Перейти до змісту

Мобілізація


DM4K

Рекомендовані повідомлення

Я не ходив на вибори, й не жалкую.

Треба бути чесним в першу чергу перед собою.

протиріччя не мучать?

тепер я розумію, що люди які навіть на вибори не ходять, хочуть щось вимагати в своїй країні, нічого їй не зробивши.

да на останніх виборах було безліч кандидатів, хороших і поганих, не переможе твій кандидат (Ярош наприклад) , ну так сходи прояви волевиявлення, повагу до людей що загинули і постраждали на майдані і війні.

до таких лінтяїв, зневірів і пофігістів, не буде в мене ні поваги, не жалю, ні співчуття бажаю їм якнайшвидше жити в теплому багні, і ні про що не турбуватись.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Відповідей 1 тис
  • Створено
  • Остання відповідь

А в мене не буде поваги до нетолерантних, людей з завищеним его яким всі винні. Моє право йти на вибори чи ні. Ви не можете прийняти думку людей які живуть з вами в одному місті, як тоді ви спиймаєте людей на сході? Я хотів піти проголосувати за інтернет партію, доприкладу, але з президентських виборів кандидата зняли. Тепер вам лекше жити? Вистачить жовчі, якщо ви не пишете свої повідомлення з окопів, значить ви ЛИЦЕМІР. Бажаю вам миру і добра, ось і різниця між нами.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Хочеш миру-готуйся до війни. Не обовязково всім воювати, але готовим обовязково бути всім.

Не знають цього або неуки, або лицеміри.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Вибачте, але ви реально хотіли голосувати за "інтернет партію"? Майдан стояв щоб ми клоунів вибирали?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Хочеш миру-готуйся до війни. Не обовязково всім воювати, але готовим обовязково бути всім.

Не знають цього або неуки, або лицеміри.

Si vis pacem, para bellum, звісно що неук.

Вибачте, але ви реально хотіли голосувати за "інтернет партію"? Майдан стояв щоб ми клоунів вибирали?

Так хотів, майдан стояв проти злочинної влади. Всі політики однакові, чому б не проголусувати за клоунів? Он Ляшко теж не кращий, але нічого, голосують. Відчуваю, нову порцію мінусів та ненависті) Певно якби на вулиці зустрів розлючений натовп незгідних, все плачевно закінчилось. В нас демократія, хай лише на папері, але все ж. Я як і всі хочу, аби війна швидше закінчилась, але опонентам всеодно.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Хотіти це одне, аробити це вже інше. Хоча б не заважати робити.Не ставити палки в колеса.

З часів полювання на мамонта , людина має вміти жити, працювати і воювати в команді.

Інакше не виживеш.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

У вас якась персональна ненависть до мене?) Так хочу аби весь цей жах закінчився, так як мої рідні приймають неостанню роль в цьому конфлікті. Так я вважаю, що після двохтижневої підготовки, боєць з мене ніякий і загину в перший же тижень, від чого моїй сімї чи країні краще не буде. Так я не давав гроші на АТО з багатьох причин. Так я вважаю що політиків треба гнати в три чорти й міняти всю вертикаль влади, але зараз є нагальніші питання. Я ні в якому разі не применшую роль тих хто зараз на сході, й буду завжди поважати та памятати тих героїв. Що персонально я можу зробити в даній ситуації? Не всі мають лідерські якості, не всі можуть зірватися з місця волонтерами. Хто може тому слава і хвала, хто не може це на його совісті. На моїй. Думаю пояснив.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Я хотів піти проголосувати за інтернет партію, доприкладу, але з президентських виборів кандидата зняли. Тепер вам лекше жити?

так дуже легко стало, сміхом наповнились груди, відпало бажання сперечатись

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

тут краще питання ставити в ключі "що ви зробили для держави, щоб вона була кращою"

Так робили ж. У 2004 році люди піднялися і вийшли на майдани... допомогло? У 2013 році люди теж піднялися і вийшли на майдани... допомогло? Як подолати таку велику систему, яка оберігає себе законами?

