Що це на 40-му гімном смердить?

[justice777]

Сморід у Луцьку: показали поля фільтрації цукрового заводу з висоти. ВІДЕО

https://rayon.in.ua/news/164811-smorid-u-lutsku-pokazali-polia-filtratsiyi-tsukrovogo-zavodu-z-visoti

[jack74]

Відбулись громадські слухання щодо вирішення екологічної проблеми із поширенням смороду в місті

Спойлер

24.07.2019 08:39

У Луцьку відбулись громадські слухання з розгляду питання про вжиті заходи Луцькою міською радою для вирішення екологічної проблеми із поширенням смороду. Болюче для усіх лучан питання обговорювали впродовж трьох годин у приміщенні Палацу культури міста. Важливий захід зібрав понад 230 учасників, які всі, як один, чекали вирішення надважливого питання.

Головуючим громадських слухань було обрано Дмитра Климука, який одразу запросив до слова начальника відділу екології міськради Оксану Тарабанюк.

Вона повідомила про заходи, які Луцька міська рада здійснює, аби здолати сморід. За її словами, впродовж травня-липня до міської ради надійшло безліч скарг на неприємний запах або нестерпний сморід. Тимчасовою міжвідомчою комісією з подолання негативної екологічної ситуації у місті проведено 13 робочих засідань. До її роботи запрошено представників громадськості, які щоденно висловлюють пропозиції щодо вирішення ситуації. Також у роботі комісії брали участь представники ПрАТ “Гнідавський цукровий завод” та ТзОВ “Біопаливно-енергетична компанія”, голови Луцької РДА Тарас Яковлев та Боратинської ОТГ Сергій Яручик.

Оксана Тарабанюк розповіла, що на замовлення Луцької міської ради обласним лабораторним центром МОЗ України проведені лабораторні дослідження атмосферного повітря в зоні впливу полів фільтрації ПрАТ “Гнідавський цукровий завод”, на які скидає рідкі відходи мелясної барди ТзОВ “Біопаливно-енергетична компанія”. У п’яти місцях відбору (дачна забудова масиву “Світанок” (на межі санітарно-захисної зони полів фільтрації”), вулиць Львівська, Ковельська, Станіславського, бульвару Дружби народів) виявлені перевищення аміаку становили 2,3 – 22,6 разів, сірководню – 2 – 10 разів, оцтової кислоти до 2,6 раза. Повторні дослідження теж виявили вказані перевищення. Тож Луцька міська рада звернулася до контролюючих органів з проханням вжити невідкладних заходів впливу.

Реагуючи на звернення, головним управління Держпродспоживслужби видано припис про негайне припинення експлуатації полів фільтрації ПрАТ “Гнідавський цукровий завод”, розроблення та впровадження підприємством заходів для припинення смороду, приведення у відповідність показників стану атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони до норми. Державною екологічною інспекцією у Волинській області за участі представника Державної екологічної інспекції України проведено позапланову перевірку ПАТ “Гнідавський цукровий завод” та ТзОВ “БіоПЕК”. Міськвідділом поліції та прокуратурою міста відкрито два кримінальних провадження за фактами забруднення довкілля (повітря, ґрунтів, води) шкідливими речовинами від діяльності ПАТ “Гнідавський цукровий завод” та ТзОВ “БіоПЕК”.

Тим часом, з метою перевірки можливого негативного впливу на стан забруднення атмосферного повітря від об’єктів КП “Луцькводоканал”, а саме (каналізаційних очисних споруд у с. Липляни на межі санітарно-захисної зони мулових майданчиків, у с. Милуші, вул. Надстирна, 3, це 800 м від очисних споруд, на вул. Селищна, 84, у с. Липляни вул. Санаторна, 23 та найбільших КНС №2 на вул. Набережній, 8а, КНС №5 на вул. Карпенка-Карого, 1а, КНС №3 на вул. Карпенка-Карого, 3 на відстані 20 м, що є межею санітарно-захисної зони) проведено дослідження якості атмосферного повітря. Висновок санітарного лікаря: перевищень досліджуваних речовин в атмосферному повітрі не виявлено. Щоденно триває моніторинг наявності нетипових рідин на мережах КП “Луцькводоканал”.

