Перейти до змісту

Хто зараз що читає / прочитав


t0rik

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

Моя суб"єктивна думка - "Музей..." кращий за "Століття"

От завжди дивувалась як можна порівнювати книги на різну тематику :blink: . По-моєму це те ж, що порівнювати гаряче і зелене. Можна порівняти книги, в яких висвітлені ті ж події, порівняти їх культурну цінність, порівняти переклади, але

як можна порівнювати "Століття Якова" і "Музей"?..

  • Відповідей 1,5 тис
  • Створено
  • Остання відповідь
Опубліковано

От завжди дивувалась як можна порівнювати книги на різну тематику

ну не такі "музей" і "століття" вже й "на різну тематику" - і в одній, і в іншій історія не на останньому місці. І там, і там описується життя людей в розрізі історичних подій. При чому життя українців на Україні. Лише в "музеї" більше сьогочасності, більше "випадкових" співпадінь, але в ньому і більше сторінок. :) Імхо, має місце порівняння.

Інша справа, що ніхто "музей" не буде порівнювати, наприклад, з "Швейком" чи "Володарем кілець" :)

Опубліковано

 І  їх таки порівнюють. Обидві книги попали в п"ятірку «Книга року Бі-бі-сі-2010», а перемогла "Ворошиловград"  Жадана.

В журі була Герасим'юк   :D

Опубліковано

Порівнюють, бо "Століття Якова" з"явилось незадовго після "Музею...", та й передмова Забужко до книги Лиса зв"язала ці книжки в щось спільне, схоже. Це були події в культурному житті. Але мені, насправді, вони теж мало подібні. Стиль написання різний, те, що росіяни називають "слог". А от на що мені схожий роман Лиса, так це на твори Матіос. Та сама переплетеність життя простої людини і непростої історії, якась неможливість протидії грізному колесу долі, року, вищих сил... Незворотність наших вчинків - якба ми не хотіли змінити, виправити, перекреслити, а нічого ж не вернеш назад. І швидкоплинність життя, яке минає в одну мить, і жодні чорновики не переписуються на чистовик...

Опубліковано

А от на що мені схожий роман Лиса, так це на твори Матіос.

Цілком згодна з Олесею. В світ їх творів поринаєш і боїшся згубитися, бо все описане ними - то ми самі, наші долі, відчуття, нехай і не в тому часі. Автори тонко відчуваюсь грань між сучасністю і життям наших пра..., але аж ніяк не розмежовуть їх. Час вічний, власне життя не перепишеш. І колоритна мова творів, особливо в "Столітті Якова". Книга "тримає" до кінця, примушує замислитись, на мить зупинитись і не схибити, не оступитись, щоб ніколи не хотілося сказати:" А могло б бути інакше..."

Опубліковано

Володимир Лис "Століття Якова"...знову вільна, Kudrom не віддзвонився, мабуть немає змоги зараз читати. Тому поділюсь з бажаючими :)

Опубліковано

Володимир Лис "Століття Якова"...знову вільна, Kudrom не віддзвонився, мабуть немає змоги зараз читати. Тому поділюсь з бажаючими :)

Kudrom злякався і прийшов за книжечкою :D Читай на здоров"я :)

Опубліковано

 І  їх таки порівнюють. Обидві книги попали в п"ятірку «Книга року Бі-бі-сі-2010», а перемогла "Ворошиловград"  Жадана.

Почала читати "Ворошиловград" - щось не вражає зовсім. Якось похмуро і занадто просто. Побачимо, як буде далі.

Опубліковано

Вчора дочитав Джон Грэй "Мужчины с Марса, женщины с Венеры". Цікава та корисна книжка. Багато чого знав і до неї, але і почерпнув трішки нового для себе. Середина книжки трішки розбавлена "водичкою", здалось що автор не знав що писати і писав про одне і те ж різними словами, проте початок і кінець книги непогані.

Чуть раніше дочитав Анастассия Новых "Сенсей II. Исконный Шамбалы". Логічне продовження першої книги. Правда книга вже не така цікава і насичена як перша, але автор відкриває багато чого нового.

Думаю от, що б то далі почитати? rolleyes.gif

Опубліковано

Вчора дочитав Джон Грэй "Мужчины с Марса, женщины с Венеры". Цікава та корисна книжка. Багато чого знав і до неї, але і почерпнув трішки нового для себе. Середина книжки трішки розбавлена "водичкою", здалось що автор не знав що писати і писав про одне і те ж різними словами, проте початок і кінець книги непогані.

Нікого не хочу образити,але мені чомусь взагалі не сподобалась ця книжка... поки читала, то складалося враження, що слухаю якусь проповідь пастора, якесь нав"язування чужих думок, переливання з пустого в порожнє...щось на зразок "робіть саме так і буде вам щастя"...в житті все не завжди і не зовсім так...

але це моя суб"єктивна думка...можливо, комусь ця книга принесе користь,чи,принаймні,допоможе краще зрозуміти протилежну стать.

