Ким Ви мріяли стати в дитинстві і ким стали?

[difoto]

Є, але він напевно також хтів стати космонавтом. В совєцьке времья всі хотіли стати космонавтом!

- Мальчік, как тєбя зовут?

- ЛЬОХА!!

- А кім ти хочєш стать?

- КАСМААНАВТАМ!!!

- Прєкрасно, а гдє твоі родітєлі?

- ЛЬОХА!!!

[Slavco]

Анкета 3 класу (відкривали на випускному) показала, що я хотів бути військовим льотчиком. Хоча я цього не памятаю . Швидше за все це були враження від армійських розповідей батька, він служив в авіації, на діючому аеродромі. Зрештою побути в авіації мені таки вдалось (ВПС України, рядовий - правда в літак мене ніхто не пустив . А з 7 класу, коли я потицяв перший раз плівкову кнопку ПК"Львів" - маніакально вирішив стати "програмістом". Ним я так і не став, але працюю в спорідненому напрямку в плані "технічного забезпечення" юзерів, серверних та термінальних мереж... Ото таке.

["ALEX"]

З самого раннього дитинства хотів стати космонавтом, ну воно і не дивно Потім вирішив стати художником, Провчився в художній школі 5 років, за час навчання думав що стану графічним дизайнером. Художником не став, дизайнером також. В школі, в класі 9-му хотів стати економістом. Не став, почав вчити економіку, не поперло. Коли батьки купили ПК, все вирішено - я буду програмістом, почав штудіювати книжки, щось писати і.т.п. Потім був Політєх, під час навчання в якому вже почав працювати в технічній підтримці, де і працюю надалі.

Можна сказати, що я недалеко втік від покликання, манію подорожей в космосі замінив туризмом, художній поклик - фотографією, манію щось писати (вірші писав в молодших класах) зараз втілюю в невеликих оповіданнях, любов до ПК - робота з ними пов'язана.

[Гетто]

Ну и я немного открою занавес своего бытия.Кем хотел стать - не слишком помню, по моему милицияном. Но история такова:когда в школе нам раздавали аттестаты, надо было пройти обходные листы по библиотекам.А там за утрату книг берут штрафы.Я попал на достаточно, как на то время, солидную сумму денег, и зарёкся никогда не иметь дело с библиотеками.А теперь угадайте, кто я по профессии ?

[BIKTOP1970]

Ну и я немного открою занавес своего бытия.Кем хотел стать - не слишком помню, по моему милицияном. Но история такова:когда в школе нам раздавали аттестаты, надо было пройти обходные листы по библиотекам.А там за утрату книг берут штрафы.Я попал на достаточно, как на то время, солидную сумму денег, и зарёкся никогда не иметь дело с библиотеками.А теперь угадайте, кто я по профессии ?

Невже ...

[Гетто]

Угадали

да, я по специальности Библиотекарь - библиограф

[BIKTOP1970]

да, я по специальности Библиотекарь - библиограф

Недаремно кажуть "від любові до ненависті один крок". Або навпаки - "від ненависті до любові".

[colt5]

Чомусь в дитинстві завжди мав бажання створити щось нове. В різниому віці захоплювався (швидше намагався зрозуміти)різними напрямками: закон-юриспруденція, техніка-механіка, малював, хотів стати водієм (сам не знаю чому) тролейбуса.

А вже маю, що маю:

- з паяльником в руках з 10-ти років - тепер просто мрія;

- відповідно, освіта та досвід роботи інженера-електрика;

- досі маю звичку цікавитись змінами в законодавчій базі - це часто стає в нагоді;

- останніх 5 років щодня за кермом (не торолейбуса, але);

- малюю тепер лише кульковою ручкою на папері в клітинку кораблі, літаки, паровози та машини для своїх хлопців.

Занесло мене в зовсім неочікувану і специфічну галузь - спецпродажі (де я власне і реалізувався)- там ніби є все, що подобається , але чогось бракує з дитинства - саме реалізації якоїсь мрії.

Вот хочу музику спробувати, синтезатор придбати. Є бажання, є можливість - так дружина проти (в дитинстві я одружуватись не планував). Таки куплю.

[adebt]

З п’яти років знав, що хочу пов’язати своє життя з комп’ютерами. Ну, а подарований в 6 років «Пошук-1» назавжди затягнув мене у світ програм на касетах, телевізора замість монітора та п’ятидюймових дискет

[ЯЗВА]

Мала настільки широкий спектр інтересів, що загубилася по дорозі в дорослішання. Так і блукаю до цих пір.

[Yarchik]

ЯЗВА' timestamp='1294438859' post='1052283292']

Так і блукаю до цих пір.

Чиїмись шлунками...

[ЯЗВА]

Взагалі, перечитавши тут купу повідомлень, можу констатувати, що багатьом батьки солідно завадили піти дорогою мрій

(я, наприклад, теж деякий час хотіла ветеринаром стати, а ще - океанологом, іхтіологом, кінологом... В совдепі тоді широкий вибір був не те, що зараз - менеджерайзери одні. Правда, чи пропхнутися туди було - то вже питання десяте... )

Маю надію, що всі пам"ятатимуть вагоме батьківське слово і власну на нього реакцію - щоб не бути занадто наполегливим, нав"язуючи щось власним дітям.

[ЯЗВА]

ЯЗВА' timestamp='1294438859' post='1052283292']

Так і блукаю до цих пір.

Чиїмись шлунками...

