СССР - що це і як там було

[Zevs_Isver]

24 хвилин тому, nickel сказано:

І горошок купувався коли завезли і завжди стояв в холодильнику до свята, бо потім не купиш.

о це точно,

все що вдавалось добути "на свято"

 

були хвилі коли було горошку навалом, потім коли майонезу навалом - а треба щоб було і те і те разом

[vaz75]

Я жив не в Луцьку (бував тут на канікулах), але проблем з мойонезом, навіть в селах, не відчував, а любив я його до всього додавати. А от черги за сметаною з бітончика (не в банках) і за ковбасою пам'ятаю як зараз, і пам'ятаю, як та клята ковбаса на мені закінчувалася і 3 години перебування в черзі під сонцем коту під хвіст.

А ще пам'ятаю книжковий магазин у нас на районі, де більш-менш хороші книжки продавалися лише з непотрібною "нагрузкою". Але цікавило мене там не тільки книжки, а й лотерейки по 15коп з металевим кільцем на контрольці. Ой, скільки я там копійок лишив. Які, доречі, міг спустити в автомати "морський бій" чи "авіатака" в парку.

А ще справжні хороші книжки можна було дістати на пунктах здачі макулатури, лікарськи рослин.

[vaz75]

Порожні пляшки! Бля, ці прокляті пляшки. Ви собі на морозиво заробляли, а я тащив 2 вашкезні пакети, стояв в черзі, здавав в один склопункт, а ті баночки\пляшки, що не приймалися тут, тащив за 1 км в інший склопункт. А виручені гроші в родину, бо зарплат двох інженерів не завжди вистачало. Але в мене було щасливе дитинство!

[nickel]

Підкину вам жестяків з свого сирисири.

- зошити по талонам в ЦУМі. Талон - шматок паперу, вирізаний з листка звичайного зошита з "директорською" печаткою школи і від руки вписаним твоїм прізвищем і ім'ям. На 1 талон давали 20 зошитів. Такі печатки ще ставили на подвійних листочках, які давали на директорських контрольних. І щоб намутити собі талонів, на всіх директорських контрольних спеціально псував листки і просив у вчителя ще одного, потім ще одного, аж поки вчитель не починав сердитися. Після контрольної вирізав з цих листків печатки і вписував в них прізвище і ім'я своїх сьогоднішніх ворогів і затарювався зошитами, по дитячому вірячи, що ті талони хтось перевіряє і потім їм за підроблені талони буде а-я-яй. Ті зошити ще досі є.

- пральний порошок Лотос, який продавали з чорного входу в ЦУМі. Не наліво, а все офіційно, просто, щоб не створювати давки всередині магазину, її вивели на вулицю. Пам'ятаю як швидка забрала по черзі двох непритомних від давки дорослих тьопанш і після цього швидка вирішила чергувати біля черги, доки порошок не скінчиться. І я серед тих тьоток лицем в чиїйсь жопі, бо порошок давали лише по дві пачки на рило і моє рило також треба було засунути в саму гущу того пекла, щоб отримати дві лишніх пачки порошку.

- як продавці ділили посеред ночі цукерки в гастрономі, щоб люди не бачили. І це не якийсь там Каракум чи Червоний мак чи Стрілу, а звичайний сосатєльний Дюшес чи галіму Корівку. Шоколадні цукерки до рядових продавців навіть не доходили, бо завідуючій також треба "рішати питання". Звідки знаю? Бо моїй мамі також декілька разів перепали Корівки і драже, за те, що могла порішати в який магазин поїде хліб з хлібзаводу. Вдома завжди були шоколадні цукерки, найчастіше Стріла або Пташине молоко, але чіпати їх не можна було, бо то було на хабарі. Але хіба ми то розуміли, за що і вигрібали постійно. Бо кожен з трьох братів, знали усі мамині нички і думали що візьме тихесенько і непомітно одну цукерку, а потім ще одну. В результаті цукерок залишалося пів коробки і розтрясти їх рівномірно по всій коробці вже було неможливо.

