Війна, ч 3 (дай Бог остання й переможна)

[Frank Cowperwood]

Я веду до того, що перестаньте вірити в те, що

Влада ж це голос народу.

Тоді ви зрозумієте, чому для неї

робити і говорити - це різні речі

абсолютно нормальне явище .

[Єретик]

Я веду до того, що перестаньте вірити в те, що

Влада ж це голос народу.

Тоді ви зрозумієте, чому для неї

робити і говорити - це різні речі

абсолютно нормальне явище .

Повір, якби рейтинг влади зріс від декількох рішень до небес, то вони б це робили. Хоче народ росії війни з Україною, путін воює. Його рейтинг зростає до 85%. Хотів би народ України конкретного рішення, влада б його мусила виконувати. А в нас 15% хоче одного інші 15% відсотків іншого, 35% взагалі не знає, що хоче, а ще 30% на все наплювати. От і робить влада в нас так, як вигідно їй.

[MANJAK11]

Хоче народ росії війни з Україною, путін воює. Його рейтинг зростає до 85%

брехня. путлєх зробив, щоб народ россії хотів, щоб путлєр воював з Україною, а чи легко путлєру вдалося зробити, щоб народ захотів, чи важко - то вже друге питання

[fedot]

Спробуй сказати тим бійцям, котрі вишли з котла, що вони не мали виходити, а мали там загинути.

Ну і по факту сєпари вже давно відділилися і ми не маємо на них впливу.

І не можемо перемогти станом на сьогодні.

Греки в такому випадку придумали колись троянського коня.

Почали за здравіє закінчуємо за упокій?

Я давав ремарку до Ваших слів на рахунок від'єднання донбабве і луганди. Ви ж трактуєте мої слова, як ніби я мав на увазі "примусову" загибель хлопців в "котлі". Війна, якщо Вам не відомо, складається з дуже багатьох чинників, де відступ є одним із них.

Ми не можемо станом на сьогодні перемогти? Переможемо завтра. Але це не означає, що потрібно "від'єднувати" східні території. Бо інакше всі, хто там поліг з українського боку, віддали свої життя ні за що.

І не треба в мої слова вкладати той сенс, який Вам вбачається. Ви помиляєтесь.

[Nokian]

Прибуток від заводу отримує власник.90%.. Закриють американці, відкриють європейці і вони вже отримуватимуть прибуток.

А толку з тих санкцій? Хтось бачить який результат дії сануцій? Блін, Nokian, тебе не перепреш у твоїй якійсь незрозумілій впевненості у геніальності ПОПа та Ко (в мене дежа-вю - десь я таке вже бачив при попередньому президенті). Нехай так і буде. )))

При чому тут геніальність.В нас на даний момент просто нема ІНШОГО президента..І я впевнений лише в тому, що коней на переправі не міняють.А на війні тим паче..

А санкції, це лише для внутрішної аудиторії Заходу, щоб там виборці думали, що їх влада щось робить .

Справжні санкції-це не знизити ціну на нафту. Справжні сануції- це взагалі перестати її купувати і заборонити кпувати іншим.

Як з Іраном.

І то Іран живе і здравствує.

Щось поміняється, лише коли до влади у США прийде інший президент.Здається в 17у році.

Нам просто треба протриматись до того часу.

[Єретик]

Хоче народ росії війни з Україною, путін воює. Його рейтинг зростає до 85%

брехня. путлєх зробив, щоб народ россії хотів, щоб путлєр воював з Україною, а чи легко путлєру вдалося зробити, щоб народ захотів, чи важко - то вже друге питання

Зробив, щоб хотіли, чи самі захотіли, суті це не міняє. Згадайте мітингі на Болотній. А після Криму коментарі, на кшталт, ми думали путін зрадник, а він спаситель. Все це піднімає йому рейтинг і дає більше владу.

При цьому в українців немає одностайної позиції чого вони хочуть від президента. Візьмемо для прикладу рішення про введення воєнного стану. Частина підтримає це рішення, а частина засудить, частині взагалі буде пофіг.

Прибуток від заводу отримує власник.90%.. Закриють американці, відкриють європейці і вони вже отримуватимуть

ти сам говориш що у будь-якому випадку США не вигідний спад Китайского експорту. Бо в США там заводи, які отримують 90% прибутку.

[Nokian]

Повір, айфони виготовлені в Китаї американці продають і заробляють самі.А не на Алібабі.

Тут про інфовійну.

У цьому випадку неможливо охопити всі сфери, проте спробуємо сфокусуватися на тих, котрі викликають особливе занепокоєння.

Проблеми та їх вирішення

Проблема. Керівник російського МЗС Сергій Лавров постійно вимагає в України надати докази російської військової присутності на нашій території. Державні інституції надають у відповідь якісь докази, але щоразу інші. Помітно, що вони не систематизовані.

Вирішення. Всі докази присутності російських військ на території України мають бути згруповані і систематизовані в одному місці і, головне, доступні світовим медіа. На сайті Міноборони, а ще краще МЗС, мають бути фото- та відеодокази російської військової агресії проти України: починаючи зброєю, яку використовує лише Росія, доповнюючи розшифровками записів СБУ і закінчуючи військовими квитками та відео з російськими вояками, котрі постійно «світяться» поруч із Захарченком, як нещодавно після обстрілу центру Донецька.

