Перейти до змісту

СБУ та ГПУ проводять широкомасштабну операцію в Дніпропетровську


Гість rl72

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

Сюди заходять інвестиції. Не гарє ролі - великі-малі. Йде вкладання грошей як в загальний бюджет так і на регіональному рівні, піднімаються купа невеличких субпідрядних підприємців, їх сім'ї. Потроху кількість ваканцій зростає. кількість пропозицій зменшується - росте оплата праці, цінуються професіонали. Розвивається регіональна сфера послуг, торгівля. З надходжень і частково за кошти інвесторів розбудовується інфраструктура. Економіка зростає, інвестують в більш складні виробництва. Далі рівень держави піднімається до допустимих норм і ми в безвізовому просторі з ЄС. Люди масово їдуть закордон, багато лишається, частина повертається назад чи інвестує гроші в залишених родичів.

Жюль Верн.

  • Відповідей 429
  • Створено
  • Остання відповідь
Опубліковано

Наведіть мені приклад країни, де президент стикається одночасно з зовнішньою агресією, несприятливою конюктурою на світових ринках , ну і з власними олігархами , котрі мають СВОЇ АРМІЇ( ще хтось весною волав, аби їм танки дали), І СВОЇ ІНТЕРЕСИ, що зовсім не збігаються з інтересами країни.

І цей президент має вже завтра забезпечити всім прекрасне майбутнє.

І ніяк не менше.

Опубліковано

І цей президент має вже завтра забезпечити всім прекрасне майбутнє.

І ніяк не менше.

Не треба нам світлого маюбутнього. Нехай, для початку, виконає свої обіцянки.

Опубліковано

Є "світлосяйний шлях", але нажаль Українці обрали 40 років скидання в пустелі :(((

Нє, ну я особисто знаю, приміром, що золотий батон є. Але ж я його не бачу перед собою.

Загальними, "глибокозмістовними" фразами кидатися і я можу. Ви теє..Вихід вкажіть. Конкретно і чітко. Ну - чи вхід....

Для радикальних змін, потрібні радикальні дії. Тільки Майдан!

Інакше, маринуватися в цьому лайні непонятно скільки.

Опубліковано

Нокіан, яка агресія, яка кон'юктура, які олігархи? Давай без підміни понять. Олігарх - істота штучно вирощена в корумпованому середовищі. За межами корупції, розмитості правил гри, олігархату немає. Аналогічно з всякими конюктурами і т.д. З олігархами боряться не посадками, цим путні займається і що далеко країна просунулась? З олігархами боряться змінами правил, скороченням впливу держави на фінанси, економіку країни, лібералізацією економічних правил. Все, олігархату немає.

Він має забезпечити силами своїх повноважень впровадження чітких правил, рефом, які рекомендовані спеціалістами ЄС. Це процеси паралельні агресії і президент має достатньо часу, щоб ними зайнятися. Повноважень хоч відбавляй. А то, як мільйони нести, то всьо чітко хто главний, а як реформи робити, блін та ж закони, та ж парламентсько-президентська держава...

Опубліковано

ну і з власними олігархами

Хе-хе :) Япатсталом :) А сам не олігарх? :) Спочатку Порошенку у дзеркало треба подивитись, а потім когось олігархом називати! В цьому-то вся і проблема!!!
Опубліковано

Інвестиції.

Людина, котра має для інвестицій десятки, сотні та більше міліонів долрів-вкладе їх у іншу країну ЛИШЕ ТОДІ, КОЛИ ЖАДІБНІСТЬ ВІД ОЧІКУВАНИХ ПРИБУТКІВ ПЕРЕВИЩИТЬ ПОЧУТТЯ СТРАХУ.

Це аксіома.

Американці та європейці так багато говорять про корупцію в нас , і так хочуть ВІДКРИТОГО ринку, бо мають на меті ПІДМЯТИ всі наші ласі шматки під себе і ЗАРОБИТИ,ЗАРОБИТИ і ЩЕРАЗ ЗАРОБИТИ у нас СОБІ, а не зробити своіми кровними міліонами щасливе життя для нас.Нема такого злочину, на який не піде капіталіст за 300% прибутку.

