Насувається час змін, він повертає до реальності

[Tolik_lt]

аааааа, лежу валяюсь...на Заході рай і там живуть добрі, ніжні, чуйні капіталісти вони дмухають на своїх працівників, знімають останню сорочку від Армані і виплааачують їм зарплату)

ну не зовсім так радужно, просто там проще людину зразу звільнити ніж по якійсь причині їй зарплату не додати , бо людина якій не додали зп відразу піде страйкувати - та ще й всі колеги її підтримають, що зробиш - ментальність, їм до наших "тєрпіл" далеко

ага, і усі там такі д'артаньяни- адін за всєх і всє за аданавоце ж треба мати таке ідеалістичне уявлення про світ

[Yarchik]

На Заході людина виймає з свого кармана і дає працівникам обіцяне, або бере кредит і дає, інакше весь його бізнес купка лайна, а люди які і так не супергроші заробляють а вкалують як дємони, підуть і найдуть набагато легшу роботу з такою ж зарплатою, а власнику прийдеться знову 3 місяці виховувати персонал на складну і виснажливу роботу(в результаті щось подібне і получилось)

аааааа, лежу валяюсь...на Заході рай і там живуть добрі, ніжні, чуйні капіталісти вони дмухають на своїх працівників, знімають останню сорочку від Армані і виплааачують їм зарплату)

Ну чо ти так? На Заході дійсно працівник захищений і де юре, і де факто - в якій би то галузі не було. І по заробітній платі, і соціально, і від складних умов праці. Ти десь чув, щоб в інших країнах шахти завалювалися, і тіла гірників десятками піднімали на-гора?

Великобританія, картоплезбиральний комбайн. За кермом - жінка, охайно вдягнута, трактор з підігрівом, культурний. Жінка в рукавицях, в захисних окулярах - тупо натискає на кнопки і на ричаги, а не з допомогою "какой-то матери" чіпляє навісне обладнання на трактор, заливає воду чи масло в трактор. Єдине тільки, що там набагато простіше звільнити працівника або й навіть не одного - там роботодавець має зобов'язання перед працівниками, але й працівники мають зобов'язання перед роботодавцями. Це в нас часом щоб звільнити якусь погань, яка може обсирати фірму, де працює - треба ой як напрягтися. Там за таке вилетить, ще й в чорний список втрапить.

Безперечно, керівники і менеджери є всякі, на Заході кар'єризм (читай - "йти нагору по трупах") виражений істотніше, ніж у нас. Однак при таких умовах залишають працювати кращі з кращих, а не ті, в кого тато заступник міського голови. І в людини є усвідомлення того, що вона мусить вдосконалюватися, аби не вилетіти. А в нас хтось часто думає над підвищенням кваліфікації? А фіг там.

Я свого часу мав можливість керувати невеличким підприємством. І, мушу сказати, що люди здебільшого працюють "на пинковой тяге" - мусово всіх підганяти пеньками. Працівники в переважній більшості безвідповідальні, безтолкові, завдають шкоди бізнесу, не вміють приймати рішення (не кажучи вже про правильні рішення). Є, звичайно, і такі, які тягнуть роботу один за трьох - скрізь встигають, будь-які питання вирішують. Тоді виникає питання: навіщо тих трьох тримати?

ІМХО, в цій кризі є й користь. Тому що стільки тупих працівників в різних сферах (в т.ч. в банківській) було - може, їх хоч трошки зменшиться. Але все одно тупі працівники, які мають покровителів - залишаться працювати.

А взагалі, як мені здається, всі проблеми нашої держави - це: 1) Непрофесіонали ("Дураки"); 2) Безвідповідальність.

В нас дитину змалку тягнуть в школу, там їй правдами-неправдами хочуть зробити золоту медаль - а те, що дитина вже після 8 класу тупо не сприймає навчання - батьків не іпе. Потім "поступають" за бакси дитину в вуз, де вона з горем пополам здає сесії, і виходить в "люди". І в цих людях вона вже "фахівець", "професіанал"... Хоча ні грама не петрає в тому, що робить - але ж має корочку, з часом навчиться основним функціям, і якось тягнутиме свої обов'язки.

