Перейти до змісту

Війна, ч 3 (дай Бог остання й переможна)


MANJAK11

Рекомендовані повідомлення

  • Відповідей 18,4 тис
  • Створено
  • Остання відповідь

Топ авторів теми

Опубліковано (змінено)

І ще. Це моя особиста думка - те що поки що нема війського стану, те що всі зараз за компами і в затишних оселях - заслуга Порошенка, інакше ви були б зараз в окопах, я б копала ті окопи, і не факт що всі ми були б досі живі, а в Луцьку Кононович записував всіх хто лишився в компартію або в комсомол (і черга була б).

І да, я напевно порохобот і буду ним поки не закінчиться війна. а далі час покаже.

Мінуси ваші мене не гребуть (і в інших темах теж). я готова копати окопи, а як щодо вас?

це лише географія. Заслуга пороха - курс долара, непокарані злочинці за майдан, гелетеї, гонтарєви, яреми і далі по списку. Те що пішли добровольчі батальйони воювати - оце вже не його заслуга. Ставити в заслугу йому що могло б бути ще гірше то це брєд. Змінено користувачем alexvvv
  • +1 8
Опубліковано

б) тому що є такі як Сміт. Їм головне, щоби тонус ГІВНІЩА не падав... Тобто - "я мегачел в Кійові, опщаюсь тілько с патріотами", кунєчно я обєктивний, не хучу паніку сосдавать, АЛЕ!!!!!!!!!! "ВСЕ ХЄРОВО!", не пунятно??? ще раз... "ВСЕ ХЕРОВЕННО!!!", знову не пунятно??? останній раз... "ВСЕ ОХУВЄННО ХЄРОВЄЄННО"!!!! далі буде.... Але далі буде ТІЛЬКИ ЩЕ БІЛЬШЕ ОХУВЄННО ХЄРОВЄННО!!! І НАВІТЬ не дозвольте собі допустити думку про краще, тому що "я в темі, а ви ні", і ви повинні вірити мені, що все ХЄРОВІШЕ ЧИМ ВИ НАВІТЬ МОГЛИ СОБІ УЯВИТИ!!!!!!!!!! Сам не знаю чому так перекривив мову Сміта. Він так не пише, Він грамотний. Але такий стиль більш підходить до бабських істерик... ПОСТІЙНИХ.... (Поясню, пости Сміта - суть 100% в тему, а стиль то бабсько-істеричний.... Сміт, задумайся... Не гоже Козаку так істерити постійно.... Сам читаю, плюсую, підтримую тебе, ПОГОДЖУЮСЬ, але... стошнив ти останнім часом своїми істериками... ВИБАЧ!!!! Звичайно я ж "диванний воїн".... так що можеш не звертати уваги і істерити далі!!!!) Чесно. Сміт, я в темі. Повір, ті хто в темі, за такі ПОСТІЙНІ сопливі думки чмирять. Не віриш мені, спитай Андрія Віталійовича... За такі чмошні соплі... - нє, раз можна, навіть два, А ПОСТІЙНО!!!! Це біда... (думки на майбутнє...)....

В дечому з тобою погоджуюсь, а в дечому - ні. Я з себе тут не роблю супер якогось обізнаного чувака з Кийова і всім тикає: дивіться, я багато чо знаю, а ви - ні, ібо маріонетки. Так, ситуація дійсно не зовсім хороша. Справа в тому, що реальність одна, а пости підтримувачів ПОПа (в соцмережах та блогах), які при/біля влади - інші. Ну і не треба забувати про Мінстець. Мій принцип такий: викладаю тільки ту інфу, яка надійшла від достовірних джерел та перевірена, і проріджена як на ситі. Все інше - не пишу. Іноді доходить абсурдна інфа - голова відмовляється в це вірити. А ні... Через пару днів про це пишуть всі. І таке буває. Якби я хотів якоїсь слави чи визнання, то писав би не на локальному ресурсі як Борда, а у ФБ. А так...

Я не намагаюсь тут закидати тонами гівна і кричати "всьопропало" і т.д. Як ти кажеш: ти в темі. І я так само троха в темі. Ну і істерії я в своїх постах якось не спостерігав. Ще раз кажу: реальність трошки інша. Той самий ФБ і не перечитаєш: там від "всьопропало" до "миздобулипермогли". І я не претендую на останню інстанцію.