ЦЕ реальний світ бізнесу , він ЖОРСТОКИЙ і в ньому нема місця наївним рамантікам.

Опубліковано

Наведіть мені приклад країни, де президент стикається одночасно з зовнішньою агресією

і одночасно має там ліпецьку фабрику :)

Нема такого злочину, на який не піде капіталіст за 300% прибутку.

ЦЕ реальний світ бізнесу , він ЖОРСТОКИЙ і в ньому нема місця наївним рамантікам.

і порох у цьому світі успішний бізнесмен :_04:
Опубліковано

Американці та європейці так багато говорять про корупцію в нас , і так хочуть ВІДКРИТОГО ринку, бо мають на меті ПІДМЯТИ всі наші ласі шматки під себе і ЗАРОБИТИ,ЗАРОБИТИ і ЩЕРАЗ ЗАРОБИТИ у нас СОБІ, а не зробити своіми кровними міліонами щасливе життя для нас.Нема такого злочину, на який не піде капіталіст за 300% прибутку.

Але який сенс їм тоді боротися з корупцією? Якщо для того що б підмяти під себе всі ті ласі шматки можна використати ту ж саму корупцію. Досить лише подивитися на досвід пострадянських олігархів. Загалом, як на мене, якщо вони хочуть зайти на наш ринок та отримувати надприбутки, все що їм потрібно зробити так це погодитися грати за тими корупційними правилами які виробилися в нас. Ну і звичайно зуміти потіснити наших доморощених олігархів :)

Опубліковано

Для радикальних змін, потрібні радикальні дії. Тільки Майдан!

Інакше, маринуватися в цьому лайні непонятно скільки.

Цікаве питання, Мурзік Васильович, будемо полемізувати))) (©)

Розстріляли і перевішали всіх кого можна і треба.

Хто буде на чолі?

Хто з кровожерливими варварами буде мати справу в світі?

І останнє питання. Анархія чи збройні насильницькі дії по всій території України?

Опубліковано

В них інакші правила.Вони не підуть корупційним шляхом, Все має бути законно, і куплені наші підприємства мають залишитися їхнім дітям і щоб не було підстав відібрати їх.

Вони давлять капіталом, а його у них ого го.

Тому сьогодні наші найперші інвестиції мають бути в освіту наших дітей, щоб вони працювали за достойну зарплату і будували досойне світле майбутнє.

Це має бути кропітка , постійна , продумана та виважена праця.

Бо в декого бачення, що достатньо поскакати на Майдані і взавтра вже комунізм для всіх.

Опубліковано

Інвестиції.

Людина, котра має для інвестицій десятки, сотні та більше міліонів долрів-вкладе їх у іншу країну ЛИШЕ ТОДІ, КОЛИ ЖАДІБНІСТЬ ВІД ОЧІКУВАНИХ ПРИБУТКІВ ПЕРЕВИЩИТЬ ПОЧУТТЯ СТРАХУ.

Це аксіома.

Американці та європейці так багато говорять про корупцію в нас , і так хочуть ВІДКРИТОГО ринку, бо мають на меті ПІДМЯТИ всі наші ласі шматки під себе і ЗАРОБИТИ,ЗАРОБИТИ і ЩЕРАЗ ЗАРОБИТИ у нас СОБІ, а не зробити своіми кровними міліонами щасливе життя для нас.Нема такого злочину, на який не піде капіталіст за 300% прибутку.

ЦЕ реальний світ бізнесу , він ЖОРСТОКИЙ і в ньому нема місця наївним рамантікам.

ото Сомалі щасливе, там такі прибутки, щоб перевищити рівень страху, неможливі.

ЗІ то країна й має боротись за те, щоб працювали закони, рівень страху зменьшувався, відповідно й рівень бажаних прибутків буде нижчий, згідно твоєї теорії. А на рахунок ласих шматків, якщо місцеві не хочуть користуватись, то цілком логічно, користуватись буде той, хто це вміє й хоче робити

Опубліковано

Для радикальних змін, потрібні радикальні дії. Тільки Майдан!

