Перейти до змісту

Війна, ч 3 (дай Бог остання й переможна)


MANJAK11

Рекомендовані повідомлення

Ні.

Давай ми простоту лишимо для дебілів, а мені хочеться думати, що я спілкуюсь із нормальними ерудованими людьми, які можуть розуміти речі на рівень вищі, ніж те гівно, яким нас стараються накормити номенклатурні саранчоподібні скоти.

Вся справа не в простоті. А пишеш так типу винні і наші і ваші, тобто пристосуванець. Якщо що тіпа я писав так щоб не гнати на яників або так щоб не гнати на кремлядь. дволикий.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Відповідей 18,4 тис
  • Створено
  • Остання відповідь

Топ авторів теми

Вся справа не в простоті. А пишеш так типу винні і наші і ваші, тобто пристосуванець. Якщо що тіпа я писав так щоб не гнати на яників або так щоб не гнати на кремлядь. дволикий.

Цікаво, хто в твоєму розумінні наші, хто ваші? В тому списку моїх, наприклад, нема. Ти взагалі читав, що я писав?

Війну почали ось ці люди: ... Віктор Янукович

Хочеться, звичайно, думати, що читав. Тоді, цікаво, як ти дійшов до таких висновків. Напевне, як Микола81 - шукав щось своє.

  • +1 2
  • -1 4
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ВИсновок зроблений з того що тобі задавли конктретне питання на яке дають відповідь так або ні. а ти відповіді не давав, а просто писав так що можна зробити двоякі висновки. так роблять пристосуванці, які працюють на дві сторони конфлікту.

  • -1 2
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Хм. Що саме ти маєш на увазі під "ми"? Я її не починав.

Війну почали ось ці люди: Андрій Клюєв, Віктор Янукович, Микола Азаров, Олександр Єфремов, Генадій Кернес, Віктор Медведчук і Леонід Кучма.

Якщо ти в цьому списку - то, так, ви почали війну.

тобіш, ти,

чувак, котрий їх обирав, якщо не їх то принаймні тих хто їм допомагав...

чувак, котрий мовчки дивився як чинуші крали все що можна, порушували закони і т.д...

чувак, котрий скоріше за все щось в своєму житті та й вирішував за бабло для прискорення процесу...

взагалі не при ділах ?... ну да, ну да...

...як і всі ми

P.S.: та і взагалі :) хто на борді шукає інтелектуального спілкування ? для того є пиво, природа, компанії... сам цей факт вже говорить про неадекватність :)

  • +1 1
  • -1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

тобіш, ти,

чувак, котрий їх обирав, якщо не їх то принаймні тих хто їм допомагав...

чувак, котрий мовчки дивився як чинуші крали все що можна, порушували закони і т.д...

чувак, котрий скоріше за все щось в своєму житті та й вирішував за бабло для прискорення процесу...

взагалі не при ділах ?... ну да, ну да...

...як і всі ми

P.S.: та і взагалі :) хто на борді шукає інтелектуального спілкування ? для того є пиво, природа, компанії... сам цей факт вже говорить про неадекватність :)

Особливо сподобалось "скоріше за все". Тобі, видно, подобається судити всіх по собі, але тут ти промахнувся.

  • -1 3
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Особливо сподобалось "скоріше за все". Тобі, видно, подобається судити всіх по собі, але тут ти промахнувся.

признаюсь чесно, я чекав в комплекті з "я за них не голосував" :)

ну але і цього буде достатньо, далі "неінтєрєсно"...

  • +1 1
  • -1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ВИсновок зроблений з того що тобі задавли конктретне питання на яке дають відповідь так або ні. а ти відповіді не давав, а просто писав так що можна зробити двоякі висновки. так роблять пристосуванці, які працюють на дві сторони конфлікту.

Заміть, що конкретне питання звучало як "Тобто Україна почала війну?". На нього два рази була відповіть "Ні". Але ж вам таке не підходить, правда? Бачимо те, що хочемо бачити.

  • +1 1
  • -1 3
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ВИсновок зроблений з того що тобі задавли конктретне питання на яке дають відповідь так або ні. а ти відповіді не давав, а просто писав так що можна зробити двоякі висновки. так роблять пристосуванці, які працюють на дві сторони конфлікту.

Заміть, що конкретне питання звучало як "Тобто Україна почала війну?". На нього два рази була відповіть "Ні". Але ж вам таке не підходить, правда? Бачимо те, що хочемо бачити.

Покажи , де було написано " ні " .

Ти замість відповіді ніс якусь маячню по методичці

  • +1 1
  • -1 3
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

признаюсь чесно, я чекав в комплекті з "я за них не голосував" :)

ну але і цього буде достатньо, далі "неінтєрєсно"...

Бгг. Андрій Клюєв - друг мого дядька, вони в унівєрі разом вчились і в общазі в одній кімнаті жили. Мені не треба було за них голосувати.

Просто, чим ближче ти бачиш ту вакханалію, що вони влаштували, тим ясніше бачиш, який буде її результат.

