Війна, ч 3 (дай Бог остання й переможна)

[Smith]

Називається - "Знайди 10 відмінностей". Цікава стаття з екскурсом до історії.

"Польська карта" Гітлера, або Як починаються війни

75 років тому, о 4 годині 45 хвилин 1 вересня 1939 року нацистська Німеччина без оголошення війни вторглася в Польщу. Виступаючи в рейхстагу, Адольф Гітлер виправдовував свої дії систематичним порушенням Варшавою німецько-польського кордону.

Ця дата увійшла в історію як початок Другої світової війни, що тепер здається доволі спірним твердженням. 23 серпня відзначалася ще одна "кругла дата" — теж 75 років тому народний комісар закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов і міністр закордонних справ Німеччини Іоахим фон Ріббентроп підписали Пакт про ненапад, який частіше називають "пактом Молотова—Ріббентропа". Таємний протокол до нього розмежував сфери впливу Москви й Берліна у Східній Європі. Долю Другої Речі Посполитої було вирішено. 9 вересня 1939 р. В.Молотов привітає нацистів із вступом у Варшаву. 17 вересня розпочнеться "визвольний похід" Червоної армії, яка анексувала Західну Білорусію й Україну. "Буржуазній" Литві "подарували" Віленську (Вільнюську) область, щоб через неповний рік поглинути всю країну разом із Латвією й Естонією... Через 20 днів, коли агонія Польщі була вже доконаним фактом, 28 вересня 1939 р., здавалося, антагоністи — нацисти й комуністи — підписали угоду "Про дружбу і кордон". Східну Європу остаточно поділили між двома диктаторами. Гітлер і Сталін продовжать із 22 червня 1941 р. з'ясовувати стосунки вже на полі бою, після майже двох років міцної дружби. Ми розповімо про "польський вимір" Другої світової війни та її передісторію, торкнувшись в основному зовнішньополітичних аспектів...

Польща відроджує національну незалежність. Перша Річ Посполита втратила її внаслідок тривалого економічного занепаду, анархії в державному управлінні, дуже гострих соціальних суперечностей, а також низки зовнішньополітичних чинників у другій половині XVIII — на початку ХІХ ст. Але поляки ніколи не мирилися із втратою державності, про що свідчили повстання 1794, 1830—1831, 1848 й 1863—1864 рр.

…Польська громадськість позитивно зустріла звістку про те, що декларація конференції глав держав Антанти, прийнята на початку липня 1918 р. у Версалі, розглядала "утворення польської єдиної незалежної держави зі своїм виходом до моря" однією "з умов міцного і справедливого миру та правопорядку в Європі". Наприкінці серпня того року, згідно з декретом РНК Радянської Росії, підписаним В.Леніним, вона стала незалежною державою. Біля колиски цієї історичної події стояли Англія, Франція і Радянська Росія, які з часом визначатимуть перспективи подальшого існування Польщі.

У травні 1919 р., згідно з рішеннями Паризької мирної конференції, країни — переможниці в Першій світовій війні, анексувавши Данциг (Ґданськ) у Німеччини, підтвердили статус "вільного міста" під управлінням Ліги Націй. Вихід до Балтійського моря молодій державі забезпечував лише вузький "Польський коридор". Але він відділяв Східну Пруссію від решти території Німеччини й разом із Данцигом був постійним джерелом польсько-німецької ворожнечі.

Гітлер пропонує Польщі дружбу. Це питання гостро не стояло в період існування Веймарської республіки. Обом державам треба було вирішувати внутрішні проблеми. Після приходу нацистів до влади в Німеччині в січні 1933 р. відносини з поляками набувають для німців важливого значення. У травні того року фюрер запевнив польського посланника в Берліні, що хоче миру з його країною, а в спільному німецько-польському комюніке було оголошено про намір нацистського уряду "діяти в суворих рамках наявних договорів". Ніби на підтвердження сказаного в листопаді 1933 р. Гітлер заявив про небажання нападати на територію Польщі й запропонував розпочати переговори для вирішення всіх спірних питань.

Уже в січні 1934 р. було підписано Пакт про ненапад на 10 років, який подавали у ЗМІ як початок "історичної ери дружби". Під час його підписання Гітлер назвав Польщу "останньою барикадою цивілізації проти небезпеки більшовизму". Ця угода стала великим успіхом нацистської дипломатії, започаткувавши вихід Третього рейху з зовнішньополітичної ізоляції, в якій він перебував із часу приходу Гітлера до влади, а також сприяла укладанню двосторонніх договорів Німеччини з іншими сусідніми державами.

Цей дипломатичний крок дозволив Берліну мати вільні руки для продовження своєї зовнішньої політики в тому напрямі, "в якому її було призупинено 600 років тому". І Гітлер не вважав себе зобов'язаним виконувати "всілякі пакти про ненапад та дружбу, яких від мене вимагатимуть" і які, "хай найбільш урочисті", "коли-небудь повинен буду порушити". Загалом, фюрер "жодної хвилини серйозно не думав про угоду з Польщею", яка потрібна була "лише доти, доки мені можуть загрожувати на Заході".

Обговорення підписаного договору між сусідніми державами проходило під акомпанемент цинічних заяв німецьких політиків про отримання Німеччиною "Польського коридору". Польща його віддасть, переконавшись, що Париж відвернеться від Варшави, зрештою, вона "одержить територіальні компенсації". Польському керівництву недвозначно натякали, що воно своїм ставленням до німців порушує "передумови своєї самостійності".

До певного часу нацисти

не пред'являли відкрито полякам територіальних претензій. 1935 р. Герман Герінг під час приїзду в Польщу "на полювання" у розмові з Юзефом Пілсудським "подав думку про спільний німецько-польський похід на Росію, вказавши на вигоди, які ця акція дала б Польщі в Україні". 1936 р. Іоахім фон Ріббентроп заявив, що "Гітлер розігрує польську карту у своїй зовнішньополітичній грі".

Польща має оплачувати рахунки за дружбу з агресором. Сигнал про це їй, що не відмовляється "добровільно або вимушено" брати участь у німецько-радянській війні на боці нацистів, прозвучав відразу ж після Мюнхенської змови. 24 жовтня 1938 р. І. фон Ріббентроп заявив Ю.Липському, польському послу в Берліні, що настав час "завершити розпочату маршалом Пілсудським та фюрером справу" шляхом "комплексного врегулювання" польсько-німецьких відносин. Було чітко заявлено, що Данциг слід приєднати до Третього рейху, зберігши економічні пільги в місті для Польщі, а через "Польський коридор" треба провести екстериторіальну автостраду й залізницю, що з'єднають Східну Пруссію з рештою Німеччини. Передбачалося продовжити дію пакту 1934 року на 25 років. Загалом, планувалося проводити "спільну політику стосовно Росії на базі антикомінтернівського пакту". Поляки могли в майбутньому отримати частину радянської України.

Відповідь не забарилася: 19 листопада 1938 р. Липський повідомив Ріббентропу, що "з внутрішньополітичних причин міністрові закордонних справ Беку було б важко погодитися на приєднання Гданська до Німеччини. Але уряд готовий іти назустріч німецьким вимогам". Уже тоді нацисти могли, образно кажучи, стукнути кулаком по столу. Але, як зауважив Л.Ноель, посол Франції в Польщі, "гітлерівська імперія вважала за розумне не надто налягати на цю справу".

Початок 1939 р. зовні не віщував змін у намірах Третього рейху щодо Польщі. У січні в Берліні відбулася зустріч Гітлера й Бека, під час якої фюрер запевнив співрозмовника в непорушності положень пакту 1934 р., у своїй особистій зацікавленості у збереженні сильної Польщі, яка повинна тримати на російському кордоні боєздатну армію.

Та нацистські лідери продовжували наполягати, що проблему Данцига й "Польського коридору", яка являє собою "надзвичайну психологічну складність для Німеччини з емоційного погляду", слід вирішити на користь Третього рейху. Їм сподобалося запевнення Бека, що, розглядаючи її, він не дослухатиметься до "опозиції в кав'ярнях". Плани Польщі стосовно "радянської України та виходу до Чорного моря нацисти зустріли з розумінням".

30 січня 1939 р. у промові, присвяченій шестиріччю приходу до влади, фюрер ще раз підкреслив значення німецько-польської дружби.

У лютому 1939 р. "віроломна" Польща, яка мала з Радами з 1932 р. договір про ненапад, а 1934 р. подовжила термін його дії на 10 років, уклала з СРСР першу торгову угоду, викликавши роздратування в Берліні. Було заявлено: "зовнішньо- і внутрішньополітичний розвиток подій у Польщі набув зовсім небажаної, з погляду берлінської політики, форми".