Це все варто ретельно перекласти багатьма світовими мовами. Владі достатньо буде кинути клич, і тисячі волонтерів відгукнуться на те, аби зайнятися перекладом усіх наявних матеріалів. Головне зробити потужний архів із величезною базою доказів, доступний у будь-якому куточку світу. Звісно, це зібрання неодмінно атакуватимуть російські хакери, що лиш додатково свідчитиме на нашу користь. Проте варто подбати про системи захисту від злому, кібератак та про альтернативні сервери для зберігання й доступу до інформації.

Такий самісінький архів має існувати щодо військових злочинів РФ та їхніх терористів, починаючи жахливими знищенням протестантської сім’ї у Слов’янську та жорстоким вбивством депутата Горлівської міської ради Володимира Рибака і закінчуючи останніми обстрілами Маріуполя та Дебальцевого. Все це має чітко фіксуватися. Так само потрібно підраховувати збитки, котрі зазнає український бюджет, та ті, хто втратив своє житло через руйнування інфраструктури, інші матеріальні збитки. Росія муситиме за все це згодом заплатити.

Такі бази даних мають сповістити світові про те, що Україна рішуче налаштована і Росії доведеться відповісти за кожного вбитого чи покаліченого, за кожну зруйновану долю і за кожен окупований шматок нашої території.

Проблема. Світові медіа значну частину інформації про війну на Донбасі черпають із російських джерел, а фахівцями-експертами, що коментують події у західних медіа, часто є совєтологи чи дослідники Росії, котрі насправді мало компетентні у питанні України.

Вирішення. Журналістка «Голосу Америки» Мирослава Гонгадзе пропонує створити спеціальний стипендіальний фонд для журналістів, котрі хочуть писати про Україну, аби вони могли отримувати ґранти на приїзд та проживання в Україні на час створення своїх матеріалів. Таким чином редакції світових медіа, котрі не можуть собі дозволити оплачувати спеціальних кореспондентів у Києві, але мають офіси в Москві, отримуватимуть інформацію від своїх журналістів в Україні, а не подаватимуть викривлену інформацію з Білокам’яної.

До цієї тези пані Гонгадзе варто додати, що Україні не завадив би й стипендіальний фонд чи програма, котра б лобіювала відкриття кафедр україністики у Західних університетах, які готували б фахівців з питань України, котрі могли б надалі ставати спікерами в іноземних ЗМІ та опонувати заангажованим та упередженим колегам, котрих путінська пропаганда часто видає за експертів.

Проблема. Майже цілковита відсутність інформації з українських медіа в інфополі Росії. Все, що потрапляє у російський медіапростір, є надінтерпретованим російськими «колегами».

Вирішення. На жаль, українська влада починає діяти лише у тому випадку, коли Росія її у чомусь звинувачує. Така позиція є завідомо хибною. Україна поводиться так, ніби не веде ніякої війни з РФ і досі залишається її партнером. Хоча насправді просто необхідно намагатися формувати порядок денний у світових та російських медіа, висуваючи щодо агресора цілком обґрунтовані та правдиві звинувачення.

В 2018 році в Росії має відбутися Чемпіонат світу (ЧС) з футболу. Зважаючи на пиху Путіна та анексію Криму після Олімпійських ігор у Сочі, РФ варто позбавити права на проведення Мундіалю. Для цього є ціла низка підстав, проте українська сторона, схоже, не дуже зацікавлена у цьому, адже ФФУ не лобіює такої постановки питання. Добиватися скасування права Росії бути господарем світової першості можна хоча б за незаконне включення кримських клубів до свого другого дивізіону. Правда, нещодавно РФ була змушена виключити команди окупованого півострова зі своєї ліги.

Ще одна підстава, аби позбавити Кремль ЧС, – расизм. Расистські вибрики російських футбольних фанатів – далеко не новина. Чого лиш варті інциденти з бананом та легендарними Роберто Карлосом, Джибрілем Сіссе та ін. чи майже будь-який матч, за участі північнокавказьких клубів.

Радник ФІФА з питань расизму Токіо Сексвейл уже заявив про можливість неучасті африканських країн у Чемпіонаті світу в Росії через небезпеку для футболістів.

Російські вболівальники також відомі своєю неадекватністю. Чого лиш варті їхні сутички з польською поліцією під час Євро-2012 та з фанатами інших клубів чи просто місцевими мешканцями під час матчів єврокубків.

Голова футбольної асоціації Англії Девід Бернштейн висловив думку, що російський ЧС варто бойкотувати. А президент німецької футбольної ліги Райнгард Раубаль пригрозив виходом УЄФА зі складу ФІФА, у зв’язку із неналежним розслідуванням корупційного скандалу щодо отримання Росією та Катаром права на проведення ЧС – 2018 та 2022 відповідно – завдяки підкупу.

Ще одним чинником до позбавлення Росії права на Мундіаль є військова агресія проти України. Представник України при ЄС Костянтин Єлісєєв закликав Європу та світ відібрати у РФ Чемпіонат світу з футболу. В сумі усіх цих чинників назбирується більш ніж достатньо, аби відібрати світову першість у Білокам’яної.

Наразі Україна не педалює цього питання, а дарма. Якщо Росію й справді позбавлять ЧС – це буде неабияким ударом по самолюбству Володимира Путіна та його іміджу.

