Перейти до змісту

Луцьк відрізають від Львова


ChB

Рекомендовані повідомлення

так Ківерці - Підзамче буде курсувати чи ні, бо з сайту Волинські новини - здаєтсья що буде їздити

існує можливість доїзду приміськими поїздами №6379/6380 сполученням Ківерці-Сапіжанка-Ківерці
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Відповідей 116
  • Створено
  • Остання відповідь

виходить, що буде, але до станції "Сапіжанка", бо далі все одно наповнення лише 5%.

мене доволі "зацікавив" квест, який пропонує УЗ бажаючим доїхати до Чернівців. 4, щоб їм, пересадки.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Уроди, дороги немає, а вони ще й поїзд до Львова відміняють, при чому важко на нього купити квиток зазвичай. Неадеквати якісь.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Потяг до Львова лишають, зверху посилання на Волинські новини.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Вот кльово!!! Хочу влітку поїхати в Карпати відпочити і як??? 100500 пересадок - не гуд... Ну а про автотранспорт - самі знаєте...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Доведеться перекривати залізницю живим щитом, вимагаючи повернути потяги...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

вчора бачив як збирали підписи АМОРЕ

працюють оперативно, до мене підійшли на перших секундах))

практично всі люди до яких підходили - ставили підписи.

АМОРЕ - дякую за те, що знаходите час на підписи і намагаєтеся повернути потяги. :beer:

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А де волинські дЄпутати?

У фракціях працюють. ))) Їм не до електорату.

До речі, в директора УЗ характерне дуже прізвище. )))

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

я не зрозумів напрямку думки... Я про ремонти колій... Ви кажете, що якщо ремонт колії то туди кидають всі робочі сили? Помиляєтесь...

Дивітся... проведу аналогію. Авіація -- є персонал, що обслуговує злітнопосадкову смугу і є пілоти. Опертор машини з прибирання смуги ніколи не сяде за штурвал літака і пілот ніколи не сяде за руль прибиральної машини (без перекваліфікації). Так само на залізниці -- є колійники і є машиністи, російською - путєйци і двіженци. Поїзна робота не пов"язана з колійним господарством. Ну тобто грубо кажучи. Без належного обслуговування колії потяг не проїде, це зрозуміло, але відтягувати людські ресурси з інших віток галузі ремонтні роботи на залізниці не можуть. Якщо говорити про тягу (локомотивну), то для ремонтних потягів передбачені спеціально приписані для цього до КМС (коліємашинна станція), БМУ (будівельно-монтажне управління), БМП (будівельно-монтажний потяг) і т.п. локомотиви, здебільшого тепловози -- магістральні і маневрові. Їх віддають для "ремонтників" у стані, який близький до списання... тобто в поїздній роботі вони уже "дохлі", а для потреб ремонтників ще попрацюють. Або ж призначають локомотив з депо для доставки чи доставки і роботи на місце ремонту. Але не в обріз обороту депо. Тобто з розрахунку, що всі потяги будуть забезпечені локомотивами і + запас. В ході ремонту використовується або власна тяга (маю на увазі самохідні колійні чи електромонтажні машини типу рейкоукладачі, крани, підбивочні машини, струги, грейдери....) або тяга тих же своїх приписаних локомотивів чи виділених для ремонтного потяга. Також думка хибна ще тому, що часто (навіть в більшості випадків) роботи по ремонту, заміні, реконструкції, монтажу колії чи електроконтактної мережі (там де вона є) потребують великої кількості технологічних оперцій і переходів, що вимагає довгого часу для роботи на перегоні, що в свою чергу вимагає використання існуючих "вікон" (час, коли за розкладом не йдуть потяги по тій вітці) і створених "вікон" для потреб ремонту (це якраз має яскравий приклад -- Ви могли інколи читати оголошення на вокзалі приблизно такого змісту: "у зв"язку з ремонтом колії 05, 06, 12 червня 2010р. приміський електропотяг №6320 Луцьк-Ковель з часом відправлення з Луцька о 16:44 курсувати не буде"). Тому масштабні ремонти і реконструкції інколи взагалі обмежують чи перекривають рух на деяких ділянках і потяги пропускають по обхідних напрямках... Наприклад коли готували колію для Хюндая на Львів, то Ковель-Москва і здається Ковель-Сімферополь пускали не через Шепетівку, а через Коростень.

