Протест проти прийняття закону про мови. Єднаймося до опору!

[Vadimm]

Цікаво, чи знайдеться на донецькому, одеському чи кримському ресурсі аналог нашого nd, котрий там так же палко і відчайдушно захищав би українську мову, а росіян називав би так ,як він тут українців називає?

От скільки читаю - ніяк не можу зрозуміти - вам завжди особи з іншою точкою зору ввижаються опонентами і прийнятною є лише та точка зору яку хочуть чути ваші вуха читати ваші очі?

Перестаньте "годувати" або почніть ворушити звивинами коли читаєте його пости (читайте між рядків). Особисто мені імпонує друге.

Ви мені нагадуєте одну знайому мені особу, яка сліпо вірить усьому, що написано на мало-мальськи просунутих ресурсах так, як 30 років тому вірили газеті "ПРАВДА".

[Nokian]

Сьогодні читати між рядків рядові пости- те саме, що займатись мистецтвом ради мистецтва, чи дизайном ради дизайна, чи просто марнувати час.

[madkot]

сьогодні в Севастополі на ринку одна стара карга доколупалась до мене з батьками зі словами "понаехали тут хохли", бо ми розмовляли українською, причому між собою і її не турбували, а проходили повз неї. і доповняла це тим, що вона там живе, а ми ніби приїзджі.

а саме прикольне те, що мої батьки вже більше 5 років живуть під Севастополем.

блін, це вже повний ппп....цццц....

[Smith]

сьогодні в Севастополі на ринку одна стара карга доколупалась до мене з батьками зі словами "понаехали тут хохли", бо ми розмовляли українською, причому між собою і її не турбували, а проходили повз неї. і доповняла це тим, що вона там живе, а ми ніби приїзджі.

Це був середньостатистичний житель ПІСУАРу.

[Volyniaka]

Звідси

[Гість rl72]

Чечетов: регіональною може бути лише російська1

Телеканал ТВі 12:33

Лише українська та російська мови наразі потребують особливого статусу на території України.

Про це заявив заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов, повідомляє Радіо Свобода.

"46 мільйонів людей розуміють дві мови: російську й українську. Не болгарську мову, не угорську мову, не румунську мову, не єврейську мову, ідиш, чи іврит, я не знаю як там. Ці мови розуміє лише купка людей. Ми говоримо про дві мови, які розуміє увесь народ", – сказав Чечетов.

Водночас, за словами депутата, закон про мовну політику відповідає усім вимогам Європейської хартії із захисту регіональних та міноритарних мов.

Як відомо, мовний закон вступив в силу 10 серпня.

Він передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів держвлади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мову.

У Криму розраховують на прийняття регіональною кримськотатарської мови.

Джерело: Українська правда

[Smith]

Подвійні стандарти - це вже стало нормою. Немає чому дивуватися.

[laska]

Сміх крізь сльози...

Мама на огляді в лікаря в стані інсульту, пам'ять відмовляє, лікар оглядає, провокує хоч на якийсь прояв емоцій.

Лікар: - Як прізвище президента?

Мама довго напружується, але так і не може пригадати. Через довгу паузу промовляє:

- Краще б його не знати.

- Що плануєте робити на осінь? Як жити будете?

У відповідь тиша... (не може сформулювати).

Лікар продовжує: - А як нашу мову заборонять, що робитимете?

Мама: - Перша з вилами піду.

[Dream]

Мама: - Перша з вилами піду.

хай Бог дасть здоров'я!

[Ko3bMa]

Чечетов: регіональною може бути лише російська

Їм що, хочеться філіалу Чечні в Україні? 0_о

[Smith]

Нардеп Москаль измерил параметры взъерошенной черепушки «гомо чечетилуса»

Приводим комментарий народного депутата Геннадия Москаля, распространенный его пресс-службой в ответ на нацистские заявления регионала Михаила Чечетова:

- Партии регионов следует заткнуть рот своему парламентскому дирижеру Чечетову, который постоянно компрометирует свою политическую силу. Однако если подаче вроде «развели, как котят» показывают общий уровень «регионов» и их методы политической борьбы, то заявления о «еврейский язык, идиш или иврит, я не знаю, как там», и о «кучке людей, которые понимают болгарский, венгерский, румынский языки» - это уже компрометация Украины в глазах международного сообщества. Называть носителей этих языков «только кучкой людей» ни один серьезный политик себе не позволит, поскольку это напоминает Германию времен 33-го года, когда нацисты делили население на арийцев и другие кучки людей. Можно подумать, что сам Чечетов считает себя чистокровным арийцем! Но его антропологические параметры свидетельствуют о принадлежности к существу какого-то доисторического типа, которое от обезьяны отошло, а в нормального человека еще не превратилась. И его заявление - еще одно тому подтверждение.