Відповів тобі, бо ти написав досить конструктивно, хоча, моментами, не зовсім коректно. ))))

  • +1 2
Опубліковано (змінено)

"курс долара, непокарані злочинці за майдан, гелетеї, гонтарєви, яреми і далі по списку" - це наша спільна заслуга - за 23 роки ми з вами вибудували таку систему яку зламати і в мирний час надзичайно важко.

в попередньому пості я описувала свою позицію, повторюватись не буду.

Дайте відповідь на запитання - який ваш особистий підхід до держави? чи ви офіційно працевлаштовані, чи ви не отримуєте зарплату в конверті, скільки ви дали державі і скільки отримали? скільки ваша дружина отримала за народження дитини? чи ваші діти відвідують садочки, школи? чи користуєтесь ви послугами медицини і скільки за це платите (не лікареві особисто)? чи не купували ви ніколи валюту у бариг? скільки людей які гордо називають себе підприємцями і спрачують в бюджет 200 грн, а користуються всім переліченим вище за рахунок держави? чи ви ніколи не платили чиновнику за вирішення питання на вашу користь? чи не робили подарунків вчителям і вихователям в садочку? чи не відмазувались від армії, від мобілізації? чи не платили за екзамени у вузі? ваша відповідь ні? тоді ви маєте право казати що у всьому винен Порох.

Це стосується не особисто вас, вірніше не тільки вас, це стосується кожного.

Змінено користувачем Sh_Ok
  • +1 5
  • -1 5
Опубліковано

хоча, моментами, не зовсім коректно. ))))

ОФФ!!!!

пробач. пятниця вечір, навіть ніч була - тяжко коректно слова підбирати!!!!!!
Опубліковано

Дайте відповідь на запитання - який ваш особистий підхід до держави? чи ви офіційно працевлаштовані, чи ви не отримуєте зарплату в конверті, скільки ви дали державі і скільки отримали? скільки ваша дружина отримала за народження дитини? чи ваші діти відвідують садочки, школи? чи користуєтесь ви послугами медицини і скільки за це платите (не лікареві особисто)? чи не купували ви ніколи валюту у бариг? скільки людей які гордо називають себе підприємцями і спрачують в бюджет 200 грн, а користуються всім переліченим вище за рахунок держави? чи ви ніколи не платили чиновнику за вирішення питання на вашу користь? чи не робили подарунків вчителям і вихователям в садочку? чи не відмазувались від армії, від мобілізації? чи не платили за екзамени у вузі? ваша відповідь ні? тоді ви маєте право казати що у всьому винен Порох.

Це стосується не особисто вас, вірніше не тільки вас, це стосується кожного.

тобіш кожен громадянин – гівно, а президент – цукерочка... йопта, логічно

кожен робить свою роботу настільки фігово, наскільки йому дозволяють ті хто має контролювати результат

це стосується і двірника і продавця і менеджера і президента

P.S.: звиняйте за оффтоп, підтримав розмову

  • +1 2
Опубліковано

Дайте відповідь на запитання - який ваш особистий підхід до держави? чи ви офіційно працевлаштовані, чи ви не отримуєте зарплату в конверті, скільки ви дали державі і скільки отримали? скільки ваша дружина отримала за народження дитини? чи ваші діти відвідують садочки, школи? чи користуєтесь ви послугами медицини і скільки за це платите (не лікареві особисто)? чи не купували ви ніколи валюту у бариг? скільки людей які гордо називають себе підприємцями і спрачують в бюджет 200 грн, а користуються всім переліченим вище за рахунок держави? чи ви ніколи не платили чиновнику за вирішення питання на вашу користь? чи не робили подарунків вчителям і вихователям в садочку? чи не відмазувались від армії, від мобілізації? чи не платили за екзамени у вузі? ваша відповідь ні? тоді ви маєте право казати що у всьому винен Порох.

Це стосується не особисто вас, вірніше не тільки вас, це стосується кожного.

тобіш кожен громадянин – гівно, а президент – цукерочка... йопта, логічно

ні - всі громадяни чесні розумні і порядні, а той кого ми обираємо автоматично стає гівном. назвіть хоч одну людину яка була б достойна бути президентом і на наступний день після інагурації ми всі заживемо як ОАЕ?

  • +1 2
Опубліковано

А давайте без "давайте". Припинимо цю дискусію і відійдемо від оффтопа. І не будемо мірятись тим, хто і що зробив, і хто кому чим допоміг і хто більше зробив.