З метою перевірки діяльності окремих підприємств, як можливих додаткових джерел смороду, працівниками відділу екології були проведені позапланові перевірки ТзОВ “Агідель”, документальні перевірки Луцького місця провадження діяльності ДП “Укрспирт”, що розміщене на вул. Ковельській, 67, та ФОП Дмитрук, виробнича база якого на вул. Мамсурова.

Членами робочої групи з метою виявлення додаткових джерел неприємних запахів здійснено об’їзд та огляд очисних споруд у прилеглих до міста населених пунктах с.Підгайці, Княгининок, Липини. Ці споруди можна лише умовно назвати очисними, бо технологія очистки стічних вод тут абсолютно не дотримується. Забруднені стоки потрапляють в ґрунт та у поверхневі водойми, споруди частково зруйновані і є джерелом стійкого неприємного запаху. Розміщені вони подекуди на відстані від 2 км до міста. Тобто, при сприятливому напрямку вітру запахи від них можуть відчувати і лучани. Але це вже компетенція обласних структур, які зобов’язані контролювати умови життєдіяльності населення.

Керівниця відділу екології міськради розповіла, що зараз тривають переговори з Київською екологічною академією стосовно проведення незалежного дослідження. Також вона запропонувала обладнати на межі вулиць Львівської та Боженка стаціонарну станцію, яка здійснюватиме постійний моніторинг і забори повітря на вміст шкідливих речовин, а у рамках програми «Безпечне місто» встановити камери відеоспостереження на полях фільтрації Гнідавського цукрового заводу, на пункті прийому всіх зливів із вигрібних ям на вулиці Мамсурова та біля очисних споруд КП «Луцькводоканал» у селі Липняни.

 

Власники цукрового та біоетанольного заводів громадські слухання проігнорували. Відрядили інженера з охорони навколишнього середовища ТзОВ «БіоПЕК» та заступника голови правління з сировини ПрАТ «Гнідавський цукровий завод». Чоловіки коротко поінформували про діяльність підприємств. Причетність заводу, який виробляє біоетанол, до смороду в місті заперечили. Кажуть, що мелясна барда – це рідке етанольне добриво, яке не смердить, а використовується аграріями для покрашення врожайності.

Тим часом, усі крапки над «і» у своєму виступі розставив виконувач повноважень міського голови, секретар міської ради Григорій Пустовіт.

«У мене просте питання: чому в 2014 році в місті не смерділо, чому в 2015 році в місті не смерділо, у 2016 році, коли розпочалися перші спроби запуску заводу, з’являлися перші спалахи смороду, а вже у 2017 та 2018 сморід поширювався. Те, що сьогодні представники заводу хочуть сказати, що це не вони – це не відповідає дійсності. В Україні, там, де є виробництво біоетанолу, така сама проблема, як і у нас. Це – Узин Київська область, це – смт. Кожанка Фастівського району Київської області, це – Тростянець та Гайсин Вінницької області.Всюди така проблема» - зазначив він.

