Війна, ч 3 (дай Бог остання й переможна)

[Dima4s]

Volyniaka, це навіть близько не аналог .

Приблизно як автомобіль і мотоцикл

можна аргументи?

щось я в джавеліна триноги знизу не бачив

[alexvvv]

Volyniaka, це навіть близько не аналог .

Приблизно як автомобіль і мотоцикл

можна аргументи?

Javelin не треба наводити після пуску ракети і можна нести вручну одній людині Змінено 11 Березня, 2015 в 11:38 користувачем alexvvv

[Songoku]

щось я в джавеліна триноги знизу не бачив

Не тільки різні класи, різні сфери використання.

Один носиться гранатометником і може бути використаний проти танку майже миттєво по принципу пустив і забув ( в районі хв).

Інший виставляється на оборонних позиціях, потрібен оператор для ведення ракети, хоч з захищеної позиції.

Різниця як між САУ та АУ оборонної лінії.

[Mykola81]

Volyniaka, це навіть близько не аналог .

Приблизно як автомобіль і мотоцикл

можна аргументи?

щось я в джавеліна триноги знизу не бачив

В нас " Корсар " без триноги .

З плеча можна стріляти , правда , ракета менша і легша , ніж в " Стугни" .

Але нема самонаведення , треба вести ракету

[Mykola81]

Volyniaka, це навіть близько не аналог .

Приблизно як автомобіль і мотоцикл

можна аргументи?

Погортай назад тему , там було пару сторінок про це .

Ось

[alexvvv]

В нас " Корсар " без триноги .

З плеча можна стріляти , правда , ракета менша і легша , ніж в " Стугни" .

Але нема самонаведення , треба вести ракету

оце його би до ума довести було б класно.

[Mykola81]

В нас " Корсар " без триноги .

З плеча можна стріляти , правда , ракета менша і легша , ніж в " Стугни" .

Але нема самонаведення , треба вести ракету

оце його би до ума довести було б класно.

Стріляти він стріляє , за РПГ кращий на голову .

[Mykola81]

100%

Максим Рожков

6 мин. ·

Тема всепропальства на конкретном примере.

Бойцу нужны кроссовки. Порвались. Попросил достать.

Теперь эта же новость от разных фейсбучников.

Бутусов: кроссовок нет, Муженко сука убейся, солдаты босиком, сука Муженко.

Бирюков: Беда с кроссовками. Поедем в Турцию, посмотрим на обувную фабрику, построим такую же, если старпёры из МО не розворуют будет заебца

Мочанов: Горжусь нашими пацанами, они босиком по стеклу и горячим гильзам героически убивая оккупантов вышли из окружения.

Касьянов: всё равно война это война, в кроссовках или без, это война и всем нам воевать.

Ледокоин: обуваем хуйзнамопятую БтРО. Присылайте ваши денежки. Карта 1488.

Алина: Фото очередной поездки-возили кроссовки)))Селфи

Филатов: Об обуви, бойцах и настоящих людях. Своих бойцов мы все равно обуем, не дождетесь, суки. У меня все.

Тымчук: Братья и сёстры, кроссовок - нет, потерь - нет. Я - депутат, напишу запрос в Генпрокуратуру почему нет кроссовок.

Рычкова: кроссовки у бойца будут, обз. Уебаны умоются кровью. Быть добру.

КомбатЮА: Заказали кроссовки для спецуры - со снайперским прицелом и противоминной подошвой.

Дядя Ваня из 11 БтРО: навариваем обвесы на кроссовки из 6-милиметрового корабельного листа железа. Тяжелые, зато надёжно.

Тягнибок: Які ще кросовки?! Взути стрільців у постоли, вишиванки замість тєльників, бартки замість автоматів!

Парасюк: "Если бы мы не выбрали шоколадного президента, кроссовки бы не порвались".

Парасюк:У наших героїв на передовій немає кросівок.Зробіть так щоб нормально було!!