P.S. Багато пишуть, що не хочуть воювати, але підуть, як покличуть. А я хотів би піти і повоювати за свою країну (служив в армії), але не піду. Не хочу воювати за тих, хто використовує людей у своїх цілях.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

У вас якась персональна ненависть до мене?) Так хочу аби весь цей жах закінчився, так як мої рідні приймають неостанню роль в цьому конфлікті. Так я вважаю, що після двохтижневої підготовки, боєць з мене ніякий і загину в перший же тижень, від чого моїй сімї чи країні краще не буде. Так я не давав гроші на АТО з багатьох причин. Так я вважаю що політиків треба гнати в три чорти й міняти всю вертикаль влади, але зараз є нагальніші питання. Я ні в якому разі не применшую роль тих хто зараз на сході, й буду завжди поважати та памятати тих героїв. Що персонально я можу зробити в даній ситуації? Не всі мають лідерські якості, не всі можуть зірватися з місця волонтерами. Хто може тому слава і хвала, хто не може це на його совісті. На моїй. Думаю пояснив.

Ніколи не задумувався, чому саме панікерів розстрілюють першими у військовий час?

Чому не шпигунів, не полонених ворогів, не відкритих підбурювачів в кінці кінців, а саме панікерів перших.?

Бо саме вони свідомо,чи несвідомо(для результату це ніяк не важливо)-приносять найбільшу і часто незворотню і непоправну шкоду в час ,коли діяти треба миттєво.

Страх і невпевненість(кожен має на них повне право)- це не ті якості, що треба транслювати і поширювати в усі часи, а зараз особливо.

Ніякої ненависті, просто інстинкт самозбереження роду.

А він завжди вище інстинкту особи.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

тут краще питання ставити в ключі "що ви зробили для держави, щоб вона була кращою"

Так робили ж. У 2004 році люди піднялися і вийшли на майдани... допомогло? У 2013 році люди теж піднялися і вийшли на майдани... допомогло? Як подолати таку велику систему, яка оберігає себе законами?

P.S. Багато пишуть, що не хочуть воювати, але підуть, як покличуть. А я хотів би піти і повоювати за свою країну (служив в армії), але не піду. Не хочу воювати за тих, хто використовує людей у своїх цілях.

У Франції скільки було революцій? Пять, поки стали жити як зараз.

А в нас за 23 роки хочте раю.

Будувати державу треба кожен день, а не одноразову акцію.

Вмиваємось же кожен день.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Я до того веду, що робиться щось, для зміни. Але на це влада зважає тільки черговими обіцянками.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

P.S. Багато пишуть, що не хочуть воювати, але підуть, як покличуть. А я хотів би піти і повоювати за свою країну (служив в армії), але не піду. Не хочу воювати за тих, хто використовує людей у своїх цілях.

Там люди воюють "не за тих", а за Батьківщину, дітей, батьків та нас!!!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ніколи не задумувався, чому саме панікерів розстрілюють першими у військовий час?

Чому не шпигунів, не полонених ворогів, не відкритих підбурювачів в кінці кінців, а саме панікерів перших.?

Бо саме вони свідомо,чи несвідомо(для результату це ніяк не важливо)-приносять найбільшу і часто незворотню і непоправну шкоду в час ,коли діяти треба миттєво.

Страх і невпевненість(кожен має на них повне право)- це не ті якості, що треба транслювати і поширювати в усі часи, а зараз особливо.

Ніякої ненависті, просто інстинкт самозбереження роду.

А він завжди вище інстинкту особи.

Ага, стадний інстинкт, він такий. Паніка це коли всепропало. Дай вам волю, булоб всіх растрелять. Воювати тоді хто буде?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Особисто можу тут щось набаянити, але заставляти когось іти на війну неспроможний, кожен повинен усвідомлювати коли Ви даєте комусь поради іти на схід, чи повернеться ця людина живою, цей вибір кожен повинен зробити особисто. Це не стосується військовослужбовців, тут присяга та обовязок і кожен знає для чого носить військову форму.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Як то до чого?))) Реклама певної партії))) Знаю точно-скоро піду бити ту с*коту. І знаєте, мені"до спини політика, "вожді, гасла". Я хочу, що б моя дочка жила на землі, за свободу яку страждав її дід. Прохання до молоді:- хлопці, може таке статись, те, що ви дивитесь в інеті, може бути зовсім не в онлайні... Зробіть свій вибір. Колєга казав, з тих, хто проходив комісію в Ковелі, в основному, були чоловіки віком 42-54 роки..... Не наштовхує на думки?))))

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Козаки.Вибір,кожен робить собі.Немає чого осуджувати.Але й не треба "поносити".