Ремонт на ділянці Луцьк-Львів не передбачається, тому відміни з цієї причини теж немає. Тобто я хочу сказати, що в даному випадку з потягом Ковель-Чернівці ремонти ніяк не впливають.

На рахунок рейкового автобуса. От якраз тут існує проблема, яку я описував в попередньому пості. Збільшити кількість рейсів на добу зараз не можливо. Бо не вистачає цих 620М. Ось список рухомого складу РПЧ-3 Здолбунів http://trainpix.org/list.php?did=907 (ті, що чорні -- можна подивитись їх фотки; Д1 - старі круглі 4-вагонні дизель-потяги, до нас уже не ходять, ДР1а -- "квадратні" біло-голубі просторі дизль-потяги (це ті, що Ківерці-Сапіжанка ....., тобто на Львів), нині з цього депо до нас теж не ходять, а ходять тернопільські; ЕР9п -- кругломорді синьо-білі електрички; ЕР9т і ЕР9м -- квадратні електрички, у нас бувають рідко). Як бачите, 620М лише 2. Один ходить у нас, інший Львів-Рівне. На Рівне є декілька рейсів, тобто наш встигає за добу разок і на тій гілці побігати, тому щоб пустити декілька рейсів на Луцьк зі Львова і назад просто не вистачає рейкових автобусів.

Перекривати рух живим щитом? а що тут перекриєш? у нас і так тут ніякого руху, пасажирські потяги просто на той час (а може і як помста взагалі не пустять на далі сюди) пустять без захОду в Луцьк, залізниця і так не в захваті від цього заїзду, це для них геморой. + "порадуєте" тих лучан, у яких на той день квитки на потяг. трошки більше ніж 9 років назад в травні красниє ацтавнічькі і краснохворі робили вже таку спробу. Тоді взагалі потяги не заходили крім приміських і нічного Брест-Чернівці, тобто тупо постояли на коліях годинку під червоними прапорами, зрозуміли, що нічого не перекривають і перейшли на привокзальну площу. але пообіцяли наступного разу перекрити рух в Ківерцях (а там рух ого який жвавий в порівнянні з Луцьком) і залізниця пішла на діалог -- спершу пустила потяг Ковель-Суми (нині це Ковель-Київ), а з осені і всі інші.

дуже позитивний і яскравий показник -- відсутність місць на рейковий автобус -- це означає, що він якраз саме те, це означає, що проект вдалий. І якщо ми тут будем кричати і писати Піху -- "дай нам ще рейси на Львів, бо невистачає квитків!" то зрештою свого доб"ємся, просто треба про це говорити, капати начальнику дороги, просити, вимагати, клянчити... Це ж їм же вигідно і нам теж.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ну і піндос... 6-ого зранку самого треба бути у Львові... маршрутками страшно запізнитися, а рейковий четвер-пятниця не ходить...Так само і 9-ого вночі я зі Львова вже не виїду. Спасіба, укрзалізниця!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А як же ТО? Без тех обслуговування Ви самі побоїтесь їздити на них. Дайте вже їм тих 2 дні на ТО.

Класна акція, шкода, що я не знав... А Вас задовільняє розклад руху Ковель-Київ і навпаки?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А Вас задовільняє розклад руху Ковель-Київ і навпаки?

На Київ - норм, з Києва - не дуже.