Порошенко:Марина передала кросівки для наших бійців.Вручив медаль Богдана Хмельничького IIIст Героям які ходять без кросівок.

Ярош: держава незважає на добровольців, то ж не забезпечує нас навіть взуттям. тому доводиться воювати в трофейному

Семенченко: "щас через Энск повезем кроссовки." через час: "везли кроссовки бойцу, попали в засаду, меня ранили. дую шарики."

Ляшко. Позирует в новеньких Хайксах эйрпауэр, сшитых на заказ из кожи крокодилов. Кругом зрада!

[Svityaz]

Зрителям представили трейлер патриотического фильма об Украине и ее защитниках - сериал "Гвардия".

Зрителям продемонстрировали первый трейлер сериала "Гвардия" - фильма о первых добровольцах, которые после Евромайдана записались в ряды Национальной гвардии Украины, чтобы защитить Родину от российских агрессоров и их преспешников.

В главных ролях в фильме будут задействованы Алексей Горбунов, Ахтем Сейтаблаев, Дмитрий Ступка, Константин Шафоренко и Вано Янтабилидзе, отмечает "Цензор.НЕТ" со ссылкой на видеосюжет с YouTube.

"За основу были взяты реальные истории современных героев. Перед тем, как приступить к съемкам, мы долго изучали прототипы сериальных персонажей с ребятами, которые были в зоне АТО. "Гвардия" - это патриотический фильм об Украине", - отметил режиссер Алексей Шапарев, отмечая, что они хотят отойти от документалистики и снять художественный фильм.

Фильм рассказывает о разных по возрасту, социальному статусу и семейному положению людях, которые отправились добровольцами в тренировочный лагерь.

По сюжету после событий на Майдане и аннексии Крыма объявляется набор добровольцев в Нацгвардию. После прохождения спецподготовки из добровольцев формируют разведывательный взвод, который сразу после принятия присяги отправляют на первое задание. Среди главных героев - руководитель взвода, бывший афганец Дед (Алексей Горбунов, "12"), доброволец Татарин из Крыма (его сыграет Ахтем Сейтаблаев, причем в сериале ему не придется менять имя), студент Дюк из Одессы (Дмитрий Ступка), экс-"беркутовец" Лейтенант (Богдан Юсипчук), ресторатор, оставивший бизнес и ушедший на войну (Вано Янтбелидзе, "В бой идут одни старики").

По словам актеров, играть в фильме они согласились без раздумий.

Премьера первых четырех серий сериала запланирована к годовщине создания Нацгвардии - весной 2015 года.

[justice777]

Моторный голод: Украинский ВПК столкнулся с отсутствием двигателей для техники

http://www.autoconsulting.com.ua/article.php?sid=32949

[VaLeRa]

навіть не знаю яким матюком це назвати...: Павлоградський суд скасував арешт співробітника СБУ, який пустив терористів у Донецький аеропорт...

[Smith]

Путин заболел. Впервые за 15 лет! Или...

Казалось бы новость ерунда, можно подумать, кто весной не болеет? Самое оно, подхватить ослабленному после зимы организму вирус. Но вот ведь дилемма - Путин заболел впервые за 15 лет!

После того как сало известно о том, что президент России Владимир Путин отменил визит в Казахстан, все информационное пространство содрогнулся в экстазе от массы предположений, №1 из которых было - заболел. Причем, некий источник в правительстве Казахстана, эту версию подтвердил. В самой же пресс-службе Кремля никак подобное известие не прокомментировали.

Путин, как оказалось не бог, что изрядно разочарует адептов культа, а обычный человек, может и заболеть... Причем серьезно. Но даже если это и не так и президент России здоров как бык, то по какой причине от решил отложить поездку в дружественный Казахстан? Это же не в Австралию лететь за тридевять земель, хотя, коалу погладить не дадут...

