Задовбала робота

[Thorgalll]

А я працюю в брата на фірмі, робота люкс( трішки в офісі,інтеренет, тєлік всі діла,авто, їзджу куди хочу до клієнтів інколи виїзджаю, фірма заправляє, на вихідні авто також за халявний бензин на озеро наприклад за продуктами ХАЛЯВА!), вихідні в принципі беру коли хочу,але "ЗАДОВБАЛА ТА РОБОТА"!!!!!!!!!!!))))))))))))

Якщо хочеш розвалити фірму візьми на роботу родичів.

Перевірено. КОлись реально процвітаюча фірма "Старк". Після смерті одного з співзасновників, пОнабирали родичів, які теж казали не робота, а казка, бо вони ніхєра не робили, а робили пару тройку людей. фірму знищили за фігню часу.

Да, верняк так и было, даже фильм об этом сняли. =)

[difoto]

А мені всі оті вихідні - як серпом по пальцях.... вже два роки "працюю" без вихідних, але встаю, коли хочу (7 ранку), і все, що роблю - подобається Можливо тому, що у свої майже 40 я лише півроку працював "на дядю". Ще б роботи побільше - було б зашибісь. А більше роботи потрібно, щоб заробити кошти для організації іншої роботи. Я б навіть найняв якогось дядю, шоб він знаходив клієнтів, вів бугалтерію і ото от всьо, а я тіко в майстерні працював. Мячти!

[yura-patriot]

А я працюю в брата на фірмі, робота люкс( трішки в офісі,інтеренет, тєлік всі діла,авто, їзджу куди хочу до клієнтів інколи виїзджаю, фірма заправляє, на вихідні авто також за халявний бензин на озеро наприклад за продуктами ХАЛЯВА!), вихідні в принципі беру коли хочу,але "ЗАДОВБАЛА ТА РОБОТА"!!!!!!!!!!!))))))))))))

Якщо хочеш розвалити фірму візьми на роботу родичів.

Перевірено. КОлись реально процвітаюча фірма "Старк". Після смерті одного з співзасновників, пОнабирали родичів, які теж казали не робота, а казка, бо вони ніхєра не робили, а робили пару тройку людей. фірму знищили за фігню часу.

Да, верняк так и было, даже фильм об этом сняли. =)

))))))))))) ти прав напевно,але не цей варіант ти мого брата не знаєш, на роботі посилає мена НА..Й дуже часто, а в дома все гуд)))))))))). Відносини прості: я не привілейований, простий робочий найманець,тим паче що він в офісі рідко буває(власник йомайо)і пересікаємось дуже рідко, ось так якось, кароче все люкс,але блін ЗАДОВБАЛА ТА РОБОТА))))))))0

[Chyprunka]

я взагалі бібліотекар )) дуже дивовижна і весела посада, кому не скажу - всі спочатку дивиються а потім ржуть)) в колективі 13 жінок (і я) від 25 і до пенсійного віку, я всіх вчу "компутерної грамоти", кожну треба вислухати і зрозуміти до всіх індивідуальний підхід, до когось більше уваги - триндець.. ну як в жіночому колективі )) знаходжу вільний час і займаюсь тим до чого душа лежить - ремонтом електроніки, вобщем повезло поєднати приємне з корисним...заодно підняти стресостійкість до рівня джедая

[Basil]

Вот до чего людей праздники доводят, кидают работу! =)

Згадалось:

"Если пьянка мешает работе, брось ее нафиг, работу таку!"

[vladek]

Декілька наглядних прикладів щодо того, чи подобається робота:

[Chyprunka]

я взагалі бібліотекар

Яка бібліотека, якщо не секрет?

секрет, бо як взнають шо я знаходжу вільний час - він в мене автоматично пропаде ))

[Zheny@]

секрет, бо як взнають шо я знаходжу вільний час - він в мене автоматично пропаде ))

Часом не на місці Гетто?

[searcher]

Я колись теж працював на дядю (навіть не одного) і теж не любив встиавати рано та сунутись на ту каторгу, але робота в останнього перестала мені подобатись, хоча платили там вчасно і на життя вистачало. Оскільки робота мене не влаштовувала, бо постійно знаходився в стресі, та й бюрократизм та безтолковість керівництва мене теж напрягала, то маючи певний досвід вирішив зайнятись власною справою. Поки працював, то попутно займався своїм. Пройшовши етап коли прибуток з власної справи перевершив з/п в дяді, я вирішив піти з контори. Оскільки моя робота вже не була такою ефективною як хотілось би керівництву, то дядя мене успішно скоротив з займаної посади (що дало можливість "збрити" ще пару грн). Робота на себе дає відчутні переваги: вільний графік роботи, свобода в прийнятті рішень, заробіток залежить виключно від тебе та ін. Тому якщо когось не влаштовує робота, завжди може зайнятись власною справою.

