Війна, ч 3 (дай Бог остання й переможна)

[vic4ever]

«Что писать о стране, которой пришла похоронка?», - М. Ганапольский

Я на этой неделе дежурный по написанию комментариев, но что писать не знаю. Честно. Написать про то, что Россия ввела регулярные войска в Украину и там, по подсчётам Комитета солдатских матерей, воюет до 15 тыс. военнослужащих? Бесполезно, потому что Владимир Путин не признаёт, что ввели войска. Их там нет, этих войск. И все, кто говорят, что войска есть, те лгут. Потом Путин скажет, что войска были, и ему это сойдёт. Но об этом не стоит писать, это очевидность, такое уже было. Написать, что рейтинг Путина упал? Так он упал «аж» на три процента. И сейчас, по опросам «Левада-центра» у президента «всего» 84%, а не 87. Думаю, что если он войска даже в Вашингтон введёт, то потеряет ну, процентов 10. То есть, россиян введение 15-ти тысяч солдат на Украину вполне устраивает. Устраивают и безымянные тайные похороны павших. Устраивает и то, что назревает крупная война, настоящая такая, потому что захват вот этого юга Украины, он вызван уже не всякими «русскими территориями», которые нужно вернуть, а потому что сорвался туристический сезон, из-за того, что в Крым нет дороги. Поэтому, кровопролитная война, которая безусловно будет - она будет именно во имя отдыхающих, которым должно быть удобно в следующем году поехать в Крым. Конечно, логика странная, но какая уж есть. Ещё, после запретов продуктов для своих же россиян и начала большой войны ради отдыхающих, социологи фиксируют бешеные скачки в опросах общественного мнения. К примеру, меньше россиян стали чувствовать, что «в стране дела идут в правильном направлении» - это цитата и есть вопрос социологов. Так вот, зафиксирован сумасшедший скачок в целых невероятных 2%!, и теперь, что «всё хорошо» чувствуют не 66%, а 64. Видимо, когда похоронки будут приходить в каждую вторую семью, то рейтинг упадёт еще сильнее - процентов на 5, а может даже 7. Вот скажите, как об этом писать? Что тут сказать?

Только то, что курс Путина правильный, и что его россияне одобряют. Что я и фиксирую. И войну граждане одобряют, и будущие похоронки, а они будут, эти похоронки, ведь не заставишь украинцев, ради красивого шоссе в Крым, просто так отдать треть своей страны. Они, безусловно, будут воевать, значит будут похоронки. Но россияне, ради шоссе, согласны хоронить своих детей. Ну, что я тут могу сказать – это странно, но это правда, так показывает социология. А значит так и будет. В смысле, похоронки ради шоссе. А еще можно было бы написать о протестах против войны. Дмитрий Монахов пригласил в фейсбуке народ прийти на акцию протеста. Его все лайкнули, а перепостов было более двух тысяч. В результате, он на акцию пришёл один! Понимаете, не двое даже, а один! Просто сам пришёл, там его и повязали. То есть, все лайкающие и делающие перепост, они, конечно, против войны, но попросили на акцию прийти других. Все, кроме одного, оказались гражданами по перепосту. То есть, и те, кто вроде бы и против, они тоже согласны на похороны ради шоссе. Они, правда, считают, что война их не коснётся, и своих-то детей они вывезут. Они забыли, правда, что когда идёт большая война, то мобилизация касается всех, а уклонение называется дезертирством. Особенно, если война Отечественная, а именно так она и будет названа. Это будет Отечественная война против укрофашистов, которые против дороги для тех, кто едет из России отдыхать в Крым.

Наверное, так.

В общем, писать и анализировать всё это можно, да нет смысла.

Что писать о стране, которой пришла похоронка. Одна на всех.

Дуже прикро, що таких росіян мало...

[Liontiger]

P.S. Для ураження багатьох цілей на нашій території зовсім необов'язково залітати у наш повітряний простір. Злітає такий собі ТУ-160 біля Москви, випускає крилаті ракети по Київу, по Львову, по, не дай Боже! різних об'єктах типу АЕС, ДніпроГЕС, а що? Це ж війна, а чого їм нас жаліти?

Ви уявляєте яка живучисть АЕС та як вони прикриваються.

[Liontiger]

системи ППО можна знищувати ракетними комплексами типу тої ж "Точка У" а цього добра у росії хватає.

Ракети "Точка У" також знищуються С-300.

Балістична ракета Р-36М може знищити С-300. Тут можна до безкінечності мірятися бібіськами.

Згідний САТАНУ (Українську) не може знищити ні що. Тому потрібно подумати може з тих 4 десятків ракет які пиляться щось поставити у стрій, потужності всі є.

[Dima4s]

P.S. Для ураження багатьох цілей на нашій території зовсім необов'язково залітати у наш повітряний простір. Злітає такий собі ТУ-160 біля Москви, випускає крилаті ракети по Київу, по Львову, по, не дай Боже! різних об'єктах типу АЕС, ДніпроГЕС, а що? Це ж війна, а чого їм нас жаліти?

Ви уявляєте яка живучисть АЕС та як вони прикриваються.

ми уявляємо) все в нас прикривається. тільки російські війська гуляють по донбасу)

і ппо є і армія є. скілкьи там армії тисяч 150?

тому все що ми робимо то уявляємо)

непогано було б зараз зробити всім військовим відставникам пенсію в тисячу гривень. як казав Паніковський "он и на ето не наработал!"

[Liontiger]

P.S. Для ураження багатьох цілей на нашій території зовсім необов'язково залітати у наш повітряний простір. Злітає такий собі ТУ-160 біля Москви, випускає крилаті ракети по Київу, по Львову, по, не дай Боже! різних об'єктах типу АЕС, ДніпроГЕС, а що? Це ж війна, а чого їм нас жаліти?

Ви уявляєте яка живучисть АЕС та як вони прикриваються.

ми уявляємо) все в нас прикривається. тільки російські війська гуляють по донбасу)

і ппо є і армія є. скілкьи там армії тисяч 150?

тому все що ми робимо то уявляємо)

непогано було б зараз зробити всім військовим відставникам пенсію в тисячу гривень. як казав Паніковський "он и на ето не наработал!"

Ви повинні розуміти, що зі 150 000 штат військовослужбовців тільки 125 482, а укомплектованість і ще менша. Візьмем ті підрозділи які не можуть апріорі знаходитись в місці бойових дій, це ще приблизно до 50 000 тому вийдем на цифру 60 000 - 75 000. Тепер розрахуйте підрозділи які розгорнуті для прикриття важливих обєктів, деяких напрямків кордону. В загальному ми отримаєм десь 30 000 - 45 000 фактично це все, що перебуває на Сході. Я думаю ще резерви є, і немаленькі, але процес мобілізації здійснюється дуже повільно.

На рахунок військових пенсіонерів, я Вам скажу не потрібно заглядати в їхню кішеню, проживіть таку долю як Вони тоді будете судити, не вони валили Армію, розпродували зброю, а громадяни РФ на посадах Міністрів Оборони.

[seolutsk]

ЄС повинен адекватно відреагувати на введення російський військ в Україну, - Порошенко

Президент України Петро Порошенко сподівається на адекватну відповідь лідерів країн ЄС на акт агресії проти України

Про це Порошено заявив в ході зустрічі з керівництвом ЄС в суботу в Брюсселі, повідомив на своїй сторінці в Твіттер прес-секретар президента Святослав Цеголко

"Введення російський військ на територію України вимагає адекватної відповіді з боку ЄС на даний акт агресії", - сказав Порошенко.

Нагадаємо, Порошенко за день в Брюсселі проведе 11 зустрічей з керівництвом ЄС.

Порошенко розраховує на військово-технічну допомогу від ЄС

Президент України Петро Порошенко розраховує на військово-технічну допомогу країна Євросоюзу в зв'язку з вторгненням військ російських в Україні

Про це він заявив в ході зустрічі з Президентом Європейської Ради Германом ван Ромпеєм у Брюсселі, повідомляє прес-служба глави держави.