Але так не повинно бути.

Якщо ти не здатний навчатися в вузі - йди в ПТУ. Не можеш вчитися в ПТУ - йди в бурсу, консерваторію чи до Поплавського. Але не лізь на чуже місце.

Тому непрофесіоналізм ("дураки") - це перша проблема нашої держави. І її можна буде викорінити лише тоді, коли певна кількість людей тупо вимре з голоду із-за відсутності роботи - тоді, можливо, наші люди зрозуміють, що треба вчитися не заради медальки чи корочки, а для того, щоб бути фахівцем.

Безвідповідальність - друга проблема. Ніхто нічого не боїться - від водія і гаїшника до судді і міністра. Але то питання, яке виходить за межі цього топіка, тому замовкаю.

[Fagot]

ага, і усі там такі д'артаньяни- адін за всєх і всє за аданавоце ж треба мати таке ідеалістичне уявлення про світ

чьому ідеалістичне, я може щось неправильно розумію, але правове суспільство саме за такими законами і живе, швагро працює в Данії, його роботодавець майже кожного тижня стоїть в демонстрації, проти всіх непопулярних законів і правок, всі стоять один за одного(нам дикунам це звичайно дико), не дивлячись на те що в них там криза - зарплату всі отримують в повному розмірі і рівно того числа якого потрібно, а якщо хтось не витягує, то він просто звільняє працівників і якщо є можливість наймає нових(це доречі закон психіки, якщо тобі платили 1000 а стали платити 800, то працювати ти будеш на 300)

Нам в нашому хаосі важко представити що може бути солідарність і відстоювання спільних інтересів, але це можливо, причому все в них логічно, якщо зрізали одному, хто гарантує що не зріжуть всім, профсоюзи і інші громадські організації полюбе в такій ситуації будуть відстоювати права працівників, да власник влізе в судебні тяганини в яких в нього не тільки останню рубашку Армані заберуть, а може й більше.

[Fagot]

Скажу навіть більше, в нас "перевернутий світ", в нас один за всіх:

про цю ситуацію яку я згадував вище, там де премію зняли(обіцяючи квартальну), я в той же день пішов до начальства і сказав що пишу заяву на звільнення, в результаті за 10 хвилин я підвищив свою зарплату на 100 у.о., як потім вияснилось підняли тоді усім(тупе суспільство де навіть розповідати про свій прибуток вважається негарним тоном ), тобто якби не мій ультиматум всі б так і сиділи як Terrable і чекали міфічну квартальну премію...

Тоді всі дивились на мене як на ідіота, я сімейна людина ризикую втратити роботу зза своїх ідеалів, хм... отак всі і мислять, *ля

[Terrable]

1000 грн

1) 1-кімнатна квартира - 250-300 грн/міс (вода, світло цілком реально) (я за 3-кімнатну де 5 чоловік живе плачу до 500)

2) інет-телефон-мобілки - 200-250 грн

3) м'ясо - 2кг на місяць на 3-х вистачить - 100 грн (потолок)

4) масло-молоко-хліб - до 100 місяць

5) банани яблука - не кожен же день по кілограму - 50 грн вистачить.

7) риба - 50 грн (2 кг) (якщо не купувати червону, а звичайний хек)

і того по максимуму= 300+250+100+100+50+50=850 грн.

цукерки та булочки ще до 50 грн. Ну і проїзд на роботу (якщо маршруткою, то ще 60)

Таким чином, якщо без фанатизму, економно, без пармезану та сьомги - 1000 грн вистачить на сім'ю із 3-х людей. повторюю - тут не враховані пиво по п'ятницях і тому подібне...

Виключно життєвий мінімум.

Женя, я с тобой согласен. Но, если молодой семье негде жить, надо покупать квартиру в кредит или снимать квартиру, то надо зарабатывать гораздо больше, и денег гораздо больше будет уходить. А если жена еще и беременна, платят там какие-то копейки за декрет, то маловато получается Короче, у каждого разная ситуация, кто может выжить, а кому это только удается слегка...

[Alisa]

Zheny@, а от цікаво - цей список ви на місяць умудряєтесь розтягнути? Це 23 грами м’яса в день на людину, стільки ж риби - обжираловка, однако!