[Basil]

Декілька наглядних прикладів щодо того, чи подобається робота:

це по ходу не електрик, а зв"язківець.... колега...

[EleKtrik]

А мені всі оті вихідні - як серпом по пальцях.... вже два роки "працюю" без вихідних, але встаю, коли хочу (7 ранку), і все, що роблю - подобається Можливо тому, що у свої майже 40 я лише півроку працював "на дядю". Ще б роботи побільше - було б зашибісь. А більше роботи потрібно, щоб заробити кошти для організації іншої роботи. Я б навіть найняв якогось дядю, шоб він знаходив клієнтів, вів бугалтерію і ото от всьо, а я тіко в майстерні працював. Мячти!

Люто плясую...+++++++++++

[RomaL]

Довгий час використовував тактику: в холодну пору року працюю, а коли тільки починає тепліти - роботу нахер! якою б вона класною, чи некласною була. Ніяких зобов'язань ні перед ким.

Ця тактика працює до років 20. І то, якщо немає на що тратити гроші.

Хавати то все-одно щось треба - як же без бабла. Тобі то легше, ти он на яблуках і картоплі три місяця "Україну" мучив , за що окремий респект. Я ж люблю пиво, м'ясо і всілякі інші ніштячкі, на які треба бабоси. Та і два "зобов'язання" з косичками хочуть то памперсів то платтячко. Значить треба працювати гроші.

Працювати на дядю чи на себе - питання не таке вже і елементарне. З однієї сторони, коли працюєш на себе - сам собі хазяїн, з іншої - і паришся не кисло, бо то твоє. На дядю трошки легше. Так, вставати треба рано і не пукати на робочому місці, бо не ти тут пахан. Але дядю і послати можна в любий момент, та і не так паришся якщо щось не виходить - це ж дядіні проблеми.

Ідеальний варіант - робити те що ти хочеш і любиш і щоб за це платили, але так таланить одиницям.

Звичайно, можна вижити і без грошей, але чи принесе таке життя радість і чи вдасться втілити все, заплановане.

Йду додому, завтра знову на роботу.

[nickel]

Тому якщо когось не влаштовує робота, завжди може зайнятись власною справою.

Не все так просто, принаймі для мене. Мене завжди на цьому етапі зупиняє питання: чим зайнятися? Загальні поради, типу улюбленою справою чи хобі, яке приноситиме прибуток, мені нічим не допомагають. А й конкретних порад чекати безглуздо і особливо немає від кого.

Робота ніби нормальна, можна працювати, але з такою зарплатою як у мене, можна знайти роботу не шкідливу і з нормальним графіком, тому не залишає постійне відчуття невдоволення. Не люблю бігати з місця на місце, лише це стримує від активного пошуку нового місця роботи.

Живу по кишені, трачу завжди менше чим заробляю (жодних кредитів), тому накопичив досить величеньку суму, набагато більшу чим декому треба було початку власної справи. Накопичене також без діла не лежить, але профіт не стабільний і залежить не від мене, хоча вже більший за зарплату.

Після невдалої спроби розпочати власну справу, дмухаю навіть на холодне. Але мрія про власний "маленький свічний заводик" сука живуча і не полишає. Та й хотілося б і зараз пожити веселіше, а не створювати власний пенсійний фонд з накопиченого.

[difoto]

Не все так просто, принаймі для мене. Мене завжди на цьому етапі зупиняє питання: чим зайнятися? Загальні поради, типу улюбленою справою чи хобі, яке приноситиме прибуток, мені нічим не допомагають. А й конкретних порад чекати безглуздо і особливо немає від кого.

тобі потрібно працювати на дядю, без жартів та сарказму. Лише потрібно знайти потрібного дядю. Я так зрозумів, що на себе праця тебе "вбила". В тебе немає улюбленої справи.

[Chyprunka]

секрет, бо як взнають шо я знаходжу вільний час - він в мене автоматично пропаде ))

Часом не на місці Гетто?

ні, не на його, до мене тут чоловіків не було взагалі )

[nickel]

тобі потрібно працювати на дядю, без жартів та сарказму. Лише потрібно знайти потрібного дядю. Я так зрозумів, що на себе праця тебе "вбила". В тебе немає улюбленої справи.

