Війна, ч 3 (дай Бог остання й переможна)

[Dieselsmart]

Сразу два ведущих предприятия государственного концерна «Укроборонпром» сосредоточили свои усилия над созданием новейших унифицированных ракет «воздух-воздух» и «воздух-земля».

Как сообщили в пресс-службе «Укроборонпрома», на сегодня работа находится на завершающем этапе.

Для эффективного поражения летательных аппаратов и крылатых ракет устройство имеет средний радиус действия, оснащено двухдиапазонной инфракрасной головкой самонаведения и мощным твердотопливным двигателем. Оружие готовят для авиационной техники украинской армии.

«Все комплектующие ракеты произведены в Украине. В рамках программы импортозамещения предприятия концерна собственными мощностями производят необходимые детали и оборудование», - говорится в сообщении.

[Dieselsmart]

В столице контрразведка СБУ задержала гражданина Украины, который на протяжении марта-августа с.г. участвовал в террористической деятельности «ЛНР»

Установлено, что 38-летний житель Луганщины «С» - бывший спецназовец и мастер спорта по кикбоксингу, входил в состав незаконного военизированного формирования «Мотор», боевики которого захватывали административные здания в Луганской области, нападали на украинских военных.

После освобождения украинскими силовиками м. Попасная «С» бежал в Киев и официально зарегистрировался как беженец, чтобы избежать уголовной ответственности.

Скрываясь в столице, злоумышленник продолжал через знакомых собирать информацию о дислокации украинских подразделений, их численность и вооружение, местонахождение блокпостов в зоне АТО. Полученные сведения «С» передавал боевикам «ЛНР».

Злоумышленнику объявлено о подозрении по ч.1 ст.258-3 (создание террористической группы или организации) Уголовного кодекса Украины. По решению суда он взят под стражу.

[Dieselsmart]

Командир полка МВД "Днепр" Юрий Береза: "Подразделения полка МВД "Днепр" аэропорт Донецк и село Пески не оставят, наши подразделения оттуда выходить не будут. Вчера действительно поступила такая команда, но после того как я переговорил с командованием АТО, недоразумение разъяснили, и "Днепр" остается. Возникли какие-то неувязки, вдруг выяснилось, что вроде "Днепр" не должен находиться в этом районе АТО. Но я напомнил: именно "Днепр" с 93-й бригадой брал Пески, и там пролита кровь наших побратимов. Мы не уйдем оттуда без приказа - но я верю, что такой приказ никто не отдаст. Поэтому "Днепр" продолжает оборонять Пески и аэропорт с нашими боевыми побратимами из вооруженных сил и "Правого сектора".

[Songoku]

Народ а хтось має аналітику на Полторака???

Реально нічого про нього не чув. В Україні розказують негатив, в Московії теж поносять!!

Це він такий хороший чи все-таки морда як і у всіх в....??

[sergkots]

Songoku, в 20-тих дійсно багато відсиджувалось. Але й комісари були першими терористами на нашій Україні. Мого прадіда розстріляли як заложника - вимагали, щоб в селі здавали зброю.

[Lisovic]

Він ще з часів Кучми став начальником Академії ВВ, того якщо і є на нього щось то лише по академії.

Думаю в московії поносять через те що не взяли його в обробку, і можливо реально нема по ньому ні зачіпок ні даних в них, от і поносять, як в свій час Авакова з Коломойським.

[justice777]

В позитив Полтораку відношу створення практично з нуля Нацгвардії.

[Smith]

Пишуть, що Полторак є другом Допи і Гепи, і перебуває в добрих відносинах з Аваковим. Тут більш детально про нього.

[Songoku]

головне щоб був хворий на правильність і клав на політиків. І тоді щось може бути.

А то, в Україні, хвіст завжди крутить собакою.

[igrok]

В позитив Полтораку відношу створення практично з нуля Нацгвардії.