В самий разгул влади Донбасу в Україні їхня мантра була: "Ти можеш робити, що хочеш і де хочеш, будуть проблеми із силовиками - просто відкриваєш паспорт, показуєш місце народження і шлеш всіх подалі".

Тому, да, зараз "неінтєрєсно" ващє...

Покажи , де було написано " ні " .

Ти замість відповіді ніс якусь маячню по методичці

В принципі, як я і казав - ти бачиш те, що хочеш. На

  • +1 1
  • -1 5
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Музична пауза...

Український миролюбний світ проти мілітарного "русского мира", - антивоєнний кліп (ВІДЕО)

ЗІ: то тільки в мене проблеми з відео тут?

Змінено користувачем Basil
  • +1 5
  • -1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Давай ми простоту лишимо для дебілів, а мені хочеться думати, що я спілкуюсь із нормальними ерудованими людьми, які можуть розуміти речі на рівень вищі, ніж те гівно

Дебіли! Ой, тобто Люди! Навіщо ви чіпляєтесь до чоловіка? Підпис його прочитали? Там же ж чорним по білому: "я вашій думці оберти придав, а віссю був мій дітородний орган" :)

А чувак цікаво пише, в розділі економіка так взагалі я на 100 % солідарний. Я б навіть лайки ставив, якби не оце "Дебіли" по відношенню до 90% населення за його підрахунками. От писав би як соромітник "вівці" і карма була б вже ого-го )))

  • -1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

1. Яка основна проблема України, як мононаціональної держави?

Чи є Україна мононаціональною державою? Ти не враховуєш що на її території окрім українців ще живуть національні меншини? Меншини я виділив окремо, тому що я вважаю їх все ж таки меншинами, але людьми, громадянами України, в яких такі ж права та обов'язки.

1. Відсутність національно-орієнтованої еліти.

Одна з проблем, хоча й визначних, характерна майже для всього бувшого СРСР. При владі клептомани, яким байдуже як називається їх країна.

2. Чому саме війна була обрана як елемент цієї проблеми?

На мою думку війна була порятунком для цієї еліти, щоб втриматись при владі, та волею Москви, яка не бажала втратити вплив на Україну. В усі часи російська влада розуміла значення України для своєї імперії, неважливо як та імперія називалась

2. Щоб розірвати номенклатурні звязки із Росією.

Вибач, але це трохи смішно. Чи стане що наша що попередні влади терпіти ще чинушу з Москви? Вони ж тут були і є такими собі королятами.

3. Чому саме Донбас був обраний як арена для війни?

Цікаве питання, відповідь може бути і

3. Тому що там було найбільше таких, як ти - людей, які дрочили на совок.

але і крім того національний состав і зомбіТВ від росії, і думка таких як ти, які вважають усіх там бидлом та совками.

Тим що люди, як ти виразився "дрочили на совок" велика доля відповідальності української влади від початку незалежості. Я, наприклад, пам'ятаю що таке безкоштовна медіцина, освіта та житло. Що дала влада людям за всі часи Незалежності України?

Взяти Донбас. Там, після розпаду СРСР, на відміну від нас, Західної України, де почали крутитись, займатись підприємництвом, ставати потихеньку на ноги (на жаль я зрозумів це тільки недавно!) такого практично не було! А рядом РФ з її зомбіТВ, і можливість спокійно їхати на заробітки у РФ без візових перепон, на відміну від ЄС, а їхали ж куди? В основному в такі міста як Москва, Пітєр - вітрину російського рейху. Ну й сформувався стереотип що там, у рейху текуть молочні ріки з кисільними берегами. А з пунктом 1 та 2 це дало свій ефеект, який ми зараз вигрібаємо у вигляді війни!

4. Чому Крим віддали без бою?

А що була армія на той час? Поговори но з тими кого мобілізували з самого початку, в яких реально не було нічого! А ще й в Києві анархія та безвладдя!

4. Тому що електоральна база там - гівно, а економічний звязок із Україною - слабкий.

В тебе цей пункт такий же як пункт 3. Тільки там діяла трохи інша магія у вигляді 100500 мільйонів російських туристів які тільки й чекали коли ж Крим стане російським щоб туди приїхати. А зараз вони потихеньку офігевають від того що в них робиться. Правда я ще думаю, що якщо вони прочитають те, що ти про них думаєш, як про електоральну базу, то будуть знову махати аквафрешем, аби б такі як ти до них не прийшов. І відстрілюватись при потребі. Бо ти їх за людей не вважаєш. А там не тільки одні ватніки живуть, і тим, хто за Україну набагато важче, бо їх в любий момент можуть репресувати!

І згадується на жаль ще одна історія, яка була тоді в Криму. До однієї з українських військових частин приїхали зелені чоловічки путлера та місцеві квіслінги самооборонівці. Типу нехай но наші здадуть зброю, спустять прапор, та передадуть все їм. Наші їх тоді послали, пригрозивши що відкриють вогонь. На що ті сказали, що гуртожиток, де живуть сім'ї, діти тих військовослужбовців контролюється їми, і у випадку дій зі сторони наших військовослужбовців, ніхто не буде гарантувати життя їх рідних та близьких!

diezel, щоб ти зробив би у цій ситуації?!