Та якось ті дяді набридають за пару років, а "потрібні" дяді на дорозі не валяються. Праця на себе не вбила, бажання не зникло і навіть не зменшилося, просто став обережнішим. А от якби була б улюблена справа, то і питань "чим зайнятися" не виникало б, я думаю.

[gaponyuk]

а я напевно одна з небагатьох кому робота подобається. і графік,і колектив, і умови. навіть зп подобається (поки що )

зранку хочеться на роботу а ввечері додому.

А в робочий час працюєте ?

[searcher]

Але дядю і послати можна в любий момент, та і не так паришся якщо щось не виходить - це ж дядіні проблеми.

Якщо офіційно оформлений то послати в любий момент проблематично, хіба що на трудову начхати і на нову роботу піти з новою трудовою. До того ж дядя в любий момент може вирахувати свої гроші з твоєї зарплати, або знайти інший спосіб повернути своє.

[MaestroA]

Бачу в постах про підприємницьку діяльність надто багато яскравих фарб і сірих хмар над найманим працівником. Не все так однозначно, на мій погляд.

Один з головних моментів, - не плутати з/п НП і прибуток підприємця. Тому, що останній, якщо хоче вижити в умовах жорсткої конкуренції, змушений постійно інвестувати кошти в своє "дітище". А НП на 100% зароблені кошти витрачає на потреби власні/сім'ї. Ну і зона фінансових ризиків теж явно не на користь ПП.

Не зовсім так я бачу образи "дяді" і "на себе". Чому ніхто не згадує про державні органи, які п'ють крові у підприємців більше, ніж навіть не самий адекватний шеф? А "нежданчики" від законодавства? А віджим донецькими? "На себе" рівно на стільки, на скільки вам це дозволяють! А "дядя" може бути з незакінченою середньою освітою, сапожним лексиконом і рабовласницькими замашками, а може бути іноземною компанією з реально достойною з/п, преміями (не плутати з подачками), соціальним/медичним страхуванням, гарантованими відпустками, службовим авто, зв'язком і т.д.

Маю достатньо знайомих-НП, які живуть на рівні, дай Бог кожному з "власною справою"

[Гвардієць]

Щоб чогось досягнути потрібно час, натхнення, бажання та любити свою справу . І в се це треба поставити за ціль до якої потрібно іти впевнено та послідовно! Удачі.

[Navigator]

Ця тактика працює до років 20. І то, якщо немає на що тратити гроші.

Хавати то все-одно щось треба - як же без бабла. Тобі то легше, ти он на яблуках і картоплі три місяця "Україну" мучив

Це вона мене мучила)

Моя тактика затягнулась років до 30, та й потім міг гульнути. В принципі про це ніколи не жалів. Навіть радий, що так життя зовсім нешаблонно склалось.

[Basil]

а я напевно одна з небагатьох кому робота подобається. і графік,і колектив, і умови. навіть зп подобається (поки що )

зранку хочеться на роботу а ввечері додому.

ти не одна... вже двоє нас...

робота більш менш подобається, зарплату звісно хочеться більшу.... але все відносно...

найбільше бурює саме співвідношення зарплати та цін....

[Oksamytna]

Погоджуюсь про роботу на себе - це вихід. Тоді ніхто тобі не каже що робити, сам плануєш графік та сам несеш відповідальність за справу.

[lanima]

Знайдіть собі іншу роботу, до душі. Я була бугалтером, сиділа в зручному кабінеті за комп'ютером й тихо все це ненавиділа. Цілих три місяці))) потім все покинула й пішла на автозавод учнем автомаляра в пилюку. Тепер маю маленьку власну автомайстерню. Встаю коли хочу, лягаю теж. (а іноді й не лягаю, бо терміновий ремонт )Зарплата рівно стільки, скільки зароблю. Роботи море, працювати приходиться значно більше, але мені це приносить величезне задоволення. Бо я сама розпоряджаюся своїм життям, а не якийсь дядьо чи тьотя.

Капєц "Цілих три місяці))) !!!!!!!!!!!!! я в шоці от як би 30 років, ато цілих 3 місяці . РЖУ НЕ МОГУ. ))) але це добре,молодець.

Тим трьом місяцям передували роки старанного навчання в університеті за спеціальністю, й чимала сума витрачених коштів, бо навчалася на платному. Проте в університеті мені подобався сам процес навчання, а я помилково вважала, що майбутня професія. Якби я могла це зрозуміти тоді, не витратила б стільки часу й сил надаремно.