Війна, ч 3 (дай Бог остання й переможна)

[Гість rl72]

Роман Туровець

 

Миколаївська десантура і танчики 14-ї бригади творять чудеса в Німеччині. Чотири «Aбрамси», чотири БМП «Бредлі», два «Апачі», кілька «Хамерів» і 20 піхотинців «противника» українці вчора відправили на вимушений перекур. Керівництво навчання в розгубленості думає над тим, як змінити сценарій. Адже не секрет, що більшість навчань проходять за сценарієм. Часткові елементи відпрацьовуються реально, але загальний план таки витримується. 

Так мало бути і тут. Наш підрозділ увійшов до складу OpForce, або сил спротиву. Зазвичай їхнє завдання – влаштовувати засади, напади і протистояти основним силам. Які, до речі, за чисельністю завжди переважають. Проте організатори навчання не могли передбачити, що українська ротна тактична група не лише вціліє в ході «боїв», а ще й накришить безліч «противника» і навіть вийде в глибокий оперативний тил, де закріпиться. Система лазерної імітації бою неупереджена – якщо зафіксовано ураження, значить стій і кури, ти «загинув», а твоя машина спалена. Наші, які звикли воювати зі справжнім противником, гратися у піддавки не планували – воювати, так воювати.

 Уявляю, які очі були у посередників, які фіксували результати «перестрілок». Наші теж понесли «втрати» – один БТР, два танки та 13 військовослужбовців. Але підрозділ завдання перевиконав, а це, за умовами навчання, значить, що наша ротна тактична група наступного дня почне активні дії з того місця, на якому зупинилася. Решта ж «знищених» підрозділів будуть змушені починати з початку. 

Слід віддати належне й мудрому керівництву навчання. Раз українці нав'язали нешаблонні дії, воно проявило гнучкість в оцінці гри: окей, найс, якщо виникла нестандартна ситуація, чому б її не використати – вчитися, так вчитися, особливо якщо хтось демонструє майстер-клас з тактики. А повчитися у воїнів воюючої армії у військовому середовищі ніколи не було соромно. Отже, спостерігаємо за розвитком. План на сьогодні – утримувати зайняту позицію і продовжувати драконити  противника. Сподіваюся, наші ще не раз змусять нас пишатися ними. Комбат зведеного батальйону OpForce, офіцер армії США, вже в захваті від наших хлопців: «Наступного разу потрібно запросити лише українців, а далі тільки спостерігати за ними». 

 А зараз коротко про систему MILES. Основа системи – лазерні випромінювачі та датчики, які фіксують влучення лазерного променя. Випромінювачі кріпляться на стволах зброї, будь то автомат чи танк. Випромінювання ініціюється холостим пострілом. Це означає, що на точність лазерного пострілу впливають і віддача, і точність наведення, і положення зброї. Промінь несе в собі інформацію про тип зброї, з якої робиться постріл. Датчики, які чіпляються на військовослужбовця чи техніку, враховують тип зброї, з якої здійснено постріл, а по силі засвітлення цілі – дальність і кут влучання. Так формуються результати: «загибель», «поранення», «пошкодження», «підбиття» чи взагалі відсутність шкоди. 

Все реалістично – кулемет проти танку безсилий, хоча випромінювачі будуть однакові.  Якщо фіксується влучання, пищалка видає сигнал, а на моніторчику виводиться результат пострілу. А далі ти або викликаєш медика чи технічку, або сидиш до кінця бою, тому що ти «200-тий». За таких умов відпадає охота надто висуватися з-за укриття, а бій максимально наближається до реального. Та, як бачимо, для наших це вже звична справа, кількість відправленої в «утиль» техніки противника – яскраве тому свідчення. 

Як висновок посту – скептикам потужності нашої армії варто задуматися. Потужність армії визначається не лише наявністю модернової техніки, а й станом підготовки командирів і солдатів, а ще – готовністю до ведення бою. І тут наші сьогодні були кращими. 

#CombinedResolve X

[Гість rl72]

І ще трішки про Джевеліни і не тільки про них

Святой Джа

https://petrimazepa.com/svatoi_dza

[Lisovic]

 

[justice777]

 

[justice777]

Не розумію тільки, чому на навчання відправили БТР-80, а не БТР-3/БТР-4?

Додаткова реклама українській техніці точно не завадила б та й озброєння на наших БТРах потужніше!

[Гість rl72]

що @case_l, не про твою армію пости?

на жаль  для тебе про північнокорейську не буде. і про кацапську також.

[Гість rl72]

 

[case_l]

13 хвилин тому, rl72 сказано:

що @case_l, не про твою армію пости?

на жаль  для тебе про північнокорейську не буде. і про кацапську також.

Не відволікайся на армію, не вона тебе годує - лижи дупу порошенку. 

[Гість rl72]

2 годин тому, justice777 сказано:

Не розумію тільки, чому на навчання відправили БТР-80, а не БТР-3/БТР-4?

