Перейти до змісту

Війна, ч 3 (дай Бог остання й переможна)


MANJAK11

Рекомендовані повідомлення

  • Відповідей 18,4 тис
  • Створено
  • Остання відповідь

Топ авторів теми

Опубліковано

11 сентября в Урзуфе, что под Мариуполем, перед бойцами выступили артисты Львовского академического театра имени Леся Курбас.

Из Германии приехала также Марианна Садовская - украинская певица, актриса, драматург, художница, солистка венской оперы, пишет 0629.com.ua.

После выступления Садовской на сцену вышел боец Азова с позывным «Художник» и спел украинскую народную песню «Їхав козак за Дунай».

Опубліковано

Roman Donik

Я с ужасом читаю, хвалебные посты и комментарии о том, что энский батальон отказался в полном составе выполнять приказ. Их хвалят и рассказывают, какие они пиздец герои, что отказались выполнять преступный приказ.

Якобы их отправляли на танкоопасное направление без тяжелой бронетехники, которая им не положена по статусу.

Так это не преступный приказ. Это просто приказ, общую картину в котором знают только на уровне штаба сектора.

Так отправили или отправляли? Откуда информация о танках? Откуда уверенность, что по прибытию их не усилили бы "мишками"? Откуда уверенность, что не было рядом пару артдивизионов? А если я скажу, что танчики должны были подойти, просто командование держало это в секрете. Чтоб не пиздели по мобилкам. Такой вариант не допускаете?

Ребята, вы в своем уме?

А был ли мальчик? кто определил, что это танкоопасное направление и там будут танки? Или их уже видели. Танки в 99 случаях появляются во время прорыва. И это стараются блокировать. Но не пехотой.

Командующий сектором сказал? Не скажет.

И если батальон туда не пошел, то кто то же туда пошел?

А как обстоит дело с теми, чьи фланги должны прикрывать эти люди. Они же ждали вас. Они рассчитывали. А теперь они должны растянуть свой фронт, чтоб закрыть дыру? Или те, кто 3 месяца в полях не отошли на отдых и на пополнение.

А вы теперь герои?

Преступного приказа не бывает, когда его отдают на войне по перемещению и смене позиций. Преступный приказ это убивать гражданских.

А занять оборону это обычный приказ. И нарушение это преступление. Или предательство.

Никто никогда не пошлет пехоту сдерживать танки на прорывоопасном направлении. Знаете почему? потому что смысла нет. Потому что не сдержат. А тот кто отдал приказ, потом возможно сядет. потому что есть устав, есть планы, есть планирование.

Один человек не отдает приказ. планируется в штабе и есть куча бумаг и свидетелей, которые это все видят.

Я несколько раз был в гуще событий при перемещении и возникновении угрозы прорыва. В том числе и танкового.

Всегда, повторю всегда, при наличии угрозы танковой атаки, прежде всего ищут средства борьбы с танками.

А пехота она прикрывает свои танки.

За все время АТО несколько частей уходили с позиций или отказывались выполнять приказ. И ТРО и ВСУ. Отмобилизованные. У контрактников и идейных добровольцев, такого не замечено.

И каждый раз были большие потери у смежников.

Потому что это война. Потому что невыполнение приказа одной частью, нарушает полностью весь план.

Сейчас по негласной статистике воюет порядка 20-30% личного состава находящегося в АТО.

Из оставшихся треть занята полезными дела в тылу, а остальные или тупо отказники или ногинатерли, танчиковнет, кухнюнеподвезли, кофенепопили (есть и такие).

А знаете что самое страшное?

Когда штаб планирует операцию он рассчитывает на энное количество живой силы.

Есть 1000 человек, вот их и считают.

И считают, что 1000 человек пехоты может зачистить населенный пункт.

А по факту их 200. А задачу ставят на 1000. А врага в том месте 400. против тысячи это ничто а против двухсот? Это засада.

И они ее выполняют. Эти 200 несут потери, но выполняют.

Потому что остальные в это время отказываются выполнять преступный приказ.