Модераторів прошу вибачення за такий довгий пост.

Змінено користувачем Electronshik
  • +1 1
  • -1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Модераторів прошу вибачення за такий довгий пост.

Ти стараєшся звернути мою увагу на речі, неважливі з точки зору держави і державоутворення. Розмова мала підійти до питання "як змінитись тим людям", але хай буде так, як є. Отже.

По-перше, проблеми меншин вирішуються тільки після вирішення проблем титульної нації. Я не розумію, чому ти взагалі сюди приплів права громадян. Справа тут не у громадянах і їх правах - про обмеження прав ніхто мову не веде. Я говорив про проблеми титульної нації в мононаціональній державі. Проблем у титульної нації може бути безліч, але найважливіші з них ось ці дві: відсутність національно-орієнтованої еліти і відсутність обєднуючої ідеї. І якщо друга проблема вирішується просто, то вирішення першої може затягнутись на століття. По-перше, тому що існуючі можновладці будуть проти, по-друге буде впливати інертність суспільства і по-третє слід брати до уваги те, що світ не буде чекати, поки нацеліта зявиться і буде вести гру враховуючи свої інтереси. Наша ситуація ускладнюється тим, що у нас

1. Високий рівень інтеграції влади і економіки із Росією.

2. Шалений тиск на політичну і економічну ситуацію з боку сусідніх країн.

Знову ж таки, пункт 2 не так страшний, як пункт 1. Ті, хто приймав рішення про те дати бій Росії чи ні, прекрасно розуміли, чим це може обернутись. І вибрали війну. А значить у нас буде національно-орієнтована еліта.

По-друге, війна обрана не як елемент вирішення, а як елемент проблеми, яку будуть вирішувати інакшими шляхами. Тобто сама війна нічого не вирішить, але, "завдяки" війні у нас буде

1. Армія

2. Партнери

3. Народ без ілюзій, який, накінець, перестане молитись на "братство СССР"

Цей список можна продовжувати, але суть цієї війни не у вирішенні проблем еліти, а у вирішенні проблем держави. Бо у держави, як і у титульної нації теж є проблеми

І головна це - однобітний народ. Народ, який не навчений брати на себе відповідальність. Ба, той народ взагалі нічому не навчений. Його привчили до однобітної системи: біле-чорне, верх-низ, ліво-право, Янукович-Ющенко, Янукович-Тимошенко, Порошенко-Тимошенко. Люди втратили гнучкість і впевненість у собі, відповідно є легкою здобиччю для всіляких пройдисвітів і саранчи. І оте "безкоштовна медіцина, освіта та житло" - це одна із причин, по яким зараз на сході іде війна. Тому що люди не розуміють механізмів створення цінностей в державі. На всіх рівнях присутній лише тотальний невгамовний апетит до "державного", тобто нічийого.

Коли ти кажеш про відвідання вітрин Рейху, я можу лише поспівчувати людям, які роблять висновки по вітринам. Але поспівчувати - не значить перейматися їх проблемами. Тому що ми ходили у ті самі школи, ті самі університети і якщо вони із них не набрались розуміння елементарних речей, то допомогти їм не зможе ніхто.

Для прикладу. Якщо я би хотів переїхати у Західну Європу, я би починав не з вітрин. Я би спочатку постарався розібратись, чи зможу я інтегруватись у їхнє суспільство, чи підійде мені темп їхнього життя. За останній рік я пожив у Польщі, Чехії, Німеччині, Бельгії, Франції, Італії - і, все рівно, не можу визначитись де би я хотів жити постійно. Не тому, що скрізь круто, якраз навпаки - проблем хватає. А тому, що рішення про переїзд - це важливе рішення, не можна його приймати просто так, тим більше, надивившись вітрин. І притому, я нічию свободу не обмежую, нікому не погрожую. Просто переїду туди, де мені подобається.

Східні совки ж, в свою чергу, рішення прийняли моментально. Рішення, яке мало того, що обмежило свободу їх співгромадян, так ще й це рішення було прийняте під впливом номенклатури, ніби власної думки у них немає. Саме цікаве те, що і тут спрацювала однобітність - совки думали, що Україна або в ЄС, або з Росією. І вибрали Росію. Хоча, як завжди, вибір куди ширше.

Так от, саме цю однобітність і треба виправлять. Поки вона є - є війна.

І, наостанок, про ситуацію. Я не можу говорити про цю ситуацію, тому що я не можу себе в ній уявити. Я цілком довіряю військовим у виборі їх рішення і не можу судити про його правильність; їх готували до таких ситуацій, а мене - ні.

  • +1 2
  • -1 3
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Електронщик,сердився трохи довго,на твою позицію,що до Параші.Каюсь- мінуса ліпів.Але щось таке,в твоїх спічах є.Для себе,не можу зерно від плєви відділити.

Зю.Хлопці,ну перейдіть,пліс,в політичний розділ.