"Глава держави заявив, що введення російських військ на територію України вимагає адекватної відповіді з боку ЄС. У цьому контексті Президент України висловив сподівання, що лідери держав-членів ЄС жорстко відреагують на акт агресії відносно України за результатами засідання Європейської Ради 30 серпня, в зокрема військово-технічної допомоги Україні з боку держав-членів ЄС ", - йдеться в повідомленні.

В свою чергу Герман ван Ромпей зазначив, що останні дії російської сторони викликали подальшу ескалацію конфлікту на Донбасі, що викликає глибоку стурбованість лідерів ЄС і стало причиною включення "українського питання" до порядку денного надзвичайного засідання Європейської Ради.

"Він переконаний, що за результатами дискусії на вищому рівні Європейський Союз дасть консолідовану, справедливу й адекватну оцінку діям Російської Федерації. Зокрема, Президент Європейської Ради запевнив Президента України в тому, що під час прийняття рішення Європейською Радою позиція Євросоюзу" буде солідарною і відповідальної ", - повідомила прес-служба Президента України.

[alexvvv]

системи ППО можна знищувати ракетними комплексами типу тої ж "Точка У" а цього добра у росії хватає.

Ракети "Точка У" також знищуються С-300.

Балістична ракета Р-36М може знищити С-300. Тут можна до безкінечності мірятися бібіськами.

може відразу перетворити Україну на радіоактивний пєпєл як казав кісєльов?

[Liontiger]

Президент при виступі читко зазначив, що Україна самостійно здатна захистити себе, потрібно тільки військово-технічна допомога та обмін даними розвідки.

Настрій Президента мені подобається, ще б таки настрої були в ГШ.

Перемога за нами.

може відразу перетворити Україну на радіоактивний пєпєл як казав кісєльов?

Повірте буде 1000 танків, 5000 артсистем, 10 000 військовослужбовців, но ядерної війни небуде.

[alexvvv]

Президент при виступі читко зазначив, що Україна самостійно здатна захистити себе, потрібно тільки військово-технічна допомога та обмін даними розвідки.

Настрій Президента мені подобається, ще б таки настрої були в ГШ.

Перемога за нами.

може відразу перетворити Україну на радіоактивний пєпєл як казав кісєльов?

Повірте буде 1000 танків, 5000 артсистем, 10 000 військовослужбовців, но ядерної війни небуде.

Це тільки для наступу можливо вистачить, але ось щоб контролювати таку велику територія - малувато буде.

[Smith]

Ігор Лапін (бат. "Айдар", адвокат з Луцька) дає інтерв'ю. А з таким керівництвом АТО/Генштабом нам і зовнішній ворог не потрібний. (((

http://www.youtube.com/watch?v=ZAPLKrDSLms&feature=youtu.be&app=desktop

[alexvvv]

я сподівають європа розуміє, що якщо вона не вплине санкціями на рашку, то газ ним все таки прийдеться перекрити.

[Skorpio76]

РАСПРОСТРАНЯТЬ!!!

РАСПЕЧАТЫВАТЬ И ПЕРЕДАВАТЬ КАЖДОМУ БОЙЦУ!!!

Нужна помощь в распечатке! Много! Советы очень важны!!!

ВОЛОНТЕРЫ, распечатывайте тысячами (не меняя ни одного слова – написано для мужиков) и раздавайте пацанам в военных городках, цена листка одна копейка – а цена их жизни?...

Родственники и друзья тех, кто уже в АТО – фотографируйте и скидывайте своим на мобилку – в поле ксерокса нет.

ПРОСТО СОВЕТЫ

Война, в общем, это гнилое дело, но на войне есть дерьмо - это зачистка городов от боевиков.

1. Если вы проводите зачистку (последние часы вашей жизни), то как в анекдоте: в комнату заходите вдвоем - сначала граната, потом вы.

2. Подойдя даже к открытым дверям любого офиса - не входи. Жопой чувствуешь, что там может быть враг, не экономь гранаты, выдергивай чеку и закатывай первую. После взрыва через 5 секунд, не выдергивая чеки, закатывай в помещение вторую и сходу за ней вскакивай. Кто уцелеет от первой, при виде второй, упадет на пол, и закроет голову руками - возьмешь живым.

3. Стоя перед дверью и ожидая своих товарищей, собирающихся для штурма, придержите дверь, чтобы ее было не открыть. Иначе в коридоре увидите или гранату или ствол.

4. Гранату закатывать по полу. Не кидать.

5. Не бегать перед стволом товарища. Вы перекрываете ему возможность стрелять.

6. Любая закрытая дверь НЕПРИКОСНОВЕНННА, так как может быть заминирована.

7. Ящики не открывать, электронику не включать. Ничего не трогать. Все может быть заминировано. Это важно. Вплоть до того, что нельзя открывать холодильник, даже если очень хочется кушать, и поднимать крышку унитаза.

8. Не трогать трупы, столы и другие предметы (все можно заминировать).

9. При первом выстреле - не «маячить», сразу падать.

10. Не держать палец на крючке (часто погибают товарищи).

11. Не брать патроны с открытых цинков, захваченных у боевиков, они могут вместо пороха в патроны зарядить тротил (разорвет автомат, оторвет голову).

12. Гранаты носить в специальных мешках, открытыми не держать (были зацепы).

13. Нефиг с РПГ стрелять по людям, бесполезно (рассчитан только на бронетехнику).

14. Рожки изолентой не перематывай (в бою перекосит патрон - откинешь сразу оба).

15. На АК предохранитель имеет три положения. Собственно, блокировка, автоматический огонь и одиночный. Если вы в панике резко снимете с предохранителя, то наверняка опустите его до упора и поставите, тем самым, в режим одиночного огня. Это сделано, что бы обезумевший от ужаса боец не просадил магазин за секунду и не остался без патронов. Помните об этом.

16. Предохранитель на АК достаточно мерзко лязгает. Если вам нужно снять его тихо, то оттяните его и плавно переведите в нужный режим огня (это почти всегда одиночный огонь).

17. Перед выходом попрыгайте на месте. Проверьте, что на вас ничего не лязгает и не бренчит. Антабки на оружии лучше заранее перемотать изолентой или бинтом. Патрон в патронник, и на предохранитель.

18. Изучите таблицы стрельбы на свое оружие. Пуля летит НЕ ПРЯМО. У нее баллистическая траектория с превышениями и понижениями. Поэтому грамотное определение расстояния до цели и знание таблицы стрельбы — это хорошая возможность попадать быстро, а значит уменьшить время, пока стреляют по вам.

19. Ветер влияет на траекторию полета пули. Изучите влияние ветра на ваше оружие ЗАРАНЕЕ, а не походу и на глазок.

20. Если вам представилась возможность выбирать оружие — берите такое же (такой же калибр) как и большинство ваших товарищей. На себе много патронов не унести, а кончаются они быстро, особенно в городе, так что если с вами смогут поделиться — это большой плюс. Если вашего товарища убили, не побрезгуйте восполнить свой боекомплект (предварительно получив разрешение от командира).

21. Если вы уходите в «автономку», то вы несете на себе 360 патронов (это 12 магазинов и еще столько же, но в пачках просто кидаете в рюкзак. Сильно сэкономите в весе).

22. Помните, что магазины, расположенные на груди и животе — это дополнительная бронезащита.

23. Большинство смертей и ранений происходят от осколков. Обычный ватник вполне способен защитить вас от мелких осколков. Повесив поверх еще и разгрузку с магазинами, вы можете считать себя относительно защищенным. Не забудьте поднять ворот.

24. Бронежилет — это очень хорошо. Любой. Даже самый бэушный.

25. Если вам в броник попала пуля — это еще не значит, что он вас спас. Так как энергия пули, остановленная элементом брони, способна нанести вам чудовищную заброневую травму. Ребра ломает почти всегда. А возможен и разрыв органов. Так что если в вас нет дырки — это еще не повод радоваться. Бывает, что дырка была бы предпочтительнее.

26. Не трогайте гранатометы. Стрелять из них сложно. Оставьте это более опытным товарищам.

27. Проведя несколько дней на свежем воздухе, курильщика можно засечь за 70-100 метров. Бросайте курить.

