Перейти до змісту

Новітня русифікація


romaxa11

Рекомендовані повідомлення

6 годин тому, vaz75 сказано:

@romaxa11 Ще б власники і топменеджмент читали того Zen Antipop'а

Вже читають. Бабло.

 

11 годин тому, Юріч сказано:

Звоню сьогодні в інет магазин "Розетка", мені відповідають "Здравствуйте, чем можем помочь?" Я такій на автоматі хотів вже російською говорити, але згадав про цю тему і почав українською. На мій маленький подив, хлопчина відразу заговорив українською і доволі непогано.

Заходжу по посиланню на велосайт глянути на фатбайки, відкривається чат:

- здравствуйтє вас чтото інтєрєсуєт?

- я українець, сайт український?

-так.

-дивлюсь на фетбайки.

-якщо щось цікавитеме, звертайтесь;

-дякую, супер.)))

  • +1 2
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Відповідей 901
  • Створено
  • Остання відповідь

Топ авторів теми

в коментах на ФБ до поста Зена згадується, що Розетка уже запускає україномовну версію сайту. поки в тестовому режимі, не для всіх. поки що переклади зроблені для розділів і загальної частини.  товари не переклали поки що, бо троха великий обсяг, більше 1 млн позицій

 

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

і ще. 

В Україні з'явилося перше виключно україномовне радіо

3 листопада, 2016, 22:16
Нова радіостанція отримала назву Radio1.ua та буде виключно україномовною

Про це повідомляє "Укрінформ".

"Ми хочемо зробити україномовний актуальний, креативний продукт, наповнений тим, що сьогодні може викликати резонанс", - заявила відома співачка Руслана Лижичко.

Чоловік Лижичко Олександр Ксенофонтов назвав нове радіо — спробою неквотної українізації. Він заявив, що основою проекту стане конструктивна українізація.

За словами засновника та ідеолога радіо "Львівська Хвиля" Юрія Зелика, перед Radio1.ua стоїть мета стати популярним на усій території України.

"Ми спробуємо зробити радіо, яке буде популярне у всіх регіонах України - від Одеси до Львова та Ужгорода включно", - додав Зелик.

Організатори проекту розраховують на широку інтернет-аудиторію нового радіо за кордоном, яка буде його фінансувати.

 

 

п.с. також вони ставлять ФМ-передавачі на пунктах пропуску в АТО, щоб транслюватись на тих частотах де зараз йде трансляція сепарських

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

4 хвилин тому, rl72 сказано:

В Україні з'явилося перше виключно україномовне радіо

вже слухаю

але проект може стати утопічним... імхо і через деякий час кане в лєту....

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

4 хвилин тому, NightVision11 сказано:

Виявилося, що правила форму написані російською

і що не зміг прочитати бо все написано без помилок?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Мабуть правила писала п'ята колона ;)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Факти про українську мову, які варто знати кожному

10:15, сьогодні

 
 
  •  
Факти про українську мову, які варто знати кожному
 

Факти про українську мову, які варто знати кожному

Мова і цифри

Не будемо вас втомлювати статистикою, але важливі цифри про мову розповімо. Зокрема, сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

За лексичним наповненням найближча до нашої мови є білоруська (84%), слідом іде польська (70%) та сербська (68%) мови. Російська не в трійці – лише четверте місце (62%).

Якщо порівнювати фонетику та граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис із білоруською, чеською, словацькою та польською мовами, а от з російською – лише 11.

Варто додати, що і на інші сусідні слов'янські мови вплинула українська. Наприклад, такі слова, як "гопак", "козак", "степ", "бандура", "борщ", є у багатьох мовах світу.

Іменник в українській мові має 7 відмінків і один з них – кличний. Саме він і відрізняє нашу мову від інших східнослов’янських мов.

Слово на 30 букв

Найдовшим словом в українській мові є слово "дихлордифенілтрихлорметилметан". Так називається хімікат, з допомогою якого борються із шкідниками.

Таке слово на 30 літер на одному подиху і не вимовиш.

707.gif

І ще про рекордсменів

Найбільше наших слів починаються з літери "п", а найчастіше використовується – "о". А от букви "ф" і "г" використовуються найрідше. Адже слова на літеру "ф" здебільшого запозичені.

Українська мова надзвичайно багата на синоніми. Найбільшу кількість синонімів має слово "бити". Згідно із словником, їх понад 40.