Два оттенка хаки

Впервые схему трассы М-103 довелось увидеть в начале февраля. Она уже тогда была полноценной дорогой жизни. Ей еще предстояло стать страшной дорогой смерти. Импровизированную карту начертил берцем на сером краматорском снегу хмурый долговязый офицер с позывным "Хорт". Мы познакомились возле магазина с нелепым для этой войны названием "Арбат". Военный кивком указал на пафосную вывеску супермаркета и с улыбкой бросил: "Говорят, в Донецке такой же есть. Будет повод посетить…"

Перекинулись парой слов. Разговор неизбежно зашел оДебальцевском выступе. Там уже шли ожесточенные бои, а собеседник через несколько часов отбывал в те края. "Сейчас все смотрят на Углегорск, на Чернухино. А я бы на месте сепаров, пока мы отвлекаемся на фланги, ударил бы здесь, — носок ботинка выдолбил в снежной грязи две черные выемки, — сначала взял Калиновку, потом двинул на Логвиново. Оно на самой трассе и наших там, я так понимаю, негусто. Заминировал бы дорогу, оседлал господствующие высоты: БК не подвезешь, "трехсотых" не вывезешь. Придется коридоры пробивать, чтобы Дебальцево от Артемовска "котелком" не отрезали. А это — время, силы, потери… Ладно, там наверху не дурнее меня". Он ожесточенно вдавил каблуком окурок в воображаемое Логвиново и старательно затер свои топографические художества. "До встречи в донецком "Арбате…", — бросил он на прощанье.

Хотя за последний год я изрядно поднаторел в географии Донбасса, о Калиновке и Логвиново довелось услышать впервые. Через несколько дней эти топонимы станут известны всей стране.

Чем теснее человек соприкасается с реалиями, тем трезвее он смотрит на вещи. Там, где стреляют, к счастью, не слишком много "победоносных" болтунов или "бедоносных" истериков. Эти размножаются там, где не стреляют. У одних в чести скверная привычка падать до выстрела. Другие всерьез рассчитывают выиграть войну, не воюя. Словесное сотрясание воздуха многие совершенно серьезно считают невероятно эффективным средством поражения противника.

Множество вроде бы неглупых людей с энтузиазмом рекрутируются в ожесточенно воюющие между собой уже не сотни, а полнокровные "диванные дивизии". Ветераны социальных сетей увлечены словесной перестрелкой. На каждого, дающего совет, как "правильно вести войну", находится тот, кто с удовольствием советует стратегу "пойти на фронт, раз такой умный". Вот такая виртуальная "контрбатарейная борьба" в реально воюющей стране. Точно знаю — многие из советчиков за последний год неразу покидали Киев. Подозреваю, что некоторые ни копейки не пожертвовали на нужды фронта…

Уверен, "Хорт" не мнил себя диванным стратегом. Наверное, он просто не утратил способности видеть очевидное. Он не оканчивал Академию Вооруженных сил. Он не получит внеочередное звание за очередной "котел". Искренне надеюсь, что он выбрался оттуда. Из того, что сидящие в Киеве стыдились называть окружением. А прорвавшиеся в Артемовск не стыдятся назвать адом.

Немало знакомых, журналистов и волонтеров, с некоторым удивлением признаются, что на или хотя бы вблизи передовой они чувствуют себя спокойнее и увереннее, чем дома.

Словам этих отважных людей, так же как и словам знакомых фронтовиков, верю больше, чем монотонным спичам "говорящих голов" в униформе, уклончивым фразам экспертов и нарочитому "бодрячку" отдельных задорных ребят из социальных сетей. Когда от тех, кто присутствует там реально, а не виртуально, слышу "прорвались, кто смог, с теми ранеными, которых смогли забрать...", "в прорыве потеряли всю технику, 10 км пешком", "уже подтверждена гибель 87 человек", появляется убедительная причина не верить фразам о "плановом отходе" и "30 раненых". Потому что знаю: эти люди говорят только о том, что сами видели, делятся только тем, что сами пережили и пишут только о том, что сами проверяли. Есть основания верить. Они воюют, они спасают, они рискуют. И они не лгут.

Стыдно лгать, прикрываясь войной. Оскорбительно по отношению к памяти павших. Подобная ложь становится еще более унизительной, когда ее с легкостью опровергает враг, тиражирующий кадры пленных бойцов (многие из которых до железки отстреляли БК), павших воинов, сожженной "брони". Такую "эффектную" картинку он, враг, может себе позволить сдобрить любым враньем.