А в кого 2 дітей, мама в дикреті, квартира орендована - ану порахуйте, умніки, реальні витрати!

Тільки ще не забудьте, що діти мають здатність рости і на кожен сезон їм потрібно майже наполовину міняти гардероб. І такі витрати, як фільтр для води, чистячі-миючі засоби (кухня-туалет-ванна-прання), дні народження (хоча б найближчих), щось зламалось та й куча іншого, яке вспливає що не кожен день.

І після підрахунків дуже класно входити в ситуацію дяді-власника, який у кращі часи мав чисті прибутки найменше 30%, а зараз йому шкода їх достати для підтримки і свого бізнесу і вас в тому числі. А хто там закидає на рахунок розвинених країн, то, між іншим, в багатьох з них, якщо прибуток доростає до 7% - такими фірмами починають інтенсивно цікавитись різні служби по типу антимонопольного. І людям платять не 2-7% від прибутку, а до 30%. Відчули? - в нас ВСЕ навпаки. І податки там цільові (хоча б на медичне страхування), а не в повітря. Тому мене важко переконати, що наш роботодавець робить все можливе... Тупо спасається своя дійна корова, а люди - це "планктон". З такою психологією ми будемо скоро порівнювати себе з китайцями: -я за булочку роблю, - о! а я за палку ковбаси!

Terrable поки писала, ти вже встиг мої думки перехопити))).

[Shura]

Zheny@, ursa

а почему вы считаете только продуктовый ряд?

вы не одеваетесь/обуваетесь?

оно да, может 1000 и достаточно на выживание, но не на жизнь.

120-150 гривен в месяц - это только хлеб на семью. (причем бюджетный)

[Tolik_lt]

Скажу навіть більше, в нас "перевернутий світ", в нас один за всіх:

про цю ситуацію яку я згадував вище, там де премію зняли(обіцяючи квартальну), я в той же день пішов до начальства і сказав що пишу заяву на звільнення, в результаті за 10 хвилин я підвищив свою зарплату на 100 у.о., як потім вияснилось підняли тоді усім(тупе суспільство де навіть розповідати про свій прибуток вважається негарним тоном ), тобто якби не мій ультиматум всі б так і сиділи як Terrable і чекали міфічну квартальну премію...

Тоді всі дивились на мене як на ідіота, я сімейна людина ризикую втратити роботу зза своїх ідеалів, хм... отак всі і мислять, *ля

розповідати про свій прибуток рахується негарним тоном і на заході, наскільки я знаю і, наскільки я знаю, пряме питання "скільки ти получаєш" там вважається некоректним і непристойним

і про твою ситуацію: якби ти не відчував свою необхідність і значимість на фірмі, фіг би ти пішов шантажувати керівництво звільненням: тому що отримав би "до побачення" в одну секунду ти просто правильно використав момент і свої можливості

[Zheny@]

Alisa

Я писав про мінімум витрат на їжу і необхідних витрат. Про кредит там ні слова. Про дні народження, пелюшки, колготи, підгузики, прокладки теж не писав.

Тому як 1000 це той мінімум, що ти обов'язково витратиш. Додай ще 200 грн на хімію. (і то не на місяць, а на 2) І ти матимеш ті 1200 про які писав Ursa.

На виплату всіх кредитів треба сума в двічі більша і в доларах.

Інший аспект. Все що лишається від ЗП - погашення кредитів (якщо є), і відкладання (никання в панчоху).

Ми не про апетит говоримо, а про реалії.

[romaxa11]

ага, і усі там такі д'артаньяни- адін за всєх і всє за аданавоце ж треба мати таке ідеалістичне уявлення про світ

чьому ідеалістичне, я може щось неправильно розумію, але правове суспільство саме за такими законами і живе, швагро працює в Данії, його роботодавець майже кожного тижня стоїть в демонстрації, проти всіх непопулярних законів і правок, всі стоять один за одного(нам дикунам це звичайно дико), не дивлячись на те що в них там криза - зарплату всі отримують в повному розмірі і рівно того числа якого потрібно, а якщо хтось не витягує, то він просто звільняє працівників і якщо є можливість наймає нових(це доречі закон психіки, якщо тобі платили 1000 а стали платити 800, то працювати ти будеш на 300)

Нам в нашому хаосі важко представити що може бути солідарність і відстоювання спільних інтересів, але це можливо, причому все в них логічно, якщо зрізали одному, хто гарантує що не зріжуть всім, профсоюзи і інші громадські організації полюбе в такій ситуації будуть відстоювати права працівників, да власник влізе в судебні тяганини в яких в нього не тільки останню рубашку Армані заберуть, а може й більше.