Цікаво також, що дуже багато значень має абревіатура ПК. Зазвичай ця абревіатура асоціюється у нас з персональним комп’ютером. Але також ПК може розшифровуватися, як "палац культури", "паровий кран", "перфокарта", "пістолет-кулемет", "предметний каталог", "Повітряний кодекс", "пожежний кран", "постійний комітет", "променевий кінескоп", "проміжний конденсатор", "прохідницький комбайн", "прядильно-крутильна (машина)", та багато інших.

"Дзеркальні слова"

У нашій мові є незвичні слова – паліндроми. Це слово чи фраза, які можна читати як зліва направо, так і справа наліво. В українській мові є тільки два паліндроми, які складаються із семи літер: "ротатор" і "тартрат".

Паліндромами навіть пишуть вірші, а також створені різні ігри, у яких суть проста – скласти побільше "дзеркальних" фраз.

Нашого цвіту по усьому світу

Українська мова має "напівофіційний" статус в американському окрузі Кук. Так, ще у 2013 році влада округу презентувала нову україномовну програму з інформування населення регіону про податкову політику влади. Ви можете подумати, що тут такого особливого, проте саме українську мову обрали, тому що вона одна з найбільш вживаних мов у цьому районі.

Загалом у світі до 45 мільйонів людей володіють українською. Вражаюча цифра, правда ж? Ми здатні помножити це число. І почати це може кожен, варто лише більше розмовляйти українською на роботі та дома, читати українською книжки і дивітися фільми.

Якщо ви також знаєте цікаві факти про українську мову, то напишіть їх у коментарях.

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Раджу послухати

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Відомий мовознавець: експансія російської мови в країні спровокована надмірною добротою українців

 

Цитувати

 

Те, що деякі російськомовні громадяни брали участь у Революції гідності розм’якшило українців, вважає Ющук

Професор-мовознавець Іван Ющук помітив тенденцію до погіршення мовної ситуації після Революції гідності. Про це він сказав в інтерв’ю «Главкому».

На його думку, ця тенденція «іде від доброти українців, які не завжди вміють захищати свої права». «Вони більше співчувають іншим. Те, що деякі російськомовні громадяни брали участь у Революції гідності розм’якшило українців. Так би сказав. Ніхто не проти російської мови чи ще якоїсь іншої мови», - вважає професор.

Але, підкреслює він, державною мовою має бути одна мова. «Держава у нас створена для того, щоб захистити українську мову, українську культуру. Не Росія її буде захищати, не Польща, а ми самі маємо її захищати і розвивати. Якщо не ми, то хто? Піддаватися на те, що і російськомовні стояли на Майдані не варто. Хто знає, хто саме з яких міркувань виходив на Майдан. Дехто на такі протести іде з таких міркувань, аби закріпити своє, російське тут в Україні. Можна і таке підозрювати, в тому числі під час Революції гідності», - сказав Ющук.

Він заперечує, що ні громадськість, ні авторитети-мовознавці не піднімають хвилю через засилля російськомовних ЗМІ. «Ми виступаємо. Тепер ніби своя влада, то ми (мовознавці) більше апелюємо до влади. Нині при Міністерстві культури створена група, яка займається відновленням української мови в Україні, у роботі якої я беру участь. Одна частина з цих людей удосконалює, створює закон про державну мову і мов інших національностей. А друга розробляє програму утвердження української мови в Україні. Сподіваємося, що зараз в уряді з’явилися люди, які розуміють вагу української мови. Це не тому, що мені просто подобається українська. А тому, що як буде українська мова, то буде українська держава. Не буде української мови, будуть знову 32-33-і роки», - підкреслив Ющук.

 

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Наведу короткий приклад моєї розмови з кацапами:

 

 
Слухайте, пиздюхи, а вам не в сраці, що між собою українці в Україні говорять? Вам показати де під Пєнзою чи в Урєнгої дерев'яні сральники потрібно підремонтувати? Мало своїх проблємок? Щастьє і бліни с лопати? Нафіга тобі, гівнюк, Україна? Ти яким боком до неї? Ходи в своїх рубахах, ватніках і валєнках. Ходи як хочеш, нам тут пофіг. Чого ти сюди прешся, тебе хтось питає твоєї думки?
 