ЗЮ, Всі ми,хєрої,за компутером...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

HelloBoy, це я тебе запитаю - до чого тут політика? Де ти там політику бачиш? Привиди якісь ввижаються? Чи фобії заважають бачити? Ця баба до політики має таке ж відношення, як і ти чи я. А от яйця в неї дійсно залізні, і це я казав ще коли її ні до яких партій не ліпили. Справжніші, ніж в багатьох з нас...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

але заставляти когось іти на війну неспроможний, КОЖЕН ПОВИНЕН УСВІДОМЛЮВАТИ коли Ви даєте комусь поради іти на схід, чи повернеться ця людина живою, цей вибір кожен повинен зробити особисто.

Так справа-то й в тому, що багато-хто навіть не усвідомлює того ЧОМУ, НАВІЩО, ЗА ЩО, ЯК ТАК. Виникає конфлікт свідомості: з одного боку їхні друзі-родичі-знайомі гинуть ЗА ЩОСЬ, а вони й досі не розуміють, ЗА ЩО? Чесне слово, є знайомі, які досі не розуміють, чому і за що вмирали люди на майдані. Ототожнюються поняття патріот, герой і людина нерозумна(м'яко кажучи). Що таке патріот? І чому в інших країнах немає такого поняття? Напевне тому, що - це людина, яка шанує і знає історію своєї країни, мову, традиції і звичаї, шанує своїх героїв. Питання: як в даний час українці можуть вшанувати пам'ять Франка, Лесі Українки, Шевченка, Грушевського, Богдана Хмельницького, Стуса, в кінці-кінців дідів-прадідів наших, про геройське минуле яких не з книжок знаємо, а з вуст своїх рідних?? Покладанням квітів до їх пам'ятників?? Нашу країну зараз шматує на куски, нищить наш народ наш предвічний ворог. Не маємо ми такого права не розуміти, не бути солідарними. Ті, які на фронті, свято вірять, що на їх місці так зробив би кожен, вони вірять в свій народ, в свою Україну, не Україну Порошенка, Кучми чи Кравчука, не в Україну останніх 25років. Вони вірять у свій міцний тил, який формуємо всі ми. І що це за рашистські картінкі про "долг", долг - не борг, долг - це обов'язок, якщо ти украіінець, ти маєш не тільки права, ти маєш і своіі святі обов'язки. Здається мені, міцний тил зараз в Дніпропетровську, аніж в геройському партизанському краю, звичайно ж ми - далеко, на окраііні, ми як ніхто інший, маємо право на " моя хата скраю", а ще нам легше всього втекти закордон чуть-шо, правда ж? Так в чому ж суть тоіі деградаціі? Ви хоч раз ходили на парад 9 травня, де пліч -о-пліч йшли ветерани УПА і ветерани радянськоіі арміі, багато деградованих облич бачили? Інша річ, війна в Афганістані, чужа війна, війна за чужу правду, і не факт, що це була правда. От цей аспект нищив долі, а не кадри з війни. А може так і мало бути? Чи вижив би майдан без афганців?, чи сформувався би сьогоднішній фронт без них, без ііхнього досвіду чужоіі війни?
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Я от тут дивлюся по відписуючих, і усі хто так яро спорить, що я піду і рубашку на собі рве, насправді нікуди непіде, бо на цій війні якщо в тебе немає національної ідеї і ти не ідейна людина і якщо ти не звик усе піддавати сумнівам ти на цій війні не виграєш і вона тебе зламає, бо насправді ніхто там не був, хто тут такий активіст, і не бачив усе те нутро війни і яке воно насправді, я нікому, нічого не навязую лише говорю тим досвідом який маю, нема ідеї, неготовий вмерти за Україну, якщо для тебе Україна не на першому місці то краще не йди нікуди, бо там підтримки крім людей солдати більше немають ніякої, і крім українського народу і національної ідеї душу солдатів більш нічого не гріє, державі нашій на все на_рать.!

Людина на цю війну повинна іти добровільно сама і осознано, зваживши усе, тоді людина вільна залишається і чесна з собою. Тоді така людина буде дуже дієвою на війні.

А те, що треба йти, бо це обовязок навязаний державою яка нам нічого крім ярма не дала і не дасть, то це спосіб пастуха загнати овець в стайню.