Цікаво, чим їхати в 3:40 ночі з вокзалу додому

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ну от власне того я і запитав... мене теж не влаштовує така нічна перспектива... Я "За" нічні поїзди. Я не розумію -- в чому позитив від денних потягів -- шо народ, їдучи може розглядати за вікном свою націю і державу? то в такому разі скажу, шо 70% поїздки Ваш потяг буде проходити в коридорі загороджувальних насаджень (штучні ліси і лісополоси). ну це таке, лірика... Можливо таким чином УЗ намагається зекономити копійку на опаленні потягів? це лише літом... і там опалення того... ну може година-дві електроопалення від електровоза, і то лише, якшо реально холодна ніч. зимою не завжди вмикають, а літом тим більше. Можливо якісь хитрощі безпеки руху днем? ХЗ... можливо, але то не причина щоб переводити поїзди на день.

а тепер давайте розберем нашу, пасажирську сторону. Припустим нам треба зїздити в командировку (гроші виділяють на проїзд лише на залізничний транспорт при командировках), ну або, бляха-муха, ми файні хлопаки і дівчети і хочем зїздити на фест, чи то просто погуляти чужим цікавим містом, допустим Києвом. І так у нас командировка до Вінниці. Дивимся в розклад - нам підходить потяг №84Л з афффігєнною романтичною задушевною назвою "Голубі озера" сполученням Ковель-Одеса. З Луцька виїжджає о 20:13, постоявши тут 25 хвилин. Отже ми собі маєм повноцінний робочий день, ввечері сідаєм в потяг, красота, сонечко сідає, затишок, чайок на столику (булитка пива в рукаві курточки :_12: ), книжка чи газета в руках, і врешті остогидлий Луцьк радує тим, що залишається позаду... перед десятою вечора підбивамо подушечку і мостимось до сну (найкраще спати лягати після Здолбунова -- там швидкість висока, боковий шат, тай ніч чорна). У Вінниці будем о третій ночі :_21::_34: ... В принципі те ж саме, що і з Київ-Ковель... ну можливо невдалий приклад, але пофантазуєм далі і уявимо, що нам кошти на готель виділили або на комфортабельний зал відпочинку хоча б... В день вирішуємо свої корпоративні справи, далі гуляєм містом, знаходим гендель який небудь, трохи хляєм за успіх справи і стараємся потрапити на потяг, а він у нас о першій ночі... Допустим потрапили, лягаєм одразу спати, оскільки по перше усе довкола хропе, і самому спати хочеться. Будять нас о сьомій ранку після Рівного, о восьмій в Луцьку, якраз на роботу встигаєм. Ітого потрачено один день.

Тепер уявіть командировку до Кіровограда. Сусідня з Вінницькою область, але доїзд вражає. Ітак знову заглядаєм в розклад

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ітак знову заглядаєм в розклад

Продовжуй - я аж зачитався... :) чух-чух, чух-чух... чух-чух, чух-чух....
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

(форсмажор виник... часу зберегти не було, а заново писати стільки тексту влом, отож опублікував з надією, що Ви зрозумієте, що то не кінець поста.)

