Перейти до змісту

Наболіло.. про тролейбуси які покидають місто..


Рекомендовані повідомлення

3 хвилин тому, vetalforever сказано:

а які зальоти в кондукторів? Продав квиток без студентського??

Мені чисто для загального розвитку

- банально, але факт. нетверезий стан

- повторний продаж квитка

- продаж квитка без студентського.

- відсутність бейджика, або ініціали на ньому  "сховані" чи замазані. (було й таке!)

- нагрубили / нахамили

- не сходиться каса.

- невідповідно заповнені документи

- не вчасний вихід на роботу / не вихід на роботу по причині пункту 1.

багато всього.

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

11 хвилин тому, jack74 сказано:

Вулицями Луцька курсує відремонтований тролейбус

показати "скелет" тролейбуса? :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

трохи відійду від обговорення.

 

вчора повернувся з грузії. там в метро і маршрутках (доречі їздять наші жовті ісузу богдани!) наступна схема оплати: в маршрутці спереду і ззаду біля дверей на трубі висити ящичок з невеликим екраном і пара кнопок. заходиш, прикладаєш RFID картку (пластикова "кредитка") і отримуєш талон. з твого рахунку списується 50 копійок-тетрі (десь 5 гривень) за проїзд, отримуєш проїзник талон. все. баланс поповняєш в тамтешніх "айбоксах" або в касах станцій метро. може і який тамтешній "приват24" теж є, не сумніваюсь. картки мають практично усі, бо це зручно. картка спільна для метро і маршруток.

можна оплатити монетами - кинув кілька монет і отримав талон. здається навіть здача вилітає з більших монет. але не впевнений. 

в маршрутках сидять кондуктори. в основному помагають туристам розібратись, і одним оком спостерігають за своїми. водій просто слідує маршруту.

на машині стоять GPS. на кожній більшій зупинці є цифрові табло де списком до 5-10 маршруток показані які номери приїдуть, куди вони їдуть і через скільки хвилин прибуття. мегазручно. нетреба смартфонів і програм. на проміжних зупинках (на вимогу) табло не має.

якщо таке робити у нас в Україні, то система матиме такі недоліки — у нас проїзд 2-3 гривні. кидати монети на таку суму не зручно. можна ставити готівкоприйомники. але в трясучій маршрутці засунути купюру в якусь дирку буде не реально. особливо коли маршрутка буде переповнена. є проблема зі здачею. варіант зробити як в деяких країнах щоб бокс приймав без здачі. тоді пасажири мають завчасно готувати дрібну суму або готові вкинути свої 20,50,100 грн за 1 проїзд =)

проблема 2 — в тролейбусах якщо таке застосовувати то основний контингент - пенсіонери. тут по правді визнаєм що вони далекі від технологій, совкові дундуки, які не здатні щось змінити в звичках чи осягнути нове. тому їх перевести на картки буде важко.

якщо б зробили так у нас - щоб для проїзду в маршрутках і траликах була одна картка то взагалі було б пречудово. "передайте будь ласка" і "хто там заходив і не заплатив" можливо б пропали з нашого життя.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

@laser  У нас проїзд у міському транспорті оплачується як у відсталій африканській країні :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

2 минуты назад, alexvvv сказал:

@laser  У нас проїзд у міському транспорті оплачується як у відсталій африканській країні :)

якщо Ви не помітили - у нас так багато в чому

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Тролейбусний рух в місті започаткували українські машини «Київ-6», що випускалися з 1968 по 1973 роки Київським заводом електротранспорту.

 

bok.jpg



За час виробництва випустили 336 екземплярів цього тролейбуса. Це був перший серійний тридверний тролейбус у Радянському союзі, а від своїх попередників відрізнявся великою площею скління, кращим та просторішим салоном.

Його довжина становить 11,57 метра, електродвигун ДК-207Г1 потужністю 110 кіловат, кількість сидячих місць - 41, загальна пасажиромісткість - 120 людей.

 

pered.jpg



Перші 15 тролейбусів цієї моделі прибули до Луцька в 1970 році, а під час запуску регулярної експлуатації їх кількість налічувала 30 одиниць. Тролейбуси отримали прізвисько «киянка» та працювали в нашому місті до першої половини 80-х.