Они теперь будут лучшем случае на внутренних блоках. В худшем сидят в лагерях и тупо прожирают бюджетные деньги. Им платят зарплаты. Отпустить их не могут. Уволить тоже. Я первый раз увидев лагерь в мирной области, охуел - там техники, куча. Рабочей. Той которой нет на передовой. Но они отказники. Они сказали – мы там не будем воевать. Когда к нам прийдут, тогда будем.

Где то прокуратура заводит дела на отказников, но это хуйня. Они считают, что лучше получить год условно, но остаться живым.

Я откровенно говоря не понимаю зачем кормить эту ораву дармоедов? Зачем их вообще призывать, если они подставят в самый тяжелый момент? Зачем потом им будут платить пенсии, и они будут ходить трясти корочками участника? Отпустить их нахуй по домам. Пусть каждый заплатит отступного. На средства одеть и экипировать добровольцев, которые будут воевать, и выполнять приказы.

Кстати о добровольцах.

Я помню один из первых шоков у кадровых от добровольцев.

Когда группа (из добровольцев и ВСУ) попала под огонь штурмовика. После первой очереди, когда решили что это скорее всего россияне, военные ломонулись в зеленку, а добровольцы развернулись и начали стрелять из всего стрелкового, что было по самолету.

Наверное, глупо. Наверное, наивно. Но они ж добровольцы, они идейные и они не знают, что это глупо.

Просто для них съебываться как то не комильфо.

Несколько дней назад, имела место ситуация, когда одной части нужно было закрыть потенциальное прорывопасное направление. Штаб посчитал, что людей достаточно, а их на самом деле нет. Отказники. А тех кто есть не хватает.

Неделю командир батальона круглые сутки крутился как белка в колесе. Личный состав деморализован. понимают что нихрена не смогут.

Сейчас спит спокойно. Приехал Ярош и закрыл дырку. Я не шучу. Мне комбат в эйфории позвонил и орал, как ребенок получивший новый велосипед - "Правосеки стали, теперь все нормально".

То есть ДУК (Добровольчий український корпус), без всяких статусов, с охотничьим и захваченным в боях оружием, приходит и становится. Без танчиков, без артиллерии, без статусов участников АТО.

А статусные батальоны, отказываются выполнять приказ. «Преступный приказ» по их мнению.

Опубліковано

Роман Шрайк

26 хвилин тому

пост как минимум дня))))))

"Закарпатська файта у зоні АТО" (Robin Fishur)

"Бійці 128 бригади зловили в зоні АТО сепаратистів. Робі Пуга навіяв мені своїм постом, як вони спілкуються із затриманими…

- Мішо, позерай, сепаратиста-м туй зловив.

- Десь го зловив?

- Туй на путьови.

- А се наш сепаратист вадь мацкальський?

- Фрас го знає. Йшов на машині. Я го остановив і зазвідав-ім, ди йде. Вун ми каже, ош у «магазин». Се се бовт по їхньому. Я вже сякий ош відпустити, або позераву – висить у машині лєнточка, ги сто жУків у шорі! Но то я го утяг із машини і положив на землю. Никай, там лежить. А пак знайшов-ім у багажнику автомат. Думаву, ош се се мацкаль.

- Може узвідати, де суть го цімбори?

- Мож. Айбо вун нич української не розуміє. Я пробував. Вун лем на ня упозерався ги баран на нові ворота. Нич української не розуміє.

- Йдеме. Я попробую.

- Добридинь! Як ся маєш? Не тисне шнурок на руки?

- Что?

- Дораз тя уєбу та бде ти і «что» і «как». Як ся пишеш?

- Пішеш?

- Айно! Фамілія, ім’я, по батькови. Удкідь-ісь?

- Іванов Іван Івановіч

- Не миригуй ня, бо точно тя дораз уєбу. Маєш метрику даяку?

- Что?

(чути звук удару у вухо)

- Я тя придупреждав, ош не миригуй ня. Метрика є? Паспорт по вашому. Утлевел. Аусвайс. Пітьо, як бде по англицьки паспорт?