8 березня 1939 р. Гітлер оголосив про необхідність окупації Польщі, щоб "забезпечити Німеччину сільськогосподарськими продуктами та вугіллям", а 13 березня висловив упевненість, що Польща "за своїм станом і територіальним складом уже не може використовуватися проти Радянського Союзу навіть як допоміжна сила". Вкрай різкими висловлювання нацистського керівництва на адресу Польщі стали після остаточного захоплення німцями Чехословаччини.

15 березня наці ввійшли в Прагу, а вже 21 березня 1939 р. в Берліні Ріббентроп у жорсткій формі повторив Липському вимоги, висунуті в жовтні минулого року, наполягаючи на необхідності їх виконання для вироблення єдиної східної політики "захисту від більшовизму", яка б відповідала інтересам обох держав. 25 березня аналогічну позицію зайняв фон Мольтке, посол Німеччини у Варшаві, в розмові з Беком, який запевняв співрозмовника в готовності свого уряду йти на великі поступки нацистам. Проте несподівано 28 березня він же повідомив, що "інтервенція німецького уряду з метою змінити status quo у Данцигу розглядатиметься як напад на Польщу". Рішучості польським лідерам додало обурення народних мас нахабством агресорів і часткова мобілізація в країні.

У такій напруженій обстановці прем'єр-міністр Великобританії Невілл Чемберлен, виступаючи в палаті громад 31 березня 1939 р., заявив: "У випадку будь-якої акції, що постійно загрожуватиме незалежності Польщі і якій польський уряд, відповідно, визнає за необхідне вчинити опір своїми національними силами, уряд Його Величності вважає себе зобов'язаним негайно надати польському уряду всю підтримку, яка йому під силу". Такий демарш із берегів туманного Альбіону підтримав і Париж.

Але Великобританія надавала Польщі "незабезпечені гарантії", щоб показати їй залежність зовнішньої політики від Лондона, створити невпевненість у Берліні стосовно найближчих планів західних країн, виключити можливість нової польсько-німецької угоди і спробувати перемкнути нацистську агресію на Схід. "Нові зобов'язання, взяті вчора Англією, — коментувала впливова "Таймс" заяву Чемберлена, — не зобов'язують Великобританію захищати кожен дюйм нинішніх кордонів у Польщі. Вирішальне слово в цій декларації не "цілісність", а "незалежність".

Німецький напад на Польщу набуває реальних обрисів. 3 квітня 1939 р. фюрер затвердив "Білий план", яким передбачалося завдати головними силами вермахту потужних флангових ударів із кількох боків, щоб перешкодити організованому проведенню мобілізації та концентрації польської армії. Його остаточною метою було якнайшвидше усунути Польщу як політичну та військовому перешкоду для реалізації подальших загарбницьких планів. Військова підготовка велася таким чином, щоб "проведення операції стало можливим у будь-який час, починаючи з 1 вересня 1939 р.".

Нацистська пропаганда не переставала запевняти німецьких обивателів у необхідності приєднання Данцига, почесним громадянином якого 20 квітня 1939 р. став Гітлер, будівництва екстериторіальної автостради і залізниці, обурюватися, що невдячні поляки не розуміють цієї життєво важливої для арійської нації проблеми. На сторінках газет вміщувалися матеріали про дискредитацію та переслідування німецької меншини в сусідній державі, яких вона зазнає впродовж багатьох років. Ці факти порушення прав людини (часто фальсифіковані) було зібрано в офіційній "Білій книзі", виданій 1939 р.

Німецьке керівництво вирішило, що "чаша терпіння переповнилася" і треба вживати адекватних заходів. Виступаючи в рейхстазі 28 квітня 1939 р., фюрер повідав світовій спільноті про віроломство й підступність керівників Польщі, які за його спиною "виторгували" у Великобританії декларацію від 31 березня й відхиляють його пропозицію про врегулювання спірних територіальних питань. Тому нічого не залишалося робити, як анулювати німецько-польський договір про ненапад, підписаний 1934 р. Було денонсовано й англо-німецьку морську угоду 1935 р., але британці, при відомому розумінні інтересів Третього рейху, могли розраховувати на встановлення з ним дружніх відносин.

Наступні події підтвердили рішучий намір Німеччини вирішувати польське питання виключно військовим шляхом. Попри пропозицію поляків домовитися з нацистами "на принципах добросусідства", на нараді вищого командного складу армії та флоту 23 травня 1939 р. Гітлер уточнив дату вторгнення в Польщу, наказавши напасти на неї "за першої зручної нагоди". "Поляки — наш споконвічний ворог. Польща завжди стоятиме на боці наших противників, — аргументував він свою позицію. — Попри угоду про дружбу, в Польщі завжди думали про те, аби використати проти нас будь-яку нагоду".

Тим часом у Москві відбувалися англо-франко-радянські переговори для вироблення спільних кроків із протидії нацистській агресії в Європі. Погляд Польщі на цю проблему висловив її посол у Москві В.Гржибовський у розмові з М.Литвиновим. "Польща не вважає за можливе укласти пакт про взаємодопомогу з СРСР через практичну неможливість надати допомогу Радянському Союзу з боку Польщі, — розтлумачував він сталінському наркомові, — а тим часом Польща виходить із того принципу, що пакт про взаємодопомогу можна укладати тільки на умовах взаємності". Чіткіше висловився його безпосередній керівник Юзеф Бек: "Польський уряд стоїть на рішучій позиції не входити в жодні угоди з одним зі своїх сильних сусідів проти іншого, тобто ні з Німеччиною проти СРСР, ні з СРСР проти Німеччини".

Великобританію обтяжували зобов'язання стосовно Польщі, взяті нею у березні 1939 року, і вона шукала шляхів, щоб їх позбутися. У липні того ж року на Лондонській міжнародній конференції з китобійного промислу представники англійського кабінету провадили переговори з німецькими уповноваженими про "далекосяжні плани англо-німецької співпраці". Передбачалося підписати пакт про ненапад на 25 років, "поступово" повертати німцям втрачені після Першої світової війни колонії, визнати "специфічну зону інтересів Німеччини на континенті, оскільки це не обмежуватиме англійських інтересів", надати Третьому рейху англійську позику до 1,5 млн марок. Але фюрер мусив зобов'язатися не вдаватися в Європі до акцій, котрі "спричинили б війну, за винятком тих, на які він отримає згоду Англії".

Зважаючи на все, остання пропозиція, висловлена Гітлеру, не стосувалася Польщі. "Таємна" мета цього договору полягала в тому, писав Г.Дірксен, посол Німеччини в Лондоні, щоб дати можливість англійцям поступово позбутися своїх зобов'язань стосовно Польщі. Високопосадові чиновники з оточення Н.Чемберлена відверто визнавали, що угода про ненапад не тільки "хімічно розчинила б данцизьку проблему, а й уся Польща була б, так би мовити, залишена віч-на-віч із Німеччиною".

Остаточно долю Польщі було вирішено в серпні 1939 р. У першій половині місяця нацистське керівництво продовжувало закулісні переговори з представниками Великобританії про умови укладання широкомасштабного політичного й економічного договору, після чого Герінг зустрівся з представниками ділової еліти Англії, знайшов із ними спільну мову і навіть планував перетнути Ла-Манш, щоб пояснити в Лондоні необхідність зміцнення зв'язків двох великих держав. Тим часом начальник штабу верховного головнокомандування збройних сил Німеччини В.Кейтель продовжував уточнювати головні напрями ударів вермахту по польській армії, не забуваючи розпорядження фюрера, що наказ може бути даний будь-коли.

Наказ про початок операції проти Польщі о 4:30 ранку 26 серпня 1939 р. Гітлер віддав 22 серпня на нараді політичного і військового керівництва країни. У своїй промові він заявив, що знищення Польщі залишається першочерговим завданням, навіть якщо йому доведеться воювати і на Заході. Англія й Франція не допоможуть полякам, вони не зможуть блокувати Німеччину, їхній напад по "лінії Мажино" — неймовірний. "Я підготую на Сході мої загони "Тотенкопф" ("Мертва голова"), наказавши їм убивати безжально чоловіків, жінок і дітей польського походження, — ділився своїми планами фюрер. — Польща буде знелюднена й колонізована німцями". На заклик вождя арійської нації бути "твердими і нещадними" присутні відповіли ревом схвалення. Ад'ютант Гітлера Шмудт записав у протоколі: "Промову фюрера зустріли з ентузіазмом. Герінг вистрибнув на стіл і почав танцювати, як дикий".