Проблема. Україна не користається з колотнечі між різними групами терористів, Кремлем та олігархами, що фінансують бойовиків.

Вирішення. Наприкінці минулого року Росія активно зайнялася знищенням непідконтрольних собі бойовиків. Вона діє точно за сценарієм, за яким більшовики використали Нестора Махна та інших анархістів, а потім знищили їх, коли ті виконали свою функцію у війні.

Те саме вже сталося із ватажками терористів Александром Бєдновим «Бетменом» та Євгенієм Іщенком «Малишем». Хоча й смерть останнього приписують українським спецслужбам, скоріш за все, це таки «рука Кремля», що розправляється з незгідними та надто ідейними бойовиками.

На черзі може опинитися голова бандитського формування «Національна казачья гвардія» Ніколай Козіцин, котрий нещодавно назвав керівництво фейкової ЛНР «ґвалтівниками та вбивцями». Не певен, що його та інших незгодних варто спробувати перетягнути на свій бік та використовувати супроти Росії, проте можна почергово вбивати клин між цими групами впливу. Просто гріх не скористатися з розбрату у стані агресора. Пасивне спостереження призведе лише до того, що путінські прихвосні ліквідують усіх, хто заважає, та встановлять цілковитий контроль над окупованими територіями.

США під час кампаній у Перській затоці активно використовували листівки. Війська розкидали їх з літаків та вертольотів із закликами до цивільного населення та супротивника. Поміж іншого на таких листівках були звернення здаватися – у випадку, якщо вони пристануть на ці умови, армія США обіцяла їм недоторканість. Інформаційна війна – це не просто кіберпротистояння чи обмін ахінеєю у стилі Кісєльова, а й війна листівок також. Крім того, до переговорів активно долучатиметься розвідка.

Полковник СБУ та МВС у відставці Михайло Притула в ефірі «5 каналу» запропонував купувати у сепаратистів танки та іншу техніку. Зважаючи на те, що добра частина російських бойовиків-терористів на Донбасі приїхала туди, аби трохи підзаробити, то план цілком може вдатися. Крім того, олігархи могли би скинутися на кілька танків, адже викуповувати їх у п’яних солдатів фортуни в рази дешевше, ніж купувати нові.

Проблема. Потужність російської пропаганди у західному світі та майже цілковита відсутність інформації з українського боку. Russia Today – потужний гравець в інформаційному полі і, попри специфічність контенту, постійно здобуває нову аудиторію. ЄС та Америка наразі не дійшли згоди, як протистояти цій інформаційній заразі. Крім того, варто згадати й про велику кількість кремлівських тролів на закордонних інтернет-ресурсах під матеріалами, котрі висвітлюють інформацію про російсько-українську війну не з позиції РФ.

Вирішення. Ідея створення спільного інформаційного російськомовного телеканалу для країн ЄС та держав Східного партнерства є виправданою і нагальною. Україна, як ніхто інший, має лобіювати появу такого ЗМІ. Невдоволена реакція Росії лише підтверджує правильність цієї ідеї. І на справжню істерію перетвориться спроба країн Заходу позбавити ліцензій пропагандистські російські ресурси на своїх теренах.

У цім випадку Кремль однозначно натякатиме на те, що Європа та США самі порушують постулати свободи слова. І аби Захід не піддався на ці слова та внутрішні улюлюкання лібертаріанців, ультралівих та ультраправих симпатиків Путіна всередині своїх держав, Україна, країни Балтії, Польща та ін. зобов’язані донести до керівництва ЄС, що авторитарна держава, котра зневажає свободу слова у себе, не має права спекулювати на цій тематиці. Надання права голосу Росії в інформаційному просторі іншої країни має прирівнюватися до надання такого права терористам.

Проблема. Російські групи психологічних операцій займаються нагнітанням істерик в українському сегменті соціальних медіа. Вкиди відео, створення панічних настроїв, поширення гасел «нас зливають», «третій Майдан», антивладні та антимобілізаційні заклики.

Вирішення. 1. Створення інтернет-ресурсу, котрий гаситиме істерики у соцмережах, наприклад сторінку «СтопІстерика» чи щось подібне. Представники цього сайту (медійники та професіонали в різних галузях) відстежуватимуть панічні настрої та тренди у соціальних медіа та доступно пояснюватимуть ту чи іншу подію, її наслідки, а також, чому немає підстав панікувати з цього приводу.

2. Влада врешті має навчитися комунікувати з власним народом та чітко пояснювати свої кроки. Комунікація у цьому випадку аж ніяк не означає слізливих аматорських відеопроповідей, а чітке оповіщення населення. Відеозвернення в дусі аматорського театру діє лише на тих, хто не має уявлення, що насправді діється на фронті. Волонтерів та військових така методика дратує і відвертає від гаранта Конституції. А це головні союзники державної влади у війні з Росією.

«МінПравди» мало би зайнятися налагодженням цієї комунікації, котра доноситиме позицію президента та його команди до народу та чітко пояснюватиме її. Уже такі дії могли б хоч якось виправдати появу цього міністерства.

Проблема. Ретрансляція українського погляду на війну на аудиторію в Росії та окупованих нею територій.

