Війна, ч 3 (дай Бог остання й переможна)

[S-driver]

Герої України, Герої землі Волинської... Вони навіки в нашій пам'яті...

АНДРІЙ СНІТКО.

18-річний доброволець-сирота ліг грудьми на гранату...

Своєю смертю він подарував життя двом бойовим побратимам. Хотів захистити рідну Україну...

Андрієві Снітку з Маневиччини Господь відвів для життя всього 18 років. Воно не було легким. В 11 він став повним сиротою. Андрій багато чого не встиг, і покохати також, але понад усе любив свою землю, за яку віддав життя, героїчно загинувши у бою з російськими окупантами у місті Іловайськ на Донеччині.

Андрій Снітко народився у селі Гораймівка Маневицького району. Його самотужки виховувала мама. Вона народила без чоловіка. Коли Андрійкові було 11, він закінчував четвертий клас, мама захворіла якоюсь дивною недугою. Вона деякий час пролежала у лікарні у комі і... померла. Хлопчика забрала у свою сім'ю жінка трагічної долі з Маневичів Раїса Халик. Її щасливе життя з чоловіком було недовгим. Разом народили двійко діток. Але чоловік загинув, коли старша донечка лишень пішла до школи. Раїса Миколаївна вдруге створила сім'ю з чоловіком, який теж виховував сам двох діток. Однак і він раптово помер. Усю свою нерозтрачену любов жінка спрямувала на дітей. Тепер у неї їх стало четверо. Жінка оформила опікунство й над двома дітьми другого чоловіка, утворивши прийомну сім'ю. Коли почула, що у Гораймівці повним сиротою став Андрій, одразу забрала його. Як розповіла начальник служби дітей Маневицької райдержадміністрації Наталія Скороход, Раїса Халик ніколи не робила різниці між рідними та прийнятими дітьми. Усі були доглянуті й отримували і любов, і все необхідне для гідного розвитку.

Тож Андрій Снітко у нової мами спокійно закінчив школу і вступив до Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки в Інститут фізичної культури і здоров'я. Але провчитися повноцінно вдалося лише кілька місяців. Андрій був активним учасником Євромайдану. Багато часу проводив у Києві. Хлопця поглинули патріотичні ідеї. Знайшов у цьому однодумців і серед своїх одногрупників. Один із них, Сергій, теж сирота, практично став для нього братом. Вони не розлучалися на Майдані і разом, ще у травні, прийшли на мобілізаційний пункт спецбатальйону міліції «Азов» у Києві. Андрій отримав позивний Хома. Загалом у цьому підрозділі було троє однокурсників Снітка. Разом вони звільняли від сепаратистів Маріуполь та інші містечка Приазов'я. Хома був безстрашним і завжди йшов у бій першим. При цьому мав веселу вдачу.

Коли операцію було закінчено, кілька волинян з «Азова» поїхали додому. Готувався у відпустку й Андрій з товаришем Сергієм. Їм потрібно було залагодити справи в університеті: скласти сесію, щоб перевестись на другий курс. Андрій уже отримав дозвіл від свого командира, але коли почув, що готується нова операція зі звільнення вузлового пункту терористів - міста Іловайськ, сказав: «Я маю бути зі своїми хлопцями. Звільнимо це місто, тоді й поїду додому».

Вирішальний у житті Андрія бій стався 20 серпня. До цього кілька діб добровольчі батальйони безуспішно намагалися звільнити Іловайськ і терпіли значні втрати.

Відділення «Азова», до якого входив і Андрій, отримало завдання захопити певний сектор. Десяток бійців ділився на трійки. Передову трійку очолював 18-річний Хома. Він разом з двома побратимами, серед яких був і його товариш Сергій з позивним Сократ, зачистили будинок і, просуваючись далі вулицею, наштовхнулися на засідку. У бік бійців полетіли гранати.

Одна з них впала прямо серед бійців. У цей момент Андрій, не задумуючись, ліг на неї грудьми. За мить пролунав вибух.

Командир відділення з позивним Танцор пригадує, як під шквальним вогнем і градом гранат бійці «Азова» відтягнули героя у безпечне місце, але було вже пізно.

Він помер, врятувавши від смерті двох інших бійців. Один з них отримав осколкове поранення у руку, а його товариш Сергій - у ногу.