По сути, версии две. Если Путин и заболел, то уж точно не банальным ОРЗ, а именно тем самым невидимым недугом, узреть который дано в последние года лишь немногим. Версии разные, но все они сводятся к одному, болезнь настолько серьезно, что отражается на походке Путина и мимике, при совершении тех или иных телодвижений.

Вторая же версия - в России готовится сейчас нечто такое, что требует непосредственного присутствия на месте - 24 часа в сутки императора всея Федерации. Наступление на Донбасс? Или страны Балтии? Как бы там ни было, но заранее запланированную поездку пришлось отложить.

Сподіваюсь на першу версію. Друга версія - можлива, враховуючи нарцисизм та загальну хворобу голови путлера - "совок головного мозку".

[Smith]

Покидьками були, ними і подохнуть. Свідчення людей з Боснії:

«Нас підвезли до кордону, тоді російські миротворці повернули нас назад, в якийсь ангар неподалік містечка Сарваш, й пограбували нас. Брали навіть капці, одяг та особисті речі. Якщо хтось випадково зберіг обручку або золотий ланцюжок – я не знаю, як міг зберегти, – це обов’язково відбирали ті росіяни, миротворці. В автобусах нас знову били, десь о другій-третій годині знову підвезли нас до кордону, а о пів на четверту розпочався обмін».

З цієї статті: Табори в Югославії: Як судили за насильство над полоненими

В час воєнних дій на території колишньої Югославії у першій половині дев’яностих років через різні види таборів та через в’язниці пройшли десятки тисяч осіб, від юнаків до чоловіків похилого віку, навіть кілька тисяч жінок. Частина з них безвісти зникла. Деякі захворіли внаслідок тортур та важких умов життя в полоні. Пощастило лише тим, хто завчасно потрапив у списки Міжнародного Червоного хреста. Таких раніше чи пізніше обмінювали або звільняли.

Воєнні дії в колишній Югославії розпочалися в червні 1991 року, відразу після проголошення незалежності Республіки Словенія. Словенська поліція та підрозділи так званої територіальної охорони однієї ночі захопили всі пункти перетину кордону з Австрією, Італією та Угорщиною й заблокували казарми. Белградська влада направила додаткові сили на допомогу оточеним гарнізонам. Словенці відповіли вогнем. Після десяти днів було підписано мирну угоду. Югославські сили через кілька тижнів були виведені з республіки.

У порівнянні з пізнішими кривавими подіями, словенську війну іноді називають перестрілкою. Загинуло шістдесят осіб, понад триста отримали поранення. Відразу після підписання мирної угоди словенці звільнили три тисячі полонених. Йшлося про рядових солдатів югославської армії без військового досвіду, котрі здавалися після перших пострілів. Це навіть не був полон: хлопців нагодували, дали їм цивільне вбрання й провели їх до поїздів.

В інших республіках югославської федерації вже було інакше. В Хорватії незалежну державу в перші місяці захищали кілька тисяч поліцейських та бійців щойно заснованої Національної гвардії. Вони стали зародком армії, котра згодом відвоювала всю територію республіки. Проти них боролися місцеві серби за допомогою багатотисячної югославської армії, підпорядкованої белградській владі.

Хто взяв у полон, того й закони

У війнах неможливо нічого узагальнювати, але все-таки, коли йдеться про полонених, в більшості випадків безпечніше почувалися ті, хто здавався великими групами, аніж ті, кого захоплювали без свідків. З мобілізованими солдатами майже завжди поводилися краще, ніж з офіцеріами. А найгіршим лихом були загони добровольців із Сербії, зокрема, ті, котрих очолював горезвісний Желько Ражнатович Аркан. У воєнні роки говорили, що людині краще було б не народитися, аніж потрипити до рук його садистичних горлорізів.

Хто опинився в полоні регулярних військ, той міг сподіватися, що буде жити й згодом опиниться на волі. Ніхто не міг сподіватися, що до нього будуть ставитися, як до людини. Єдиним законом в таборах та воєнних в’язницях були охоронці. Іншими словами, жодних законів там не було. З поваги до слухачів не будемо говорити про подробиці, які розповідали ті, кому пощастило вижити.