Григорій Пустовіт нагадав присутнім, що в 2017 році на громадських слуханнях йшла мова про те, що мешканці Вересневого скидають каналізаційні відходи на поля фільтрації. Ці відходи в каналізацію скидалася роками, але такого смороду не було. «Ми тоді прийняли рішення, що приберемо каналізацію, а завод купує обладнання, що унеможливить сморід в місті. Ми каналізацію забрали не лише з міста Луцька, але й Гіркополонківську, тому фекальних відходів та скидів там немає. Натомість завод ніякого обладнання не купив, а рішення громадських слухань не виконав. У 2018 році, коли розпочався сморід, одразу були претензії до основного джерела смороду. Вони найняли хіміків, які все заглушили. У 2019 році, як тільки розпочався сморід, Луцька міська рада звернулася до обласної державної адміністрації з проханням доручити державній екологічній інспекції, управлінню екології обласної державної адміністрації перевірити усі підприємства, які розташовані навколо Луцька на дотримання екологічних норм, тому що місто потерпає від смороду, - розповів секретар міської ради. – Натомість екологи вирішили перевірити місто Луцьк. Жодне підприємство навколо Луцька не було перевірено, ймовірною основною причиною смороду в місті назвали неправильний збір рідких та твердих побутових відходів. Це я назвав цинізмом, непрофесіоналізмом та упередженістю. Це не може бути, бо ми знаємо причину, але коли відповідні служби так роблять, це означає, що вони зацікавлені саме в такій відповіді. Ми наполягали далі. Ігор Палиця звернувся до Міністра екології пана Остапа Семерака. Добилися відправити на завод комісію. Що роблять професійні екологи? Вони знають правила і згідно цих правил ініціюють перевірку до обласної екологічної інспекції. Коли місто звернулося, вони нас не чули, коли звернувся завод, бо була загроза, що з Києва приїде комісія, яка об’єктивно та реально все перевірить, вони викликають комісію, яка перевіряє завод. Відповідно міністерство, згідно їхніх правил, уже не може прислати туди комісію. Прислали представника. Проводилась перевірка. Ми перевірили все, що стосується цього заводу та смороду. Ми сказали одне, ми – не вороги заводу, але ми не можемо бути його жертвами. І те, що сьогодні Луцька міська рада та наша громада залишилися з цим заводом один на один - це результат того, що екологічна інспекція самоусунулася. Екологічна інспекція повинна контролювати та перевіряти завод, а також надавати екологічні дозволи. Але вони цього не робили».

За словами Григорія Пустовіта, коли з'явився сморід, влада міста почала звертатися до усіх та стукати в усі двері, закликаючи до спільної боротьби. Натомість ні Луцька райдержадміністрація та її структури, ні Боратинська ОТГ нічого не зробили: «Всі сиділи та мовчали. А те, що завод десь-колись нібито був зареєстрований в місті, то в мене таке пояснення. В місті була зареєстрована якась адміністративна структура, яка сплачувала в бюджет 48 тисяч гривень, в той час як в район та Боратинську ОТГ сплачувалося 1 мільйон 380 тисяч гривень в рік. Підприємство було на території району та працювало там. Але ми не опустили рук, а спільно почали працювати та добиватися, щоб завод взяв на себе певні зобов’язання. Ми сказали, що в нас ніяких домовленостей з ними бути не може. Домовленість може бути тільки одна: або вони купують обладнання, яке унеможливить сморід, або закривають свій завод. Я написав звернення до голови районної державної адміністрації Тараса Яковлєва з проханням та вимогою закрити завод. Якщо завод буде далі нагороджувати нас цими запахами, він не повинен працювати. Наша щоденна робота вже приносить результати, адже завод почав закопувати карти. Однак, ми маємо сумніви, що все робиться чесно, адже поблизу трьох полів фільтрації на віддалі ми виявили ще три, про яких ніхто не говорить, та про які вони нібито не знають. Ви нас не обманюйте, ми вам не вороги, а партнери. Давайте спільно поборемо сморід».

Щоби ні в кого в залі не виникало сумнівів, що саме завод «БіоПЕК» причетний до поширення смороду в місті, Григорій Пустовіт навів яскравий приклад. «Ми виявили вантажну машину, яка зливала барду в каналізаційні люки. У нас цю барду виготовляє тільки біоетанольний завод. Скажіть, хто ще міг її зливати? Я не хочу їх звинуватити, але хочу сказати, що крім них, цю барду ніхто не виготовляє. Тому в нас чітка позиція: закрити завод або нехай вони придбають обладнання, що нейтралізує сморід», - резюмував секретар міської ради.

