Електроніка =)

[laser]

приблизно так. зустрічно-паралельно увімкнені діоди на вході часто використовують для захисту входу від перенапруги.

досліди це саме цікаве! як казав задорнов, тільки наш чоловік може кинути петарду в унітаз і заради цікавості заглядати булькне чи не булькне =)

[HWman]

Обов'язково кондюк добавляти? я пробував без нього все ніби працювало нормально...

[Lisovic]

Кондюк ненадо, але надо діод в зворотньму включенні, і ще бажанно поставити резистор між базою і емітером.

[HWman]

Розробляю власну схему захисту від глибокого розряду свинцевого акума на ATtiny13, написав прошивку, на форумі Arduino мені її підкорегували щоб запрацювала, перевірив на справність в Proteus 7 Professional, ніби працює, на практиці же перевірю пізніше.

Алгоритм простий, якщо напруга 10.5 В:

{ можна вімкнути реле ну і засвічувати діоди, якщо напруга нижче 12.5 то гасимо діод 100%, 11.7 - 65%, 11.1 - 35%(треба би ще навчити мігати коли напруга менша за 35% але це не сьогодні)}

інакше не вмикаємо нічого.

Ось схема:

Все як бачите просто, мені більше і не треба, все ж 1024 байта під код лише.

Наразі турбує те як себе поведе PB3 при переполюсовці, є сенс туди ліпити діод? просто прийдеться все розпаювати... я зробив не дуже то продумано і не хочеться туди лізти знову з паяльником...

Програмую МК Arduin-кою, ніби справляється, правда нагуглився по самі вуха, добре, що хоть трохи у інгліші розбираюсь, ато булоби тяжко з машинним гугловським переводом

Будуть якісь нарікання/пропозиції?

Змінено 20 Березня, 2013 в 18:06 користувачем HWman

[Lisovic]

По схемі є декілька зауважень, паралельно котушці реле треба увімкнути діод у зворотньому включенні, інакше може вибити ключ при вимкненні реле.

Біля стабілізатора на вході і на виході потрібно поставити кераміку 0,01-0,1мкФ інакше може нестабільно працювати стабілізатор, такий же конденсатор треба поставити поблизу виводу живлення МК, і ще бажано але необов'язково, поставити електроліт невеликої ємності на виході стабілізатора, це полегшить йому роботу.

І ще бажано верхній вивод R8 з'єднати з середнім, це вбереже порт МК у випадку пропадання контакту повзунка резистора.

[HWman]

По схемі є декілька зауважень, паралельно котушці реле треба увімкнути діод у зворотньому включенні, інакше може вибити ключ при вимкненні реле.

О, блін забув... електроліт вже припаяв і підстроюваний резистор тепер як треба зроблено.

Керамічні конденсатори ліпити майже немає куди, нада би посидіти подумати...

[Lisovic]

кераміка має бути максимально близько до стабілізатора і МК, можна припаяти її зі зворотнього боку на виводи стабілізатора.

[V.Wolf]

[Lisovic]

Ото хтось має купу вільного часу

[Coding]

Круто!!! Немає слів

[Coding]

Ось кілька недоспаних ночей та днів роботи: блок живлення на напругу 0-15В (можна і більше - транс інший треба), стурум макс. 5А. Є можливість регулювати напругу, максимальний струм, різні режими захисту (КЗ, обмеження по стуму та ін..), зарядка АБП (2 режими: по напрузі та часу), осцилограма вихідної напруги. Гарно міряє і стабілізує напругу. З виміруюванням струму - трошки гірше... Все відображається на екрані. Замість кнопок можна прикрутити валкодера. Детальний опис тут

А ось фото. Осталось замість надписів наклейки роздрукувати.

P.S. Якщо когось цікавить - можу зайнятись виготовленням.

[EleKtrik]

Ось кілька недоспаних ночей та днів роботи: блок живлення на напругу 0-15В (можна і більше - транс інший треба), стурум макс. 5А. Є можливість регулювати напругу, максимальний струм, різні режими захисту (КЗ, обмеження по стуму та ін..), зарядка АБП (2 режими: по напрузі та часу), осцилограма вихідної напруги. Гарно міряє і стабілізує напругу. З виміруюванням струму - трошки гірше... Все відображається на екрані. Замість кнопок можна прикрутити валкодера. Детальний опис тут

А ось фото. Осталось замість надписів наклейки роздрукувати.