Ну, ЯЗВА усяка буває... От ким-ким ніколи не хотіла бути, так то лікарем! Як уявлю собі язву, що БЛУКАЄ шлунками... хм-м-м... та хоч одним-єдиним шлунком... Прикол...

І взагалі, Блукаюча Язва - певно, лише я! Зміню собі нік, коли буде можна.

[Yarchik]

І взагалі, Блукаюча Язва - певно, лише я! Зміню собі нік, коли буде можна.

Блукаюча Язва. Скорочено - Бл.Я. Хороший нік, рекомендую.

[ЯЗВА]

Блукаюча Язва. Скорочено - Бл.Я. Хороший нік, рекомендую.

:0016:

На продовження цього флуда - вірш:

Евгений Лукин. «Лирическая пронзительная»

Бьет меня жизнь, что оглобля,

или пластает, что сабля, —

ежели мне тяжело, Мля,

я убегаю в леса, Мля.

Hе для киношного дубля

с поезда слез — и бpеду, Мля.

И вместо плача да вопля

тихо шепчу: «Hичего, Мля...»

Взмоет из заpослей цапля —

хоть на полотна Констебля.

Я побледнею с лица, Мля,

и поpажусь кpасоте, Мля.

Hе для киношного дубля

мимо болотца бpеду, Мля.

И вместо плача да вопля

попpосту думаю: «Во, Мля...»

Hежные кpоны колебля,

мягкие лужицы зыбля,

ветеp плеснет по земле, Мля,

свежестью пеpвой гpозы, Мля.

Hе для киношного дубля

чеpез опушку бpеду, Мля.

Hо пpогpемлю до Гpенобля,

ежели снять для кино, Мля.

Узято з "Учебника стихосложения" Тима Скоренко http://timopheus.na.by/poezia0.html

(М на б змінюйте самі, а то не пускає)

[ЯЗВА]

От, який хороший нік, високохудожній! Став у нагоді!

[MACCEN]

Идеальное сочетание - иметь такую работу, которая в первую очередь приносит моральное удовлетворение, еще и за это хорошо платят, то это вообще просто отлично.

Жаль, в реальной жизни наоборот, кто-то мечтал быть учителем, и не стал, потому что на одном моральном удовлетворении никуда не уедешь.

Сам мечтал быть летчиком, как и мой папа. Не стал в силу некоторых причин. Зато так и остался как мой отец - романтиком.

[Luychi]

А я хотіла стати кінорежисером, щоб потім саму себе знімати у своїх фільмах і обов'язково в головних ролях.

А потім полюбила історію і вступила на істфак, хоч ще на першому курсі таки рвалась в інститут ім. Карпенка-Карого. Тепер ні тим, ні тим не займаюсь.Вся в сім'ї - як в хаті так і на роботі.

[ЯЗВА]

Вся в сім'ї - як в хаті так і на роботі.

Розумію... Я теж - аналогічно працюю. Така робота у нас не вважається роботою - відповідно, і не оплачується, і соціального захисту не має. А дарма...

От, наприклад, ситуація - жінка, яка вийшла заміж, не так вже й легко знаходить собі роботу - не секрет, що дівчат беруть набагато охочіше, так як сприймають жінок сімейних, як потенціальних невдовзі матерів. А це - декретна відпустка, знову - нова працівниця, нове налагодження відносин у колективі... ризик, знову ж таки... Що залишається? Засісти дома і займатися домогосподарством. Рік, два, три, десять... роки йдуть... кваліфікація, якщо така була, втрачається, молодість минає, приходять юні з такими ж бажаннями - отримати роботу, на яку претендувала ти. Плюс - ще й збільшення пенсійного віку, тобто не старші теж особливо місцем не поступаються...

І навіть, якщо чоловік заробляє достатньо, де гарантія, що шлюб не розпадеться до, як то кажуть, "поки смерть не роз"єднає"? Що не буде - "сивина в голову - біс в ребро"? От я й кажу - незахищені жінки наші у повній мірі, а це несправедливо. Домашні турботи забирають на порядок більше часу, аніж основне місце роботи. І сили. І нервів.

[laska]

Стаття 76. Право на утримання після розірвання шлюбу

4. Якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв 'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

P.S. Де-юре  правда 

[Tolik_lt]

так не йди заміж. будеш захищеною. туди ніби ще не почали заганяти

[Luychi]

Та ні, ЯЗВА, у мене трохи не так. Коли я розказувала, що "Вся в сім'ї - як в хаті так і на роботі." - то мала на увазі, що працюю в сімейній фірмі - чоловік з братом там засновники-директори, мама головний бухгалтер,братиха просто бухгалтер, а ще там працює двоюрідні брат і сестра, і швагро. А посада там моя - "куди пошлють". Тобто і накази складати, і звіти носити і т. д. і т.п. От і нема різниці між сім'єю і роботою.

Та й взагалі, хай там як, але я задоволена тим що у мене є - діти, родина... А роботу поміняти і в 50 можна. От моя мама яскравий тому приклад - вона зараз на пенсії, а крім нашої фірми, ще на 2-х роботах працює.

[Alexander47]

Завжди хотів стати психологом, люблю допомагати людям + слухати.

або просто лікарем.

вчуся в політехнічному на АВ.

накрилась моя психологія медним тазом

[Oksana04]

накрилась моя психологія медним тазом

Було б бажання!

[Phoinix]

мріяв стати Гінеколошом(і руки в теплі і гроші), а якщо чесно то завжди мрія бути військовим, а працюю в страховій