Deemon Опубліковано 25 Березня, 2010 в 09:12 #251 Опубліковано 25 Березня, 2010 в 09:12 Павел Хлебников Крёстный отец Кремля Борис Березовский, или история разграбления России Досить цікава книжка, від авторитетного автора (в минулому старшого редактора журналу «Форбс»), котрого вже нема в живих... Описується політично-олігархічно-бізнесовий бомонд СССР і Росії. Горбачовська-Єльцинська-Путінська епохи. Раджу. Лиллиан Гласс – Я читаю ваши мысли Не телепатія , книга відомого психолога про те, як можна бачити людей "наскрізь". По тембру і интонаціям голосу, манері виражатись, жестам, міміці і «мові тіла». Прочитав, почав заново, для закріплення в памяті
foxx77 Опубліковано 29 Березня, 2010 в 06:15 #252 Опубліковано 29 Березня, 2010 в 06:15 Думаю прочитати "Одноетажная Америка" Ильф и Петров, а потім подивитись серіал - Одноэтажная Америка (16 серий) http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=891507отакє...
Caprichos Опубліковано 31 Березня, 2010 в 19:37 #253 Опубліковано 31 Березня, 2010 в 19:37 Аркадий и Борис Стругацкие "Хромая судьба" Коментувати твори Стругацьких? Їх потрібно просто читати...читати...читати...усі твори без виключення.
iriuss Опубліковано 3 Квітня, 2010 в 14:18 #254 Опубліковано 3 Квітня, 2010 в 14:18 Про: Год издания: 2010 Жанр: фантастика, мистика Студентка Кейт из Манхэттена отправляется на экскурсию в заброшенную средневековую церковь. У девушки возникает ощущение, что она уже бывала здесь раньше, хотя этого и не может быть... А в 1604 году при монастыре воспитывается и обучается Кит, девушка, которая выдает себя за юношу, потому что в те времена образование мог получить только мужчина. Однажды в тот же монастырь попадает Саймон, мальчик из рода ясновидящих цыган, который слышит голоса ангелов, но совершенно не приспособлен к жизни среди людей. Кит берет Саймона под свою опеку. Судьбы Кейт в настоящем и Кита с Саймоном в прошлом оказываются связаны, благодаря магической власти Камня ангела. Кто-то из троих должен принести страшную жертву. И как эта жертва отразится на их будущем и прошлом? Завораживающие хитросплетения истории, тайна перемещений во времени, удивительная судьба девушки, живущей сразу в двух эпохах. Ели дочитала, пару раз засыпала при чтении. Мой вердикт
Orfey Опубліковано 6 Квітня, 2010 в 12:51 #255 Опубліковано 6 Квітня, 2010 в 12:51 Г. А. ЗотовЦикл 'Ад и Рай'
Olesya Опубліковано 6 Квітня, 2010 в 20:29 #256 Опубліковано 6 Квітня, 2010 в 20:29 Начиталась Харукі Муракамі - "Мой любимый спутник", "Все Божьи дети могут танцевать", "Кафка на пляже". Автор, як завжди, неперевершений, але мені вже захотілось чогось іншого. Сьогодні почала Анну Гавальду "Утешительная партия игры в петанк". "Шарль Баланда - преуспевающий архитектор сорока шести лет. Живет в Париже с любимой женщиной - красавицей Лоранс и ее дочерью Матильдой. Много работает, редко бывает дома, всего добился собственным трудом, спокойный, рассудительный, кирпичик за кирпичиком выстраивает и обустраивает свою жизнь. В общем-то все у него как положено, да и сюрпризов в таком возрасте ждать не приходится. Но однажды он получит письмо, которое застигнет его врасплох. Письмо из прошлого, о котором он и думать забыл, и как же далеко оно уведет его с проторенного пути… Умный, красивый роман о людях, о жизни, о любви."
Caprichos Опубліковано 7 Квітня, 2010 в 18:49 #257 Опубліковано 7 Квітня, 2010 в 18:49 "Есть лишь одна проблема - одна - единственная в мире - вернуть людям духовное содержание, ду- ховные заботы..." А. Де Сент-Экзюпери
PavelS Опубліковано 7 Квітня, 2010 в 20:50 #258 Опубліковано 7 Квітня, 2010 в 20:50 М. Булгаков "Белая Гвардия"
Chatte Опубліковано 8 Квітня, 2010 в 06:19 #259 Опубліковано 8 Квітня, 2010 в 06:19 Завдяки цьому розділу відкрила для себе: Глуховського - "Метро 2033", "Метро 2034", "Сумерки" (на одному диханні прочиталась тільки перша, захоплююча. Я це називаю з'їсти книжку ); Джин Дюпро - трилогія "Город Эмбер" (перші цікаві, кінець, як це часто буває в комерційних книгах , з'їхав); Айн Рэнд - "Атлант расправил плечи" трилогія (ще в процесі). Але улюбленими авторами залишаються Дяченки і Лук'яненко (прочитала всі твори, дуже рекомендую любителям міського фентезі і фантастики), Олді вибірково .
