Перейти до змісту

Хто зараз що читає / прочитав


t0rik

Рекомендовані повідомлення

  • Відповідей 1,5 тис
  • Створено
  • Остання відповідь
Опубліковано

Перечитала сьогодні "Дворянське гніздо" Тургенєва. Нагадало в чомусь "Анну Кареніну". Раджу прочитати, після таких книжок - радість і спокій на душі. ІМХО

Опубліковано
цель: процесс непрерывного совершенствования. э.голдратт

А скажи, будь ласка, енді - перший розділ книжки починається таким реченням: "В это утро я проезжаю через заводские ворота в 7:30 и вижу на стоянке алый Мэрс. Он припаркован у завода рядом с административным офисом."? Боюсь, що ні...

Апд. Холєра. Нє, таки вона - лібрусєк не може обманути...

Опубліковано
та вона, вона, а шо тебе на таку ізмєну пробило?

Та почав передмову читати, а там зовсім не то, що очікував прочитати.

Опубліковано

Перші 3 абзаци передмови ну ваааапщє здалеку заходять - я про це.

Поки прочитав відсотків 20 книжки, відклав... Складається враження, що читаю вільне трактування серйозного фоліанту для "молодшого шкільного віку". Типу біблія для дітей - ніби і про важливі речі, але якось так, граючись...

Буду далі читати - там побачу...

Опубліковано
розумієш, дуже часто ідею, яка може змінити світ, можна висловити одним реченням - наприклад "негри теж люди" або "жінка має право голосу" і таке інше.

ааммм.... розумію, пане капітан! :)

тільки подано у формі фікшину, на прикладах, із додаванням сімейних перипетій та навіть підкилимних інтриг :)
саме цим я трохи розчарований - це не те, що б я зараз хотів би читати.
Опубліковано
тю - хіба хто силує?
так я й кажу - відклав. :)
а от мені під час кара-мурзи саме те - сильно вже він серйозний.

під час "куда"?... :) Нєнє - я краще піду "китайський квартал" з Ніколсоном гляну. :0011:

Опубліковано

Читав цю книгу ще в юнацькі роки українською

Нажаль знайшов тільки на російській

Опубліковано

"..– Ты взволновал меня, Глебчик. Теперь твой отъезд может наступить внезапно. Мы расстанемся. Один из нас погибнет. Или оба. Доживем ли мы, когда люди будут открыто встречаться и разговаривать? Мне хотелось бы успеть поделиться с тобой хоть... Хоть некоторыми выводами о путях создания единства цели, исполнителя и его ра-боты. Они могут оказаться тебе полезными. Разумеется, мне очень помешает мое косноязычие, я как-нибудь неуклюже это изложу...

Это было в манере Сологдина! Перед тем, как блеснуть мыслью, он обязательно самоуничижался.

– Ну да, твоя слабая память, – убыстрял и помогал Нержин. – И то, что ты – «сосуд ошибок»...

– Да, да, именно, – Сологдин подтвердил минующей улыбкой. – Так вот, зная свое несовершенство, я много лет в тюрьме вырабатывал для себя эти правила, которые железным обручем собирают волю. Эти правила – как бы общий огляд на пут подхода к работе.

Методика, привычно перевел Нержин с Языка Предельной Ясности. Плечи зябли, и он тоже накинул телогрейку.

По прибывающему свету дня видно было, что скоро им бросать дрова и идти на утреннюю поверку. Вдалеке, перед штабом спецтюрьмы, под купою волшебно-обеленных марфинских лип мелькала утренняя арестантская прогулка.

Среди гуляющих возвышались худая прямая фигура пятидесятилетнего художника Кондрашева-Иванова и согнутая в плечах, но тоже очень долгая – бывшего сталинского домашнего, а теперь забытого, архитектора Мержанова. Видно было и как Лев Рубин, проспавший, пытался теперь прорваться «на дрова», но надзиратель уже его не пускал: поздно.