А тут трохи в позитив нам,гумор теж не завадить

Железнодорожное приключение жительницы Тернополя в русском поезде:

Сіла не в той потяг. Но час, концентрований, як розчинна кава. І тисне, як на розмір менші туфлі...

Кацапський потяг - ето шото! Ще на підході до дверей вагона у тебе рождається мічта.Глобальна. Шоб Львівська залізниця викупила всі рельси, шпали і вагони во всьом мірє і поставила провідницями милих і улибчивих львівських панянок. Бо в кацапському потязі, у дверях вагона стоять нащадки конвоїрів столипінських вагонів у помятій формі, з потухшими глазами, сєримі ліцамі і манєрами прапорщика. Вони готові тебе репресірувать, а як нє, то запресувать в любий момєнт.

- Мєста дзєвятає, ніжняя полка. Праходзім бистра! Праважающім нєльзя!

- Я щас вийду, - каже Оля і заходить зі мною. Проводніца провожа нас взглядом бультер'єра. Запомніла і отиграється потом - к гадалкє нє ході.

У вагоні душно, вікна не відкриваються, бо наглухо закручені огромними шурупами. Шо, кстаті, дуже практічно : на них вішають куртки, оскільки на місці гачків для одягу є тіко дирки. Для тарганів, навєрно. І , шоб бумажки з канфєт запихать.

На моєму місці сидить кацап. І по його романтічеському взгляду в окно видно, шо звільнять він його не збирається. Но Оля волшебним словєсним пєндальом отправляє його геть. У нього з правадніцей начинає форміроваться обща платформа желєзнодорожного битія і зрєєт общий состав прєступлєнія протів мене.

В купе заходить наш солдат з купою наплічників. Кацапа перекошує, як паркан во врємя бурі.Чоловік, коло вікна навпроти підривається і помагає солдату розпихати рюкзаки, я теж піднімаю полицю,- я ж то налєгкє їду. Розташовуємось. Олі - па-па, потяг їде...Знайомимось. Чоловік коло вікна - дядя Толя, солдат - Рома, сам з Волині, живе на Львівщині,воював в АТО.Кацап одвернувся від нас, ноги в прохід виставив і нєрвнічає, бо народ ходить і він мусить крутитись, як дзига сюда-туда. Прийшли ще двоє наших військових, ледве встигли в останній вагон вскочити, розташувались на бічних полицях.Андрій і Сергій. Теж їдуть у відпустку з АТО, були під Пєсками. Хлопці витомлені. Не так боями, - звикли вже, - як добиранням додому. Дві доби добираються.Транспорту немає, квитків немає...А відпустки - 10 днів всього. А в Роми місяць тому синочок народився, і донечці - 2 роки.

- Кришу знесло, - каже. - Оце ходив у Харкові по ринку і купував дітям все підряд.Нащо - не знаю. Просто після зеленки, сєпарів і боїв, - воно все таке гарне і кольорове.

- Точно, - каже Андрій.- В нас там все буро-зелене. Цвєта появляються тільки, коли контужений. Або, коли дівчонки-волонтьорки приїдуть. Бляцькі кацапи! Хулі їм од нас нада, блять?

- А хулі ви піндосов на Данбас прівєлі і гєнацид устроілі са сваєй хунтой? - Дальнозоркий такий попався кацап.- Зачем в Маріуполь ввєлі двє дівізіі марскіх котіков?

ППЦ!

Охуєй і почувствуй себе охуйожиком !

- Морське мяу!, - кажу. Дядя Толя рже:

- Чувак, -каже,- как маріуполєц говорю : там із іностранцев токо ваши брехливі собаки да дві брігади молдаван сидять. Надіються, шо стройка возобновиться.

_ Да ви нам завідуєтє. Вот імєлі би ви такова Хуйла...

- Ой, блять, - перебиває його Рома. - Ми б його уже всьой Україной імєлі.

- І шото мені підказує, шо у нас все попереду, - каже Андрій.