Зарплату вони заробляють чесно, оскільки економіка одна з найпотужніших в світі і орієнтована на експорт (Danfoss, Grundfos - це світові мегамонстри, які стараються виробництво зберігати в Данії).

[Fagot]

якби ти не відчував свою необхідність і значимість на фірмі

а по іншому буває? нафіга тоді працювати там де немає в тобі необхідності і значимості, чи ти так працював?

[difoto]

А хто там закидає на рахунок розвинених країн, то, між іншим, в багатьох з них, якщо прибуток доростає до 7% - такими фірмами починають інтенсивно цікавитись різні служби по типу антимонопольного. І людям платять не 2-7% від прибутку, а до 30%. Відчули?

Это ж представьте зарплаты на мелкософте, если Билли со своими 7% имеет 40 милиярдов

[romaxa11]

Женя, я с тобой согласен. Но, если молодой семье негде жить, надо покупать квартиру в кредит или снимать квартиру, то надо зарабатывать гораздо больше, и денег гораздо больше будет уходить. А если жена еще и беременна, платят там какие-то копейки за декрет, то маловато получается sq_ye.gif Короче, у каждого разная ситуация, кто может выжить, а кому это только удается слегка...

то може почекати, не спішити і не одружуватись? Чого на Заході не спішать під вінець, спочатку було дивно бачити, як одружуються пузаті дяді з такими ж тьотями і ще й умудряються жити щасливо, а потім догнав і вам не помішає догнати.

[Zheny@]

Shura я не купую щомісяця собі одяг та взуття. Як правило на сезон.

1) квартплата - обов'язково.

2) їжа - обов'язково.

3) Інет-телефон (можна й скоротити) - телефони обов'язково - без них ніяк.

4) Мильно-брильне (нехай так..побутова хімія). - обов'язково.

окрема тема: кредити, одяг, непередбачені витрати (дні народження, гості іт.д.) кредит то обов'язково - згоден. Але коли їх немає. (квартира, техніка..)

Прожити вистачає. ЖИТИ (не знаю, що ви маєте на увазі, і як жити.. про пармезан і Хенесі говорилося). тоді не вистачить ніяких грошей.

[Shura]

то може почекати, не спішити і не одружуватись? Чого на Заході не спішать під вінець, спочатку було дивно бачити, як одружуються пузаті дяді з такими ж тьотями і ще й умудряються жити щасливо, а потім догнав і вам не помішає догнати.

можно и не дождаться

да и ерунда это. ведь предела достижениям нет. достиг ЗП 5000 долларов, стремишься к 10000. и т.д.

Shura я не купую щомісяця собі одяг та взуття. Як правило на сезон.

окрема тема: кредити, одяг, непередбачені витрати (дні народження, гості іт.д.) кредит то обов'язково - згоден. Але коли їх немає. (квартира, техніка..)

ну, на сезон...

посчитайте еще всякие носки-колготки.

кроме того:

3) м'ясо - 2кг на місяць на 3-х вистачить - 100 грн (потолок)

4) масло-молоко-хліб - до 100 місяць

5) банани яблука - не кожен же день по кілограму - 50 грн вистачить.

7) риба - 50 грн (2 кг) (якщо не купувати червону, а звичайний хек)

а где соль, спички, сахар, мука, макароны, крупы.........

4) масло-молоко-хліб - до 100 місяць

очень мало. это только хлеб. если на 3 человека.

а масло, молоко, кефир, сметана .... гораздо больше.

еще надо огурчик-помидорчик, картошку, капусту...

не, либо я неправильно живу, либо вы считаете неправильно

[romaxa11]

Що таке багатство?