Чем отвечают бойцы с государственной информационной "передовой"? Скучные мужики в камуфляже, ежедневно, долго и устало зачитывающие бесконечный перечень обстрелянных населенных пунктов и блокпостов — не самый эффективный способ полноценного информирования населения о происходящем на фронте. Утомленные вожди с утомляющими речами? "Посмотрел заявление Порошенко. Врет он, а стыдно почему-то мне", — искренне и коротко написал в fb коллега Серега Тахмазов, ныне заботливо опекающий 17-ю танковую.

Что еще в тренде? Сюжеты о похоронах и раненых. Важно, нужно, свято. Но (простите за невольный цинизм) такая "картинка" существенно доминирует над реальной боевой. И это отнюдь не вина журналистов. Видео подбитых вражеских танков, уничтоженных боевиков, плененных наемников, захваченной техники — чаще всего либо аматорская съемка бойцов, либо плод титанических усилий (помноженных на личную отвагу) военных корреспондентов, добывающих нужные кадры не благодаря, а вопреки соответствующим государственным службам. А ведь ничего не нужно выдумывать. Есть реальные подвиги. И реальные герои. Но страна, увы, не слышала о многих из них. Зато она наизусть выучила имена персонажей, раскрученных телевизором и соцсетями. Хотя подозреваю, что не все из них герои.

Добавлю: многие волонтеры, выполняющие за государство его работу, заслужили право на получение государственной награды честно и давно. Заслужили, как минимум, не меньше, чем некоторые военные. О "гуманитариях" (как часто в шутку называют волонтеров) с неизменным уважением говорили все встреченные мною военные. Часто отказывающие в подобном уважении вышестоящим. До Главковерха включительно. Воевали — имеют право. Многие из них уже искупили своей кровью чужую вину.

Уточнение для легковозбудимых: эти люди, офицеры и солдаты, добровольцы и мобилизованные, не собираются штурмовать Банковую или организовывать "третий Майдан". Они честно выполняют свой долг. И вправе ждать, чтобы его так же честно выполняли остальные. Все. До Главковерха включительно.

"Интересно, если не писать правду о войне, ситуация на фронтах сразу улучшится? И мы, наконец-то, начнем побеждать? Давайте попробуем… Все как полагается: путин – х-ло, быть добру, и Слава Украине!..

Высокая ложь. Низменное славословие. Истеричная боязнь правды, и фанатичная вера в доброго царя... И десятки тел, гниющие в полях...

Более всего я не хочу, чтобы обезумевшая от боли и безысходности толпа снесла вас всех к чертовой матери. Не хочу, потому что на это рассчитывает наш злейший враг…"

Горькие слова честного и мужественного волонтера Юрия Касьянова, одного из первых, кто пытался предостеречь власть от дебальцевской трагедии. Таких как он пытались и пытаются травить. Искренне. Что самое страшное. Полагая, что любое мнение, идущее вразрез с официальным, льет воду на мельницу врага.

"Ты что хочешь третьего Майдана?" — почти свирепо вопрошал меня на днях коллега, с которым мы плечом к плечу прошли два предыдущих. Нет, не хочу. Я его честно боюсь — дурацкая, но совершенно искренняя фраза. Но если власть сделает его появление неизбежным, я сделаю все, что в моих скромных силах, чтобы поднялся четвертый. Который, Бог даст, станет последним. А пока делаю все, что в моих скромных силах, чтобы не случилось третьего. Потому что, словами незнакомого, но близкого мне Юрия Касьянова, "на это рассчитывает наш злейший враг…"

Мне, как человеку, может быть омерзительна Штепа. Я лишь недавно узнал о существовании Коцабы, и многое из сказанного им вызывает у меня чувство брезгливости. Но я отказываюсь воспринимать этих персонажей в качестве наиболее страшной угрозы конституционному строю государства. Пока другие, замаранные кровью, персонажи заседают в высшем законодательном органе, пускают корни в КМ и судах, "пасутся" в АП и в TV-ток-шоу рассказывают, как именно нам следует реформировать страну.

Я имею право сомневаться в компетентности человека, выносящего выговор за несостоятельную кадровую политику главе ОГА. Потому что именно его назначенцы в ГПУ, НБУ и МО стали едва ли не эталоном некомпетености во вверенных их попечению сферах.

Я имею право сомневаться в искренности побуждений человека, выступающего против присутствия российских миротворцев и призывающего считать Россию агрессором. Но при этом сохраняющего свое производство в РФ. Мотивы неважны, оправдания несущественны. Мы ведь воюем, нет?

