Хто зараз що читає / прочитав

[Liberta]

Моя суб"єктивна думка - "Музей..." кращий за "Століття"

От завжди дивувалась як можна порівнювати книги на різну тематику . По-моєму це те ж, що порівнювати гаряче і зелене. Можна порівняти книги, в яких висвітлені ті ж події, порівняти їх культурну цінність, порівняти переклади, але

як можна порівнювати "Століття Якова" і "Музей"?..

[Dream]

От завжди дивувалась як можна порівнювати книги на різну тематику

ну не такі "музей" і "століття" вже й "на різну тематику" - і в одній, і в іншій історія не на останньому місці. І там, і там описується життя людей в розрізі історичних подій. При чому життя українців на Україні. Лише в "музеї" більше сьогочасності, більше "випадкових" співпадінь, але в ньому і більше сторінок. Імхо, має місце порівняння.

Інша справа, що ніхто "музей" не буде порівнювати, наприклад, з "Швейком" чи "Володарем кілець"

[laska]

 І  їх таки порівнюють. Обидві книги попали в п"ятірку «Книга року Бі-бі-сі-2010», а перемогла "Ворошиловград"  Жадана.

В журі була Герасим'юк   

[Olesya]

Порівнюють, бо "Століття Якова" з"явилось незадовго після "Музею...", та й передмова Забужко до книги Лиса зв"язала ці книжки в щось спільне, схоже. Це були події в культурному житті. Але мені, насправді, вони теж мало подібні. Стиль написання різний, те, що росіяни називають "слог". А от на що мені схожий роман Лиса, так це на твори Матіос. Та сама переплетеність життя простої людини і непростої історії, якась неможливість протидії грізному колесу долі, року, вищих сил... Незворотність наших вчинків - якба ми не хотіли змінити, виправити, перекреслити, а нічого ж не вернеш назад. І швидкоплинність життя, яке минає в одну мить, і жодні чорновики не переписуються на чистовик...

[sweetlena]

А от на що мені схожий роман Лиса, так це на твори Матіос.

Цілком згодна з Олесею. В світ їх творів поринаєш і боїшся згубитися, бо все описане ними - то ми самі, наші долі, відчуття, нехай і не в тому часі. Автори тонко відчуваюсь грань між сучасністю і життям наших пра..., але аж ніяк не розмежовуть їх. Час вічний, власне життя не перепишеш. І колоритна мова творів, особливо в "Столітті Якова". Книга "тримає" до кінця, примушує замислитись, на мить зупинитись і не схибити, не оступитись, щоб ніколи не хотілося сказати:" А могло б бути інакше..."

[sweetlena]

Володимир Лис "Століття Якова"...знову вільна, Kudrom не віддзвонився, мабуть немає змоги зараз читати. Тому поділюсь з бажаючими

[sweetlena]

Володимир Лис "Століття Якова"...знову вільна, Kudrom не віддзвонився, мабуть немає змоги зараз читати. Тому поділюсь з бажаючими

Kudrom злякався і прийшов за книжечкою Читай на здоров"я

[talja]

 І  їх таки порівнюють. Обидві книги попали в п"ятірку «Книга року Бі-бі-сі-2010», а перемогла "Ворошиловград"  Жадана.

Почала читати "Ворошиловград" - щось не вражає зовсім. Якось похмуро і занадто просто. Побачимо, як буде далі.

["ALEX"]

Вчора дочитав Джон Грэй "Мужчины с Марса, женщины с Венеры". Цікава та корисна книжка. Багато чого знав і до неї, але і почерпнув трішки нового для себе. Середина книжки трішки розбавлена "водичкою", здалось що автор не знав що писати і писав про одне і те ж різними словами, проте початок і кінець книги непогані.

Чуть раніше дочитав Анастассия Новых "Сенсей II. Исконный Шамбалы". Логічне продовження першої книги. Правда книга вже не така цікава і насичена як перша, але автор відкриває багато чого нового.

Думаю от, що б то далі почитати?

[Caprichos]

Вчора дочитав Джон Грэй "Мужчины с Марса, женщины с Венеры". Цікава та корисна книжка. Багато чого знав і до неї, але і почерпнув трішки нового для себе. Середина книжки трішки розбавлена "водичкою", здалось що автор не знав що писати і писав про одне і те ж різними словами, проте початок і кінець книги непогані.

Нікого не хочу образити,але мені чомусь взагалі не сподобалась ця книжка... поки читала, то складалося враження, що слухаю якусь проповідь пастора, якесь нав"язування чужих думок, переливання з пустого в порожнє...щось на зразок "робіть саме так і буде вам щастя"...в житті все не завжди і не зовсім так...

але це моя суб"єктивна думка...можливо, комусь ця книга принесе користь,чи,принаймні,допоможе краще зрозуміти протилежну стать.

["ALEX"]

Нікого не хочу образити,але мені чомусь взагалі не сподобалась ця книжка... поки читала, то складалося враження, що слухаю якусь проповідь пастора, якесь нав"язування чужих думок, переливання з пустого в порожнє...щось на зразок "робіть саме так і буде вам щастя"...в житті все не завжди і не зовсім так...

