Перейти до змісту

Хто зараз що читає / прочитав


t0rik

Рекомендовані повідомлення

Перед "Вічником" Мирослав Дочинець видав ще:

Многії літа. Благії літа. Заповіді 104-річного Андрія Ворона - як жити довго в щасті і радості. Мирослав Дочинець

dochinets_400.jpg

"Десятиліттями я живу в одному місці. Роблю ту саму роботу. Веду бесіди з одними й тими ж людьми. Сідаю за той же стіл у той же час і їм майже однакову їжу. Лягаю в один час в своє ліжко... Минають літа, але ніщо не міняється - ні довкілля, ні я. Бо не міняється моя душа. І це добре. Дивлюся на образи діда, батька, на своїх онуків і правнуків - і здається, що я на цьому світі був завжди. І буду вічно..." Андрій Ворон.

"Маємо унікальний, осмислений і пронизаний істинною духовністю устрій життя однієї людини. Людини звичайної і водночас незвичайної. Це не просто безцінні крихти набутих знань і вмінь мудрого старця, це Система. Вибудована на тонкій інтуіції і вивірена 100-літнім досвідом, вона з користю прислужиться кожному, в тому числі великою мірою і нам, медикам. Це свіжий струмінь у сучасні дієтологію, валеологію, соціальну психологію і людинознавство. Уважно і вдумливо це слід читати і перечитувати, неначе дрібними ковтками п`єш живу воду". Доктор мед. наук, академік В. Білоног.

Читаю обидві. Реально настільні книги!

Думка з цієї: Є три руйнівні, згубні речі: пити хтознащо, спати аби з ким і читати абищо...

І так: скачати "Многії літа" (21-ше видання!!!) можна на толоці, а борда не дає прикріпити djvu-файл.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Відповідей 1,5 тис
  • Створено
  • Остання відповідь

На даний момент читаю Габріель Гарсія Маркес "Сто років самотності". (Дочитаю, виправлю помилки, поділюсь книгою :) ) Перед тим прочитав: "Полковникові ніхто не пише", "Хроніка вбивства, про яке всі знали заздалегідь", і ще декілька оповідань...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Прочитала позавчора "Приворотне зілля" братів Капранових. Непогана річ для тих, хто полюбляє усіляке відьмацтво, піддобрене гумором. Як читво середньої руки піде.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ярослав Мельник "Телефонуй мені, говори зі мною". Коли мені подарували книжку, я подумала, що це роман про почуття, стосунки. Сама назва натякала. А виявилось, що за обкладинкою зовсім інше. Будинок, в якому зникають кімнати, кіносеанс, якому немає кінця, батько, який говорить із сином невідомо звідки... Сюрреалізм, напружений сюжет і тонкий психологічний аналіз - людей, їх вчинків, подій, що розгортаються навколо.

Здивовано читала перше оповідання, весь час питаючи себе "Що це?" Але потім втягнулась в ігри з реальністю :) .

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 2 тижня потому...

Позавчора закінчила книгу, яку мені подарували на день народження: "Похвала любові (Пасхальна симфонія)". Українська авторська християнська художня література. Автор - Ганна Куземська. Видавництво "Фенікс".

Раджу. Книжка про Любов. Від суцільного спротиву через цікавість до повного сприйняття Бога молодими людьми. Добірна мова, вичитані (НАРЕШТІ БЕЗ ПОМИЛОК!!!) тексти, гарне оформлення. Прекрасний подарунок для близької людини. ІМХО

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

"Лексикон інтимних міст" Андруховича.

Про деякі міста дуже класно, про деякі - "ніяк", багато алкогольних походеньок, які автор чомусь думає всім дуже цікаві.Інколи складалося відчуття, що "патріарх" запойний алкоголік, а себе бачить таким собі "секс-мачо". Інколи захоплювався класними аналогіями і тонкими нюансами. Прочитати варто, деякі речі перечитав би ще раз.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

багато алкогольних походеньок, які автор чомусь думає всім дуже цікаві.Інколи складалося відчуття, що "патріарх" запойний алкоголік, а себе бачить таким собі "секс-мачо".
значить Буковскі тобі навіть не радити? ;) Мовчу про фільми "Страх и ненависть..." и "Ромовый дневник" по книжках Хантера С. Томпсона )
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

багато алкогольних походеньок, які автор чомусь думає всім дуже цікаві.Інколи складалося відчуття, що "патріарх" запойний алкоголік, а себе бачить таким собі "секс-мачо".
значить Буковскі тобі навіть не радити? ;) Мовчу про фільми "Страх и ненависть..." и "Ромовый дневник" по книжках Хантера С. Томпсона )

"Ромовый дневник" дивився, це ж то що з Джонні Депом? Сподобався, своєрідний фільм.

