Перейти до змісту

Ярош відмовився від "Правого сектора"


igorgame

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

"Я змушений відповісти відмовою на пропозицію очолити запропонований конференцією Провід та складаю з себе повноваження Провідника НВР ПС, залишаючись націоналістом, державником і революціонером."

Докладніше на сторінці Яроша у Facebook

Опубліковано

ой,

і кого тепер буде боятися Шуфрич?

 

Ляшко смотрит как-то недовольно, свирепо и в то же время грустно и с недоумением.

 

l-08.jpg

Опубліковано

ну а чьо, завдання виконав :) депутатом став

нафіга йому бути оригінальним і відрізнятися від інших "патріотів" ?

і хто тепер у нас найголовніший патріот в країні?

Опубліковано

ну а чьо, завдання виконав :) депутатом став

 

з цією частиною згоден, ПС виконав свою роль,

(без них не знаю куди б ми зараз рухались)

потім вони трошки скурвились - відійдуть в історію як НароднийРух

Опубліковано

Мавр зробив свою справу-мавр може піти.В нас дуже мало людей, котрі чітко відчувають, коли вони вже вичерпали свій потенціал на конкретному місці, або коли ця роль вже в історії.

Молодець, козак.

Опубліковано

Правий сектор в такому стані як був себе вичерпав, мусить трансформуватись у щось інше. Так зі всіма було - наприклад з тією ж партією регіонів :) - частина стала оппоблоком, частина пішла в бпп і тд. :)

Опубліковано

Ярош возглавит ДУК Правый Сектор

 

 

 

Коментар

Моя відставка з посади Провідника НВР ПС викликала неабиякий резонанс не тільки серед членства Руху, але й серед великої частини українського суспільства. Тому хочу дещо роз’яснити.

- Нічого катастрофічного для Правого сектору у цій відставці немає: наша Організація, з моменту свого заснування робила ставку не на особу, а на українську національну ідею та ідеологію українського націоналізму. Саме тому відхід будь-кого від керівництва Рухом, партією, Добровольчим корпусом не означає припинення їх існування або ослаблення нашої боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу.

- Я не розглядав і не розглядаю можливу свою участь у будь-яких інших політичних та громадських організаціях. Нічого кращого за Правий сектор, на мою суб’єктивну думку, у двадцять першому сторіччі українці не витворили.

- Наш Рух – далеко не ідеальна організація, в якій є безліч «плюсів» і немало «мінусів», ми всі не ангели, а живі грішні люди, тому робимо дуже багато помилок. Справді, в Проводі Руху останнім часом існувало два погляди на розгортання революційної боротьби проти внутрішнього ворога – олігархічного режиму, який і далі паразитує на поті та крові українців.

Підігрівалися ж ці розбіжності зовнішніми чинниками: катастрофічним соціально-економічним станом нашого народу; намаганнями влади дискредитувати і знищити добровольчий і волонтерський рухи; неспроможністю державних силових структур звільнити окуповані українські землі та «заморожуванням» військових конфліктів; небажанням влади «пересаджати» відкритих та замаскованих ворогів української державності – регіоналів, комуністів та інших паразитів, які привели Україну до війни і крові; «закручуванням гайок» по відношенню до фронтовиків і патріотів, натомість підготовка до амністії терористів і бойовиків та так звані «вибори» на окупованих територіях. Цей перелік проблемних питань можна продовжувати, але головна проблема у тому, що існуюча влада насправді підігріває революційні процеси і своїми руками створює революційну ситуацію в державі.

Свою ж позицію я озвучував неодноразово в багатьох інтерв’ю: насильство – це крайня форма спротиву; поки не використані всі політичні мирні методи впливу на існуючу владу, йти шляхом державного перевороту і ліквідації існуючого владного режиму неможна, тим більше в умовах зовнішньої агресії сатанинської московської імперії та неготовності українських націоналістів до взяття максимальної повноти влади в державі.