Тут набігли дві молодички з кульками провізії і таким співучим прононсом, котрий існує лише в околицях Нью Санжар на Польтавщині.

- Оцежь-бо, хльопчики наші дорогенкі, защитніки зольотенькі, та дайте ми вас хоть покормимо у дорозі. Да ото грошима трохи підсобимо, єслі шо. Ото бультебродики з грудінкой, да гурки свої, домашні некроплені, та осьо сметанка зо своєї корови, та кехвірю осьо до вареничків...

- А у мене помидорчики, да синенькі з чусничком. Ото їжте, хльопчики на здоров'ячко. Да хай ті москалі повиздихають шамашедші. Такої біди наробили...

Кацап, як от удара елєктрічеським скатом дьоргається :

- А ви не думаєтє, што ви мнє псіхіку травміруєтє?

Жіночка з Нью Санжар нависає над ним, як тінь справедливості.

- Я тебе харцизяку січас як травмірую!...Так отпиздю, шо рідна мама не узнає і жінка бросить, шоб з уродом не мучитись...

Кацап біжить до купе проводніци. Тут дзвонить мій муж. Ну, і розмова у нас : а що там на базі, а як там наші кіборги, та бережіть себе і хай вас Бог береже...Андрій і Сергій відклали канапки. Короче, от від них я і почула все, що мої правосєки від мене приховують. Хлопці воюють пліч-о-пліч у тих Пєсках. Але то таке. Бо кацап вернувся.

Правадніца - женщіна сурова і годамі єзженая в поєздах дальнього слєдованія:

- Хахли! Ви мєшаєтє спакойно єхать русскому пасажиру і гражданіну Рассії в русском поєздє!

У дяді Толі глаза виразілі сложний спєктр чувств, у Роми бутєр завис надкушений, з улибкой чеширского кота, а я зловісно так спитала, у предчувствії, шо проведу я, мабуть, ночку в обізьяннікє :

- Перепрошую дуже : повторіть, будьте такі ласкаві, щойно проголошену вами сентенцію...

Хлопці лягли. Покотом. У ржачну паузу, навєрно, закрався вірус, бо зависла вона надовго. Як і правадніца.

- Гражданін, ідітє к начальніку поєзда, - рявкнула вона і щезла. Кацап пішов. Ну от дивне створіння. Залізло б собі на свою полку і щолкало б там арахіс. Так нє, воно ж руске. Домінірующе, блять. Пішло у длінних єбєнях поїзда шукати на гамні сметану . Вернулось з начальніком : мужичонкой под піїсят і принявшим пару раз по сто, судя по перегару, з обвислим пузом, бєгающими глазками і єбалом проходімца.І з яким-то мінтом.

Мєнт - осторожний. Сходу заняв позу нєловкого положенія, типу : я тут ішов посцяти, но злі кацапи мене здурили, шо туалєт - сюда і переминався з ноги на ногу.Тіпа, бачте : ось із дудочки скоро закапає.

- Гражданє, - прогудів начальнік.- Вєдітє сєбя нармально. Ви в руском поєздє находітєсь. Ето, как в посольствє. Ви в гостях здєсь. Здєсь - тєріторія Россіі.

Бля-а-ать! Порвав, як тузік грєлку.

- Тоїсть, - кажу, - получаєцця, шо ми передвігаємся Україною на желєзной плітє, котора тєріторія Росіі?

Вопше, такого охуєжа на ліцах народа я ще не бачила.

Не знаю, чим би воно там закінчилось, но як-то рєзко встав дядя Толя і бистро тицьнув мінту під ніс якусь корочку. Навєрно, красіву і на ній було написано шото умне і строге, як на шумерських табличках. Бо мєнт момєнтально виструнчився, як тополь на Плющіхє. Причом, шо його сплющило було видно невооружонним глазом.Да, то, навєрно, була шумерська табличка, або дудочка сработала, но мєнт бистро повів всіх кацапів геть.