Це різниця між "я заробляю" і "я витрачаю".

Прожити на мізерні зарплати і взагалі за мізерні гроші - це талант, яким володіють старші люди, які пережили перестройку і перші роки незалежності вдягаючи і годуючи вас, щей щось відкладаючи. Настає момент коли ці навики виживання тут в Україні дуже пригодяться.

[Fagot]

розповідати про свій прибуток рахується негарним тоном і на заході, наскільки я знаю і, наскільки я знаю, пряме питання "скільки ти получаєш" там вважається некоректним і непристойним

і про твою ситуацію: якби ти не відчував свою необхідність і значимість на фірмі, фіг би ти пішов шантажувати керівництво звільненням: тому що отримав би "до побачення" в одну секунду ти просто правильно використав момент і свої можливості

скажу навіть більше, в тобі зараз говорить роботодавець, якщо ти таким не являєшся - значить тобі промили мозок(а на корпораціях зазвичай так і роблять, довгими-довгими роками), так само як в словах romaxa11, це тільки одна сторона, друга сторона працівника, він виконує поставлені задачі, а іноді в нас навіть більше(пам"ятаю свою першу роботу - коли я уходив в 18:00 на мене криво дивилися, а іноді навіть і висказувались), і хоче щоб роботодавець задовольнив його матеріальні потреби. Якщо одна сторона тупо терпить а друга тільки насаджує - маємо нашу країну у всій своїй красі... А потім будем дивуватись чього нас всі ні за що не мають, бо ми самі так само і робимо

[ursa]

А в кого 2 дітей, мама в дикреті, квартира орендована - ану порахуйте, умніки, реальні витрати!

Тільки ще не забудьте, що діти мають здатність рости і на кожен сезон їм потрібно майже наполовину міняти гардероб. І такі витрати, як фільтр для води, чистячі-миючі засоби (кухня-туалет-ванна-прання), дні народження (хоча б найближчих), щось зламалось та й куча іншого, яке вспливає що не кожен день.

Умница, посчитай сама и распиши. Я говорил лично за нашу семью (1 ребёнок, ещё маленький). Квартира - своя. Плюс - сумма указывалась на питание-оплату, а не на всё. Да, в подвале есть заранее купленная картошка. Где-то есть залежи сахара, ну и консервации всякие. 2-3 уик-энда в месяц у бабушек-дедушек бываем.

Ну конечно, если покупать химию ("кухня-туалет-ванна-прання") от Amway - согласен, не вытянешь...

А если курить, каждый вечер пить пиво или "Мартини", 4 раза в месяц парикмахерская-педикюр-солярий...

Zheny@, ursa

а почему вы считаете только продуктовый ряд?

вы не одеваетесь/обуваетесь?

Опять же Прочитай внимательно мой пост - это сумма с квартирой

Что до обуви-одежды - "Дополнительные траты (свыше "прожиточного минимума"): шмотки, обувь, мыльно-рыльные, достаточно крупные покупки, непредвиденные расходы - и на это тоже хватает. Опять же - без напряга."

Объясню, если не читается правильно - деньги на всё это берутся из остатка доходов.

120-150 гривен в месяц - это только хлеб на семью. (причем бюджетный)

Ну вы и жрёте

120 грн. : 3.50 грн. (достаточно небюджетный хлеб?) = 35 буханок.

120 грн. : 2.50 грн. (обычный хлеб) = 48 буханок.

Я просто прикинул, что у нас буханок 20 в месяц идёт... Но опять же - это наши проблемы, как и чем питаться, и мы никому не навязываем свой образ жизни

Короче, что я хочу сказать. Если бы я получал 1000 грн. (жена не работала бы) - мы могли бы прожить месяц на эти деньги, не особо напрягаясь. И может, даже месяца три продержались бы. Потом, конечно, пришлось бы идти в банк/лезть под подушку, снимать/доставать деньги на апгрейд шмоток и продолжение ремонта

А вообще - учитесь правильно распоряжаться деньгами - и пусть всем будет счастье, и пусть никто не уйдёт обиженным

[Tolik_lt]