Не всі мої побратими згодні з цим… Я їх розумію і не виключаю, що помиляюсь в оцінках та висновках. Але позицію свою зараз не зміню: треба максимально розбудовувати організаційні структури, постійно розширяти коло прихильників ПС, проводити роботу в державних управлінських структурах, ЗСУ, СБУ, МВС, СЗР тощо, виявляючи людей, які здатні, при приході націоналістів до влади, провести революційні зміни та швидко і якісно покращити як стан народу, так і держави, зробити Україну геополітичним фактором та дати перспективу нашим дітям і онукам.

Так – це титанічна праця, але без неї ми приречені, навіть при зміні прізвищ, у владних кабінетах на щиро українські і дуже націоналістичні, весь час топтатися на місці, що призводить до стагнації та, врешті, може закінчитися втратою держави і ми отримаємо ще десятки, а може й сотні років тотальної бездержавності.

- Зараз же я рекомендую всьому активу і бійцям НВР ПС «видихнути», осмислити пройдений шлях і спробувати чітко окреслити наше майбуття. При цьому, треба користуватися головними критеріями – Бог, Україна, Свобода.

На мій погляд, багато злободенних питань може бути вирішено на Всеукраїнському з’їзді Руху, учасниками якого мають бути представники всіх, без виключення, структурних підрозділів НВР, всіх областей, делегації від наших закордонних представництв.

Але, щоб з’їзд мав результат, необхідно вже зараз сформувати робочі групи, які б підготували та запропонували делегатам конкретні рішення, що стосуються міжнародної політики, програми українського державотворення, реформування різних галузей суспільного життя, погляд націоналістів на соціально-економічний розвиток, реформування силових державних структур тощо. А також, з’їзд має визначити стратегію і тактику Руху в умовах, що склалися, випрацювати структуру і прописати функціональні завдання підрозділів і напрямків діяльності ПС, обрати ефективний Провід Руху та очиститись від випадкових людей: як від тих, для кого Правий сектор є засобом для власного збагачення та втілення якихось егоїстичних прагнень, так і від всіляких «движуватєлєй», мародерів та інших непевних псевдореволюційних людей.

Я рекомендую негайно створити Всеукраїнську робочу групу по підготовці З’їзду НВР ПС, в яку ввести Андрія Тарасенка «Пилипася», Андрія Шараскіна «Богему», Валерія Чоботаря «Гатила» та інших авторитетних для всього Руху особистостей. Вони вже будуть вправі визначати робочі підгрупи по напрямах, готувати необхідні конференції тощо. Як і в своєму листі до останньої Конференції, пропоную провести Всеукраїнський з’їзд НВР ПС в кінці січня 2016 року. Роботи дуже багато і її треба зробити мудро, виважено і ефективно, тоді вона дасть результат для української нації.

Я щиро вдячний активу та прихильникам Правого Сектору за ту підтримку, яку ви всі надали мені у цей непростий час. Я зворушений підтримкою і довірою бойових батальйонів, наших славних «Госпітальєрів», Штабу Добровольчого українського корпусу «Правий сектор»…

Коли ми тільки починали воювати проти російсько-терористичних військ, то я сказав, що ми пройдемо весь цей шлях разом, а ця війна, на жаль, ще далеко не завершена, тому я з вдячністю приймаю цю пропозицію і заявляю про те, що беру на себе командування Штабом Корпусу, 5-им, 8-им батальйонами та батальйоном «Госпітальєри». Нарада щодо подальшої діяльності Корпусу буде проведена у найближчий час. Інформацію про це доведу додатково…

Слава Українській Національній Революції!
Хай живе Українська Самостійна Соборна Держава!

Дмитро Ярош

 

Опубліковано

Ось що пишуть про Яроша москалі.

Ряд членов Правого Сектора оказались недовольными курсом Яроша, его отношениями с Коломойским и «неприятием революционной стратегии». Поэтому в тот день лидеры ПС определили новую стратегию и выбрали новый руководящий орган, котором Ярош был уже не единоличным вождем, а одним из руководителей. «Мы не признаем режим внутренней оккупации и его нужно снимать революционным путем. Ярош просто был ранен, немножко отошел от дел и вот мы ему напомнили о том, чем он должен заниматься», - пояснил итоги конференции пресс-секретарь ПС Артем Скоропадский. Сам же Ярош расценил это именно как предательство. «Получив ранение и нуждаясь в длительном времени на лечение, я доверил некоторые направления руководства своим ближайшим единомышленникам, которые имели и имеют свой взгляд на развитие националистического движения. Моя же позиция далеко не во всем совпадает с устремлениями части руководства»,- пояснил боевик причины своего решения.