Гітлеру не хотілося, аби щось завадило реалізації його загарбницьких планів. Його не влаштовувало, що Ріббентроп мав прилетіти в Москву для остаточного вирішення питання радянсько-німецького договору про ненапад 26—27 серпня, а не 23-го. "Напруга між Німеччиною та Польщею стала нестерпною, криза може вибухнути з дня на день, — переконував Гітлер Сталіна. — Вважаю, що за наявності наміру обох держав розпочати нові взаємовідносини не треба марнувати час". Радянський керівник почув крик душі нацистського лідера, і 23 серпня пакт Молотова—Ріббентропа було підписано. Два диктатори знайшли спільну мову…

Польщу не оминули увагою в цьому документі. "Питання про те, чи в обопільних інтересах збереження Польської держави та які будуть кордони цієї держави, — зазначалося в ньому, — може бути остаточно вияснене тільки впродовж подальшого політичного розвитку". Але ні Сталіну, ні Гітлеру незалежна Польща не була потрібна. У таємному протоколі до пакту підкреслювалося, що "у разі територіально-політичних змін в областях, які входять до складу Польської держави, кордон сфер інтересів Німеччини та СРСР приблизно проходитиме по лінії Нарев, Вісла і Сян".

Польському керівництву не було відомо, як розпорядилися долею його країни Гітлер і Сталін. Варшава стояла на антибільшовицькій позиції і своєю категоричною відмовою за необхідності пропустити через польський кордон радянські війська сприяла зривові переговорів Англії, Франції та

Радянського Союзу. Лише 23 серпня 1939 р., після повідомлення про приїзд Ріббентропа в Москву, дала згоду, але не на цей крок, а на те, щоб вивчити питання про радянську військову допомогу. Як заявив Бек, "ми впевнені нині, що у разі спільних дій проти німецької агресії співпраця між Польщею та Радянським Союзом, технічні умови якої ще належить визначити, не виключена (або можлива)".

Гітлера не підвело передчуття, що розпочати війну з Польщею так просто не вдасться, оскільки "в останній момент якась свиня підсуне пропозицію про посередництво".

25 серпня 1939 р. Е.Галіфакс, міністр закордонних справ Великобританії, і посол Польщі в Лондоні Е.Рачиньський підписали договір, відповідно до якого Берлін і Варшава брали на себе зобов'язання надавати одне одному негайну допомогу в разі прямого чи непрямого нападу з боку "якоїсь європейської держави". У додатковому таємному протоколі пояснювалося, що під "європейською державою" малася на увазі Німеччина. Але німці й так зрозуміли, про кого йдеться, і були приголомшені несподіваною новиною. Засмутила й звістка з Рима про те, що Беніто Муссоліні не готовий підтримати свого союзника через неготовность до бойових дій італійської армії.

Війська вермахту отримали наказ фюрера зупинитися. Офіцери-зв'язківці мусили машинами наздоганяти з'єднання вже на марші, а частина їх майже вийшла на вихідні позиції. У кількох випадках повідомлення про припинення руху не встигло дійти вчасно, і на деяких ділянках кордону нацистські війська почали "спецоперації": перестрілку, руйнування тунелів, мостів, шляхів та інші провокації. Поляки мовчали.

Гітлеру, стурбованому тим, що його переграли, необхідно було "усунути англійське втручання". 25 серпня 1939 р. він зустрівся з Н.Гендерсоном, послом Великобританії в Берліні, і заявив йому про своє бажання в інтересах "європейського миру" припинити образливі випади поляків проти Німеччини. Через нього Лондону було запропоновано широку співпрацю. Того ж дня відбулася розмова з Р.Кулондром, французьким послом у Німеччині, якому було заявлено про виняткову повагу до його країни та бажання мати з нею добросусідські відносини. Але невдовзі іноземні дипломати переконалися у намірах фюрера йти своїм шляхом до кінця.

Про те, що умови англо-польського договору, підписаного 25 серпня, являли собою, як і декларація 31 березня

1939 р., "незабезпечені гарантії", свідчить відповідь англійського уряду, надіслана Гітлеру. У ній повідомлялося: "уряд Його Величності сподівається, що німецький канцлер не розцінить скрупульозне врахування урядом Його Величності своїх зобов'язань щодо Польщі як його небажання використати весь свій вплив для того, аби сприяти досягненню рішення, яке було б прийнятним як для Німеччини, так і для Польщі". Англія брала на себе зобов'язання умовити Польщу розпочати діалог із Третім рейхом.

Гітлер переконався в тому, що Англія, а також Франція не бажають конфліктувати і шукають шляхів до згоди з ним, вважаючи, що він спрямовує свою країну "до повного виконання її місії у спільній справі цивілізації". Керівники військової розвідки доповідали йому, що у Великобританії проведено часткові мобілізаційні заходи, але ознак направлення військ на континент не виявлено. Не було помічено і пересування до німецького кордону французьких військ. І вже 28 серпня фюрер прийняв остаточне рішення здійснити напад на Польщу вранці 1 вересня 1939 р., про що він віддав наказ керівництву вермахту.

Зрозуміло, що фюрер вирішив вдати з себе "голуба миру з пальмовою гілкою у дзьобі". 29 серпня 1939 р. він повідомив Н.Гендерсону про згоду на прямі переговори з Польщею. Було вироблено документ із 16 пунктів, який мав стати умовою для підписання угоди з усіх спірних питань. Документ передбачав, крім попередньої вимоги приєднання Данцига до Третього рейху, і нові — проведення плебісциту на території від Балтійського моря по лінії Квідзін, Грундзьондз, Хелмно, Бидгощ. Німеччина мала отримати право на екстериторіальну залізницю й автостраду навіть у тому разі, якщо ці райони відійдуть до Польщі. Англія і Франція мусили переконати польське керівництво відстрочити мобілізацію, призначену на 29 серпня, на два дні. Повноважний представник із Варшави мав прибути в Берлін не пізніше опівночі 30 серпня 1939 року.

Представника польського уряду в призначений час у Берліні не дочекалися. Варшава обіцяла відповісти на запропоновані умови тільки до полудня 31 серпня. Ріббентроп отримав особливе задоволення спочатку о 13:00 31 серпня відмовити в зустрічі Липському, який намагався порозумітися з ним стосовно цих питань, а потім увечері того самого дня прийняти його, щоб, вияснивши в нього про відсутність необхідних повноважень для проведення переговорів, відразу ж перервати марну розмову. Через кілька годин послам Великобританії і Франції повідомили про німецькі пропозиції до Польщі, а також про небажання її лідерів прилетіти в Берлін для їх розгляду, про що німці дізналися з екстрених повідомлень по радіо.

Гітлер знову одягнув військову форму. Виявляється, вона була для нього завжди "дорога і священна". У промові по радіо з рейхстагу 1 вересня він пообіцяв арійській нації не знімати її "доти, доки не буде здобуто перемогу, оскільки поразка для мене рівносильна смерті". На той час уже було відомо про інсценований напад групи німецьких карних злочинців, перевдягнених у форму польських солдатів, на радіостанцію в містечку Гляйвіц і відданий о 6:30 ранку того ж дня наказ фюрера про напад на Польщу. Так починалася Друга світова війна.

У розпал наступу гітлерівських військ на Польщу на боці Німеччини відмовилася виступити Італія, оголосивши себе "невоюючою стороною", а її лідер Беніто Муссоліні запропонував 5 вересня скликати міжнародну конференцію для перегляду статей Версальського договору, "які є причиною справжніх складнощів", на що погодилися і Англія, і Франція, і навіть Третій рейх, висловивши побажання з цього приводу подумати 2–3 дні. Але, не прийнявши попередніх умов про виведення своїх з'єднань із території Польщі, Німеччина відмовилася від участі в цьому заході і продовжувала переможну ходу землею сусідньої держави.

1 вересня 1939 р. Польща дізналася, що Англія і Франція готові виконати свої зобов'язання стосовно неї. Але, судячи із заяв, зроблених того дня їхніми послами в Берліні, можна стверджувати, що в британського і французького урядів чіткої думки з приводу тих подій не було. Так, Гендерсон, нагадавши Ріббентропу про союзницькі зв'язки його країни з поляками і необхідність припинення агресивних дій, одночасно підкреслив: сказане має "характер попередження, і його не слід розглядати як ультиматум". У схожому дусі виступив і Кулондр.