- черга в магазин "Килимові вироби", черга довжиною в рік. Кілька разів на тиждень моїм обов'язком було пертися в магазин на 16,00 і уважно слухати список прізвищ, коли почую своє, крикнути "Є". Бо якщо не крикнеш, з черги викреслюють і її знову треба займати з кінця. І коли нарешті дійшла наша черга, як понабирали тих коврів і на стіни і на підлогу і скільки їх ще згорнутих лежало попід шкафами. Як їх потім дарили по всяких весіллях, хрестинах і т.д.

 

Звичайно, що дитинство в мене, як і в кожної дитини моїх років було безтурботне, тому про сирисири в мені гарні спогади. Але це лише тому, що всі турботи тоді були на плечах моїх батьків. А як було їм, можна лише уявляти. Але гарним лакмусом про СССР є відповідь на запитання: чи хочу я зараз знову жити при СССР. Я - ні. Тому не гоніть на Сансета.

 

[sergkots]

53 хвилин тому, vaz75 сказано:

Але цікавило мене там не тільки книжки, а й лотерейки по 15коп з металевим кільцем на контрольці. Ой, скільки я там копійок лишив.

Теж грався.

[nickel]

Згадав ще - я був на першому в Луцьку безалкогольному комсомольському весіллі. Це був мій дитячий рай, стільки Тархуну, солодощів і олів'є, я ще досі не пив і не їв. Ще й в газету попав на фотці. Це було весілля моєї двоюрідної сестри, якій пообіцяли квартиру, якщо зробить весілля безалкогольне. Квартиру з боями таки дали. А алкоголь був в автобусі, який стояв біля кафе. Пили в автобусі, закушували в кафе.

[Zheny@]

Черги за маслом з 5-6 ранку пам'ятаю добре.

2-3 пачки на одне рило в одні руки. І привозили його не  так і багато.  Кілька ящиків.

Зі сметаною (з величезного бідона або виварки) анекдоти були

 

Цитувати

- Мама сказала сметаны

- а деньги ?

- мама сказала в бедончике!

(я думаю, хто пам'ятає, зрозуміє. )

Щодо майонезу, то я щось, також, не особливо пам'ятаю його дефіциту. 

 

Я якусь частину свого дитинства провів у росії. раннє дитинство.

Але пам'ятаю черги за морозивом. Студенти, які й розбудовували те містечко, де я жив, купували його ящиками (скидувалися). (бо коштувало воно 8 коп. Фруктове. Водяне . .фу. )

Пломбір у паперовому стаканчику 10 коп. А у вафельному, здається 15 чи 16. До них ще давали дерев'яні палички-ложечки.

Пам'ятаю, як у травні 86-го, по мене приїхала тітка. Щоб на канікули забрати.

В москві нас зняли з поїзда і відвезли в інститут якийсь там. Довго міряли радіацію такими великими палками-дозиметрами.

Впевнившись, що все гаразд - відпустили.

 

 

 

 

[nickel]

Папіроси з фільтром на вагу, без фільтра - на метри.

[yura-patriot]

9 годин тому, sergkots сказано:

Теж грався.

 Да думаю усі грали і я купував по одній,дві,а ось дорослі пам'ятаю по 15-30 штук за раз брали, мій батько дуже рідко як була якась премія чи просто зарплата купляв штук з двадцять приносив додому і ми усі сім'єю в кружку по одній мєдлєнно рвали, цікаво було не те слово і часто виграшні були(маленьки суми).А ще на самих заводах організовували свої розіграші,тоже тянули якісь там бумажки,а там призи,моя мама на хлібзаводі на І. Франка десь в кінці 80-х прийшла до дому з магнітофоном "Скіф" троха була розстроїна,їй якусь посуду модну хотілося,чи щось для дому,короч каже тримайте це я виграла,я думав що вмру від радості,не порівняти навіть якщо мені зараз би подарували якусь беху)) ото я був крутий,музон потім сутками лабав у хаті.Ось саме такий жовтий мама виграла на заводі

[Юріч]

12 минуты назад, nickel сказал:

Папіроси з фільтром на вагу, без фільтра - на метри.