Присутні на засіданні громадських слухань підтримали резолюцію, яку напрацювала ініціативна група, додавши пропозиції керівництва міста. Зокрема, зупинити або повпливати на зупинку роботи заводу «БіоПЕК» до завершення засипання фільтраційних карт, які були залиті в цьому році. Встановлення флотатора, який на заводі так і не встановили. Контролювати вивіз за межі заводу будь-яких відходів, а також перевірити та вжити заходів для перевірки усіх труб, які підведенні до полів фільтрації цукрового заводу. Щотижнево до входження показників у норму і щомісячно в подальшому з розміщенням інформації на сайті міської ради здійснювати заміри повітря на межі санітарної зони полів фільтрації. Зробити лабораторні дослідження рідин, які зливаються на фільтраційні карти та рідин, які знаходяться на фільтраційних картах для їх порівняння. Перевірити, на чиїх землях знаходяться відкриті ще в 2017 році нові карти, куди в 2019 році були злиті відходи виробництва, що призвели до кричущих перевищень гранично допустимих норм забруднення повітря. Встановити камери відеоспостереження на входах до полів фільтрації з метою недопущення несанкціонованих зливів та прилади контролю за відхиленнями від норм якості повітря на межі санітарних зон полів фільтрації. В районі вулиці Львівської, а також районів ЛПЗ та Вересневого розмістити пункт контролю гідрометеорологічного центру. Звернутися до правоохоронних органів з метою притягнути до відповідальності осіб обласної екологічної інспекції та управління екології облдержадміністрації, які не фахово віднеслись до виконання своїх обов’язків та допустили забруднення повітря перевищенням граничних норм аміаку, сірководню та оцтової кислоти.

 

Відділ інформаційної роботи міської ради

(777904, 777946, 724727, 720665)

 

ну і явно замовна статейка на захист бідного біоетанолового заводику від Волинь24  

Полювання на відьом у Луцьку: завод визнали винним у смороді і вирішили «стратити»

Спойлер

25 липень, 18:30

 

У Луцьку відбулися громадські слухання проти смороду, а точніше – проти біоетанолового заводу. Та за рівнем емоцій і явній перевазі «сторони обвинувачення» – це, швидше, нагадувало інквізицію з бажанням спалити винуватців на вогнищі. 

Зал переповнений – понад 300 лучан прийшли висловити свою позицію щодо смороду, інтерес ЗМІ до питання також «зашкалював». Розпочав засідання виконуючий обов’язки Луцького міського голови Григорій Пустовіт, який зачитав порядок денний. Його й пропонували обрати головуючим, втім більшість вирішила, що збори буде вести активіст, який з 2017 року бореться із смородом, – Дмитро Климук. 

 

«МИ НЕ ЗДОГАДУВАЛИСЯ, ЩО ДІЯЛЬНІСТЬ ТОВ «БІО-ПЕК» МОЖЕ МАТИ ТАКІ НАСЛІДКИ», – ДОПОВІДЬ-ЗВИНУВАЧЕННЯ ЕКОЛОГА

Доповідь про свою роботу, яка швидше нагадувала прокурорський акт обвинувачення, зачитала начальник відділу екології Луцької міської ради Оксана Тарабанюк. Чиновниця нагадала, що четвертий рік поспіль, протягом чотирьох місяців, орієнтовно з квітня по серпень щороку, місто Луцьк і навколишні села потерпають від смороду. 

«Ми не здогадувалися, що діяльність ТОВ «Біо-ПЕК» може мати такі наслідки, тому досліджували інші можливі варіанти: каналізацію, діяльність ас-машин, інших виробників тощо. У 2017 виникла вмотивована підозра щодо заводу», – розповіла еколог. 

Тоді, нагадала фахівець, на заводі заперечували свою вину, зазначаючи, що причиною неприємного запаху є каналізаційні стоки з мікрорайону «Вересневий», який не був під’єднаний до каналізації. У грудні 2017 року каналізацію на «Вересневому» завершили. 

«У 2018-2019 роках сморід також є. Отже, причиною є неправомірне розміщення відходів мелясної барди заводом. Через відсутність резервуарів барда незаконно зливається на поля фільтрації», – резюмувала Оксана Тарабанюк. 

У міській раді впевнені, що саме ці відходи створюють нестерпний сморід. Транспортування, за версією фахівців міськради, здійснюється на поля фільтрації цукрового заводу, і внаслідок відкритого сушіння, в повітря потрапляють шкідливі речовини із різким запахом, які погіршують стан здоров’я населення. 