Я имею право сомневаться в наличии логики в действиях человека, вначале гневно отвергающего саму возможность введения миротворческого контингента, а через неделю призывающего к появлению на наших землях "голубых касок".

Я имею на это право, как и любой из вас. И как почти любой из вас я страшусь "третьего майдана". Потому что на это рассчитывает "наш злейший враг…" Финансирующий периодические издания, бесплатно раздаваемые каждое утро. Огромным тиражом.

Мне все равно, как именно зовут того, кто сознательно, по малодушию либо в силу недомыслия, тормозит проведение реформ. Мне безразлично имя берущего под личную опеку реставрацию старых схем. И лично я не верю в разговоры о необходимости искусственного единства перед лицом естественного внешнего врага. Мы это уже проходили при Ющенко. Только тогда не было войны.

"Почему нам не дали взять Горловку, когда ее фактически оставили сепары?

Почему мы тут стоим? Мы воюем или не воюем? Если не воюем и "Порошенко — президент мира", то что мы здесь делаем? А если воюем, то какого черта мы тут стояли с осени, не наступая и не укрепляясь? И давая обстреливать себя каждый божий день?

Почему связь с соседями у нас появилась только спустя четыре месяца?

Почему военкоматы нам присылают не тех, кто нужен, а тех, кого призвали?

Почему ни одна бригада не укомплектована полностью?

Почему мы не воюем бригадами, почему подразделения одной части разбросаны по секторам?

Почему артиллерии не разрешали вести огонь по разведанным целям?

Почему мы должны были смотреть, как противник разрезает нашу оборону, отсекая опорные пункты, и не иметь возможности запрашивать "арту"?"

Их тысячи этих "почему", сдержанно задаваемых военными. Я не Главковерх и даже не военспец, чтобы попытаться на них ответить.

Я могу лишь озвучить свое "почему".

"Почему" у власть имущих не срабатывает инстинкт самосохранения? Только потому, что (с их же подачи) не понес наказания никто из тех, кто прямо либо косвенно сделал возможной войну?

Большинство встреченных мною фронтовиков гордятся тем, что воюют за Родину. Но то, что это война за Родину, понимают отнюдь не все из тех, кто не воюет. Да, можно списать это на инфантильность или трусость. Да, невозможно заставит любить Отчизну. Да, бессмысленно требовать от человека героизма. Одни молча идут под пули, другие шумно спорят, кому и почему была выгодна их смерть.

Год назад возникла твердая уверенность, что в этой стране всегда отыщется критическая масса презревших смерть во имя любви к Родине. Мысль о грядущей войне, какой бы дикой она тогда ни казалась, не выглядела страшной. Февраль 14-го убедил, что всегда найдется необходимое количество людей, готовых подняться во весь рост.

Но смерть каждый день забирает лучших. В Изваринском и Иловайском котлах. В боях за Луганский и Донецкий аэропорты. После "операции по плановому и организованному выводу части подразделений из Дебальцево". Которые "поставленные задачи Вооруженные силы Украины выполнили полностью"...

Хотелось бы уточнить, какие.

Цитируем президента. "Эта позиция и успехи нам были необходимы в Минске во время переговоров и после Минска. Мы смоглипродемонстрировать всему миру истинное лицо бандитов-сепаратистов, поддерживаемых Россией, которая выступила гарантом и непосредственным участником Минских переговоров…"

Не слишком ли высокая цена за демонстрацию?

Все пропало? Нет, все только начинается.

Мы удивительная нация.

Мы прошли Майдан и нам знакомо это поразительное ощущение, когда "по телевизору" все выглядело страшнее, чем вживую. Когда ты подпитывался силой от окружавших тебя людей. Уверенных в своих силах, убежденных в своей правоте. Веривших в то, что делали. Делавших то, что считали единственно правильным. Они не оглядывались на тех, кто прятался за их спинами, и смотрели в глаза тем, кто целился им в грудь.

Те, кто не забыл, как падало небо в феврале 14-го, кто не боялся подпирать его крепнущими руками, в 15-м чувствуют естественную, почти физическую потребность быть ближе к тем, кто твердо стоит на изрытой осколками земле. Кто не сомневается, что эта земля всегда будет нашей. Кто знает, что рабов не прописывают на небесах.

Мы выдавливаем из себя накопленное десятилетиями, а то и веками, рабство по капле. В нас меньше рабства с каждой пролитой каплей крови. Прошел год с того дня, когда мы получили первую прививку от страха решать свою судьбу. Когда отчаянные парни ценой собственной жизни учили нас не бояться.

