, підручні Палиці журналісти замовчують факти вигідного вкладення ним коштів в об’єкти нерухомості: ЦУМ, готелі «Залєскі» і «Лучеськ». А хіба не була вигідною оборудка із отримання фактично за безцінь (за сумнівні борги міста) стадіону «Авангард» і земельної ділянки навколо нього? Тепер ось у Палиці вже є проект будівництва на місці тенісних кортів поблизу «Авангарду» спортивно-оздоровчого комплексу.

Тут доречно згадати, що Романюк, усвідомлюючи примарні на цьому етапі шанси залучення у розвиток міста зовнішніх інвестицій, так само активно сприяє діяльності інших, менш солідних за статками, але не менш амбітних промисловців і підприємців. Як приклад, продаж під реконструкцію структурам Андрія Покровського кінотеатру «Промінь», видача йому дозволу на створення торгівельного центру «Сіті-парк» – в обмін на створення відпочинкової зони на берегах вічно засміченої Сапалаївки.

Підсумовуючи, можна констатувати, що залежність міського голови від однієї фінансово-промислової групи чи від одного бізнесмена автоматично створює загрозу перетворення міста в заручники його бізнес-планів. І, навпаки, рівновіддаленість міського голови від інтересів різних промисловців і підприємців, рівноправне партнерство територіальної громади і бізнесу підуть місту тільки на користь.

Це важливо ще з огляду на анонсовану децентралізацію і розширення прав місцевих громад розпоряджатися значно більшими коштами, ніж вони мають право сьогодні. Щоб не допустити можливості олігархів залазити в місцеві бюджети, як вони це роблять сьогодні із бюджетом державним. З другого боку, міський голова повинен користуватися повагою і в місцевих бізнес-еліт, а не демонструвати зверхність і намагатися придумувати якісь свої правила гри, що неминуче породжуватиме конфлікти і стагнацію, що яскраво проявилося під час управління містом Богданом Шибою.

А як же тоді боротьба з олігархами, запитаєте? На наш погляд, її треба вести не на місцевому рівні, а шляхом тиску громадянського суспільства на Верховну Раду, уряд і Президента, які повинні створити такі правила гри, коли всі бізнесмени будуть прозоро платити податки, не ховатимуть свої структури в офшори, тоді матимуть реальну повагу в суспільстві.

Коли ми говоримо про фінансовий аспект, то маємо на увазі й те, що кандидат на посаду міського голови повинен мати достатньо власних ресурсів, щоб провести кампанію і не потрапити в залежність від своїх спонсорів, аби в разі перемоги не довелося розплачуватися міськими активами: майном чи землею.

Політичний аспект

Будь-яка партія, якщо вона хоче бути в парламенті, просто зобов’язана висувати свого кандидата на вибори міського голови обласного центру. Для свого піару, для здобуття більшої прихильності виборців. Винятком може бути хіба ситуація, коли близькі за ідеологією партії домовляються між собою про підтримку в одному регіоні найрейтинговішого кандидата – представника однієї політструктури – в обмін на спільне висунення кандидата – члена іншої партії – в регіоні, де той користується найбільшою популярністю. Хоча в наших реаліях можливе всяке.

«Блок Петра Порошенка» на Волині сьогодні очолює депутат із підконтрольної в міській раді Миколі Романюку групи «Рідне місто» Роман Романюк, а керівником його міської організації нещодавно став лідер цієї групи Євгеній Ткачук. Усе це вказує на те, що Микола Романюк, який протягом усіх п’яти років своєї каденції мера демонстрував певну аполітичність, балотуватиметься саме від пропрезидентської партії. До того ж, нинішній голова ОДА Володимир Гунчик – особистий товариш Миколи Романюка ще з радянських часів. І хоч Ігор Палиця сьогодні формально перебуває в команді Президента, бо очолює Одеську облдержадміністрацію, він не робитиме спроб отримати партійну парасольку від БПП для свого протеже Олександра Товстенюка. Згадаймо, на позачергових парламентських виборах представник команди Палиці Ірина Констанкевич балотувалася як самовисуванець. Хоча до того була заангажована в УРП Левка Лук’яненка. Але робилося це тільки для того, щоб у разі зміни виборчого законодавства на користь висунення тільки від партій не втратити шанс бути зареєстрованою. Самовисуванцям дозволили брати участь у виборах – і потреба в партійній складовій відпала. Як пам’ятаємо, на виборах до ВР в Луцьку від БПП балотувався сьогодні вже в.о. гендиректора ДП «Укрспирт» Роман Іванюк, який уже встиг заявити про свою підтримку Миколи Романюка на виборах міського голови.