Додаткова реклама українській техніці точно не завадила б та й озброєння на наших БТРах потужніше!

тому що, БТР-80 штатна машина десантників.

[justice777]

1 година тому, rl72 сказано:

тому що, БТР-80 штатна машина десантників.

 

Пишуть, що є на озброєнні і БТР-3:

 

Бронетанкова техніка: на озброєнні в десантно-штурмових, повітрянодесантній та аеромобільній бригадах ДШВ Збройних Сил України стоять бронетранспортери БТР-70, БТР-80; БТР-3Е1, БТР-3ДА бойові машин БМД-1; БМД-2; БМП-1; БМП-2; танки Т-80БВ, бронемашини КрАЗ Спартан, інші зразки озброєння.

http://www.mil.gov.ua/ministry/sklad-zbrojnix-sil-ukraini/visokomobilni-desantni-vijska-zsu.html

[Lisovic]

@justice777 туди поїхала рота 79-ї бригади зі своїм штатним озброєнням, а по штату в них БТР-80. Можливо наступного разу випаде черга їхати тим хто має БТР-3 чи БТР-4. Минулого разу, здається, хтось із піхоти на БМП-2 їздив.

[alexvvv]

On 04.05.2018 at 11:02, rl72 сказано:

Javelin доставили в Украину еще несколько недель назад, - Госдеп США

Использовать на линии соприкосновения в Донбассе поставленные из США ракетные комплексы Javelin нельзя из-за "определенных ограничений", которые могут быть отменены

https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/ukraina-ne-ispolzuet-ptrk-javelin-na-linii-soprikosnovenija-tu-342228/

[Orfey]

при масових заворушеннях будуть використовувати

[alexvvv]

4 хвилин тому, Orfey сказано:

при масових заворушеннях будуть використовувати

При масованому наступі вони мало на що вплинуть, а от танки з бурятами, що блукають, зараз би не завадило підсмажити.

[difoto]

15 хвилин тому, alexvvv сказано:

При масованому наступі вони мало на що вплинуть

Те, що вони в нас є - зменшує факт масованого наступу на дофіга процентів.

[alexvvv]

37 хвилин тому, difoto сказано:

Те, що вони в нас є - зменшує факт масованого наступу на дофіга процентів.

Але це збільшує факт постачання високоточної зброї зі сторони росії і використовувати її вони явно будуть на відміну від нас.

Змінено 7 Травня, 2018 в 08:28 користувачем alexvvv

[difoto]

2 хвилин тому, alexvvv сказано:

Але це збільшує факт постачання високоточної зброї зі сторони росії

Што? Катапульта з гавном на лопаті, а не високоточна зброя. Масований наступ - це танки, бетери і інша важка техніка. Якщо танк за 10 лімонів можна гарантовано знищити двома людьми і ракетою за 700 тисяч - треба бути повним довбодятлом, щоб запускати його у зону можливого ураження. Ферштейн?

[alexvvv]

1 година тому, difoto сказано:

Што? Катапульта з гавном на лопаті, а не високоточна зброя. Масований наступ - це танки, бетери і інша важка техніка. Якщо танк за 10 лімонів можна гарантовано знищити двома людьми і ракетою за 700 тисяч - треба бути повним довбодятлом, щоб запускати його у зону можливого ураження. Ферштейн?

Скільки мільярдів втратила росія від санкцій? То на фоні того вартість вже випущеного старого совкового танку не така велика.

[san4ez1]

А коли Рашка рахувала людей і техніку.Ще з часів совка  - людей кидали  пачками на амбразури, баби ще нарожають...

[SergLutsk]

59 хвилин тому, san4ez1 сказано:

А коли Рашка рахувала людей і техніку.Ще з часів совка  - людей кидали  пачками на амбразури, баби ще нарожають...

Це точно, тут згідний на всі 100 ! Коли мова заходить за раціональне/практичне/розумне використання наявних ресурсів - тут точно від рашки можна очікувати будь-якого нонсенсу. Вплоть до того що певно можуть свідомо піти на передбачене знищення (втрату) частини своїх підрозділів заради отримання потрібного ефекту/картинки для зомбоТВ і виправдання своїх наступних ще більш кривавих кроків. Можливо через те що не рахуються з ресурсами і людьми вони в значній мірі і отримали значну кількість своїх перемог в історії, але аж ніяк завдяки геніальному керівництву, тактиці, вишколу і т.д.

[romaxa11]

 

Ольга Решетилова

 

Зради пост, або Чому люди масово тікають з армії?

Я притримуюсь думки, що якщо проблему можна вирішити, не надаючи їй публічного розголосу, то треба вирішувати без розголосу. Але поспілкувавшись днями з одним генералом ЗСУ, остаточно зрозуміла, що в Збройних силах є системна проблема (тобто проблема не одна, але ця, мабуть, ключова) і глибоке нерозуміння елементарних, здавалось би, речей. Тому ми це з вами проговоримо публічно і будемо говорити, поки щось-таки не почне змінюватись.

