Перейти до змісту

Хто зараз що читає / прочитав


t0rik

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

-ВІн не є моїм чоловіком, тож я не знаю, чи влучне це слово.

- А хто він тобі? - допитувався Болек

-Я власне, не знаю, як його визначити. Друг? Після тієї пригоди з купою я маю певні сумніви. Наречений? ТЕж ні, бо ми не заручені. "Хлопець" звучить трохи дурнувато стосовно тридцятирічного бугая. Партнер....Жахливе слово, як з дешевих сексуальних порадників. Може, коханець....

- А ви живете разом?- запитав Мацек.

- Ні, ми зустрічаємось після роботи і йдемо до мене на чай.

- Ну, тоді все дуже просто, - виголосив Юзек. - Таких чуваків називають чаювальниками.

завжди боявся наводити невідомим людям цитати з книжки, які найбільше сподобались, - аж занадто багато інтимного, імхо, розповідають про цитуючого. ;)

  • Відповідей 1,5 тис
  • Створено
  • Остання відповідь
Опубліковано

-ВІн не є моїм чоловіком, тож я не знаю, чи влучне це слово.

- А хто він тобі? - допитувався Болек

-Я власне, не знаю, як його визначити. Друг? Після тієї пригоди з купою я маю певні сумніви. Наречений? ТЕж ні, бо ми не заручені. "Хлопець" звучить трохи дурнувато стосовно тридцятирічного бугая. Партнер....Жахливе слово, як з дешевих сексуальних порадників. Може, коханець....

- А ви живете разом?- запитав Мацек.

- Ні, ми зустрічаємось після роботи і йдемо до мене на чай.

- Ну, тоді все дуже просто, - виголосив Юзек. - Таких чуваків називають чаювальниками.

завжди боявся наводити невідомим людям цитати з книжки, які найбільше сподобались, - аж занадто багато інтимного, імхо, розповідають про цитуючого. ;)

А чого боятися, то ж не з власної книжки цитати:).

Опубліковано

post-7494-1286916985,86_thumb.jpg

Еммануель Бернейм "Его жена"

Позбавлена емоцій манера розповіді героїв чотирьох зібраних у книзі оповідань спершу насторожує. Адже вони розкривають перед читачем найінтимніші свої переживання. Але потім пересторога змінюється хвилюванням і врешті переростає у захоплення. Авторка безжально здирає зі своїх персонажів не лише одяг, а й позбавляє їх усіх умовностей і пристойностей, про які прийнято дбати про людське око. Детально описує часом не надто приємні дріб­ниці, фізіологічний і психологічний дискомфорт, сексуаль­ні фрустрації та ейфо­рії. Це часто викликає у читача медичні асоціа­ції, недаремно ж і біль­шість героїв - медики.

"Взгляд Лоика остановился на синей коро­бочке с диафрагмой Элен. Он открыл ее. Диа­­фрагма лежала внутри. Он вынул ее. Растянул пальцами податливую выпуклую мембрану. Достал из картонки иголку. И проколол диафрагму. Проткнул ее пятнадцать раз. Пятнадцать проколов по всей резиновой поверхности. Пятнадцать невидимых дырочек. Он положил диафрагму в синюю коробочку. Засунул иглу в картонку. Закрыл дверцу шкафчика".

Мені сподобалась незвична манера написання авторки:). Незважаючи на коротку анотацію, написану вище і цитату :), дуже відвертими було лише кілька місць.

Опубліковано

talja - класний уривок з Тістечок, знатиму тепер як то зветься! :lol: Вже писала раніше, що читала її "Смак свіжої малини" з ягідок (тирила з тирнету), теж сподобалася.

і Olesya - дякую за відгук по Музеям, бож купила і відклала її собі на десерт. Тепер точно знатиму що прочитаю, ато моя знайома якось зронила, що Забужко пише аби писати і я вся "в растрьопаних чувствах" згадала, що починала 3 рази читати її "Польові дослідження українського..." і так і не подужала (навіть сама не знаю чому, але вона мені просто не пішла), - відставила "Музей..." в музей. Ти мене заспокоїла :)

А я собі тим часом дочитала останню книжку трилогії Сьюзан Коллінз "Голодні ігри" Її щойно переклав, і причому якісно, один з сайтів-ентузіастів.