Команду лідера останніх виборчих перегонів до парламенту в Луцьку – партії мера Львова Андрія Садового «Самопоміч» – на Волині представляє молодий заступник діючого міського голови Тарас Яковлев. Навряд чи Тарас Володимирович вирішить «спалити» себе, спробувавши «підсидіти» свого шефа. Нинішня його посада – подарунок долі і… Миколи Романюка, в якого в команді була коротка лава запасних. Насмілимося припустити, що на керівну роль у «Самопомочі» на Волині Яковлева Садовому пропонував сам Романюк. Товариш Яковлева і «мозок» волинської «Самопомочі» Петро Верзун, який вийшов із громадського середовища, сьогодні продовжує очолювати оновлену громадську раду при міському голові. Він працює в структурах бізнесмена Андрія Покровського, який теж, ймовірно, підтримає Миколу Романюка.

Продовжує втрачати підтримку на Волині, як і по всій Україні, політпроект колишнього глави Адміністрації Президента Януковича Сергія Льовочкіна – Радикальна партія Олега Ляшка. Керівник цієї структури у нашому краї Володимир Кучер – мало відома широкому загалу людина, яка здатна набрати на місцевих виборах таку кількість голосів, яка не перевищує кількість його особистих друзів – не більше однієї тисячі. Навряд чи після поразки у Горохівському виборчому окрузі в 2014-му захоче вдруге програти висуванець цієї партії – підприємець із Луцька В’ячеслав Федін. А відомий у минулому депутат міськради і політтехнолог Олександр Мартинюк належить до числа тих людей, які на виборах заробляють, а не тратяться. Тому він може взяти участь у перегонах на мера Луцька лише з мотивів освоєння виділених з Києва коштів.

Складні часи переживає на Волині партія «Батьківщина». Попри зростання її всеукраїнського рейтингу, місцева команда «Батьківщини» дезорієнтована, а її лідер Григорій Пустовіт радше підтримає Микола Романюка, ніж вдруге (після парламентських виборів) полізе в петлю. Він добре пам’ятає долю Анатолія Грицюка, який участю у виборах міського голови Луцька спалив себе як політик. Тому вже сьогодні заявляє, що його мета – участь у виборах до обласної ради. А за нині діючим секретарем міської ради і головою Луцької міської парторганізації ВО «Батьківщина» Сергієм Григоренком міцно закріпилася слава людини Володимира Никитюка – бізнес-партнера Ігоря Палиці в Луцьку, незмінного протягом останніх десяти років голови земельної комісії міськради. Він якщо й буде балотуватися на мера, то лише з дозволу Палиці, і лише як технічний кандидат.

Практично не має в Луцьку своїх партійних структур «Народний фронт». Переможець мажоритарних виборів 2014 року Ігор Лапін позиціонував себе на них як висуванець Самооборони Майдану і зараз у Верховній Раді разом з Ігорем Гузем входить до нечисленної в «Народному фронті» групи Андрія Парубія. Лідер «Народного фронту» на Волині Ігор Гузь, можливо, вирішив влаштувати тендер серед ймовірних претендентів на кандидата від «Народного фронту» на посаду мера Луцька і привіз на «круглий стіл» колишнього заступника мера Богдана Шиби Владислава Стемковського, досвід якого в комунальній сфері сьогодні використовує міський голова Тернополя «свободівець» Сергій Надал. Амбітний Стемковський якщо й вирішить балотуватися на Луцького міського голову, то навряд чи буде йти від «Народного фронту», а, радше, від «Свободи». Адже прив’язка до «Народного фронту» Арсенія Яценюка, який через діяльність уряду, що веде до зубожіння населення, стрімко втратив свою колишню популярність, на місцевих виборах тільки гратиме на пониження рейтингу кандидата на мери.

«Свобода» за певних обставин може зробити ставку на Стемковського. Але місцеві вибори ця політсила розглядає тільки, як трамплін до загальноукраїнських, щоби пропагувати свою ідеологію. Кандидат від «Свободи» на мера змушений буде самостійно шукати джерела фінансування кампанії. Стемковський – не та людина, яка буде витрачати на піар власні кошти. Можливий варіант, що його простимулює Ігор Палиця. А, може, у «Свободі» вирішать не експериментувати і… знову висунуть кандидатом на мера Луцька непрохідного Євгена Мельника.