Інакше, маринуватися в цьому лайні непонятно скільки.

Цікаве питання, Мурзік Васильович, будемо полемізувати))) (©)

Вибачайте, що втручаюся у вашу розмову, але не можу не вставити свої п'zять копійок: невже ви не бачите, що Майдан довів свою неефективність?

Опубліковано

Наведіть мені приклад країни, де президент стикається одночасно з зовнішньою агресією, несприятливою конюктурою на світових ринках , ну і з власними олігархами

І ніяк не менше.

Почитай!

-

Просто, неможливо однією рукою будувати країну, а другою рукою її безбожно грабити і прикривати свої соратників.

Опубліковано

Тому сьогодні наші найперші інвестиції мають бути в освіту наших дітей

при нинішньому стані речей, з освітою теж не все так просто, щоб просто потрапити в нормальний вуз, треба потратити не одну тисячу доларів

Опубліковано

В них інакші правила.Вони не підуть корупційним шляхом, Все має бути законно, і куплені наші підприємства мають залишитися їхнім дітям і щоб не було підстав відібрати їх.

А як же це:

Нема такого злочину, на який не піде капіталіст за 300% прибутку.

?

Тому сьогодні наші найперші інвестиції мають бути в освіту наших дітей, щоб вони працювали за достойну зарплату і будували досойне світле майбутнє.

Це має бути кропітка , постійна , продумана та виважена праця.

Бо в декого бачення, що достатньо поскакати на Майдані і взавтра вже комунізм для всіх.

А от з цим згоден. Як колись казали: "Слова не юноши, а зрелого мужа!" :)

Опубліковано

Мвйдан, це як кровопускання, колись робили, аби зняти гіпертонічний криз.

Інакше людина, країна просто помре.

Але і жити з розрізаними венами теж не можна.

Всому свій час.

Опубліковано

Нокіан, там забугро піпєц як страшно, прийдуть гоміки і всіх натягнуть, у нас свій шлях, nevseremosь

Ось в темку:

Віталій Портніков

Последние события в Украине дали повод перечитать роман о латиноамериканской политике. Диктаторы и герои уходят, а режим Балагера - это надолго

Не знаю, воспринимала ли себя Юлия Тимошенко в качестве пророчицы, когда подарила своему конкуренту Виктору Януковичу роман знаменитого латиноамериканского писателя Марио Варгаса Льосы "Нечестивец, или Праздник Козла". Возможно, советников бывшего премьера или саму Юлию Владимировну привлекло название книги, а может быть, кто-то ее действительно прочитал и заметил, что Виктор Федорович удивительно напоминает доминиканского диктатора Рафаэля Трухильо. Но кто бы мог подумать, что до такой степени! Придя к власти, Янукович действительно стал действовать "по инструкциям" из романа, выстраивая самую настоящую семейную диктатуру и не брезгуя никакими методами в борьбе с конкурентами и оппонентами. Другое дело, что Украина начала XXI столетия - все же не Доминиканская республика середины ХХ века, да и Янукович - не Трухильо, доминиканский генералиссимус был куда смелее и отчаяннее. Короче говоря, у Януковича все окончилось намного быстрее, с меньшим количеством жертв и лучше для него самого - Трухильо убили, а Янукович живет себе на Рублевке на наворованное и в ус не дует.

Но что было дальше? Это же и есть самое интересное. И на самом деле роман "Праздник Козла" - он ведь не про Трухильо на самом деле. Он про Хоакина Балагера.

Этот неприметный человек, даже не член клана Трухильо, а так - декоративный президент, символ демократии, автор книг о диктаторе, появляется на первых же страницах романа - и тот, кто не знает истории Доминиканской республики, может вообще его поначалу не заметить. Балагера нет на большой исторической сцене. Он не плетет заговоров против диктатора. Он не является тем, кто принимает решения. Он занят одним-единственным делом - выживанием. Он старается договориться со всеми, быть полезным всем, он дипломат - и даже недолго был министром иностранных дел, он литератор, он умный человек, но уж никак не тот, кто принимает решения. Какие еще решения? Балагер - и решения? Смешно.