Senazi, ви ж зараз своііми словами тих хлопців, які на фронті, які чекають підтримки, чекають на ротацію, які виснажені, чий незламний бойовий дух тримає віра в нас, ви ж ііх зараз без ножа ріжете, ви ж до них ііздите, ви іім в очі дивитесь, ви ж волонтером себе називаєте...?!?
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ви ж до них ііздите, ви іім в очі дивитесь, ви ж волонтером себе називаєте...?!?

звідки ви взяли? Я щось пропустив?

ну і правильний матіріал прикладу. дуже правильний, з матюками і розжовуванням

Вот, типа идет война. Всем страшно. Мне тоже. Но, как это ни парадоксально звучит, самое страшное в жизни – это страх. Кто читал книжку «Дюна» писателя Херберта (где написано про больших подземных червяков, питающихся железными комбайнами), тот знает, что именно страх лишает сил сильных и убивает бессмертных. Там, кстати, даже специальная речевка против страха написана, кто хочет – может нагуглить, переписать и выучить наизусть.

Страх мобилизации – нормальное явление. Как правило, боятся не потому шо убьют (здоровая психика в собственную смерть не верит принципиально), а потому шо, если откровенно, «нас пугают перемены», как писал Макаревич, когда он еще был кучерявый брадяга.

На службе надо будет просыпаться спозаранку, бегать по морозу, жрать не пойми шо из консервной банки и подчиняться незнакомым людям практически забесплатно.

Особенно это тяжело мужыкам, которым за сорок. Подчиняться пиздюку, который младше твоего старшего сына, морально сложно. И бегать 6 км поутру уже не так прикольно, как 20 лет назад бегалось к бабам в общагу педучилища.

Молодым, но уже толстожопым айтишникам тоже тяжело и страшно. Потому что они в принципе никому всю жизнь не подчинялись, а раньше одиннадцати утра просыпались только чтобы занять очередь в поликлинике по вопросу лечения профессионального геморроя и "теннисного запястья".

Ну да, вот так оно, нихуя не "Контр Страйк", как оказывается на практике.

В посте бро Бигдана все описано довольно толково. Но ноучно я хочу выделить три момента. Они, возможно, выглядят наивными и диковатыми, но я их не с потолка взял. И это не то, о чем все спрашивают, а о чем многие тихо думают.

1. Нихуя не бойтесь шо вы не сможете. Все вы сможете. Пан профессор, выросший белоручкой, гедонистом, маминым мазунчиком и игравший до шестого класса на пианино, пошел когда-то работать машинистом сцены. Четыре раза из пяти, прибивая половик, он попадал себе молотком по пальцам. А через три месяца вгонял гвоздь-«тридцатку» как штамповочная машина, в два удара – «вбить-согнуть». И до сих пор удивляется – как можно не уметь забивать гвозди имея головной мозг в одно кило и семьсот грамм?

Все можно освоить, не сцыте. Научиться собирать-разбирать лодочный мотор «Вихрь-25» можно за два дня, если ты не анацефал, и у тебя не по одному пальцу на каждой руке. Две недели – и у вас прорежутся такие таланты, что вы сами ахуеете от своих способностей.

2. Вторая проблема может показаться смешной и надуманной, но общаясь с молодым поколением, понимаешь, что это их реально тревожит. Многих не так пугают физические лишения, как психологические нюансы, типа «а как я там буду жить?» Мамы нет, вокруг чужие злые люди, а понятие об армии взято из рассказов двоюродного дяди, который в конце 70-х три года на флоте драил туалетное очко зубной щеткой на острове Русский.

Все это давно кончилось. Во-первых, мобилизация касается людей разных возрастов, и старшие не позволяют шалить сперматоксикозным малышам, выстраивавшим в срочной армии образца советской «восемнадцать-двадцать» свою павианскую иерархию. Во-вторых, заебанное и злобное кадровое офицерье подобную самодеятельность пресекает жестко, и кандидат в дедушки может легко превратиться в реальную бабушку.

Вокруг вас будут братья по оружию, а все пидарасы будут только по ту сторону фронта.

У меня два одноклассника казарменные полканы, а один – аж целый генерал, и они говорят дружно: это не северокорейско-советская армия, цель которой сделать жизнь солдата невыносимой. Никто не собирается мучить пополнение ради развлечения. Да, быт там не такой ленивый, как в Анталии на курорте, но солдатское туалетное чмырение осталось в современном мире только в одной стране – в России.