Аспект особистісний

Яка б не була партійна підтримка, вона на місцевих виборах може додати до рейтингу кандидата (або забрати) максимум 2-3 відсотки. Люди хочуть бачити мером людину, за якою міцно закріпилася слава господарника, здатного забезпечити їм комфорт і безпеку. І тут рівних Миколі Романюку поки що немає.

Затребуваність суспільства на нові обличчя в політиці більше стосується центральних органів влади, ніж місцевої.

Навряд чи лучани вдруге наступлять на ті самі граблі й виберуть кота в мішку, як це трапилося у випадку з нардепом Ігорем Лапіним. Практичної користі для Луцька цей вибір поки що не дав.

Звісно, кандидат на мера у нинішніх реаліях однозначно має бути патріотом України. Але й вибір між «майданними» політиками теж не завжди дає позитив. Приклад – керування містом Богданом Шибою. Сьогодні в нього вищий особистий рейтинг несприйняття, ніж сприйняття. Як і у Володимира Бондаря. Останній хоч і є особистим другом лідера фракції БПП у парламенті Юрія Луценка, навряд чи отримає партійну підтримку на виборах мера Луцька. Тому балотуватиметься хіба що для того, щоб вигідно продати свій рейтинг, на певному етапі знявши свою кандидатуру.

Проте рейтинг у нього вже значно підупав, а в разі двотурових виборів мера технологія зняття його кандидатури відпаде як непотрібна.

Певні амбіції має один із лідерів луцького Майдану, депутат міської ради Андрій Козюра. Він значно виріс як політик і як бізнесмен. Після зведення ТЦ «Буратіно» його бізнес-партнери активно зайнялися житловим будівництвом, і це опоненти будуть використовувати, подаючи як бажання через посаду мера розвивати свій бізнес.

Микола Романюк хоч і не був лідером Майдану, проте достойно повів себе під час Революції гідності й подій на Сході і в Криму. Його резонансні заяви на підтримку Євромайдану «заробили» в колишньої влади, при певному повороті подій на користь злочинного режиму, на добрий десяток років тюрми. Він всіляко сприяв євромайданівцям, надав приміщення «Правому сектору», коли той ще був суто громадським формуванням і уособлював прагнення лучан до справедливості, у період безвладдя в країні не допустив у місті хаосу, об’єднав зусилля Самооборони, «Правого сектору», ветеранів Афганістану і правоохоронних органів, які мали довіру в суспільстві, щоб забезпечити в місті громадський порядок і безпеку.

Важливим фактором на старті місцевих виборів є пізнаваність кандидата. У 2010 році на посаду Луцького міського голови від партії ХДС претендував уродженець Луцька, успішний менеджер Микола Дідух. Але він так і не зумів донести до більшості лучан свої переваги, позаяк до виборів його просто ніхто не знав. Ірину Констанкевич до виборів 2014 року знали більше як філолога і проректора університету, дружину відомого в Луцьку адвоката, та аж ніяк не політика, що й зіграло з нею злий жарт. Вона програла зовсім не відомому досі в Луцьку Ігорю Лапіну, який вдало експлуатував затребуваний на той час образ добровольця – захисника Батьківщини. Який образ експлуатуватиме на вмборах мера маловідомий бізнесмен Олександр Товстенюк? Благодійника, який допомагає бійцям АТО, дбає про дітей, оздоровлюючи їх у Буковелі і встановлюючи в дворах і школах спортивні майданчики? Це вже робила у 2014 році Ірина Констанкевич. На що лучани відреагували по-своєму: «За гроші Палиці будь-хто може бути благодійником».

Аспект політтехнологічний

Технологія підкупу виборців двічі допомогла стати мером Києва «космонавту» Леоніду Черновецькому. На виборах мера Луцька в 2010 році наймали політтехнологів з Києва кандидати Олена Голєва і Василь Токарський. Останній, сліпо дотримуючись їхніх рекомендацій і борщ на вулиці варив, і безплатний концерт Фоми з гуртом «Мандри» в Луцьку організовував. Проте відірваність від наших реалій не допомагала заїжджим політтехнологам досягати бажаного результату. Вже на проміжних виборах депутата міськради у Привокзальному мікрорайоні Василь Токарський скористався послугами місцевих «виборчих консалтингів». У підсумку – лише друге місце. Переміг юрист фонду Палиці Ігор Поліщук, який встановив в одному із дворів дитячий ігровий майданчик.