Головне в полоні – вижити

На початку 1992 року, після захоплення сербськими силами хорватського міста Вуковара й розташування миротворчих сил в Хорватії, в сербських в’язницях опинилося півтори тисячі хорватських бійців, а в хорватських – щонайменше п’ятсот сербів, переважно офіцерів. Від них згодом можна було почути, що основним бажанням людини в таких умовах є залишитися живим та дати знати про себе. Отож, кожний старався, щоби чимбільше підневільних друзів знали його ім’я, звідки він є, кого він має вдома, де він боровся, де востаннє бачив того чи іншого. Поряд з цим, вони докладно пам’ятали подробиці, імена вбивць та тих, хто катував полонених. Адже полонені не мали права листуватися, не мали жодного контакту зі своїми сім’ями, а знали, що може порятувати їх саме інформація про те, де вони знаходяться.

Коли прем’єр-міністром сербсько-чорногорської федерації став Мілан Панич, американський громадянин сербського походження, одним з перших його заходів був обмін полоненими. В серпні згаданого року на кордоні обміняли 720 хорватів на 250 сербів. Посередниками під час обміну були російські військові із складу миротворчих сил ООН. Ось що один хорватський солдат розповів після повернення на батьківщину:

«Нас підвезли до кордону, тоді російські миротворці повернули нас назад, в якийсь ангар неподалік містечка Сарваш, й пограбували нас. Брали навіть капці, одяг та особисті речі. Якщо хтось випадково зберіг обручку або золотий ланцюжок – я не знаю, як міг зберегти, – це обов’язково відбирали ті росіяни, миротворці. В автобусах нас знову били, десь о другій-третій годині знову підвезли нас до кордону, а о пів на четверту розпочався обмін».

В серпні 1992 року американська газета Newsday та лондонський Guardian, відтак й міжнародні телевізійні канали, оприлюднили репортажі про сербські концтабори в Боснії і Герцеговині. Картини виснажених, жахливо худих людей за колючими дротами майже не відрізнялися від тих, що свого часу були зроблені в гітлерівських таборах.

За даними Міжнародного Червоного хреста, в 15 таборах було принаймні десять з половиною тисяч полонених. За даними воюючих сторін, в республіці було в чотири рази більше таборів, в яких страждали майже сто тисяч солдатів всіх трьох націй. Під тиском міжнародних чинників, в другій половині згаданого року серби, мусульмани та хорвати стали обмінювати ув’язнених.

Серед них був й Сулейман Тіхич, котрий згодом став членом уряду, державної Президії Боснії і Герцеговини. Він пригадує:

«Я спершу був в таборі Босанскі Шамац, відтак перекинули мене в Брчко, Бієліну, на аеродром Батайніца неподалік Белграда. Нарешті, я три місяці перебував з полоненими з Вуковара й пройшов з ними безліч тортур. Для всіх нас день, коли ми вийшли на волю, став нібито другим днем народження. Від часу, коли я був у таборі, минув вже 21 рік. Правду кажучи, я не вірив, що залишуся живим».

Суди над військовими злочинцями тривають досі

Останні табори були закриті одразу після підписання Дейтонських мирних угод восени 1995 року. Остаточних даних про кількість ліквідованих та загиблих в таборах немає. За насильство над полоненими в регіоні судили лише кілька десятків безпосередніх виконавців злочинів. Їхні командувачі та політичні лідери залишилися безкарними.

Більш ефективним чинником став Міжнародний трибунал у справі колишньої Югославії, котрий судив переважно тих, хто керував операціями, в яких були скоєні масові злочини. Досі тривають процеси над колишніми лідерами боснійських сербів Радованом Караджичем та Ратком Младичем.