28. Если вам что-то послышалось — останавливаете группу и «даете тишину». Слушайте внимательно. Даже если вы будите тормозить группу каждые пять минут, только редкие идиоты будут на вас ругаться.

29. Вы никогда, остановившись, не продолжаете стоять. Нужно встать на колено или лечь. Это очень выматывает, но это вопрос выживания всей группы. Если кто-то ленится садиться — заставьте его.

30. Пальца на спусковом крючке быть не должно, даже если оружие на предохранителе.

31. На маршах, кладете автомат на руки и складываете их на груди крестом. Так легче нести. При этом большой палец провой руки всегда готов снять с предохранителя, а вскинуть оружие достаточно быстро.

32. Ремень (автоматный) всегда на шее. Иначе, если попадете в засаду, будет подрыв мины и вы полетите в одну сторону, а ваше оружие в другую, и вы из легкого 300 превращаетесь в 200.

33. На посту не спать. Если заснете, пристрелить вас захотят не только враги. За это, как и за потерю оружия, расстреливали официально. Сейчас расстреливают неофициально.

34. Пописать можно стоя на коленях, не превращаясь в стоячую ростовую мишень. Туалет, это серьёзно. Если есть специально подготовленная площадка никаких проблем. Если на марше в лесопасадке (срать ходят только втроем, один сидит, двое смотрят вокруг на 180 градусов, многих находили валяющимися в собственном дерьме).

35. Чихать в себя.

36. Кто медленно бегает — быстро умирает.

37. Эффективность гранат переоценена. Бывали случаи, когда гранаты взорвалась в небольшой комнате, а внутри были только легкие контузии.

38. Чеку зубами вырвать нельзя. Только пальцами.

39. В стенах могут быть проломы завешанные тряпками или коврами. Так враг может быстро перебегать из парадной в парадную. Помните это. То, что вы находитесь в крайней квартире, не значит, что из соседней к вам нельзя войти через стену.

40. На окна можно вешать сетки от старых советских кроватей. Они хорошо останавливают ВОГи.

41. Вы можете слышать мяуканье, например из-за двери стенного шкафа. Мне очень жаль, но животное обречено. Скорее всего, его там заперли вместе с гранатой. Открывать нельзя. Это очень сложный момент, всегда, в таких сложных ситуациях хочется оставаться человеком, но...

42. Если вам нужно стрелять из помещения на улицу, то не надо подползать к подоконнику или стоять сбоку от окна. Уйдите вглубь помещения, встаньте на табуретку, закрывшись стеной или т.п. И не включайте свет, нельзя, не подсвечивайте себя (я уже не говорю о ВУ).

43. Осколки кирпича или бетона, выбитые огнем, имеют свойства лететь на вас. При попадании по глазам... ну вы поняли.

44. Долго стрелять не меняя позицию — плохая идея.

45. Пригибайтесь.

46. Не надо «вычислять снайперов». Не ваша работа, да и знаний вам не хватит. Воюйте дальше, не обращая внимания.

47. Будьте готовы морально «отработать» гражданских, которые засветили вас (если перспектива не радует, то двигайтесь осторожней.

48. На АК-74 (экземпляр с хорошей кучностью боя), можно прикрутить прицел ПСО от СВД. На дистанциях 500-600 метров у АК-74 и СВД очень близко сопряжены траектории, прицел встанет идеально. Будете стрелять и переносить огонь, из-за калибра, гораздо быстрее, чем с СВД. Да и тем, кто решит поискать снайпера, вы будете неинтересны.

49. Современные гранаты РГО и РГН взрываются в ПЕРВУЮ ОЧЕРЕДЬ от удара У них ударный взрыватель стоит, а взрыв через промежуток — это срабатывает сам ликвидатор (на тот случай, если граната упала в рыхлый снег)

50. Никто, даже саперы, не занимаются снятием мин и ВУ. Они тупо подрывают их тротиловой шашкой. Не надо умничать и начинать снимать ВУ.

51. На растяжки нормальные воины ставят секреты, чтобы было не снять по-простому. Так что «перерезать нитку» — плохая идея. Просто пройдите мимо. Это не ваше дело, для этого есть старшие товарищи.

52. При ранениях бывают венозные и артериальные кровотечения. «Лечатся» они по- разному. Но тут важно другое. В горячке боя времени нет. С венозным кровотечением товарищ будет умирать несколько часов, а с артериальным буквально 10-20 секунд, а дальше потеря сознания и начинается гипоксия. Так что, чтобы не париться, быстро накладываете артериальный жгут поверх раны (сейчас интерны начнут возмущаться, но такова жизнь, это не гражданка, приходится нарушать) и возвращаетесь в бой. У вашего товарища будет полчаса-час на то, чтобы разобраться самому, ну или это сделаете вы, когда освободитесь.

53. Жгут всегда под рукой! Не в сумке, не в рюкзаке — или намотан на приклад, или в разгрузке под рукой.

54. С собой всегда ДВА жгута! Один вы можете отдать раненому товарищу и через минуту получить пулю в бедренную артерию.

55. Есть такое понятие как «подавление огнем». Активно поливая врага, зачастую, можно сковать его действия, даже не попадая и не нанося урона живой силе. Особенно вам помогут трассера.

56. Помните, трассера, помимо того, что очень сильно засырают ствол, они еще и выдают вашу позицию. Так что не злоупотребляйте ими. Да и прицельный огонь ими вести сложно.

57. Оружие нужно чистить каждый день. Особенно нежно в районе дульного тормоза. Если там будет канавка или ямка, то кучность боя сильно упадет.

58. Последние три патрона в магазине лучше забить трассерами. Чтобы пустой магазин не стал для вас неожиданностью. Более того, если вы оставите один патрон в стволе, то вам останется только подстегнуть новый магазин, то есть скорость перезарядки возрастет.

59. Следите за ногами, не ленитесь их мыть. Натрете — и вы уже не воин.

60. Если видите, что по кому-то можно стрелять, это еще не повод стрелять. Если вас не заметили, узнайте у командира, можно ли ввязываться в бой.

61. Если вы кого-то заметили, но вас еще не увидели, не надо резко прыгать в сторону. Периферическое зрение засечет вас мгновенно. Мягко и плавно, не торопясь, сядьте и спокойно займите позицию. Это будет гораздо менее заметно.

62. Помните, досылая патрон патронник, затвор нужно отпускать резко, чтоб лязгнул. Иначе «зажует».

СПИСОК СНАРЯЖЕНИЯ ДЛЯ ВОЙНЫ! НЕ ДЛЯ ТУРПОХОДА!

СНАРЯЖЕНИЕ И ЭКИПИРОВКА

1. 2 рюкзака. Один обозный, второй штурмовой 25 л (штурмовой с быстрым сбросом).

2. Наколенники жесткие. И если возможно налокотники (при первых выстрелах в бою боец падает на колени, может разбить чашечки).

3. Туристический коврик (каремат)

4. Разгрузка

5. Бронежилет

6. Активные наушники

7. Баллистический очки

8. Бронешлем. или, в худшем варианте каска

9. Фляга или гидратор

10. Кусачки для ногтей (через две недели отрастают, ножом не обрежешь, ломаются когда вставляешь рожок в автомат, сильная боль).

11. Компас

12. Паракорд (легкий нейлоновый трос) 20 метров

13. Вилка ложка

14. Грим. Зеркальце.

15. Набор ниток и иголок. Спички. Тальк

16. Стрелковые перчатки

17. Скотч прозрачный (привязать гранату при растяжке к дереву, порвался берц – обмотал и побежал дальше).

18. Фонарь. Нож. Часы со стрелками

19. Армейская рация Бинокль Дальномер

20. Средство от насекомых (не вонючее)

21. Мусорные мешки для воды. К низу мешка привязываешь камушек, пробиваешь дырку, расправляешь мешок на ветках, внутрь бросаешь ветки, из-за перепада температур получается конденсат, подставляешь емкость под мешок, за сутки от 200 до 300 грамм воды из конденсата.