Если читателю сказать, что Балагер - главный герой романа - по крайней мере, для автора, что он будет руководить Доминиканской республикой еще 35 лет после смерти Трухильо, а свои последние президентские выборы проиграет уже на заре нового тысячелетия, почти слепой, но еще очень влиятельный - читатель не поверит. Балагер! Приспособленец Балагер! Да зачем вообще про него читать, если в романе такие страсти, такие герои - Трухильо, эксцентричные члены его безумной семьи, смелые заговорщики, политики-тяжеловесы!

А украинцам читать нужно о Балагере. Потому что все эти бандиты и герои схлынут быстрее, чем читатель успеет запомнить, как их зовут - бандитов посадят, убьют или выгонят, именами героев назовут улицы. А Балагер останется. Останется в президентском кабинете. Потому что в таких странах, как Доминиканская республика, иначе не бывает. Когда исчезает диктатура и герои уходят с улиц, становится ясно, как мелочен и глуп политический класс, как жадны и недальновидны денежные мешки, как дезориентировано общество. Балагер, возможно, тоже не гений, ему не на кого опираться и он окружает себя случайностями. Но он точно понимает, чего он хочет - остаться в этом кресле, перехитрить тупиц из парламента и трусов из правительства, сохранить и приумножить, не дать никому усомниться в том, что сила - в его руках. Чтобы там не было написано в Конституции и чтобы там ни кричала улица.

Соединенные Штаты... Это ведь тоже еще один герой романа, Соединенные Штаты - они сначала поморщатся, а потом поймут, что кроме Балагера в этой стране просто не с кем разговаривать. Тем более по-английски. А среди сотрудников Балагера всегда есть те, кто разговаривает по-английски. И среди журналистов, описывающих не столько успехи Балагера, сколько продажность его конкурентов, всегда есть те, кто говорит по-английски. Да и еще в его самосохранении большую роль играет призрак оккупации, призрак войны...

"Он подошел к окну и указал на море. Стояло ослепительное утро. У берега четко рисовались сверкающие силуэты трех американских военных кораблей. Названия нельзя было прочесть, однако вполне можно было оценить длину стволов на оснащенном ракетами крейсере Little Rock и на авианосцах Valley Forge и Franklin D.Roosevelt; стволы были нацелены на город.

- Они ждут, когда вы возьмете власть, чтобы начать обстрел, - сказал президент очень спокойно. - Ждут, когда вы дадите им повод снова высадиться у нас. Хотите войти в историю как доминиканцы, которые позволили янки второй раз оккупировать Республику? Если вы этого добиваетесь, то стреляйте, сделайте из меня героя. Тот, кто сядет вместо меня на этот стул, не просидит на нем и часу".

Стоит ли удивляться, что сами доминиканцы, получившие, наконец, настоящие избирательные права после краха диктатуры, много раз голосовали именно за этого человека, бывшего неотъемлемой и естественной частью системы? Стоит ли удивляться, что он без особых проблем создал новую партию власти, успешно противостоявшую силам, по-настоящему боровшимся с диктатурой. Да, он проигрывал тоже - но всегда возвращался. Оказалось, что свободное общество не способно к быстрому движению вперед. Что его правление - это тот темп, который понятен большинству избирателей. Что настоящих конкурентов нет, а воображаемые кумиры легко сдают позиции и пытаются с ним договориться. Что люди по-прежнему не любят прежних бандитов - но легко отказываются от новых героев.

Да, конечно, Украина начала XXI столетия - это не Доминиканская республика середины ХХ века. Да, конечно, исторические процессы сейчас развиваются очень быстро, так что никаких 35 лет правления Хоакина Балагера у нас не предвидится. Но самое важное это как раз то, что роман, подаренный несколько лет назад Юлией Тимошенко Виктору Януковичу, еще не окончился.