Люди, котрі лише кілька тижнів перебували за колючими дротами чи в підвалах казарм, кажуть, що немає справедливої кари для тих, хто заподіяв їм страждання, приниження та психологічні тортури. За їхніми словами, а довелося розмовляти з багатьма такими, одна ніч в полоні залишає глибші травми, аніж цілий місяць в траншеях.

[jack74]

Пʼятниця, 06 березня 2015 07:15

Три вантажівки військового майна знайшли у дворі капітана

Автор: ФОТО: Михайло Перков Правоохоронці описують військове майно, що знайшли в дворі капітана Андрія Колесніка в селі Судилків Шепетівського району на Хмельниччині. Він був начальником речової служби військової частини

— Ми тут із самого ранку. Я голодний, як собака. У капітана в підвалі ящики з тушонкою і сардиною, які недавно в частину волонтери завезли, — каже водій військового "Уралу". Вантажівка стоїть посеред подвір'я 37-річного Андрія Колесніка в селі Судилків Шепетівського району на Хмельниччині. 28 лютого працівники СБУ й Управління по боротьбі з організованою злочинністю проводять обшук. Міліціонери виносять речі, слідчий описує, а військові завантажують усе в машини.

На землі складені армійські намети, маскувальні сітки, бачки з польових кухонь, бухти кабелів і польових телефонів. Біля паркану з півсотні нових лопат. Поряд — величезний пакет зі шльопанцями. Трохи далі — купа камуфляжів і бушлатів.

— Ви не маєте права заходити, тут обшук! — кричить чоловік. Документів не показує.

Капітан Андрій Колеснік у військовій частині в Шепетівці — начальник речової служби. Має 19 років вислуги. Одружений. Доньці 5 років, синові — 13.

Двоповерховий будинок обнесений парканом з оцинкованої бляхи. На хвіртці встановлений кодовий замок. Перший поверх із каменю, другий — із білої цегли. Три супутникові антени. На даху з шиферу — лелече гніздо.

У гаражі стоїть трактор. На подвір'ї — "Міцубіші Кольт", яку водить дружина, "Фіат-Добло" і бус "Рено". У садку — червона "Жигулі" шостої моделі.

— Сусід як сусід. Коли до церкви йду, підвозить, — каже жінка. Не називається.

— У мужика така натура. Як було що взяти, то й тягнув. Але як людина він непоганий, — зупиняє підводу 65-річний В'ячеслав Сміховський.

Заходжу у двір з боку городу. Тут три ангари й кілька підсобок. В одній із них — склад автомобільної гуми. В іншій завалені речами стоять два запилюжені скутери. В ангарі по обидва боки у три ряди полиці з дерев'яними ящиками. Один до верху набитий пружинами з військових ліжок. У найбільшому ангарі — дві бетономішалки, кілька генераторів і насосних станцій. Також — ­десяток 200-літрових бочок із пальним, понад два десятки 40-літрових каністр із написами "дизпаливо" та "бензин". Стоять упаковані 15 буржуйок.

До вечора з подвір'я вивозять два "Урали" й один "Газ-66" із військовим спорядженням. Ще одна вантажівка повертається за пальним. Усе майно як речові докази відвезли в Шепетівський міськрайвідділ міліції.

Неофіційно правоохоронці кажуть, що, крім речей, під час обшуку виявили 2,5 пачки набоїв до пістолета Макарова, гранату й незареєстрований револьвер. Речі господар нібито продавав волонтерам.

Андрія Колесніка вдома під час обшуку не було. "Швидка" забрала його в лікарню.

— Справді о 15.10 до нас поступив такий хворий з високим тиском. Після надання допомоги міг їхати додому, але хотів залишитися, — ­розповідає черговий лікар Шепетівської райлікарні 62-річний Володимир Максимов.

— Був тут якийсь воєнний. Поставили крапельницю й поїхав у військовий госпіталь. Казав, у нього патрони знайшли і судити хочуть, — говорить 67-річний Віталій Безверхий у неврологічному відділенні.