«Стічні води характеризуються високим ступенем забрудненості, а їх великі об’єми становлять значну небезпеку для екології, є токсичними і виснажують запаси кисню. 70% барди розкладається в перші кілька діб до амінокислот та аміаку. Виділяється метан. Це і призводить до неприємних запахів», – озвучила свою версію причини смороду чиновниця. 

Еколог зазначила, що ці забруднення повітря поширюються нерівномірно і на значні відстані, хоч ця версія суперечить сказаному нею на полях фільтрації під час прес-туру. 

Тоді на уточнююче питання журналістів Оксана Тарабанюк зазначила, що відходи з полів фільтрації можуть бути основною причиною смороду в Луцьку тільки у випадку, якщо їх злили у централізовану каналізацію. Мовляв, вітром запах на такі далекі відстані від полів поширюватися не може. 

«Протягом травня-липня 2019 року до міської ради надійшло 1 273 скарги на неприємний запах по телефону, ще понад 400 – письмово, а електронна петиція до президента набрала майже 800 голосів за першу добу. Всього в різні інстанції надійшло 14,5 тисяч звернень щодо смороду від жителів міста», – прозвітувала чиновниця. 

Оксана Тарабанюк зазначила, що всі скаржаться на чхання, кашель, нудоту тощо. Але лише 5 осіб офіційно заявили, що вважають сморід причиною свого поганого самопочуття. Еколог перерахувала скільки й куди запитів і звернень скерувала міська рада з цього питання.

«У результаті звернень в зоні впливу полів фільтрації цукрового заводу провели аналіз повітря. Перший забір у 5 місцях відбору у масиві «Світанок» на межі санітарних смуг полів фільтрації вияв перевищення аміаку від 2,5 до 22 разів», – наголосила еколог. 

Втім, повторні дослідження через декілька днів показали перевищення норм лише в два рази на вулицях Львівська, Корольова та масиву «Світанок». Проведені 16-17 липня середньодобові заміри також підтвердили перевищення норм аміаку в 2,5 рази, сірководню – у 2 рази. 

«12 липня Держпродспоживслужба видала припис про припинення експлуатації полів фільтрації. До 19 липня підприємство мало розробити заходи для припинення смороду. До 1 вересня – привести у норму стан атмосферного повітря», – проінформувала Оксана Тарабанюк. 

Також еколог розповіла, що за фактом перевірки Гнідавського цукрового заводу та ТОВ «Біо-ПЕК» відкрили 2 кримінальні провадження. Разом з тим перевірили й інші підприємства – інкубатори, ДП «Укрспирт», фізичну особу-підприємця Юлію Дмитрук, яка виготовляє м'ясо-ковбасні вироби, та провели заміри повітря на каналізаційних насосних станціях. Порушень не зафіксували. 

«У ході перевірок виявили самовільні врізки в каналізацію. Дослідили вплив очисних споруд у Підгайцях, Липлянах і Княгининку. Розпочалося засипання 30-тисантиметровим шаром ґрунту та вапна окремих відстійників», – доповіла еколог.

 

«ЯКБИ ЦЕ ПОТРАПИЛО У КАНАЛІЗАЦІЮ – ОЧИСНІ СПОРУДИ ЛЯГЛИ Б»

Оксана Тарабанюк розповіла, що поля фільтрації засипають ґрунтом, вапном та знезаражуючими рідинами. Ці роботи планують завершити до 25 липня. Еколог вважає, що очисні споруди не можуть бути місцем зберігання барди, тому їх треба очистити. Підприємства Гнідавський цукровий завод і ТОВ «Біо-ПЕК» повинні надати перелік реальних заходів для недопущення потрапляння випарів барди у повітря. 

«Пропонуємо притягнути до відповідальності чиновників, які сприяли забрудненню довкілля. Крім того, міська рада має замовити проведення незалежного екологічного аудиту, обладнати пост моніторингу повітря та встановити відеоспостереження на полях фільтрації на Мамсурова і Липлянах», – підсумувала еколог.