Вирішення. Якщо питання щодо потреби провести інформаційну кампанію з населенням Росії залишається дискусійним, то суперечок щодо необхідності доносити українську позицію жителям окупованих територій фактично немає. Важко сказати, наскільки потужною є техніка військових і чи вдається їм передавати сигнал українських телерадіокомпаній на захоплені Росією регіони. Проте відновлення трансляції вітчизняних медіа є не єдиною можливістю комунікації з населенням окупованих територій.

У довгостроковій стратегії можна сподіватися також на повернення в Україну індустрії відеоігор. На жаль, влада не розуміє потенційних переваг від активного залучення творців такого продукту в нашу країну. І тут справа не лише у фінансовій вигоді, адже кіберспорт та геймінг – це величезні бюджети, а й у можливості творити позитивний імідж держави за кордоном та деконструювати стереотипи про її історію завдяки появі тематичних продуктів. Культові «Козаки» – тому неабияке підтвердження.

Важливість усіх цих методів полягає у тім, що всі вони не містять брехні, а оперують лише фактами, бо основна перевага українців у війні з російським агресором полягає в тім, що правда на нашому боці.

[Frank Cowperwood]

В нас на даний момент просто нема ІНШОГО президента..

Це легко поправити, у нашого народу вже є досить великий досвід .

[Dieselsmart]

між Аеропортом та Донецьком величезний вибух!

За уточненням, це склад БК на Спартаку палає

схоже знову тушонка перемішалась з цукром

[justice777]

Такси для поля боя. Испытываем британский броневик Saxon AT-105

http://autoconsulting.com.ua/article.php?sid=32829

[Nokian]

За цією масованою критикою Генштабу стоїть той, хто створює альтернативний штаб.Сьома Семенченко.http://www.pravda.com.ua/articles/2015/02/19/7059155/

За Сьомою стоїть Коломойський, в Луцьку його лінію гне Палиця.

Саме тому я бачу тут таку купу критиків Генштабу.заодно і ПОПа.

В грошиках то всьо діло.

Не ідіоти.І не безкорисні.

[MANJAK11]

За цією масованою критикою Генштабу стоїть той, хто створює альтернативний штаб.Сьома Семенченко.http://www.pravda.co.../02/19/7059155/

За Сьомою стоїть Коломойський, в Луцьку його лінію гне Палиця.

Саме тому я бачу тут таку купу критиків Генштабу.заодно і ПОПа.

В грошиках то всьо діло.

Не ідіоти.І не безкорисні.

тільки то похоже кожен день

[Smith]

За Сьомою стоїть Коломойський

Ашибочка. Сьогодні ледь не з матами зробили аяйай Семенченкові людина Бені. Читаємо:

Borys Filatov

Чем мы отличаемся от русских?

Тем, что мы можем обзывать своего Президента последними словами, проклинать его и обвинять во всех смертных грехах.

Мы шумим, скандалим и ( о, ужас!) создаем дебильные паралелльные штабы. Мы жгем шины и перекрываем трассы

Потому, что мы - живые.

Мы даже скачем на майданах.

А вы целуете мертвячину в ее ботоксную задницу.

Потому, что вы - фарисеи и гробы окрашенные.

[Belzer]

Зрада

[Songoku]

Це не моя стаття. Але дуже рекомендую прочитати. Дуже. Хоч би тому, що Порошенко змусив ії зняти з сайта Еспресо, де вона була розміщена.

------------------------------------

Катастрофические события последних дней показали, что наша реальность на театре военного противостояния представляет собой сталинскую формулу «социалистического реализма», только наоборот: «Борьба плохого с еще худшим». Я имею в виду то, что эта реальность в своем обвальном ухудшении обгоняет самые мрачные прогнозы. После завершения очередных минских переговоров в экспертной и политической среде высокого уровня было зафикиксировано абсолютное поражение Украины в этих переговорах и по пунктам разобраны последствия этого нового раунда сдачи национальных интересов под высоким патронатом Олланда-Меркель.

Была запущена и альтернативная формуле «Путин всех переиграл» точка зрения, которую пытались отстоять также не последние представители аналитического сообщества, видевшие в минских переговорах какой-то потаенный смысл хитрого усмирения «буйного» российского диктатора. Но их доводы в русле обоснования пропагандистского тезиса «Украина одержала дипломатическую победу» были гораздо слабее доводов критиков. С моей точки зрения, захват Дебальцево окончательно похоронил их аргументы и показал, что они выдавали желаемое за сущее.

Я не хочу сейчас повторять все доводы аналитиков, зафиксировавших бездарнейший провал украинской дипломатии и сокрушительное поражение самого Порошенко в Минске, представленных такими фигурами, как Пионтковский, Солонин, Каратницкий, Маккейн, Ландсбергис и многих других. Все. что можно было сказать по этому поводу, ими уже было сказано. Целью этой заметки является попытка перевести розговор в иную плоскость, название которой вынесено в заголовок. С моей точки зрения, Минск-2 завершивший «мирные эксперименты» Петра Алексеевича, которые привели к абсолютно бессмысленной гибели за не менее бессмысленные фантазии тысяч украинских военных, окончательно прояснил тот диагноз, который небезызвестный Мюллер сформулировал в знаковом разговоре с небезызвестным Штирлицем: «Фюрер привел Германию к катастрофе. Он – не способен принимать решения».