Призываю включенных в избирательный список ПР представителей национальных меньшинств, которых оскорбил своим заявлением Чечетов (а это венгр Иштван Гайдош, румын Иван Попеску, представители еврейской национальности) дать публичную оценку высказываниям своего однопартийца. Иначе он дойдет до заявлений о создании резерваций для носителей европейских языков, которые в Украине понимает «только кучка людей».

[jack74]

цей електорат ... непереможний

[romaxa11]

До речі, цей чувак з курортного містечка Трускавця, вони з жінкою важкі алкоголіки і по сумісництву електоральний оплот донецького інтелектуала-президента.

Перед тим як боротись і воювати за мову слід звернути увагу на декілька моментів, пов'язаних з впровадженням цього квазізакону: а це насамперед шалена спішка, що недала можливості хоч якимось чином його підкоректувати, тобто приймався відверто сирий, неадекватний законопроект, який за великим рахунком на ніщо в подальшому в силу своєї недолугості і не вплине. Терміни прийняття відверто вказують на вибори. Але ж питання мови в реальному (а не віртуально створеному нашими квазіполітиками) світі, українця цікавить починаючи з тридцятого і дальше пунктів. Рейтингу такий крок практично не додає, але й не на нього націлювались політтехнологи. Їм потрібна буча, в кращому випадку навіть маленька кровопролитна громадянська війна між Заходом і Сходом. Можливо вона б і відбулась, якби в народу були хоч якісь адекватні поводирі. А під час неї і гайки б закрутити вдалося і ситуацію законсервувати, ще на декілька п'ятирічок. Мєнтів поки-що вистачить. А війна якось не наступає, електорат не мобілізовується, тільки ще більше бурчить на владу і політиків загалом. Вже й ЗМІ всіх рівнів кричать волають, а народ не ведется, бо не може проблемка з 31-го місця в рейтингу скочити в межі самопожертви.

І ще одне, якщо б питання мови можна було б вирішити законодавчо, шляхом законодавчого примушення, заборони, то української мови ми в 20-21-му столітті вже б не чули, можливо б нечули навіть в 18-19-му. Але мова живе по інакших законах ніж ті що висираються мозгами державних чиновників-політиків. Сконцентруйтесь на дослідженні складніших питань. Наприклад, що таке держава і як та групка хитрожопих нелюдів повинна співвідноситись з суспільством. Які захисні механізми потрібно розвивати в суспільстві, щоб державка знала своє місце, а потім і до мови дійдете.

[Nokian]

Поїдь в Крим, чи хоча б в Житомир- чи почуєш там українську.?

[fenmix]

[romaxa11]

Поїдь в Крим, чи хоча б в Житомир- чи почуєш там українську.?

я не вмію говорити російською, але її розумію, вони не вміють українською, але її розуміють - все доволі компромісно

це максимум що можна вдіяти, силою такі питання не вирішуються, там і так вже на українську ніхто неадекватно не реагує, можливо крім деяких імбіцилів

в Одесі взагалі дискомфорту не відчуваю, багато людей переходять на українську

не зважаючи на все українська мова розвинулась і вже в Києві стала звичною

мова-язик це проблема політичних імпотентів, які внаслідок обмеженого інтелекту шлюбні ігри з виборцем проводять на рівні інстинктів

[romaxa11]

як вже писав, владі потрібна паніка, колись в Роіссі для цього багатоповерхівки взривали, чеченськими тетористами лякали і т.д. Закон про мови повністю йде в цьому фарватері, але він не вибухнув в суспільстві, отже мета не досягнута. По гарячих слідах влада створює якісь комісії для зменшення напруження в суспільстві пов'язаного з прийняттям мовного закону, діяльність яких скоріш за все буде повністю провокативною і напрямленою якраз для створення напруження.

Ще про напруження: звичайний ранковий випуск радіоновин "FM Galychyna": ...в Мелітополі виявлено в корови сибірзьку виразку, (наголошується ) причому не щось схоже, а саме сибірську виразку - смертельно небезпечне інфекційне захворювання великої рогатої худоби і людини. Утворені комісії і т.д.