Отож заглядаємо в розклад і бачимо, що нам підходить потяг з не менш романтичною і навіть поетичною назвою "Лісова пісня" №88Л Ковель-Сімферополь (я думаю -- немає сенсу пояснювати як у розкладі визначати, який потяг підходить, щоб добратись зі ст. А в ст. Б. Якщо хтось не розуміє, то скажіть, я поясню). І так бачимо, що коханий до печінок Луцьк ми покинем об 11:07, також потерпівши перед тим 24 хвилини стоянки потяга (думаю теж не потрібно пояснювати чому у нас потяги стоять стільки ж скільки і на крупних вузлових станціях).Начебто клас, виспались, приперлись на вокзал, по дорозі випили пива, викурили цигарку, сідаєм в потяг, при цьому показуєм квиток і паспорт (!!!! не дай Бог забули паспорт -- помахаєте потягу в слід, стоячи на пероні). Усе, в потязі, їдем... десь перед Рівнем, а це десь через більш ніж півтори години дороги, до нас приходить відчуття жуууудкої скуки... (я себе не рахую, бо для мене поїздка потягом -- це як ведмедю мед в будь-який час доби і року). За цей час ми встигли оцінити туалет, побачити глухонімого, що поклав нам на столик стос газет, журналів, книжечок, кросвордів і якогось дріб"язку... Пройшовши весь потяг він вертається назад і збирає все те своє добро, ну і продає якщо пощастить... При цьому підходить до нас і відображає на обличчі запитання... ну ми гордо, але гречно намагаємся своїм виразом і жестами пояснити, що ми не птребуєм на разі його товару (а дармааааа.... глухонімий не дурак... чувак не просто так вирішив торгувати саме такою номенклатурою товарів і саме в потязі дальнього слідування... очевидно знає. Але це ми зрозумієм лише потім). ... Біля Рівного... Нудоту безділля розвіюють живописні краєвиди за вікнами (саме за вікнами... біля Рівного куди не глянь -- красиво)... В Рівному стоїмо 14хв, приблизно на цьому місці подорожі вперше біля вух опиняються телефони і ми звітуємо перед рідними, знайомими... -- "О, прикинь, я вже в Рівному!.." Покищо начебто все більш-менш терпимо. Їдем далі, але не довго, всього 16 хвилин... Здолбунів, оооооооооооооооооо.... 20хв стоянки, заміна локомотива. З вагонів вивалюються позеленілі висохші тіла курців, які немали змоги покурити дві з половиною години, вони жадібно прикурюють, висмоктують по три цигарки і лізуть назад, допомагаючи одне одному... При цьому їм страженно моторошно -- наступна обкурена зупинка -- Козятин -- майже через 4 години. Ми теж починаєм злегка нервувати... Повільно виповзаєм зі Здолбунова, далі рух жвавішає, за вікнами теж цікавішає, але нам не до того... Починає нити живіт... їсти хочеться так, що хочеться жувати пропахлі карболкою шторки на вікнах... Хаотично перериваєм скромний пакет з харчами (в командировку ж їдем, а не на пікнік) і при цьому проводим аналогії з між собою і курцями в Здолбунові... Щось там перекусили... голод відступив, але не на довго -- боковий шат пристойний -- одних укачує, а інших навпаки -- наганяє апетит. Поїздне радіо (не дай Бог воно працюватиме) уже грає по третьому колу, слухаючи його шкодуєш, шо не є фанатом Національного радіо, ато зараз би слухав його зі сльозами умілєнія на очах... Плеєр із рятівною Арією, КиШом, Раммштайном, Системом... або вже розрядився, або забутий дома, або ми не слухаєм музики. Виникає думка прогулятись потягом... вставши та пройшовшись декілька метрів таке бажання відпадає -- хитавиця, з половини верхніх полиць на прохід гордо стримлять НОГИ дрімаючих пасажирів у дірявих ароматних шкарпетках... нє, тут краще підходить слово НОСКИИИ... провідниця якось недобре споглядає на нас (вона знає, що ми або новачок в денних поїздках, або маньяк-садомазахіст). Повертаємось назад... Отут, а це десь приблизно Славута тобто пів на третю по обіду, приходить розуміння, що день коту під хвіст -- жерти охота, дупа німіє вже, пів дня тупо сидиш, тобто вбивання часу своєрідне, ні покурити, ні сємак паплювать, ні пива випити, о да... якраз тут згадуєш глухонімого з всякою літературою і розумієш, на скільки був не правий, коли відмовив йому в покупці... Ха! є порятунок! телефон... якшо не в тупі ігри пограти (відпадає -- від цього нас нудить і сідає батарея) то можна подзвонити комунебуть і поговорити, відволіктись... і так... блііііііііііннн... покриття то немає.... + ми не розглядаєм сусідів.... а давайте уявимо буркотливу габаритну даму з трійком вертких непосидючих бешкетних дітей, або азартного любителя