але це моя суб"єктивна думка...можливо, комусь ця книга принесе користь,чи,принаймні,допоможе краще зрозуміти протилежну стать.

Та нікого ви не образите. Кожен по різному сприймає одну й ту саму книжку.

Переливання води там багато і справді (вище я вказував на це).

Та і взагалі книга писалась на тему "вічних питань" в якій жодна книга не допоможе більше ніж власний досвід, адже скільки людей - стільки й поглядів/думок.

[BACbOK]

Прослухав Беркем аль Атоми "Мародер" і "Каратель".

Книжки суперові , хоч і жорстокі, для декого навіть дуже жорстокі.

Приступаю до продовження (сьогодні тільки дізнався що таке є) "Эпохи мёртвых" Андрея Круза - "Я еду домой".

[Luychi]

"Вишневый сад", "Чайка" А.П. Чехова. В школі вимагали читати по програмі рос. літ. і не хотілось, а тепер читаєш і стільки думок і який глибокий сенс.

[Zheny@]

Ден Браун "Втрачений символ" він же Ключ Соломона.

Не вразив. Зовсім. Написано по стандартному його ж шаблону.

- Є таємниця/загадка/секрет (потрібне підкреслити). Є хтось хто має той секрет берегти (як правило жінка), і той хто на нього полює. Як правило маніяк/одержимий чи одержимий маніяк (потрібне підкреслити), всі негативні герої (а він один) схиблені на розгадуванні якихось таємниць чи загадок, вважають справою життя розгадати вищевказані загадки-таємниці.

- Обов'язково повинен бути ХТОСЬ (як правило Роберт Ленгдон) хто може цю таємницю-секрет розгадати.

- Всі події відбуваються за 1 добу, а то й ніч. Рідко за кілька днів.

- в кінці обов'язково все стає просто і ясно.

[Tolik_lt]

Харукі Муракамі "Мой любімий спутнік". Непогана крига, хоча у нього є цікавіші. Дуже люблю як він описує повсякденність, оце просте "прокинувся, подивився у вікно, прогулявся, попив кави, купив газету". Декілька незначних деталей - і так, ніби то ти прогулюєшся, п"єш каву у кафе, слухаєш там джаз, і думаєш думки героя. Люблю як він описує самотність- як природній стан, посякденність. У останніх розділах цієї книги вона описана особливо класно.

"В юности очень многие люди охотно общались со мной. О чем только ни рассказывали… Столько разных историй — счастливых, красивых. Странных — тоже. Но вдруг с какого‑то момента все это прекратилось. Никто со мной больше не разговаривает. Ни один человек. Ни муж, ни сын, ни друзья… Никто. Как будто в мире уже не осталось ничего, о чем стоит говорить. Знаешь, иногда мне даже кажется, что мое тело — прозрачное, и через меня все видно насквозь."

"Она завела мотор своей “селики” и покинула территорию моей личной жизни. Видимо, навсегда."

Люблю Муракамі не за сюжети, а за стиль, за намальований світ.

[fantazy]

Читаю Ричард Брэнсон "Теряя невинность".

Дуже класна автобіографія.

[SvitlikOM]

Читаю Khaled Hosseini "Kite Runner" (Халед Хоссейни «Бегущий за ветром»). Давно не читала англійською, зараз трохи складно. Але затягнуло, цікаво. Інколи кортить скачати російський варіант і швиденько прочитати, що там буде далі. Але поки не здаюсь.

[Olesya]

Читаю Khaled Hosseini "Kite Runner" (Халед Хоссейни «Бегущий за ветром»). Давно не читала англійською, зараз трохи складно. Але затягнуло, цікаво. Інколи кортить скачати російський варіант і швиденько прочитати, що там буде далі. Але поки не здаюсь.

Моя сестра буквально на днях дивилась фільм за цією книгою, теж в оригіналі англійською. Казала, що суперовий, рекомендувала дивитися.

[kudrom]

"Століття Якова"

дочитав, сподобалося загалом, хоча є свої нюанси ) якщо буде час і натхнення напишу більш розгорнуту рецензію, але однозначно книжка варта того, щоб бути прочитаною, а Волинь отримала ще одну людину, якою може пишатися на всеукраїнському рівні

[Tanushka]

Читаю Макс Фрай серия Лабиринты Эхо, уже 3я книжка, затягивает, супер, читается, легко,много юмора! Книга для души!!!

[Caprichos]

Л.Костенко "Записки українського самашедшого"

М.Матіос "Москалиця"

М.Матіос "Мама Маріца"

[Shraick]

Алексей Пехов - Последний Завет

Алексей Пехов - Хроники Сиалы (Трилогия)

Зараз читаю: Роджер Желязны - Хроники Амбера

[nameless]

До того "Вы навеное шутите мистер Фейман" - дуже, рекомендую.

потім "стратегии гениев" - ацтой, нерекомендую

зараз Юрко Покальчук "Озерний вітер" - не дуже, але рекомендую.

[FOX92]

Ярослав Гашек "Пригоди бравого вояка Швейка"

[EnClosed]

Марк Твен "Таинственный незнакомец"

Всім раджу.Дуже цікава книга про соціум.