Що характерно, від слова "пиздюх" їх тупо вирубує.
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Департамент середньої освіти Міністерства освіти України розіслав листа місцевим органам управління освіти з клопотанням провести опитування серед учнів 7-11 класів. Питання складені російською мовою і мають дещо провокативний характер.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила письменниця, громадська діячка Лариса Ніцой.

Вона зауважила, що опитувальник підготувала Академія педагогічних наук України. «Науковці через опитувальник застосовують психологічні прийоми та маніпулюють свідомістю дітей, нав’язуючи їм думку, що Україна може бути поділена на окремі країни або думку, що Україна – це «єдіная страна з Росією», – пише Лариса Ніцой.

Письменниця наводить питання і твердження, які пропонуються школярам. Зокрема, це: «Я бы хотел(ла), чтобы Украина присоединилась к политическому и экономическому союзу с Россией».

 

Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2016/11/14/mon_rozislalo_shkolyaram_provokatyvne_opytuvannya_pro_iednist_ukrainy_i_rosii_990667

  • +1 3
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

 

  • +1 2
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

6 hours ago, Volyniaka said:

Департамент середньої освіти Міністерства освіти України розіслав листа місцевим органам управління освіти з клопотанням провести опитування серед учнів 7-11 класів. Питання складені російською мовою і мають дещо провокативний характер.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила письменниця, громадська діячка Лариса Ніцой.

Вона зауважила, що опитувальник підготувала Академія педагогічних наук України. «Науковці через опитувальник застосовують психологічні прийоми та маніпулюють свідомістю дітей, нав’язуючи їм думку, що Україна може бути поділена на окремі країни або думку, що Україна – це «єдіная страна з Росією», – пише Лариса Ніцой.

Письменниця наводить питання і твердження, які пропонуються школярам. Зокрема, це: «Я бы хотел(ла), чтобы Украина присоединилась к политическому и экономическому союзу с Россией».

 

Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2016/11/14/mon_rozislalo_shkolyaram_provokatyvne_opytuvannya_pro_iednist_ukrainy_i_rosii_990667

Тобто текст цьогорічного диктанту "національної єдності" не викликав ніяких запитань?

Reveal hidden contents  

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності

 

ТЕКСТ РАДІОДИКТАНТУ

 

Україна на зламі тисячоліть

 

За легендою, апостол Андрій Первозваний на одному з пагорбів, де нині Андріївська церква, напророчив: “На горах цих возсіяє благодать Божа, буде город великий і воздвигне Бог багато церков”. Передбачення збулося: на високому дніпровському березі народився золотоверхий Київ.

Минали роки – слава про Київську Русь гриміла на весь світ, адже на зламі першого тисячоліття тут бурхливо розвивалися торгівля, право, освіта, культура. Королівським дворам Європи було за честь поріднитися з володарями Києва. Промовистим є такий факт: Анна, високоосвічена дочка Ярослава Мудрого, ставши королевою Франції, підписувала державні акти своїм ім’ям, тоді як її чоловік, король Генрик Перший, ставив усього-на-всього хрестик.

Наша історія славна ще й звитяжними боями: упродовж століть відчайдушні козаки захищали Україну й усю Європу від дикої орди. Прикро, що на зламі другого тисячоліття нам, українцям, ціною життя найкращих синів доводиться боронити від східних сусідів свій європейський вибір.  Сьогодні ми по-особливому розуміємо Шевченкову настанову любити Україну “во врем’я люте” і знаємо, що вистоїмо, бо за нами правда й славна історія

Hide  
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Роман Кушнарьов

13 год. · 
 

Розкажу про замкнене коло:
- Я б залюбки говорив українською мовою, але не маю українськомовного середовища. 
- Навіщо ці квоти на радіо? Це не допоможе українській пісні.
- Я не розмовляю українською, бо всюди чую тільки російську мову: з радіо, з телевізора, з турнікетів у метро.
- Не можна вводити обов'язкову українську на ТБ і в пресі, бо це утиски.
- Я повернувся з фронту, хочу опанувати українську, але навкруги чую або суржик, або російську, де мені почути літературну мову?
- Навіщо перекладати українською, якщо є переклади російською?
- Дуже хочу почистити свою мову від суржику, але не маю середовища.

Середовище, середовище, середовище...