iriuss Опубліковано 12 Квітня, 2010 в 08:47 #260 Опубліковано 12 Квітня, 2010 в 08:47 Прочитала першу частину "Ягідної трилогії" популярної польської письменниці Ізабелли Сови "Смак свіжої малини". Книжечка побачила світ в 2005 році і швидко стала бестселлером. Переклад - це окремі перли - західна говірка сприймається легко і хочеться невпинно читати Книжка чимось нагадала "Дневник Бриджет Джонс". Головна героїня - 26річна студентка на ім"я Малина, сучасна паняночка, постійно на дієтах, і що зважилася на пластичну операцію, щоб привернути увагу свого колишнього нареченого. У формі щоденника описує свої буденні катастрофи, пошуки роботи і походи до психіатра, своїх друзів, ухажорів і сімейку. Взагалі весела іронічна книжечка, дуже життєва і нагадує тим хто депресує, що не треба здаватися - життя попереду! І ще одну зараз дочитую, не можу відірватися. Український скандальний письменник Анатолій Дністровий "Пацикі". Книжка про малолітніх бешкетників, змушує задуматись над життєвим вибором, над тим що добре, а що погано. Раджу до читання усім представникам сильної статі, тим, що пам"ятають розборки район-на-район, "стрєлкі", "мєсних штемпочків", обдовбаних наркоманів в себе в під"їзді, малолітніх бандьох на школьному дворі з сємками,бункери, красопєт 15-річних, яких совали всі кому не лінь, всім хто виріс на розриві СРСР, бабіни і пластинки, DeepPurple, ACDC, поляків що торгували з машин, тим хто сцяв за "Бригадою" і "Бумером", всім хто прогулював школу і хляв і хапав. І всім хто не зважаючи на це все образумився і став харошим чєлавєком
BACbOK Опубліковано 12 Квітня, 2010 в 14:48 #261 Опубліковано 12 Квітня, 2010 в 14:48 Закінчив слухати Дена Брауна "Утраченный символ". Цікаво було послухати про масонів-засновників США, про різні релігійні і не тільки символи, про таємний смисл Біблії... Зараз приступаю до трилогії Сергея Тармашева "Древний".
romaxa11 Опубліковано 12 Квітня, 2010 в 15:32 #262 Опубліковано 12 Квітня, 2010 в 15:32 Я за пару тижнів прочитав повністю всі твори Конан Дойля про Шерлока Холмса. Всі скажуть що читали в дитинстві але прочитати в зрілому віці це зовсім інше.
Gannusya Опубліковано 14 Квітня, 2010 в 14:28 #263 Опубліковано 14 Квітня, 2010 в 14:28 соромно зізнаватись, але давно не читала нічого, крім посібника по бухобліку і самомучителя з QNX. люблю класичну літературу. останнім твором був "Милий друг" Гі де Мопасана. а ще збірка оповідань про Шерлока Холмса
Gannusya Опубліковано 15 Квітня, 2010 в 12:41 #264 Опубліковано 15 Квітня, 2010 в 12:41 ще згадала одну книжечку, яка мене вразила. років 5тому після закінчення виставки, на якій я працювала, організаторами була подарована збірка оповідань Етгара Керета. там всього 43сторіночки і 11 оповідань. вони читались на одному диханні. дійсно зачіпає і вони не витягнуті з пальця, як це часто буває. видно, що написані з величезною любов'ю і до людей, і до того, чому автор присвячує своє життя. при нагоді обов'язково щось почитайте з Етгара Керета
NowhereGirl Опубліковано 15 Квітня, 2010 в 20:23 #265 Опубліковано 15 Квітня, 2010 в 20:23 Енн Райс "Пандора". Прочитала поки тільки 21 стор. Цікаво!!!!
Chatte Опубліковано 16 Квітня, 2010 в 06:45 #266 Опубліковано 16 Квітня, 2010 в 06:45 Енн Райс "Пандора". Прочитала поки тільки 21 стор. Цікаво!!!! Цікаво-не-можу-відірватись чи цікаво-коли-герой-нарешті-чмихне? Пробувала її "Хроніки вампірів" читати. Нудьга
NowhereGirl Опубліковано 16 Квітня, 2010 в 07:06 #267 Опубліковано 16 Квітня, 2010 в 07:06 Енн Райс "Пандора". Прочитала поки тільки 21 стор. Цікаво!!!! Цікаво-не-можу-відірватись чи цікаво-коли-герой-нарешті-чмихне? Пробувала її "Хроніки вампірів" читати. Нудьга Поки що тільки почала читати, ще не нудно. Далі побачим.