23 серпня у Луцькому кафедральному Свято-Троїцькому соборі відбувся заупокійний молебень за 18-річним Андрєм Снітком. Його тіло прямо з передової доставили бойові побратими. Серед них був і найближчий товариш Андрія Сергій. Попри суворий вишкіл в «Азові» (тут вчать не боятися смерті, а сприймати її як найвищу міру любові до України), хлопець таки не зміг стримати сліз. Крадькома від командирів терли очі і старші побратими Хоми.

Неможливо було дивитися на прийомну маму Андрія. Вона кілька разів непритомніла, зрештою, приводити її до тями приїхали лікарі «швидкої».

Бійці «Азова» розповідали про те, яким був Андрій на війні, і пообіцяли повернутися в Іловайськ та помститися убивцям. Також вони зачитали декалог (його десять заповідей) українського націоналіста.

Жалобна церемонія проходила із закритою труною, адже ворожа граната, швидше за все, кинута рукою російського десантника, пошматувала тіло молодого волинянина.

Після прощання у Луцьку труну з останками Андрія доправили у Маневичі, де він жив останні роки. Символічно, що його з почестями поховали у День Незалежності, за яку він поклав життя. Його могила - на видному місці при вході на кладовище. До речі, командування батальйону «Азов» вирішило представити 18-річного Андрія Снітка до отримання звання Героя України посмертно.

У Маневицькій райдержадміністрації теж хочуть якось увіковічити подвиг юного, але великого земляка. Розглядають кілька варіантів. Можливо, його іменем назвуть школу або вулицю.

http://visnyk.lutsk....dmy-na-granatu/

[Nokian]

Мета хула, щоб Донбас (хоча б його частина) був у складі України, висів на ній тягарем і блокував дії цілої країни.

Але з приходом зими рашка замучиться забезпечувати розрушені Донецьк та Луганськ.Відповідно і рівень підтримки з боку місцевих для новоросів впаде.Бо місцевого населення там просто не залишиться.

+ по розкиснувших степах камази та навіть і танки не сильно поїдуть, головним стане контролювати траси, що нам зробити стане набагато легше.

Час грає на нас.

[Ura]

Дмитро Будим

За пару годин після виходу батальйону з оточення. КомбатБатальон Днепр: "це ушасте расійське хуйло відповість по повній за кожного нашого загиблого солдата

[Navigator]

Ілловайськ по трасі від кордону з ХФ - 125км. Як внєзапно цю відстань подолало 100 х.з. танків і купа тисяч армії, щоб утворився котел?

Іловайськ від кордону по прямій лінії 36 км. По трасі через Амвросіївку до пункту пропуску Успенка - 51 км. Удар підступно наносився саме в тил амросіївській группі.

Звідки цифра 125? Перевіряйте інформацію, бо "купа тисяч армій внєзапно" долетить завтра до нас.

Змінено 31 Серпня, 2014 в 21:20 користувачем Navigator

[Nokian]

Заднім числом говорити легко.Але якби не було цієї кишки вздовж російського кордону(Амвросіївка-Гуково) , не було б і страшних втрат Зеленопілля, не було б Іловайська.

Треба було просто не оточувати сепарів, а витискати їх з півночі на південний схід.І лінія фронту була б менша, можна було б зосередити більше сил.

Але ж кілька місяців назад хтось волав ,,Перекрити кордони, де Литвин?,,

В результаті ось чим закінчилось перекривання кордону.

І тепер не розбереш, де ті що волали про перекриття ,насправді фсбшники, а де просто наші недалекі ......

[romaxa11]

Так ти правий, я просто пододавав кілометражі, які там писались:91+14+20, нуб короче.

[Ari]

Яка різниця що де розташовано, ворог на нашій землі -заходить виходить як вдома , а ми лише возмущаємось дій немеє, мабуть і не буде... Немає нам чим воювати... Дивно, Порошнко відміняє поїздку в Туреччину через входження рос військ але тут як тут летинь в європу - теж дарма, не допоможе нам це... європа на газовій голці а от в туреччині можна було шукати союзника...

[Djas]

Змінено 31 Серпня, 2014 в 21:37 користувачем Djas

[Nokian]

Волиняки не здаються....Вічна память героям.

Два раненых украинских офицера взорвали себя вместе с 12 российскими десантниками, сообщил РБК представитель Минобороны Украины. По его словам, речь идет о военнослужащих 51-й бригады Вооруженных сил Украины — майорах Александре Кандесюке и Алексее Шепелюке.