Сами боевики уверяют, что никакого распада движения нет. «Это точно не раскол. Мне пока неизвестно, чтобы за Ярошем кто-то последовал», - заявил лидер политического крыла движения Андрей Тарасенко. Однако все-таки последовали. Как минимум три областные организации ПС (в Львове, Харькове и Днепропетровске) заявили, что отставку Яроша не признают и продолжают считать его своим вождем. «В настоящее время и в той внутри- и внешне политической, экономической ситуации, в которой находится Украина, мы считаем недопустимым осуществление подобных действий и принятие решений, подрывающих авторитет Движения, его Проводника (лидера - Эксперт Online). Решений, которые могут привести к расколу, анархии и навредить общему делу и идее национально-освободительной борьбы», - говорится в заявлении днепропетровской организации.

Эксперты и политологи выдвигают различные версии раскола внутри группировки. По одной из них, Правый Сектор чистят от нелояльных президенту лиц для того, чтобы сделать боевиков более предсказуемыми и управляемыми. И этой точки зрения уход Яроша стал победой Порошенко. Не только имиджевой (еще один радикал, чье присутствие в околовластных структурах позиционировать Украину как неонацистское государство с бесконтрольными бандами, уходит в сторонку) но и фактической. Чем меньше будет инцидентов с боевиками Правого Сектора (по примеру той же бойни в Мукачево), тем проще Порошенко будет говорить о том, что он наводит порядок на Украине.

По другой, группировку просто сливают - Ярош ушел из Правого сектора потому, что организация потеряла важность в глазах ее спонсоров. «ПС - это рейдерская организация сетевого типа. Ярош выдавал франшизу с брендом «Правый сектор» абсолютно разным людям. В Закарпатье взяли лицензию контрабандисты. В Одессе лицензия была у афериста с фамилией Иванов, который присваивал деньги, которые собирали на АТО. У самого же Яроша был большой рейдерский контракт с «Приватом» (бизнес-группа Игоря Коломойского -Эксперт Online) и людьми Коломойского. Теперь ситуация поменялась. Большого контракта нет, а на местах все франшизы поделены и уже сдаются в субаренду. Никакого экономического смысла в «Правом секторе» больше нет. Проект закрыт, всем спасибо»,» - говорит украинский политолог Семен Уралов. Другие эксперты на Украине тоже связывают падение влияния Правого Сектора с намерением Игоря Коломойского сосредоточить финансирование на своем «Укропе».

Москва отреагировала на уход Яроша с удовлетворением. «Крысы побежали с обреченного корабля украинского национал-экстремизма?», - задается риторическим вопросом уполномоченный МИД России по вопросам прав человека, демократии и верховенства права Константин Долгов. Однако для России эта отставка создает определенные проблемы, поскольку значимость клише «Ярош» в пропаганде резко снижается. Теперь нужно искать новые персонификации украинского нацизма и фашизма, а харизматичных лидеров уровня Яроша, сочетающих в себе известность и серьезность, в украинском нацистском лагере нет (лидер «Свободы» Олег Тягнибок скорее имеет имидж политика-неудачника, чем боевика).

Впрочем, российским СМИ пока рано расстраиваться. Во-первых, не исключено, что на место Яроша придут еще более неадекватные лидеры, которые вполне могут раскрутить себя сами. «Мы видим, что происходит радикализация как самой организации, так и всех украинских националистов. Конечно, Ярош – харизматичный парень, но в то же время не очень умный. Более того, он никогда не являлся «мозгом» «Правого сектора». Полагаю, что Ярош останется в «команде», а в среде националистов появятся новые лица, более радикальные», - считает бывший спикер парламента ДНР Андрей Пургин. Во-вторых, еще не факт, что Ярош уходит. Скорее всего, в ближайшее время пройдет полноценный съезд группировки с присутствием на нем Дмитрия Яроша, на котором будут расставлены все точки над «и».