Лише 3 вересня 1939 р. Англія і Франція оголосили війну фашистській Німеччині, і це на певний час "збентежило" Гітлера. Він не міг повірити, що західні країни підуть на такий, здавалося, рішучий крок. Адже їхня недавня поведінка під час чехословацької кризи свідчила про схильність до поступок агресорам, намір підписати нову угоду. Проте невдовзі фюрер переконався, що союзники Польщі не планують по-справжньому воювати з ним. Як зазначав Еріх фон Манштейн, начальник генерального штабу групи армій "Південь", "поразка Польщі була неминучим наслідком тих ілюзій, які плекали у Варшаві стосовно дій союзників". Останні ж, склавши руки, споглядали знищення свого польського союзника.

Радянський Союз також висловив своє ставлення до подій, що відбувалися на його західних кордонах. Сталінське керівництво не відповіло на пропозицію Німеччини відразу ж вступити у війну з Польщею, а заявило про свій нейтралітет (зрозуміло, Сталін вичікував, як розгорнуться події). Коли

5 вересня 1939 р. Гржибовський, посол Польщі в Москві, попросив СРСР розглянути питання про постачання його країни військовими матеріалами, а також дозволити транзит аналогічних вантажів через радянську територію, Молотов розповів йому про небажання СРСР бути втягнутим у війну на тому чи іншому боці і необхідність вжити заходів із забезпечення власної безпеки.

Вереснева трагедія Польщі повчальна. Отримавши можливість самостійно розвиватися по закінченні Першої світової війни, Польща не пішла шляхом ряду країн, утворених на руїнах Австро-Угорської імперії, і не займалася вирішенням виключно власних соціально-економічних проблем, а вела активну, досить агресивну діяльність у Європі. Повіривши у своє месіанське призначення врятувати християнську цивілізацію, вона претендувала на вагому роль у вирішенні ряду конфліктних ситуацій, у тому числі й територіальних, звісно ж, не на шкоду власним інтересам. Тим самим створювалися передумови для втручання великих держав у її внутрішні справи.

Зовнішньополітична діяльність польського керівництва у другій половині 1930-х років показала повну залежність Польщі від Англії та Франції, а згодом — і від Німеччини. Розриваючись між ними, по черзі виявляючи їм свою прихильність, Варшава обрала чітку антирадянську позицію, чим викликала дедалі більше роздратування сталінського керівництва. Кремль не міг миритися з участю поляків у блоках та угодах, спрямованих проти СРСР, а також із їхніми домаганнями на значну частину його території.

Трагічний результат був неминучим. Польща значною мірою розплачувалася за прорахунки своєї зовнішньополітичної діяльності. Європейські вершителі її долі відвернулися від неї. Лише через кілька років ціною величезних зусиль і жертв польський народ знову відродив національну незалежність, але в урізаному, "радянському варіанті". Рівно через 50 років після підписання Пакту Молотова—Ріббентропа, 24 серпня 1989 року, після приходу до влади кандидата від "Солідарності" прем'єр-міністра Тадеуша Мазовецького, Польща остаточно вислизнула з міцних обіймів Кремля...

[Basil]

Одно из российских танковых воинских подразделений, вошедшее на территорию нашей страны, перешло на сторону армии Украины. Об этом, как стало известно «фрАзе», сообщает батальон «Киевщина» на своей странице в Facebook.

«По предварительной информации, одно из российских танковых воинских подразделений, вошедшее на территорию нашей страны, перешло на сторону армии Украины», - отмечается в сообщении.

????

[MANJAK11]

чому влада тупо не закупить сучасну протитанкову зброю? Ембарго ж не накладене на нас ніяке.

а йди но купи в магазин будь яку рушницю не нашого чи турецького виробництва. Про супер дорогі Бенеллі мова не йде, їх й до цього мало хто купував

[VaLeRa]

Basil, не можуть вони перейти - лише здатись в полон...

[seolutsk]

Військове протистояння на Донбасі вдасться припинити на початку вересня, сподівається Порошенко

Президент України Петро Порошенко сподівається, що військове протистояння на сході України вдасться припинити на початку вересня.

«Ми очікуємо, що з наступного тижня буде продемонстрований реальний прогрес у переговорах щодо досягнення миру. Адже ми занадто близькі до точки неповернення. Кожен учасник цього конфлікту має розуміти відповідальність, і давайте не розпалюватимемо іскри нової війни в Європі», − сказав він на брифінгу після зустрічі з президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу в Брюсселі в суботу.

Він додав, що в цьому контексті відчуває повну підтримку з боку ЄС у питанні якнайшвидшого мирного врегулювання ситуації на Донбасі.

«У нас є повне розуміння, що не існує лише військового шляху вирішення цього конфлікту. Ми пропонуємо мирний план президента України щодо врегулювання ситуації», − наголосив глава держави, додавши, що в цьому питанні потрібен діалог.

Президент України Петро Порошенко сьогодні перебуває у Брюсселі з одноденним робочим візитом, мав зустріч із президентом Ради Європейського Союзу Германом Ван Ромпеєм. Глава Української держави також бере участь у саміті Європейської народної партії, а також виступить перед главами 28-ми держав та урядів країн ЄС у рамках саміту Євросоюзу.

[seolutsk]

Саміт ЄС рішення про санкції не прийматиме, але доручить їх розробити

Прем'єр-міністр Фінляндії прогнозує, що саміт ЄС доручить Єврокомісії і Зовнішній службі ЄС розробити відповідні пропозиції

Про це він сказав в суботу в Брюсселі напередодні саміту ЄС, передаєУНІАН.

«Швидше за все, ми не будемо приймати рішення щодо санкцій. Буде так, як раніше - доручити Зовнішній службі ЄС та Єврокомісії запропонувати подальші санкції. Якщо це підтримає більшість членів ЄС, то буде саме так», - сказав Стубб.

Прем'єр-міністр Фінляндії зазначив, що необхідно припинити вогонь, працювати над мирним планом. «Якщо деескалація не відбудеться, якщо не буде домовленості щодо контролю над кордонами, якщо не буде припинення вогню і мирного плану, подальші санкції будуть необхідні», - переконаний він.

Разом з тим Стубб також висловився за "діалог з Росією". «Вирішити це без участі Росії неможливо. Те, що робить Росія - це неправильно», - додав фінський прем'єр-міністр.

[Smith]

Семен Семенченко

По телефону от Семена Семенченко:

Информация для родственников бойцов батальона "Донбасс", "Днепр", "Свитязь", "Херсон", 93-й и 17-й бригады, других подразделений, попавпших в окружение под Иловайском.

Ответственный за отправление гуманитарного конвоя по вывозу раненных бойцов, попавших в окружение, является Министерство обороны. Согласно договоренности, достигнутой Президентом Украины для предоставления коридора для вывода, попавших в окружение бойцов, было определено время с 6:00 до 10:00. По состоянию на 17:00 ни одна машина гуманитарного конвоя к бойцам, находящимся в окружении в поселке Червоносельськое не пришла. Другие машины, кроме машин этого конвоя российские войска не пропускают. Объяснений 11-часовому отсутствию конвоя не дается.

По состоянию на 16:00 позиции бойцов, находящихся в Червоносельское стали обстреливаться из минометов и снайперского оружия, тем самым принуждая бойцов сдаться в плен. После этого представителями Минобороны было заявлено, что инцидент с российской стороной урегулирован и гуманитарная колонна дойдет до окруженных бойцов.

В настоящий момент мы находимся на сборном пункте бойцов, выходящих из окружения. С утра вышло несколько небольших групп, которые обеспечены питанием и медицинской помощью. Будем ждать колонну и выходящих бойцов, связи с командирами батальонов, командующих группировкой и большинством бойцов нет.

Будет более детальная информация - сообщу.

Повна імпотенція керівництва АТО. Некомпетентність.

Зеленопілля, Іловайськ, нібито велика колона до Маріуполя... Скільки ще?

[Vadimm]

Повна імпотенція керівництва АТО. Некомпетентність. Зеленопілля, Іловайськ, нібито велика колона до Маріуполя... Скільки ще?

А це питання слід задати тим мудакам, які "прикривають" таких мудаків як цей генерал:

[Skorpio76]

"Путина могут остановить только потери в борьбе с украинским народом и никто, кроме нас его не остановит"

Экс-замначальника Генштаба сказал, что следует делать, если россияне двинутся дальше

Последние поражения украинской армии связаны с недооценкой противника, а также введением Россией в войну регулярных частей российской армии. Об этом в комментарии изданию "ГОРДОН" рассказал военный эксперт, бывший заместитель начальника Генерального штаба, генерал Игорь Романенко.

"В последних наших поражениях есть как российский фактор, так и наши внутренние просчеты. За все время проведения АТО, Иловайск и Новоазовск – это второе серьезное поражение. Мы недооценили новый элемент со стороны России, когда они со своей территории использовали тяжелое вооружение. Для нас этот фактор неожиданный, а в военном потенциале он очень серьезный и значительный. Отсюда и произошло окружение. Мы их недооценили, но мы учимся воевать и платить тяжелой кровью", — отмечает Романенко.

"Россия прикрывалась, что не использует своих диверсантов, но в настоящее время уже до 25% воюющих на Донбассе это непосредственно представители российской армии. Мы уже практически освободили Иловайск, но Путин не намерен проигрывать ни в чем и поэтому ввел новый элемент в войну. Он ввел в бой около 1200 специалистов, более 100 единиц бронетехники и около 300 единиц обеспечивающей техники. Таким образом была очень существенно изменена ситуация и от победы в Иловайске мы попали в окружение и потерпели поражение. Это циничное поведение России стало нам учебой ведь победы и поражения на войне чередуют друг друга", — добавил генерал.

По мнению Игоря Романенко, в случае дальнейшего продвижения российских войск, Украина должна будет мобилизовать все имеющиеся резервы.

"Для избегания подобных ошибок нам нужно иметь резервы, которые должно создать Министерство обороны", — считает эксперт.

"Если россияне двинутся дальше, то я буду настаивать, что нам нужна всеобщая мобилизация, партизанская война, организация подполья, и передача оружия населению. К этому уже нужно готовиться. Кроме того, следует учитывать, что у них есть еще "Грады", "Смерчи" и "Ураганы". А еще у них есть авиация, которую некоторые советники Путина рекомендуют использовать уже сейчас, поскольку если до декабря с этим повременить, то Украина наберет такой силы, что эти удары не будут такими эффективными. В связи с этим нужно вести инженерную войну, нужно строить инженерные сооружения всеми имеющимся средствами – экскаваторами, бульдозерами, лопатами", — отметил Романенко.

"Путина могут остановить только потери в борьбе с украинским народом и никто, кроме нас его не остановит", — добавил генерал.

[Smith]

Сподіваюсь, що тепер Європа трохи скоріше буде реагувати на дії Росії:

Польський прем'єр Туск очолив Раду Європи

Польський прем’єр-міністр Дональд Туск став новим президентом Європейської Ради. Туск замінив на цій посаді Германа ван Ромпея.

Про таке рішення оголосив у своєму Twitter екс-президент Ради після сьогоднішного засідання Ради у Брюсселі.

Бельгієць Герман ван Ромпей обіймав президентький пост із грудня 2009 року.

Як писали сьогодні в Твіттері: призначення Туска на цю посаду стане найбільшою санкцією щодо РФ.

[Smith]

І ще:

Другий "гуманітарний конвой" вже під Ростовом

У місті Каменськ-Шахтинський Ростовської області стоїть друга колона з російським "гуманітарним вантажем" для сходу України.

Про це повідомляють "РИА Новости".

Один з водіїв вантажівки на запитання агентства, чи це друга колона, відповів: "Так".

В свою чергу канал "Росія 1" заявив, що гуманітарний вантаж до Каменськ-Шахтинський доставили залізничним транспортом.

Як відомо, раніше Росія доставляла в Україну "гуманітарний вантаж" на більш ніж 260 вантажівках. При цьому колона в'їхала в Україну без дозволу. За даними РНБО, ці вантажівки вивезли з України обладнання військових заводів.

[Dieselsmart]

Як журналісти проривалися з Іловайська

[Nokian]

Чому досі ніде не звучить питання- скільки кілометрів портібно пройти, щоб прорватись до оточених.?

Це 5, 25 чи 125 кілометрів.?

Скільки танків терористів у ,,потрійному ,,кільці навколо котлів.10, 100?

Чи як писав Семенченко ,,По Іловайську їздять ДВА танка та розстрілюють наших,,

Чом Семенченко виявився пораненим найкраз перед оточенням?

[S-driver]

George Tuka

3 хв · Похоже, меня накрывает "вторая волна"!..

Месяца полтора тому назад меня бесили мои сограждане, сосущие вечерами пиво в барах, отплясывающие на дискотеках, запускающие фейерверки в ночное небо... Ну, нет для них войны. Ведь, идет АТО. Идет где-то там, далеко... Сначала они меня бесили. Бесили до скрипа зубов! Потом попустило... Не знаю, почему... Просто, злость куда-то ушла. Осталось презрение!

Когда я своими глазами увидел толпу, атакующую аэропорт "Борисполь" в разгартуристического сезона, я сказал: "Вот оно, хохло-быдло!". А быдло, кроме презрения, лично у меня никаких других чувств не вызывает...

Но, ведь сейчас, сегодня ситуация изменилась! Уже только Путин верит в своих "заблудившихся во время отпуска" десантников. Уже опрос у Шустера показывает, что 70% аудитории прикоснулись к этой войне. Уже в Мариуполе, как в годы Великой отечественной войны, жители выходят и роют окопы! И что???

По ТРК "Украина" (лишить их этого названия!) крутят "Интернов". Весь Киев увешан афишами: какое-то супер-пупер шоу во Дворце Спорта, анонсы супер-концертов баблокосилки Лорак, полные рестораны и дискотеки, а вечерами - салюты... Ничего не изменилось!..

Хотя, нет. Изменилось! Все чаще и чаще к нам стали залетать эти самые пивососы с выпученными глазами: "забирают!!!". Частенько приходят их жены-сестры: "Что вы можете дать моему мужу-сыну-брату?!"

Как меня тянет послать их к чертовой матери с матом и пинками!!! Где же вы, уроды, вчера были?! А, позавчера?! А месяц тому назад?! А теперь, к нам: что дадите?! Хохло-быдло, одним словом...

Змінено 30 Серпня, 2014 в 18:08 користувачем S-driver

[S-driver]

ПАМЯТКА СОЛДАТУ РФ ПРИ ПЕРЕСЕЧЕНИИ ГРАНИЦЫ С УКРАИНОЙ!

АВГУСТ 29, 2014

1. Твои действия абсолютно незаконны, являются нарушением законов РФ и международных соглашений, договоров и конвенций — ты БУДЕШЬ нести за них всю полноту ответственности.

2. Ты — НИКТО, и звать тебя НИКАК: согласившись на снятие с себя всех знаков различия и принадлежности к армии своей страны, ты автоматически пополнил ряды «зеленых человечков», которые на юридическом языке во всем мире называются «международные террористы» — со всеми вытекающими для тебя последствиями.

3. Ты еще пока живой и здоровый (но это очень временно, поверь мне на слово!), но правительство твоей страны УЖЕ отказалось от тебя — подтверждением тому служат и официальные заявления Кремля, и закрашивание опознавательных знаков на твоей технике, и снятие с тебя всех знаков различия…

4. В случае твоего пленения украинскими военными ты не можешь рассчитывать на статус военнопленного — ОФИЦИАЛЬНО твоя страна войну с Украиной не ведет. Ты будешь осужден по украинским или международным законам как элементарный террорист — а это от 5 лет до пожизненного заключения, в зависимости от тяжести содеянного тобой.

5. В случае твоего ранения ты будешь ЗАДНИМ ЧИСЛОМ уволен из рядов ВС РФ, тебе не будут назначены соответствующие статусу ветерана и инвалида войны пенсии и пособия, а все лечение и протезирование будет проводиться исключительно за ТВОЙ счет — и то только в случае, если тебе ПОВЕЗЕТ добраться до лечебного заведения. Скорее же всего ты умрешь мучительной смертью от травм, заражения крови, гангрены и им подобных «заболеваний».

6. В случае твоей смерти тебя с вероятностью в 90% прикопают в украинской земле под табличкой с надписью » Солдат номер такой-то».

7. Если твои родственники, пройдя семь кругов военно-бюрократического ада, сумеют таки получить твое тело, ты будешь похоронен где-нибудь на кладбищенском отшибе, без полагающихся погибшим на войне воинских почестей и траурных церемоний. Правительство твоей страны, за которое ты погибнешь, во избежание огласки и политического резонанса будет заставлять твоих родственников и друзей врать о том, что ты умер от инфаркта или в результате несчастного случая.