 

Наскільки я пам'ятаю, таке було вже на початку 90-х, коли союз розпався (чи саме розпадався, точно не скажу).. Одне пам'ятаю точно, що було це вже коли я в морєходці вчився, в Одесі, а поступив я туди в серпні 90-го року і вроді десь в 91-му почалися ті приколи з сигаретами на вагу і на метри. Можливо було це і раніше, сперечатися не буду, так як почав курити саме осінню 90-го (і тоді ще нормально сигарети продавались в кіосках, магазинах), а до того часу не особо слідкував за наявністю сигарет (хоча знав майже всі їх назви і ціни на них).

[prg]

А ще на стадіоні "Авагард" інколи коли були концерти , чи футбол розігрували призи - так мій швагро з одного концерту на велосипеді "Україна" приїхав ....

[Юріч]

10 минут назад, prg сказал:

А ще на стадіоні "Авагард" інколи коли були концерти , чи футбол розігрували призи - так мій швагро з одного концерту на велосипеді "Україна" приїхав ....

 

Точно!)) Я був саме на такому матчі. При мені вєлік чувак виграв і якась тьотка автомобіль (вроді Таврію чи москвіч Алєко, точно не пам'ятаю)

[nickel]

Найчастіше Волинянки розігрували

[nickel]

45 минут назад, yura-patriot сказал:

А ще на самих заводах організовували свої розіграші,тоже тянули якісь там бумажки,а там призи,моя мама на хлібзаводі на І. Франка десь в кінці 80-х прийшла до дому з магнітофоном "Скіф" троха була розстроїна,їй якусь посуду модну хотілося,чи щось для дому,короч каже тримайте це я виграла,я думав що вмру від радості,не порівняти навіть якщо мені зараз би подарували якусь беху)) ото я був крутий,музон потім сутками лабав у хаті.Ось саме такий жовтий мама виграла на заводі

Наші мами, скоріше за все, знайомі. В мене залишився портативний мікроскоп після такої лотереї.

[jack74]

А ось моя хлопчача мрія, якою я прямо марив, але яка так і не здійснилась - мопед ДЕЛЬТА!  Потім були картинги, мотоцикли, машина, але нічим я так не марив, як новенькою Дельтою  Але в батьків на цю забаганку так і не знайшлось грошей...

[Oli]

1 година тому, jack74 сказано:

мопед ДЕЛЬТА!

 

https://www.olx.ua/uk/transport/moto/q-дельта-ссср/

[Laborant]

Перші купувалися для поїздки в Польщу, але щось не склалось. Тоді називалося "почистити хату". Все, чим запасалися і що ставало зайвим - праски, вимикачі, електродвигуни - все йшло в Польщу. (В них рідний тільки корпус, екран потік, і стоїть електроніка від якогось китайського пластмасового. На фото видно.)

Другі "отримав" при навчанні. В нас була інтернаціональна група. Студенти із Молдавської (тоді так було правильно) радянської соціалістичної республіки та Білоруської радянської соціалістичної республіки.  Перші пари були присвячені розповідям "що в кого є в продажі і по чому". Білоруси в основному були із "Цветотрона" і завжди щось привозили. Вчителі ще тоді за екзамен брали від групи хіба що пляшку і цукерки. Здавати потрібно було все самим. Комусь допоміг із кресленням і заробив годинника. Ще подарували пластмасовий брелок-годинник, десь 3см на 1см товщиною 1см. Дві крихітні кнопки для настройки. Пластмаса не витримала, перетерлась  і загубився.

Молдавани на передостанню сесію приїхали. Кажуть, в нас так цікаво. Стріляють. Вчора був будинок, а сьогодні нема, підірвали. Взяли завдання і поїхали. Казав їм, що я б на таке цікаве не їхав. По дипломи ніхто із них вже не приїхав. Інша країна стала.

[yura-patriot]

12 годин тому, jack74 сказано:

А ось моя хлопчача мрія, якою я прямо марив, але яка так і не здійснилась - мопед ДЕЛЬТА!