В любом случае в руководстве украинской неонацистской группировки уже дали понять, что ее ждет большая чистка. «Мы должны усилить наше движение и приготовить к его противостоянию с враждебными силами. А для этого необходима его очистка от агентуры врага и лиц, чрезвычайно далеких от националистического способа мышления и действия», - говорится в сообщении ее пресс-службы. И не исключено, что зачистят именно путчистов. А после завершения съезда и вектора начавшейся чистки будет окончательно ясно, чьи интересы будет защищать Правый сектор и какую позицию он займет в ходе ожидаемой на Украине дестабилизации внутриполитической ситуации. А также где окажется Ярош - во главе организации или, по словам соратника Коломойского Геннадия Корбана, «в застенках СБУ»
Ну і походу нас чекає протистояння Укропу та Правого сектора.І в тих і в тих є зброя.Питання за ким піде народ.
Опубліковано

Ось ця вся катавасія з націоналістами і їхніми непорозуміннями дуже нагадує мені історію козаччини. Там теж було на два українця три гетьмана. І кожен тягнув у свій бік, переконав що його правда правдивіша за всі інші правди. Були тоді і радикали, типу запорізьке козацтво, були й гайдамаки пізніше, багато хто був. І лібералів маса була.

Згадайте Виговського-дав кацапам можливість напудити в портки, але народ (а в першу чергу політичні еліти) не були готові до війни, в результаті довелось дати задню.

А крок Яроша дуже просто можна порівняти з декотрими отаманами, які відмовлялись від радикального шляху (війни і переворотів, взяття влади силою) і переконань аби зберегти свою країну та життя своїх людей.

Окрім того, зазначу, що краще вчасно відійти від справ та політики і увійти в історію як достойна історична постать, аніж затягнути в даному питанні і лишитись в книжках заплямованою сторінкою, як це зробив перший президент Кравчук.

А ще, ситуація з урядом мені певною мірою нагадує УНР 1918 року, коли при владі були балаболи і писаки, типу Грушевського, яким і армія не потрібна була, і які все життя писали меморандуми і закони, але ріденько підсирували у штанці при словах "війна" та "націоналізм". Які щиро садили у тюрми "провокаторів", або слали їх насмерть, але боялись зачепити представників колишніх політичних еліт. І для яких "національна ідея" була незручною, адже німці/США/Расєюшка неправильно зрозуміють. Пройшло майже століття (у 2018 якраз буде 100 років), а історія повторюється з особливим цинізмом і насмішкою-навіть деякі дрібні деталі лишаються ідентичними подіям з сивої давнини.

Опубліковано

ЗАЯВА КОМАНДИРІВ ЗАПАСНИХ БАТАЛЬЙОНІВ ДОБРОВОЛЬЧОГО УКРАЇНСЬКОГО КОРПУСУ «ПРАВИЙ СЕКТОР»

 

У зв’язку з ситуацією, яка склалася останнім часом в структурі Національно-визвольного руху «Правий сектор», ми, комбати Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», хочемо звернутись до Провідника НВР «Правий сектор» Дмитра Анатолійовича Яроша — полковника «Яструба», а також до проводу партії «Правий сектор» та до новообраного Проводу НВР «Правий сектор».

Впродовж двох років нашої націозахисної боротьби керівники структурних підрозділів та комбати запасних батальйонів ДУК «ПС» захищали честь, гідність та свободу української нації, народу та державності, чітко виконували накази безпосередніх командирів та Провідника Дмитра Яроша. Ми виконували свою роботу тому що відчували єдність нашої військово-політичної структури у прагненні здобути, закріпити і розбудувати українську національну державу.

Коли на нашу землю прийшов окупант, ми перші пішли боронити Україну від московської навали, перші прийняли на себе удар, перші зі зброєю в руках стали на захист територіальної цілісності, суверенітету та незалежності нашої країни.