22. 1 кг сала мешается со 150гр чеснока, перец соль по вкусу, перекручивается на мясорубку. Шприцом без иглы заталкивается в тюбик от зубной пасты или в другую емкость. Хранится до пол у года в жаре. Очень калорийно (можно применять не останавливая марш-бросок).

ТРЯПКИ

1. Берцы: чтобы не пропускали воду и были легкие (обр. рыбьим жиром или салом)

2. Носки шерстяные, высокие, 5 пар (выводят пот, не дают натереть ноги).

3. Прокладки женские, большие (в берцы, впитывают пот).

4. Плотные штаны и куртка

5. Термобелье. Несколько маек, только хлопок

6. Маскхалат (и летний и зимний)

7. Флисовая куртка (вместо свитера, она легче, вес очень важен)

8. Зимние сапоги (советую «Хаски с.080» — дешево и сердито)

9. Панама из брезента, что бы хоть чуть-чуть держала влагу

10. Арафатка. Смоченным платком обвязывается шея (на много легче, на шее есть много важных точек).

АПТЕЧКА

1. Берете то, что нужно лично вам, под ваши персональные болячки. Плюс:

2. 3 артериальных новых жгута (старые при растяжке рассыпаются), 2-3 ИПП, много бинтов, рулон эластичного бинта (он зафиксирует все, что угодно, может заменить жгут)

3. Бактерицидный пластырь, лучше водостойкий; Пластырь рулонный, лучше на тканевой основе. Дезинфицирующее средство (недорого раствор хлоргексидина), хорошо бы гель пантестин (раны, ожоги)

4. Жаропонижающее, обезболивающе – аспирин, парацетомол, спазмолгон, нимесулид, нимид, нимегезинк, нимеситл

5. Элементарные капли в нос и для глаз

6. Аллергия, укусы комров – 1% гидрокортизоновая мазь

7. какие-нибудь ЖЕСТКИЕ антибиотики (но их вы вряд ли купите в аптеке без рецепта, можно аугментин, амиксиклав, ципрофлоксацин), промедол

8. Активированный уголь. Чем больше тем лучше (приходиться пить воду из реки где плавают трупы, да и просто под нагрузками живот начинает ерундой страдать). Кстати, белый уголь можно применять в порошке как кровеостанавливающее. Он же применим как антисептик, как энтеросорбент, как искусственная почка и т д . Прошел испытания в Афганистане, в Спитаке и Винницком мед инст. При его применении нет нагнивания ран (применяется в гнойной хирургии). При ожогах. На раны в сухом виде. Внутрь только разведенный водой.

9. При большой потере жидкости - регидрон.

10. Препарат для свертывания крови при ранах. С этим в Украине слабо (за границей есть ТХА — трансксамовая кислота, используется после автодорожек; она не сертифицирована, хотя спасла жизнь десяткам тысяч людей, можно поискать QUIKCLOT, CELOX и HEMCOM).

11. Ножницы, кусачки.

12. Шовный материал, иголка + нить, для зашивания ран (в аптеке)

13. Еще советую собрать наборчик в ампулах из кетанова, дексаметазона и кордиамина. Ну и шприц к ним, разумеется. Это противошоковый набор. Не даст вашему сердцу встать из-за того, что мозг обвалил вам давление от боли или кровопотери (а как правило, они где-то рядом ходят).

Те, кто прошел Афган, меня поймут. А вы, молодые, поймите этот опыт отдают вам люди, прошедшие не одну войну и оставившие там много друзей. Поэтому заучи это как «ОТЧЕ НАШ» . Если этот листок поможет тебе остаться живым, то я не напрасно его писал. Твой друг Серега-Художник.

[Smith]

Називається - "Знайди 10 відмінностей". Цікава стаття з екскурсом до історії.

"Польська карта" Гітлера, або Як починаються війни

75 років тому, о 4 годині 45 хвилин 1 вересня 1939 року нацистська Німеччина без оголошення війни вторглася в Польщу. Виступаючи в рейхстагу, Адольф Гітлер виправдовував свої дії систематичним порушенням Варшавою німецько-польського кордону.

Ця дата увійшла в історію як початок Другої світової війни, що тепер здається доволі спірним твердженням. 23 серпня відзначалася ще одна "кругла дата" — теж 75 років тому народний комісар закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов і міністр закордонних справ Німеччини Іоахим фон Ріббентроп підписали Пакт про ненапад, який частіше називають "пактом Молотова—Ріббентропа". Таємний протокол до нього розмежував сфери впливу Москви й Берліна у Східній Європі. Долю Другої Речі Посполитої було вирішено. 9 вересня 1939 р. В.Молотов привітає нацистів із вступом у Варшаву. 17 вересня розпочнеться "визвольний похід" Червоної армії, яка анексувала Західну Білорусію й Україну. "Буржуазній" Литві "подарували" Віленську (Вільнюську) область, щоб через неповний рік поглинути всю країну разом із Латвією й Естонією... Через 20 днів, коли агонія Польщі була вже доконаним фактом, 28 вересня 1939 р., здавалося, антагоністи — нацисти й комуністи — підписали угоду "Про дружбу і кордон". Східну Європу остаточно поділили між двома диктаторами. Гітлер і Сталін продовжать із 22 червня 1941 р. з'ясовувати стосунки вже на полі бою, після майже двох років міцної дружби. Ми розповімо про "польський вимір" Другої світової війни та її передісторію, торкнувшись в основному зовнішньополітичних аспектів...

Польща відроджує національну незалежність. Перша Річ Посполита втратила її внаслідок тривалого економічного занепаду, анархії в державному управлінні, дуже гострих соціальних суперечностей, а також низки зовнішньополітичних чинників у другій половині XVIII — на початку ХІХ ст. Але поляки ніколи не мирилися із втратою державності, про що свідчили повстання 1794, 1830—1831, 1848 й 1863—1864 рр.

…Польська громадськість позитивно зустріла звістку про те, що декларація конференції глав держав Антанти, прийнята на початку липня 1918 р. у Версалі, розглядала "утворення польської єдиної незалежної держави зі своїм виходом до моря" однією "з умов міцного і справедливого миру та правопорядку в Європі". Наприкінці серпня того року, згідно з декретом РНК Радянської Росії, підписаним В.Леніним, вона стала незалежною державою. Біля колиски цієї історичної події стояли Англія, Франція і Радянська Росія, які з часом визначатимуть перспективи подальшого існування Польщі.

У травні 1919 р., згідно з рішеннями Паризької мирної конференції, країни — переможниці в Першій світовій війні, анексувавши Данциг (Ґданськ) у Німеччини, підтвердили статус "вільного міста" під управлінням Ліги Націй. Вихід до Балтійського моря молодій державі забезпечував лише вузький "Польський коридор". Але він відділяв Східну Пруссію від решти території Німеччини й разом із Данцигом був постійним джерелом польсько-німецької ворожнечі.

Гітлер пропонує Польщі дружбу. Це питання гостро не стояло в період існування Веймарської республіки. Обом державам треба було вирішувати внутрішні проблеми. Після приходу нацистів до влади в Німеччині в січні 1933 р. відносини з поляками набувають для німців важливого значення. У травні того року фюрер запевнив польського посланника в Берліні, що хоче миру з його країною, а в спільному німецько-польському комюніке було оголошено про намір нацистського уряду "діяти в суворих рамках наявних договорів". Ніби на підтвердження сказаного в листопаді 1933 р. Гітлер заявив про небажання нападати на територію Польщі й запропонував розпочати переговори для вирішення всіх спірних питань.

Уже в січні 1934 р. було підписано Пакт про ненапад на 10 років, який подавали у ЗМІ як початок "історичної ери дружби". Під час його підписання Гітлер назвав Польщу "останньою барикадою цивілізації проти небезпеки більшовизму". Ця угода стала великим успіхом нацистської дипломатії, започаткувавши вихід Третього рейху з зовнішньополітичної ізоляції, в якій він перебував із часу приходу Гітлера до влади, а також сприяла укладанню двосторонніх договорів Німеччини з іншими сусідніми державами.