«В результате наступления российских войск на территорию Украины 51-я бригада ВСУ была окружена. По состоянию на вечер 25 августа большая часть батальонной тактической группы была выведена из строя, и было решено идти на прорыв», — рассказал представитель министерства.

Кандесюк вместе с Шепелюком, командиром зенитно-ракетной батареи, возглавили авангард группы прорыва вместе со своим отделением — сержантом и двумя солдатами. Они попали в засаду, в результате чего Кандесюк получил несколько ранений из пулемета противника, говорится в сообщении.

Шепелюк, по версии украинских военных, бросился вывести офицера из-под огня, но сам был тяжело ранен. Остальные участники группы авангарда были обстреляны из пулеметов, минометов и прямой наводкой из «Шилки» [зенитная самоходная установка], весь личный состав получил тяжелые ранения. Основная группа через шквальный огонь не смогла подойти им на помощь и, отойдя к базовому лагерю, заняла круговую оборону.

«Очевидцы рассказывают, что видели, как раненых украинских бойцов окружили 12 российских десантников и, угрожая оружием, пытались захватить в плен. Когда враги, создав кольцо, приблизились на расстояние нескольких метров, раненые украинские офицеры приподнялись с земли и подняли руки вверх», — сказал представитель Минобороны Украины.

«Было заметно, что они что-то держали в руках, а через мгновение раздалось несколько мощных взрывов, похожих на взрывы гранат. Очевидно, офицеры Вооруженных сил Украины, майоры Александр Кандесюк и Алексей Шепелюк, не желая сдаваться, взорвали себя вместе с численно превосходящим врагом. Сейчас командование АТО [антитеррористической операции] готовит представление на присвоение погибшим звания Героя Украины», — добавил он.

Сообщение о самоподрыве украинских офицеров исчезло из официального Facebook Минобороны Украины. «Информация о героях-зенитчиках уточняется, идет поиск новых деталей и выяснение вновь открывшихся обстоятельств. Как только мы получим полный материал - немедленно его опубликуем и ответим на все Ваши вопросы!» - говорится в последнем сообщении на странице

[Ari]

Дай Бог, щоб я помилялась...

[romaxa11]

Заднім числом говорити легко.Але якби не було цієї кишки вздовж російського кордону(Амвросіївка-Гуково) , не було б і страшних втрат Зеленопілля, не було б Іловайська.

Треба було просто не оточувати сепарів, а витискати їх з півночі на південний схід.І лінія фронту була б менша, можна було б зосередити більше сил.

Але ж кілька місяців назад хтось волав ,,Перекрити кордони, де Литвин?,,

В результаті ось чим закінчилось перекривання кордону.

І тепер не розбереш, де ті що волали про перекриття ,насправді фсбшники, а де просто наші недалекі ......

Веди себе я людина. В тебе все з підтекстом, як в сектанта: ви дураки не понімаєте як вам з владою повезло. І так в кожному пості.

По Зеленопіллю, там знайомий загинув - стояли кілька діб на одному місці - 100% порушення уставу. Під Ілловайськом те ж саме. Ті хто вижив розповідали: летить безпілотник, а потім відразу гради. Зіб'єш його, а вони в квадрат підбиття ракетами.

Тоді і зараз це зовсім інший рівень протистояння, війни. І до чого тут мудак литвин, чи литвини? Кого ти вигороджуєш і на чому?

[moZok]

Мушу написати...

Сьогодні мене познайомили з одним чоловіком. Коротко - він приїхав з зони АТО на пару днів. В вівторок їде назад. Доброволець. Дитині (меншій) 1,5 роки!!!! Тепер результат:

(він розказува кучу речей, приємних, неприємних, а найбільше СТРАШНИХ), але до чого я? До того, що в кінці я його запитав, чи можна мені інфу, яку я від нього почув - десь комусь (наприклад вам тут на форумі) поширювати. Знаєте що він мені сказав??? НІ В ЯКОМУ РАЗІ НІ СЛОВА!!! Каже, (до мене) - знай що там п...дєц, набагато більший п...дєц ніж ти собі можеш уявити, але!!!! треба щоб всі знали, що ми боремось, перемагаємо і все буде ЗА...СЬ!!!

От він як раз мене чуть не заставив поклястись, що я буду всім говорити тільки те, що все буде ЗА...СЬ. (це саме його слово, тому не дозволив собі його змінити на більш коректне, модератори вибачте!!!)