(Пітьо помагає)

- Па-ас-с-спо-орт

- Дякуву.

(До сепаратиста)

- Ду ю спікінглиш? Ху із он дьюті тудей! Паспорт маєш? Паспорт!

- Да. Вот в карманє.

- Так. Іванов Іван Іванович. Не надурив. Зря-м тя у вухо ввалив-ім. Но вибач. Малинько-м нись миригований-ім. Айбо паспорт мацкальський, ге?

- Что?

(чути звук удару у друге вухо)

- Пувів-ім ти, ош не чтокай. Кажу, ош паспорт мацкальський. Як ісь-ся туй оказав?

- Оказав?

- Айно, оказав. Прописаний-ісь у Ростови, а йдеш із лєнточков і автоматом у Україні. Лем не кажи ми, ош ся заблудив.

- Заблудив?

- Ти што, дЕбіл єден? Не розумієш української, то бдеме по русскі. Звідаву, ош КАК ти ся туй оказав? ПРІЄХАЛ, звідаву, як, до фраса?

- Чєво???

(чути черговий удар у вухо)…

Щоб мацкальські солдафони не получали у вухо – пропоную їм вивчити наступні запитання, які бде ставити їм закарпатська файта у зоні АТО:

Як ся пишеш? – Фамилия, имя, отчество?

Де йдеш, до фраса? – куда вас черти нєсут?

Маєш метрику даяку? – У Вас есть какие-то документы, которыє удостоверяют вашу личность?

Де суть твої цімбОри? – В каком квадрате находится группа Ваших войск?

Кулько вас туй? – Каково количество вашей группы?

Ти дЕбіл єден? – Мне кажется, вы не поняли сути моего вопроса.

Не миригуй ня – Ваши вопросы очень похожи на желание затянуть время или обмануть меня. Это не может не злить. Особенно на фоне всеобщей нервозности в зоне АТО.

Дораз тя уєбу – Вы вынуждаете меня применить к вам методы физического воздействия. Это претит моему мировоззрению, но Вы не оставляете мне других вариантов получения необходимой нам информации с Вашей стороны."

  • +1 6
Опубліковано

Храбриє нєдороси почали кричати, що в них з'явилася своя, нєдороська авіація.

Придурки. Клоуни, Гугл не обдуриш.

ywZJINr1K8E.jpg

Опубліковано

Юрий Бутусов

18 хв · Відредаговане ·

‪#‎ИсторииВойны‬

Микаэль Скиллт - шведский доброволец батальона МВД "Азов", снайпер. У Микаэля был приятель - из Сербии, опытный воин, тоже снайпер, националист. Он тоже хотел поехать добровольцем в "Азов", на помощь к Скиллту. Но потом узнал, что в "Азове" служит два добровольца из Хорватии. С хорватами служить он не может - у них один язык, но два родных народа слишком жестоко воевали друг с другом... И вот 3 сентября, неожиданно, серб написал Микаэлю: "Я в Безымянном, под Мариуполем, вижу тебя в прицел". Как оказалось, серб поехал через российскую фирму воевать в Донбассе в рядах отряда сербских наемников "ДНР". Микаэль был в Широкино - их позиции действительно были друг напротив друга. Что делать? Как стрелять, если этот не чужой ему человек попадет в прицел? Он не успели поговорить об этом. 5 сентября под Широкино отряд "ДНР", который нахально наступал на наши позиции, был расстрелян из засады зенитной установкой "Азова". При зачистке горящего КАМАЗа Микаэль среди тел, изрешеченных 23 миллиметровыми снарядами, увидел своего друга, который так и не успел для него стать врагом... Не он нажал на курок этой войны...

Это не кино. Это война в Украине. "Цензор.Нет" сделает интервью с Микаэлем...

Переглянути переклад

10671436_835083186531979_5004521027856506576_n.jpg?oh=493f0c25fe8fc33593fcba039ae46fbe&oe=54A09E91

Опубліковано

Солдатам и офицерам 15-й Отдельной Мотострелковой Бригаде Миротворческих Сил в/ч 90600 (пгт. Рощинский, Самара, Россия) раздали гривны. Это не удивительно, ведь сами “миротворцы” уже находятся в Украине и им надо как то финансово общаться с местными.