Опубліковано

Нікого не хочу образити,але мені чомусь взагалі не сподобалась ця книжка... поки читала, то складалося враження, що слухаю якусь проповідь пастора, якесь нав"язування чужих думок, переливання з пустого в порожнє...щось на зразок "робіть саме так і буде вам щастя"...в житті все не завжди і не зовсім так...

але це моя суб"єктивна думка...можливо, комусь ця книга принесе користь,чи,принаймні,допоможе краще зрозуміти протилежну стать.

Та нікого ви не образите. Кожен по різному сприймає одну й ту саму книжку. :)

Переливання води там багато і справді (вище я вказував на це).

Та і взагалі книга писалась на тему "вічних питань" в якій жодна книга не допоможе більше ніж власний досвід, адже скільки людей - стільки й поглядів/думок.

Опубліковано

Прослухав Беркем аль Атоми "Мародер" і "Каратель".

Книжки суперові :smile-zachot: , хоч і жорстокі, для декого навіть дуже жорстокі.

Приступаю до продовження (сьогодні тільки дізнався що таке є) "Эпохи мёртвых" Андрея Круза - "Я еду домой".

Опубліковано

"Вишневый сад", "Чайка" А.П. Чехова. В школі вимагали читати по програмі рос. літ. і не хотілось, а тепер читаєш і стільки думок і який глибокий сенс.

Опубліковано

Ден Браун "Втрачений символ" він же Ключ Соломона.

Не вразив. Зовсім. Написано по стандартному його ж шаблону.

- Є таємниця/загадка/секрет (потрібне підкреслити). Є хтось хто має той секрет берегти (як правило жінка), і той хто на нього полює. Як правило маніяк/одержимий чи одержимий маніяк (потрібне підкреслити), всі негативні герої (а він один) схиблені на розгадуванні якихось таємниць чи загадок, вважають справою життя розгадати вищевказані загадки-таємниці.

- Обов'язково повинен бути ХТОСЬ (як правило Роберт Ленгдон) хто може цю таємницю-секрет розгадати.

- Всі події відбуваються за 1 добу, а то й ніч. Рідко за кілька днів.

- в кінці обов'язково все стає просто і ясно.

Опубліковано

Харукі Муракамі "Мой любімий спутнік". Непогана крига, хоча у нього є цікавіші. Дуже люблю як він описує повсякденність, оце просте "прокинувся, подивився у вікно, прогулявся, попив кави, купив газету". Декілька незначних деталей - і так, ніби то ти прогулюєшся, п"єш каву у кафе, слухаєш там джаз, і думаєш думки героя. Люблю як він описує самотність- як природній стан, посякденність. У останніх розділах цієї книги вона описана особливо класно.

"В юности очень многие люди охотно общались со мной. О чем только ни рассказывали… Столько разных историй — счастливых, красивых. Странных — тоже. Но вдруг с какого‑то момента все это прекратилось. Никто со мной больше не разговаривает. Ни один человек. Ни муж, ни сын, ни друзья… Никто. Как будто в мире уже не осталось ничего, о чем стоит говорить. Знаешь, иногда мне даже кажется, что мое тело — прозрачное, и через меня все видно насквозь."

"Она завела мотор своей “селики” и покинула территорию моей личной жизни. Видимо, навсегда."

Люблю Муракамі не за сюжети, а за стиль, за намальований світ.

Опубліковано

Читаю Khaled Hosseini "Kite Runner" (Халед Хоссейни «Бегущий за ветром»). Давно не читала англійською, зараз трохи складно. Але затягнуло, цікаво. Інколи кортить скачати російський варіант і швиденько прочитати, що там буде далі. Але поки не здаюсь.

Опубліковано

Читаю Khaled Hosseini "Kite Runner" (Халед Хоссейни «Бегущий за ветром»). Давно не читала англійською, зараз трохи складно. Але затягнуло, цікаво. Інколи кортить скачати російський варіант і швиденько прочитати, що там буде далі. Але поки не здаюсь.

Моя сестра буквально на днях дивилась фільм за цією книгою, теж в оригіналі англійською. Казала, що суперовий, рекомендувала дивитися.

Опубліковано

"Століття Якова" :)

дочитав, сподобалося загалом, хоча є свої нюанси ) якщо буде час і натхнення напишу більш розгорнуту рецензію, але однозначно книжка варта того, щоб бути прочитаною, а Волинь отримала ще одну людину, якою може пишатися на всеукраїнському рівні

Опубліковано

Читаю Макс Фрай серия Лабиринты Эхо, уже 3я книжка, затягивает, супер, читается, легко,много юмора! Книга для души!!!

Опубліковано

Алексей Пехов - Последний Завет

Алексей Пехов - Хроники Сиалы (Трилогия)

Зараз читаю: Роджер Желязны - Хроники Амбера

Опубліковано

До того "Вы навеное шутите мистер Фейман" - дуже, рекомендую.

потім "стратегии гениев" - ацтой, нерекомендую

зараз Юрко Покальчук "Озерний вітер" - не дуже, але рекомендую.

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...