 

zad.jpg


Слід звернуту увагу на борт 23, кузов якого тривалий термін зберігався на території депо і був останнім представником моделі «Київ-6». Були плани про перевезенню його до Москви в музей, але не вдалося, і в січні 2011року його утилізували.

 

dead.jpg

  • +1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

42 хвилин тому, laser сказано:

проблема 2 — в тролейбусах якщо таке застосовувати то основний контингент - пенсіонери. тут по правді визнаєм що вони далекі від технологій, совкові дундуки, які не здатні щось змінити в звичках чи осягнути нове. тому їх перевести на картки буде важко.

Це вже в планах.

Будуть вони в собезах отримувати подібні картки. Для халявної їзди.

А облік все одно буде.

На перших парах будуть кондуктори приймати участь у цьому процесі.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

В 15.09.2016 at 08:24, Zheny@ сказал:

Я ,як можу доношу до керівництва думку пасажирів-бордівчан.

Цитата

але якби сервіс був пасажиро-орієнтованим - булоб і краще і більше грошей .....

http://opencity.in.ua/issueview?id=20613#r=UA07101

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

В 15.09.2016 at 08:44, Zheny@ сказал:

Перефразовуючи цю фразу - для того, щоб почати заробляти на пасажирах, спочатку потрібно вкласти у перевезення, а грошей немає!

 

Громадський транспорт - дитя європейського XIX століття з його багатотисячними фабриками і багатоповерховими універмагами, що тільки-но з'явилися. Вимоги до мобільності городян серйозно підвищилися, а засоби пересування відставали: пішки на інший кінець міста не находишся, візник і, тим більше, особистий виїзд не всім по кишені.

Початкове завдання, що ставилося перед цілком раціональною системою з метро, автобусів, трамваїв, тролейбусів і таксі, - дешево перевезти великі маси людей з точки А (житлових районів) в точку В (промзони).

При цьому система міського транспорту, яка на початку ХХ століття приносила прибуток, до його кінця стала планово-збитковою. Але міські влади Європи йдуть на це, вони підтримують дотаційний транспорт - бо інакше всім, включаючи самих градоначальників, буде гірше через транспортний колапс.
Часто доводиться чути, що міський транспорт збитковий, причому не тільки в бувшому СРСР, але і в Європі. Але ж більшість трамвайних систем були побудовані в кінці 19-початку 20 століття приватними компаніями саме з метою отримання прибутку і приносили його. І нерідко трамваї будувалися в невеликих містах з населенням 20-30 тис. чол. А в наш час використання сучасної техніки дозволяє зменшити кількість співробітників, енергозберігаючі технології-витрати на електрику, тобто витрати ще знизилися. Звичайно, можно звинуватити масову автомобілізацію, але ж в малих містах, де в основному і скорочують електротранспорт, люди рідше користуються автомобілем для поїздок по місту. Так у чому ж справа?
 

Справа в тому, що якщо міський транспорт не збитковий, то це означає, що його недостатньо. Наявність міського транспорту корисно не тільки тим, хто ним користується, але і тим, хто ним не користується ніколи (власникам машин - менше пробок, власникам нерухомості - вище ціни, роботодавцям - більше народу може доїхати до роботи, а отже легше вибрати потрібних співробітників і менше прийдеться їм платити). Спільноті городян в цілому вигідно дотувати міський транспорт з бюджету (тобто, шляхом сплати податків) з тим, щоб стимулювати відмову від користування в містах особистим автомобільним транспортом (що створює пробки і погіршує екологію), стимулювати рухливість при поїздках на роботу і до місць дозвілля і т.п. Якщо транспорт буде оплачуватися тільки пасажирами, то вони "куплять" менше поїздок ніж оптимально з точки зору суспільства в цілому. Просубсидувавши транспорт за рахунок податків, можна зробити краще і пасажирам (які будуть їздити більше і дешевше) і автомобілістам (які будуть менше стирчати в пробках) і домовласникам (які отримають більшу надбавку до орендної плати, ніж заплатять податками на транспорт).