Кандидат від БПП на парламентських виборах 2014 року в Луцьку Роман Іванюк теж мав київських політтехнологів, які працювали дуже професійно. Він навіть сам роздавав у наметах свої агітки. Але отримав на виборах лише третій результат.

Іноді важко спрогнозувати, яка політтехнологія спрацює в певний момент у певному місці. Тому для перемоги на виборах міського голови потрібне вдале поєднання усіх чотирьох названих вище аспектів.

У 2011-2012 роках Микола Романюк «не заважав» при першій-ліпшій нагоді піарити фонд Ігоря Палиці своєму першому заступнику Святославу Кравчуку. Тим паче, що діяльність фонду йшла на користь Луцьку і лучанам. Ба більше, Микола Романюк вдало використав бажання Палиці стати депутатом і отримав з його боку лобіювання виділення коштів з Києва на будівництво у Луцьку нового дитячого садка.

Сьогодні, коли Святослав Кравчук пішов на пенсію, Микола Романюк не поспішає призначати на посаду першого заступника нову людину. Пан Кравчук за розподілом посадових обов’язків опікувався сферами освіти, медицини і культури – саме тими галузями, у яких працює найбільше бюджетників, здатних для забезпечення особистої стабільності прислухатися до думки керівництва і проголосувати так, як воно просить. Можна прогнозувати, що Микола Романюк до виборів або сам опікуватиметься цими галузями, або призначить на посаду заступника з гуманітарних питань надійну людину, яка не піддасться на спокусу переметнутися в команду Палиці.

Мало хто знає, що Олександр Товстенюк, якого сьогодні називають вірогідним кандидатом від фонду Палиці на мера Луцька, у 2006-2010 роках був одним із п’яти депутатів нечисленної тоді фракції обласної ради від блоку Бориса Клімчука «Рідна Волинь». У 2010 році нині покійний Борис Клімчук пропонував Романюку взяти Товстенюка своїм заступником, який би відповідав за комунальну сферу. Добре, що не взяв.

На виборах важливу роль відграють ЗМІ. Знаючи це, Ігор Палиця прикупив собі інтернет-видання «Волинські новини», «Під прицілом», газету «Хроніки Любарта». Водночас Микола Романюк активно піариться у комунальній газеті «Луцький замок», підтримує хороші стосунки з редакторами практично всіх приватних газет, інших інтернет-видань, Волинської держтелерадіокомпанії. Ось тільки з «Аверсом» у нього не склалось.

Вибори у Луцьку обіцяють бути цікавими.

Василь ОНИЩЕНКО

[sergkots]

На питання, винесене в заголовок, читач, який хоч трохи обізнаний із політичною кухнею на Волині, дасть відповідь: «Ніколи». Колишній губернатор і нардеп від Луцька сьогодні не має такої довіри лучан, як у далекому 2002-му. Достатньо згадати, що його висуванця на посаду начальника УМВС України в області Віктора Швидкого «Самооборона Волині» у 2014-му турнула, як «ставленика олігархів» і не достойного бути народним міліціонером. Проте, якщо уважно проаналізувати події останніх місяців, тижнів і днів, то дедалі більше переконуєшся, що золоте правило політиків «Ніколи не кажи «ніколи» таки має право на життя.

http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/75745/

Допустимо до корита - місту буде піпець.

[DrWeird]

Умови вибору створено таким чином, що любий обраний мер "Допустимо до корита - місту буде піпець."

Неможливо любому випадковому жителю стати мером.

Не розумію я, мера обирає громада з жителів міста, але натомість обирають з списку, потратити до нього простий житель не взмозі. Потрібно змінювати систему.

[Ko3bMa]

Імхо, латаних ям для рейтингу Романюка буде малувато. Це, ніби як, буденна робота мера.

От якби він взявся за Карабас, розгріб будівництво в Старому місті вкупі з ринком під замком і надавав щелбанів за Луцьктепло та інші майже збанкротілі державні підприємства - от тоді мав би більше козирів на виборах. Але то вдарить по його особистій кишені, тому будем пасматреть.

Щось я призабув - пункт "проти всіх" буде?