Коли ми повернулись з фронту, Командир ДУКу – Андрій Стемпіцький, полковник «Летун», поставив нам нове завдання: забезпечити розгортання нашої боротьби в тилу. Тепер територіальну цілісність держави, досвід і славу Добровольчому Українському Корпусу та лаври польових командирів здобували інші. У той же час ми продовжували працювати. Ми забезпечували підтримку по цілій Україні в усіх сферах життя нашої структури: соціальній, економічній, матеріально-технічній тощо. На відміну від героїчних преференцій наших бойових побратимів ми отримували від держави тільки репресії, перешкоджання, політичні переслідування та саботаж. Після того, як кожен з нас відвоював на передовій так званої “АТО” з окупантом – Російською федерацію та сепаратистськими рухами, повернувшись в мирне життя, ми отримали іншого ворога – антиукраїнський режим на чолі з Порошенком.

Як бійці національно-визвольної війни ми продовжуємо свою боротьбу в усіх можливих напрямках, всіма доступними методами і на всіх рівнях. Добровольчий Український Корпус «Правий сектор» став феноменальним світовим явищем, сформувавши народну армію, яка є чіткою функціональною системою, чим завжди гордився Провідник – Дмитро Анатолійович Ярош.

При тому, що ми не отримували від держави жодної підтримки, нам вдалось вдосконалити рівень бойової підготовки запасних добровольчих батальйонів та мобілізації місцевого населення до максимуму. Завдяки послідовній діяльності запасних добровольчих батальйонів ДУК ПС по всій Україні вдалося налаштувати ефективний процес взаємодії тилового та соціального забезпечення, мобілізаційного процесу, систематичних вишколів населення, контролю та захисту членства, медичного забезпечення на громадських засадах.

Разом із тим, ми вимушені констатувати той факт, що на сьогоднішній день стара антинародна система, керована олігархічними кланами, бере реванш. Режим внутрішньої окупації на чолі з Порошенком підписує ганебні домовленості з ворогами українського народу, прагне закріпити капітуляцію перед Москвою на конституційному рівні, намагається нав’язати громадськості думку, що добровольці,– є «цинічними бандерами», маргіналами та бандитами, використовує весь арсенал брудних технологій для того, щоб дискредитувати добровольчі формування. Націоналістичний український рух систематично знищується: тисячі наших побратимів впали в боротьбі, а хто лишився живий - лежать у шпиталях або сидять по тюрмах через репресії антиукраїнської влади, яка існує в державі “Україна”.

В цей важкий час ми не маємо морального права припинити нашу боротьбу, зрадити інтереси Української Нації та Української Національної Революції, яка, як усі ми бачимо, не закінчена. Саме зараз, в такій нелегкій ситуації, яка склалася в державі, нашій структурі потрібен дієвий, консолідований та рішучій Провід. Тому ми всі прийняли участь в робочій конференції НВР «Правий сектор», яку запропонував наш Провідник – Дмитро Анатолійович Ярош, Провід політичної партії «Правий сектор» та Командир ДУК ПС Андрій Стемпіцький «Летун». Ця конференція мала на меті консолідацію керівників руху, очищення рядів Руху, ідеологічну уніфікацію та витворення чіткої стратегії подальшої діяльності та розвитку НВР ПС.

Ми з великою надією чекали зустрічі з Провідником на конференції 8 листопада 2015 року. Однак, Провідник не з’явився на збір провідного активу руху з невідомих нам причин. Попри це весь керівний актив, який був присутній на конференції – більше 60 чоловік – висловив повну довіру Провіднику. Там же було одноголосно обрано Провід НВР «Правий сектор» на чолі з Дмитром Анатолійовичем Ярошем «Яструбом», оскільки до цього діяв тільки Провід політичної партії «Правий сектор».

Надаємо витяг із протоколу конференції 8 листопада 2015 року. «За підсумками голосування по кожному з кандидатів до складу Проводу НВР ПС:

Дмитро Ярош 62 голоси –за; 1 – проти
Андрій Тарасенко 63 – за; 0 – проти
Андрій Стемпіцький 63 – за; 0 – проти
Юрій Палій 63– за; 0 – проти
Василь Лабайчук 63 – за; 0 – проти
Арсеній Білодуб 63 – за; 0 – проти
Андрій Шараскін 21 – за; 42 – проти
Андрій Червень 14 – за; 49 – проти».