Та ви і є те середовище! ВИ!!! Ви живете в Україні. Вам і слова ніхто тут не може сказати проти вашої української. Вона може бути крива, коса, горбата, може бути чистою, співучою, може бути бідною, а може бути неймовірно багатою. То ваша справа. Але закінчуйте вже з нестачею середовища. Створюйте його.

Кому ж, як не українцям це робити?

  • +1 2
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

54 минуты назад, romaxa11 сказал:

Середовище, середовище, середовище...

"Плюсую".

Сам "втік" з Хмельницького до Луцька, бо набрид той гидотний суржик і неминуча русифікація, до сьогодні борюся з собою і постійно виправляю дітей та дружину. Середовище - дуже вагомий фактор, дуже. 

  • +1 2
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

10 часов назад, vaz75 сказал:

"Плюсую".

Сам "втік" з Хмельницького до Луцька, бо набрид той гидотний суржик і неминуча русифікація, до сьогодні борюся з собою і постійно виправляю дітей та дружину. Середовище - дуже вагомий фактор, дуже. 

Ти серйозно змінив регіон проживання лише через гидотний суржик? о_О

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

18 минут назад, nickel сказал:

Ти серйозно змінив регіон проживання лише через гидотний суржик? о_О

Ні не лише. Але це один з чинників.

  • +1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Цитувати

Взагалі, у світлі всіх оцих розмов про кількість і якість україномовного контенту, музичного, літературного, кіношного і так далі, дійшов наступного висновку.

Здається ми, вкраїнці, тобто усі люди котрі усвідомлюють себе як вкраїнці і ніяк інакше, знаходимося в полоні цікавої ілюзії. От нас наче як чимало, якщо брати все населення, мільйонів сорок чи близько того. І на фоні цієї немаленької цифри здається, що контенту мало (шо ж такоє?). Наче ж великий народ, не якісь там словаки з литовцями. Але насправді нас значно менше. Мабуть мільонів до десяти, розкиданих по всій здоровенній країні.

Тобто ми належимо до категорії народів маленьких, відносно маленьких, але точно не великих за кількістю. Хто всі ті інші люди, що засіли кругом по парадняках, кабінетах і гноярках - складно сказати, питання окреме, але це якась інша спільнота, з іншою міфологією, іншим культурним кодом, і ми для них завжди будемо такими собі трохи екзотичними українствующімі.

Тому контенту цілком достатньо. Його рівно стільки, скільки є його виробників, і рівно стільки, скільки його й має бути для умовно десятимільйонного народу. Тут, в принципі, оцей ідіотський пазл і складається, бо взагалі все виглядає абсурдно якщо думати, що нас дохуя. А нас взагалі-то небагато. Ми самі собі виробляємо контент, самі його й споживаємо. Все логічно.

А інша спільнота, котра теж товчеться в країні, виробляє свій контент, для себе. Якщо їхнього контенту більше, логічно припустити, що їх тупо більше. Однак вони є нашими донорами, що тішить. Нас стає все більше, їх все менше, вони стають все менш тотальними у своїй трансляції.

Ще хотів торкнутися теми так званої "мовної шизофренії", відомого явища у вітчизняних медіа, коли в одному ефірі хаотично використовуються одразу дві мови, а не окремо, як в інших двомовних країнах (Бельгія, ну і так далі). Скидається на те, що з часом у нас ситуація все ж таки вирівняється, і дві громади поступово оформляться в окремі групи з окремими інтересами, окремими медіа ну і всяке таке. Одних поступово буде більшати, інших меншати, а потім одна з груп або розчиниться в іншій, або піде строго нахуй після прояснення стосунків у вигляді громадянського конфлікту.

А поки мір, дружба і рожева жувачечка. Хоча насправді ситуація потенційно вкрай конфліктна, хоч обидві ці групи ніякого сентименту до Московії як такої не мають. Але на цих теренах уже борються дві нації - українська і ще якась, хрін її знає яка, але це не московити точно, бо з ними вони теж розійшлися.

Про ватний сегмент населення я й не кажу, бо це натурально вчорашній день і ходячі мерці. Тут нема про шо говорити.

Все, піду собі нахуй, а ви лишайтеся на місцях! Насувається!

 

  • +1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 1 місяць потому...

http://umoloda.kiev.ua/number/0/2010/102153/?0

Цитувати

Все пізнається в порівнянні.
 