Я зараз не буду про паперову армію, совковий довбойобизм, “армія дає роботу” і т. д.  - кожна з цих проблем №1, і про кожну з них вже сказано чимало. 

Я зараз про інше. Про кадрову політику в ЗСУ. На прикладі нашої коханої Сухопутки. 

- Оля, ну нет нормальных командиров! Где их брать? - розводить руками генерал. 

Я злегка округлюю очі, бо особисто знаю (та й кожен волонтер знає) десятки нормальних бойових офіцерів, які псіханули й пішли “на гражданку”, так і не дочекавшись підвищення чи призначення на іншу посаду, переведення чи вирішення якихось службових питань. Хотіли служити і воювати, але пішли, бо їх з’їдало вище командування, бо діймала прокуратура надуманими справами, бо не знаходили спільної мови з новими командирами. Кожного з них можна було втримати кількома простими менеджерськими рішеннями, але з менеджментом, особливо з HR, в наших командуваннях не дуже. Зараз поясню. 

У листопаді минулого року командиром героїчної 72 ОМПБр був призначений Руслан Татусь, колишній начальник штабу 128 бригади. За перші кілька місяців його командування з бригади пішло понад 1000 військовослужбовців. Багато з них при цьому публічно заявляли, що не можуть знайти спільної мови з новим командиром і ніколи не зрозуміють його совкових порядків. Героїчна 72 втратила кращих бойових хлопців з досвідом боїв в Авдіївці, на промці, за Волноваху. 

- Да, мы это все знаем и понимаем, - каже генерал. - Но решили Татусю дать возможность зайти с бригадой в АТО. Может, он там себя найдет. 

Що, пробачте?! Ми будемо ризикувати сотнями людей для того, щоб один полковник “себя нашел”?!

У нас же є чудовий свіжий приклад того, що буває, коли в  боях бригадою командує людина, яку не сприймає особовий склад! Військовослужбовці 92 бригади після призначення нового командира Володимира Кокорєва попереджали і писали рапорти про його некомпетентність і схильність до алкоголізму. Жодної реакції від командування на ці заяви не було, врешті - в результаті бою, через помилки комбрига бригада отримала безповоротні втрати особового складу та залишила важливу позицію під Донецьком. З однієї з наймонолітніших бригад масово почали звільнятися рядові та офіцери. Але цього командуванню виявилося замало для висновків. 

Уже в ппд у комбрига Кокорєва стається конфлікт з одним із його замів - Дмитром Бизоничем, який потрапив до лікарні в результаті побоїв і ножового поранення. Поліція кваліфікувала цей факт як замах на вбивство, але потім Бизонич нібито забрав заяву. Ненадовго відсторонений від служби командир Кокорєв повернувся на посаду. Здавалось би, що ще повинно статися, що могло б свідчити про невідповідність офіцера своїй посаді? 

Будь-який менеджер знає, що людині достатньо трьох місяців, щоб проявити себе як фахівцю. Після такого випробовувального терміну зазвичай керівництво приймає рішення щодо відповідності кандидата займаній посаді. В ЗСУ “випробовувальний термін” розтягується на роки, аж поки некомпетентний і неадекватний кандидат, розваливши один підрозділ, йде на підвищення руйнувати далі… Заради двох-трьох довбойобів ГШ готовий втрачати тисячі досвідченого, обстріляного і мотивованого особового складу. Тільки б не створювати прецедент звільнення старшого офіцера. 

У Генеральному штабі діє негласне правило: немає такого зальоту, за який може бути звільнений старший офіцер. Основний принцип кругової поруки. 

Наприкінці лютого я написала лист начальнику Генерального штабу Віктор Муженко про нездорову ситуацію ще в одній бригаді - 57 ОМПБр, пов’язану з нещодавно призначеним командиром Юрієм Головашенком. У листі я описала кілька кричущих випадків. 

Так, мене чесно вислухали помічники НГШ, попросили зібрати рапорти від військовослужбовців по конкретних ситуаціях і навіть направили в бригаду кілька перевірок. Після чого бійці піддалися ще сильнішим репресіям з боку комбрига. 

З бригади масово йдуть найкращі люди. За підрахунками офіцерів штабу, після виходу бригади в тил понад 70% особового складу збирається звільнятися саме через “скотське” ставлення командира, корупцію, неадекватність. 

У першому листі до Муженка (а писала я їх кілька) я написала, що дуже не хочу надавати розголос усім відомим мені фактам, бо розумію, наскільки важливий авторитет ЗСУ. Але зазначила, що якщо не будуть вжиті заходи, мені доведеться вдатися до публічності. 

Я чесно чекала понад два місяці. 
В найближчі кілька тижні я публікуватиму серію матеріалів про те, що буває з підрозділами, коли приймаються неправильні кадрові рішення і не робляться відповідні висновки. 