1. 459125.jpg 2. 549567.jpg 3. dfac4bc92f9a.jpg

А коли до друку піде - невідомо. Хто перші 2 подужав - раджу до читання, не пожалкуєте. Дуже цікавий пригодницький роман, який від першої і до останньої сторінки кожної з трьох книжок тримав у напруженні. Третю книжечку чекала ще з весни мабуть, прямо кажучи дні рахувала. І хоча націлена книжка на підліткову аудиторію, та всеж я себе до фанів авторки зарахувала. Доки читала згрила собі всі нігті...

Ну і ще вирішила вже добити ті Сутінки і купила собі до комплекту останню "Коротке життя Брі Таннер". Ледь читаю її, по 3 сторінки - далі сплю. Не розумію навіщо було взагалі випускати в друк те, що до головних героїв майже ніяк не стосується, пустила б просто в інтеренет, люди б потішилися і жили далі. Фє коротше кажучи. Зря витрачені гроші, зато кумплєкт тепер.

Опубліковано

-ВІн не є моїм чоловіком, тож я не знаю, чи влучне це слово.

- А хто він тобі? - допитувався Болек

-Я власне, не знаю, як його визначити. Друг? Після тієї пригоди з купою я маю певні сумніви. Наречений? ТЕж ні, бо ми не заручені. "Хлопець" звучить трохи дурнувато стосовно тридцятирічного бугая. Партнер....Жахливе слово, як з дешевих сексуальних порадників. Може, коханець....

- А ви живете разом?- запитав Мацек.

- Ні, ми зустрічаємось після роботи і йдемо до мене на чай.

- Ну, тоді все дуже просто, - виголосив Юзек. - Таких чуваків називають чаювальниками.

завжди боявся наводити невідомим людям цитати з книжки, які найбільше сподобались, - аж занадто багато інтимного, імхо, розповідають про цитуючого. ;)

Ну, якщо боятися, що цитата(чи то чужа, чи свої власні думки) розповість про тебе щось потаємне, то, звісно, краще промовчати і не цитувати. Але чого боятися своїх поглядів,якщо цитата зачепила тебе, чимось вона тобі близька, ти в ній бачиш щось своє наболіле, пережите, чи те, над чим часто замислюєшся? Бути відкритим та щирим - не бачу в цьому ніякого страху, навіть якщо ти відкриваєш свої погляди на ті чи інші(в тому числі й інтимні)речі з допомогою цитат.

Опубліковано

М.Матіос "Солодка Даруся"

Я під глибокими враженнями. Хто читав - зрозуміють.

Хто ще тільки планує прочитати - не пошкодують.

Дуже запала до душі фраза (хоча, якщо розібратися, - вона стара як світ і відома, певне, кожному) з твору : "А біду усі мають, лиш не однаку. Якби кожен вигнав свою біду на царинку та добре роздивився, то бігом хапав би свою назад, бо в другого ще гірша…"

Опубліковано

М.Матіос "Солодка Даруся"

Я під глибокими враженнями. Хто читав - зрозуміють.

Хто ще тільки планує прочитати - не пошкодують.

Дуже запала до душі фраза (хоча, якщо розібратися, - вона стара як світ і відома, певне, кожному) з твору : "А біду усі мають, лиш не однаку. Якби кожен вигнав свою біду на царинку та добре роздивився, то бігом хапав би свою назад, бо в другого ще гірша…"

Я читала книгу ( як майже всі Матіос) і ходила на постановку "Солодкої Дарусі" (по-моєму Тернопільського.... театру) , все мені було цікаво як можна ТАКИЙ твір поставити на сцені. Виявляється можна. Пробрало до кісток. Дуже сподобалось.

Опубліковано

Caprichos,- "цитата цитате рознь".

=============================================

"А біду усі мають, лиш не однаку. Якби кожен вигнав свою біду на царинку та добре роздивився, то бігом хапав би свою назад, бо в другого ще гірша…"

простіше і всеохоплюючи кажучи - "все пізнається в порівнянні"...

Опубліковано

В мене є пропозиція ділитися не тільки звичайними книгами, але і їх електронними варіантами. Незважаючи на те, що "живу" книжку приємніше читати, нюхати і просто брати до рук :), тим, хто читає дуже багато, фінансово проблематично купувати кожного тижня книги. Крім того, час на пошук та купівлю також не всі мають.

Так що давайте ділитись своїми книгами :)

Почну з себе.

Улюблена Ірен Роздобудько "Гудзик"

гудзик.doc

Опубліковано

Вчора дочитала Люко Дашвар "Мати все" (sweetlena - ще раз дякую за книжку;)). Не можу сказати, що вражена. Так, сюжет майстерно заплутаний і наприкінці ніби всім дісталось по заслугах, але мова бідна і бліда. Навіть інколи виникало відчуття, що авторка переповідає, стисло подаючи факти, якусь історію: "той-то пішов туди-то і зробив те або се". Мені здається, для хорошої книги мало просто взяти і змалювати людські пороки, ганебні вчинки, приниження і тваринний секс.