випити, який наполегливо шукає співучасника душевної компанії і тут милостиве небо дарує йому нас, а ми незнаєм як від нього втікти, або надокучливого незатихаючого говоруна, або ще манірну, самовпевнену мадам "з вишшева общєства" яка всю дорогу веде рожеві бесіди з падругами по телефону від яких виникає бажання викинутись в вікно... А такі персонажі присутні у будьякій подорожі (і як і ми -- вони активні вдень, а вночі сплять як і ми, ну або вночі спимо ми -- це я до переваг нічних поїздів...). Їдучи з такими особистостями починаємо подумки боготворити сплячих поштинюючих на підпитку власників довгих ніг у дірявих НОСКАХ на прохід. В Бердичеві згадуємо, що є вагон-ресторан... При цьому бажано відчувати страх і інстинкт самозбереження -- це якщо ми не плануєм скоїти суїцид, бо там на нас чекають шумні в доску пяні компанії тих, хто не витримав і спився в дорозі (ну вони не такі страшні, скоріше вони нас і врятують якщо ми все ж підем у вагон-ресторан), невідомого походження і терміну придатності харчі підозрілої консистенції із захмарною ціною і тепле сиве сусло -- водний розчин етилового спирту "наочної" (тобто готувалось на око) концентрації. Якщо Ви не знаєте, що таке ботулізм, жовтяниця чи отруєння спиртними напоями -- то Вам сюди! Дізнаєтесь... Нарешті Козятин... оооо... тут уже весь поїзд вивалює на перон, бо дупи скам"яніли у всіх, легені прагуть провітритись від ароматів туалету і карболки, і просто цікаво поглянути на споруду вокзалу початку двадцятого століття... Ще до того як потяг зупиниться ми помічаємо навколо нього живий ланцюг зі стареньких бабок з клунками, що біжать мало не обнімаючись з вагонами і при цьому пакосно скрипять: "Сєєєєєєєєємачкіііііі!!!!!!!!!, Варєєєєнічькі... з сирам, картошкою, з грібочкамі. Піражкі з мяяяясам!, Марожино! Чібарееекі!"... І от як би пакосно і противно не звучав їх голос, як би огидно не виглядали оті варєнічькі... ми обовязково шось та купимо в них... по-перше тому, що шлунок уже вивернувся навиворіть і скажено бунтує, а по-друге пригадуємо того ж глухонімого і розуміємо, що стихійна торгівля на залізничному транспорті -- це не просто так, це добре продуманий план і люди, які нам тут щось пропонують купити у них добре розуміють, що продають саме необхідне. Нерозжувавши ковтаємо варєнічькі (по чому ми їх купляли -- нас не цікавить, бо голод грошей не рахує), волосся і сторонні предмети в їжі при цьому нас не турбують (а бабки каварні... знають, шо народ в поїзді зараз не на жарт голодний, напихають в їжу все, що лишнє в домі)... Оазис здорового глузду і свободи -- Козятин -- залишаєм за спиною... причому в протилежному напрямку, і при цьому шкодуєм, шо все ж таки в командировку нас послали не у Вінницю, до якої рукою подати... По дорозі до наступної зупинки у Білій Церкві, до якої майже 2 години їзди відчуваєм, що ми в дурдомі на колесах, в тілі появляється незрозуміла ломка, нас валить втома... попробували лягти... мммммммммм підняли... кажуть -- або купляй постіль, або не валяйся і не пачкай полиць... після Білої Церкви у курців не витримуть нерви, наступна зупинка подовше аж після одинадцятої вечора, тобто їм 5 з половиною годин без диму... масово валять в тамбури і курять... починаються "народні гоніння і переслідування", провідники лютують, у вагонах починає панувати мама-анархія і папа-стакан невідомо де пробитого пива, тут же появляється смердюча таранька... Апофіоз цього шабашу припадає на період між дев"ятою і десятою вечора. далі гастає тиха година -- народ як по команді починає гамірно стелитись і влягатись... за 20 хвилин запанує хропляча тиша...... ффффффффффффффффффф.... полегшало.... зате ми тепер як біла ворона... сидимо бо скоро нам "на волю"... отут приходить розуміння, що то ж ще не кінець... прямого сполучення з Кіровоградом немає... ми до Знам"янки, а звідти треба ще до кіровограда 30км добиратись... 23:11... злазим в Знамянці... найближчий потяг до Кіровограда в 4 ранку, можна постаратись сісти на маршрутку до Кіровограда... і толку? там де ночувати?... Отже підсумовуєм -- день потрачено на подорож, нерви розхитані, втома жахлива, спати хочеться аж сльози течуть, хавчик вже закінчився, попереду ніч на вокзалі в Знамянці у дерев"яних кріслах і періодичною перевіркою паспортного режиму безсонною міліцією... наступний день ще "кращий", бо ж ніч була без сну фактично...

