День перемоги - 9 Травня ... Свято?

[Oberegy]

11 хвилин тому, sergkots сказано:

Скажи це тим чиїх дідів закатували в нквс, вислали в сибір.

А мого діда забрали на фінську (вінничина). 

Може пора вже в головах теж проводити декомунізацію?

згадався Шевченко

"О роде суєтний, проклятий,

Коли ти видохнеш?"

[Oberegy]

1 година тому, jack74 сказано:

@Lisovic ти в танку? До чого тут ПОЧАТОК війни?!?! На УКРАЇНУ напали 22-го ЧЕРВНЯ!!!

Ви ще скажіть, що 9 травня кінець війни. Я про світову війну, звісно. А при совку і правда наплодили міфів, щоб виправдати свої ганебні дії. Тому й не святкували довго ніякі дати, бо були живі ще ті, хто пам*ятав.

[Smith]

Так, фото як фото - обмін люб'язностями представників дружніх армій. А в принципі, нічого такого: "Нам объявили, что Киев бомбили и началася война...". А потім знову глянути на ті фото.

Показати прихований контент  

Hide  

[Volyniaka]

257 723 498 лише одних гудзиків було передано по ленд-лізу!

 

[Volyniaka]

8 мая - правильный подход

[Volyniaka]

1 година тому, Volyniaka сказано:

8 мая - правильный подход

 

[Гість rl72]

Громадське Харків Hromadske.kh

Як відрізнити реального ветерана Другої світової від того,що лише хоче ним здаватись?

8 і 9 травня на вулицях українських міст (і Харкова теж) з'являться як люди, які дійсно брали участь у Другій світовій, так і ветерани «взяття Рек`явіка».

Зробили невелике відео про те, як відрізнити одних від інших:

 

 

 

 

[romaxa11]

Ряженные за нас счёт, или Сколько осталось ветеранов

 

В преддверии 9 мая начинаются споры о наследии второй мировой войны, уважении к её участникам. Правительство, местные органы власти считают своей обязанностью «вспомнить о ветеранах», ветеранские организации — напомнить о себе. Но вот странно, говоря о «памяти», стороны не могут сойтись даже в элементарном – оценке количества тех, кого «помнят». Странная ситуация, особенно, если учесть, что за каждым «ветераном» прописаны несколько пунктов затрат бюджетов различных уровней. Попробовав разобраться с цифрами я пришёл к удивительным выводам — точных данных в стране нет. Зато есть регулярные выплаты и политическая игра на теме войны.

Давайте разбираться со статистикой

Журналисты издания «Новинарня» отослали запросы в Минсоцполитики и пенсионный фонд Украины с просьбой дать цифры — количество ветеранов и лиц, приравненных к ним. Ответы, например меня, несколько обескуражили:

• Согласно данным Министерства социальной политики Украины количество ветеранов войны в стране (по состоянию на 01.04.2017) составляло 1 230 778 (один миллион двести тридцать тысяч семьсот семьдесят восемь человек). Ещё 2381 человек подпадают под категорию «жертвы нацистских преследований».
• Пенсионный фонд даёт немного другие цифры — 811 826 на которых распространяется действие закона «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Из них: инвалиды войны и лица, приравненные к ним 117897 человек; участники боевых действий — 128 421; иные категории, на которых распространяется действие Закона — 196 141 человек (+ несколько десятков граждан, получающих льготы за заслуги перед Родиной)

Два ведомства дают цифры разного порядка: 1,23 млн, как ни крути, но больше, чем 0,81 млн человек. Это объясняется спецификой украинского законодательства. В Минсоцполитики особо подчеркнули, что не имеют инструментария выделения ветеранов Второй мировой из общей статистики, поскольку при выдаче ветеранского удостоверения не предусмотрена указание ветераном какого конфликта является человек. Процесс регулируется соответствующим Положением, принятым Кабинетом Министров. Данным положением, как отмечает Минсоцполитики, «не передбачено проставляння відмітки у посвідченні ветерана війни про пункт статті Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за яким їм встановлено відповідний статус, що не дає можливості виокремити із загальної кількості ветеранів війни, зокрема ветеранів Другої світової війни».

Закон Украины «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» – документ в 1993 году пытались создать универсальным, который бы не разделял ветеранов различных войн на категории. Ввели простые понятия «ветеран войны», «участник боевых действий», при этом спорные моменты (как, например РККА и УПА) отдали «на откуп» Кабинету Министров.