Нині Луцька міська рада навіть не знає ціни, яку необхідно сплатити за екологічні дослідження, адже триває підрахунок. Потім проведуть тендер, аби визначити підрядника. Влада розраховує провести екологічний аудит у 2020 році. Ця новина викликала хвилю обурення в залі, і хтось із присутніх запитав, чому цей аудит не провели ще у 2017 році, відколи почалися проблеми із запахом. Запитали також, хто погодив будівництво біоетанолового заводу. Еколог пояснила, що ТОВ «Біо-ПЕК» не включений до Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Луцької міської ради, адже знаходиться на землях Боратинської сільської ради. 

«Кожен може вживати заходи на своїх межах. Завод в Рованцях, тому ми не маємо права включати його у свої програми. Це компетенція Луцького району», – зазначила фахівець.

Оксана Тарабанюк вважає, що значна міра відповідальності лежить і на голові Боратинської ОТГ Сергію Яручику. Адже саме він головував на громадських слуханнях, у яких брало участь 24 члени, які й погодили проект будівництва біоетанолового заводу.

«Мальовниче місто, яке я любив і поважав, втрачає бажання жити у ньому. Хто повинен понести відповідальність? Дитина почала харкати кров’ю. На кого мені подавати у суд?» – запитав один із присутніх лучан у фахівця з екології. 

На що Оксана Тарабанюк відповіла, що міська рада зібрала достатню доказову базу, яка дає підстави позиватися з таким позовом до ТОВ «Біо-ПЕК». 

Загалом, лучани бомбардували очільницю екологічного відділу питаннями: чому сморід з’являється тільки в певний час; чи можна встановити охорону на фільтраційних полях; хто має контролювати, які відходи туди зливаються тощо. На запитання, хто ж підписував дозвіл на скиди нечистот на фільтраційні поля, відповіді не прозвучало. 

Цікавилися люди й тим, чи не зливає бува завод небезпечні відходи на очисних у Липлянах.

«Щодо прийомів стоків у міську каналізацію – це виключено. Це може вбити очисні споруди, живі бактерії, за допомогою яких здійснюється біологічне очищення. Якщо воно попаде туди – очисні споруди просто ляжуть», – пояснила еколог. 

Між іншим, це ще раз спростовує гіпотезу про те, що ніби то завод зливає агресивну речовину в міську каналізацію, адже якби це відповідало дійсності – очисні споруди дійсно «лягли» б, бактерії загинули, у навколишнє природнє середовище з очисних потрапляли б небезпечні відходи, і в Луцьку виникла б справжня екологічна катастрофа. 

Цікавилися лучани й альтернативними версіями: чи перевіряли переробників м’яса, куди вони скидають відходи після забою. Свідки кажуть, що окремі забійники скидають відходи в каналізацію, забиваючи до шести свиней щотижня.

«З початку поширення смороду ми вивчили увесь перелік забійників і переробників. Перевірили інкубатор і підприємця Дмитрук. Всі решта офіційних цехів – за межами Луцька», – так пояснила еколог. 

Поля фільтрації Гнідавського цукрового заводу

«ТАМ ПАХНЕ КВАСОМ»: АКТИВІСТИ КАЖУТЬ, ЩО МІСЬКА РАДА ТРОХИ ПЕРЕБІЛЬШУЄ

Якщо частина людей була готова послухати представника ТОВ «Біо-ПЕК», то решта присутніх зустріла доповідача викриками «Ганьба!», всупереч всім правилам конструктивної дискусії, відразу заявивши про недовіру. 

Заступник директора заводу з питань охорони навколишнього природного середовища – професійний еколог, та має стаж 25 років. Щойно він наголосив, що підприємство має всі необхідні дозволи для своєї діяльності, зала невдоволено загуділа. Також еколог заводу намагався пояснити, що підприємство не скидає відходів на очисні поля з вересня 2017 року. Цього також не захотіли слухати. 

«Ми самостійно ініціювали перевірку Державною екологічною інспекцією та Держпродспоживслужбою. Перевірку закінчили 22 липня. Видали припис, і ми його виконаємо. Барда зберігається в спеціальних сховищах на заводі», – розповів інженер, але присутні на зборах не надто хотіли слухати доповідача, постійно перебиваючи вигуками з місця. 