Цей дипломатичний крок дозволив Берліну мати вільні руки для продовження своєї зовнішньої політики в тому напрямі, "в якому її було призупинено 600 років тому". І Гітлер не вважав себе зобов'язаним виконувати "всілякі пакти про ненапад та дружбу, яких від мене вимагатимуть" і які, "хай найбільш урочисті", "коли-небудь повинен буду порушити". Загалом, фюрер "жодної хвилини серйозно не думав про угоду з Польщею", яка потрібна була "лише доти, доки мені можуть загрожувати на Заході".

Обговорення підписаного договору між сусідніми державами проходило під акомпанемент цинічних заяв німецьких політиків про отримання Німеччиною "Польського коридору". Польща його віддасть, переконавшись, що Париж відвернеться від Варшави, зрештою, вона "одержить територіальні компенсації". Польському керівництву недвозначно натякали, що воно своїм ставленням до німців порушує "передумови своєї самостійності".

До певного часу нацисти

не пред'являли відкрито полякам територіальних претензій. 1935 р. Герман Герінг під час приїзду в Польщу "на полювання" у розмові з Юзефом Пілсудським "подав думку про спільний німецько-польський похід на Росію, вказавши на вигоди, які ця акція дала б Польщі в Україні". 1936 р. Іоахім фон Ріббентроп заявив, що "Гітлер розігрує польську карту у своїй зовнішньополітичній грі".

Польща має оплачувати рахунки за дружбу з агресором. Сигнал про це їй, що не відмовляється "добровільно або вимушено" брати участь у німецько-радянській війні на боці нацистів, прозвучав відразу ж після Мюнхенської змови. 24 жовтня 1938 р. І. фон Ріббентроп заявив Ю.Липському, польському послу в Берліні, що настав час "завершити розпочату маршалом Пілсудським та фюрером справу" шляхом "комплексного врегулювання" польсько-німецьких відносин. Було чітко заявлено, що Данциг слід приєднати до Третього рейху, зберігши економічні пільги в місті для Польщі, а через "Польський коридор" треба провести екстериторіальну автостраду й залізницю, що з'єднають Східну Пруссію з рештою Німеччини. Передбачалося продовжити дію пакту 1934 року на 25 років. Загалом, планувалося проводити "спільну політику стосовно Росії на базі антикомінтернівського пакту". Поляки могли в майбутньому отримати частину радянської України.

Відповідь не забарилася: 19 листопада 1938 р. Липський повідомив Ріббентропу, що "з внутрішньополітичних причин міністрові закордонних справ Беку було б важко погодитися на приєднання Гданська до Німеччини. Але уряд готовий іти назустріч німецьким вимогам". Уже тоді нацисти могли, образно кажучи, стукнути кулаком по столу. Але, як зауважив Л.Ноель, посол Франції в Польщі, "гітлерівська імперія вважала за розумне не надто налягати на цю справу".

Початок 1939 р. зовні не віщував змін у намірах Третього рейху щодо Польщі. У січні в Берліні відбулася зустріч Гітлера й Бека, під час якої фюрер запевнив співрозмовника в непорушності положень пакту 1934 р., у своїй особистій зацікавленості у збереженні сильної Польщі, яка повинна тримати на російському кордоні боєздатну армію.

Та нацистські лідери продовжували наполягати, що проблему Данцига й "Польського коридору", яка являє собою "надзвичайну психологічну складність для Німеччини з емоційного погляду", слід вирішити на користь Третього рейху. Їм сподобалося запевнення Бека, що, розглядаючи її, він не дослухатиметься до "опозиції в кав'ярнях". Плани Польщі стосовно "радянської України та виходу до Чорного моря нацисти зустріли з розумінням".

30 січня 1939 р. у промові, присвяченій шестиріччю приходу до влади, фюрер ще раз підкреслив значення німецько-польської дружби.

У лютому 1939 р. "віроломна" Польща, яка мала з Радами з 1932 р. договір про ненапад, а 1934 р. подовжила термін його дії на 10 років, уклала з СРСР першу торгову угоду, викликавши роздратування в Берліні. Було заявлено: "зовнішньо- і внутрішньополітичний розвиток подій у Польщі набув зовсім небажаної, з погляду берлінської політики, форми".

8 березня 1939 р. Гітлер оголосив про необхідність окупації Польщі, щоб "забезпечити Німеччину сільськогосподарськими продуктами та вугіллям", а 13 березня висловив упевненість, що Польща "за своїм станом і територіальним складом уже не може використовуватися проти Радянського Союзу навіть як допоміжна сила". Вкрай різкими висловлювання нацистського керівництва на адресу Польщі стали після остаточного захоплення німцями Чехословаччини.

15 березня наці ввійшли в Прагу, а вже 21 березня 1939 р. в Берліні Ріббентроп у жорсткій формі повторив Липському вимоги, висунуті в жовтні минулого року, наполягаючи на необхідності їх виконання для вироблення єдиної східної політики "захисту від більшовизму", яка б відповідала інтересам обох держав. 25 березня аналогічну позицію зайняв фон Мольтке, посол Німеччини у Варшаві, в розмові з Беком, який запевняв співрозмовника в готовності свого уряду йти на великі поступки нацистам. Проте несподівано 28 березня він же повідомив, що "інтервенція німецького уряду з метою змінити status quo у Данцигу розглядатиметься як напад на Польщу". Рішучості польським лідерам додало обурення народних мас нахабством агресорів і часткова мобілізація в країні.

У такій напруженій обстановці прем'єр-міністр Великобританії Невілл Чемберлен, виступаючи в палаті громад 31 березня 1939 р., заявив: "У випадку будь-якої акції, що постійно загрожуватиме незалежності Польщі і якій польський уряд, відповідно, визнає за необхідне вчинити опір своїми національними силами, уряд Його Величності вважає себе зобов'язаним негайно надати польському уряду всю підтримку, яка йому під силу". Такий демарш із берегів туманного Альбіону підтримав і Париж.

Але Великобританія надавала Польщі "незабезпечені гарантії", щоб показати їй залежність зовнішньої політики від Лондона, створити невпевненість у Берліні стосовно найближчих планів західних країн, виключити можливість нової польсько-німецької угоди і спробувати перемкнути нацистську агресію на Схід. "Нові зобов'язання, взяті вчора Англією, — коментувала впливова "Таймс" заяву Чемберлена, — не зобов'язують Великобританію захищати кожен дюйм нинішніх кордонів у Польщі. Вирішальне слово в цій декларації не "цілісність", а "незалежність".

Німецький напад на Польщу набуває реальних обрисів. 3 квітня 1939 р. фюрер затвердив "Білий план", яким передбачалося завдати головними силами вермахту потужних флангових ударів із кількох боків, щоб перешкодити організованому проведенню мобілізації та концентрації польської армії. Його остаточною метою було якнайшвидше усунути Польщу як політичну та військовому перешкоду для реалізації подальших загарбницьких планів. Військова підготовка велася таким чином, щоб "проведення операції стало можливим у будь-який час, починаючи з 1 вересня 1939 р.".

Нацистська пропаганда не переставала запевняти німецьких обивателів у необхідності приєднання Данцига, почесним громадянином якого 20 квітня 1939 р. став Гітлер, будівництва екстериторіальної автостради і залізниці, обурюватися, що невдячні поляки не розуміють цієї життєво важливої для арійської нації проблеми. На сторінках газет вміщувалися матеріали про дискредитацію та переслідування німецької меншини в сусідній державі, яких вона зазнає впродовж багатьох років. Ці факти порушення прав людини (часто фальсифіковані) було зібрано в офіційній "Білій книзі", виданій 1939 р.

Німецьке керівництво вирішило, що "чаша терпіння переповнилася" і треба вживати адекватних заходів. Виступаючи в рейхстазі 28 квітня 1939 р., фюрер повідав світовій спільноті про віроломство й підступність керівників Польщі, які за його спиною "виторгували" у Великобританії декларацію від 31 березня й відхиляють його пропозицію про врегулювання спірних територіальних питань. Тому нічого не залишалося робити, як анулювати німецько-польський договір про ненапад, підписаний 1934 р. Було денонсовано й англо-німецьку морську угоду 1935 р., але британці, при відомому розумінні інтересів Третього рейху, могли розраховувати на встановлення з ним дружніх відносин.