Введите в это высказывание другое имя и замените название «Германия» на «Украина» и вы получите смысл того, что я хотел сказать в этих заметках. Почему так произошло? Злая воля? Договорняк с врагом? Откровенное предательство? Сказать сложно, хотя, скорее всего, нет. И потому возможный вариант ответа лежит в плоскости психологии человека, который, к нашому общему несчастью, является главой украинской державы. В мае 2014 года, то есть, в канун президентских выборов я опубликовал статью, где попытался продемонстрировать, почему психотип Порошенко не годится для задач, стоящих перед президентом военного времени. Но тогда речь шла, скорее, о слабости характера (нерешительности, склонности к компромиссам, предпочтении переговорного процесса лобовым военным конфликтам). Иными словами, тезис статьи была такой: «Порошенко не воин, а чистой воды «переговорщик».

К сожалению, этот диагноз и прогноз полностью подтвердились. Только, как водится, в гораздо худшем варианте. Потому что действия Порошенко, начиная с провозглашения «мирного плана» и заканчивая «Минском-2», обнаруживают уже не только слабости характера, но слабости с сильными добавками откровенной психопатологии. Конечно, речь не идет о психических расстройствах в клиническом варианте. Пока это лишь сильные «акцентуации» личности, но и их достаточно для того, чтобы получить разрушительные последствия для страны. Для их анализа пока еще достаточно консультации психолога, хотя если ситуация будет продвигаться в описанном русле, то, глядишь, уже и психиатр понадобится. Я не претендую ни на роль того, ни на роль другого, но лишь навскидку скажу, как можно квалифицировать в терминах психических акцентуаций все действия Порошенко, которые он совершал в последнее время.

А. Элементы аутизма. Наверное, «потеря связи с реальностью» является прерогативой не только Путина, но и всякого политика, зараженного вирусом нарциссического самолюбования. Не является исключением и Петр Алексеевич, никак не обделенный любовью к себе. Может быть отсюда, постоянные искажения в именовании и оценке этой самой реальности, в результате которых все его поражения предстают как замечательные победы. Самый свежий пример: Дебальцево. В своем публичном обращении к нации, которая в очередной раз ждала радикального изменения формата боевых действий на Донбассе, Порошенко вдруг заявил, что «операция прошла успешно», что «все идет по плану», что вывод войск и сдача Дебальцево также происходит в согласии с этим планом ( смерти украинских военных, наверное, тоже были запланированы?). Более того, из этого обращения следует, что мы выиграли эту операцию, «дали по зубам» и «посрамили Россию».

Возникает естественный вопрос: «Что это было»? Это просто откровенная пропагандистская ложь или наркотик самообмана? Возможно и то, и другое иди, скорее всего, все это одновременно. Но когда я услышал эти перлы, то перове слово, которое вирвалось, было слово «Клиника!».

Б. Компульсивные «застревания». Как известно, в переводе «компульсивный» означает «навязчивый», а поведение такого типа характеризуется склонностью к навязчивым повторениям определенных действий. (Частый пример такого рода поведения – стремление к навязчивому мытью рук как следствие мании чистоты). Я абсолютно убежден в том, что так называемый «мирный план» — это никакая не рациональная конструкция, не стратегия и даже не пропагандисткий ход. Это – типичная компульсия, навязчивое повторение определенного словосочетания и картинки воображения, которое связывается с этим словосочетанием в сознании Порошенко. Причем тем более навязчивое, чем более обнаруживается полное несоответствие этой картинки реальности. Данный контраст еще более усиливает агрессивный характер такого застревания, производя впечатление маниакальной навязчивости, почти паранояльной зацикленности.

Аналогичной компульсивной природой характеризуется и другие привычки Порошенко (например, привычка проводить бесконечные совещания там, где необходимо немедленно принимать решение или постоянко создавать пирамиду все новых бюрократических структур). Однако я не буду сейчас их анализировать.

В. Кататонический синдром. Поскольку данный вид нарушения относится к тяжелым формам психических расстройств, употреблять этот термин в расширительном смысле можно в качестве метафоры или аналогии. Однако сходство определенных симптомов позволяет проводить подобную аналогию. Поэтому я утверждаю, что Петр Порошенко – политический кататоник и сейчас объясню почему. Согласно оригинальной версии одного современного психиатра кататония возникает, как результат реакции травоядного животного на встречу с хищником. Эта реакция может иметь вид повышенной двигательной активности (кататоническое возбуждение) с последующей абсолютной пассивностью (кататонический ступор).

Согласно симптоматике кататоническое возбуждение характеризуется пафосом и экзальтацией, повышенной говорливостью, а, соответственно, кататонический ступор – полным бездействием, эмоциональной и двигательной «застывшестью». А теперь давайте посмотрим на схему реагирования Порошенко на внешнюю угрозу в виде агрессии российского хищника. Алгоритм этого реагирования имеет следующий вид:

(1) Фаза кататонического возбуждения. Она характеризуется несколькими вариантами ответа на российский вызов (очередное вторжение, нарушение перемирия, обстрел мирного населения). Во-первых, гневное осуждение, пафосная речь, «заклеймление» агрессоров как «нелюдей». Во-вторых, обещание «жесткого ответа», прежде всего, введения «военного положения». За последний месяц подобным обещаниям было просто несть числа, а после Минска-2, боевикам давалось 10 часов на то, чтобы окончательно прекратить обстрелы и соблюдать договоренности. После чего введение этого самого военного положения было объявлено неминуемым. Помимо военного положения жесткий ответ преполагал сокрушительный контрудар и здесь ПП пристрастился к образу «дать по зубам».