– Смотри, вон Левка с растрепанной бородой.

Засмеялись.

– Так вот хочешь, я буду каждое утро сообщать тебе оттуда какие-нибудь положения?

– Давай. Попробуем.

– Ну, например: как относиться к трудностям?

– Не унывать?

– Этого мало.

Мимо Нержина Сологдин смотрел за зону, на мелкие густые заросли, опушенные инеем и чуть тронутые неуверенной розоватостью востока: солнце колебалось, показаться или нет. Лицо Сологдина, собранное, худощавое, со светлой курчавящейся бородкой и короткими светлыми усами чем-то напоминало лик Александра Невского.

– Как относиться к трудностям? – вещал он. – В области неведомого надо рассматривать трудности как скрытый клад! Обычно: чем труднее, тем полезнее. Не так ценно, если трудности возникают от твоей борьбы с самим собой. Но когда трудности исходят от увеличившегося сопротивления предмета – это прекрасно!! – Словно розовая заря промелькнула по разрумяненному лицу Александра Невского, неся в себе отблеск прекрасных, как солнце, трудностей. – Самый благодарный путь исследования: наибольшее внешнее сопротивление при наименьшем внутреннем. Неудачи следует рассматривать как необходимость дальнейшего приложения усилий и сгущения воли. А если усилия уже были приложены значительные – тем радостней неудачи! Это значит, что наш лом ударил в железный ящик клада!! И преодоление увеличенных трудностей тем более ценно, что в неудачах происходит рост исполнителя, соразмерный встреченной трудности!

– Здорово! Сильно! – отозвался Нержин с чурбаков.

– Это не значит, что никогда нельзя отказаться от дальнейших усилий.

Наш лом мог ударить и в камень. Убедясь в том, или при недостаточных средствах, или при резко-враждебной среде можно отказаться даже от самой цели. Но важно строжайше обосновать отказ!

– А с этим я бы... не согласился, – протянул Нержин. – Какая среда враждебней тюрьмы? Где недостаточней наши средства? А мы же свое ведем.

Отказаться сейчас – может быть и навеки отказаться.

Оттенки зари перешли по кустарнику и были уже погашены сплошными серыми облаками.

Словно отводя глаза от читаемых им скрижалей, Сологдин рассеянно посмотрел вниз на Нержина. И опять стал как бы читать, слегка нараспев:

– Теперь послушай: правило последних вершков! Область последних вершков! – на Языке Предельной Ясности сразу понятно, что это такое. Работа уже почти окончена, цель уже почти достигнута, все как будто совершено и преодолено, но качество вещи – не совсем то! Нужны еще доделки, может быть еще исследования. В этот миг усталости и довольства собой особенно соблазнительно покинуть работу, так и не достигнув вершины качества.

Работа в области последних вершков очень, очень сложна, но и особенно ценна, ибо выполняется самыми совершенными средствами! Правило последних вершков в том и состоит, чтобы не отказываться от этой работы! И не откладывать ее, ибо строй мысли исполнителя уйдет из области последних вершков! И не жалеть времени на нее, зная, что цель всегда – не в скорейшем окончании, а в достижении совершенства!!.."

"В круге первом"

  • 3 тижня потому...
Опубліковано

Роман Коваль "Тернистий шлях кубанця Проходи"

2b85c35d4bf9e9974a44e768d83eebc5.jpg

У книзі розповідається про долю кубанського українця Василя Проходи, його участь у Першій світовій війні, перебування в австрійських таборах Йозефів і Терезин, просвітницьку працю в Оріхові, участь у Визвольній боротьбі у складі 1-ї Сірої, 2-ї Волинської та 3-ї Залізної дивізій Армії УНР, перебування в польських таборах Пйотркува-Трибунальського, Стшалкова і Щипйорна, навчання в Українській господарській академії в Подєбрадах, а також про випробування в Лук'янівській в'язниці м. Києва і таборах смерті Воркути.

Перед читачем постануть постаті учасників Визвольної епопеї українського народу — генералів Всеволода Агапієва, Йосипа Мандзенка, Олександра Осецького, Володимира Оскілка, Бориса Палія-Неїла, Олександра Пороховщикова, Антона Пузицького, Володимира Сальського, Володимира Сінклера, старшин Армії УНР Юрія Артюшенка, Йосипа Біденка, Миколи Букшованого, Миколи Ґалаґана, Тимоша Омельченка, а також Левка Биковського, Йосипа Безпалка, Олександра Гайманівського, Андрія Лівицького, Юрія Колларда, Іоанна Теодоровича та інших.

Події відбуваються на Кубані і Тереку, на території сучасних Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Чернігівської областей, на Лемківщині, в Австро-Угорщині, Естонії, Німеччині, Польщі, Росії, Чехословаччині та Сполучених Штатах Америки.

  • 2 тижня потому...
Опубліковано

Галина Вдовиченко "Пів'яблука".

От що пише про книжку інтернет: "Роман про долі чотирьох подруг, які мешкають у Львові: редактора Галини, дизайнера Ірини, коректора Магди та телеведучої Луїзи. Одного разу їм до рук потрапляє дивний сувенір - дерев'яне яблуко, яке давній майстер зробив з секретом. Щойно це яблуко опиняється в кожної з героїнь, її життя змінюється, потаємні бажання стають реальністю.

Це перший роман автора. Книжка отримала спеціальну відзнаку конкурсу «Коронація слова», яку вперше ввели 2008 року – «Вибір видавців». Видавництво «Нора-Друк»саме з цього видання започаткувала новий формат та випробувала нові видавничі технології (обкладинка) вкупі з новим папером. Газета «Високий Замок» вперше, за згоди з видавцем, друкувала книжку у кожному номері у форматі «роман у газеті». Перший тираж книжки розійшовся протягом місяця.

25 червня 2009 року роман «Пів’яблука» посів друге місто на конкурсі «Найкраща українська книга-2009» за версією читачів та журі тижневика КорреспонденТ."

Тепер від себе: Книжка зацікавила, бо в одному журналі її порівняли з серіалом "Секс і місто" - ніби то така собі українська відповідь :) . Спочатку ні сюжет, ні стиль не вражав, навіть можна сказати - розчаровував. Але потім чи то я втягнулась, чи то події стали розвиватись динамічніше, але стало цікаво. Загалом - на четвірку по п"ятибальній системі.

Опубліковано

Вадим Панов - Цикл фантастических романов "Тайный Город":

1. Войны начинают неудачники

2. Командор войны

3. Атака по правилам

4. Все оттенки чёрного

5. И в аду есть герои

6. Наожницы Ненависти

7. Куколка Последней Надежды

8. Тень Инквизитора

9. Кафедра странников

10. Правила крови (сборник рассказов)

11. Королевский крест

12. Царь горы

13. День Дракона

14. Запах страха

15. Ребус Галла

16. Паутина противостояния

17. Головокружение

Опубліковано

прочитала нещодавно "Гамівну сорочку" Джека Лондона, "Голову Якова" Дереша. Зараз почала читати "Подорож в Ікстлан" Карлоса Кастанеди.

Опубліковано

прочитала нещодавно "Гамівну сорочку" Джека Лондона, "Голову Якова" Дереша. Зараз почала читати "Подорож в Ікстлан" Карлоса Кастанеди.

Яке враження від Дереша? Назва книжки звучить для мене як стьоб над "Століттям Якова" Лиса. Чи я не права і це просто співпадіння? :)

Опубліковано

Сьогодні почав читати - Юстейн Гордер "Замок в піренеях"

Це роман інтелектуальних ідей на тлі зворуш­ливої історії кохання, духовну глибину якого читач віднаходить у форматі електронного листування. Це сучасна історія одвічного конфлікту між ідеалізмом і матеріалізмом, вірою та безвір'ям, який спонукає кожного шукати свої відповіді на непрості запитання про суть життя і його рушії.

Сольрун і Стейн випадково зустрічаються після 30-річної розлуки, щоб заново крізь призму прожитих літ збагнути велич і таємниці своєї молодості. Їхній віртуальний роман, який триває кілька тижнів, збу­рює вибух емоцій... Однак життя, як завжди, сповнене несподіванками й щоразу новими випробуваннями...

Оцифровував сам з djvu. Прикріпляю файли: MS Word, PDF (для рідера), djvu.

Місцями є помилки у тексті (словах), зайві знаки :) зараз читаю і в процесі виправляю помарки :) буду вдячний якщо хтось в цьому допоможе.

P.S. у зв*язку з популяризацією електроних книг є ідея створення невеличкої команди з оцифрування. Якщо будуть бажаючі, то можна спробувати.

Gorder_zamok_v_pireneyah.rar

Опубліковано

Дочитав сьогодні з захопленням "Замок у Піренеях". Мені особисто дуже сподабалась книга 10/10. Люблю книги такого стилю. Я би назвав це художньою філософією. Стиль написання дуже сходий на книгу "Апельсинова дівчина" того ж автора.

Прикріпляю pdf з виправленими помилками які, я помітив.

JOSTEIN GAARDER - A5.pdf

Опубліковано

Читаю Михаила Веллера "Легенды Невского проспекта"

Аннотация

Эта книга – самое смешное (хотя не всегда самое веселое) произведение последнего десятилетия. Потрясающая легкость иронического стиля и соединения сарказма с ностальгией сделали «Легенды Невского проспекта» поистине национальным бестселлером. Невероятные истории из нашего недавнего прошлого, рассказанные мастером, все чаще воспринимаются не как фантазии писателя, но словно превращаются в известную многим реальность.

От себя: смешно, легко, весело - отвлекает от ежедневной суеты.

До неё был Ирвин Шоу "Ночной портье"

Описание книги

…Он был ночным портье. Маленьким человеком, не надеявшимся на перемены к лучшему. Но таинственная гибель одного из постояльцев отеля открыла для него дверь в другую жизнь – яркую, шикарную, порой – авантюрную и опасную, но всегда – стремительную и увлекательную…

Прочёл на одном дыхании, пока в очереди на границе стоял. 10/10!

Опубліковано
P.S. у зв*язку з популяризацією електроних книг є ідея створення невеличкої команди з оцифрування. Якщо будуть бажаючі, то можна спробувати.

На толоку заглядав? Наші досягнення: станом на 9/10/11 - 228 релізів

Опубліковано
На толоку заглядав? Наші досягнення: станом на 9/10/11 - 228 релізів

Звісно заглядав :) саме там і найшов цю книгу. Можливо до них приєднаюсь :) Просто була ідея створення своєї боардівської команди :)

Опубліковано

Роздобудько Ірен "Пастка для жар-птиці"

Детектив, психологічний трилер.

У Віри щойно починає налагоджуватися життя - нова робота, нові знайомства...але минуле не дає спокою...

Опубліковано

Сьогодні дочитав Юстейн Ґордер "У дзеркалі, у загадці"

У ДЗЕРКАЛІ, У ЗАГАДЦІ — ще одна книга автора всесвітньовідомого роману-бестселера Світ Софії. Юстейн Ґордер знову запрошує читача до діалогу про вічні проблеми, які хвилюють дорослих, молодь і дітей.

У велику таїну людського життя і смерті, у простір між дійсністю та потойбіччям, у незбагненну загадку задзеркалля заглядає за допомогою ангела Аріеля, уява важко хворої дівчинки Сесілії, щоб там, У ДЗЕРКАЛІ, У ЗАГАДЦІ, віднайти відображення дійсності.

Прикріпляю розпізнану версію, що помітив те виправив.

JOSTEIN GAARDER - In a mirror, in enigma.rar

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.


Hosting Ukraine
AliExpress WW


×
×
  • Створити...