"Бояться нет смысла". Красноречивая надпись, начертанная на стылом бетоне крайнего блокпоста неподалеку от Марьинки. Начало февраля. Пулемет, мешки с песком, национальный стяг, обломок бетонной плиты со следами запекшейся крови. Внушительная воронка неподалеку. "Два дня назад машина, которая приехала с той стороны, рванула во время досмотра. То ли смертник, то ли ему просто подложили взрывчатку. Два "двухсотых" — боец и взводный", — офицер с позывным "Буря" говорил о погибшем ровным строгим голосом. Здесь стараются не давать воли чувствам. Эмоции выдавал разве что стиснутый кулак.

"Вчера сепары подбросили распечатки. Мое фото, фото жены. Мол, бойся. А бояться нет смысла. Если не боишься победить…"

  • +1 1
Опубліковано

ні - всі громадяни чесні розумні і порядні, а той кого ми обираємо автоматично стає гівном. назвіть хоч одну людину яка була б достойна бути президентом і на наступний день після інагурації ми всі заживемо як ОАЕ?

ми не заживемо як ОАЕ бо у нас війна з другою по величині армією світу, яка має нескінченні ресурси - це якщо порівнювати з нами.
Опубліковано

Ігор Савчук

14 хв · Змінено ·

"Каждый мнит себя стратегом, видя бой со стороны." (с) Шота Руставели.

Так вот, все мы забыли, что при нашей нынешней политической системе, реальной властью в стране обладает премьер-министр. Почем у никто не задумывается до чего он довел экономику? В каком ужасном состоянии находится финансовая и банковская система страны?

Способный ученик Азарова, Арсений Петрович планомерно продолжает уничтожать экономику страны и средний бизнес. А Война - способ отвлечения внимания и возможность обвинить во всем ответственных. ключевых лиц. «А я тут не причём …» (с)

Задача дискредитировать президента, максимально подорвать его авторитет и уменьшить влияние.

Как это сделать? Обвинить в военных поражениях и сдаче интересов Украины.

Основным слабым звеном избран начальник генерального штаба, это самая легкая мишень, поскольку в сложившейся ситуации, пока невозможно наше наступление, при этом не все способны оценить тактические успехи ВСУ, Муженко автоматически становится виноватым во всех грехах.

Подумайте об этом …

И еще, почему им не выгоден Муженко?

Как ни парадоксально, но с Муженко война может довольно быстро закончится нашей победой.

А зачем им победа? Это война всех устраивает. На нее можно многое списать.

Так почему-же невыгоден нынешний генштаб?

Посудите сами.

В начале года Россия поставила цели:

Захватить Пески, Авдеевка, а главное Мариуполь. Отбросить ВСУ за Северский Донец и выйти к Лисичанску и Северодонецку. Уничтожить украинскую группировку в Дебальцево и выйти к Артемовску. Деморализовать украинскую армию, нанести большие потери.

Политические цели: Посеять панику в обществе.

СОРВАТЬ МОБИЛИЗАЦИЮ! Подорвать авторитет центральнов власти. Спровоцировать массовые беспорядки вплоть до вооруженного востания.

При этом у России было превосходство в современном вооружении и численности личного состава.

Цели ВСУ: Максимально измотать, и нанести урон противнику на Дебальцевском направлении. Сберечь личный состав и технику, достигнуто. По некоторым данным потери врага около 2000 убитых за месяц противостояния. Продемонстрировать срыв Минских соглашений российской стороной, достигнуто. Пользуясь отвлечением внимания отбросить террористов от Мариуполя. Выполнено.

Достижение Генштаба – значительное повышения эффективности артиллерии в зоне Дебальцево. Это признали и западные эксперты, и сами боевики! Такой точной и слаженной работы враг не ожидал. Кстати идея Муженко, подтянуть из резерва Генштаба заблаговременно «Пионы» - 203 мм САУ, которые лупили на 40-45 км снарядами весом около 100 кг. Благодаря которым рашисты несли огромные потери и сделать с этим ничего не могли. Слаженность взаимодействия артиллерии и корректировщиков достигла того, что после поступления координат, залп уже через 5 минут (не через 15 или 30 как раньше!)

Сейчас уже сформировано 10 новых бригад ВСУ, многие из которых направлены в зону АТО.

Россия ставила задачу разгром наших групировок под Дебальцево, под Мариуполем и в других местах, вынудив командование ВСУ направить на линию фронта необстрелянные подразделения, которые будут нести большие потери ввиду своей необстрелянности и неопытности. Не получилось.