Питання для чого таку інформацію впускати в ефір, це ж фактично питання національної безпеки, оскільки ми експортуємо м'ясо і молокопродукти, така інформація повинна вирішуватись повністю таємно, а тут в ефірі поряд з пробками на дорогах і погодою.

[kudrom]

Якісь нетолерантні вони, чи як то воно зветься...

Не уявляю собі таку ситуацію з російською в Луцьку...

[jack74]

Якось, років 5 тому, я з дружиною і дітьми були в Севастополі. Ну, звичайно, спілкувались між собою так, як звикли, як вдома. Тобто рідною україньською. І от проходячи повз сидячих на лавочці схожих бабульок почув "Іностранцев понаєхало!". Це було сказано по відношенні до нас з малими! Я аж офігєл...

От так то. Ми там - "іностранци". І нічого ми з тим не зробимо. Поки самі не вимруть.

[electric]

Я теж років 5 тому був у Севастополі з дружиною і поїхали ми на екскурсію на катері по бухтам . Так вийшло ,що сиділи ми безпосередньо біля жінки ексурсовода і розмовляли між собою звичайно українською а екскурсія проводилась безумовно російською. Під час екскурсії ексурсовод почула наш діалог та спитала у нас : "Ребята ви откуда?" Почувши відповідь , встала і у мікрофон оголосила :" Специально для наших гостей із Луцка , екскурсія буде продовжена державною мовою!" І справді продовжила мовою багатою русизмами , з акцентом , але українською .

[Volyniaka]

Стаття Портнікова

[jack74]

В Ізмаїлі Одеської області міськрада відмовилася розглядати питання про надання болгарській мові регіонального статусу нарівні з російською. Українським болгарам відмовили у законному праві. У місті Ізмаїл Одеської області депутати на позачерговій сесії міськради закріпили за російською мовою регіональний статус. У той же час, міськрада відмовилася розглядати ініціативу болгарських громадських організацій щодо надання регіонального статусу болгарської мови, повідомляє ZN.UA. В Ізмаїлі, за даними всеукраїнського перепису, переважає російське населення — 43,7%. За ним ідуть українці — 38%, болгари — 10% і молдовани — 4,3%. Інші групи нечисленні. Відтак представники низки громадських організацій звернулися до влади міста з проханням включити до порядку денного питання про закріплення за болгарською мовою статусу регіональної, надавши для цього необхідні дані. Однак їм було відмовлено...

джерело

Послідовники Езопа, або «кушать подано»

Ніна Перстньова

«Дзеркало тижня. Україна» №28,

17 серпня 2012, 21:40

Важкий закон про мову, майбутнє якого досить сумнівне, переможнопройшовся цього тижня Південним Сходом країни, не залишивши сумнівів у справжніх намірах влади, з приводу яких, власне, ніхто й не сумнівався. Після кожного рішення про надання російській мові статусу регіональної, ухваленого тією чи іншою місцевою радою під оплески, влада голосно заявляла про виконані нею передвиборні обіцянки.

Стало зрозумілим і інше. Влада, додавши ваги «великому и могучему» в Одесі, Ізмаїлі та на території всієї Одеської області, може спочивати на лаврах. Про мови національних меншин доведеться подбати самим меншинам. Саме їхні інтереси насамперед покликана захищатиЄвропейська хартія регіональних мов або мов меншин, яку Україна давно ратифікувала і на яку так люблять посилатися відомі регіонали. Інтереси етнічних груп і захист їхніх мов владу анітрохи не турбують.

Але мовний маховик запущено. Деякі національні меншини цілком можуть скористатися правом, наданим законом, і вимагати для своїх мов статусу регіональної на територіях їх компактного проживання.

«Великий и могучий»

В Одеській області проживає 62,8% українців і всього 20,7% росіян. Але, виходячи з мовного складу населення (а тут головний критерій не національність, а рідна мова), російська набирає 41,9% . А все тому, що мову Пушкіна при проведенні всеукраїнського перепису населення у 2001 році назвали рідною 28,2% українців, 19,6% болгар, 18,3% молдован, 18,4% гагаузів та інші національності. А сьогодні за новим законом вони можуть розраховувати на регіональний статус для своєї мови на території району, міста, села, селища, якщо нею, згідно з даними останньому перепису, розмовляють 10% населення.

Таких даних поки що немає. Органам статистики для надання даних місцевим радам закон відвів три місяці. Коли Одеська міськрада ухвалювала своє рішення, то оперувала, як повідомив мер міста Олексій Костусєв, свіжими даними соцопитування, проведеного одним з міських управлінь. Хоча з російською мовою, яка в Одесі зашкалює, питань ні в кого не виникало. Треба сказати, самих росіян в Одесі проживає не так уже й багато — 29%, тоді як українців — 61,6%. А от в інших меншин з відсотками можуть виникнути проблеми.