ЗЗЮ.Тобто в іншу тему,в політичному розділі.

Змінено користувачем zigorko
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Війну почали ось ці люди: Андрій Клюєв, Віктор Янукович, Микола Азаров, Олександр Єфремов, Генадій Кернес, Віктор Медведчук і Леонід Кучма.

Це просто перелік високопосадових регіоналів, котрі довели до війни, але далеко не всім з них вонга була потрібна.

Якщо пригадати події річної давнини- то де захлинувся наш наступ? На Шахтарську та Іловайську.

Які міста ми не змогли взяти тоді? Ті, де проживали саме шахтарі.Саме вони тоді були основною силою супротиву.Звісно з російськими військами, але основу тодішнього супротиву склали шахтарі.

Просто тоді реальна сиаа на Донбасі,Ахмєтов-приклав всі зусилля, аби укрбати не взяли Донецьк, бо тоді від його імперії сьогодні був би пшик.

Коли зніли український прапор над міськрадою Стаханова, місцеві цьому не придали значення-бо ще в 2004 у в міського голови було два партквитки,П.артії регіонів та Нашої України, тобто місцеві урядники міняли свою позицію миттєво і не по своїй волі.

А от коли український прапор торік зняли над шахтою Ахмєтова-місцеві сприйняли це як достовірний сигнал, що української влади в них не буде всерйоз.

Їм було за що битись- пенсіонер отримував 7 тис грн, шахтар отримував 20 тис грн і все це вони повязували з хазяїном , Ахмєтовим.

Більшість донецьких не хотіла ще тоді до Росії, просто у північному сусіді вони бачили гарантію, що все залишиться по старому , що їхні шахти не перейдуть Коломойському, а їх не повиганяють з роботи(все це їм дужа яскраво доносили люди Ахмєтова з керівництва шахт).

Крім того на осінніх виборах до ВР ніяк не потрібні були регіони, котрі проголосували би за ригів та за комуняк

Крім того Америці , та й ЄС потрібна була тоді і потрібна досі зачіпка, аби згуртувати весь світ проти Росії, ну і душити її санкціями.

Як не прикро у геополітичному розкладі ми граємо роль живця.

За це Захід має нам нормально забашляти.

  • +1 1
  • -1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Якщо пригадати події річної давнини- то де захлинувся наш наступ? На Шахтарську та Іловайську. Які міста ми не змогли взяти тоді? Ті, де проживали саме шахтарі.Саме вони тоді були основною силою супротиву.Звісно з російськими військами, але основу тодішнього супротиву склали шахтарі.

Шахтарі там нідочого. Наступ захлинувся бо сили були розпорошені. В Іловайську ситуацію мурижили чуть лі не тиждень, бо з підмогою і прикриттям було туго. Міста брали малими силами, з ходу, відриваючись від тилового забезпечнення.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Electronshik,

ТРОЛЬ. Тонко, гарно і на всі 100 завернув "каку" в гарну обертку. Electronshik, до речі останні дні всі ви непогано попрацювали.... Але. Все-таки палитесь перед думаючими.

Відпуск заслужив. 100%.

рівень точно більше 80-го... от тільки посаду не можу поки догадатись.... Троль навіть 100500-го рівня це для тебе не сильно образливо????

Це, хто не зрозумів, я "каку" тоже прагнув завернути в фантік але чомусь "кака" все-одно вилізла...

Тошнотність теми останні дні тільки я замітив???? провокування на флуд, офтоп і т.п. виросло в рази в даній темі в останні дні тільки я замітив??? і т.д. і т.п.....

ПиСи. Модерам буде тяжче тепер коорденувати адекватно дану тему, бо спостереження за ворогом показують, що чим менше в ворога шансів атакувати, тим більше він "воняє" і створює фейкові новини чи офтопить старі...

Змінено користувачем moZok
  • +1 1
  • -1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А на сході знову гаряче. Навіть до перемирья як на мене втрати були менші

Втрати

За минулу добу внаслідок бойових дій 5 українських військовослужбовців загинули, 6 – було поранено.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Electronshik,

ТРОЛЬ. Тонко, гарно і на всі 100 завернув "каку" в гарну обертку. Electronshik, до речі останні дні всі ви непогано попрацювали.... Але. Все-таки палитесь перед думаючими.

Відпуск заслужив. 100%.

рівень точно більше 80-го... от тільки посаду не можу поки догадатись.... Троль навіть 100500-го рівня це для тебе не сильно образливо????

Це, хто не зрозумів, я "каку" тоже прагнув завернути в фантік але чомусь "кака" все-одно вилізла...

Тошнотність теми останні дні тільки я замітив???? провокування на флуд, офтоп і т.п. виросло в рази в даній темі в останні дні тільки я замітив??? і т.д. і т.п.....

ПиСи. Модерам буде тяжче тепер коорденувати адекватно дану тему, бо спостереження за ворогом показують, що чим менше в ворога шансів атакувати, тим більше він "воняє" і створює фейкові новини чи офтопить старі...