Мы как раз подошли к последним главам. Самым важным.

Опубліковано

Щось не схоже на Портнікова.

Як можна рівняти народ козаків та махновців з домініканцями, фактично рабами.

Ну і масштаб країн.

Хоча в ролі США на сьогоднішню Україну.

Портніков абсолютно правий.

Питання в тому, щоб використати це так, як зробила Польша.Вона з американської підтримки витисла 100%.

Опубліковано

Для радикальних змін, потрібні радикальні дії. Тільки Майдан!

Інакше, маринуватися в цьому лайні непонятно скільки.

Цікаве питання, Мурзік Васильович, будемо полемізувати))) (©)

Розстріляли і перевішали всіх кого можна і треба.

Хто буде на чолі?

Хто з кровожерливими варварами буде мати справу в світі?

І останнє питання. Анархія чи збройні насильницькі дії по всій території України?

Федя, ніякі слова, ніякі пропозиції, ніякі інвестиції, НІХ.Я тобі і іншим не поможе. По одній і дуже простій причині - це перечить системі. Система сконструйована таким чином, щоб максимально висмочувати всі ресурси в руки 3-7% населення і залишати крихтиостальним 93-97% з голоду не вмерли. Система, неможе в силу своєї конструкції думати про розвиток країни, інвестиції, верховенства права - це перечить її базисам. Система дуже влаштовує можновладців і тих хто біля них примазався. І тому, вони НІКОЛИ ні при яких умовах її не зупинять. А, якщо, якісь хвилювання в суспільстві намітяться, то завжди є старий добрий ТВ-гавномьот, який так ефективно діє. :)

Опубліковано

Але і жити з розрізаними венами теж не можна.

А, вчителям і лікарям жити виживати на ті крихти можна?

А, податками заборонити купувати якісні б/у іномарки і підсовуючи гнилі ланоси можна?

А, брати в БПП колишніх риг, які розганяли майдани по всій україні, натравляли на нас тітушок, можна?

Опубліковано

Я спробую пояснити.

Наше діло маленьке, працювати чи на заводі, чи на фірмі, чи самостійно, чи в малому бізнесі, чи на базарі, чи на городі. Це максимум для більшості і він достатній. Завдання ж влади шукати інвесторів з постіндустріального розвиненого світу. Наше розташування унікальне - ми межуємо на тисячу кілометрів з цивілізацією. У нас достатня кількість населення, практично все грамотне і здатне до елементарного навчання для виробництва, є й купа висококваліфікованих кадрів в ІТ галузях, науковоємних. Для цього владі тільки потрібно перестати красти і вичавлювати економіку, відкрити кордони, самоусунутись (опрозорити) митницю, податки, фіскальну політику. Це бляха реально можливо і вже 100500 разів апробовано починаючи за 150км від нас з вами і апробовано успішно. Тільки от питання, що краще купити собі ренж-ровер і збудувати ще одну віллу в сосняку чи зробити полегшення і покращення для десятків тисяч людей в твоїй юристдикції. Що краще: піднімати країну в рейтингу успішності, чи свій рейтинг в форбс. Поки ближче своє.

дивно, правда... і таки да, дані за 2014 рік. але й за рік в 2 рази менше стало...

Порошенко уже не миллиардер, — Forbes

14:47, 28 марта, суббота Читати новину українською

Журнал Forbes Украина составил рейтинг 100 самых богатых украинцев. Президент Петр Порошенко занял восьмое место в рейтинге с 750 миллионами долларов.

Отметим, в прошлом году его активы, по версии Forbes, составили 1,3 миллиарда долларов.

"Сейчас основной актив Порошенко показывает неплохие результаты. В 2014 году открылось 19 фирменных магазинов Roshen. Киевская фабрика увеличила прибыль в девять раз, до 35 миллионов гривен, винницкая получила 47 миллионов гривен, что, правда, вдвое меньше прибыли 2013 года", — пишет журнал.