ПиСи. Як можна після цього нам диванним воїнам жувати соплі??? От тут ті люди, які "порох нюхають" по пару раз на день, які бачили смерть своїх близьких друзів-побратимів на витягнуту руку, кажуть що все буде ЗА...СЬ!!!!

Змінено 31 Серпня, 2014 в 21:55 користувачем moZok

[Nokian]

Я найкраз не вигороджую , найкраз звинувачую тих дебілів свідомо , чи несвідомо , які вирішили перекрити кордон, в результаті ми отримали купу котлів і сам знаєш скільки втрат.

А чого це ти так кіпішуєш, знов на злодієві шапка горить?

[romaxa11]

Це ти зараз називаєш їх дебілами, а от багато аналітиків говорять що ті дебіли робили все досить грамотно (в стратегії, а не як у Волновасі, зеленопіллі чи Ілловайську), настільки, що Ватін використав останній аргумент, підставившись ну зовсім не по дєтскі. Бо блєф то одна штука, а пряме торгнення в 21-ст. то зовсім інша.

[Nokian]

Ще добав , що він дорого заплатить.

[Djas]

Украине удалось настолько эффективно оказывать сопротивление Владимиру Путину во всех его действиях, что президенту РФ осталось только ввести войска. Это можно считать успехом Украины, заявил доктор исторических наук, профессор МГИМО Андрей Зубов

В ад!

«Российской вторжение - это, в каком-то плане, огромный успех Украины. Это означает, что Путин не смог справиться с Украиной более мягкими средствами. Ему не хотелось вовлекать новые европейские санкции и поэтому он думал обойтись сначала поддержкой сепаратистов, потом посылкой им тяжелого вооружения. Всего этого не получилось - Украине удалось не только сопротивляться, но и побеждать», - считает Зубов.

«Когда стало ясно, что прежними методами побед достигнуто не будет, а поражение вместе с капитуляцией Иловайска, окружением и изоляцией Луганска и Донецка очень близко, Путин решил отстранить от власти тех людей в самопровозглашенных республиках, которые еще имели, пусть и дурацкие, но идеалы. Он убрал своих ставленников, которые могли с ним соперничать по популярности, типа Гиркина (Стрелкова), и теперь последнее, что ему осталось - ввести регулярные войска, а затем оказать им поддержку с воздуха бомбардировками», - отметил профессор.

Андрей Зубов считает, что военная агрессия Путина говорит о том, что его возможности исчерпаны.

«Элитные русские дивизии введены в Украину, но им оказывают сопротивление, и они не идут как по воску. С ними, пусть и отступая, но воюют. Это говорит о том, что военные возможности Путина исчерпаны. В то же время растет, пусть и медленно, недовольство внутри России гибелью людей, попаданием в плен и ростом цен. Все это ставит ситуацию на грань», - считает Зубов.

По мнению профессора, западные лидеры будут вновь стараться уговорить президента России не начинать войну.

«Сегодня (29.08.14) в Анкаре, видимо, пройдут какие-то неформальные беседы западных лидеров с Путиным и, если он будет неуступчив, завтра-послезавтра мы узнаем о новом витке поддержки Украины», - считает Зубов.

«А вот Порошенко совершенно правильно отменил свой визит в Турцию. Говорить с Путиным ему уже не о чем. И то рукопожатие в Минске, видимо, было последним», - добавил Андрей Зубов.

*****

П’ять копійок: Напомню, что в Турцию на инаугурацию президента вместо Порошенко от Украины поехал один из лидеров Меджлиса крымскотатарского народа Мустафа Джемилев. Тем самым, украинская делегация прекрасно вписалась в поздравления президента тюрка-мусульманина. Турция не должна оставаться осторонь проблемы аннексии Крыма, репрессий и гонений на мусульман - коренной народ полуострова, которые осуществляют оккупационные власти России в АРК.

https://oleg-leusenko.livejournal.com/1697771.html

[romaxa11]

Кожен з нас це розуміє і різких рухів не буде робити, але плювків в обличчя деякими кадровими призначеннями народ не забуде.