скажу навіть більше, в тобі зараз говорить роботодавець, якщо ти таким не являєшся - значить тобі промили мозок(а на корпораціях зазвичай так і роблять, довгими-довгими роками)

у мені не говорить роботодавець. і я завжди холодно ставився до корпорацій, не дивлячись на то, що працюю у них уже 12 років. ніколи не піднімав тости за корпорацію і т.д. у нас договір: ви мені цифри, я вам роботу. але я завжди бачу дві сторони. якщо ти потрібен фірмі- тобі платять, підвищують і т.д. якщо твоє зникнення можна пережити відносно безболісно та ще й з економією ФЗП-нівапрос, сто баків тобі ніхто не додасть

я за обгрунтоване відстоювання своїх прав, а не за "качання прав" зі сторони працівника. у мене є досвід керівної роботи і у одних випадках я пробивав людям надбавки, а у інших казав: буш вийо- підеш гуляти.

[Fagot]

у мені не говорить роботодавець. і я завжди холодно ставився до корпорацій, не дивлячись на то, що працюю у них уже 12 років. ніколи не піднімав тости за корпорацію і т.д. у нас договір: ви мені цифри, я вам роботу. але я завжди бачу дві сторони. якщо ти потрібен фірмі- тобі платять, підвищують і т.д. якщо твоє зникнення можна пережити відносно безболісно та ще й з економією ФЗП-нівапрос, сто баків тобі ніхто не додасть

я за обгрунтоване відстоювання своїх прав, а не за "качання прав" зі сторони працівника. у мене є досвід керівної роботи і у одних випадках я пробивав людям надбавки, а у інших казав: буш вийо- підеш гуляти.

Ну а куди ж дівати здоровий ідеалізм і прагнення кращого життя, ти не подумай що я з бухти-барахти вдруг кажу давай мну 100000000 уйо і усьо , просто людина прагне постійно покращувати свій рівень життя, і або роботодавець забезпечує це або людина йде на іншу роботу(в основному в мене був 2гий варіант і я ніхвилини не жалкую), завжди є кращі варіанти роботи, а на моє місце завжди прийде хтось інший... А сидіти і труситися за свою мізерну зарплату і боятись слово сказати, це вже якось перебор

[Alisa]

А вообще - учитесь правильно распоряжаться деньгами - и пусть всем будет счастье, и пусть никто не уйдёт обиженным

Читала я різні розумні статті з приводу економії сімейного бюджету. Гон! Рекомендації "не вечеряйте в ресторанах", "скоротіть відвідування розважальних закладів до 2 разів на місяць" і т.п. розраховані, видно, на імущих, а коли й так не вечеряєш в ресторанах?

З радістю почитала б аргументовані способи ЖИТИ, а не виживати, за тих же 1500-2000 грн. Бо виживання допустиме, коли воно тимчасове, а коли люди поставлені в нехорошу позу без можливості щось змінити, це вже - геноцид.

І не розказуйте про якихось там цінних працівників, в яких все добре. Ну, не можуть всі потрапити у ті 20 елітних відсотків! А решта, що - не люди? Бидло? І з ними можна не рахуватись?

Да, роботодавці діють за існуючими в нас законами джунглів. Але це не означає, що це правильно, це не отмазка. Ясно, що міняти треба всю систему і, бажано, починаючи зверху, але це вже інша тема.

[Shura]

я предлагаю так:

вы приходите в супермаркет, представляете, что у вас дома ни крупицы соли, и начинаете считать.

просто идите мимо ценников и считайте.

но считайте все. от спичек до стирального порошка. прикиньте расход на месяц. разделите или умножьте.

а потом можно говорить о том, как семье выжить на 1000 в месяц.

а потом еще добавьте обязательные вещи как квартира, проезд, косметика, одежда.

[keepo]

Alisa, згоден що зйомна квартира тягне багато - переїжджайте до батьків, зекономите великий шматок грошей.

Мені вигідніше опалювати будинок за містом і їздити на авто щодня, ніж знімати квартиру в Луцьку.

Платежі по кредитах обговорювались неодноразово і їх тут чіпати неварто, єдине, що можна порадити - реалізуйте застави, щоб закрити кредит, якщо невмоготу по ньому платити (ви ж не на іменини їх брали).