Як-то кажуть, не перемикайтесь.

[Гість rl72]

14.4тСтрельнуть стариной: Украина возвращает в боевой строй шесть типов ЗРК

07 мая 2018, 10:12

Сергій Згурець

На треть увеличится количество боеспособных комплексов в составе зенитных ракетных войск ВС Украины, способных сбивать самолеты, крылатые ракеты, а также "беспилотники" врага. Таков мой оптимистический прогноз, если совместные усилия Министерства обороны, предприятий "Укроборонпрома", а также частных компаний, уже глубоко вовлеченных в решение актуальной задачи, будут результативными. Практически все типы ЗРК, которые за "избыточностью" были выведены из боевого состава в период с 2003 по 2013 гг., и к которым есть значительный запас ракет, получают шанс "тряхнуть стариной".

Сегодня защитный щит над Украиной держат зенитные ракетные системы и комплексы советской разработки двух типов. Это самоходные ЗРК средней дальности С-300ПС (SA-10B Grumble) и "Бук-М1" (SA-11 Gadfly). "Трехсотка" и "Бук" могут уничтожать цели противника на максимальных дальностях в 75 км и 32 км, и высотах до 27 км и 22 км соответственно. Количество дивизионов этих ЗРК - около полусотни. При высокой выучке личного состава и исправности всех ЗРК – это достаточно мощная сила. Но руководством Вооруженных Сил принято решение существенно усилить количественный состав отечественных средств ПВО. Это связано с необходимостью прикрытия наших войск в зоне соприкосновения с противником – как в позиционной, так и в активной обороне, а также с уплотнением прикрытия объектов первой категории. К таким объектам, в частности, относятся города-"милионники", атомные станции и плотины гидроэлектростанций.

В строй могут вернуться сразу шесть типов зенитных ракетных комплексов и систем. Это три ЗРК малой дальности – самоходные "Куб" (2К12) и "Тор" (9К330) и пока транспортируемый С-125. Два средней дальности - С-300ПТ (транспортируемый, близкий родственник "штатного" самоходного С-300ПС) и мобильная универсальная система противоракетной и противосамолетной обороны, созданная для прикрытия маневренных боевых действий собственных войск С-300В1 (SA-12 Gladiator). И, наконец, "дальнобойная" С-200В.

Зенитная ракетная система большой дальности С-200В - особая тема. SA-5 Gammon – как Голиаф "холодной" войны. Он встал на службу в 70-х годах. Комплекс стационарный и вроде бы староват по нынешним меркам. Но есть нюанс. "Старожил" обладает ракетами с мощной боевой частью и способен поражать цели на дальности в 240 км и на высоте от 300 м до 40 км. Дивизионы С-200В способны уничтожать самолеты врага до того, как они долетят до рубежа, с которого они могут применить собственное вооружение. Также считается, что "двухсотка" не позволит приблизиться к Украине вражеским воздушным командным пунктам, самолетам-разведчикам и самолетам-постановщикам всех типов помех. Все это в комплексе может лишить противника возможности эффективно управлять воздушной операцией. Ну, хотя бы потому, что просто страшно.

В 2012 г. у нас в ЗРВ было четыре воинские части, которые были вооружены ЗРС С-200В. Группы дивизионов С-200В были размещены возле Львова, под Киевом, а также под Херсоном и Феодосией. Все они по итоговой проверке 2012 г. были признаны боеспособными. Но уже в начале 2013 г. решением тогдашнего Министра обороны Лебедева все они внезапно были признаны устаревшими. Их "сокращение" заняло буквально месяц. Отдельные элементы - например, кабели на позициях, так как это комплекс стационарный, - просто рубились топорами. Тогда же из боевого состава была выведена и Уманская зенитная ракетная бригада (три дивизиона), вооруженная комплексами С-300В1. В командовании ЗРВ до сих пор служат люди, которые поддержали оба этих решения. Самое время, наверное, у них спросить – почему?

Сегодня в Минобороны не исключают, что "двухсотка" еще пощиплет нервы российским воздушным командным пунктам и пилотам самолетов с боевой нагрузкой. Не исключено, что за реанимацию "двухсотки" возьмется КБ Южное и сделает ракету для этой системы твердотопливной. Но это вряд ли произойдет до конца года, хотя по остальным комплексам проверочные стрельбы планируется провести уже до конца 2018 г. По крайней мере, в этом заинтересовано Минобороны.