Тепер по поводу подозреній, шо дід працює на владу. Нє, друзі, дід працює на Україну. І дід пам’ятає про найбільшу небезпеку, яка загрожує Україні – це якщо під ударами панікуючих громадян впаде легітимна влада і по нашій території почнуть одночасно гасати та битися одне з одним війська УНР, Директорії, Повстанька армія нового Махна, загони місцевих, ніким не контрольованих отаманів, постане окрема армія ЗУНР, сформовани з галичан, які плюнуть і повернуться додому, готуватися до сраженій з москалями в Карпатах. От тоді Хуйлу й робити нічого не доведеться і скоро світові новини облетить його усміхнена фотографія під час богослужіння в Київській Лаврі де Хуйло прийматиме присягу на вірність від заблудшего, но осознавшего свою провину перед Москвою, українського народу. А лідєри України в екзилі писатимуть кожен свій багатотомник “Який я був маладєц і як вони просрали Україну”.

[igrok]

Владимир Голышев

15 год · Відредаговане ·

КАК ПОБЕДЯТ ХУЙЛО

Война с Россией упростилась для Украины до предела.

Остаётся только определиться с линиями обороны и морально готовится к изматывающему марафону, в ходе которого перед Украиной будет стоять только одна боевая задача - уничтожить побольше врагов.

Каждый раз, когда у хуйла будет на этой почве портится настроение, он будет бросать в бой все новые и новые силы и всё более разрушительное оружие. Украинцам придется раз за разом отступать, оставляя за собой российские трупы (местные коллаборационисты скоро станут музейными экспонатами).

Первая линия обороны уже обозначена - Мариуполь (и Харьков, конечно). Вторую уже обозначил Коломойский - Днепр и Запорожье. Судьба Киева и Одессы - отдельная тема (они очень уязвимы). Может получиться так,что в какой-то момент Днепру придётся занять круговую оборону.

В любом случае, впереди жуткий марафон. И ломать хребет российскому зверю Украине придётся самостоятельно, теряя человеческие жизни и территории. Но когда зверь захрипит, его добьют цинично-прагматичные зрители. Причем не только западные, но и восточные.

Я бы не спешил их за это винить. Своя рубашка ближе к телу. Это естественно. Грязную работу по утилизации животного никто не хочет брать на себя, все готовы уступить ее Украине. А что ей остаётся? Другой Украины у украинцев нет...

Из всего вышесказанного хочу выделить некоторые моменты.

1. Не надо держаться за территории "до последнего патрона" - после неизбежного издыхания зверя, они вернутся.

2. Единственной целью войны для Украины становится нанесение максимального урона живой силе противника за минимальную цену (диверсии и партизанщина тут очень эффективны).

3. Отступление неизбежно и в нём нет ничего фатального. Просто оно должно быть грамотным и хорошо подготовленным.

4. Полноценная военная помощь придёт не сразу. А второй (третий, четвёртый) фронт откроется ближе к концу войны.

5. Население России отважится только на две формы протеста: дезертирство и капитуляция. Но этого добра будет много. Собственно, в этом и состоит главная "кощеева игла" России. Потому и убивать украинцам придётся много. Вместо мозгов у россиян - вата и тополиный пух. Воля - подавлена. Но в условиях смертельной опасности срабатывают базовые инстинкты. В первую очередь, инстинкт самосохранения. Если риск погибнуть высок - они будут охотно сдаваться или убегать еще до призыва.

И еще. Иловайская трагедия состоит в том, что батальоны застряли между двумя РАЗНЫМИ войнами. Операция начиналась ради территорий в рамках ПЕРВОЙ войны. А заканчивалась уже во ВТОРОЙ - совершенно другой.

Самое глупое, что можно сегодня сделать - искать виноватых. Самое умное: проанализировать опыт первой войны и готовиться ко второй - совершенно другой. В рамках этой подготовки вполне можно не только кого-то уволить или наказать, можно вообще, весть силовой блок переформатировать. Главное делать это быстро. И ради победы, а не ради мести или ради хуйла, который из штанов выпрыгивает, лишь бы устроить в Киеве какую-нибудь бучу.

[Smith]

Алексей Арестович

ПО ИЛОВАЙСКУ.

1. По свидетельствам уцелевших, у нас огромные потери убитыми - несколько сот человек, потери, сопоставимые с потерями за всю предыдущую кампанию.

2. Отцами этого поражения в равной степени являются как командование АТО, так и командиры добровольческих батальонов.