Складнувато второпати чому мова – це код нації, а не просто спосіб передати думку, доки її не порівняєш з іншою мовою, не зрозумієш в чому різниця, не відчуєш формулу, принцип побудови і створення.
 
Я знаю толком лиш дві мови – українську і російську. Тому можу порівняти лише їх. Хотів би ще кілька мов знати добре, та нажаль часу не маю. Тому друзі, нічого особистого, не ображайтеся, будь ласка.
 
Взагалі-то, треба б пробігтися по словнику і виписати усі ті тисячі прикладів, які, як лакмус показують суть і характер українців на тлі суті і характеру росіян, їх різність. Порівняти спосіб жити і думати.
 
Адже слова утворювались від способу мислення, а мислення формувалось на побуті і звичаях. Адже «бытие определяет сознание». Але на повний аналіз має бути час. Його нема. Тому тут лишекілька прикладів для тих, хто не розуміє поняття «код нації», але зрозуміти хоче.
 
Приклади – на кожному кроці, їх лиш треба помічати.
 
«Как вы яхту назовете, так она и поплывет». Колись, коли я дивився Врунгеля малим, для мене стало цілковитою несподіванкою, що зі слова «победа» так просто вийшла «беда». Тепер я багато чого зрозумів. Українцеві це справді не властиво. Для московитів же пройтись «по бедам»інших – то якраз і їхнє, то і є победа.
 
Ми не ходимо по бідах– ми переборюємо себе. Зробити більше,ніж могли б. Пере-могти – оце наше.
 
І це не змінити, бо це «прошито» у свідомості. Постійно вживаючи – стаєш залежним. Це підсвідомо кодує.
 
В больнице – болеют. В лікарні – лікуються.

Податок – від подати. Налог – від наложить.

Свято – від святого, духовного. Праздник – від праздного, праздно шатающегося.

Струнко – стати в струну, рівнесенько, готовим до бою. Смирно – стати смиренно, підкоритися волі.
 
Ваша величність – ваше превосходительство. Визнання чиєїсь величі, таланту – немає нічого спільного з власним приниженням, чи превосходством над кимось.
 
Обережно – берегти, оберігати, оберіг. Осторожно – сторожить, остерегаться. Тобто бояться. Оберігати і боятись втратити – відчуваєте різницю?
 
Зазвичай – как правило. Ми живемо за нашими українськими звичаями, московити – як встановлено правилами.
 
Переважна більшість – подавляющее большинство. У нас переважати в битві – не означає подавити. «Іду на Ви!»– казав Святослав до ворога з повагою. І не ставив перед своїм військом жінок і дітей.
 
«На мою думку»кажуть українці. І це зовсім не «на мой взгляд». Ми звикли обдумувати, а не просто глянути і вже «иметь мнение». Тому, очевидно, мати власну думку – це зовсім не те, що «иметь свое мнение». Мнение – від слова мнить, мнительный.
 
Глузувати – від глузду. Тобто дотепно з розумом жартувати. А не шутить – тобто виглядати як шут, клоун, тупити.

 
Отака пошесть,малята... До речі старе українське «пошесть»звучить російською,як грецьке – «епідемія». Бо слово пошесть, шествие – у московитів вже було зайняте.
 
Победное шествие. Тобто тотальна пошесть по бідахінших людей... Уявляєте,як вони вклали увесь свій сакрал у свій код?

Победное шествие... Як би так м'якіше сказати? Це не наше, українці, зрозумійте. Не можна називати переможну ходу, тобто невпинний рух, в якому ми змогли пере-могти, вийти на новий для себе рівень – пошестю по бідахінших. Не можна, бо рано чи пізно це таки стане пошестю. Як не у Вас, то у Ваших дітей.
 
Подумайте над цим.
 
А я вже, напевне зупинюсь, хоч під рукою ще сотні прикладів.
 
Досить! Тобто достатньо ситий вже, наситився.
 
І зовсім не «хватит», ну,тобто,нахватав, накрався...
 
От чому ми різні, розумієте?

 

  • +1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Таке враження що прочитав виступ україномовного Задорнова.

  • +1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

20 минут назад, sergkots сказал:

Ніяким чином не захищаю кацапську мову, але стаття висмоктана з пальця в стилі "вишиватників".

 

1. Ваша Величність - у кацапів є аналог "Ваше величество", а не "Ваше Превосходительство".

2. Зазвичай - аналог "обычно", а не "как правило".