10407840_656655971114319_6157553226812512136_n.jpg

http://informnapalm.org/1087-samarskye-myrotvortsy-poluchayut-gryvny/

Опубліковано

Про раціональне використання часу під час так званого припинення вогню:

З моменту припинення вогню виїзні бригади "Укроборонпрому" відновили боєздатність 67 одиниць бронетехніки

Про це сьогодні на другому щоденному брифінгу повідомив речник Інформаційно-аналітичного центру Ради національної безпеки і оборони Андрій Лисенко, передає Еспресо.TV.

"Згідно з дорученням Президента України, фахівці Державного концерну "Укроборонпром" активізували роботу з відновлення бойової техніки для сил АТО. Зокрема, з моменту припинення вогню виїзні бригади "Укроборонпрому" відновили боєздатність 67 одиниць бронетехніки, у тому числі – 30 танків, 20 бронетранспортерів, 9 артилерійських систем. Протягом останньої доби відремонтовано 18 одиниць техніки. Також відремонтовано 4 бойові гелікоптери Мі-24П", - зазначив він.

Опубліковано

Они всегда будут жить в наших сердцах, Слава Героям!

10660271_580113015457092_7577293249306224718_n.jpg?oh=0dff27a2c72b95dc480eb226fe533fe0&oe=549770A0

"Народна армія"

ВИНЯТКОВА МУЖНІСТЬ БІЙЦЯ СПЕЦНАЗУ

Саме так характеризують друзі та бойові товариші заступника командира загону спеціального призначення підполковника Юрія Коваленка.

За багато років бойової служби в лавах 3-го окремого полку спеціального призначення він став справжнім професіоналом та талановитим командиром. Вимагав від бійців досконало оволодівати всіма видами зброї та бойової техніки, вивчати тактику, опановувати рукопашний бій, а також навчав підлеглих науці виживання в екстремальних умовах та решті хитрощів військового мистецтва, вкрай необхідних спецпризначенцю на війні.

Вже після першого бойового зіткнення із терористами в зоні АТО бійці підійшли до нього і сказали: «Спасибі, командире, що в мирний час ви ганяли нас до сьомого поту. Чи могли ми уявити, що ви реально готували нас до справжньої війни…»

Народився Юрій Коваленко в місті Бершадь на Вінниччині в родині офіцера-підводника. Після випуску з Одеського інституту Сухопутних військ молодий лейтенант потрапив на Дніпропетровщину до лав одного із полків 93-ї мотострілецької дивізії. Згодом військова доля закинула Юрія на Кіровоградщину, де він пройшов шлях від командира групи до заступника командира загону спеціального призначення.

— Він завжди був надійним та порядним, — згадує його колишній командир роти майор Олег Семенчук, який нині проходить службу в Кіровоградському гарнізоні. —Я пишаюсь своїм колишнім підлеглим і мені дуже приємно, що він став справжнім бойовим командиром, однак війна забирає найкращих…

З перших тижнів проведення АТО Юрій Коваленко зі своїм загоном виконував бойові завдання з охорони важливих об’єктів, супроводжував військові вантажі, неодноразово брав участь у рейдах, зачистках та інших бойових операціях.

Одного разу підрозділ Коваленка вирушив назустріч розвідувальній групі, яка після десантування вступила в бій із терористами. Останні своєю чергою намагалися влаштувати засідку для української колони. Однак розвідники порушили ворожі плани, відкривши вогонь по лісосмузі. У тому бою наш герой врятував пораненого солдата, відтягнувши його з-під вогню. Пізніше на місці засідки розвідники знайшли ручні гранатомети та піхотні вогнемети «Шмель» (РПО), які готувались для знищення нашої техніки.