Регіонали вже заявили про необхідність підняти планку до 20—30%. Хоча в законі міститься й інша рятівна норма. Окрім місцевої влади, жителі населених пунктів можуть самостійно ініціювати питання про надання мові статусу регіональної. Для цього необхідно зібрати понад 10% підписів. І виконати вимоги, які висуваються при референдумі. Словом, перешкоду подолано, якщо влада не проти колективної ініціативи. А тут якраз і зарито собаку.

Для чиновників будь-яке нововведення — це додатковий головний біль, а тепер з’явиться не тільки новий документообіг, пов’язаний з перекладом, а й знадобляться кадри зі знанням мов меншин. Тому районні чиновники і депутати не поспішають виявляти свій інтерес до мовного закону. Точніше, до прав меншин. Втім, як і обласні.

Одеська облрада, як відомо, 15 серпня ухвалила рішення щодо заходів з імплементації положень Закону України «Про засади державної мовної політики». Воно відоме тим самим, що й усі інші з цього ряду, — закріпленням за російською мовою статусу регіональної. Отже, депутати звеліли всім місцевим радам ухвалити рішення щодо розвитку, використання та захисту «великого и могучего» і згадали також про «інші мови», які, згідно із законом, підпадають під статус регіональних. Які і де — ані слова. Це все, чого удостоїлися мови меншин, які справді потребують підтримки і захисту.

Після засідання сесії та ухвалення «історичного», за словами регіоналів, рішення голова Одеської обласної ради Микола Пундик, відповідаючи на запитання журналістів про інші мови, скаже буквально таке: «За даними перепису населення, в кількох селах претендуватимуть на статус регіональної молдавська мова, болгарська. І все». Досить лаконічно, але зрозуміло, що й кому світить.

Того ж дня, 15 серпня, в Ізмаїлі влада в терміновому порядку теж скликала сесію міськради і закріпила за російською мовою регіональний статус. А для підтримки і схвалення своєї ініціативи організувала мітинг, на який, за повідомленням місцевих ЗМІ, зігнали вчителів і чиновників. Виступаючи перед учасниками зібрання, мер Ізмаїла Андрій Абрамченко скаже, що російська мова була й залишається мовою міжнаціонального спілкування в місті, де проживають представники 80 національностей.

В Ізмаїлі, за даними всеукраїнського перепису, переважає російське населення — 43,7%. За ним ідуть українці — 38%, болгари — 10% і молдовани — 4,3%. Інші групи нечисленні. Представники низки громадських організацій звернулися до влади міста з проханням включити до порядку денного питання про закріплення за болгарською мовою статусу регіональної, надавши для цього необхідні дані. Однак їм було відмовлено. Зараз вони готують скарги, у тому числі на ім’я президента країни.

Заради «купки людей». Та ніколи!

Звичайно, про жодну рівноправність мов, про що недавно в Севастополі говорив Віктор Янукович, за такого ставлення влади не може бути й мови. Новий закон не встиг вилупитися з яйця, як перетворився на суцільне зелене світло для російської мови, призначення якої, крім усього іншого, — залишатися, як і раніше, засобом міжнаціонального спілкування в містах і районах області. Це при тому, що кількісна перевага — на боці носіїв інших мов. Приміром, у Болградському районі проживають 60,8% болгар і 18,7% гагаузів, у Ренійському — 49% молдован. В інших районах їх менше, але достатньо для надання мові статусу регіонального. В Ізмаїльському і Тарутинському районах болгари становлять відповідно 25,7 і 37,5%, у Кілійському і Котовському молдовани — 15,8 і 25,9%.

Проблема в тому, що місцева влада — ні в областях, ні в районах — не бачить ці мови регіональними на території районів. Звичайно, можна надати молдовській мові статус регіональної на території того чи іншого села. Але рішення місцевих рад там і так ухвалюються рідною мовою. У болгарських селах, щоправда, ситуація інша. Раніше вони друкувалися російською, зараз — українською, а стануть — болгарською. Але річ не тільки в документах, з якими має справу частина населення. Болгари хочуть, щоб їхні діти могли навчатися рідною мовою не тільки в сільських школах, а й у вищих навчальних закладах. Але їхні зусилля відкрити в Болграді невеликий українсько-болгарський університет культури і мистецтва успіхом поки що не увінчалися, хоча цій ідеї вже років п’ять.