3. Глузувати - аналог "насмехаться", а не "шутить". Для "шутить" у нас є "жартувати".

4. Глузувати - не від слова "глузд", а від "глуз", що, мяко кажучи, трохи інше по смислу.

 

Це так, що втрапило першим в око. 

  • +1 3
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Жебрівський: Російська мова – інструмент гібридної війни проти України. Як колись “невинна” георгіївська стрічка

24/12/2016 13:59

 

 
Павло Жебрівський
 

голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації

(FB, Укрінформ)

«Доки Україна представлятиме себе як країна, в якій не треба знати української мови, доти її вважатимуть лише трошки іншою Росією». Це сказав не «український буржуазний націоналіст», а професор Віденського університету Міхаель Мозер у інтерв’ю в газеті «День».

«Я прекрасно пронимаю ваш язык, и если бы он вам самим был нужен, вы бы не говорили везде на русском! Вы сами не хотите никакой Украины!» – а це цитата із дискусії у Фейсбуку.

Зараз, бачу, піднялася чергова хвиля дискусій про українську мову. То я також хочу поділитися своїми думками. Особисто я і у побуті, і в професійній діяльності спілкуюся українською мовою. Апріорі. У Донецькій обласній військово-цивільній адміністрації, де я вже півтора року працюю керівником, моя позиція також однозначна – усі державні службовці на роботі повинні послуговуватися українською мовою. Крапка.

Цього року ми двічі організовували курси ділової української мови для держслужбовців. Спрацювало: щораз більше в коридорах ОДА звучить українська мова. Хоча дехто вперто не переходить на українську. І ось саме про це хочу висловити кілька своїх думок.

Імперська Росія напрочуд тонко використовує стратегію удава, в результаті якої «кролик сам залазить у пащу удаву». Добровільно і «окончатєльно». Щоб зрозуміти суть цієї стратегії, уважно розгляньмо основні маркери ідеології «русского міра»: єдиний «русскій народ», єдина мова, єдина культура, єдине минуле, єдине майбутнє. Основні аргументи «єдіного русского народа»: живе на «ісконно русскій» землі «від Львова  до Владивостока». Розмовляє одною мовою – російською, слухає в маршрутках і магазинах одну і ту ж музику з «рускіх» і «наших» радіо. Дивиться одні й ті ж серіали, читає одні й ті ж «комсомолки» і «аргумєнти». Має єдину історію, де Пйотр1 – мудрий царь-батюшка, а Мазепа – зрадник, де Лєнін – все ще трошки вождь, а Петлюра – бандформірованіє, де Міхалков – свій, а про Курбаса, Зерова чи Маланюка навіть не знають.

«Русскій мір» очаровує, огортає і заковтує «хохляцького кролика». На запитання – чому не переходите на українську, відповідь типова – «а какая разніца». А попри те,  як тільки «рускій мір» приходив чи повертався на українську землю, першим ділом він заперечував, щемив і нищив українську культуру та мову. Натомість, як шолудивий пес, «мітив» кожен дім в Україні своїм поганим слідом. А вже потім брався за село, за господарів, за підприємців і за все решту. В тому числі знищував і своїх недавніх наймитів та союзничків.

Давайте не дурити себе і одне одного. Якщо б сьогодні Росія не вела супроти України своєї брудної і похабної «гібридної війни», можна було б говорити про мову, як про культурний феномен. Але російська мова, стараннями ошалілих імперців, перетворилася на ефективний інструмент гібридної війни. Практично такий самий, як і колись невинна «георгіївська стрічка».

Пригадайте, під яким приводом в Україну поперли різного роду «зелені чоловічки», незрозумілі казачкі та інші «православні воїни»? Під приводом захисту «соотєчєствєнніків, рускоязичних, рускокультурних»!

Сьогодні українська мова із феномена культури перетворилася на фактор безпеки народу, громадян України. Питання вибору мови спілкування майже прямо корелює із питанням громадянської відповідальності за майбутнє своєї країни.

Тим більше, що переважна більшість нинішніх російськомовних українців є російськомовними, насправді, у першому поколінні, й їхні батьки народилися в україномовному середовищі.

Я розумію, що сьогодні значна частина солдат, які воюють проти «руского міра» розмовляють російською мовою. Але це не дає відповіді на питання – як нам вберегтися як політичній нації надалі.