Нас усіх шокувало повідомлення Провідника, яке з’явилось на його сторінці у фейсбуці 11 листопада 2015 року. З цього ми зрозуміли, що його було введено в оману і перетворено на предмет маніпуляцій. Ніхто серед провідного активу НВР ПС, в тому числі командирів запасних батальйонів не піднімав питання про недовіру Дмитру Ярошу. Мова йшла лише про повернення “Правого сектора” на природні для нього націоналістичні, революційні позиції.

Звертаємося до Проводу НВР ПС, партійного проводу, Штабу ДУК ПС із закликом консолідуватися, об’єднати свої зусилля довкола чіткої революційної програми. Виправдайте довіру та сподівання членів усіх структурних підрозділів руху.

Попереджаємо всіх шептунів, заколотників та інтриганів, які кричать про розкол у нашій структурі: припиніть деструктивні дії та диверсійну роботу всередині структури, в іншому випадку на вас впаде кара від рук побратимів по законах військового часу та Української національної революції.

Наголошуємо, що запасні батальйони Добровольчого Українського Корпусу «Правого сектору» продовжують працювати в штатному режимі, проводити мобілізацію, вишкіл населення, підготовку до боротьби із зовнішнім і внутрішнім ворогом, ротацію на військово-політичну операцію Запасних батальйонів ДУКу «Блокада Криму», виконувати усі покладені на нас задачі.

Саме тому, ми вимагаємо від усіх структурних підрозділів припиніть воювати в Інтернеті, розколювати наш рух та грати на руку ворогам України, просто робіть свою справу на користь України!

Слава Україні!
Слава Нації!

З повагою, командири запасних батальйонів Добровольчого Українського Корпусу «Правого сектора»:
Начальник оперативного Штабу “Правого сектора” військово-політичної операції “Блокада Криму”, поручник ВО “Тризуб” ім. С.Бандери друг “Хорват”
Комбат 2-го ЗБАТу, Заступник начальника оперативного Штабу “Правого сектора” по військово-політичній операції “Блокада Криму” друг “Хаммер”
Комбат 17-го ЗБАТу друг “Пірат”
Начальник штабу 17-го ЗБАТу друг “Карабах”
Комбат 11-го ЗБАТу друг “Рубан”
Керівник ініціативної групи по створенню запасного батальйону ДУК ПС в Кіровоградській області друг “Кирило”
В.о. начальника штабу ініціативної групи по створенню запасного батальйону ДУК ПС в Кіровоградській областідруг “Роккі”
Керівник ініціативної групи по створенню запасного батальйону ДУК ПС в Черкаській області друг “Немирний”
В.о. начальника штабу ініціативної групи по створенню запасного батальйону ДУК ПС в Черкаській області друг “Мамай”
Комбат 14-го ЗБАТу друг “Дядько”
Начальник штабу 14-го ЗБАТу друг “Славко”
Комбат 10-го ЗБАТу друг “Степ”
Начальник штабу 10-го ЗБАТу друг “Біраш”
Комбат 15-го ЗБАТу друг “Самурай”
Начальник штабу 15-го ЗБАТу друг “Серго”
Керівник ініціативної групи по створенню запасного батальйону ДУК ПС в Житомирській області друг “Тезка”
Комбат 13-го ЗБАТу друг “Бес”
Начальник штабу 13-го ЗБАТу друг “Вогонь”
Комбат 4-го ЗБАТу друг “Тихенький”
Начальник штабу 4-го ЗБАТу друг “Матвій”
Комбат 18-го ЗБАТу друг “Сивий”
В.о. комбата 7-го ЗБАТу друг “Мирний”
Начальник штабу 7-го ЗБАТу друг “Гайдамака”
Комбат 12-го ЗБАТу друг “Вадос”
Начальник штабу 12-го ЗБАТу друг “Хрипа”
Керівник ініціативної групи по створенню запасного батальйону ДУК ПС у Вінницькій області друг “Гагарін”
Керівник ініціативної групи по створенню запасного батальйону ДУК ПС в Сумській області друг “Полковник”
Комбат 16-го ЗБАТу друг “Довбуш”
Начальник штабу 16-го ЗБАТу друг “Орест”
Комбат 1-го ЗБАТу друг “Тібор”

Що сталось у Правому секторі? (відео від ZIK)