Що дасть новий закон болгарам для розв’язання цієї проблеми? Та нічого, як видно з висловлювань представників партії влади, для котрих болгарська, молдовська, угорська… — це мови, які розуміє «купка людей», як висловився заступник голови фракції ПР Михайло Чечетов. На його думку, лише українська і російська, які розуміє весь народ України, потребують особливого статусу.

«Я можу зрозуміти висловлювання політиків на адресу опонентів, але заява щодо інших національностей — це, щонайменше, нетолерантно, — сказав у своєму коментарі для DT.UA президент Асоціації болгар України, депутат Одеської обласної ради Антон Кіссе. — Європейська хартія ратує за збереження саме історичних мов меншин. Мов, які є для них рідними, а не чужими, використовуваними через обставини, що склалися.

Бессарабія — це край компактного проживання гагаузів, молдован, болгар, мови яких становлять культурне багатство і різноманітність Півдня Одещини. На їх збереження і розвиток і має бути націлений новий закон про мови, який, треба сказати, потребує доопрацювання. Наразі немає чітких механізмів його реалізації. І сьогодні наша асоціація з допомогою юристів намагається розробити такий безвідмовний механізм, який би дозволив болгарам надати своїй мові статус регіональної, незважаючи на чиїсь бажання чи волю. Звичайно, без фінансування такий статус мало що дасть. Як не дав ухвалений кілька років тому закон про реалізацію європейської хартії».

Швидше за все, якщо гроші виділять, то вони підуть на впровадження і поширення російської мови. Як це зробила Одеса, отримавши в понеділок, 13 серпня, право «першої ночі». Хоча рятувати, розвивати, захищати і використовувати російську мову на повну котушку почали ще торік, коли було ухвалено міську програму порятунку «великого и могучего». Тоді у всіх школах міста було змінено статути й відкрито класи з російською та українською мовами навчання. Але, як уже відомо, попри свободу вибору, батьки в масі своїй надали перевагу українським школам. Чому, пояснювати, гадаю, не треба. Втім, надамо слово депутату обласної ради від Партії регіонів Валерієві Запорожану. Виступаючи на сесії облради з приводу надання російській мові офіційного статусу, він сказав буквально таке: «Для молоді проблеми мови не існує. Вони знають російську, українську, англійську і навіть китайську. Вона (проблема) є для певної частини населення…»

Якщо продовжити цю думку, то можна сказати, що проблеми є в певної частини політикуму. Проблеми з передвиборним креативом, зі здоровим глуздом і почуттям обов’язку.

Чечетов: усе це було б смішно, якби не було…

На думку заступника голови фракції Партії регіонів Михайла Чечетова, регіональною може бути лише російська мова. Тільки українська та російська мови поки що потребують особливого статусу на території України, вважає регіонал. Про це повідомило «Радіо Свобода».

«46 мільйонів людей розуміють дві мови: російську й українську. Не болгарську мову, не угорську мову, не румунську, не єврейську мову, їдиш чи іврит, я не знаю, як там. Ці мови розуміє лише купка людей. Ми говоримо про дві мови, які розуміє весь народ», — сказав Чечетов.

За словами депутата, закон про мовну політику відповідає вимогам Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

Проте своєю заявою, що мовний закон стосується лише російської, заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов не тільки продемонстрував власну некомпетентність (чого варта фраза про «єврейську мову, ідиш чи іврит, я не знаю, як там»), а й може налаштувати проти ПР національні меншини, назвавши носіїв регіональних мов «купкою людей».

Ось що з цього приводу сказав DT.UA голова політичної партії «Товариство угорської культури Закарпаття» (ТУКЗ) Міклош КОВАЧ:

— Насамперед кілька слів про прийняття мовного закону Верховною Радою й підписання його президентом. ТУКЗ хотіло б наголосити на кількох пунктах.

Перший — перспектива того, що угорська мова відповідно до підписаного закону вживатиметься як офіційна при спілкуванні угорців і представників влади, — це, поза всяким сумнівом, позитив.

Другий — цілком зрозуміло, що прийняття мовного закону має характер передвиборної технології.

Третій — завдання ТУКЗ як організації, яка відстоює інтереси угорців, перевірити, що можна з цього закону використати на практиці, в реальному житті.