Вище командування довірило Коваленку, який продемонстрував свої лідерські здібності в бойових умовах, очолити зведений розвідувальний загін, до складу якого входили спецпризначенці та воїни окремої механізованої бригади. Під його проводом розвідувальний загін, попри затятий опір терористів, з боями вийшов на визначений рубіж та закріпився на ньому. Такий маневр забезпечив прохід підрозділів Збройних Сил України та прикордонників для прикриття державного кордону України. За це офіцер був удостоєний військового звання «підполковник».

Особисто ним було сплановано та реалізовано прорив розвідувального загону крізь бойові порядки терористів у район населеного пункту Ізварине та перекриті основні напрямки висування сил супротивника, зброї та бойової техніки на територію України.

— У бойових сутичках підполковник Коваленко ніколи не ховався за спини солдатів, завжди йшов у бій першим. Він особисто знищив біля п’ятнадцяти озброєних до зубів терористів, — згадують його бойові товариші.

В одному із запеклих боїв розвідувальний підрозділ потрапив під шалений мінометний обстріл терористів, під час якого підполковник Юрій Коваленко загинув від важких поранень.

За мужність та героїзм, виявлені при захисті суверенітету та територіальної цілісності України, заступника командира загону спеціального призначення підполковника Юрія Коваленка представлено до звання Героя України (посмертно).

Опубліковано

У Луцьку комуністи вербували «добровольців»?

Також на місці був головний комсомолець України Олександр Кононович. Його оглядали лікарі, бо він начебто зламав собі ніс

Сам собі ніс зламав? :_09:

http://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/volyn/u-lutsku-komunisty-verbuvaly-dobrovoltsiv/

Опубліковано

Обнародованы имена более 400 заложников боевиков "ДНР"

http://zn.ua/UKRAINE/obnarodovany-imena-bolee-400-zalozhnikov-boevikov-dnr-153002_.html

408 осіб, включаючи тих, які були звільнені 11-12 вересня.

список неповний і уточнюється

Опубліковано

Начальника Генштаба Муженко отстранили от проведения АТО из-за Иловайска.

Об этом сообщил журналист Юрий Бутусов на своей странице в facebook.

«Начальник Генерального штаба Виктор Муженко отстранен от статуса де-факто командующего Антитеррористической операцией. Он сейчас в Киеве, дает показания по Иловайскому котлу,», — написал Бутусов.

По информации журналиста обязанности командующего войсками АТО переданы первому заместителю начальника Генштаба Геннадию Воробьеву.

«Что ж, это уже неплохо. Воробьев мыслит более реалистично. Он тоже требовал вовремя отводить войска от Иловайска, ругался с Муженко.Надо убирать всех заместителей министра обороны, и все руководство военной разведки ГУР МО. И надо на руководство МО ставить не одного нового человека, а целую команду». — добавил он.

Опубліковано (змінено)

Мда... (((

ЄС продовжить односторонні преференції для Києва. Виконання угоди відкладено на рік

ЄС продовжить односторонні преференції для України до 31 грудня наступного року.

Про це повідомив Єврокомісар з торгівлі Карел Де Гюхт за результатами трьохсторонньої зустрічі у Брюсселі.

Таким чином, це означає що Угода про асоціацію в частині зони вільної торгівлі не буде застосовуватися.

Водночас, ЄС продовжить односторонні торговельні преференції для України на цей період.

Практично це означає, що українські товари постачатимуться на європейський ринок без мит, тоді як мита на європейські товри зберігатимуться.

МЗС України також підтвердив таку домовленість на своїй сторінці у Twitter.

Причиною такого рішення, за словами єврокомісара, є "дуже важкий стан економіки України".

За словами глава Мінекономрозвитку РФ Олексія Улюкаєва, в ході обговорення сторони погодилися, "що проблеми, про які заявляла Росія в частині імплементації Угоди про асоціацію України і ЄС, існують, і не є надуманими", пише ІТАР-ТАСС.

"Сторони погодилися, що потрібен час для того, щоб розібратися з цими питаннями, тому імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС після ратифікації цієї угоди буде відкладена до кінця 2015 року, до 31 грудня 2015 року", - сказав Улюкаєв.