Учитывая объем необходимых работ, технологические ограничения и жесткие строки - это сложная задача. По некоторым ЗРК нет ремонтной документации. Поэтому фактические нужно провести обратный инжиниринг блоков и узлов, их отремонтировать или восстановить, и обеспечить применение комплексов по назначению. При этом от предприятий "Укроборонпрома" и частных компаний модернизации комплексов, которые они берут в средний восстановительный ремонт, пока не требуется. Хотя некоторые из ЗРК, в частности, тот же С-125М "Печора" обладает существенным потенциалом для наращивания боевых возможностей. За счет установки на ракеты 5В27Д новых полуактивных или активных головок наведения, которые разработаны киевской компанией "Радионикс" дальняя граница зоны поражения С-125М увеличивается по дальности с 18 до 40 км, по высоте - с 18 до 25 км. В максимально "навороченной" версии появляется возможность обстреливать восемь вражеских целей одновременно. Работа комплекса с пуками ракет с полуактивной головкой уже проверена практикой. У зарубежного заказчика.

Ответственность за весь "реанимационный пакет" по продлению ресурса ракет к зенитным ракетным комплексом, которые сегодня стоят на вооружении ВС Украины, а также к тем, которые будут введены в состав ЗРВ в ближайшей или среднесрочной перспективе, за исключением "двухсотки", возложена на государственное Киевское конструкторское бюро "Луч", во взаимодействии с другим киевским предприятием, "Визар", также входящим в состав ГК "Укроборонпром". Как известно, во времена Советского Союза на предприятии "Визар" собирались ракеты к ЗРК С-300. На "Визаре" такое есть ряд необходимой контрольно-измерительной аппаратуры для проверки параметров ракет.

Модернизация или разработка новых образцов зенитных ракетных комплексов для ВС Украины – следующий этап в усилении отечественного противовоздушного щита. Проекты есть по комплексам малой, средней и большой дальности. Причем, что интересно, с использованием уже существующего промышленного и технологического задела. По утверждению разработчиков, с которыми я общался, на результат под испытания можно будет выйти уже в течение двух лет. Причем с весьма вменяемым финансированием. Ставка сделана максимально на свои возможности. Но помощь или партнерство со стороны западных компаний будет необходимо для приобретения современной элементной базы с требуемыми характеристиками. Пока с этим "пробои". Но это уже другая, более долгая история, о деталях которой – в следующий раз. А пока задача номер один формулируется просто. Стрелять должно все, что есть.

Змінено 7 Травня, 2018 в 16:15 користувачем rl72

[Гість rl72]

Про Вільху

Спойлер

Нова зброя України: високоточний комплекс залпового вогню "Вільха", вперше – детально

02 мая 2018, 10:51Читать новость на украинском

Сергій Згурець

В Україні тривають державні випробування нової системи озброєнь "Вільха", яка створена вітчизняними підприємствами за державним оборонним замовленням в інтересах Збройних Сил України. Інтерес до цього зразка озброєнь надзвичайний. І в Україні, і за кордоном.

Але як сконструйована "Вільха", як і чому вона точно влучає у ціль, у чому її переваги над радянськими та російськими зразками озброєнь, яке майбутнє у "Вільхи"?

Кульмінаційний етапів випробувань нового зразка озброєнь – залпові пуски, які проходили 25 квітня 2018 р. на одному з полігонів у Херсонській області – відвідало найвище військове та політичне керівництво України. Загалом 25 квітня було зроблено сім пусків. Два – ще з самого ранку. І п’ять – залпом. На очах великої делегації. Залпові пуски "Вільхи" здійснювалося на відстань у 54 кілометри. З огляду на обмеження полігону. Стрільба на максимальну дальність у 70 кілометрів проводилося у інших полігонах умовах. З практичної точки зору йдеться про розробку та виготовлення нової системи залпового вогню з можливостями високоточної зброї. А також нової ракети в габаритних параметрах реактивного снаряду для РСЗО "Смерч".

Одразу після пусків Президент України Петро Порошенко заявив: "українська армія нарешті отримає високоточну зброю, яка значно підвищить ефективність дій підрозділів Збройних Сил України. Це важливо і тому, що ракета "Вільха" зібрана повністю з українських комплектуючих. Нам ніхто не може перешкодити виробляти цю високоточну зброю. Можу сказати одну конкретну цифру: ракета "Вільха" у 10 разів точніша і, відповідно, у 10 разів ефективніша, ніж старі системи залпового вогню, які знаходились на озброєнні ще з часів Радянського Союзу".

За словами Генерального директора — генерального конструктора державного Київського конструкторського бюро "Луч" Олега Коростельова, який власне є і головною рушійною конструкторською силою цього проекту, "Вільха" забезпечує якісно інший рівень застосування систем РСЗО. З можливостями, яких раніше просто не було. "Ми створили нове високоточне озброєння - поки що на ту ж саму дальність, що і "Смерч". Від 20 до 70 км. І ми розгорнули виробництво нової ракети. Самостійно. Ми все тепер робимо самі. Ми робимо корпус двигуна, сопловий блок, стабілізатори, бойову частину, запобіжно-виконавчий механізм, систему наведення, систему прийняття сигналів супутникової навігації, газове управління, підривачі”.