Наступні події підтвердили рішучий намір Німеччини вирішувати польське питання виключно військовим шляхом. Попри пропозицію поляків домовитися з нацистами "на принципах добросусідства", на нараді вищого командного складу армії та флоту 23 травня 1939 р. Гітлер уточнив дату вторгнення в Польщу, наказавши напасти на неї "за першої зручної нагоди". "Поляки — наш споконвічний ворог. Польща завжди стоятиме на боці наших противників, — аргументував він свою позицію. — Попри угоду про дружбу, в Польщі завжди думали про те, аби використати проти нас будь-яку нагоду".

Тим часом у Москві відбувалися англо-франко-радянські переговори для вироблення спільних кроків із протидії нацистській агресії в Європі. Погляд Польщі на цю проблему висловив її посол у Москві В.Гржибовський у розмові з М.Литвиновим. "Польща не вважає за можливе укласти пакт про взаємодопомогу з СРСР через практичну неможливість надати допомогу Радянському Союзу з боку Польщі, — розтлумачував він сталінському наркомові, — а тим часом Польща виходить із того принципу, що пакт про взаємодопомогу можна укладати тільки на умовах взаємності". Чіткіше висловився його безпосередній керівник Юзеф Бек: "Польський уряд стоїть на рішучій позиції не входити в жодні угоди з одним зі своїх сильних сусідів проти іншого, тобто ні з Німеччиною проти СРСР, ні з СРСР проти Німеччини".

Великобританію обтяжували зобов'язання стосовно Польщі, взяті нею у березні 1939 року, і вона шукала шляхів, щоб їх позбутися. У липні того ж року на Лондонській міжнародній конференції з китобійного промислу представники англійського кабінету провадили переговори з німецькими уповноваженими про "далекосяжні плани англо-німецької співпраці". Передбачалося підписати пакт про ненапад на 25 років, "поступово" повертати німцям втрачені після Першої світової війни колонії, визнати "специфічну зону інтересів Німеччини на континенті, оскільки це не обмежуватиме англійських інтересів", надати Третьому рейху англійську позику до 1,5 млн марок. Але фюрер мусив зобов'язатися не вдаватися в Європі до акцій, котрі "спричинили б війну, за винятком тих, на які він отримає згоду Англії".

Зважаючи на все, остання пропозиція, висловлена Гітлеру, не стосувалася Польщі. "Таємна" мета цього договору полягала в тому, писав Г.Дірксен, посол Німеччини в Лондоні, щоб дати можливість англійцям поступово позбутися своїх зобов'язань стосовно Польщі. Високопосадові чиновники з оточення Н.Чемберлена відверто визнавали, що угода про ненапад не тільки "хімічно розчинила б данцизьку проблему, а й уся Польща була б, так би мовити, залишена віч-на-віч із Німеччиною".

Остаточно долю Польщі було вирішено в серпні 1939 р. У першій половині місяця нацистське керівництво продовжувало закулісні переговори з представниками Великобританії про умови укладання широкомасштабного політичного й економічного договору, після чого Герінг зустрівся з представниками ділової еліти Англії, знайшов із ними спільну мову і навіть планував перетнути Ла-Манш, щоб пояснити в Лондоні необхідність зміцнення зв'язків двох великих держав. Тим часом начальник штабу верховного головнокомандування збройних сил Німеччини В.Кейтель продовжував уточнювати головні напрями ударів вермахту по польській армії, не забуваючи розпорядження фюрера, що наказ може бути даний будь-коли.

Наказ про початок операції проти Польщі о 4:30 ранку 26 серпня 1939 р. Гітлер віддав 22 серпня на нараді політичного і військового керівництва країни. У своїй промові він заявив, що знищення Польщі залишається першочерговим завданням, навіть якщо йому доведеться воювати і на Заході. Англія й Франція не допоможуть полякам, вони не зможуть блокувати Німеччину, їхній напад по "лінії Мажино" — неймовірний. "Я підготую на Сході мої загони "Тотенкопф" ("Мертва голова"), наказавши їм убивати безжально чоловіків, жінок і дітей польського походження, — ділився своїми планами фюрер. — Польща буде знелюднена й колонізована німцями". На заклик вождя арійської нації бути "твердими і нещадними" присутні відповіли ревом схвалення. Ад'ютант Гітлера Шмудт записав у протоколі: "Промову фюрера зустріли з ентузіазмом. Герінг вистрибнув на стіл і почав танцювати, як дикий".

Гітлеру не хотілося, аби щось завадило реалізації його загарбницьких планів. Його не влаштовувало, що Ріббентроп мав прилетіти в Москву для остаточного вирішення питання радянсько-німецького договору про ненапад 26—27 серпня, а не 23-го. "Напруга між Німеччиною та Польщею стала нестерпною, криза може вибухнути з дня на день, — переконував Гітлер Сталіна. — Вважаю, що за наявності наміру обох держав розпочати нові взаємовідносини не треба марнувати час". Радянський керівник почув крик душі нацистського лідера, і 23 серпня пакт Молотова—Ріббентропа було підписано. Два диктатори знайшли спільну мову…

Польщу не оминули увагою в цьому документі. "Питання про те, чи в обопільних інтересах збереження Польської держави та які будуть кордони цієї держави, — зазначалося в ньому, — може бути остаточно вияснене тільки впродовж подальшого політичного розвитку". Але ні Сталіну, ні Гітлеру незалежна Польща не була потрібна. У таємному протоколі до пакту підкреслювалося, що "у разі територіально-політичних змін в областях, які входять до складу Польської держави, кордон сфер інтересів Німеччини та СРСР приблизно проходитиме по лінії Нарев, Вісла і Сян".

Польському керівництву не було відомо, як розпорядилися долею його країни Гітлер і Сталін. Варшава стояла на антибільшовицькій позиції і своєю категоричною відмовою за необхідності пропустити через польський кордон радянські війська сприяла зривові переговорів Англії, Франції та

Радянського Союзу. Лише 23 серпня 1939 р., після повідомлення про приїзд Ріббентропа в Москву, дала згоду, але не на цей крок, а на те, щоб вивчити питання про радянську військову допомогу. Як заявив Бек, "ми впевнені нині, що у разі спільних дій проти німецької агресії співпраця між Польщею та Радянським Союзом, технічні умови якої ще належить визначити, не виключена (або можлива)".

Гітлера не підвело передчуття, що розпочати війну з Польщею так просто не вдасться, оскільки "в останній момент якась свиня підсуне пропозицію про посередництво".

25 серпня 1939 р. Е.Галіфакс, міністр закордонних справ Великобританії, і посол Польщі в Лондоні Е.Рачиньський підписали договір, відповідно до якого Берлін і Варшава брали на себе зобов'язання надавати одне одному негайну допомогу в разі прямого чи непрямого нападу з боку "якоїсь європейської держави". У додатковому таємному протоколі пояснювалося, що під "європейською державою" малася на увазі Німеччина. Але німці й так зрозуміли, про кого йдеться, і були приголомшені несподіваною новиною. Засмутила й звістка з Рима про те, що Беніто Муссоліні не готовий підтримати свого союзника через неготовность до бойових дій італійської армії.

Війська вермахту отримали наказ фюрера зупинитися. Офіцери-зв'язківці мусили машинами наздоганяти з'єднання вже на марші, а частина їх майже вийшла на вихідні позиції. У кількох випадках повідомлення про припинення руху не встигло дійти вчасно, і на деяких ділянках кордону нацистські війська почали "спецоперації": перестрілку, руйнування тунелів, мостів, шляхів та інші провокації. Поляки мовчали.

Гітлеру, стурбованому тим, що його переграли, необхідно було "усунути англійське втручання". 25 серпня 1939 р. він зустрівся з Н.Гендерсоном, послом Великобританії в Берліні, і заявив йому про своє бажання в інтересах "європейського миру" припинити образливі випади поляків проти Німеччини. Через нього Лондону було запропоновано широку співпрацю. Того ж дня відбулася розмова з Р.Кулондром, французьким послом у Німеччині, якому було заявлено про виняткову повагу до його країни та бажання мати з нею добросусідські відносини. Але невдовзі іноземні дипломати переконалися у намірах фюрера йти своїм шляхом до кінця.