я тричі проходив цей маршрут і з впевненістю кажу Вам -- денні поїзди -- то промисл сатани. моє щастя, що я люблю залізницю і подорожі нею.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Цікаво, чим їхати в 3:40 ночі з вокзалу додому

Мене те ж саме завжди цікавило стосовно останньої електрички Здолбунів - Луцьк, яка приходить в Луцьк близько 12ї години ночі (не знаю, може хіба з 26 травня щось змінили) і розрахована, в основному, на малозабезпечені категорії громадян та пільговиків. Цікаво мені, чим бабця-пенсіонерка або напів-голодний студент мають дістатись взимку з вокзалу додому після дванадцятої години ночі, якщо основна маса маршруток ходять лише до одинадцятої години.

Кілька років тому розклад був інший, електричка прибувала в Луцьк на годину раніше.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Українці втратили купу приміських і міжобласних потягів через зміни від "Укрзалізниці"

http://tsn.ua/ukrayi...ici-295916.html

Напевно відбувається "оптимізація" чергової галузі... :-)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Українці втратили купу приміських і міжобласних потягів через зміни від "Укрзалізниці"

"Тернополяни не дочекалися нового "Хюндая," а на південь курсуватиме на 12 рухомих складів більше."

Як я і казав -- відбувається три процеси:

1. Підготовка до президентських виборів -- роз'єднання між собою західних областей і відрізання їх від столиці, щоб людям було складніше добратись до Києва для участі в акціях непокори, і разом з тим -- полегшення доставки в Київ людей зі східних областей

2. Руйнування інфраструктури західних областей з метою їх подальшого занепаду і тотальної залежності від сходу.

3. Збіднення і можливе банкрутство Укрзалізниці з метою вигідної прихватизації олігархами (думаю, такі спроби будуть ще до закінчення президентського терміну нинішнього... прєзіка -- відразу після спроб приватизувати і/або продати Росії газової інфраструктури).

Прямих потягів з Луцька до Івано-Франківська вже немає. Ті що є -- з пересадками, що робить їх незручними через витрати часу і дуже дорогими. На те щоб подолати відстань у 250 км потрібно витратити майже добу часу. Однією з найбільш "веселих" пропозицій, які є на сайті Укрзалізниці, щоб дістатись з Луцька до Івано-Франківська, є варіант їхати потягом Ковель-Москва до Києва, а там пересідати на потяг Москва-Софія :0148:

До Москви з Луцька тепер дістатись простіше, ніж до Івано-Франківська...

Крім того, нещодавно Укрзалізниця взяла чергові величезні кредити в російських банках. Як варіант, зараз робиться все для того, щоб віддати Укрзалізницю Росії, ніби-то за борги. Залізниця і ГТС -- стратегічні об'єкти, контроль над якими, фактично, дасть Росії контроль над Україною. Ведеться підкилимна війна, яку ми, завдяки нинішньому ворожому керівництву нашої держави, програємо, самі не помічаючи.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

6262_1.jpeg

Картонного коня подарили Львовской железной дороге

29 мая 2013 г. 09:00

Под управлением Львовской железной дороги состоялась акция протеста из-за нововведения Укрзализныци. Мероприятие организовала общественная организация "Видсич".

"Акцию мы назвали" Запрягайте, хлопцы, коней - отменили поезда ", - рассказал соорганизатор события, - Юрий Шивала. - Причина акции - это отмена Укрзализныцей поезда сообщением Черновцы-Ковель, которым, по данным активистов, постоянно пользуются три тысячи Волынян, не считая Буковинян и Галичан ".

http://global-news.com.ua/page_58.html?unitId=6262

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.




×
×
  • Створити...