людино, що в тебе робится в голові ? Я розумію, що коли реєструвався й вибирав назву для акаунта, то керувася думкою : *як корабль назвеш, так він й попливе* . Але в даному випадку це, так би мовити, правило, дало конкретний збій

  • +1 2
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

История одного подвига

История одного подвига

Версія для друку

Коментарі

0

07.08.2015

Виталий Дейнега, волонтер, основатель фонда «Вернись живым»

Когда я был маленьким, мой покойный ныне дедушка читал мне книги о второй мировой. Про подвиги и героические поступки советских солдат. Про то, как они не сдавались, сгорали заживо, ложились под танки, маленькими группами наносили урон более сильному врагу.

Тогда я подумать не мог, что когда-то буду сам рассказывать такие истории, но уже о наших солдатах. Читайте внимательно, это правдивая история. Текст согласован с теми, о ком в нем идет речь. Для меня огромная честь лично знать многих героев этой истории.

События, о которых я расскажу, происходили в середине мая прошлого года. Для лучшего понимания надо вспомнить ситуацию в стране на тот момент.

Наша армия, слепленная из "того что было" блокировала осажденный Славянск. Добровольческие батальоны плохо контролировались и стихийно возникали. Волонтеры только появились как явление и занимались больше брониками и разгрузками, до первых волонтерских тепловизоров оставалось недели две.

Мы все надеялись, что конфликт закончится через пару месяцев и сильно огорчались, когда военные говорили: "до конца года как минимум". Все ждали выборов президента. И верили, что после них все сразу станет хорошо.

По другую сторону фронта, который тогда был очень условным, происходило формирование батальонов ЛНР/ДНР. Местные органы власти захватывались по всей территории Донецкой и Луганской областей. Но в Донецк, Луганск, Краматорск и Славянск по-прежнему ходили поезда. Никто не знал, что будет дальше, сепары пытались взять столько сколько возможно.

Мы были не готовы.13 мая в засаду попадает колонна 95-й бригады, мы получаем первые крупные потери за один день. Чуть раньше сепары блокируют колонну 25-й бригады и отжимают у них часть техники, в частности пару самоходных артиллерийских установок "Нона". Это помогло им легитимировать в глазах российского народа, местного населения и прочей "ваты" наличие у себя брони. Те "Ноны" принесут нам еще много горя. Но сейчас не о них.

Первым делом сепары пытались захватывать оружие, чтобы хоть как-то легитимировать свой "военторг". Поэтому особенное внимание уделялось Артемовску. Там находились склады оружия, на вывоз которого нужны годы. Помимо прочего там находится танкоремонтная бригада (отличные ребята, которые зимой починили нам джип).

Вопрос нападения на оружейные склады и танкоремонтную часть был вопросом времени. В центре города, напротив пиццерии уже полным ходом шла сепарская движуха. Люли с георгиевскими лентами и автоматами сновали туда-сюда. Местным военным угрожали и оказывали давление на их семьи. Вот-вот должно было заполыхать.

3-й полк специального назначения в это время находился в Донецке. Его задачей было удержание военкоматов и аэропорта. Через неделю состоится штурм аэропорта, который все считают отправной точкой полноценной войны.

Ребята из 3-го полка были очень злыми после Крыма, где им не дали возможности работать и погасить войну в зародыше. Кто не дал и почему - предмет отдельной колонки. Важно понимать, что ребята были очень злыми. Некоторые уже успели пролить свою первую кровь, попасть в первый бой, потерять первых друзей.

Артемовским сепарам очень не повезло с противником. У ребят было добро на применение "специальных" мер. В итоге сепары могли пропасть или упасть на улице с пулей в голове. Это было одной из главных причин, почему люди Безлера не смогли заварить в Артемовске чего-либо путного. Мало кто был готов упасть с дыркой в голове не зависимо от степени своей "ватности" и уровня оплаты своих "вежливых" услуг.

ЧИТАЙ ТАКОЖ

Цел остался только Коля

О чем говорят в поезде "Киев-Война"

Мукачево как новая точка отсчета

Дело моей и твоей жизни

Как победить жлобов в армии?

Диванному воину посвящается

Это было вступление. Перейдем к сути. Эта история о ребятах из спецназа военной службы правопорядка и 3-го полка специального назначения, которые охраняли склады оружия под Артемовском. Среди них был и мой хороший товарищ Леша (имя вымышленное), который в итоге получил орден Богдана Хмельницкого в том числе за то, что произошло дальше.

Те, кто смотрел фильм "Аэропорт" знают о человеке с позывным "Редут". Это один из комбатов 3-го полка спецназа. Один из лучших офицеров с кем я имею честь быть знакомым. По сути он был одним из тех, кого в итоге в первый раз назвали "киборгами". И никто не станет спорить, что он был и остается одним из лучших. Бесстрашный и дерзкий командир, руководивший ребятами в терминале по сентябрь.

В середине мая Леша с Редутом и компанией были в Донецке, их задачей было удержание аэропорта и военкоматов от захвата "вежливыми человечками". До штурма аэропорта оставалась неделя.