Ось, власне, і все: так, можна зробити міський транспорт прибутковим, але його буде мало.

Субсидувати транспорт потрібно.

Завдання виплачуваних дотацій - не забезпечити прибуток виконавця, а компенсувати витрати. Отже, "вкладати в перевезення" повинен міський бюджет.
Але є одне "але".
Зупиніть громадський транспорт - і збитки понесуть всі підприємства міста. Тільки вони на муніципальний транспорт скидатися не хочуть, тому що рахувати це толком не вміють, і перш за все, не вміють це рахувати міські власті. 

  • +1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

В 15.09.2016 at 09:34, vetalforever сказал:

Я б пропонував (да-да, це все залищиться тут на борді, але все ж) продавати їм щось накшталт студентськиї квитків. 50% знижки, ібо пенсію ми всі знаєм. Бабулько-потік в тролейбусах  би розсіявся.

Я більш ніж впевнений, що коли потік пільговиків зменшиться, ситуація прийме такий стан, з якого уже реально щось зліпити

У мене пропозиція - менш кардинальна на даному етапі, але зі збільшенням ефекту в майбутньому.
Я би пропонувала таке (з цим запізнилися вже на років 10) - треба було "зафіксувати" розмір пільги для проїзду пенсіонера на рівні однієї гривні саме тоді, коли проїзд і коштував одну гривню. З кожним наступним подорожчанням проїзду - вартість пільгового квитка мала б дорівнювати новій вартості квитка мінус ота фіксована одна гривня. У нас не комунізм, щоб щось надавати комусь безплатно. Тим більше, що пільгового проїзду не отримують "лежачі" бабусі, і пільговий проїзд не надається тим, хто доглядає "лежачих" бабусь. Не користуються пільговим проїздом по місту і жителі віддалених сіл, і пенсіонери-автолюбителі...    

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Усі "халявщики", хто будуть користуватися тролейбусом - отримають отой електронний квиток.

4 годин тому, Ivanna сказано:

Зупиніть громадський транспорт - і збитки понесуть всі підприємства міста. Тільки вони на муніципальний транспорт скидатися не хочуть, тому що рахувати це толком не вміють

+1 - підтримую.  Кромбергу, Торчину і ще кільком - пофіг. Вони своїх возять.

Решта може стати, якщо не виїдуть тролейбуси і кілька маршрутів маршруток.

4 годин тому, Ivanna сказано:

і перш за все, не вміють це рахувати міські власті. 

ні. Це вони вміють.

просто є ще лобіювання інтересів. Власники маршруток - половина депутатів міськради. Хіба вони зацікавлені у тролейбусах? (а потім питання: а чим ми наповнимо міський бюджет? А могли б! Але власні інтереси - понад усе! )

Ідеально-утопічний варіант. Маршрутки їздять з-за міста у місто і назад. Довозячи людей до тролейбусних зупинок і, відповідно, навпаки.

По місту електротранспорт. Тролейбуси та електробуси. (Останні вартують в районі 9-13 млн грн.... 100-300 км / день

із батареєю на 5000+ циклів. (13+ років)  )

 

 

  • +1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

5 годин тому, Ivanna сказано:

частково поміняли. Сам бачив.

просто графіки міняються часто. Не встигають міняти. Хоча можуть.

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

1 час назад, Zheny@ сказал:

+1 - підтримую.  Кромбергу, Торчину і ще кільком - пофіг. Вони своїх возять.

Решта може стати, якщо не виїдуть тролейбуси і кілька маршрутів маршруток.

"Потрусити" можна було б і торгові центри (Епіцентр, Нову лінію, Там-Там, Глобус, Гранд-Волинь, Універмаг...), і крупні ринки (куди мотаються пільговики-пенсіонери), і Привоз, і Пасаж, і Адреналін, і КРЗ, і підшипниковий, і Модерн.... Шкода, що неможливо навіть теоретично залучити до інвестицій у ЛПЕ Львівську залізницю, об'єднання автостанцій, хоча при Союзі все це - і міський транспорт, і міжміський - було в одних (державних) руках...
Ми ще упустили чотири категорії зацікавлених - це поліклініки, лікарні, школи, училища-інститути. Хоча з них нема чого взяти на розвиток муніципального транспорту міста, та заради них МУСИЛА Б викластися міська рада. Оскільки до таких об'єктів і підвозять в більшості пільговиків.
А ще кладовища, церкви, дачні масиви - чому підвоз до кладовищ, церков і дач має бути вічним головним болем виключно ЛПЕ як КОМУНАЛЬНОГО підприємства?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

2 часа назад, Zheny@ сказал:

частково поміняли. Сам бачив.