Amelie Опубліковано 16 Квітня, 2010 в 17:29 #268 Опубліковано 16 Квітня, 2010 в 17:29 Сергей Лукьяненко "ЛАБИРИНТ ОТРАЖЕНИЙ" слухаю. "Село не люди"-жесть
lu4nik Опубліковано 16 Квітня, 2010 в 18:53 #269 Опубліковано 16 Квітня, 2010 в 18:53 Скачав всього Пратчетта в оригіналі. Закінчилось тим, що скачав ще раз російською (чорт забирай мою англійську). Неможливо перестати читати.
talja Опубліковано 21 Квітня, 2010 в 13:49 #270 Опубліковано 21 Квітня, 2010 в 13:49 Ірен Роздобудько - психологічна драма "Ґудзик"Дуже сподобалося. Вибачте, що багато тексту, але, як на мене, дуже сильно написано.Другий монолог Ліки—Зараз я розповім тобі одне з оповідань Чехова...—Ну, не смійся, я не так висловилася! Я тобі його перекажу, ніби розповім наново. Розумієш? Воно дуже подібне до всього цього життя. Я читала його так давно, що вже не пригадаю, яку воно мало назву... Отже. У Лікаря помер маленький син. Лікар невтішний, йому здається, що разом із сином закінчилося і його життя. Раптом — дзвінок у двері. Приходить чоловік і благає лікаря терміново поїхати до його тяжкохворої дружини, яку він любить до безтями. Лікар спочатку відмовляється — він незмозі зрушити з місця. Але, зрештою, обов'язок переважує, і він їде в ніч, до помешкання пацієнтки. Заходять по квартири. Аж тут з'ясовується, що хвороба дружини— хитрість, аби відіслати з дому зрадженого чоловіка, я самій втекти з якимось військовим. Чоловік у відчаї. Забувши про лікаря, він бігає по кімнатах, наштовхується на розкидані речі, не може нічого зрозуміти. Він ображений, розтоптаний, зганьблений. Лікар, своєю чергою, нічого не розуміє: в нього горе, він усе покинув, приїхав бо-зна куди — й раптом перед ним метушиться якийсь чолов'яга, закликаючи до справедливості. Ось тут їм би поплакати разом, потиснути один одному руки, поспівчувати — адже обом боляче! Але — ні! Вони сваряться, звинувачують один одного невідомо в чому. У кожнім кричить власна образа. Мені здається, що в цьому оповіданні — модель усіх людських стосунків.– ?— Ну ось, наприклад, ця продавщиця, в якої ми сьогодні купували диню... Пам'ятаєш, ти ще розсердився, коли я з нею поговорила? Але хіба вона винна, що ми — щасливі, а вона — у брудному фартуху?! Для неї було нестерпним наше щастя — і вона нас обрахувала. А мені стало її жаль, тому що увечері вдома на неї чекає п'яний чоловік — й жодного поцілунку!— Є дуже прості істини — про них не часто говорять, а якщо й говорять, то зазвичай іронізують. Або ж вони звучать занадто банально. Але ж вони — існують. Ось спробуй вимовити їх уголос — і відчуєш, як накотяться сльози: треба любити своїх друзів, захищати батьківщину, поважати старих, не принижувати слабших за себе, не брехати, нічого не боятися й нічого не просити... Говорити про це, може, й смішно. Однак... не сміємося ж ми, читаючи Біблію...
Lollip0p Опубліковано 21 Квітня, 2010 в 14:20 #271 Опубліковано 21 Квітня, 2010 в 14:20 Читаю М.Лермонтова "Герой нашего времени". Зараз сестра вивчає цей твір у 9 класі. Проте не всі твори можна зрозуміти у такому юному віці, тому вирішила пригадати його для себе
Caprichos Опубліковано 22 Квітня, 2010 в 18:56 #272 Опубліковано 22 Квітня, 2010 в 18:56 Б. Стругацкий. «Комментарии к пройденному»: «…именно „обречЕнный“, а не „обречённый“, как некоторые норовят произносить…»
leonon Опубліковано 22 Квітня, 2010 в 19:34 #273 Опубліковано 22 Квітня, 2010 в 19:34 Будучи на рибалці в минулу неділю ще раз перечитав - "Бег зайца через поля" Себастьян Жапризо, мушу сказати що попередній раз прочитав цей твір років 10 назад - сподобалось), станом на сьогоднішній день нічого не змінилось - гарний твір. п.с. вчора скачав фільму і передивився ще раз - сидю Довольний ). Любовь моя, мы всего лишь постаревшие дети, что суетятся, перед тем как обрести покой. Льюис Кэрролл
talja Опубліковано 26 Квітня, 2010 в 12:15 #274 Опубліковано 26 Квітня, 2010 в 12:15 Галина Вдовиченко "Тамдевін". Прочитала на одному диханні
GurAlex87 Опубліковано 26 Квітня, 2010 в 12:35 #275 Опубліковано 26 Квітня, 2010 в 12:35 Вадим Бойко "Слово після страти" і "Якщо на землі є пекло..." Документальні повісті про муки й страждання людей різних національностей в таборах смерті, про їхню боротьбу з нацизмом. Автор повістей-колишній в'язень Освенціму, учасник антинацистського руху Опору.
Рекомендовані повідомлення
Заархівовано
Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.