А потом наш поїзд зупинили на якісь сільській остановці для некрасівих престарілих поїздів , предназначених для льготніків і пєнсіонєрів, і попри нас їхав вантажний потяг. З таким вантажем, шо ми всі хотіли, шоб він був безконечним.Вернувся кацап. Угрюмий донємогу, заліз на свою полку, поклав туфлі під подушку(!) і начав гризти там солоний арахіс, громко щолкая і вздихая. Несолоно хлєбавши, короче. Наступні 4 години дороги він тихо і молчаліво ізображав там обіжений піздєц. З такою радістю я давно не дивилась у вікно потяга.А повз вікна пропливали платформи з повишенієм потенціала нашої армії. Рома розплакався. Каже : де вони, блять, були, коли їх так не хватало під Щастям, Іловайськом, Дяковим...

Но в ітогє всьо закончилось харашо. Прийшла суперввічлива провідниця і спитала, чи не хочемо ми чого. Принесла чай і пічєнькі, дивилась на дядю Толю глазамі дохлої рибки. Потім хтось врубив музику. Кацапську. А зря. Але то таке. За кілька хвилин ( спасибі, Татуся!) ми вже слухали Братів Гадюкіних.І (вибач, Татусю Бо - бо я подарувала альбом Ромі. Син в людини народився ж))).Но ще я со своєй харошей дікциєй і дікторським досвідом прочитала хлопцям трохи шедеврів наших рєпкінців(у дяді Толі був нет). А вопше дядя Толя - фан Рєпки і респектує Мурзіка і Дєдушку. Хлопцям сподобались перли Богдана Грубича. А про мене вони сказали, шо ,тіпа ,заумна, но прікольна, а Татуся женствєнна і хозяйственна. Но все-одно, в ітогє я роздавала автографи на візітках Яроша. Ну не було більше на чому, так сложилось...Кацап при цьому нєрвно кутався в ковдру з головою. Може морозило його, тімпіратура яка, чи , просто, якась трясця напала. А може, - нєрви. Но мовчав. Видно, дойшло , шо лом - орудіє самоходне і високоточне. І приводиться в робоче состояніє льогкім двіженієм рукі.

А ще я хлопцям сюрприз в Тернополі зробила. Нє, не тим шо зійшла з поїзда... Вони ото понабирали в дорогу пивної бовтанки відомого виробника. А я подзвонила подрузі і попросила піднести до поїзда нашого тернопільського пивка. Бо хороші хлопці мають пити хороше пиво.

А найліпше пиво, і, вопше, всьо найліпше - у файному місті...

Таке от буває в дорозі. А я думала : не на той потяг сіла...

АВТОР: Дзвінка Торохтушко

[justice777]

Пишуть, що Полторак є другом Допи і Гепи, і перебуває в добрих відносинах з Аваковим. Тут більш детально про нього.

В мене якийсь когнітивний дисонанс виникає - друг допи і гепи, з одного боку, і в добрих відносинах з Аваковим, з іншого

[Songoku]

Ну от Порох і проявив себе як клон "Овоча". Вертольота то вже мабуть немає, та й збити можуть по дорозі на Ростов.

[yucore]

Ну от Порох і проявив себе як клон "Овоча". Вертольота то вже мабуть немає, та й збити можуть по дорозі на Ростов.

І до чого це сказано? Чи не піар чистої води був у виконанні свободи сьогодні під радою? Низькі рейтинги вищими вже не будуть. Фарс і провокація, імхо

[Basil]

Москалі під Новоазоаськом загубили свою ДРГ, схоже що або наші морозяться про знищення, або не вони одні там вату ганяють.

"А был ли мальчик?"

Можливо то легенда-прикриття?

[Smith]

В мене якийсь когнітивний дисонанс виникає - друг допи і гепи, з одного боку, і в добрих відносинах з Аваковим, з іншого

А в політиці завжди так: в Шустера морди чистять один одному, а після -100 грам коньяку разом розпивають.

[Songoku]

2yucore

Чекаємо і далі??