А тут просто інший нюанс, автор часом позиціонує себе як "великого українського мислителя", дає поради як розвивати державу і т.д. Разом з тим, сам далеко не є зразком такого діяча, а є досить хорошим скажем так, альтернативним, письменником, дещо анархічним. Просто, на мою думку, не треба повчати інших, коли сам як би не "білий-пухнастий". Можна ж бути просто цікавим письменником, правда?

Щодо конкретної книжки, то деякі міста, про які мовиться в стилі "от в цьому місті як так курнув якоїсь трави, що ващє ніфіга не помню", можна було б і не ставити.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

post-7467-0-27675200-1345303547_thumb.jp

ПОЧЕМУ блистательный молодой юрист, которому уготовано великолепное будущее, внезапно становится защитником самых беззащитных?

Неожиданный приступ альтруизма?

Или - просто нормальное желание НАСТОЯЩЕГО АДВОКАТА разгадывать и распутывать действительно ИНТЕРЕСНЫЕ дела? Дела, от которых порой зависит не только благополучие, но и сама жизнь его клиентов...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Антон Олейников

"Казни и пытки. Мифы и легенды"

cover.jpg

Аннотация

Шок — первое что испытываешь при прочтении этой книги. Остается только удивляться, на сколько же богата человеческая фантазия при придумывании казней и пыток себе подобных.

Дыба, испанский сапог, кресло иудеев, пытка водой, пытка огнем, пытка подвешиванием, пытка насекомыми, пытка звуком, пытка щекоткой, вилка еретика, череподробилка, кастрация и стерилизация, наказание кнутом- вот далеко не полный список пыток и казней детально описанных на этих страницах. Описано большое количество исторических фактов, что делает чтение увлекательным и не столь шокирующим.

После почтения этой книги я поймал себя на мысли, что многие «изобретатели» различных пыток и казней в итоге и погибли от своих изобретений… Не рой другому яму…

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Дуже багато читала, поки вчилась в школі. І відповідно до програми, і поза нею. Потім якось не було часу, вдома все перечитала, що вважала привабливим. Була популярна в свій час в книжковому клубі "Історик", Єлізабет Костова, було цікаво почитати, "Омен" в трьох частинах, а з останнього Ремарк "Время жить и время умирать". Оце те що треба.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Прочитала "Володимир" Скляренка. Так надихнулася, так сподобалася книга. Доки не полізла за книги і інтернети і не прочитала яким саме був Володимир в плані жінок і т.д. А в книзі так романтично написано про його першу жінку, хвилинну слабкість і зраду і як він мучився взявши другу жінку (коли став василевсом), а виявилося що мав мореналожниць. Як далі жити?(((

П.С. гарна книга, але деякі постаті дуже ідеалізовані. Тобто якщо сприймати як історичний роман то багато неточностей (як от з вбивством Ярослава), а якщо просто як роман на основі історичних подій то книжка чудова. Раджу.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Антон Олейников

"Казни и пытки. Мифы и легенды"

Прочитав і жалкую, що це зробив. Книга неглибока, автор малограмотний, погнався за грошима видавництва не якісним словом, а гучною назвою та заманливою обкладинкою. Не рекомендую.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 2 тижня потому...

Багряний Іван "Сад гетсиманський".

Дуже сподобалось.Сильна книжка.Гарні описи подій і думок.

ЗІ:після книжки нелюбов до совєтів і комуняк стала ще більшою,хоча здавалось,що більше нема куди :) .

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Виявляється є таке. Знав би його раніше – зекономив би купу часу. Звучить дуже просто й примітивно – якщо перші 50 сторінок книги вам не сподобалися, не зачепили або наганяють нудьгу – відкладайте книгу. Життя надто коротке, аби витрачати його на нецікаві речі (звичайно це НЕ стосується підручників)))).

Я навчився кидати книги десь на половині майже два роки тому. Знаю купу людей, які дочитують до кінця попри все. Мотивів кілька: “а раптом ще буде цікаво”, “ну вже почав, шкода витраченого часу”. Тому вважаю, що це хороше правило. Дозволяє таким людям мати чіткий аргумент щоб відкласти книгу, яка не подобається.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

вдруге прочитав "Норвезький ліс" Харукі Муракамі і знову перконався - шедевр

читаю Джека Лондона "Морський вовк". зачепило. дуже багато цікавих думок

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Багряний Іван "Сад гетсиманський".

Дуже сподобалось.Сильна книжка.Гарні описи подій і думок.

ЗІ:після книжки нелюбов до совєтів і комуняк стала ще більшою,хоча здавалось,що більше нема куди :) .

А як же Тигролови? Досі не прочитана?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 2 тижня потому...

297132.jpg

Сьогодні дочитав. Для мене - шедевр космічної фантастики, написаний в Україні. Як виявилося, мої улюблені автори можуть писати не тільки в фентезі і наближеному до нього, свою першу книжку вони пишуть так, ніби працюють в цьому жанрі роками. Насолоджувався словом і сюжетом :) Рекомендую всім любителям Олді!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.




×
×
  • Створити...