Ще одна причина упередженого ставлення до роману - передмова Ольги Герасим'юк. Мені вона давно не подобається. Тому часом мені здавалося, що я не книжку читаю, а дивлюсь "Без табу". Зараз з'явиться ведуча і запитає: "А що ви відчували, коли ваша мама померла? Вам було боляче? Ви плакали?"

От такі мої суб'єктивні враження.

Опубліковано

Зізнатися чесно, читала лише два твори Люко Дашвар("Село не люди" та "Молоко з кров'ю") - і обидва мені якісь пусто-порожні,попсові(чи як назвати?), без того глибокого змісту, якого чекаєш від книжки.Я такі твори називаю жувальними гумками для очей - аби очі чимось зайняти - прочитав і забув, ніякого змістовного навантаження.

Ні в якому разі не хочу образити поціновувачів таланту авторки, але мене її книги також не дуже вражають.

До речі- те ж саме у мене і з творами Дена Брауна.:) Маю всі його книги. Кожен раз, купуючи книгу, сподіваюся, що ця буде кращою за попередню. А після прочитаного виходить як завжди - лишається присмак легкого розчарування.

Опубліковано

А я "Село і люди" дуже вимучливо читала. Почитаю - пореву - книжку сховаю, а потім по новій читаю-реву-ховаю. Дуже вже мені боліло долі дітей, особливо коли хлопчак-бомж з Києва розказував, що йому після "спілкування" з бомжами пацанами обкуреними, котрі з ним разом жили, "жопа боліла". Хлопчику то в книжці 5-6 років і синому моєму зараз 5 - це страшно.

Зараз я все більше на детективах сиджу - зарядка, чи то "розрядка" для мізків. Читаєші вираховуєш на якій сторінці вбивцю знайшла, і дуже приємно робиться, якщо розрахунок виявився неправильним.

Та нещодавно прочитала книжку Агати Крісті "Расскажи мне, как живешь" і була вражена - не детектив. Повість розказувала про розкопки, в який автор приймала участь наперододні 2-ї Світової війни у Сирії. Мало того що розповідь про розкопки була цікава (копали теллі, тобто кургани, з доісторичних часів, а це 3-5 тис. років тому), а ще описувались звичаї і життя людей в той час у такій цікавій країні, як Сирія. Я ніколи не думала, що курди так відрізняються від арабів. Що між тими самим арбами, вірменами, курдами існувала кривава ворожнеча і на розкопках їх заставляли здавати зброю. Книжка написана весело і цікаво, і з явною любов'ю авторки і до тих місць і людей які її оточували.

Опубліковано

Ось тут невеличкий перелік того, що я маю в електронному варіанті.

Наперед хочу попросити вибачення за не зовсім впорядкований файл:не за алфавітним порядком і назви на трансліті. Просто так воно в мене зберігалося, а порпатися з виправленнями влом. :)

murakami_haruki_slushai_pesnyu_vetra.rtf

verber_bernard_den_muravya.rtf

verber_bernard_tanatonavty.rtf

verber_bernard_revolyuciya_muravev.rtf

yeko_umberto_imya_rozy.rtf

Герман Гессе - Сиддхартха.DOC

murakami_kafka_na_plyaje.rtf

verber_bernard_nashi_druzya_cheloveki.rtf

verber_bernard_muravi.rtf

verber_bernard_poslednii_sekret.rtf

verber_bernard_my_bogi.rtf

bojnya.txt

Герман Гессе.doc

gesse_stepnoyi_volk.rtf

peresreverte_arturo_flamandskaya_doska.rtf

kundera3.doc

Бессмертие.doc

Милан Кундера.doc

Рэй БредбериМарсианские хроники.doc

oye_kyendzaburo_opozdavshaya_molodezh.rtf

meterlink_moris_sinyaya_ptica.rtf

Dashvar_Selo_ne_lyudi.zip

Опубліковано

А я з радістю перечитаю "Марсіанські хроніки" і "Синього птаха" Метерлінка :rolleyes:

Caprichos, дякую :).

Мені цікаво чи читав хтось "Мовчання" Муракамі. Прочитала відгук і захотілось почитати. Буду дуже вдячна, якщо хтось викладе.

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...