Теоретически можно оценить количество ветеранов Второй мировой хотя бы по возрастному критерию. Тем более, что дата последнего призыва в РККА известна — ноябрь 1944 года. Забирали лиц, которые достигли 18 лет. Это означает, что тем, кто теоретически носил военную форму по состоянию на 09.05.1945 года должно быть сегодня 90 лет и больше (детей полка, на самом деле, было не более тысячи на всю многомиллионную армию). Но на пути верификации количества нас ждёт ещё один неприятный сюрприз – Укрстат не даёт в табличном формате данные по населению страны по годам рождения. По крайней мере, я не нашёл. Есть лишь возрастно-половая пирамида населения с данными по 2016 год включительно. Взяв калькулятор в руки подсчитал, что по состоянию на 01.01.2016 года в Украине проживало 180 397 человек в возрасте 90+. Из них лишь 41819 мужчин.

Теперь сравниваем даты: Пенсионный фонд даёт 117897 инвалидов войны — тех, кто получил инвалидность вследствие участия в боевых действиях (либо попадания в зону боевых действий). И ещё 128 421 участников боевых действий-пенсионеров. В сумме получаем 246 318 человек. Но в Украине в живых осталось лишь 180 397 потенциальных участника войны – это если считать, что не было УПА, а всё население страны, оставив детей пошло на фронт. Мне одному кажется странным, что количество ветеранов, получающих пенсии и пособия несколько больше, чем количество оставшихся в живых украинцев, которые теоретически могли стать ветеранами?

Все эти 246 тысяч называются ветеранами. И все они к 9 мая ждут подарки, уважение, цветы. Они же выступают перед детьми и взрослыми, рассказывая о героической молодости.

Эти же люди получают и «выплаты» к праздничной дате. Например, инвалиду войны положена разовая помощь в 2700 — 3500 гривен, участнику боевых действий — 1200 гривен. Усредняем сумму, сведя её к 2000 гривен и умножаем на разницу количества «ветеранов и инвалидов» с теми, кто теоретически мог успеть принять участие в войне (65291). Получается, что к 9 мая Кабинет Министров под видом помощи участникам Второй Мировой выплатит не менее 130 582 000 (сто тридцать миллионов пятьсот восемьдесят две тысячи гривен) тем, кому эти деньги не положены. Сто тридцать миллионов гривен в воюющей стране. Украина воистину богатое государство!

Мне сейчас возразят, мол, не все из 246 тысяч участвовали во Второй мировой. Справедливо, как справедливо и то, что разделить «ветеранов» по категориям сегодня невозможно. Тем не менее эти люди получают государственные выплаты за те действия (победу над фашизмом), к которым не имеют отношения. Более того, среди этих 246 тысяч (как и участников боевых действий, возрастом помладше) есть те, кто получил статус за участие в военных преступлениях. В том числе за войну против миротворческого контингента ООН во время войны в Корее. Норма, зафиксирована, естественно, в подзаконных актах. В 2014-15 годах, когда шли споры о включении в текст закона строк об участниках АТО, нормативный акт изменили, а вот постановление Кабмина, традиционно, забыли. Я не поленился поднять данные и, честно говоря, был шокирован. Ветеранами войны, согласно данного закона являются, кроме всего прочего:

• участники боевых действий в Западной Украине, Беларуси, Латвии и Литве — так называемые борцы с бандитизмом. То есть те, кто уничтожал антисоветское подполье и партизанское движение (УПА, Чорны Кот и БВА в Беларуси, Лесных Братьев в Литве и т. д.)
• Участники «освободительного похода» в Западную Беларусь и Украину 1939 года, когда РККА в союзе с нацисткой Германией разделила Польшу.
• участники подавления антисоветского восстания в Будапеште (1956 год) — те самые, которые из танков расстреливали жилые дома
• участники боевых действий в Северной Корее в 1950-1953 годах. Напомню, что тогда советская армия (которой «там не было») воевала против Миротворческого контингента ООН (!!!)
• участники боевых действий в Камбодже 1970 года, в результате которых к власти окончательно пришли «красные кхмеры», уничтожившие ни много ни мало 2,75 миллионов человек.
• участники подавления восстания в Чехословакии 1968 года и дальнейшей оккупации этой страны.

Интересно и другое — в силу политических веяний украинские чиновники сегодня говорят о «ветеранах Второй мировой войны». Но, господа, в законе этого термина нет – есть Великая Отечественная — война с 1941 по 1945 годы. Возможно, поэтому в числе ветеранов в Украине не признаются участники войны Польши и Чехословакии против Германии и её союзников в 1938-1939 годах, антинацистского партизанского движения на территории западных регионов страны в 1939-1941 годах.