Первые - потому, что клинические бюрократы-перестраховщики, которые непозволительно медленно реагируют на внезапные изменения обстановки, вторые - потому, что ни хрена не понимают в военном деле, вернее, не столько поэтому, сколько потому, что не хотят слушать тех, кто понимает и предупреждает.

И те, и другие скопом, ответственны за то, что вместо военных целей, всю кампанию ставят преимущественно политические (флаг, доклад, селфи), и жертвуют за это своими людьми.

Вот и сейчас: генералы добрую сотню часов не могли совладать с фактом "внезапного" российского удара, о котором разведка, на секундочку, предупредила их за несколько суток, а вторые - не смогли своевременно учесть резкое изменение обстановки и немедленно вывести свои подразделения из-под удара. Я так понимаю сработал принцип: "Добровольцы не отступают!".

3. По результатам трагедии в Иловайске, верховный главнокомандующий, он же президент, он же ПАП, он же человек, выполнивший пока единственное обещание из предвыборных (роспуск ВР), оказался в интересном положении.

Выбор у него несложный:

- немедленно отстранить и привлечь ответственности триаду Гелетей-Муженко-Хомчак (в также - остальных виновных, которые будут установлены в ходе расследования);

- оставить их при должностях и, таким образом, полностью разделить с ними ответственность за происшедшее.

То, что эта ответственность наступит - можно не сомневаться: даже такое кондовое коллективное бессознательное, как у нашего общества, не может проглотить безболезненно и без серьезных выводов пятьсот с лишним смертей за раз. Удар, который оно получило, обязательно найдет выход с той стороны.

Петру Ляксееичу стОит определяться в кратчайшие сроки. Называя публично порядок потерь (который кое-кому очень хотелось бы скрыть) я эти сроки специально сокращаю.

4. Насколько сейчас удается восстановить картину боев, основные потери убитыми наши подразделения понесли не в ходе бодания собственно в Иловайске, а на выходе из города.

Выход из окружения - наиболее сложный вид боя.

В этот раз (как и во многие другие) были полностью нарушены элементарные правила, приемы и принципы веления такого рода действий, которые знает любой курсант командного училища, не спавший на самоподготовке, а с тоски прочитавший соответствующий раздел в несекретном учебнике "Тактика".

Доблестные военные, читавшие этот раздел, похоже, не в состоянии установить и удержать строгую дисциплину (которая одна только и позволяет производить сложные согласованные действия) в рядах своих подразделений, укомплектованных преимущественно резервистами ("партизанами"), а доблестные революционные комбаты, которые неплохо собирают и держат в кулаке свои батальоны, с одной стороны, таких книжек не читали, а с другой - слишком эманципе, чтобы кого-то там слушать - из "вояк".

В результате, в нарушение всех мыслимых и не мыслимых элементарных правил, выход из окружения был организован как движение колонны, что является вопиющим нарушением всякой военной логики и элементарного здравого смысла.

5. Ничего выдающегося "страшная российская армия", по которой Арсений Петрович заламывает руки, под Иловайском не совершила.

Невелика доблесть - уничтожить тяжелыми подразделениями подразделений де факто - легкой пехоты, без серьезного вооружения и, значит - без шансов.

Более того, за кадром остались, но от этого никуда не делись, тяжелые потери, которые понесли россиянские вояки в боях на уничтожение наших военных.

Даже по косвенным признакам (пару десятков пленных, нарушение перемирия и офицерского слова, добивание наших раненых) видно, что борзые мальчики из фонтанов, были очень злы и напуганы.

А не по косвенным, и неизвестным широкой общественности данным, могу сообщить, что наши хлопцы легли не впустую - забрали с собой очень многих.

В тех же местах, где московитское воинство пытается вступать в бои с сопоставимыми по тяжести подразделениями, у них отчего-то сразу выходит не более чем "нас обманули", "мыдумалиучения" и "мыбольшетакнебудем".

6. Еще один нюанс - ПРИНЦИПИАЛЬНЫЙ.

Насколько сейчас можно установить картину финального боя по свидетельствам уцелевших участников, резкое превосходство количества убитых над ранеными у наших ребят объясняется тем, что после того, как на поле боя, после артиллерийского и танкового расстрела колонны, остались лежать несколько сот наших раненых, доблестные "русские офицеры", про которых снимают популярные к закупке руководством украинских телеканалов сериалы, организовали их добивание.

Российские военные выстроились в цепь, и, прочесывая местность, достреливали наших беспомощных от ранений бойцов.