 

 Джек74, ну тут до гадалки не ходи, ясно-панятно,що ти з 1974року)),а в мене брат з 75р. і прикінь в нього була та ДЕЛЬТА це піпєц! це просто жопа! і він мене на цьому апараті возив на рибалку в Шепель,Городище,але то бомба! НО!!! були в нас пасани на Красному(ми з відти)які мали JAVA, ото да!!!

 PS:запах бензи з бачка DELTA я не забуду ніколи)))а ще Карпати були.

[sergkots]

48 хвилин тому, yura-patriot сказано:

 Джек74, ну тут до гадалки не ходи, ясно-панятно,що ти з 1974року)),а в мене брат з 75р. і прикінь в нього була та ДЕЛЬТА це піпєц! це просто жопа! і він мене на цьому апараті возив на рибалку в Шепель,Городище,але то бомба! НО!!! були в нас пасани на Красному(ми з відти)які мали JAVA, ото да!!!

 PS:запах бензи з бачка DELTA я не забуду ніколи)))а ще Карпати були.

Це була моя мрія:

Так і не їздив.

[Alexasha]

В Friday, March 31, 2017 at 18:30, Zevs_Isver сказал:

а нород ностальгує..... і навіть не та кубасою за 2.20... а за тим що в той час вони буди молоді і гарні і все в них було по переду.....

Если речь о СССР, не соглашусь. При том, что в те времена я не был адептом советской власти, сейчас понимаю, что тот строй был лучше уже потому, что страну уважали и в ней был порядок, в сравнении с современностью, также социальная справедливость. 

Зная, что будут интересующиеся, заранее напишу, что как русский, так и украинский языки я учил в школе этого города и никому никогда не приходило в голову решать вопросы исходя из того, кто на каком языке говорит.

[Alexasha]

Это не скажешь в двух словах. Для начала я должен знать, сколько лет собеседнику и в каком объёме должен быть ответ.

[Zevs_Isver]

48 хвилин тому, Alexasha сказано:

Зная, что будут интересующиеся, заранее напишу, что как русский, так и украинский языки я учил в школе этого города и никому никогда не приходило в голову решать вопросы исходя из того, кто на каком языке говорит.

типова риторика  Русо-Турісто

от і маємо те що маємо

[Alexasha]

Есть что скрывать? Я показал намного больше, возраст важен. В армии вообще служили? Возникает куча ненужных вопросов.

[Zevs_Isver]

2 хвилин тому, Alexasha сказано:

 В армии вообще служили? Возникает куча ненужных вопросов.

 

стандартні совьєцкь штуки:

"а ти служил?"

"армія школа жизні"

"єсли ви такіє умниє - почему строєм не ходітє"

[SunSeth]

53 minutes ago, Alexasha said:

страну уважали и в ней был порядок, в сравнении с современностью

 

Казка про рєпку, або Хулі не ясно?  

Свирид Опанасович. Блядь! Колись я іще пацаном був, то їх зимою в нас не було. Оце, як тіки осінь, вони своїх дітей ото позганяють на леваду і вчать літати, а потім посідають, падли, і тіки м'ясом римигають, ну чисто корови. А через пару тижнів всі в Африку полетять. І так красіво летять, блядь, строєм, аж земля трясеться. Коли їх главний серне, то і остальні тоже. Бува, цілі села гімном засиплять. Порядок тада у них був!..
Саломон Самсонович. А щас?
Свирид Опанасович. Щас ні. Щас ні в них, ні в нас, кругом порядка нема.
Африкан Свиридович. А щас чого не улітають, діду? 
Свирид Опанасович. Хуй його зна. Колись порядок був, нахуй, не те, шо січас!
 

Входить Валька, онука Свирида Опанасовича, це здоровенна обізяна. вдягнута у просте, охайне платтячко.

Валька. Шо ви пиздите, діду? Раньше, раньше... Шо за ностальгія, чого вам щас не хвата, тюрми?

Hide