Перейти до змісту

Хто зараз що читає / прочитав


t0rik

Рекомендовані повідомлення

  • Відповідей 1,5 тис
  • Створено
  • Остання відповідь

Сейчас читаю он-лайн "Анахрон. Часть 1" Елены Хаецкой и Виктора Беньковского. Соприкасается кое-как с жизнью моего возлюбленного. Фантастика. http://lib.ru/HAECKAQ/anahron1.txt

И ещё паралельно читаю вживую по будням трактат "Молот ведьм" (нем. Hexenhammer, лат. Malleus Maleficarum), написаный двумя инквизиторами енрихом Крамером (Генрикус Инститорис)

и Якобом Шпренгером. Эти два "очистителя" делились опытом борьбы инквизиции с так называемой "ересью". Хотелось бы ещё найти исторические, старинные книги, но не только о инквизиции, а и о колдовстве, чудесам, чудовищам, мифы... Кто что посоветует?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Спасибо. Видала Но не нужно. Потому, как атеизм исповедую.

А я Вас не в церкву відправляв свічку ставити, а всього лише Біблію почитати. Можете Коран. Чи Талмуд. Що-небудь, аби не "чорнокнижжя"...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Намагався читати "Мати все" Люко Дашвар - :_20: не зміг і десятка сторінок прочитати...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Мне сейчас именно "чёрнокнижье" надо. "Точные" исторические факты.

Намагався читати "Мати все" Люко Дашвар - не зміг і десятка сторінок прочитати...

А что так?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А я не можу Жадана читати, ледве "Ворошиловград" дочитала, а "Депеш Мод" взагалі не пішло.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Прочитав Юстейн Гордер "Апельсиновая девушка".

Неоднозначна книга, перша її половина сприймається ніби любовний роман, хоча досить цікаво читати, події розвиваються так, що наперед не знаєш що буде далі, друга половини книги то вже як філософський трактат, але також дуже цікаво. Читається на одному диханні, відриватись від читання не хочеться до самої останньої сторінки.

Хто не читав - рекомендую, не пожалкуєте потрачених кілька годин на цю книгу.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Юстейн Гордер "Апельсиновая девушка".

щось взагалі не пішло :(

читаю вдома "Властелин колец" Толкіна (раптом з’явилось бажання) і Zofia Nałkowska "Granica"

а на роботі в обід почитую О. Хакслі "О дивный новый мир"

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А я поки що відклала Забужко на верхню полицю і розпочала скандинавський свіженький детектив із серії Misterium Камілли Лекберг - Льодяна принцесса. На данному етапі дуже задоволена, сюжет доволі цікавий і текст сприймається набагато легше аніж в Стіга Ларссона

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Прочитав Юстейн Гордер "Апельсиновая девушка".

Неоднозначна книга, перша її половина сприймається ніби любовний роман, хоча досить цікаво читати, події розвиваються так, що наперед не знаєш що буде далі, друга половини книги то вже як філософський трактат, але також дуже цікаво. Читається на одному диханні, відриватись від читання не хочеться до самої останньої сторінки.

Хто не читав - рекомендую, не пожалкуєте потрачених кілька годин на цю книгу.

Чудовий твір!!! Обожнюю всіх, хто читав цю книгу!!! :g15: Якісь такі дуже теплі відчуття чи почуття залишила ця книга у мене після читання і вони не зникають ось уже кілька років. Тому дійсно, хто не читав - прочитати варто )))

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Прочитав Ерленд Лу "Наївний. Супер". Цікава книжка про хлопчину 25 років що заплутався в собі, не знав що в житті йому потрібно і що з цим робити, адже він закинув університет, в нього майже немає друзів, немає коханої дівчини, житла, роботи... Книга показує його думки просто і яскраво. Сперш читаєш з зацікавленням, але під кінець книги трішки затягнуто, та і незрозуміла трішки кінцівка, ніби автор не все розказав...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Дорога на Сталинград. Воспоминания немецкого пехотинца. 1941-1943.