(Частотность его упоминания тоже уже превращается в навязчивую компульсию). Кстати, поведение ПП на минских переговорах полностью вписывается в фазу кататонического возбуждения, когда по свидетельству очевидцев, он разговаоривал с Путиным на повышенных тонах, говорил ему «Ты», может быть даже угрожал. Но настоящий хищник всегда знает цену угрозам травоядного. Поэтому он был абсолютно спокоен.

(2) Фаза кататонического ступора. Далее в условиях нарастания внешней угрозы, следует фаза провала, мертвой точки, полной бездеятельности, причем ступор тем выше, чем острее необходимость в незамедлительном ответе. Политический кататоник по определению неспособен принимать волевые решения. Он будет максимально оттягивать это решение, «тянуть резину», перекладывать решение на других, либо находить паллиативы. Все это в полной мере вписывается в алгоритм поведения ПП и даже не требует иллюстрации. Отмечу только, что на этой фазе создаются различные рационализации такого поведения и «алиби» для оправдания бездействия. Самое распространенное: российская армия – самая сильная в Европе, мы не можем с ней воевать. Поэтому военного решения конфликта не существует, а есть только дипломатическое решение, где основными инструментами являются переговоры, переговоры и еще раз переговоры. (Кстати, последняя инициатива Порошенко о введении миротворческого контингента ООН в Украину – из этой серии).

(3) Фаза возврата к кататоническому возбуждению на новом уровне. На этой фазе – когда предыдущие угрозы и обещания намеренно забываются или вытесняются — действуют также несколько вариантов поведения, причем они применяются согласованно. Согласно первому из них, угроза ввести военное положение и дать по зубам сменяется гневной моральной оценкой действий «нелюдей», где пафос и патетика буквально зашкаливают. То есть, наблюдается перевод проблемы из сферы немедленного военного реагирования в чисто моральную плоскость. Второй вариант состоит в каскаде жалоб на действия хищника – одна за другой следуют телефонные звонки Меркель, Олланду и Обаме, обращения в различные инстанции типа ПАСЕ или Совет безопасности ООН с просьбой дать оценку Путину и остановить агрессора с помощью усиения санкций. Готовятся материалы в международные суды, среди них упоминается и Гаага.

Наконец, есть еще одна форма пафосного отреагирования – восхищение подвигами героев (которые вынуждены были ими стать из-за бредовой политики самого выступающего и его застревания на Фазе 2) и их награждение. Он почему-то думает, что подобные речи со штампами в лучших советских традициях отвлекут общественное внимание от происходящего ужаса и от вопроса о том, кто виновник этого ужаса, что матери простят преступную бездеятельность и гибель своих детей и что выжившие будут предельно благодарны за эту риторическую фальшь. В условиях, когда результатами порошенковских перемирий являются горы трупов украинских героев, когда их результатами оказываются сплошные «котлы» (и сама Украина, будучи заложницей некоей психопатологической матрицы, скоро сама может превратиться в огромный «котел»), подобные риторические упражнения являются верхом пошлости.

Такой пошлостью были бесчисленные панегирики Порошенко в адрес донецких «киборгов», которых оставили умирать под завалами аэропорта и часть из которых российская сволочь расстреливала со связанными руками. Такой же пошлятиной веет от чествования героев, вырвашихся из дебальцевского «котла», который и возник по вине самого Порошенко. И такой же пошлостью будут отдавать его завтрашние речи на Майдане о памяти «Небесной сотни». Они будут просто оскорблением этой памяти.

ХХХ

Итак, возвращаясь к теме неадекватности президента с элементами психопатологии, напомню основной алгоритм реагирования Порошенко на российскую агрессию: угрозы жесточайшего ответа – переход под разными предлогами к отказу от выполнения обещаний и паранояльное застревание на «мирном плане» — жалобы на очередные нарушения и новый виток эскалации и так по кругу. Эти круги уже повторились несколько раз. Подобные эксперименты были бы, конечно, очень увлекательными, если бы их результатами не были утраченные территории, бесчисленные и зря угробленные жизни, все новые «котлы» и полная бесперспективность решения проблемы противостояния с российским хищником на данных путях.

Тот факт, что Порошенко не в состоянии вырваться за пределы приведеного алгоритма и подтолкнул автора к выводу о том, что он – недееспособен. Причем, как в психологическом, так и в юридическом смысле. После Минска-2 и сдачи Дебальцево как президент он показал полную профнепригодность и «несоответствие занимаемой должности». Из Гаранта территориальной целостности страны и действенного инструмента решения проблем он сам превратился в проблему, в головную боль той части населения Украины, которой небезразлична его судьба. А вот вопрос, что делать с этой проблемой и как ее решить с учетом того, что у нас не отработаны механизма цивилизованного устранения от власти подобного рода персонажей, уже выходит за рамки этих заметок.

Алексей Шевченко

Чомусь ця фантастика, дуже гарно нарно пояснює Мінськ2 і все що до нього...