Редут позвал Лешу, и они вместе отправились на вертолете в Артемовск с задачей заминировать соляную шахту в которой лежит оружие. На тот момент ее охраняли мобилизованные ребята из 25-й бригады. После потери 25-кой двух "Нон", это вызывало определенные опасения.

У Леши было "то что родина дала" и пара разгрузок, купленных за свой счет. В то время до волонтерских тепловизоров было далеко и появление их казалось фантастикой. На рассвете за 20 минут Леша с компанией прибыл на место. Они начали заносить тонны взрывчатки, чтобы можно было заблокировать шахту в случае штурма. Эти работы продолжались несколько недель.

К тому времени стало ясно, что Артёмовск - это уже сепарский тыл. Танкоремонтную бригаду, которая находится в городе уже осадили и пытались штурмовать. Следы от выстрела гранатомета оставались на ее воротах и этой зимой, когда я туда ездил.

Поскольку ситуация усугублялась и перебросить туда войска было сложно, Редут принял решение оставаться на месте с задачей удерживать шахту. К тому времени прибыла еще одна группа 3-го полка с задачей охранять танкоремонтников. Это была уже середина июня.

В это же время был ранен командир танкоремонтной бригады и его нужно было эвакуировать. Ранение было серьезным (в коленный сустав) и нужно было действовать быстро. Обстоятельства ранения были странными. Прибежал замполит части и сказал, что командир ранен и его нужно отбивать. Ранение он получил на окраине города (как он там оказался - это отдельная тема), видимо таким образом сепары пытались мотивировать его к сотрудничеству. Группа спецназа, охранявшая базу, поехала его отбивать. Завязался бой и нужно было подкрепление.

Редут принял решение пробиваться в город с боем. Такой наглости сепары не ожидали.

Выдвигались двумя машинами. Леша ехал на "Волге" вместе с инженером, медиком и местным водителем. Редут ехал за ними на "Таблетке". Да-да операции такой важности на тот (да и на этот) момент часто проводились на той рухляди, которая была в распоряжении.

"Волга" ломанулась через сепарский блокпост. Ребята вышли прямо на него на скорости и через окна открыли огонь. На самом блоке оказалось около пяти сепаратистов, двое из которых были убиты сразу же. В "зеленке" вокруг блока сидела группировка побольше. Ребятам повезло, они чудом проскочили. Леше пуля рикошетом угодила в пистолет.

След от срикошетившей пули на пистолете Леши

Леша с компанией смог проскочить, но тут же набрал Редута на мобильный (да-да именно мобильный, тогда о нормальных рациях ребята могли только мечтать) и попросил ехать назад.

Медицинская "таблетка" крепко отставала, а в посадке сидело человек 20, которые уже опомнились от внезапной атаки и просто расстреляли бы несчастную санитарку. Леша оказался прав. Пока санитарка разворачивалась ее обстреляли из посадки. Редут был ранен в ногу. В последствии он решил остаться с ребятами и дальше руководить обороной оружейных складов и "специальными" мероприятиями в самом городе.

К тому моменту группа, отбивавшая командира, смогла вырваться и с Лешей они встретились уже возле танкоремонтной базы. Причем во время боя они смогли отправить на тот свет коменданта Артёмовска "Велеса" и еще одного его соратника, второго взяли в плен. Прочую шушеру отогнали и показали им почем в Украине сепаратизм.

Удостоверение личности пленного сепаратиста

Раненного пересадили в скорую, которая через другой край Артемовска посадками, полями и проселочными дорогами смогла вывезти его на Володарку. Работники скорой отказались садится за руль. В итоге ребятам пришлось разделяться на две машины и ехать так. Пробивать в город в лоб получилось за счет внезапности, ехать назад той же дорогой было бы самоубийством.

Раненному командиру танкоремонтников была оказана первая помощь, после чего он был эвакуирован вертолетом из зоны АТО.

После такой спецоперации шансы на штурм складов крепко выросли. Сепары бы не оставили четверых убитых просто так. Да и Велес был человеком Безлера. Вопрос был только в том насколько скоро на нас нападут. Так и вышло.

Через день в 12 ночи разведка доложила, что в сторону Володарки (села, возле которого находится шахта) с ростовской трассы на большой скорости промчался турбированный КамАЗ с российским флагом. КамАЗ был новеньки, на его раму был приварен пулемет "Утес" со снайперским прицелом ПП2. Леша с компанией приготовились встречать гостей.

Российский КамАЗ с крупнокалиберным пулеметом

Их встретили внезапно. Леша смог выскочить и вальнуть из гранатомета в кабину. В результате чего водителя "сдуло".

Попадание из гранатомета

Это значительно облегчило дальнейшую работу. После часа боя "гости" потеряли часть своих бойцов убитыми и раненными и стали отступать. Догонять их или даже подойти к месту событий не было возможности. Луна светила в нашу сторону. Тогда тепловизоров и ПНВ у ребят еще не было. Это очень усложняло работу.