8. Твоя семья не получит никаких компенсаций и страховок, полагающихся им в связи с потерей кормильца на войне. Твоя жена и дети обречены на выживание в условиях тотального равнодушия и презрения со стороны пославших тебя на смерть военных бюрократов и гражданских чиновников.

9. Выполнив свою позорную роль в сатанинских планах Кремля, ты станешь никому не нужным и сильно мешающим их политическим игрищам отработанным материалом, и власть сделает все возможное и невозможное, чтобы общество поскорее забыло и никогда не вспоминало о тебе.

10. У тебя нет абсолютно никаких причин и оснований для участия в этой братоубийственной войне — украинский народ не сделал ничего того, за что его нужно уничтожать. Ты становишься банальным пушечным мясом на необъявленной войне, и с момента пересечения украинской границы твои проблемы — это только ТВОИ проблемы.

11. Все ужасы, что ты раньше видел в фильмах про фашистов, Афганистан, все леденящие душу рассказы ветеранов Чечни и других горячих точек о пережитом ими на их войнах покажутся тебе детским лепетом по сравнению с тем, ЧТО тебя ожидает на украинской земле — украинцы довольно миролюбивый народ, пока их не разозлить по-серьезному. Последний раз украинцы серьезно разозлились во время Второй мировой войны — немцы до сих пор даже на генетическом уровне с ужасом вспоминают украинских партизан.

Тебе же на СОБСТВЕННОЙ шкуре придется испытать и проверить все страшилки про Правый сектор, бандеровцев и украинских националистов. ПОТОМУ ЧТО СЕЙЧАС УКРАИНЦЕВ ВЫ УЖЕ РАЗОЗЛИЛИ ВСЕРЬЕЗ!

12. Готовься к тому, что все твои оставшиеся дни ты будешь жить в аду, вздрагивая от каждого шороха ночью и пугаясь собственной тени днем. Твоя психика не сможет долго выдерживать той нечеловеческой нагрузки, которая ей предстоит — возможно, что сумасшествие будет наилучшим выходом для тебя из того кошмара, в который ты сейчас лезешь.

13. В качестве «утешения» можешь помнить о следующем: это будет продолжаться очень недолго, потому что скоро тебя либо выведут из строя путем искалечивания, либо просто убьют.

14. Помни — это не ТВОЯ война! Ты рискуешь своим здоровьем и жизнью, а также благополучием своей семьи и близких, ты навлекаешь на себя и на весь свой род справедливые проклятия всего украинского народа всего лишь ради бредовых идей сошедшего с ума гебешного полковника.

Ты внимательно прочитал эту памятку, сынок?Выучи ее наизусть — может, она поможет тебе найти ответ на вопрос, ЗАЧЕМ тебе эта война…

И ДОБРО ПОЖАЛОВАТЬ В АД!!!

P.S.Справедливости ради даю тебе шанс и добавляю пункт номер пятнадцать:

15. У тебя есть шанс одуматься и, поняв простую истину, что ТВОЙ враг, как и враг украинского народа и всего прогрессивного человечества, находится в Кремле и имя ему Владимир Путин — повернуть свое оружие против захватившей Россию гебешно-коммунистической хунты!

Ты можешь стать освободителем своей страны и героем своего народа.

Ты не обязан участвовать в этой позорной войне и умирать за идеи Хуйла — но выбор за тобой, сынок…

Змінено 30 Серпня, 2014 в 18:35 користувачем S-driver

[Ko3bMa]

«Украинцы мне пишут: «Россия, просыпайся». Да мы не спим, блин…»

О жертвах последней войны России.

Известный российский журналист и писатель, участник двух «чеченских кампаний» Аркадий Бабченко о том, что происходит:

«Я думаю, мы сейчас наблюдаем становление самой страшной для России войны за двадцатый и двадцать первый век. Не в смысле количества погибших, а в смысле того, что происходит сейчас с обществом. Еще ни одна нация ни за одну войну не додумалась до того, что можно за деньги отказываться от имен своих павших мужей. Что можно за компенсацию или квартиру снять имя своего мужа с его могилы. Что можно отказаться от имени павшего отца своих детей. Что можно выдавать погибшего за живого. Что можно соглашаться с тем, что их несуществующие вроде как тела будут закопаны в безымянных могилах в несуществующей вроде как войне в несуществующей вроде как стране.

Как можно быть десантником, каждый день проходить по плацу мимо плакатов «честь, отвага, доблесть», а потом подчиниться мелкому ополоумевшему гэбисту и по его приказу пойди умирать, ДОБРОВОЛЬНО отказавшись от своего имени, стерев воспоминания о себе из окружающей жизни - я не понимаю этого.

В Чечне мы делали смертники из стальных ложек, потому что если будешь гореть в бэтээре, то штатный алюминиевый смертный медальон плавится - и это было главным посылом той войны: быть опознанным. Иметь возможность быть похороненным. Иметь право хотя бы на свое имя, если уж на жизнь не получилось. И наши командиры нам только помогали в этом.

Посыл же этой войны - быть неопознанным. Умереть без собственного имени.

Я не понимаю, как можно скупать своих погибших граждан, тобою же и посланных на войну.

Я не понимаю, как можно продать своего погибшего мужа, сына, брата за компенсацию.

Я не понимаю этого.

Это реально страшно.

Я говорю, что это будет последняя война для России не потому, что ей не хватит сил или экономики.

Это будет последняя война для России, потому что процесс распада этноса уже практически завершен. Моральная деградация нации уже практически состоялась. И эта война только добьет ее.

Да и нет уже больше никакой нации. Нет никаких общностей, которые могли бы сказать о каждом своем члене - «мы».

Эта территория населена отдельными группками и сообществами агрессивных озлобленных людей, случайно соединенных друг с другом внешними обстоятельствами, и готовых нападать на всех прочих, кто не входит в их стаю - и никакой нации здесь уже не существует.

Я думаю, когда потомки будут изучать это время, в которое мы сейчас с вами живем, они не смогут описать его.

Потому что, чтобы понимать, что такое «путинизм», в нем надо жить.

Даже наши ближайшие соседи этого не понимают. Украинцы мне пишут: «Россия, просыпайся». Да мы не спим, блин…

Когда человека сами же пытаются убить за то, чтобы не мешал им сдыхать безымянными пронумерованными трупами на необъявленной войне с замалеванными краской бортовыми номерами и снятыми погонами под табличкой с номерком… Я не знаю, что дальше еще нужно говорить.

Каждый раз, когда я в сводках встречаю имена своих знакомых, я каждый раз удивляюсь - ну вот с ним-то точно ничего не могло было произойти.

Шлоссберг теперь, значит. Его, значит, теперь очередь.

Ну-ну…»

Змінено 30 Серпня, 2014 в 19:13 користувачем Ko3bMa

[Ura]

Обращение к Путину заместителя генерала Рохлина с перечнем преступлений (декабрь 2011)

Взагалі дивуюсь, як таке рідке хуйло могло стати президентом.

Обращаюсь к тебе: отступись. Если ты опубликуешь все свои преступления, начиная с питерского периода - убийства мальчика, которому ты сломал шею на тренировке еще в институте, вопреки требованиям не спарринговаться с ним и не конфликтовать, убийств бизнесменов и криминалитета в Питере, через свою шестерку Кумарина (Барсукова), лидера тамбовских и «ночного отца города» (важная отработанная практика для твоего карьерного роста, как показало дальнейшее);

Холодова, Листьева, на костях последнего из которых ты въехал в Кремль в 1996г., сразу - заместителем Управляющего делами президента, т.к. оно было выполнено твоими тамбовскими по заказу Березовского, и последний, в дальнейшем, вынужден был выполнять все твои указания (расследование убийства Листьева сейчас возобновлено в связи с указанием на участие в нем Кумарина); дальнейших убийств и террактов в Москве - первые терракты 11 и 12 июля 1996г. в метро и троллейбусах в Москве - сразу, как обустроился в администрации, - что было тогда неслыхано в Москве, не знавшей взрывов метро с 1976г.(!) - и это было твое «ноу хау», которое ты принес в администрацию, завоевывая доверие Ельцина, в помощь Березовскому, - в тот раз ради ускорения подписания мира с Чечней, который вам с Чубайсом и Березовским был выгоден во время выборов Ельцина, и надо было создать общественное мнение о его необходимости таким чудовищным образом, запугав Москву и страну этими неожданными, и тем страшными террактами: еще малым количеством жертв, но профессионально, точечно исполненными питерскими силами действующих прапорщиков ГРУ, входивших в тамбовскую группировку.