P.S. Якщо когось цікавить - можу зайнятись виготовленням.

Скіко така радість під ключ вартує, можна в пп?

[Coding]

Скіко така радість під ключ вартує, можна в пп?

Відписав в ПП

[HWman]

Теж починаю задумуватись про такий бж, якби ще там ккд пристойний був... Хоча... якщо вибирати між надійністю і ефективністю то звісно надійність на першому місці...

Змінено 24 Березня, 2013 в 01:34 користувачем HWman

[Coding]

Теж починаю задумуватись про такий бж, якби ще там ккд пристойний був.

А навіщо ККД тобі високий? Економиш міліВати/години?

У цьому я не міряв

[HWman]

А навіщо ККД тобі високий? Економиш міліВати/години? У цьому я не міряв

Нє... у мене є інша задумка, наразі реалізувати - нереально, просто ще мало знань.

Я в темі з зими, багато чого ще не знаю і не розумію...

Ось наприклад чим відрізняється біполярний транзистор від МОП я зрозумів лише тоді, коли погрався з ними. Да і як працює транзистор відкрив для себе, якщо чесно, то у 2013 році, до того моє розуміння типу: позначається він ось так, виглядає ось так

А коли почав відкривати для себе напрямок МК то відкрились такі можливості, що огого... Ще б програмувати нормально шарив то взагалі, що захотів те і міг зробити, а поки все впирається в мою майже нульову компетенцію... Мордую форумчан дурацкіми питаннями... типу цього:

Ось поправив схему згідно рекомендацій, залишилось по припаювати кераміку і діод перед стабом.

Програмно - все працює чудово, всі три діоди мігають коли напруга на акумі вище за 13 вольт, інтенсивність залежить від напруги, чим вона вище тим швидше, а також при напрузі меншій за 11.1 діод 35% починає мігати - інтенсивність залежить від напруги.

Якщо U < 10.5 && > 15 В вимикається реле, та і виконання майже всього коду в цілому. Лише МК постійно питає АЦП чи напруга не впала/піднялась до заданих величин.Це розширило спектр застосування, наприклад - напів тупий ЗП.

Головне, код написаний на С процесінгу і навіть ще дві-три сотні байт є в запасі.

Наразі подумую про реалізацію відновлювального алгоритму для заряду свинцевого акума, так званий "два кроки вперед, один назад" теж на тіні... Але при софтовому моделюванні на МОП, який буде для того, щоб уберегти реле, від підгорання контактів при комутації, втрачається купу ват, що зробить все громіздким, а я цього не хочу.

ЗІ знаю що замість реле у захисті можна було б використати польовик але тоді заряджати акум не було б можливості, тільки розрядка. А так на другий контакт реле можна повісити піщалку яка б кричала що навантаження відключене!!

ЗІІ Ніколи не думав що 8 кілобайт може бути так багато, да і 1024 байти це трохи є...

[Lisovic]

І знаю що замість реле у захисті можна було б використати польовик але тоді заряджати акум не було б можливості, тільки розрядка.

Звідки такий висновок? Транзистор можна як відкрити так і закрити, і заряджай собі акум в обхід ключа. Якщо джерело живлення буде підключено на навантеження після ключа, і його напруга буде більшою за напругу акумулятора, то паралельно ключу ставим діод і закриваєм ключ і через цей діод піде зарядка акумулятора, це в двох словах, а по правильному тре ще і стабілізатор струму.

[HWman]

Дійшли руки до зарядки "качельками" Отримав кілька трупів акумів від ббж, буду бавитись...

Наразі зашив такий алгоритм, за допомогою ШИМ на протязі 3 сек вихід приймає значення від 0 до 5 В, потім 0 В 0.75 секунди, цю цифру взяв можна сказати "з фанаря" , лампа садить акум. Тут накидав трохи в пеінті на швидку руку:

Я так розумію процес затягнеться на довго, проте такі мізерні струми це тільки плюс...