У кооперацію з виготовлення нової системи озброєнь включено близько п’ятнадцяти вітчизняних підприємств - з застосуванням їхніх власних розробок та комплектуючих. Насамперед це ДержККБ "Луч" - головний виконавець проекту за державним оборонним замовленням. Серед інших важливих учасників - Павлоградський хімічний завод, який розробив та виготовив нове сумішеве паливо для двигунів "Вільхи", підприємство "Артем", на устаткуванні якого виготовляються нові корпуси для високоточної зброї, "Орізон-Навігація", що спеціалізується на системах супутникової навігації. Роль інших підприємств також є не менш важливою та унікальною, проте поки що оголошувати повний ланцюжок кооперації, звісно, не є доцільним.

За словами Генерального директора державного концерну "Укроборонпром" Павла Букіна цей проект є беззаперечним доказом високого наукового, конструкторського та промислового рівня, якій сконцентровано у вітчизняній галузі. "Набутий досвід взаємодії, кооперації різних підприємств і досягнутий результат є важливими для концерну і як практичне підтвердження вірності ідеї щодо об’єднання підприємств у профільні кластери. ДержККБ "Луч" якраз і продемонструвало ефект синергії, вдало поєднавши сильні сторони усіх вітчизняних учасників, що брали участь у розробці і виготовленні нової системи озброєнь. Хоча проблем на цьому шляху дійсно було немало", - наголосив гендиректор "Укроборонпрому".

Одразу після ядерної

Як відомо, радянська далекобійна реактивна система залпового вогню "Смерч" (9К58), що використовує реактивні снаряди калібром 300 мм з різними бойовими частинами, вважається однією з найбільш потужних у світі. Вона призначена для ураження на далеких підступах будь-яких групових цілей, включно з живою силою, броньованою технікою мотопіхотних і танкових підрозділів, підрозділів артилерії, тактичних ракет, зенітних комплексів і вертольотів на стоянках, руйнування командних пунктів, вузлів зв'язку та об'єктів військово-промислової структури.

Бойовий потенціал "Смерчей" за потужністю іноді навіть порівнюють з застосуванням тактичної ядерної зброї. Одна бойова машина здійснює залп з 12 реактивних снарядів на відстань у 70 км. Залп однієї бойової машини спроможний перетворити на пекло площу десь у 67 гектарів. Це площа 100 футбольних полів. Однієї машини достатньо, щоб знищити аеродром з літаками чи гелікоптерами ворога. Шістьох машин може бути достатньо, щоб зірвати наступ механізованої чи танкової бригади противника.

Але в сучасних умовах, коли Україна не є багатою країною, критерії "ефективність-вартість" повинні обов’язково враховуватись як розробниками, так і військовими. Треба забути про те, що ми маємо покривати площі в рамках залпового вогню. Абсолютно невірно використовувати дорогу високоточну зброю за радянськими лекалами бойових дій. Ми повинні мати зброю, яка гарантовано знищить виявлені важливі цілі точковими ударами. І готувати і ракети, і розрахунки. Для цього нова "Вільха" та, сподіваюсь, і її подальші близькі бойові "родичі" підходять ідеально.

В Збройних Силах України полки, що оснащені РСЗО "Смерч", мають у своєму складі по 36 бойових машин. З "Вільхою" вони стануть набагато потужнішими. Якщо для штатних реактивних снарядів "Смерча" ворожі цілі знищуються гарантованим покриттям площі враження, то "Вільха" на випробуваннях продемонструвала можливості саме високоточної зброї.

Від площі до точки

Щодо точності влучення ракет, то такі показники зазвичай втаємничують. Але, здається, зараз не той випадок. Повторюсь - за твердженням Президента, ракета "Вільха" має точність на порядок більшу, ніж снаряди реактивної системи залпового вогню "Смерч" радянського виробництва. Після порівняння технічних характеристик це означає, що кожна ракета "Вільха" на відстані у 70 км влучає у коло діаметром тридцять метрів. Або навіть і менше. Бо за весь період стрільб ракетами "Вільха" були непоодинокі випадки, коли ракети влучали у кілок з прапорцем - тобто з нульовим відхиленням від цілі.

Як це відбувається і за рахунок чого досягнуто?

Логіка управління для реактивних систем залпового вогню полягає в тому, що реактивний снаряд чи ракету треба стабілізувати на початковій ділянці траєкторії, а потім - відкоригувати на кінцевій.

Якщо спостерігати за пуском "Вільхи", то помітно, що при виході з направляючої у передній частині ракети з`являється швидке пульсуюче полум’я. Це спрацьовують імпульсні двигуни. Вони потрібні, аби забезпечити незмінним курс ракети, коли вона ще розганяється. Адже восьмиметрова ракета вилітає з направляючої зі швидкістю лише 30 метрів на секунду, і цього замало, або керувати нею за допомогою аеродинаміки. Її можна утримати на вірному курсі лише реактивною силою імпульсних двигунів. Тож післявиходу з направляючої ракета стабілізується за рахунок маленьких одноразових реактивних двигунів. Таких імпульсних двигунів90. Вони зовні опоясують блок управління у декілька рядів. Всі вони спрацьовують за декілька секунд - набагато швидше, ніж автоматна черга. Проте кожен імпульс відбувається у потрібну мілісекунду, і з потрібного напрямку. Обрахунки здійснює процесор - з урахуваннях усіх даних, необхідних для точної орієнтації ракети.