Про те, що умови англо-польського договору, підписаного 25 серпня, являли собою, як і декларація 31 березня

1939 р., "незабезпечені гарантії", свідчить відповідь англійського уряду, надіслана Гітлеру. У ній повідомлялося: "уряд Його Величності сподівається, що німецький канцлер не розцінить скрупульозне врахування урядом Його Величності своїх зобов'язань щодо Польщі як його небажання використати весь свій вплив для того, аби сприяти досягненню рішення, яке було б прийнятним як для Німеччини, так і для Польщі". Англія брала на себе зобов'язання умовити Польщу розпочати діалог із Третім рейхом.

Гітлер переконався в тому, що Англія, а також Франція не бажають конфліктувати і шукають шляхів до згоди з ним, вважаючи, що він спрямовує свою країну "до повного виконання її місії у спільній справі цивілізації". Керівники військової розвідки доповідали йому, що у Великобританії проведено часткові мобілізаційні заходи, але ознак направлення військ на континент не виявлено. Не було помічено і пересування до німецького кордону французьких військ. І вже 28 серпня фюрер прийняв остаточне рішення здійснити напад на Польщу вранці 1 вересня 1939 р., про що він віддав наказ керівництву вермахту.

Зрозуміло, що фюрер вирішив вдати з себе "голуба миру з пальмовою гілкою у дзьобі". 29 серпня 1939 р. він повідомив Н.Гендерсону про згоду на прямі переговори з Польщею. Було вироблено документ із 16 пунктів, який мав стати умовою для підписання угоди з усіх спірних питань. Документ передбачав, крім попередньої вимоги приєднання Данцига до Третього рейху, і нові — проведення плебісциту на території від Балтійського моря по лінії Квідзін, Грундзьондз, Хелмно, Бидгощ. Німеччина мала отримати право на екстериторіальну залізницю й автостраду навіть у тому разі, якщо ці райони відійдуть до Польщі. Англія і Франція мусили переконати польське керівництво відстрочити мобілізацію, призначену на 29 серпня, на два дні. Повноважний представник із Варшави мав прибути в Берлін не пізніше опівночі 30 серпня 1939 року.

Представника польського уряду в призначений час у Берліні не дочекалися. Варшава обіцяла відповісти на запропоновані умови тільки до полудня 31 серпня. Ріббентроп отримав особливе задоволення спочатку о 13:00 31 серпня відмовити в зустрічі Липському, який намагався порозумітися з ним стосовно цих питань, а потім увечері того самого дня прийняти його, щоб, вияснивши в нього про відсутність необхідних повноважень для проведення переговорів, відразу ж перервати марну розмову. Через кілька годин послам Великобританії і Франції повідомили про німецькі пропозиції до Польщі, а також про небажання її лідерів прилетіти в Берлін для їх розгляду, про що німці дізналися з екстрених повідомлень по радіо.

Гітлер знову одягнув військову форму. Виявляється, вона була для нього завжди "дорога і священна". У промові по радіо з рейхстагу 1 вересня він пообіцяв арійській нації не знімати її "доти, доки не буде здобуто перемогу, оскільки поразка для мене рівносильна смерті". На той час уже було відомо про інсценований напад групи німецьких карних злочинців, перевдягнених у форму польських солдатів, на радіостанцію в містечку Гляйвіц і відданий о 6:30 ранку того ж дня наказ фюрера про напад на Польщу. Так починалася Друга світова війна.

У розпал наступу гітлерівських військ на Польщу на боці Німеччини відмовилася виступити Італія, оголосивши себе "невоюючою стороною", а її лідер Беніто Муссоліні запропонував 5 вересня скликати міжнародну конференцію для перегляду статей Версальського договору, "які є причиною справжніх складнощів", на що погодилися і Англія, і Франція, і навіть Третій рейх, висловивши побажання з цього приводу подумати 2–3 дні. Але, не прийнявши попередніх умов про виведення своїх з'єднань із території Польщі, Німеччина відмовилася від участі в цьому заході і продовжувала переможну ходу землею сусідньої держави.

1 вересня 1939 р. Польща дізналася, що Англія і Франція готові виконати свої зобов'язання стосовно неї. Але, судячи із заяв, зроблених того дня їхніми послами в Берліні, можна стверджувати, що в британського і французького урядів чіткої думки з приводу тих подій не було. Так, Гендерсон, нагадавши Ріббентропу про союзницькі зв'язки його країни з поляками і необхідність припинення агресивних дій, одночасно підкреслив: сказане має "характер попередження, і його не слід розглядати як ультиматум". У схожому дусі виступив і Кулондр.

Лише 3 вересня 1939 р. Англія і Франція оголосили війну фашистській Німеччині, і це на певний час "збентежило" Гітлера. Він не міг повірити, що західні країни підуть на такий, здавалося, рішучий крок. Адже їхня недавня поведінка під час чехословацької кризи свідчила про схильність до поступок агресорам, намір підписати нову угоду. Проте невдовзі фюрер переконався, що союзники Польщі не планують по-справжньому воювати з ним. Як зазначав Еріх фон Манштейн, начальник генерального штабу групи армій "Південь", "поразка Польщі була неминучим наслідком тих ілюзій, які плекали у Варшаві стосовно дій союзників". Останні ж, склавши руки, споглядали знищення свого польського союзника.

Радянський Союз також висловив своє ставлення до подій, що відбувалися на його західних кордонах. Сталінське керівництво не відповіло на пропозицію Німеччини відразу ж вступити у війну з Польщею, а заявило про свій нейтралітет (зрозуміло, Сталін вичікував, як розгорнуться події). Коли

5 вересня 1939 р. Гржибовський, посол Польщі в Москві, попросив СРСР розглянути питання про постачання його країни військовими матеріалами, а також дозволити транзит аналогічних вантажів через радянську територію, Молотов розповів йому про небажання СРСР бути втягнутим у війну на тому чи іншому боці і необхідність вжити заходів із забезпечення власної безпеки.

Вереснева трагедія Польщі повчальна. Отримавши можливість самостійно розвиватися по закінченні Першої світової війни, Польща не пішла шляхом ряду країн, утворених на руїнах Австро-Угорської імперії, і не займалася вирішенням виключно власних соціально-економічних проблем, а вела активну, досить агресивну діяльність у Європі. Повіривши у своє месіанське призначення врятувати християнську цивілізацію, вона претендувала на вагому роль у вирішенні ряду конфліктних ситуацій, у тому числі й територіальних, звісно ж, не на шкоду власним інтересам. Тим самим створювалися передумови для втручання великих держав у її внутрішні справи.

Зовнішньополітична діяльність польського керівництва у другій половині 1930-х років показала повну залежність Польщі від Англії та Франції, а згодом — і від Німеччини. Розриваючись між ними, по черзі виявляючи їм свою прихильність, Варшава обрала чітку антирадянську позицію, чим викликала дедалі більше роздратування сталінського керівництва. Кремль не міг миритися з участю поляків у блоках та угодах, спрямованих проти СРСР, а також із їхніми домаганнями на значну частину його території.

Трагічний результат був неминучим. Польща значною мірою розплачувалася за прорахунки своєї зовнішньополітичної діяльності. Європейські вершителі її долі відвернулися від неї. Лише через кілька років ціною величезних зусиль і жертв польський народ знову відродив національну незалежність, але в урізаному, "радянському варіанті". Рівно через 50 років після підписання Пакту Молотова—Ріббентропа, 24 серпня 1989 року, після приходу до влади кандидата від "Солідарності" прем'єр-міністра Тадеуша Мазовецького, Польща остаточно вислизнула з міцних обіймів Кремля...

[Basil]

Одно из российских танковых воинских подразделений, вошедшее на территорию нашей страны, перешло на сторону армии Украины. Об этом, как стало известно «фрАзе», сообщает батальон «Киевщина» на своей странице в Facebook.