просто графіки міняються часто. Не встигають міняти. Хоча можуть.

 

Ну, вибач, з 2015 року висять старі графіки на зупинці Данила Галицького та в кіоску на зупинці ЛПЕ. А це гроші, які забирають маршрутчики. От як можна без графіка дізнатися, коли варто чекати тролейбус, а коли заскакувати в маршрутку? (я патріотка тролейбусів). Я дивлюся: якщо маршрутка з ДПЗ їде повна - тролейбус ду-уже далеко позаду. Якщо пішли маршрутки напівпорожні - десь вони нещодавно обігнали троля, і варто його почекати 3-5 хвилин. Якось так.
Ну, це ж не робота(((((((

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

20 часов назад, ursa сказал:

Тролейбусний рух в місті започаткували українські машини «Київ-6», що випускалися з 1968 по 1973 роки Київським заводом електротранспорту.

 

bok.jpg



За час виробництва випустили 336 екземплярів цього тролейбуса. Це був перший серійний тридверний тролейбус у Радянському союзі, а від своїх попередників відрізнявся великою площею скління, кращим та просторішим салоном.

Його довжина становить 11,57 метра, електродвигун ДК-207Г1 потужністю 110 кіловат, кількість сидячих місць - 41, загальна пасажиромісткість - 120 людей.

 

pered.jpg



Перші 15 тролейбусів цієї моделі прибули до Луцька в 1970 році, а під час запуску регулярної експлуатації їх кількість налічувала 30 одиниць. Тролейбуси отримали прізвисько «киянка» та працювали в нашому місті до першої половини 80-х.

 

zad.jpg


Слід звернуту увагу на борт 23, кузов якого тривалий термін зберігався на території депо і був останнім представником моделі «Київ-6». Були плани про перевезенню його до Москви в музей, але не вдалося, і в січні 2011року його утилізували.

 

dead.jpg

Чому немає посилання на джерело? Не гарно виходить...

  • +1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

1. Зачем цитировать полностью?

2.  На двух или даже трёх ресурсах натыкался на эту статью. Все три указывать? Пиарить тех, кто её откуда-то спёр? Искать первоисточник, выискивая даты публикаций?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

4 часа назад, ursa сказал:

1. Зачем цитировать полностью?

2.  На двух или даже трёх ресурсах натыкался на эту статью. Все три указывать? Пиарить тех, кто её откуда-то спёр? Искать первоисточник, выискивая даты публикаций?

На тих ресурсах було посилання на першоджерело?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

КтрлС - КтрлВ, очистить форматирование (удаляется весь хтмл), подгонка и расположение блоков контента так, чтобы удобно было воспринимать информацию. Желания искать Линки на первоисточники в удалённом коде нет никакого.

 

Всё, сбейся с темы.

Всем и так ясно, что автор - ты.

  • +1 1
  • -1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

От якраз автор не я, але треба було хоча би залишити посилання на ресурс, звідки було взято. А то виглядає, ніби то ти написав.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

16 хвилин тому, TFA сказано:

От якраз автор не я, але треба було хоча би залишити посилання на ресурс, звідки було взято. А то виглядає, ніби то ти написав

першоджерело - невідоме. 3 чи 4 ресурси його перепостили. Можливо - переклали з російської .

З рештою, яке це має значення.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Для публікації повідомлень створіть обліковий запис або авторизуйтесь

Ви повинні бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити обліковий запис

Зареєструйте новий обліковий запис у нашій спільноті. Це дуже просто!

Реєстрація нового користувача

Увійти

Вже є акаунт? Увійти до системи.

Увійти
×
×
  • Створити...