Середня частина траєкторії ракети є некерованою. На третій, заключній частині польоту, владу над "Вільхою" знову бере система управління. Коли ракета починає знижуватися, у передній частині ракети розкриваються аеродинамічні рулі. Система управління інтегрує сигнали від глобальної системи позиціонування супутників та власної інерціальної системи і формує команди на рулі. Управління відбувається за стандартним методом паралельно-пропорційного наближення. Ракета керується до влучення у ціль.

За твердженням генерального конструктора — генерального директора ДержККБ "Луч" Олега Коростельова, ймовірність того, що на всій дистанції польоту ракети супутниковий сигнал буде відсутній - дуже мала. На низку уточнюючих питань за цією темою розробники "Вільхи" відповідали так: "Якщо одна сторона супутники виключить, то інша обов’язково залишить". Це означає, що глобальна система позиціонування нової ракети враховує можливості різних систем позиціонування.

Окрім точності, ще одна важлива конкурентна деталь залпу "вільхами" - на відміну від радянського "Смерча", - це можливість розведення ракет на кінцевій ділянці. Кожна ракету знищує свою ціль, якщо координати цих цілей попередньо розвідані і введені в "мізки" кожної ракети. Саме це і робить їх і високоточними, і в міру розумними. Діаметр розведення 12 ракет, що запущені у залпі на одному прицільному куті установки становить приблизно 1,5 км. Ведення вогню з бойових машин може бути як одиночними пусками, так і залпом. Тож можна стверджувати, що "Вільха" - це високоточна тактична зброя, придатна для масового застосування.

Тактичні вимоги - нанести масований удар і швидко полишити місця пуску. Розгортання комплексу разом з заряджанням ракет - в межах 30 хвилин. Бойова машина можне пересуватись і повністю зарядженою. Зазвичай заряджання відбувається завчасно, за декілька кілометрів під зони пуску. Прив’язка до точки старту, введення даних для стрільби, введення координат цілей - безпосередньо у зоні пуску.

Нове рішення від ДержККБ "Луч" також включає оснащення бойових машин автоматизованою системою пуску. Це значно скорочує час на введення необхідних даних для пуску кожної ракети по конкретній цілі, і пришвидшує готовність до відкриття вогню. Також суттєво спрощено наведення пакету з 12 ракетами на потрібний кут підйому та азимут. За рахунок приладів навідник переміщує пакет з ракетами, орієнтуючись на зображення на невеличкому захищеному екрані, де вказано точку, на яку треба вивести положення пакету. Вже не потрібні бусолі і інші процедури наведення, характерні для "Смерчей". Хоча всі вони залишаються на машині як резервний варіант для наведення.

Мінімальний період перебування РСЗО на бойовій позиції сприятиме живучості системи, модернізованої за рахунок автоматизованої системи пуску. Пуск пакету з 12 ракет - за 48 секунд. Полишення зони пуску - за 3-4 хвилини. Залп відбувається без зміни положення пакету.

Маса ракети - в межах 800 кг. Маса двигуна - в межах 500 кг. Система управління - в межах 70 кг. Швидкість ракети на кінцевій ділянці траєкторії – в межах 3,4 М. . Вага бойової частини – близько 250 кг.

В Україні з 1995-го р. кількість снарядів до РСЗО з уламково-фугасною бойовою частиною була обмеженою. Хоча, на думку військових, саме така бойова частина вважається найбільш оптимальною з огляду на ту кількість типових задач, що стоять перед ракетними підрозділами в сучасних умовах. Основні бойові частини до РСЗО "Смерч", якими сьогодні володіє українська армія — касетні. Тож військові наполягали на тому, що нова бойова частина має бути уламково-фугасна. Це і було зроблено. При цьому, з огляду на уніфікацію роз’ємів, на "Вільху" може бути встановлена будь-яка інша бойова частина. Зокрема, термобарична.

Державні випробування "Вільхи" триватимуть ще до кінця липня. Адже програма перевірок надзвичайно широка. Можна припустити, що прийняття українською армією "Вільхи" на озброєння – йдеться про наказ Міністра оборони, який легітимізує увесь процес подальших закупок - відбудеться десь у серпні. Президент України, у свою чергу, заявив про те, що серійне виготовлення нової ракети відбудеться вже у цьому році. Це може стати реальністю, якщо вже сьогодні буде здійснено заходи з випереджуючого виробництва окремих ключових елементів, характеристики яких не залежать від остаточних результатів повного циклу державних випробувань. Зокрема, це стосується виробництва твердого палива для нових систем.Чим більше ракет буде замовлено - тим точнішими вони будуть. Велика партія забезпечить незмінність характеристик твердого палива при його виготовлені. Адже фактично всю дистанцію від перших кидкових випробувань ракети до залпових пусків в рамках державних випробувань пройдено з мінімально можливою кількістю пусків. Насамперед, з метою зменшити вартість розробки.