За 33 дні 2014р. Українці досягли більшого, ніж за всі 23 роки незалежності!!

[Ko3bMa]

Ой да ладно. До сих пір згадую фото, де Тягнибок з Чечетовим обіймаються-цілуються.

А задовго до того Положинський визвірився на якомусь ток-шоу, мовляв "на камеру ви тут гризетесь, а все закінчиться то підете разом пити і сміятись"

[yucore]

2yucore

Чекаємо і далі??

За 33 дні 2014р. Українці досягли більшого, ніж за всі 23 роки незалежності!!

І яке це має відношення до Порошенка, вертоліт, Ростов і дірок від пострілів на фото?

Можеш мені ставити хоч мільйон мінусів, це не міняє всього ідіотизму, шо сьогодні відбувся.

Так, я розумію, сьогодні велике свято, але чому закон про визнання оун і упа потрібно було вносити саме перед виборами? Нічим не попахує?

Я просто не можу зрозуміти, нащо штурмувати раду в її останнє засідання.

[Songoku]

Порошенко вибрав небезпечний шлях і може повторити долю попереднього президента. Останій майдан теж почався, бо Овощ "почую кожного" втілив навпаки.

Так пахне веденням за ручку, як і майже рік назад. Тільки рік назад вели за ручку, да не довели. Народ проявив свою позицію і хтось тікав в паРашу.

ОУН і УПА не наразі, але сильно показує позицію України. Що ми більше не раби імперії.

[Songoku]

Ця світлина зроблена сьогодні.

Взимку теж жаліли мусорів, бутербродики їм носили з чайком. Мусора з'їли бутербродики, випили чайок і почали вбивати.

[la20]

Порошенко вибрав небезпечний шлях і може повторити долю попереднього президента. Останій майдан теж почався, бо Овощ "почую кожного" втілив навпаки.

Так пахне веденням за ручку, як і майже рік назад. Тільки рік назад вели за ручку, да не довели. Народ проявив свою позицію і хтось тікав в паРашу.

ОУН і УПА не наразі, але сильно показує позицію України. Що ми більше не раби імперії.

Народ для пороха є окрема тема. Не є його прихильником, але він прекрасно розуміє і знає на що здатен народ і він вже в курсі що в тому році не було зброї, а зараз є дофіга людей зі зброєю на руках і що те що було з яником може бути дєтским лєпєтом.

Я не вірю що він така бєздарь що буде робити все щоб його гнали далі як яника і якщо той втік цей скоріше всього не зможе.

[Гість rl72]

Galina Vogt

Есть на карте такая страна — Руанда. Испокон веков жили в ней тутси и хуту. Жили бедно, электричество было только в столице, и руандийцы узнавали новости по радио. Было у них такое «Свободное радио и телевидение тысячи холмов», которое вещало из двух передатчиков, располагавшихся на этих самых холмах.

Случился в Руанде весной 1994 года государственный переворот. И обвинило «Свободное радио» в этом перевороте представителей тутси. И начало радио разжигать ненависть между тутси и хуту. И не стеснялось радио в выражениях, называло радио тутси «тараканами» и призывало с ними «работать». И взяли руандийцы в руки мачете и пошли в ополчение. И всего за 100 дней погибло в стране 800 тысяч ни в чем не повинных тутси и нелояльных к ополченцам хуту.

В Гааге был суд, перед которым предстали организаторы этой бойни. На скамье подсудимых был и ведущий «Свободного радио». Ведущий утверждал, что он не призывал к убийству, а лишь констатировал факт вражды между тутси и хуту. Но нашелся эксперт, который подметил одну интересную деталь.

Руанда страна холмов. И были места, где не принимался сигнал «Свободного радио». Эксперт взял карту рельефа, взял данные о количестве ополченцев, осужденных за геноцид и с легкостью показал, что в местах уверенного приема «Свободного радио» осужденных было на 60-70% больше, чем в местах где «Свободное радио» не работало. То есть, раздувание межнациональной розни было причиной, а не следствием кровопролития. Ведущий признал свою вину и с учетом раскаяния получил 12 лет тюрьмы.

Читал я статью про Руанду и вдруг обнаружил ответ на вопрос, который мучил меня долгое время. Почему на Донбассе, где все всегда говорили по русски, люди воюют за то, чтобы говорить по-русски? Почему в Одессе, Харькове, Николаеве и Запорожье сначала кидались друг на друга с битами и арматурой, а теперь успокоились? И самое главное, почему в самых «бандеровских» областях Украины русские и украинцы по сей день живут мирно?

Ответ напрашивается сам собой. Все беспорядки в Украине в пространстве и во времени совпадают с ореолом вещания кремлевской пропаганды. Пропагандисты не говорят «убивать», они говорят «защищать». Не говорят «украинцы», говорят «фашисты» и «бандеровцы». Но по сути это то же самое руандийское «Свободное радио» со своими «тараканами».

Да, люди на Украине люди умеют читать и писать. Не все взяли в руки мачете, многие сумели сохранить здравый смысл. Но общий смысл одинаков что в Украине, что в Руанде. Пропаганда создала образ врага в умах людей, а война в умах быстро превратилась в вооруженный конфликт. Конфликт, который постоянно подпитывается ненавистью, оружием и добровольцами.

Пропагандистам необходимо помнить судьбу ведущего «Свободного радио». Война не вечна и когда-нибудь придется отвечать тем, кто ее развязал. Ссылки на «хунту» и «бандеровцев» не пройдут. Хунта она по всей стране хунта, а война идет только там, где вещают новоявленные геббельсы.

[alexvvv]

2yucore

Чекаємо і далі??

За 33 дні 2014р. Українці досягли більшого, ніж за всі 23 роки незалежності!!

І яке це має відношення до Порошенка, вертоліт, Ростов і дірок від пострілів на фото?

Можеш мені ставити хоч мільйон мінусів, це не міняє всього ідіотизму, шо сьогодні відбувся.

Так, я розумію, сьогодні велике свято, але чому закон про визнання оун і упа потрібно було вносити саме перед виборами? Нічим не попахує?

Я просто не можу зрозуміти, нащо штурмувати раду в її останнє засідання.

безкоштовна реклама - гроші краще на ато витратити

[yucore]

Порошенко вибрав небезпечний шлях і може повторити долю попереднього президента. Останій майдан теж почався, бо Овощ "почую кожного" втілив навпаки.

Так пахне веденням за ручку, як і майже рік назад. Тільки рік назад вели за ручку, да не довели. Народ проявив свою позицію і хтось тікав в паРашу.

ОУН і УПА не наразі, але сильно показує позицію України. Що ми більше не раби імперії.

А ніхто не забуває, що в нас в країні війна? Правильно, це не на часі. Зараз на часі не передвиборча гонка, а збереження країни. Сьогоднішня акція перед радою виглядала для мене як спроба набрати останній відсоток на виборах, не більше того.

[Songoku]

Ким набрати??? Всі відхрестилися. Точно так відхрестилися Свобода, Удар і інші, коли на Грушевського почали вимагати силою, бо 3 місяці танців = нулю.

Свобода, точніше Тягнибок, взагалі сцикло. Чуть-що то не ми, а якщо є надбання то канешно це ми і тільки ми.

Війна кажеш!! А ти помітив що в Нас політика рулить всім. Якщо їм потрібна війна, то війна буде вічна. Бо це єдине що їх від люстрації рятує, втримає при владі.

А чим війна заважає приймати закони, політичні рішення, чистити від 5-ї колони, займатися модернізацією устрою???? Нічим?? Ну от і виходить, що хомячки жують з лютого, що Крим треба віддати, бо війна, що Домбасс треба кормити, бо війна!! Що Пороха трогати не можна, бо війна... А щось змінилось на краще?? Ні!! А то мабуть тому що Війна!