Где вы, герои декоммунизации?

Сказать, что я был шокирован, прочитав это — не сказать ничего. Два года назад я писал небольшой текст «Когда закончилась Великая Отечественная война», анализируя российское законодательство. Там тоже есть передёргивание истории и попытка записать в ветераны посредством приложения к закону, участников ряда конфликтов. Но даже в России не додумались уравнять ветеранов ВОВ и военных преступников Камбоджи, нет там упоминаний о чешском походе. Это есть сегодня, в современной демократической Украине которая ведёт политику «декоммунизации». Увы, разочарую любителей переименовывать улицы и радостно почивать на лаврах – декоммунизация должна означать чуть больше – кропотливое копание в законах, чтобы сделать невозможными манипуляции с историей. Но это, конечно, не интересно — просто переименовать получается быстрее и красивее. А там и медальку можно на грудь прицепить. Тем временем страна будет продолжать тратить колоссальные деньги на поддержку «ветеранских организаций».

Считаем деньги.

Например, в этом году Кабмин выделил 882 миллиона гривен на помощь участникам Второй мировой войны – это разовые выплаты. Не меньшая (а то и большая) сумма заложена бюджетах различных уровней на поддержку местных организаций ветеранов. Что неудивительно — те, активно апеллируют к своей численности, кричат о памяти, борьбе с фашизмом и так далее. У правительства и политиков в Верховной Раде нет или политической воли и навыков арифметики, чтобы просто сравнить цифры. Судите сами, на сайте киевской организации ветеранов говориться, что по Украине на учёте состоят 2 080 060 (два миллиона!!!) участников войны и ещё 9 миллионов ветеранов труда (то есть, практически все пенсионеры в Украине являются ветеранами труда, что абсурдно само по себе). Правда, в 2016 году данная организация привела другие цифры: в газете «Ветеран Украины» (№6(524) март 2016 г ) говорится, что на 1.01.2016 в организации было 932.276 участников войны. То, что на 1.01.2016 в Украине проживало лишь 180 397 человек (и линь 41 тысяча мужчин), которые в 1941-1945 могли попасть в армию, ветеранскую организацию смущает мало.

Причина в политическом весе и бюджетных деньгах. Точнее говоря, причина просто в деньгах. Не секрет, что различные массовые мероприятия проходят за счёт местных и государственного бюджетов. Цена вопроса (только поддержки ветеранских организаций и распределение помощи через них) — не менее 1 миллиарда гривен в год. Ещё примерно столько же идёт опосредованно (бесплатное предоставление помещений, услуг транспорта и так далее). Власть ведь не может «отказать миллиону ветеранов ВОВ». То, что таковых не может быть более 180 тысяч как то не особо задумываются. Типичный пример добавления местных денег к государственной копилке — информация с сайта Полтавской ОГА с анонсом выплат ветеранам Второй мировой «Цього року грошову допомогу всього отримають близько 55 тис. ветеранів війни, які проживають на території Полтавської області.» Пятьдесят пять тысяч ветеранов в одной только области — вот это масштаб учёта мёртвых душ! Ради справедливости, стоит заметить, что такая ситуация наблюдается во многих других городах.

В итоги каждый год из государственного и местных бюджетов уплывают сотни миллионов гривен. Миллиарды гривен уходят на поддержку псевдо-ветеранов. Моих денег , как плательщика налогов, ваших денег. И пока борцы с коммунизмом спорят о названиях сёл и местечек, бюджет, утверждённый с их участием продолжает спонсировать выплаты и льготы участникам, в том числе военных преступлений. Можно выпустить значок с маком и датой 1939-1945, но «забыть» изменить закон, в котором НЕТ «Второй мировой», а есть «Великая отечественная 1941-1945» и «борьба с бандитизмом в Западной Украине», но нет, например, борцов с фашизмом 1939-41 годов, не говоря уже об УПА.

Я понимаю необходимость благодарности ветеранам. Я однозначно согласен, чтобы доля моих налоговых отчислений (значительная доля) попала в кошелёк к борцу с фашизмом. Но я категорически против, чтобы мои деньги шли по «спискам ветеранских организаций», либо «сводным таблицам Кабмина».

Отгремят праздники — пора менять закон и начинать считать деньги налогоплательщиков. Прошу считать данную текст официальным требованием к депутатам со стороны того, кто платит им зарплату — налогоплательщика.