У госпіталь відвідувачів не пускають. У військовій частині ситуацію не коментують.

Автор: Михайло ПЕРКОВ

http://youtu.be/BeuvJX-E2_U

таким уродам руки треба по лікоть привселюдно відрубувати, як в Китаї, щоб іншим на застереження було!

А конфіскацію всього власного майна - то безумовно!

Змінено 11 Березня, 2015 в 16:17 користувачем jack74

[Dieselsmart]

Крупномасштабные военные учения российских оккупантов в Абхазии и регионе Самачабло (Грузия)

[jack74]

Главная цель этих маневров – подготовка к возможной военной операции против Грузии.

- брєдові фантазії автора, як на мене... От більше нема рашці що робити зара, тільки відкривати ще один фронт. Полякати грузинів (і не тільки їх), щоб не рипались - то да, а от "ваєнная апєрация протіф Ґрузії" - брєд Змінено 11 Березня, 2015 в 16:56 користувачем jack74

[Skorpio76]

Хто що знає про цю новину, чи є щось про це на американських ресурсах?

У Порошенка підтвердили поставки дронів і джипів із США

Справа вкрай потрібна, але не хочеться радіти передчасно.

Змінено 11 Березня, 2015 в 16:58 користувачем Skorpio76

[Mykola81]

Презентують серіал про Нацгвардію

Змінено 11 Березня, 2015 в 17:09 користувачем Mykola81

[Dieselsmart]

- брєдові фантазії автора, як на мене... От більше нема рашці що робити зара, тільки відкривати ще один фронт. Полякати грузинів (і не тільки їх), щоб не рипались - то да, а от "ваєнная апєрация протіф Ґрузії" - брєд

Фантазії чи не фантазії це не так важливо, версій може бути маса, важливий сам факт таких масштабних навчань і повірте це робиться не для "нечего делать" і не для оборони це точно.

[Гість rl72]

БТР нікому не тре? для секаса?

Юрий Бирюков додає 8 нових світлин.

9 год ·

Сеанс утренней ЗРАДЫ для тез, кто считает легкой и непринужденной работой - быть большим начальником в ГШ... Или в АП...

Итак, последние двое суток опять пошел "разгон" темы про склады бронетехники. Они у нас полны-полнешеньки, но:

1) Генералы-коррупционеры не хотят эту технику восстанавливать;

2) Коррупционеры по всей Европе скупают всякий хлам;

3) Заводы стоят, денег им не дают, а они могли бы! Могли бы!

Могли бы...

А... И еще склады где-то под Ровно (уже год), и еще теперь склады где-то под Киевом (сюжет 2013 года).

Все это рагоняют те, кто не имеет даже приблизительного понимания того, что это такое - техника на консервации. Так уж сложилось, что и я, и Nelly Stelmakh, имели отношение к попыткам разконсервации. Два десятка БТР-70 со склада в Артемовске, десяток БТР-80 со склада под Николаевом.

Вывод печальный - можно сделать вид, можно его перебрать до винтика (чем долго и мучительно занимались наши коллеги в Миротворець). Но толку не будет. Это может подтвердить Андрей Хоманчук, уж они то намучались.

Коробок от БТР действительно много. 70-ки, реже 80-ки, иногда 60-ки. Много корпусов БРДМ. Но внутри все - тухлое. Если БТР простоял 30 лет под открытым небом - то это просто большая груда бесполезного и нежизнеспособного металла. И после громадной работы по восстановлению - он проедет 200-300 км и сдохнет. Причины: качество запчастей, отсутствие запчастей, отсутствие технологий и специалистов. Это все - техника 60-х, 70-х годов. Старая и дохлая.

А давайте на БТР-70 поставим новый дизельный движок?! Давайте! Какой? УТД-20? А где их взять? А в курсе того, что эксперимент с поставкой УТД-20 на БТР-70 с треском провалился и теперь два десятка модернизированных БТР-70 стоят мертвым грузом в 25й ВДВ?

А давайте поставим на БТР-70 импортный движок?! Давайте! Купите! Преодолейте негласное эмбарго, договоритесь с Iveco/Mercedes/Deutsch. Может быть вас они не пошлют нахер, вежливо, но непреклонно.

У нас есть производство двигателей? Нет. У нас возможно развернуть производство двигателей? Наверное можно, в длинно-срочной перспективе это точно будет сделано. Сроки измеряются годами, такое производство не запустить за 2-3 месяца.

Гнусный Спартан, не менее спорный Барс, Кугуар - почему возникли эти машины? Кто-то хоть пытался понять? А на поверку выясняется, что это чуть ли не единственный путь сейчас заполучить технику с двигателем - купить переработанный и несовершенный ГОТОВЫЙ экземпляр. Старенький Саксон за 51 тысячу долларов (с доставкой)? Дайте еще 150! Лишь бы найти. И не тычьте плиз тем, что вчера один из них перевернулся - такое бывает с любой техникой, могу 100500 ссылок на ЮТП с участием военной техники выслать.

У нас впереди годы на восстановление ВПК. Начиная от осознавания того, что молодежь должна идти в ПТУ и получать там специальности токарей и слесарей. ЗНАЯ, что потом они смогут получить работу на военных заводах. ЗНАЯ, что какая-никая, а зарплата там будет стабильной и не супер-маленькой. И работа будет.

У нас впереди годы на восстановление НИОКР. Начиная от того, что науку вообще нужно восстанавливать, что опытные разработки нужны, что нужно будет очень соторожно тратить бюджетные деньги на исследования.

Работы много. ЗРАДЫ еще больше.

Просьба - если хотите участвовать в волне "на складах много техники", то самоустранитесь из моего Фейсбучика. Если кто-то что-то хочет доказать - готов (ЛЕГКО!) предоставить БТР-70. Поколупаетесь, это увлекает. Первые месяца два.

Не подобається ·

·

[AnimaNoir]

На рахунок що всі бтр на складах трухляві, ну незнаю. Звісно зберігання роками їм на користь не пішло, але з декількох один зробити можна, а це вже щось. До речі, цілком легально можна купити в Білорусі на складах, бтр (на ходу) які там так само зберігалися. Я про те що рано все списувати на метал.

[Гість rl72]

rl72 а ще гірших і розбитих не можна було фото зробити.... а ось що пишуть рівняни, і вона геть не така рухлядЬ як на фото

невже там написано, що техніка нульцева, сів, завів і поїхав?

ага, минулого року в квітні спілкувався з людиною, яка займалась відновленням техніки у Володимир-Волинській бригаді.... тоже майже нової, консервованої.... в баках вода, а зверху трішки соляри/бензину, піддони в движках на місці, а знімеш піддона - а там і колінвала немає....

і це техніка не на складі зберігалась, а у військовій частині

[MrFirst]

Ось тут цю тему вже обговорили:

https://reibert.info/threads/rossijsko-ukrainskaja-vojna.486768/page-1543

Адвокат парашенка як завжди висвітлює речі з тієї сторони, з якої вигідно владі.

Як один з моментів:

[Dieselsmart]

Юрий Бирюков додає 8 нових світлин

Да там все погано і нічого толкового нема але ж навіть в найгіршому стані це все одно готовий корпус БТР і на заводі відразу можна робити нову машину, чи може він думає що знуля БТР дешевше і швидше робити ніж на готовому корпусі? та й навіть якщо корпус зогнив то металолом переплавив на сталь і штампуй броню, чи по словах Бірюкова дешевше купувати рудою? Зараз такий стан що вивозити потрібно абсолютно все що є в наявності від поломаної до зогнившої техніки, абсолютно все згодиться і використається якщо прикласти бажання і розум, ну а якщо сидіти в фейсбуку і всіх обсирати тегами всепіздецвсепропало як це робить Бірюков і нічого не робити щоб використовувати максимально ті ресурси що в нас є то саме воно нізвідки не візьметься. Бірюков уже починає піаритись практично на всьому, чітко науку в пороха перейняв, а кацапи тільки руки потирають з таких дурнів рахуючи заробітки на майбутньому металоломі.

Роман Доник

Мнения по саксонам разделились.

Один молодой офицер ссылается на интервью бывшего НГШ Британии и свои соображения как боевого офицера, десантника.

Один из основных доводов для военного - без станин, нет запчастей, уязвим, полный привод включается снаружи.

Мнение офицера постарше и поопытнее - а нахрена его включать в поле? включи перед выходом и не парься.

На УАЗах тоже на ходу не включишь второй мост.

Нужно брать то, что есть сейчас, а не ждать пока запустят, пока сделают.

Даже если Дозор дешевле и лучше, 20 машин за неделю никто не сделает.

И еще момент, который все упускают - новая машина без траблов не пойдет. В любом случае найдутся уязвимости.

А воевать нужно сейчас. Саксоны не дают вместо БТРов. А больше лучше чем ничего, даже если оно хуже.

В общем как всегда, правда посредине.

Меня в данном случае беспокоит одна вещь - если бойцы не будут доверять саксонам и будут бояться в нем работать, они их будут жечь.

При первом боестолкновении. Сами.

Методика уже испытана и на кугуарах и на танках.

Если бойцы не хотят воевать на машине, они ее ломают.

Это деньги н ветер.

Пока выход вижу один - дать потестить хорошим спецам, которым будут доверять военные, чтоб сказали честно свое ИМХО.

После этого провести ликбез и рассказать слабые и сильные стороны машин.

И ни в коем случае не заставлять ездить на этих машинах тех, кто им не доверяет.

Или бросят, или утопят или сожгут.

Змінено 11 Березня, 2015 в 20:31 користувачем Dieselsmart

[Гість rl72]

Ось тут цю тему вже обговорили:

https://reibert.info...86768/page-1543

Адвокат парашенка як завжди висвітлює речі з тієї сторони, з якої вигідно владі.

Як один з моментів:

кацапи вже стільки техніки нагнали, що пох чи та база захоплена чи ні

і про адвокатів.... остальним - насрать

Юрий Бирюков

Волонтер-пессимист - все пропало, война, пиздец-ужас, ЗРАДА! Соберет 100500 лайков, 100500 репостов, 1000 поддерживающих комментов.

Журналист-псевдоэксперт - все пропало, Муженко предатель, пиздец-ужас, ЗРАДА! Соберет 100500 лайков, 100500 репостов, 1000 поддерживающих комментов.

Я написал пост о том, что в МО произведена революция в сфере государственных закупок (https://www.facebook.com/yuri.biriukov/posts/1576728305929314). Еще убогенькая, еще корявенькая, несовершенная. Но неотвратимая реформа, не дающая воровать, не позволяющая зарабатывать сверх-прибыли... Попросил о помощи с распространением данной информации, ведь нам надо достучаться до максимального количества производиетелей. Это позволит еще более существенно экономить бюджетные деньги. Пффф... Пщщщ...

130 000 подписчиков и только 5% сочли эту новость достойной репоста.

Вы думаете, что стране нужны реформы? Вы думаете, что кто-то в Фейсбучике готов помогать проведению реформ? Ага, да. 5 - 10%.

Остальным - НАСРАТЬ.

Меня это как-то сильно удивляет или заботит? Неа. После рассказов про то, что наша команда припала к кормушке, что мы продались ЧоколатенФюреру, после истерик про наше неприятие идиотских советов - меня общественное мнение в Фейсбуке не беспокоит ни с какой стороны.

Как-то так.

А вы говорите реформы.

2Dieselsmart, а ти точно в курсі того, що робить Бірюков? ну, крім того, що він у фейсбуці