Що вийшло з цього покаже час, але думаю не просто так пишуть скрізь, що така методика дозволяє повернути до 80 ато і 90% ємкості свинцево кислотного акума.

У герметичних трішки по іншому влаштовано аніж у автомобільних, але все ж це краще аніж тупо заряджати малим струмом.

На перший погляд померли від сульфації. Обов'язково прослідкую, щоб не просохли.

У майбутньому добавлю купу фішок, типу захист від перезаряду/розряду, наразі все як-небудь зібрав, аби переконатись, що дійсно зможе повернути якусь ємність.

Все це буде крутитися на моїй улюбленій ATtiny13A.

ЗІ свята поки пригальмують трішки процес... але не натхнення

Змінено 4 Травня, 2013 в 14:57 користувачем HWman

[Lisovic]

Реалізація ШИМ для зарядки не дуже правильна, треба ще інтигруюче коло, інакше замість плавної зміни напруги будеш заряджати імпульсами рівними напрузі живлення. Краще ШИМ реалізувати так як в імпульсних стабілізаторах за допомогою індуктивності, і добавити контроль напруги на виході стабілізатора.

Лампочка я так розумію грає роль навантаження в проміжках між заряджанням, якщо так, то її краще підключати окремим ключем і відключати в момент заряджання.

[HWman]

Лампочка я так розумію грає роль навантаження в проміжках між заряджанням, якщо так, то її краще підключати окремим ключем і відключати в момент заряджання.

Я от над цим думав і нічого не придумав...

А імпульси для засульфованого акума це є гуд, тому і ШИМ використовую...

Змінено 4 Травня, 2013 в 18:15 користувачем HWman

[HWman]

Працює ось так:

http://www.youtube.com/watch?v=nYUAeiPk0gA

Навантаження взагалі вимкнув, ато і без того процес повільно йде...

[HWman]

хороша штукенція

[HWman]

Як думаєте, чи є сенс ускладнювати схему?

Я не впевнений чи у першому випадку я правильно роблю, що подаю на високочастотний динамік імпульси постійного струму частотою 22-60 кГц, по ідеї ефективність має підвищитись, якщо добавити ще 3 транзистори, але прийдеться сунутись на базар, бо випаяти, ніби немає з чого 4 одинаків транзюки... а базар закритий

ЗІ Транзистори які-небудь вибрав зі списку у Proteus'і, треба підбирати по параметрам такі, які б підійшли.

[amadey777]

HWman, в першій схемі між вихідним транзистором і МК втисни ще якийсь каскад, проміжний. Вихід МК хоч захистиш. Для здешевлення і спрощення прокатить і з одним вихідним.

І шо це за BD132 ?)) КТ805/837 в ход пусти. В совковому хламі їх вистачає.

Ти походу 3ГД-31 використовував в ролі випромінювача?

П'єзо-пищалки не пробував? В них "верхи" дальше мали б бути.

http://fotkidepo.ru/photo/626699/38067yWfHQWIHRb/688582w.jpg

тут ачх 31-ї - після 20кГц там все печально( <80дБ

В колонках Амфітон використовували ізодинамічну пищалку (до 31,5кГц).

З нею думаю результат виявився б кращим, імхо.

http://www.rw6ase.narod.ru/000/rez2/amfiton25as027.html

[HWman]

Транзистор який я використовую КТ829б, просто у програмі вліпив який-небудь, вітчизняних у протеусі немає, по-крайній мірі у мене нема.

Так, піщалка 3ГД-31, що маю - з того і роблю. Амфітони це звісно хороша річ, але як то кажуть "чого нема того нема".

Не зовсім зрозумів, що ти маєш на увазі під вихідним каскадом? У першій схемі, до речі, я не вказав резистор між базою транзистора і ногою МК, у мене він є.

Якщо код правильно виконується то МК генерує імпульси у яких наростає частота з 18.5 кГц до 60 кГц з кроком у 2 кГц, поки такий гігантський крок лише можливий у міру моїх знань.