Самым богатым украинцем остается Ринат Ахметов. Состояние олигарха оценивается в 6,9 миллиарда долларов. На втором месте — Виктор Пинчук (1,5 миллиарда долларов), на третьем — основатель финансовой группы Приват Игорь Коломойский (1,4 миллиарда долларов).

559373_1212353.jpg?201503143807

Напомним, активами кондитерской компании Roshen, которые принадлежат Президенту Украины Петру Порошенко, заинтересовались компании из США, Швейцарии, Италии и России.

Опубліковано

Федя, ніякі слова, ніякі пропозиції, ніякі інвестиції, НІХ.Я тобі і іншим не поможе. По одній і дуже простій причині - це перечить системі. Система сконструйована таким чином, щоб максимально висмочувати всі ресурси в руки 3-7% населення і залишати крихтиостальним 93-97% з голоду не вмерли. Система, неможе в силу своєї конструкції думати про розвиток країни, інвестиції, верховенства права - це перечить її базисам. Система дуже влаштовує можновладців і тих хто біля них примазався. І тому, вони НІКОЛИ ні при яких умовах її не зупинять. А, якщо, якісь хвилювання в суспільстві намітяться, то завжди є старий добрий ТВ-гавномьот, який так ефективно діє. :)

Ну от))

Жодної відповіді.

Мені особисто допомога треба буде в дуже небагатьох випадках, два з них це важка хвороба і труну в яму опустити. Ці дві речі я сам не впораю.

Про інших - не розписуватимуся.

Система - лайно. Але з можливостями. Тому - Ви неправі.

Якщо є велике бажання подискутувати - створюймо іншу тему...Бо цю вже загадили...

Опубліковано

Нокіан, яка агресія, яка кон'юктура, які олігархи? Давай без підміни понять. Олігарх - істота штучно вирощена в корумпованому середовищі. За межами корупції, розмитості правил гри, олігархату немає. Аналогічно з всякими конюктурами і т.д. З олігархами боряться не посадками, цим путні займається і що далеко країна просунулась? З олігархами боряться змінами правил, скороченням впливу держави на фінанси, економіку країни, лібералізацією економічних правил. Все, олігархату немає.

Він має забезпечити силами своїх повноважень впровадження чітких правил, рефом, які рекомендовані спеціалістами ЄС. Це процеси паралельні агресії і президент має достатньо часу, щоб ними зайнятися. Повноважень хоч відбавляй. А то, як мільйони нести, то всьо чітко хто главний, а як реформи робити, блін та ж закони, та ж парламентсько-президентська держава...

ну, так в чому проблема? гоу на Офіційний портал публічних фінансів України і вперед контролювати державні фінанси, щоб олігархи за рахунок держави не збагачувались

Опубліковано

дивно, правда... і таки да, дані за 2014 рік.

Судячи з цього, всі олігархи втратили, а порох здобув.

01.11.2015

Порошенко за год увеличил состояние на 20%

Президент Украины Петр Порошенко, занимая самый высокий пост в стране, сумел нарастить свое состояние за год на 20% до $979 млн. Об этом свидетельствуют данные рейтинга "ТОП-100 самых богатых украинцев", который ежегодно составляется изданием "Новое время" в партнерстве с инвестиционной компанией Dragon Capital.

Порошенко поднялся сразу на три строчки и занял шестое место. "Порошенко вырос за счет повышения стоимости своего кондитерского бизнеса, который даже в условиях глубочайшего кризиса активно развивается - строит новые мощности и осваивает новые рынки", - утверждают составители рейтинга.

Особой пикантности этому придает тот факт, что первая пятерка самых богатых людей Украины - олигархи Ринат Ахметов, Игорь Коломойский, Геннадий Боголюбов, Виктор Пинчук и Дмитрий Фирташ, совсем не могут похвастаться такими успехами. По данным издания, их состояние уменьшилось на 17-56%.

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.


Hosting Ukraine
AliExpress WW


×
×
  • Створити...