Первая диверсионно-террористическая операция администрации, - в дальнейшем, 2000е годы, превращенной тобой в реальный полевой диверсионно-террористический центр разработки террактов муштры собственного народа и убийств знаковых фигур, - с твоим участием была достигнута, тот мир подписан, после чего всем там, стало ясно , включая Ельцина и Лебедя, что ты парень не промах.

Убийств Старовойтовой и Рохлина в 1998, расчистивших тебе путь к сердцу Ельцина: 10 ноября 2010 г. в Москве, в здании книжного магазина «Библио-глобус», в ходе презентации своей книги «Власть в тротиловом эквиваленте. Хроника царя Бориса». ( М., Алгоритм, 2010), бывший первый вице-премьер, министр печати и информации России М. Н. Полторанин, давний и близкий соратник Ельцина, один из наиболее информированных людей страны, «ставший первым из деятелей высокого политического ранга, кто сказал правду о положении в России и истинном облике ее нынешней власти», сказал:

"Решение об убийстве, я знаю точно, принимали на даче в своем узком кругу четыре человека - Ельцин, Волошин, Юмашев и Дьяченко. Хотели сначала поручить Савостьянову, руководителю московского ФСБ, но затем остановились на чекисте «с холодными рыбьими глазами», способному на все.(обосрались!!! Убили, как только 02.07.98г. мы послали шифровку по всем региональным отделениям (147) о сборе и финансировании прибытия от 50 до 70 тыс. отставных военнослужащих в форме (полное обмундирование, пайки, плащ -палатки) для оцепления 28.07.98г. московского Кремля.

Их никто не посмел бы тронуть. Далее Рохлин 2 дивизиями - танковой и десантной должен был осуществить военный переворот. В ночь после отправки шифрограмм, с 02 на 03.07.98г. Рохлин был убит диверсионной группой Путина. Трупы основных трех исполнителей сожгли сразу буквально в 500м. от дачи, а "героем дня без галстука в тот же вечер выступил Зюганов, заявивший, что Рохлина убила жена, и это бытовуха - руководитель единственной (!) фракции ГД РФ, 20 апреля того же года единогласно проголосовавшей за снятие Рохлина с поста Председателя Комитета по обороне ГД РФ, без чего убить его спустя 2 мес., было бы намного проблематичнее. Убить простого депутата - это не убить Председателя Комитета по Обороне. (гнида..) - авт.)

И вряд ли случайно, что фактически сразу же после убийства Рохлина, главу тогдашнего ФСБ Ковалева ночью подняли с постели и в спешном порядке, всего в течение 20 минут, заставили в соответствии с Указом Президента передать свои полномочия вновь назначенному В. Путину. И это касалось мощнейшей спецслужбы в мире!. За какие заслуги?"( pomnimvse.com/394pb.html - полная Стенограмма выступления М.Н. Полторанина на презентации его книги)

организации нападения боевиков Басаева на Дагестан 02.08.99г. для подготовки развязывания Второй чеченской в качестве PR-хода для выборов тебя президентом (договариваться с Басаевым 04.07.99г в Ниццу вылетал Волошин - глава администрации Ельцина: Волошин и Басаев . договариваются о вторжении Басаева, во главе ваххабитов, в Дагестан с целью развязывания Второй чеченской, и, на волне «защиты отечества» Путиным, избрания последнего президентом России в 2000г.

(стоп-кадр видеозаписи, опубликовано «Версия», 04.07.2000, «Сговор-2»)

взрывов домов по стране и в Москве в сентябре 1999г., с той же целью;

и развязывании Второй чеченской бомбежками Грозного в тот день, как 23 сентября прихватили твоих людей из ФСБ с гексогеном в Рязани, при попытке подрыва жилого дома, арест которых Патрушеву пришлось публично признать на всю страну, и ты, в тот же день прервав дальнейшие взрывы домов, уже в ранге премьер министра и «преемника» (как наследник царька в банановой республике, тогда как Немцов и К. несут ахинею про «демократию» при Ельцине), назначенный на оба этих «поста» Ельциным 9 августа 1999г, - сразу после вторжения Басаева в Дагестан, - начал бомбить Грозный, развязав с этого дня, ради прихода к власти, Вторую чеченскую;

наивного Собчака, имевшего неосторожность ляпнуть в официальном интервью 17.02.2000г., за два дня до смерти, перед вылетом в Калининград, и за месяц до избрания тебя Президентом, что ты справишься с семьей и олигархами, став президентом (до сих пор размещено на его официальном сайте), после, чего учитывая «любовь» к нему Ельцина и Чубайса, которых Собчак постоянно поносил, оставались либо ты - либо он, с балластом такого «друга» из прошлого команда Абрамовича, Чубайса и Ельцина не повела бы тебя в президенты, где требовалась абсолютная гарантия безопасности семьи и их денег (о чем говорила Нарусова в первый день после гибели мужа, но ее мгновенно заткнули): это было твое первое убийство в среде политической элиты в ранге президента, и первое во втором тысячелетии, - хотя и не первое уже в биографии, - человека, под крышей которого ты вошел в политику, поэтому в во второе тысячелетие ты вошел без всех старых «хвостов», включая отца и мать, как то крайне скоропостижно скончавшихся от рака в течении полугода в конце 1998 и начале 1999гг. - после назначения тебя директором ФСБ, и до назначения Премьером - возможно много знали, и могли проговориться, или не намеревались молчать, если бы у них взяли интервью, ка у родителей публичного политика.

А. Боровика 09.03.2000, главного редактора самых информированных и разоблачительных на тот момент теле- и печатных изданий «Совершенно секретно» и Версия«, за месяц до гибели опубликовавшего статью о взрывах домов ФСБ в в 1999г., и собиравшегося продолжать этим вопросом заниматься, за неделю - о твоей педофилии, и в ночь с 6 на 7 марта, в телепрограмме »Антропология«, за два до смерти, математически точно охарактеризовавшего тебя как »ничтожный персонаж, надутый «олигархами», а «любимую войну и.о. (и.о. президента, которым ты являлся с 01.01.2000), включая взрывы домов» - как «подлую пиаровскую акцию, придуманную неизвестным, кровавым гением избирательных технологий»; - а его в России слушали и слышали..(отвалившееся крыло его самолета, упавшего с высоты 50 метров, видимо вымазанное «жидким мазутом», растворяющим металл (разработка ВПК Минобороны 80х.), на месте крушения так и не нашли, как и мобильника и записей Боровика, всегда бывших при нем, поэтому, видимо, ни один из 9 находившихся в самолете, упав с такой малой высоты не остался в живых); отец может гордиться своим Сыном..;

убийство подводников на подлодке Курск, в угоду договоренностям с США, и серия еще многих и многих политических убийств, все последующее десятилетие, - чтобы подмять под себя власть, и заставить молчать неугодных, кто что то знал, мог разоблачить, и просто не стал бы молчать, а его голос был бы слышен и важен в стране, - как С. Бодрова, по незнанию участвовавшего в твоих первых выборах (Данила -наш Брат, Путин - наш Президент), и уже отказавшегося участвовать во вторых, 2004г., когда твое звериное лицо увидели и поняли все, кто может слышать и видеть; что, начни он объяснять свою позицию и говорить, полностью поковеркало бы тебе имидж, а он имел доступ к экрану, в отличие от большинства, которое ты отрезал от СМИ, и не стал бы молчать, ведь его сила была - в правде. И его отец может гордиться своим Сыном..;

десятках террактов с 2000го года, прежде всего в Москве, как ты ввел обиход в 1996г.;

эскалации напряженности в войне в Чечне, ценой жизни десятков тысяч невинных мирных и военных, гибнущих все это время на второй чеченской, чтобы, как и терракты, отвлекать от громких политических убийств, гася их резонанс в обществе, и о которой, войне, нельзя забыть, и о твоей вине в ней, ни на секунду.

С момента прихода в президентство через терракты, убийства, и войну в Чечне, твое «ничтожество», «надутое олигархами», по словам А.Боровика, так больше ничего и не придумало; значит не было в этом грязном, кровавом Pr-е, ничего гениального, ошибся Артем. Изначально была одна логика убийцы, одна извилина - так она и осталась в тебе все эти годы:

- Лебедь; Юшенков, Щекочихин, Политковская, Литвиненко, генералы - Трошев, К.Петров (подробнее обстоятельства и причины убийств, описание террактов их прикрытия в Москве - во 2 главе ниже).