Якби я був політичним аналітиком чи політологом, то сказав би, що скепсис з приводу втілення положень закону в життя становить 99,8%. Але як відповідальний політик кажу: треба почекати, що покаже практика, і самому докласти зусиль, аби ця практика дала позитивний результат.

Що ж стосується слів М.Чечетова про «купку людей», то видається досить дивним, що ПР доклала стільки зусиль для прийняття закону, а тепер устами свого представника робить такі заяви. Зброю кують, щоб використовувати в боротьбі, а не щоб бити об каміння й затуплювати. Такі безвідповідальні заяви зводять нанівець усі агітаційні зусилля Партії регіонів.

У свою чергу президент Міжрегіонального об’єднання «Румунська спільнота України» депутат від Партії регіонів Іван ПОПЕСКУ, 73-йномер у виборчому списку ПР, із приводу нашумілого висловлювання М.Чечетова спочатку сказав DT.UA, що нічого не знає про цю заяву, потім припустив, що журналісти «неправильно зрозуміли» його колегу.

Рішення ж про статус румунської мови в Чернівецькій області, де проживають багато румунів, буде ухвалено за три місяці — після того як Кабінет міністрів розробить механізми реалізації закону про мовну політику, повідомив І.Попеску.

«Ми чекатимемо, поки уряд пояснить механізм реалізації закону. Наприклад, за рахунок яких бюджетних коштів потрібно його реалізовувати? Місцевих, районних, обласних чи державних? Це повинен з’ясувати Кабінет міністрів. Упродовж трьох місяців, я думаю, всі рекомендації будуть готові, тоді ми ухвалимо рішення щодо підвищення статусу румунської», — роз’яснив депутат позицію об’єднання.

Попеску також пояснив, що з підвищенням статусу румунської поспішати немає сенсу, оскільки з мовним питанням у регіоні немає жодних проблем.

«У Чернівецькій області, наприклад у Герцаївському районі, де 97% румуномовного населення, у всіх селах є румуномовні школи, у всіх селах голови сільрад знають мову, міліція знає мову. У принципі, румунська мова функціонує на підставі закону про мови 1989 року, і жодних проблем немає», — підсумував він.

Іштван ГАЙДОШ, голова політичної партії «Демократична спілка угорців України» (ДемСУУ), міський голова м.Берегово Закарпатської області, 74-й номер у виборчому списку Партії регіонів, також виявився не дуже обізнаним із висловлюванням М.Чечетова: «На жаль, не маю змоги коментувати ці слова політика, адже не знаю, в якому контексті вони прозвучали, з ким та в якій обстановці він про це говорив». Стосовно ж мовного закону керівник «ДемСУУ» повідомив таке: «Демократична спілка угорців України позитивно, дуже схвально сприйняла цей закон. Адже в ньому вже не тільки декларативно, а й конкретно записані норми, котрі передбачають реалізацію мовних прав національних меншин, серед них і угорців. Виходячи з цього закону, на Закарпатті, а також у кількох районах, містах обласного підпорядкування тощо нашого краю рідна нам мова стає регіональною. А це передбачає двомовні атестати про освіту, виборчі бюлетені, діловодство та багато іншого.

[jack74]

Я теж років 5 тому був у Севастополі з дружиною...

все правильно. Я й не кажу, що всі там - "казли". Але Ваш випадок, погодьтесь, велика рідкість.

Той прошарок тамошніх "мєстних", котрі там мають владу, вплив, гроші - це якраз оті. І Більшість "пенсіонерів" теж рахують себе "РУССКІМИ!", а не хохлами. І ведуть себе відповідно - "хазяєва жизні і Крима". Їм навіть на місцевих корінних татар наср...ти, не те, що на нас.

[Nokian]

Якось, років 5 тому, я з дружиною і дітьми були в Севастополі. Ну, звичайно, спілкувались між собою так, як звикли, як вдома. Тобто рідною україньською. І от проходячи повз сидячих на лавочці схожих бабульок почув "Іностранцев понаєхало!". Це було сказано по відношенні до нас з малими! Я аж офігєл...

От так то. Ми там - "іностранци". І нічого ми з тим не зробимо. Поки самі не вимруть.

Кілька років тому мала москвичка казала мойому сину, ,,говори по русски, я не понимаю английский,,

Автентичні росіяни не те що не розуміють українську, а не можуть вирізнити її від інших мов.

Завдяки новому закону це може відбутися і з жителями нашого Сходу та Півдня.

[EleKtrik]

Якісь нетолерантні вони, чи як то воно зветься...

Не уявляю собі таку ситуацію з російською в Луцьку...

це піпєц...