За твердженням військових, продемонстровані і підтверджені державними випробуваннями рішення сприятимуть гнучкості застосування найбільш потужних в арсеналі Сухопутних військ ЗС України далекобійних високоточних комплексів.

За словами заступника Міністра оборони України генерала Ігоря Павловського, вчасне виконання проекту "Вільха" надзвичайно важливе для українського війська. Досягнуті здобутки дозволять у подальшому йти двома паралельними шляхами переозброєння Ракетних військ та артилерії, що суттєво прискорить посилення потенціалу Збройних Сил України. Йдеться як про виготовлення повністю нових зразків, так і використання нової системи управління від "Вільхи" для якісного покращення бойового потенціалу тих реактивних снарядів для РСЗО "Смерч", які вже є в арсеналі української армії.

Можна прогнозувати, що на найближчу перспективу переозброєння на нові тактичні високоточні засоби враження та оновлення РСЗО буде одним з пріоритетів у розвитку Ракетних військ та артилерії ЗС України.

Перспективи

Подальше вдосконалення РСЗО з новими засобами враження буде здійснюватись у напрямку створення на їх базі розвідувально-ударних систем, інтеграції в автоматизовану систему управління, збільшення дальності дії системи та потужності бойових частин. Весь цей процес буде реалізуватися у тісній взаємодії підприємств оборонно-промислового комплексу з Міністерством оборони України.

Вже найближчим часом відбудуться стрільби нової версії "Вільхи" на відстань у 120 кілометрів.Це досягнуто за рахунок збільшення двигуна і зменшення ваги бойової частини з 250 до 170 кілограм. Але ця бойова частина залишається достатньо ефективною для виконання основних типових завдань на дальності у 120 кілометрів - з незмінною точністю враження, як і для базової "Вільхи". При цьому ракета буде піднімається на висоту у 30-40 кілометрів. Чим вище - тим більше часу ракета летить у розрідженому просторі, що також сприяє збільшенню дальності дії.

Також урядом поставлене завдання про переведення високоточної реактивної системи залпового вогню на автомобільну базу вітчизняного виробництва.

Також йдеться і про власне виготовлення 300 мм пускових стволів для пакету направляючих для РСЗО.

Високоточна система залпового вогню "Вільха" має значний експортний потенціал. Саме тому один з найефектніших етапів державних випробувань був публічним для низки військових аташе. Що, власне, є безпрецедентним – з огляду на мою практику подібних заходів. Але тут своя логіка. Експортні контракти пришвидшать процес переозброєння війська, і, як не дивно, допоможуть покращити показники цієї зброї. Бо чим більша серія – тим дешевший кожний окремо взятий серійний зразок. Також побажання замовників сприятимуть тому, що від "Вільхи" почнуть виростати і інші "гілки". Військовий представник однієї з країн, потенційно зацікавленій у цій розробці, під час демонстрації залпового пуску ракет поцікавився - а чи можна встановити на "Вільху", як доповнення, і лазерну головку самонаведення. Йому відповіли, що така версія також вже пропрацьовано: "Але ми вважаємо, що для стрільби на велику дальність це нераціонально. Це ускладнить застосування системи з огляду на необхідність введення у контуру управління лазерного підсвітлювача. Це може позбавити нас мобільності та неочікуваності для ворога. А так є командир, є декілька бойових машин, вони отримали дані про цілі, здійснили пуски на враження і швидко полишили зону вогню".

Для державного концерну "Укроборонпром" та Міністерства оборони України "Вільха" стала гарним прикладом створення нового високотехнологічного зразка озброєнь у надзвичайно стислі терміни. Від перших пусків масогабаритних макетів тактичної ракети у березні 2016 р. до державних випробувань з залповими пусками "Вільхи" у квітні 2018 р. пройшло лише два роки. З огляду на складність розробки, це надзвичайно гарний показник. Тепер надзвичайно важливо, аби після державних випробувань з не менш потужним темпом розпочалося серійне виробництво нових високоточних ракетних засобів ураження тактичного рівня. Бо у подальшому саме це буде ключовою складовою зміцнення ракетного і щита, і меча країни. Власне, це і є місцем для "Вільхи".

 

Змінено 7 Травня, 2018 в 16:17 користувачем rl72

[alexvvv]

@rl72 Зроби шрифт побільше, а то замахався масштаб вправо викручувати.

Змінено 7 Травня, 2018 в 14:18 користувачем alexvvv

[Гість rl72]

22 хвилин тому, alexvvv сказано:

@rl72 Зроби шрифт побільше, а то замахався масштаб вправо викручувати.

З телефона