Идет плановая мобилизация, подготовка и слаживание новых подразделений.

Но некоторым силам, такая ситуация совсем не выгодна. Резко активизируются критикующие президента и генштаб, как правило это личности ассоциируемые с Тимошенко и Яценюком. Они естественно устраивают атаку на президента, поворачивая ситуацию, как «катастрофу», «провал» и «бездарное руководство генштаба». Поднимаются все силы. Юрий Бутусов, лояльные комбаты. Всевозможные протестные движения и организации.

Ситуация начинает расшатываться. Боты и «профессиональные» активисты естественно подхватывают всеобщую истерику.

Кстати, вспомните, кого господин Бутусов и его руководители прочат на место Муженко и всячески продвигают? Командующего сил АТО генерал-лейтенанта Сергея Попко. Кто не знает, это генерал, учувствовавший во всех коррупционных скандалах (контрабанда, хищения и т.д.) украинских миротворческих контингентов. Генерал очень тесно связанный с предыдущей властью Януковича. Генерал, который проигнорировал окружение 40-го батальона Кривбасс. О «делах» которого много можно рассказывать, но это уже другая история.

Від себе додам, стосовно Бутусова, коли була трагедія під Іловайськом він во всю поносив генштаб, а от командуючого оператвиним командуванням "Південь" генерала Хомчака, робив чуть не геройом Ілорвайска, хоча військові якраз були протилежної думки про нього. Доречі саме Хомчак командував тоді на місці військами в секторі "Б", і під його командуванням не змогли взяти Іловавйськ, і він виводив наші віська звідти построївши їх в дві колони, а сам тупо свалив звідти на броньовонаму бусі, поки колони розтрілюівали москалі.

Тепер те ж саме в Дебальцево, генщтаб редиска, а генерали які командували там на місці чуть лі не герої. Хоча за генерала Попко, я вже не раз чув не дуже хороші відгуки саме від військових.

Опубліковано

ні - всі громадяни чесні розумні і порядні, а той кого ми обираємо автоматично стає гівном. назвіть хоч одну людину яка була б достойна бути президентом і на наступний день після інагурації ми всі заживемо як ОАЕ?

ми не заживемо як ОАЕ бо у нас війна з другою по величині армією світу, яка має нескінченні ресурси - це якщо порівнювати з нами.

ви самі собі суперечите. хто ж все таки винен, Порох чи війна, яку він намагається зупинити всіма доступними засобами? Повторюсь: я не фанат Порошенка, але кращого вибору у нас не було. І зараз йому потрібно допомагати, а не звинувачувати у всіх гріхах. Війна погана у всіх її проявах. Я не закликаю до здачі інтересів України, я не підтримую тих, хто каже що потрібно відділити донбас. Я вважаю що потрібно боротись. Але наявними ресурсами, і з таким підходом "візьму в руки зброю коли буде війна в Луцьку" ми не переможемо. А такі настрої переважають. Тому Порох і намагається тягнути час, потрохи поркащуючи матеріально-технічну базу ЗСУ (в тому числі і завдяки волонтерам), проводячи титанічну роботу на дипломатичному фронті. Перебороти ж свідомість населення, вихованого комуністами - це робота не одного десятиліття, тому й обираємо тих хто вікна в школі поміняв, або продуктовий набір вручив, або 200 гривень заплатив. Міняймось, тоді й зміниться країна. тоді не страшний буде зовнішній ворог, коли не буде внутрішнього, коли будемо єдині не на словах а на ділі.

  • +1 2
Опубліковано (змінено)

Сьогодні на Варшавці клеїли обяви як діяти під час військових дій.

Правда чи ні вичитав Янек хоче повернутись на Україну "приємно" тут його зустрінуть кулею в чоло

post-1923-0-10269000-1424519438_thumb.jp

Змінено користувачем jeck
Опубліковано (змінено)

Це тільки по даним днр, як вони заявляють. А ще є лнр. Наші теж не сиділи склавши руки.

ДНР: Киев удерживает 580 пленных из ДНР, еще 1,5 тыс человек пропали без вести

Омбудсмен самопровозглашенной Донецкой народной республики Дарья Морозова заявила, что в настоящее время киевские силовики удерживают в плену 580 человек из ДНР.

«Наших там 580 человек, каждый день этот список пополняется на 10-15 человек, еще 1500 человек пропали без вести», — цитирует ее Донецкое агентство новостей.