Уже утром ребята смогли подойти и обследовать добычу. В кузове КамАЗа было 3 автоматических гранатомета АГС. Когда пробили их по номерам – оказалось, что они из Крыма.

Содержимое российского КамАЗа

Крымский гранатомет

Станок от пулемета оказался достаточно новым. В нашей армии таких нет

Что касается самой машины – то таких КамАЗов у нас в армии не было никогда. Это более новая модель, стоящая на вооружении у россиян, тоже касается и снайперского прицела на "Утесе".

Противник оказался серьезным – морская пехота РФ. Дальше ничего хорошего ожидать уже не приходилось. Ребята готовились к следующим наступлениям. До них оставалось совсем недолго.

Прошло две недели, разведка доложила, что из Дебальцево едут уже танки. Их было два. На шахту поехал один из них с поддержкой пехоты. Перед началом работы танка в ход пошли минометы. Причем огонь велся крайне бездарно. Сепары положили несколько мин в частный сектор, после чего все-таки смогли пристреляться, и парочка прилетела на наши позиции. Это была обычная летняя ночь, только начинался рассвет.

Из села появился танк с пехотой. Ребята уже ждали и знали, что делать дальше. Три короба гранат улетело из АГСа. Это отсекло пехоту и сделало танк беззащитным. Тем не менее, он решил двинуться дальше и таки обстрелять нашу шахту. Идея оказалась плохой. Танк успел сделать два выстрела и разбить кусок забора. Дальше у него начались проблемы.

По сложившейся традиции Леша уже сидел засаде с гранатометом. В нужный момент он выскочил практически перед танком и выстрелил. В этот момент я хочу, чтобы вы представили себя на его месте. Танк едет на ваши позиции, в вас может целиться недобитая пехота, только начинает светать, зеленая и шершавая "муха" в руке, через секунду твоя жизнь может закончиться, три, два, один…

Выстрел попал под танк. Серьезного вреда это не нанесло, но экипаж внутри контузило и поубавило желания шастать где попало. Огнем "стрелкотни" другие ребята повредили ему триплексы и прицелы. После чего танк решил отступить. Он ушел в параллельную улицу в попытке удрать. Но вот беда, ребята же ждали его. И заблаговременно установили на улице МЗП (малозаметное препятствие – это что-то вроде большой "мотанки" из прочной проволоки, она наматывается на гусеницы и сильно усложняет передвижение гусеничной техники). Это замедлило танк и сделало его легкой мишенью.

Леша побежал с гранатометом за ним, как охотник бежит добивать раненного кабана. В этот раз он смог прицелится лучше и попал в него сзади над двигателем. Этот выстрел был роковым для части экипажа. Вообще сама история о спецназовце, который гоняется с гранатометом за танком меня поразила. Бегать в сумерках по селу, чтобы добить танк… Мне сложно тут что-то сказать, кроме того, что я очень горжусь, что в моей стране такие люди есть.

Запутавшийся танк заглох, пассажиры внутри получили тяжелые ранения и контузии, но изо всех сил пытались завести машину и убежать. У них вышло. Танк смог проехать еще 800 метров. И добрался до трассы. Ребята не могли гнаться за ним так далеко – по дороге могли быть засады и прочие прелести "русского мира". Дальнейшую судьбу экипажа танка рассказали местные.

На трассе танк встретила Газель. Экипаж стал эвакуироваться в нее. Трое из экипажа получили ранения, командир танка был ранен смертельно.

Через какое-то время ребята смогли подойти к танку. Проверили, что он не заминирован и отбуксировали к шахте. На месте где был минометный расчет остались ящики из-под мин. По номерам оказалось, что они из Крыма.

Леша (слева) на трофейном танке

Судьба танка оказалась интересной. Ее узнали по номерам. Он был отбуксирован из ХТЗ в Россию в 89-м году. На спидометре у него было всего 506 километров. Видимо, все, что он успел – это доехать с базы в России на платформе до нашей границы и дальше своим ходом к месту наглядной агитации за сохранение территориальной целостности Украины.

Его в итоге починили те же танкоремонтники из Артемовска. Потом он воевал на нашей стороне и погиб в боях за Саур Могилу.

После боя с танком ребята нашли еще один забавный артефакт – "муху" с надписью "из России с любовью". Ну что же, мы оказали ее хозяину достаточно украинского гостеприимства.

Трофейный гранатомет с надписью "из России с любовью"

Леша прошел эту войну "от и до". За этот бой его представляли к ордену Богдана Хмельницкого. Но их замполит погиб на Саур Могиле со всеми представлениями. В итоге Леша получил этот орден, но уже позже и за другие заслуги.

Спецназ ВСП и 3-й полк, о которых здесь шла речь, с достоинством выполняли свои задачи в Артемовске и дальше. Там было много других историй, но говорить о них по разным причинам нельзя. Во многом это их заслуга, что сепары так и не смогли окопаться в этом, стратегически важном для нас городе.