P.S. А отличить настоящего ветерана легко. В 1985 году орденом Великой Отечественной Войны 2 степени наградили всех, кто был в форме (в том числе тыловые части) в 1941-1945. Если ордена на груди ветерана 2 и более — значит это участник войны (до 1985 награда давалась за подвиги на фронте). Кроме орденов у ветерана должна быть медаль «За победу над Германией» (давалась всем), либо «За победу над Японией» (участники Японского похода 1945). Если перед вами человек с такими медалями, орденами, скажите ему спасибо, поклонитесь. Если нет — пройдите мима и сплюньте — вы увидели ряженного.

Текст опубликован на Хвыли

---

Послесловие или сравнение

В процессе подборки данных удивился ещё раз - в Беларуси (про которую говорят, что она советская) количество ветеранов по состоянию на май 2017 10 746 (десять тысяч семьсот сорок шесть) человек. Просто там давно решили не раскидывать деньгами - поимённый учёт и проверка с отсевом ряженных оказались выгодным делом.

[Гість]

В 09.05.2016 at 20:01, Electronshik сказал:

 

Для мене це день пам'яті. Щоб ніколи не повторився цей кошмар.

Вічна пам'ять загиблим героям.

[Zheny@]

1 година тому, romaxa11 сказано:

поимённый учёт и проверка с отсевом ряженных оказались выгодным делом.

а якщо увмікнути в мозку математику за 3-й чи 4-й клас, то можна порахувати, скільки мало би бути років тому ветерану???

Справжніх = бойових = 0,01%

Все решта - діти війни і прирівняні, які фактично, ними не являються.

 

 

 

 

[romaxa11]

У нас враховуючи лнрднр і крим тільки 41 000 чоловік, що мінімально підходить по віку, тобто має 91 рік і більше. З них до реальної війни з німцями відношення має максимум 10 000 -15 000. А фінансуються ветеранські організації з цифри 1 200 000 ветеранів - це трешак повний.

[igorgame]

48 минут назад, Andualex сказал:

бойових офіцерів там вже майже намає, а ветеранів зображають пенсіонери НКВС і МГБ

Я ходив туди не за для того щоб на ветеранів подивитись і не підрахувати скільки їх залишилось, а в мене два діда воювало і я вшановував їхній подвиг і пам'ять про них!

[snouden]

Не був в місті, хлопці , ну як все пройшло ?

Не як в 2011 році ?

 

 

 

 

[igorgame]

2 часа назад, snouden сказал:

Не був в місті, хлопці , ну як все пройшло ?

Не як в 2011 році ?

Не був? То не провокуй фотками!!!

P.S. Мабуть в одному з рядків сам йшов, що такі фото зберіг і публікуєш?

[snouden]

Ну взагалі-то це фотки з широкого загалу. Але є багато всякого в мене, ти правильно здогадався  

Ну і тебе забув спитати що мені робити  

 

[jurgen007]

Пам"ятаю як нас з братом малими відвозили до баби в Колкі на літо, знайшли на горищі медалі покійного діда в якійсь коробці, "За взятие Берлина" і інші, він їх ніколи не одягав і побєду не святкував, хоч пішов на війну в 43му добровольцем - його рік вже не підпадав під мобілізацію. Пішов не з почуття патріотизму до нової советскої родіни, в такий спосіб доводилось рятувати сім"ю від сибіру. Хоча врятувати вдалось лише частково - старшу дочку в 47му заарештували і розстріляли - була в УПА, а сину дали 25 років таборів - 16 річним хлопцем був кілька днів у лісі поки втік - бандерівці взяли копати схрони. Тоді більшість справжніх ветеранів, ті яких під кулеметами заградотрядів гнали на німецькі кулі  День Побєди так само не святкували. В колонах ішли добре збережені і вгодовані колишні НКВДисти, всякі стребки - ті що вбивали українських патріотів після війни, червоні партизани - грабували мирне населення на окупованих територіях, і на меморіалі в Луцьку поховано в основному цей контингент.

[snouden]

Вони тоді розкручували мульку про цю копію прапора, типу це копія прапору встановленого над рейхстагом, а тому вже типу не радянський прапор а "прапор перемоги"

[MACCEN]

Скажу так, на мою думку це свято, те що зараз хтось хоче переграти, що краще б німці завоювали б європу, і зараз от би зажили.

Нехай поїдуть тоді в освенцим, і так далі, зараз легко переписувати історію, навіть німці зберегли її для своїх нащадків, тому треба до цього простіше відноситись.