3. Никто кидать орды нубов, вооруженных черенками от лопат, под кацапские пулеметы не собирается. Мобилизация – это, фактически, курсы получения ВУС. Надо честно себе признаться, шо мы с нашими беззаботными варениками и хрущами над ставком трохи стали похожи на робких пингвинов, жырно прячущих тело в утесах. Теперь выяснилось, что у нас под боком живет бешеный и опасный мудак, и все приходится догонять бегом-вприпрыжку.

Поэтому каждый бро должен иметь ВУС. Не тот, шо растет под носом, а тот, шо военно-учетная специальность. Это должно стать положняком.

Пана профессора, например, весной позвали военные люди, и спросили – а шо он умеет в смысле воинских искусств? Пан профессор сделал несколько фехтовальных выпадов указкой, снял очки, оскалился и страшно зарычал. Военный человек посмотрел на это, сплюнул, и сказал шо це все хуйня, так зараз нихто не воюет.

К щастью, у пана профессора есть свидетельство фельдшера, выданное аж при первом (и последнем) Президенте СССР. Пану профессору быстро (за две недели) напомнили, как делать «повязку-чепец» и накладывать жгут на яйца. Такшо, когда пойдем штурмовать Кремльстаг, шановне панство, то пан профессор, обдолбившись для храбрости казенным промедолом, будет ползти за вами, с одышкой тащить фельдшерскую сумку-укладку и мазать ваши жопы целебной зеленкой. И спасет всех, не сомневайтесь.

Получайте ВУС до того, как он реально потребуется. Не ленитесь, получайте воинскую специальность, это всегда хорошо. Заебите требованиями свой военкомат, пусть дадут направление. Это их работа. Запомните, когда вы получаете ВУС - вы уже воюете по настоящему, без дураков. Пикинеры в современной армии не нужны, а хороший сварщик всегда нужен, как и хороший художник-оформитель, между прочим.

Куда конкретно идти за этим умением кафедра пока каждому кадету сообщить не готова. Но будет очень серьезно работать в этом направлении.

Если вы никогда не служили, нихуя не умеете, пробегаете сто метров и падаете в обморок, и даже гвозди у вас в руках корчатся от отвращения, как черви, не считайте себя безнадежными долбоебами и не записывайте себя заранее в балласт.

Адмирал Нельсон перед тем как выступить на Трафальгарском фестивале ВМС сказал такие слова: "Англия не ждет, что вы станете героями, Англия ждет что вы выполните свой долг". И расхуярил всех вдребезги. В его командах были и толстячки, и старички, и простачки. Тем не менее, просто забивая ядра в жерла, бегая по реям и поливая палубу водой, англичане отобрали море у всех. Научитесь хотя бы чему-то одному, и гордитесь этим от души.

Наша армия не клонирована тощими инопланетянами на планете Камино из клеток супергероев, она состоит из обычных людей. Если ты человек – то все, заебись, ты уже отлично для нее подходишь. Личный эсминец или бомбардировщик тебе сразу, наверное, не выдадут, но лопата, если что – тоже оружие. Не надо стесняться лопаты. Пока ты копаешь, вместо тебя не копает талантливый снайпер на передовой.

Отдельно сообщу секретный четвертый пункт, специально для чикит. Чикитам надо полистать материалы по ГО, шоб не было такой хуйни, как у дамбасских лишенцев, которые от стрельбы прячутся вместе с детьми под собственной машиной, под бензобаком, полным на две трети бензином и на треть его парами.

Всяко может быть, и вам, чикитам, надо сразу, как только просохнет лак на ваших царапках, ознакомиться с элементарными правилами выживания. Вы – самое ценное в нашей стране, и если вы будете вести себя как дуры, то и остальным воевать тогда незачем. И помните, шо главная инструкция для вас на все случаи жизни записана в песне «Темная ночь» Марка Наумовича Бернеса.

В принципе, пока все. Читайте Бигдана, овладевайте ноуками, получайте ВУС, будьте бодры и веселы. И главное - никогда ничего не бойтесь. Не так страшен чорт, как его кацапы малюют. Кузнец Вакула верхом на том чорте в Питербурх летал, и мы еще слетаем.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ви ж до них ііздите, ви іім в очі дивитесь, ви ж волонтером себе називаєте...?!?

звідки ви взяли? Я щось пропустив?

чоловіче я з волонтерами чотири рази їздив у ато і спілкувався з солдатами

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.




×
×
  • Створити...