- Если ты сам подробно опишешь все это, к тебе и так пожизненно будут ходить корреспонденты и публицисты всех изданий мира, на ближайшие 20 лет ты станешь самым популярным на земле человеком, и человечество не забудет это уже никогда - т.е. ты уже своего добился. При этом не надо будет уже прилагать никаких усилий, стоящих тебе такого ежедневного, психологического, каторжного напряжения, нивелирующего радость любого всего, что ты имеешь - сотен миллиардов, дворцов, и даже детей - удовольствие быстро уходит, и каждый день с утра до вечера ты проводишь в психологической мясорубке для тебя публичного общения в образе человека, которым ты не являешься.

Тут ты сможешь расслабиться, и быть самим собой - просто рассказывать о своих убийствах, каждому на свой лад, когда захочется, а может когда то не захочется - делать паузы. Потом рассказывать снова со своими ЕСТЕСТВЕННЫМИ эмоциями, какое ты получал наслаждение, как жил этим в глубине себя, - БЫТЬ САМИМ СОБОЙ, и получать от этого ОГРОМНОЕ удовольствие, поверь, как получают ВСЕ серийные убийцы, наконец смогшие исповедоваться в этом, и говорить об этом столько, сколько им будет угодно. В твоем случае это будет еще ПУБЛИЧНО, а не просто ляжет в тайные архивы материалов дела, - это же БЕШЕНАЯ, НЕВЕРОЯТНАЯ слава, которую достигли единицы на земле, и то сомневаюсь, потому что Гитлер ничего не говорил, исчез, а был бы пойман - быстро казнен. Как персона сейчас просто затоптан и, как персона, почти забыт.

ТЫ СМОЖЕШЬ СКАЗАТЬ ВСЕ, у нас мораторий на смертную казнь, если сдаться упорядоченно и самостоятельно.

Чаушеску этого не сделал, и смотри, что с ним произошло.

Народный гнев иррационален, это как магма, и когда она потечет, ты уже не сможешь ничем управлять, а ты ведь так к этому привык. Сдайся, и тогда ты будешь управлять событиями, а не они тобой. И ты останешься ЖИВ.

И весь мир будет слушать тебя годами, это невероятно, что ты смог сделать.

Ты достиг всего, чего хотел - славы, интереса к себе, абсолютно шокирующую жизнь.

Не проще ли расслабиться сейчас, и просто рассказать?.

Написать это детально, в блоге, как сейчас, в блоге в жж, я обращаюсь к тебе?..

Скрыться после этого, переждать, когда будут арестованы все указанные тобой фигуранты, способствовавшие обеспечению этого террора - Чубайс, Абрамович, СЕМЬЯ (Дьяченко, Юмашев, Волошин), Патрушев, Греф, Кудрин и десятки прочих мелких фигур, придет адекватная власть, при которой все упомянутые вынуждены будут продолжать откровенно говорить и публично рассказать через сми и в записях напрямую о всех совершенных ими совместно с тобой преступлениях за прошедшие 20 лет, еще с питерского времени, - это уже будет обеспечено, после твоего признания, будь уверен - ни одна фраза ни одного фигуранта не уйдет от публичного освещения, и тогда ты можешь сдаться, не опасаясь устранения, как носителя информации, поскольку она вся уже будет раскрыта, и - спокойно, пожизненно, можешь писать и рассказывать, детально, историю своей жизни, как и другие книги. без психологического напряга, и каких либо проблем.

Путин, этот год во власти ты уже не переживешь. Прошлый - был последний.

Так сложились «звезды», и ты сам знаешь, власть ушла.

Ю.Гейко прекрасно изложил это в открытом письме своему, и твоему «другу» Юмашеву,

молчав до того 15 лет ( oldfisher-mk.livejournal.com/60843.html ), единственно наивный журналист думает,

что Юмашев управляет тобой.

Я тебе предлагаю самый идеальный, самый компромиссный вариант для твоей психики и личности.

ТВОЕЙ семье, только самым близким - жене, которая сейчас, правда, зная все это, отвернулась от тебя, детям, будет гарантирована железная, неприкасаемая безопасность, и скромное, но твердое пожизненное обеспечение.

Тебе их уже не вернуть, они уже сейчас - не с тобой, но они хотя бы смогут ПРОСТИТЬ. Тем более ты болен, и одному Богу известно, кому и за что выпадает такая болезнь.

Сейчас самое время сдаться добровольно, чтобы ты мог дальше жить и исповедываться детально..

А эта история крайне, крайне необходима человечеству.

Когда запахнет жареным, по приказу СЕМЬИ тебя просто убьют, как ненужного свидетеля, и все нити к сотням, тысячам ублюдков будут навсегда отрезаны, либо будут очень скудными, и мы не узнаем всей полноты информации о прошедших двух огромных эпохах - 90х и 2000х..

Сделай ЕДИНСТВЕННОЕ, доброе дело, на которое ты способен, и способен именно сейчас - уйди, и ДАЙ ПОЛНОЕ ОПИСАНИЕ ВСЕГО, ЧТО ТЫ ДЕЛАЛ ВСЕ ЭТИ ГОДЫ.

Тебя ждет твоя душа на откровение..

И мир тоже, конечно, ждет..

Мы тоже ждем

Александр Морозов,

Бывший заместитель генерала Л.Рохлина по Движению «В поддержку Армии..»

[justice777]

Сподіваюсь, що тепер Європа трохи скоріше буде реагувати на дії Росії:

Польський прем'єр Туск очолив Раду Європи

Польський прем’єр-міністр Дональд Туск став новим президентом Європейської Ради. Туск замінив на цій посаді Германа ван Ромпея.

Про таке рішення оголосив у своєму Twitter екс-президент Ради після сьогоднішного засідання Ради у Брюсселі.

Бельгієць Герман ван Ромпей обіймав президентький пост із грудня 2009 року.

Як писали сьогодні в Твіттері: призначення Туска на цю посаду стане найбільшою санкцією щодо РФ.

Чому вважаєте, що Туск - це проблема для параши?

Пам'ятаю часи, коли президентом Польщі був Комаровський, а Туск - прем'єр. Саме тоді хуйло з Туском дуже швидко знаходили спільну мову по багатьох питаннях, на відміну від Комаровського.

Хотілося б, щоб щось змінилося з того часу у їхніх взаєминах.

[Smith]

Як в Польщі "достойно" зустрічали зб. Росії на відкритті світової серії з волейболу. Молодці поляки!!!

[Liontiger]

Жители Мариуполя активно готовят город к отражению штурма российской армии

http://www.0629.com.ua/news/608706

[iiron]

Чому вважаєте, що Туск - це проблема для параши?

Пам'ятаю часи, коли президентом Польщі був Комаровський, а Туск - прем'єр. Саме тоді хуйло з Туском дуже швидко знаходили спільну мову по багатьох питаннях, на відміну від Комаровського.

Так було до падіння польського літака в хуйлостані.

[frv]

Під час виходу з оточення під Ілловайськом наших бійців обстрілали. Є близько 100 вбитих. Інформація з каналу24. Ніде нічого не пишуть, аби не поширювати паніку.

Підлі росіяни не дотримали слова про коридор - нехай вони згорять у пеклі ....

[bublik007]

Чому вважаєте, що Туск - це проблема для параши?

Пам'ятаю часи, коли президентом Польщі був Комаровський, а Туск - прем'єр. Саме тоді хуйло з Туском дуже швидко знаходили спільну мову по багатьох питаннях, на відміну від Комаровського.

Так було до падіння польського літака в хуйлостані.

Курчат рахують восени.

[Ko3bMa]

Підлі росіяни не дотримали слова

Яка несподіванка

[Skorpio76]

Під час виходу з оточення під Ілловайськом наших бійців обстрілали. Є близько 100 вбитих. Інформація з каналу24. Ніде нічого не пишуть, аби не поширювати паніку.

Підлі росіяни не дотримали слова про коридор - нехай вони згорять у пеклі ....

Нажаль, нічого іншого від путлєра чекати не варто. В мене взагалі склалося враження, що путлєр полював на добровольчі батальйони.... і схоже штаб АТО несвідомо, а можливо і свідомо йому допоміг... Нажаль.

Цілий день тисячі українців чекали інформацію про вихід наших з оточення. Чим далі. тим менше надії.

Нажаль. Вічна слава героям.

"Зеленый коридор" под Иловайском обернулся сотнями убитых и десятками пленных бойцов

Змінено 30 Серпня, 2014 в 20:25 користувачем Skorpio76