[Гість rl72]

Под завалами Донецкого аэропорта погиб медик-легенда

Из-под завалов вытащили еще 14 киборгов

Из личного архива О. Башей

Ольга Омельянчук ■ 19 февраля | 23:42

Из-под завалов Донецкого аэропорта (ДАП) волонтеры вытащили еще 14 киборгов.

Это те, кто погиб во время взрыва в новом терминале 20 января. Среди погибших оказался и 25-летний медик-легенда из третьего батальона 80-й львовской аэромобильной бригады Игорь Зиннич. 19 февраля с военным медиком прощались в родном пгт. Ракитное Киевской обл.

Сослуживцы вспоминают Зиннича, как отчаянного медика. По-доброму говорят, что недаром у него был позывной «Псих».

«Игорь заехал в ДАП еще 17 декабря. Несмотря на возможность уйти на ротацию, он не уезжал с нового терминала. Говорил, что будет в терминале, пока там есть мы. Кто бы мог подумать – в жизни был простой фельдшер, а на войне стал отчаянным киборгом, который боролся за жизни каждого из нас», - рассказывают про Зиннича бойцы восьмидесятки.

Из личного архива О. Башей

Парамедик-доброволец Ольга Башей говорит, что в ДАП не было более профессионального врача. По ее словам, в период с 16 по 20 января (время подрывов и страшных боев в ДАП) Зиннич спас более 50 наших военных. «Игорь не просто оказывал бойцам необходимую помощь – он действительно спасал им жизни, делал в терминале то, что не все врачи смогут сделать в оборудованной операционной», - говорит Башей.

События вокруг аэропорта

В четверг, 22 января, Совет национальной безопасности и обороны, а также представители Генштаба объявили о решении отвести украинских военнослужащих из нового терминала Донецкого аэропорта. СНБО фактически подтвердили слова, написанные еще ночью на странице батальона "Азов" в Facebook, который первым собщил об отводе ВСУ со здания.

Новый терминал силовики удерживали в течение 242 дней - за этот срок они получили почетное звание киборгов и статус одних из главных героев войны на востоке страны.

В конце минувшей недели представители ДНР объявили о захвате объекта, однако украинская сторона это до сих пор отрицала.

21 января спикер штаба антитеррористической операции Андрей Лысенко заявил, что украинским военным в районе аэропорта направлены подкрепления, однако, как оказалось, это уже не оказало помощи украинским солдатам.

той самий медик, який врятував життя кіборгу з Ратного

Волинський кіборг вижив в уламках донецького аеропорту

17 Лютого 2015 19:35

Коментарів: 0

Додати коментар

11

З луцького шпиталю сьогодні, 17 лютого, забрали волинського кіборга Ігоря Гуля. Він дивом вижив під уламками аеропорту. Більше того, вивів більше десятка військових.

Про героя – нашого краянина - пише на своїй сторінці в Фейсбук волонтер Наталія Соколова.

Розвідник 80-ої бригади з позивним «Булька». Родом з селища Ратне, 35 років. Його поранили 19 січня в терміналі донецького аеропорту – осколкове поранення в голову.

Як розповідають волонтери, чоловік із численними травмами виліз з-під уламків після 2 вибухових завалів. Тоді ж подзвонив додому, попрощався з дружиною і двома синами.

Але вижив – лікар з Київської області Ігор Зінич (позивний «Псих») вийняв осколки з його голови прямо в терміналі, чим врятував життя військового. На жаль, сам медик загинув в аеропорту.

21 першого січня з аеропорту живими вибралися 18 бійців. 14 з них виводив з оточення, використовуючи єдиний вцілівший тепловізор, розвідник Гуль. Більшість хлопців були поранені. Пройшли, розповідає, дивом мінне поле.

Каже, що в той день їх вів сам Бог. Коли живих хлопців побачили командири, то не повірили своїм очам.

Потім Ігор пройшов шпиталі Силідова, Дніпра, Вінниці, Львова, Луцька.

Чоловік, розповідає Наталія Соколова, дуже скромний. Каже, що нічого йому не треба, головне, що живий. До слова, подарунок від ізраїльських волонтерів - планшет Самсунг Гелексі – волонтер передала саме цьому Герою.

Тоді зі слів Наталії, він вперше усміхнувся. Казав, ніколи такої штуки в руках не тримав.

У «кіборга» - 2 сини: 14 та 6 років, дружина Тетяна. І Ігор і Таня - вже сироти, живуть без батьків. Допомогти їм нікому. А у військового - ще довгий шлях до повного одужання.

Всіх небайдужих, хто хоче підтримати кіборга та його сім"ю, просять перераховувати кошти на картку Приватбанку 4149 4978 2711 3640. Гуль Ігор Федорович.

Ігор Зінич, який врятував життя волинському кіборгу, але загинув сам

[romaxa11]

От тим карканням на кожному кроці мемів "зрадавсьопрапало" ви пацанчики не помагаєте Порошенкові і не виграєте війну. Ви хлопчики чи по тупості чи по хз ще чомусь переводите в мем громадський рух, громадянське суспільство. З вас хлопчики на майдани практично ніхто не ходив, а чо мезнути, я що дибіл. Ви хлопчики якщо і десь піднімали сраки то стояли подальше і спостерігали. Я не буду давати вам оцінку, я лиш скажу, хто в кінцевому випадку буде вигодонабувачами. Та от хлопчики, це як не диво не ГШ, а прокуратура, міліція, яка жодної справи для народу не розкриє, це СБУ, яка займатиметься тим чим і займалась не дивлячись на назву, це і суди яким пофіг ваша правда, це і чиновники які крали, крадуть і будуть красти, бо всі вони, хлопчики, за Порошенка і ГШ.