Війна вщухне. А нам з Росією й далі бути сусідами. То щоб не наражати себе на небезпеку знову колись бути «визволеними», пора більш чітко ідентифікувати себе та сформувати основні атрибути своєї держави. Ми довго не делімітовували та не демарковували кордонів із Росією, бо ж ми «братья». Ми довго не оберігали від Росії свого інформаційного, політичного та економічного простору, бо ми «братья». Ми й далі не відбудовуємо свого культурного та мовного простору, бо ми «братья». Слухайте, можливо ми й браття, але один із братів точно називається Каїн. І це точно не Україна.

Я – за братерські і рівноправні стосунки між сусідніми народами. Але я нікому не дозволю упосліджувати та зневажати мій народ, мою землю, мою культуру і мою мову.

Саме тому сьогодні легковажна чи вмотивована відмова громадян України від своєї мови – це  абсолютне слідування логіці й планам Путіна. І підігравання йому. Якщо дійсно «какая разніца», то навіщо наші солдати воюють і проливають кров? Може, складімо зброю і повернімось у путінський «русскій мір»?

Можливо, комусь моя аргументація видається «не демократичною». Вибачте, але стріляти у ворога на війні також не особливо демократично. Однак, доводиться.

Я розумію, що мої аргументи дійдуть не до усіх. Але до тих, хто «має вуха і очі», вони повинні дійти. Майже 100 років тому «на зарє совєцкой власті» українці повелися на гібридні загравання Лєніна-Троцького-Сталіна. Це закінчилось не тільки втратою культурної ідентичності, але й тотальним знищенням усієї споконвічної господарсько-економічної моделі українського суспільства. Ми не маємо права допустити подібних помилок.

А поза тим, не все так зле. Щораз більше людей, зокрема на Сході України, сьогодні усвідомлює – чим для них насправді є українська мова. Щораз більше людей переходить на українську. Попри шалений опір «русского міра», Україна щораз чіткіше оформлює свій інформаційний та культурний простір. Щораз більше людей розуміють роль і силу національної культури. Щораз більше батьків віддають своїх дітей до україномовних шкіл. Зокрема у нас, на Донеччині. Я впевнений, що цей процес буде тільки набирати обертів. Бо я бачу цю динаміку. І «нехай собі як знають, божеволіють, конають, нам своє робить!»

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Законопроект о государственной поддержке и защите русского языка и языков национальных меньшинств на Украине вызвал одобрение у парламентариев Верховной рады. Об этом сообщают Рамблер/новости со ссылкой на ТАСС.
Автором инициативы, которая появилась на сайте парламента в среду, является депутат от "Оппозиционного блока" Евгений Балиц.
Согласно проекту закона предлагается в ближайшие три года за счет государственного бюджета поддержать меры по развитию и популяризации русского языка на Украине, а также других языков национальных меньшинств. Законопроект предполагает создание специальных школ, кружков, где будет изучаться язык, ведение части передач на телевиденье и радио на русском, а также укомплектование библиотек книгами на этом языке.
Также в законопроекте идет речь о снижении стоимости информационной, печатной, полиграфической продукции, созданной на русском языке и других языках национальных меньшинств.
В пользу проекта своего коллеги высказалась депутат Татьяна Бахтеева. «В Швейцарии четыре государственных языка. Мы идем в демократию, так давайте тоже людям рот не затыкать», - отметила она.
Внефракционный депутат Яков Безбах вовсе предположил, что введение такого закона поможет позитивным образом повлиять на ситуацию в стране в целом. "Русский язык должен получить на Украине статус государственного", - уверен он.
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

10 хвилин тому, rl72 сказано:
В пользу проекта своего коллеги высказалась депутат Татьяна Бахтеева. «В Швейцарии четыре государственных языка. Мы идем в демократию, так давайте тоже людям рот не затыкать», - отметила она.

тим підрарасам_із_маскви треба бути послідовним, і якщо вводити 2гу державно мову за прикладом Швейцарії - то одну з Швейцарських державних мов

 

 

  • +1 2
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Для публікації повідомлень створіть обліковий запис або авторизуйтесь

Ви повинні бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити обліковий запис

Зареєструйте новий обліковий запис у нашій спільноті. Це дуже просто!

Реєстрація нового користувача

Увійти

Вже є акаунт? Увійти до системи.

Увійти



×
×
  • Створити...