[snouden]

Вати ще дуже багато навіть в Києві, будемо відверті - українська влада ще тримається на соплях

Але головне що втратили вже моральну перевагу - українці відчули що їх можна бити, чого не було мабуть з часів визвольних змагань початку ХХ ст. (Упа це все таки підпілля)

так що зараз не робити помилок і перемога буде за нами

 

[Slavco]

Згадаймо, пом'янімо, помолимось ( хто вірить);  для чого срач... Хто кого визволяв -годував, стріляв, різав, бив, гвалтував.. Певно, все було, і з усіх боків. Бо то війна. І Людей там полягло звідусіль,  прапорами сьогодні, рахую, не треба махати -  іх варто приспустити... Миру нам!

[phantom]

22 minutes ago, Slavco said:

Згадаймо, пом'янімо, помолимось ( хто вірить);  для чого срач...

 

Тому що питання вже давно заполітизоване та заідеологізоване.

 

Особисто для мене в свій час було цікаво дізнатися, що свято це почали святкувати лише в 60-их, а до цього ніби і не було перемоги, ніби і не потрібно було нікого вшановувати ...

[romaxa11]

Велика вітчизняна війна - це невеличкий фрагмент Другої світової війни. Гітлер напав спочатку на Чехію, потім на Австрію, не зміг її захопити, але в 39-му захопив поряд з половиною Європи, потім поділ Польші між гітлером і сталіном, напад союзу на Фіндяндію, окупація Західної України, Прибалтики. Ось, а тепер починається Велика вітчизняна, йде до 45-го року, закінчується, але Друга світова ще триває до вересня, коли США скидає бомби на Японію, після чого вона капітулює. Ось тепер кінець Другої світової. Закінчення Другої світової срср було важко святкувати, бо потрібно було пояснювати дуже специфічний вступ. Легше було його упустити і почати "Германія вєроломно напала на ...". Слід зрозуміти, що перемога над фашизмом не стала перемогою для половини країн Європи, бо ознаменувала окупацію срср, з розстрілами, диктатурою, тоталітаризмом і мілітаризацією людства. Перемога в срср також ознаменувалась масовими розстрілами полонених, як зрадників батьківщини, розстрілами ворогів народу, репресіями і депортаціями мільйонів людей. Тому "святкування перемоги над нацизмом" - це повністю радянський колоніальний маркер, який для сучасної України зовсім не був перемогою. України, яка до нацистів була знищена радянським Голодомором, розкуркуленням і репресіями, піддалась новим репресіям. Але якщо спочатку в рулетку попав схід України, то після побєди - захід. Перемога відкрила колосальні можливості для знищення народів в середині срср, їх депортації, асиміляції, переселення. В оселі вистріляних-виселених українців, литовців, латвійців весело заїхали російськомовні визволителі, в визволених від людей будинках щедра радянська влада відкривала рядянські школи, комітети. Почало буяти братство всіх народів під проводом старшого брата. Хтось казав, що святкувати побєду стали в 60-х. Справа в тому, що тільки на початку 60-х кількісний склад внутрішніх і інших військ перевищив кількість ветеранів і починати гонку пропаганди вже було безпечніше.

Вище вказали унікальний висновок цієї перемоги:"пішов добровольцем щоб сім'ю не вислали чи розстріляли" - ось така радісна перемога.

[romaxa11]

Святкуючи день пабєди, не забуваємо американський лендліз для срср на десятки мільярдів тодішніх баксів, що зараз просто важко уявити в грошовому еквіваленті; забуваємо війну в Атлантиці, в Тихому океані, забуваємо танкові баталії в Африці, авіабомбардування Лондона, висадку в Нормандії, Перл-Харбор; збройні опори захоплених країн. А це все епізоди, що виснажували нацистів точно не менше ніж війна з срср. А суворвський Лєдокол? Для росії дєнь пабєди це - зомбі-культ для програмування ширнармас до великих військових звершень обронного характеру на чужій території. Веселе свято з героями, перемогами без копання в фактах, плюс колосальні кошти осввоєнні на цьому фестивалі. Чи це наш шлях?

[Гість rl72]

 

 

[sergkots]

Є у нас таке:

Цитувати

Кодекс України про адміністративні правопорушення, 
 Стаття 186-1. Незаконні дії щодо державних нагород
Купівля, продаж, обмін чи інша оплатна передача ордена, медалі, нагрудного знака до почесного звання, а так само їх привласнення або носіння особою, яка не має на те права, чи незаконне зберігання -
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Коли і кого покарали? Чи шавкам собакова потрібен чарівний пендаль?