Бенно Цизер

Воспоминания Бенно Цизера – уникальное свидетельство немецкого пехотинца, которому удалось выжить в Сталинградской битве. Он рассказывает о пути к Сталинграду, завершившемся для немцев грандиозным поражением. Морозные просторы непокорной страны, разбитые дороги, заваленные брошенной техникой, гибель друзей и безымянные могилы у обочин… Перед Цизером предстал весь ужас, вся бессмысленность и безысходность войны. В Сталинградском котле перемалывалась целая армия. Битва, без всяких перспектив для немцев, захлебнулась в море крови. В последний день января 1943 года 6-я германская армия сдалась русским у Сталинграда. После беспримерной жесточайшей и тяжелейшей зимней кампании, вермахт был повержен…

Приложение. Восточный фронт[Ниже приведены фрагменты книги генерала Ф. фон Зенгера «Ни страха, ни надежды», позволяющие точнее представить события, описываемые в книге.]

Що тут скажеш..книга написана від імені молодого хлопця, який проходив навчання в таборі, стикався з військовою муштрою, служив наглядачем в таборі та разом з товаришами викликався добровільно на фронт - під Сталінград. Сильний мороз, постійна напруга, маленькі радості у вигляді гарячої кави чи супу, втрата друзів - все описано без лишніх художніх зворотів чи розумних слів. В додатку подано глибший аналіз програшу битви за Сталінград та невдалої спроби відбити 6-ту армію, розвиток тактики ведення танкового бою та критика наказів верховного командування, також детальніший опис сутичок під Сталінградом.

Дорога на Сталинград.Воспоминания немецкого пехотинца.doc

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Прослухав "Пираты" та "Сомнабула - 2" з серії "Этногенез". Цікаві книжки. Залишається чекати продовження.

Читаю останню книгу з серії "Берсерки" Романа Злотникова.

Приступаю до прослуховування "Империя. Виват Император" того ж Злотникова. :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Читаю «Залишенець. Чорний ворон» Василя Шкляра. Не надто люблю історичні романи, але резонанс довкола автора пов’язаний з Шевченківською премією, примусив звернути увагу на книгу. Ніскільки не шкодую. Попри те, що у мене величезна прогалина в знанні історії того часу, який описується в книзі (йдеться про боротьбу українських повстанців проти окупаційної комуністичної влади в 20-х роках) мені подобається. Гарно написано, події відбуваються доволі динамічно, читається легко, а яка лексика…

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Наразі "Записки" Костенко. Перед тим перечитувала Коельйр "5-та гора", а ще перед тим "Морок" Любомири Княжич (Дуже схожі настрої з "Записками", але написана значно раніше)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Кузьма Скрябін - "Я, Побєда і Берлін" - думаю не варто розказувати що то за книга, скажу лише що давно я так не сміявся над книгою

Друга його книга - "Місто, в якому не ходять гроші" то щось незрозуміле. Написана гарно, тут питань немає, але от про що хотів розказати автор? Про те, що гроші не є найголовнішим? Про час, який є найціннішим нашим ресурсом? Особисто я до кінця не зрозумів, про що ж автор писав в даній книзі. Виділена жирним шрифтом цитата "Час - це гроші! Будьте з ним уважні" наганяє думку саме що Кузьма хотів тут розповісти саме про них.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А я не можу Жадана читати, ледве "Ворошиловград" дочитала, а "Депеш Мод" взагалі не пішло.

Специфічна штука той "Ворошиловград", купив прочитав декілька сторінок і відклав. Другий підхід був вдалим. Трагедія абсурду...

Блєсну попсою, хтось вже читав останній твір Брауна «Цифрова фортеця»?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

"Цифровая крепость" - останній твір Брауна??? Я чомусь завжди думала, що це один із перших його творів. Виправте мене, якщо помиляюся. Читала цей твір років з п"ять тому. Все в стилі Брауна - ні один з його творів не вразив(читала усі - починаючи з "Цифрової фортеці" - закінчуючи "Втраченим символом") Крім того, маю ще книжечку "Первый Меровинг", яка на офіційному сайті Брауна навіть не згадується, бо, як вияснилося, - просто фальшивка і за стилем написання зовсім не браунівська.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

"Цифровая крепость" - останній твір Брауна??? Я чомусь завжди думала, що це один із перших його творів. Виправте мене, якщо помиляюся.

Я не є його палким шанувальником.

Просто помічаю літературні новинки, а потім вирішую читати чи ні. Так от там було помічено як продовження... ТОму можу так грубо помилятись.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.




×
×
  • Створити...