Як це відбувається - звичайним шуллерським прийомом підміни понять, коли з усіх діянь влади береться до уваги війна і жваво накриває ту всю хню якою влада вже рік після Майдану прозаймалась.

Я не знаю, який головнокомандувач з Порошенка, який Муженко, бо я занадто далеко від епіцентру знахожусь. Я можу аналізувати хто такий Порошенко тільки і виключно по якості місцевої влади і економічній благодаті, яка разом з ним і з яйценюком зійшла на наші голови. Якби отак невзначай єдиний легітимний захотів вернутись на Батьківщину, то окунувся б повністю в своє комфортне середовище. Дещо лібералізоване, але з цим вже активно боряться. Самооборона так само недоречно виглядає в діалозі з владою як і рік тому. Громадський рух, структури розбудови маргіналізуються, навіть осуджуються: "бо як ви ще не на фронті".

Нова тема - Порох найкращий з тих кого вибирали. Очевидно що так, так само як колись кращим був Янукович, а раніше Ющенко. І що з того, ще п'ять років жити в лайні а не країні? А є в Укрїни час ще п'ятьорік років дурку ганяти?

[Гість rl72]

Шарікая затримали в Нідерландах

[CompService]

Шарікая затримали в Нідерландах

http://podrobnosti.ua/918036-v-niderlandah-arestovan-ukrainskij-zhurnalist-poluchivshij-ubezhische-v-litve.html

17 июля 2013

Литва может лишить политического убежища пророссийского пропагандиста Шария

Украинский гражданин Анатолий Шарий, "называющий себя журналистом", может потерять политическое убежище в Литве.

Как сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на белорусскую службу "Радио Свобода", на своем канале в YouTube этот человек публично высмеивает Украину и украинскую армию и "поет кремлевские пропагандистские песни", пишет Довидас Панцэравас на портале 15min.lt.

На прошлой неделе на портале 15min.lt был опубликован материал, в котором рассказывалось, что сейчас делает политический беженец из Украины. Министерство внутренних дел Литвы официально подтвердило, что после публикации была начата проверка дела Шария.

"Могу сказать, что после вашей публикации были осуществлены определенные юридические процедуры в отношении как самого статуса беженца, так и оценки новых обстоятельств. В таких случаях, насколько я знаю, помимо всех прочих действий, заслушивают и самих заинтересованных лиц", - сказал советник министра внутренних дел Литвы Томас Бяржинскас.

Источники портала 15min.lt утверждают, что на этой неделе Департамент миграции начал расследование и что скорее всего в ближайшее время Шарий может потерять политическое убежище.

Прежде всего, потому, что выяснились обстоятельства, при которых этот юридический статус был предоставлен гражданину Украины.

В 2012 году Анатолий Шарий утверждал литовской власти, что он преследуется со стороны пророссийского режима президента Виктора Януковича. Якобы он проводил расследование об участии государственных учреждений в наркобизнесе, поэтому против него были сфальсифицированы дела.

Однако после победы Майдана Виктор Янукович вообще сбежал в Россию, а в Украине сейчас при власти прозападные партии. Это может означать, что исчезли обстоятельства, из-за которых Шарию было необходимо убежище.

Другие источники портала 15min.lt в правоохранительных органах сообщают, что вызывают обеспокоенность распространяемые Шарием идеи. Нельзя утверждать, что на своем канале на YouTube этот украинец открыто ведет кремлевскую пропаганду, однако агрессивные издевательства над Украиной, которая защищается от агрессии, вызывают серьезные сомнения, отмечается в статье.

На прошлой неделе портал 15min.lt писал, что Шарий сейчас активно пользуется всеми привилегиями, которые дает ему удаленно данное Литвой политическое убежище - ездить по Западной Европе и распространять там свои идеи. Если сотрудники Департамента миграции лишат его статуса политического беженца, Шарий больше не сможет свободно ездить по Европе.

Как утверждает источник, в настоящее время этот украинский гражданин временно проживает в Нидерландах. Когда Шарий потеряет свой статус, об этом будут проинформированы и нидерландские учреждения.

http://censor.net.ua/news/325295/litva_mojet_lishit_politicheskogo_ubejischa_prorossiyiskogo_propagandista_shariya

[starOFF]

Шарікая затримали в Нідерландах

Спасибо Нидерланды!

[romaxa11]

Перечитав пост Сунгоку, він трохи шоканув, почав пробивати хто такий Олексій Шевченко.

Надибав статтю від 29,06,2014

Чувак послідовний

Ну і інтерв'ю на стрьомному каналі 112, після Маріуполя. Видно його туди і запросили, бо неслабо жене. Питання його адекватності кожен вирішить сам але точка зору має місце.

[romaxa11]

Послухав інтервю - чувак дурниць не говорить, сказав тільки що з Дніпра, лояльний до Бені.

[Ura]

[bandit]

вот наші реформи на 2015 рік.

пзд кароч

[MrFirst]

Этот пи*дец у нас песней зовется: