Перейти до змісту

Незайманий (22р.) і вона(25р.) з дитиною(6р.)


незайманий в 22

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

Не знаю як правильно вчинити.....

Познайомилися на роботі коли я був в відряджені обмінялися номерами телефонів, Вже 1 місяць як спілкуємося - останній тиждень по вечорах говоримо по декілька годин, домовилися на вихідних зустрітися.

Але вчора мама підслухала розмову і зрозуміла що ВОНА розведена і з дитиною, сказала що це до нічого доброго не приведе порадила забутися про НЕЇ,...

Не знаю що дальше робити це любов чи можливо через декілька днів минеться, просто в мене до цього ніколи нідокого не було такого відчуття, була одна але ми з нею тільки по парку гуляли навіть за ручку не тримались я вже мовчу про більше...

P.S. Я на борді зареєстрований давно, цей клон щоб неопозоритися

  • Відповідей 171
  • Створено
  • Остання відповідь
Опубліковано

Не знаю як правильно вчинити.....

Познайомилися на роботі коли я був в відряджені обмінялися номерами телефонів, Вже 1 місяць як спілкуємося - останній тиждень по вечорах говоримо по декілька годин, домовилися на вихідних зустрітися.

Але вчора мама підслухала розмову і зрозуміла що ВОНА розведена і з дитиною, сказала що це до нічого доброго не приведе порадила забутися про НЕЇ,...

Не знаю що дальше робити це любов чи можливо через декілька днів минеться, просто в мене до цього ніколи нідокого не було такого відчуття, була одна але ми з нею тільки по парку гуляли навіть за ручку не тримались я вже мовчу про більше...

P.S. Я на борді зареєстрований давно, цей клон щоб неопозоритися

Що б ти не вчинив і що б ти не вирішив відповідати за свої вчинки тобі і в першу чергу перед собою. А тому прислухайся свого серця (чи якихось інших органів, що мають здатність говорити - наприклад голова) і вирішуй сам.

ІМХО: Дівчина з дитиною свідчить лише про те, що вона раніше зробила помилку і найшла в собі сили її виправити. Мільйони ж живуть з своїми помилками псуючи життя одне одному далі. :)

Опубліковано

Форум не найкраще місце для вирішення питань з особистого життя. Ні її, ні тебе тут ніхто не знає. Кожен дає поради "зі своєї колокольні". І не факт що вони підходять для тебе. Перше що тобі необхідно - це навчитися самому відповідати за своє життя, відповідно самостійно приймати рішення.

Опубліковано

ооооо, все став крапку. Не псуй дівчині життя, раз ти мамінкін синок і сам рішень не вмієш приймати.

Опубліковано

незайманий в 22, раджу "спустити пар" і придивитися на неї тверезими очима:

- симпатична

- відношення до тебе

- чи готувати вміє

Що ти відчуваєш, коли поруч з нею? Вона поважає твої інтереси?

Дай відносинам трохи часу - ніхто вам не заборонить просто спілкуватися. Повторюсь - придивися до неї, не квапся з рішеннями.

Я маю знайомого, у якого ситуація схожа з твоєю: у них родився син і йому вже, дякувати Богу, 7 років.

Опубліковано

Головне: треба відчувати серцем і думати головою, людей любити а речами користуватись. І в жодному разі навпаки. Кожна історія і випадок індивідуальні і тут нема поради, єдине що від себе хочу додати якщо почнеш і побачиш що не твоє, став крапку і не тягни і не піддавайсь емоціям, бо потім буде ще важче.

Опубліковано

Якщо вже припускаєте можливість, що "минеться через декілька днів", то нічого доброго з цього не вийде.

Опубліковано

Життя настільки непередбачуване, а люди такі різні, що ніхто ніколи не скаже тобі, що буде і що робити (ну, окрім циганок, звісно ;)).

Є багато людей, котрі живуть таким варіантом і щасливі, а є в котрих нічого так і не склалося...

Єдине, що можу тобі точно сказати, що щоб ти не зробив, який варіант не обрав, але шкодувати будеш, що не зробив інакше :) Такі вже ми, люди.

22 роки - це ще все життя попереду. А "опыт - сын ошибок трудных", ніхто за тебе твоїх помилок не зробить (хоч і радять вчитись на чужих :) ) Пробуй, відчувай, вчись.

А маму не потрібно ігнорувати, як радять. Але й не потрібно її бездумно слухатись... а потрібно ПРИСЛУХАТИСЬ до її порад.

Єдине - не поспішай. Спробуй, поживіть спільно... Побут дуже часто розставляє все на свої місця :)

  • Адміністратори
Опубліковано

Як в 22 роки можна думати серцем? У мене ніразу не виходило.

Для того щоб думати серцем, потрібно щоб кров від того місця перетікла до серця :)

Хочу і кохаю страшно різні речі. Це зрозумієш тільки при стабільному статевому жиитті.

Опубліковано

Як в 22 роки можна думати серцем? У мене ніразу не виходило.

Для того щоб думати серцем, потрібно щоб кров від того місця перетікла до серця :)

Хочу і кохаю страшно різні речі. Це зрозумієш тільки при стабільному статевому жиитті.

Рома, тут ще є одне але, що мама скаже.

Опубліковано

в основному ні до чого хорошого це не приведе... як говорилось вище, подивись на все тверезими очима. Перед тим як подивитись бажано, звичайно, хоча б повію спробувати :)

Опубліковано

Якщо я правильно зрозумів, то ви познайомились не там, де ти живеш. А живеш ти з мамою. А чи ти готовий покинути жити біля мами і поїхати до неї?! Зміна місця проживання, роботи (напевно), а її не так легко буде знайти в чужому місті, районі тощо. Там не лише вона чекає на тебе, а й дитина. А це відповідальність. Багато-багато "а чи зможеш ти" і "чи готовий ти". Тут доречний пост № 14 і "в основному ні до чого хорошого це не приведе". Дай Бог щоб я і всі остальні помилялись.

ПС. Подивись ще раз в паспорт. Тобі лише 22!.Вийди на вулицю, озирнись - там стільки гарних дівчат! Далі думай сам.

Опубліковано

Їй 26, йому 22. Канєшно вкрутить голову - досвіду то більше.

Егегей, розбаньте чувака - дайте темі вичерпатись!

Опубліковано

Для матері її дитина і в 40 років буде дитиною, і вона завжди буде старатись дати пораду. Тому фрази типу "мамин синок" думаю не зовсім умістні, оскільки в 22 роки топікстартер ще не має достатньо досвіду, для прийнятт таких рішень. Він же не "сліпо" її слухає. А сумніватись потрібно, оскільки сумніви заставляють лишній раз проаналізувати ситуацію, а це може вплинути на прийняття рішення (ІМХО).

Дівчина "з прицепом" - ніби нічого страшного, але проміжок часу занадто малий, щоб робити якісь висновки. В такій ситуації є багато ньансів. В мене декілька знайомих також створили сім'ї в такій ситуації: в когось все добре, а в іншого дитина звертається до нього по імені (не каже ТАТО). Він звісно каже, що то не важливо, але думаю осад в душі все ж таки є, бо спільних діток поки не має.

А що до повій - це вже крайній випадок. Якщо та дівчина не проти - вперед, а там далі час розставить все на свої місця.

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...