І не розказуйте про якихось там цінних працівників, в яких все добре. Ну, не можуть всі потрапити у ті 20 елітних відсотків! А решта, що - не люди? Бидло? І з ними можна не рахуватись?

чому бидло? любий хто хоче вчитись - навчиться і стане профі. І нетреба розказувати, що нема хисту. Якщо нема - не берись, якщо взявся, то працюй за що дають - хисту ж всерівно нема. Да, є люди яким дається легко, але таких яким не дається взагалі - нема, є лінь. Чому одні після звільнення дивляться серіали щодня, а інші в"яжуть носочки/кофтинки і продають їх з рук на базарі?

ЗІ Alisa, не приймай це на свій особистий рахунок, я обобщив і не мав на увазі саме тебе.

[keepo]

я предлагаю так:

вы приходите в супермаркет, представляете, что у вас дома ни крупицы соли, и начинаете считать.

просто идите мимо ценников и считайте.

но считайте все. от спичек до стирального порошка. прикиньте расход на месяц. разделите или умножьте.

а потом можно говорить о том, как семье выжить на 1000 в месяц.

а потом еще добавьте обязательные вещи как квартира, проезд, косметика, одежда.

Ну не все ж треба купувати постійно. Сірники, як і сіль я купував останній раз пів року тому (правда запальничкою для плити користуюсь - купував 3 міс тому 11грн, ще не заправляв)

На рахунок одягу - які часи, такий і одяг, якщо зовсім скрутно - секонд, можна ті ж речі купити дешевше. Та і моднічати не будеш.

Проїзд - для луцька актуальні піші походи, я можу велосипедом їздити з-за міста, тобі, звичайно, треба витрачати на проїзд - для києва такі варанти не підходять (але і мінімум для києва більший).

косметика - макіяж ітд обмежуємо по максимум, оскільки йде вибір - накрашені очі, або їжа... залишаємо тільки засоби для гігієни і те без чого не обійдешся.

Єдине, без чого не обійдешся - ліки, тут не зекономиш...

[Yarchik]

А я підтримую ursa.

Навіть невеликий регулярний дохід при грамотно поставлених витратах дає можливість сім'ї жити (знаю не одну таку родину). І при цьому бути щасливими. Ще й заощаджувати - приклад цьому пенсіонери, які тратили на життя копійки, а нині домагаються повернення своїх депозитів.

Продукти харчування є різних цінових діапазонів - від недорогих і корисних круп до ікри і лобстерів. І якщо хазяйка вміє готувати "з того, що є" - сім'я завжди буде накормлена.

Так, хвороба може істотно вибити з колії. Купівля нової пральної машинки або телевізора розтягується на тривалий час - але від того покупка робиться більш жаданою. Я пригадую, як ми з дружиною збирали кошти на одну річ - це було класно мріяти.

Єдине, що в такій ситуації може загнати в депресію - це те, що батьки не в змозі дати дитині того всього, що вона хоче. Але, на мою думку, не розбалувана іграшками і подарунками дитина тим більше вчиться цінувати щось у житті.

ursa правильно сказав - вчіться грамотно розпоряджатися вашими коштами. У мене, на жаль, цього не виходить - їх завжди мало Хоча на заробітки я не жаліюся. Але є люди, які мають все, що вони хочуть мати - і при цьому тратять відносно небагато. Який секрет цього - я не знаю. Можливо, треба зменшити свої апетити. Можливо, змінити своє ставлення до речей матеріального світу, як таких. Можливо, грамотно планувати витрати - я не знаю. Але знаю, що є люди, які при малих доходах не відчувають в чомусь недостатку. Так само є люди, які мають істотні доходи - однак живуть на невеличку частинку цього.

В принципі, як на мене - це цікава тема. Тому що в умовах кризи треба вчитися якось економити кошти або міняти підхід до витрат. Я помітив, що якщо раніше в супермаркеті тупо брав з полиці те, що мені треба (і не тільки) - то зараз почав вибирати тільки те, що дійсно потрібне, і притому дивитися на його ціну. Мабуть, перший крок до вдосконалення своїх витрат я зробив. Побачимо