С точки зрения военной чести - это последняя стадия падения, ниже только организованное убийство детей.

По некоторым данным, это второй отмеченный эпизод добивания наших раненых регулярными военными Московии.

Это - так, чтобы не осталось иллюзий относительно того - с кем мы имеем дело.

Повторяю, в этот раз добивали раненых не дикие урки из состава Лугандона, а самые что ни на есть российские военные - в составе своих штатных подразделений.

Здесь вспоминается бывшая Югославия и ее войны распада - когда сербские вояки пополняли список военных преступлений, со скоростью, превышающей возможность документирования - такова, видимо, селяви у большинства "русскомирных".

И здесь хочется написать - "дурная кацапня сама установила правила игры на этот конфликт".

Но я не напишу. Ясно, что мы не станем в ответ добивать их раненых или расстреливать пленных. Мы останемся цивилизованными людьми, которые не запачкают своего имени.

Но, дурным псам из российскага воинства и их шакалам из "Навароссии" следует помнить: война - это часть общей культуры.

Побеждает тот, чье общество выше организовано.

Поэтому, дятлы небесные, запомните: воинские преступление, издевательства и извращенные селфи на трупах и беспомощными пленными не сделают из вас брутальных киборгов, наоборот, они опускают вас по цивилизационной лестнице, что, в конце концов, приведет вас к поражению.

А мы, по-тихонечку, по науке, без садистских инъекций для поддержания собственных, сползающих от страха штанов, уделаем вас в патоку - сообразно правил и принципов, выработанных приличными людьми к первой четверти 21 века.

Подтверждением чему служит те полтора десятка КАМАЗов с мороженным винегретом-200 а ля рюсс по-псковски, которые пересекли сегодня Изварино в направлении на вашу Родину-мать.

В том числе - и из-под Иловайска.

Встречайте, зайчики.

То ли еще будет.

[usd1]

Я найкраз не вигороджую , найкраз звинувачую тих дебілів свідомо , чи несвідомо , які вирішили перекрити кордон, в результаті ми отримали купу котлів і сам знаєш скільки втрат.

А чого це ти так кіпішуєш, знов на злодієві шапка горить?

Якби українські війська просто видавлювали бойовиків втрати були б в рази більше! Ви б перший і кричали, хто ж так воює, перекрийте кордон, блокуйте міста! Мінус керівництва в тому, що не можуть швидко реагувати на зміну обстановки на фронті! Вічний авось ...

[justice777]

Замість України Німеччина допомагатиме зброєю іракським курдам

Німеччина надасть збройним формуванням курдів на півночі Іраку, які протистоять ісламістам, зброї на 70 мільйонів євро

http://espreso.tv/news/2014/09/01/zamist_ukrayiny_nimechchyna_dopomahatyme_zbroyeyu_irakskym_kurdam

І як це називається?

[yucore]

Замість України Німеччина допомагатиме зброєю іракським курдам

Німеччина надасть збройним формуванням курдів на півночі Іраку, які протистоять ісламістам, зброї на 70 мільйонів євро

http://espreso.tv/ne...irakskym_kurdam

І як це називається?

Це називається політика умиротворення агресора, або другий раз на одні й ті самі граблі. Європа поплатиться за це, рано чи пізно.

[Songoku]

Змінено 1 Вересня, 2014 в 06:41 користувачем Songoku

[justice777]

А ось це називається - МОЛОДЦІ. Дякуємо!

Австралія розширила санкції проти Росії

Уряд Австралії в понеділок розширив санкції проти Росії у сфері оборони, фінансів та нафтогазової промисловості.

Про це повідомляє австралійська телерадіокорпорація Ей-Бі-Сі.

Санкції передбачають заборону на експорт зброї, а також обмеження доступу російських державних банків до австралійського ринку капіталу, заявив прем'єр-міністр Тоні Ебботт у парламенті.

Окрім того, під дію санкцій потрапляють експорт обладнання для нафтогазової промисловості, а також торгівля та інвестиції в Крим.

Також передбачаються цільові фінансові санкції і заборона на поїздки для окремих осіб.

Такі дії, за словами Ебботта, відповідають заходам, вжитим Євросоюзом.

"Я хочу, аби було абсолютно ясно, що залякування менших націй більшими не повинне мати місце в нашому світі", - сказав він.

[Mykola81]

http://youtu.be/XQ2XRZoUfSo