Опубліковано

Ярош прийняв командування бойовими батами ДУК ПС та створює в областях їх резервні підрозділи


23/11/2015
22.11.2015 на базі 5 Окремого Батальйону ДУК ПС відбулась нарада Штабу Корпусу, командирів бойових 5 і 8 батальйонів, Окремого Медичного Батальйону Госпітальєри, Окремих Тактичних Груп, розвідки та контррозвідки, керівника ДУК-інфо та командирів структурних підрозділів батальйонів. Нараду провів Дмитро Ярош.
Були прийняті рішення по реструктуризації бойових підрозділів ДУК ПС:
– Про прийняття Дмитром Ярошем командування бойовими підрозділами Добровольчого Українського Корпусу Правий сектор у відповідь на звернення командирів та особового складу,
– Про призначення начальником штабу Корпусу друга Сокола,
– Про реорганізацію штабу Корпусу,
– Про створення в областях резервних підрозділів 5 і 8 Окремих батальйонів,
– Про оптимізацію структури Корпусу,
– Про основні напрямки роботи всіх підрозділів Корпусу.
По результатах наради будуть видані відповідні накази.
Всі командири ще раз підтвердили спрямування бойових підрозділів ДУК ПС на боротьбу із зовнішнім ворогом.

  • 1 місяць потому...
Опубліковано

Ярош оголошує про заснування нового руху та виходить з НВР ПС

 

Рух “Правий сектор”, на мою суб’єктивну думку, був найбільш яскравим явищем в українському соціумі останніх двох років. З Правим сектором так чи інакше пов’язані найбільш романтичні і найбільш героїчні сторінки новітньої української історії.

Правий сектор виник як революційна структура – під час революції і заради революції. Ця революція не була закінчена, і завершення її – створення Української самостійної соборної держави – з незалежних від нас причин, головною серед яких є війна з російським агресором, відклалося у часі.

Тому я вважаю, що станом на сьогодні ПС як революційна структура виконав свою місію, і виконав її по повній. Це і бої на Майдані, і створення Добровольчого Українського корпусу для відсічі зовнішньому агресору.

Зараз настав час зосередитись на державотворчих речах. Наш рух виріс, зміцнів і переходить на новий етап свого розвитку. Тепер ми хочемо постати не як вузько-функціональний, а як загальнонаціональний патріотичний рух, з метою об’єднати усіх патріотів України. Без радикалізму на межі з маргінесом, але й без ліберальної демагогії.

Нашою метою, як і раніше, залишається побудова УССД. Наше завдання – двоєдине: зберегти існуючу державу як плацдарм для здобуття національної державності, і провести у ній революційні зміни, які забезпечать українському народові свободу, справедливість і добробут.

Ми, як і раніше, не відмовляємося від революційного шляху, але категорично заперечуємо псевдореволюційну діяльність, яка загрожує існуванню держави Україна і плямує репутацію патріотів. Ми опозиційні до діючої влади, але не вважаємо доцільними криваві (і приречені на поразку) бунти проти неї.

З вищевказаних причин я разом зі моєю командою виходжу з Національно-визвольного руху “Правий сектор”. Ми ініціюємо створення нового громадсько-політичного руху, установчий з’їзд якого планується на лютий. Працюємо зараз над його розбудовою, концепцією діяльності, програмовими засадами.

Що стосується Добровольчого Українського корпусу, який захищав Піски, аеропорт, Широкине, Савур-могилу, створив медичний батальйон Госпітальєри, бійці якого врятували тисячі життів – він має рости і розвиватися далі, перейти на якісно новий рівень. Тому 5-й і 8-й батальйони ДУК і медичний батальйон “Госпітальєри” реорганізовуються у Добровольчу Українську армію. Вона буде однією зі структур створюваного нами нового руху.

Ми продовжуємо воювати на фронті проти зовнішнього агресора і працювати на розбудову нашої Держави в тилу.

Ми вдячні усім побратимам, які разом з нами пройшли цей важкий, але славний шлях.

Двері нашого руху відкриті для всіх патріотів України, які поділяють наші цінності, в першу чергу для членства і прихильників “Правого сектора”.

Слава Україні!

Дмитро Ярош

Відповідне відео

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...