После Артемовска ребята воевали практически во всех горячих местах этой войны. Редут станет символом обороны донецкого аэропорта. Там же он получит второе ранение и все так же останется с ним воевать. Лешина судьба окажется не менее сложной и трагичной.

Посмотрите на эту фотографию. Это благодарность от 3го полка специального назначения нашему фонду. Один из ребят на ней – это Леша. Остальные – его группа. Из них до прошлой осени дожило только двое. Остальные остались навсегда в том кровавом лете 2014-го года.

Благодарность от 3-го полка. Из ребят на фото выжило только двое

Леша долгое время приходил в себя после потери своих ребят. Но в итоге он сейчас выполняет одни из самых важных задач на этой войне. Может быть, через год я снова смогу о них написать.

На этом фото есть еще и Sigal DS-12 лучший прибор, который мы только поставляли в нашу армию. Мы передали его лично в руки прошлой осенью. Это мощнейший тепловизор с дальномером, который сразу дает вам координаты цели. Он до сих пор цел, в отличии от тех, на кого он смотрел. Как я всегда говорил – мы помогаем в нашей армии лучшим. Думаю, эта история не даст соврать.

Сейчас эти же ребята (Лешин батальон из 3-го полка и спецназ ВСП) просят у нас 3 тепловизора Pulsar HD50S (по 3000$) и 20 навигаторов Garmin 78s (по 260$). Я не могу говорить о их новых задачах, но поверьте мне – они полностью соответствуют уровню ребят.

Если вы сможете купить хотя бы 1 тепловизор для них, я обещаю вас познакомить лично при случае. Эти ребята заслужили гораздо большего, так давайте сделаем для них хотя бы это

Работаем?

Виталий Дейнега

https://www.facebook.com/deynega(добавляйтесь в друзья)

Проект "Повернись живим"

https://www.facebook.com/backandalive(подписывайтесь)

Реквізити:

Приват:

5457 0822 3299 9685Дейнега Віталій

5211 5374 4662 3360Стократюк Вікторія

Western Union / moneygram / etc(на приціли і прилади нічного бачення):

Irina Turchak + 38 (068) 500 88 00

Картка Приватбанк в євро

4149 4978 1421 1670Мікульський Дмитро Вікторович

Картка Приватбанк в доларі

4149 4978 1421 1696Мікульський Дмитро Вікторович

Контакти:

Гаряча лінія:

(044)338-33-38

(068)500-88-00

Графік прийому дзвінків:

Пн-Пт з 09:00 до 20:00; Сб з 09:00 до 16:00

Наш офіс:

Київ, Жилянська, 12а (пн-пт 10:00-19:00, сб 11:30-16:00)

Безготівка::

Отримувач: Благодійна Організація "Міжнародний благодійний фонд "Повернись живим"ЄДРПОУ 39696398

Р/р №26007300905964

ТВБВ №10026/0162 філія-Головне управління по м.Києву та Київ.області АТ "Ощадбанк" МФО 322669

Призначення платежу: Благодійна допомога військовослужбовцям

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Таке не покажуть по паРашаТБ:

Змінено користувачем Basil
  • +1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А на сході знову гаряче. Навіть до перемирья як на мене втрати були менші

Дійсно так. Сьогодні дзвонив товариш, вони в Луганській обл. Т.зв. "летучий загін", один з них. Постійно переміщуються. Казав, що цієї ночі був просто пздць - давно такого не було, "курорт закінчився" як він висловився. Навпроти них, каже, що стоять ЗС РФ: "Нікуя це не попочлєнци. Я їх відрізняю".
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А на сході знову гаряче. Навіть до перемирья як на мене втрати були менші

Дійсно так. Сьогодні дзвонив товариш, вони в Луганській обл. Т.зв. "летучий загін", один з них. Постійно переміщуються. Казав, що цієї ночі був просто пздць - давно такого не було, "курорт закінчився" як він висловився. Навпроти них, каже, що стоять ЗС РФ: "Нікуя це не попочлєнци. Я їх відрізняю".

Це все звичайно сумно, але ми постійно чуємо як кожного дня нас сповіщають, що мовляв сьогодні загинуло 2-3-5-7.... українських військових, розумієш що це війна і без цього ніяк. Але ж чому не чутно і ніхто не звітується скільки ворогів сьогодні поклали " при спробі порушити перемир'я" ? Це не те щоб кровожерливість, але ж хочеться знати що вони там не сидять як мішені для биття якимось сраними раша курсантами, для відпрацювання техніки, нових боєприпасів, зв'язків і таке інше

  • +1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Але ж чому не чутно і ніхто не звітується скільки ворогів сьогодні поклали " при спробі порушити перемир'я" ?

Бо в нас Мінськ. Ми ініціатори МИРНОГО врегулювання. Це офіційна позиція. (Не моя)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Для публікації повідомлень створіть обліковий запис або авторизуйтесь

Ви повинні бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити обліковий запис

Зареєструйте новий обліковий запис у нашій спільноті. Це дуже просто!

Реєстрація нового користувача

Увійти

Вже є акаунт? Увійти до системи.

Увійти
×
×
  • Створити...