Ранее на переговорах в Минске стороны достигли ряда договоренностей, в том числе обмен пленными в формате «всех на всех».

Змінено користувачем sergyj
Опубліковано

Ось Вам вирішення всіх спірних питань по президенту.

Натовп кричить "Ганьба", і в Нас би кричав, і в Одесі, Харькові, Львові... Він політичний труп і тільки війна тримає його на троні.

І не треба аргументів: його ненавидять і терплять як Хуйло №2.

  • +1 7
  • -1 6
Опубліковано

Як задовбала вже брехня. Брехня з паРаши, брехня з Лугандонії, брехня з ЄС, але найбільш гидко коли обманюють свої.

Причому ті на кого наші люди мали надію...

  • +1 3
  • -1 1
Опубліковано (змінено)

Натовп кричить "Ганьба", і в Нас би кричав, і в Одесі, Харькові, Львові... Він політичний труп і тільки війна тримає його на троні.

Його на троні тримає перемир'я. Бо якби була б війна, вона б закінчилась за місяць. Повною перемогою, або поразкою.

Порошенко відмовився зустрітись із колишнім послом США, який закликає надати Україні зброю

Змінено користувачем sergyj
  • +1 4
  • -1 4
Опубліковано

але найбільш гидко коли обманюють свої.

Ти сказав словами гетьмана Богдана Хмельницького!

Відео з 39:35 по 39:46! https://www.youtube.com/watch?v=5oBEgE9aFAw

І воно насправді так і є!!!

Опубліковано

Натовп кричить "Ганьба", і в Нас би кричав, і в Одесі, Харькові, Львові... Він політичний труп і тільки війна тримає його на троні.

І не треба аргументів: його ненавидять і терплять як Хуйло №2.

ой плять як несе лайном...

можеш вже й колорадку на аватарку вішати, дастойний баєц, такі в Путлєра на вагу золота, деструктори ті що серед нас. провокатор він гірше ворога

а я ще раз повторю і на 500% підтримаю думку яка звучала тут раніше - хоч на хвилину уявіть когось з фігурантів виборів що конкурували з Порохом на його місці - і як результат? - в мене при всіх роздумах вже станом на вересень-жовтень Путлєр і Лавров в Києві підписують "мирний" договір з визнанням ДНР ЛНР а також ЗНР і т.д.

та й навіть усіх його папєрєдніків поставте на його місце - і що б було?

Його на троні тримає перемир'я. Бо якби була б війна, вона б закінчилась за місяць. Повною перемогою, або поразкою.

МЄДАЛЬ прогнозіста року

це дійсно як вірогідність зустріти динозавра на вулиці. 50\50 або зустрінеш або ні

  • +1 3
  • -1 3
Опубліковано

а я ще раз повторю і на 500% підтримаю думку яка звучала тут раніше - хоч на хвилину уявіть когось з фігурантів виборів що конкурували з Порохом на його місці - і як результат? - в мене при всіх роздумах вже станом на вересень-жовтень Путлєр і Лавров в Києві підписують "мирний" договір з визнанням ДНР ЛНР а також ЗНР і т.д.

та й навіть усіх його папєрєдніків поставте на його місце - і що б було?

Ось так і оберали, кращого з гірших. А якби були варінти кращі з кращіх, то за рік Крим би вже назад в Україну б просився.

  • +1 3
  • -1 4
Опубліковано

цікаво було б глянути на гриценка чи яроша на посаді президента)

Не кажіть "гоп" на рахунок другого кандидата... Якщо переживе війну, то матиме шанси...

Перший же, ІМХО, "політичний труп"... максимум на що він буде здатний - "експерт в студії"...

Опубліковано

цікаво було б глянути на гриценка чи яроша на посаді президента)

повір, гриценко "ніякий" на зразок ющенка

ярош цікавий але цілком програшний для нас варіант. став би він росія швидко мобілізувала б біля себе коло "борців з фашизмом" і санкції були б на нас направлені

Опубліковано
усіх його папєрєдніків поставте на його місце - і що б було?
Тузлу пам"ятаєте? При Кучмі тоді робили постріли в повітря і на тому все закінчилось.

Для публікації повідомлень створіть обліковий запис або авторизуйтесь

Ви повинні бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити обліковий запис

Зареєструйте новий обліковий запис у нашій спільноті. Це дуже просто!

Реєстрація нового користувача

Увійти

Вже є акаунт? Увійти до системи.

Увійти
×
×
  • Створити...