Разом з тим, ця домовленість не означає змін у процесі ратифікації угоди.

Швидше за все угода, як і обіцяно, буде ратифікована у вівторок, але сторони не будуть її застосовувати.

Раніше ЄвроПравда повідомляла, що ЄС та Україна готові піти на поступки Росії щодо Угоди про асоціацію.

Змінено користувачем Smith
  • -1 1
Опубліковано (змінено)

Іван Франко, 1878. Актуально до цих пір.

КАМЕНЯРІ

Я бачив дивний сон. Немов передо мною

Безмірна, та пуста, і дика площина,

І я,прикований ланцем залізним, стою

Під височенною гранітною скалою,

А далі тисячі таких самих, як я.

У кождого чоло життя і жаль порили,

І в оці кождого горить любові жар,

І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили,

І плечі кождого додолу ся схилили,

Бо давить всіх один страшний якийсь тягар.

У кождого в руках тяжкий залізний молот,

І голос сильний нам згори, як грім, гримить:

"Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод

Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,

Бо вам призначено скалу сесю розбить."

І всі ми, як один, підняли вгору руки,

І тисяч молотів о камінь загуло,

І в тисячні боки розприскалися штуки

Та відривки скали; ми з силою розпуки

Раз по раз гримали о кам'яне чоло.

Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий,

Так наші молоти гриміли раз у раз;

І п'ядь за п'ядею ми місця здобували;

Хоч не одного там калічили ті скали,

Ми далі йшли, ніщо не спинювало нас.

І кождий з нас те знав, що слави нам не буде,

Ні пам'яті в людей за сей кривавий труд,

Що аж тоді підуть по сій дорозі люди,

Як ми проб'єм її та вирівняєм всюди,

Як наші кості тут під нею зогниють.

Та слави людської зовсім ми не бажали,

Бо не герої ми і не богатирі.

Ні, ми невольники, хоч добровільно взяли

На себе пута. Ми рабами волі стали:

На шляху поступу ми лиш каменярі.

І всі ми вірили, що своїми руками

Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт,

Що кров'ю власною і власними кістками

Твердий змуруємо гостинець і за нами

Прийде нове життя, добро нове у світ.

І знали ми, що там далеко десь у світі,

Який ми кинули для праці, поту й пут,

За нами сльози ллють мами, жінки і діти,

Що други й недруги, гнівнії та сердиті,

І нас, і намір наш, і діло те кленуть.

Ми знали се, і в нас не раз душа боліла,

І серце рвалося, і груди жаль стискав;

Та сльози, ані жаль, ні біль пекучий тіла,

Ані прокляття нас не відтягли від діла,

І молота ніхто із рук не випускав.

Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті

Святою думкою, а молоти в руках.

Нехай прокляті ми і світом позабуті!

Ми ломимор скалу, рівняєм правді путі,

І щастя всіх прийде по наших аж кістках.

Змінено користувачем seolutsk
  • +1 1
Опубліковано

хто там за пороха і його зброд піде голосувати тепер?)

Так вже знайшли альтернативу. Я тут писав, всі хором сказали - "Ну а чо, а за кого ше?". Логіки зовсім ніякої :(

  • +1 2
  • -1 1
Опубліковано

хто там за пороха і його зброд піде голосувати тепер?)

Так вже знайшли альтернативу. Я тут писав, всі хором сказали - "Ну а чо, а за кого ше?". Логіки зовсім ніякої :(

кого знайшли?

Опубліковано (змінено)

І не тільки топаза

Из Одесского СИЗО освободили «сепаратистов»

так що очікуємо всплеску сепаратизму в Одесі і Харкові на вихідні...

Змінено користувачем Basil

Для публікації повідомлень створіть обліковий запис або авторизуйтесь

Ви повинні бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити обліковий запис

Зареєструйте новий обліковий запис у нашій спільноті. Це дуже просто!

Реєстрація нового користувача

Увійти

Вже є акаунт? Увійти до системи.

Увійти
×
×
  • Створити...