«По предварительной информации, одно из российских танковых воинских подразделений, вошедшее на территорию нашей страны, перешло на сторону армии Украины», - отмечается в сообщении.

????

[MANJAK11]

чому влада тупо не закупить сучасну протитанкову зброю? Ембарго ж не накладене на нас ніяке.

а йди но купи в магазин будь яку рушницю не нашого чи турецького виробництва. Про супер дорогі Бенеллі мова не йде, їх й до цього мало хто купував

[VaLeRa]

Basil, не можуть вони перейти - лише здатись в полон...

[seolutsk]

Військове протистояння на Донбасі вдасться припинити на початку вересня, сподівається Порошенко

Президент України Петро Порошенко сподівається, що військове протистояння на сході України вдасться припинити на початку вересня.

«Ми очікуємо, що з наступного тижня буде продемонстрований реальний прогрес у переговорах щодо досягнення миру. Адже ми занадто близькі до точки неповернення. Кожен учасник цього конфлікту має розуміти відповідальність, і давайте не розпалюватимемо іскри нової війни в Європі», − сказав він на брифінгу після зустрічі з президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу в Брюсселі в суботу.

Він додав, що в цьому контексті відчуває повну підтримку з боку ЄС у питанні якнайшвидшого мирного врегулювання ситуації на Донбасі.

«У нас є повне розуміння, що не існує лише військового шляху вирішення цього конфлікту. Ми пропонуємо мирний план президента України щодо врегулювання ситуації», − наголосив глава держави, додавши, що в цьому питанні потрібен діалог.

Президент України Петро Порошенко сьогодні перебуває у Брюсселі з одноденним робочим візитом, мав зустріч із президентом Ради Європейського Союзу Германом Ван Ромпеєм. Глава Української держави також бере участь у саміті Європейської народної партії, а також виступить перед главами 28-ми держав та урядів країн ЄС у рамках саміту Євросоюзу.

[seolutsk]

Саміт ЄС рішення про санкції не прийматиме, але доручить їх розробити

Прем'єр-міністр Фінляндії прогнозує, що саміт ЄС доручить Єврокомісії і Зовнішній службі ЄС розробити відповідні пропозиції

Про це він сказав в суботу в Брюсселі напередодні саміту ЄС, передаєУНІАН.

«Швидше за все, ми не будемо приймати рішення щодо санкцій. Буде так, як раніше - доручити Зовнішній службі ЄС та Єврокомісії запропонувати подальші санкції. Якщо це підтримає більшість членів ЄС, то буде саме так», - сказав Стубб.

Прем'єр-міністр Фінляндії зазначив, що необхідно припинити вогонь, працювати над мирним планом. «Якщо деескалація не відбудеться, якщо не буде домовленості щодо контролю над кордонами, якщо не буде припинення вогню і мирного плану, подальші санкції будуть необхідні», - переконаний він.

Разом з тим Стубб також висловився за "діалог з Росією". «Вирішити це без участі Росії неможливо. Те, що робить Росія - це неправильно», - додав фінський прем'єр-міністр.

[Smith]

Семен Семенченко

По телефону от Семена Семенченко:

Информация для родственников бойцов батальона "Донбасс", "Днепр", "Свитязь", "Херсон", 93-й и 17-й бригады, других подразделений, попавпших в окружение под Иловайском.

Ответственный за отправление гуманитарного конвоя по вывозу раненных бойцов, попавших в окружение, является Министерство обороны. Согласно договоренности, достигнутой Президентом Украины для предоставления коридора для вывода, попавших в окружение бойцов, было определено время с 6:00 до 10:00. По состоянию на 17:00 ни одна машина гуманитарного конвоя к бойцам, находящимся в окружении в поселке Червоносельськое не пришла. Другие машины, кроме машин этого конвоя российские войска не пропускают. Объяснений 11-часовому отсутствию конвоя не дается.

По состоянию на 16:00 позиции бойцов, находящихся в Червоносельское стали обстреливаться из минометов и снайперского оружия, тем самым принуждая бойцов сдаться в плен. После этого представителями Минобороны было заявлено, что инцидент с российской стороной урегулирован и гуманитарная колонна дойдет до окруженных бойцов.

В настоящий момент мы находимся на сборном пункте бойцов, выходящих из окружения. С утра вышло несколько небольших групп, которые обеспечены питанием и медицинской помощью. Будем ждать колонну и выходящих бойцов, связи с командирами батальонов, командующих группировкой и большинством бойцов нет.

Будет более детальная информация - сообщу.

Повна імпотенція керівництва АТО. Некомпетентність.

Зеленопілля, Іловайськ, нібито велика колона до Маріуполя... Скільки ще?

[Vadimm]

Повна імпотенція керівництва АТО. Некомпетентність. Зеленопілля, Іловайськ, нібито велика колона до Маріуполя... Скільки ще?

А це питання слід задати тим мудакам, які "прикривають" таких мудаків як цей генерал:

[Skorpio76]

"Путина могут остановить только потери в борьбе с украинским народом и никто, кроме нас его не остановит"

Экс-замначальника Генштаба сказал, что следует делать, если россияне двинутся дальше

Последние поражения украинской армии связаны с недооценкой противника, а также введением Россией в войну регулярных частей российской армии. Об этом в комментарии изданию "ГОРДОН" рассказал военный эксперт, бывший заместитель начальника Генерального штаба, генерал Игорь Романенко.

"В последних наших поражениях есть как российский фактор, так и наши внутренние просчеты. За все время проведения АТО, Иловайск и Новоазовск – это второе серьезное поражение. Мы недооценили новый элемент со стороны России, когда они со своей территории использовали тяжелое вооружение. Для нас этот фактор неожиданный, а в военном потенциале он очень серьезный и значительный. Отсюда и произошло окружение. Мы их недооценили, но мы учимся воевать и платить тяжелой кровью", — отмечает Романенко.

"Россия прикрывалась, что не использует своих диверсантов, но в настоящее время уже до 25% воюющих на Донбассе это непосредственно представители российской армии. Мы уже практически освободили Иловайск, но Путин не намерен проигрывать ни в чем и поэтому ввел новый элемент в войну. Он ввел в бой около 1200 специалистов, более 100 единиц бронетехники и около 300 единиц обеспечивающей техники. Таким образом была очень существенно изменена ситуация и от победы в Иловайске мы попали в окружение и потерпели поражение. Это циничное поведение России стало нам учебой ведь победы и поражения на войне чередуют друг друга", — добавил генерал.

По мнению Игоря Романенко, в случае дальнейшего продвижения российских войск, Украина должна будет мобилизовать все имеющиеся резервы.

"Для избегания подобных ошибок нам нужно иметь резервы, которые должно создать Министерство обороны", — считает эксперт.

"Если россияне двинутся дальше, то я буду настаивать, что нам нужна всеобщая мобилизация, партизанская война, организация подполья, и передача оружия населению. К этому уже нужно готовиться. Кроме того, следует учитывать, что у них есть еще "Грады", "Смерчи" и "Ураганы". А еще у них есть авиация, которую некоторые советники Путина рекомендуют использовать уже сейчас, поскольку если до декабря с этим повременить, то Украина наберет такой силы, что эти удары не будут такими эффективными. В связи с этим нужно вести инженерную войну, нужно строить инженерные сооружения всеми имеющимся средствами – экскаваторами, бульдозерами, лопатами", — отметил Романенко.

"Путина могут остановить только потери в борьбе с украинским народом и никто, кроме нас его не остановит", — добавил генерал.

[Smith]

Сподіваюсь, що тепер Європа трохи скоріше буде реагувати на дії Росії:

Польський прем'єр Туск очолив Раду Європи

Польський прем’єр-міністр Дональд Туск став новим президентом Європейської Ради. Туск замінив на цій посаді Германа ван Ромпея.

Про таке рішення оголосив у своєму Twitter екс-президент Ради після сьогоднішного засідання Ради у Брюсселі.

Бельгієць Герман ван Ромпей обіймав президентький пост із грудня 2009 року.

Як писали сьогодні в Твіттері: призначення Туска на цю посаду стане найбільшою санкцією щодо РФ.