Втім, не всі присутні були налаштовані агресивно. Зокрема, одна із активісток руху «За чисте повітря» підтвердила слова представника ТОВ «Біо-ПЕК», зазначивши, що на території заводу дійсно є резервуари, вони накриті брезентом і від них нема неприємного запаху.

«Там зовсім не такий запах, як ви собі уявляєте. Там пахне квасом», – розповіла жінка. 

На питання: «Що ж є джерелом смороду у Луцьку?», еколог заводу не став будувати гіпотези, як його колеги з міської ради. Він зазначив, що це встановлять фахівці в результаті перевірки. Та додав, що завод закупить переносного газоаналізатора «Дозор», заміри якого на полях фільтрації будуть публічними.

Цікаво, що позиція райдержадміністрації не така категорична, як в органі місцевого самоврядування, там вважають, що сморід – комплексна проблема.

«Мені дивні звинувачення міськради. ТОВ «Біо-ПЕК» зареєстроване у 2016 році у Луцьку. У район його перереєстрували у листопаді 2018 року. Тому все валити на район – не правильно. Запрошуємо до діалогу Луцьку міську раду та раду Боратинської ОТГ. Це комплексна проблема багатьох установ. Неправильно відкидати і зношеність каналізації», – наголосила заступник голови Луцької райдержадміністрації Інна Бас. 

Представник Гнідавського цукрового заводу Олександр Нікішин наголосив, що в Європі використовують барду як добриво, а смердіти може курячий послід на полях. 

«В 2017 році на поля фільтрації чомусь злили барду. Вона поєдналася з каналізаційними стоками, які зливаються туди з 1958 року. Так виникла екологічна катастрофа», – висунув свою версію цукровик. 

Він додав, що вже побудували ємності на 23 тисячі тон для зберігання барди, а відкрите сховище накрите герметичною мембраною. Також представник заводу запевнив, що більше барда на поля не зливається, три з чотирьох карт вже обеззаражені. Олександр Нікішин запросив журналістів приїхати і перевірити все на власні очі. Доповідач пояснив, що на поля зливали тільки змиви від барди, а це, по суті, буряк, що перегнив. Його потім використовують як добриво. Всього на поля скинули 130 тон такого осаду.

 

«МИ – НЕ ВОРОГИ ЗАВОДУ, АЛЕ Й НЕ МОЖЕМО БУТИ ЙОГО ЖЕРТВАМИ»

Та Григорій Пустовіт знову намагався переконати всіх, що біда саме через діяльність заводу.

«У попередніх роках смерділо? Ні! У 2016 почало, коли запустили завод. Там, де є біоетанол – там така ж проблема: Тростянець, Фастів, Гайчин тощо», – аргументував виконуючий обов’язки міського голови Луцька. 

Григорій Пустовіт нагадав всім історію проблеми. У 2017 році провели перші громадські слухання і прийшли до висновку, що проблема в каналізації на «Вересневому». Зробили каналізацію – сморід лишився. У 2018 почали працювати хіміки – смороду не стало. У 2019 знову – сморід. 

«Усі підприємства у Луцьку перевірили. Сказали, що неправильний збір відходів – це причина смороду. Це цинізм і некомпетентність! Ми шукали далі, Ігор Палицязвернувся до міністра екології. Ми – не вороги заводу, але і не можемо бути його жертвою», – заявив Григорій Пустовіт.

За його словами, Державна екологічна інспекція самоусунулася і міська рада один на один лишилася із заводом. 

«Ми почали боротися – районна влада мовчала. У місті зареєстрували лише адміністративну структуру заводу, а в Боратині завод платить понад мільйон податків у рік. Ми зобов’язали взяти завод на себе певні обов’язки: купити обладнання або закрити виробництво», – заявив Григорій Пустовіт. 

 

У такій напруженій ситуації не могло не обійтися без скандалів. Так, до мікрофону вкотре добрався один із найактивніших учасників зборів Михайло Голубчик, який наполегливо просив показати відео, на якому він зафіксував ряд несанкціонованих викидів нечистот окремими підприємствами. Чоловік наполягав на своєму – основна причина у зношеній каналізаційній мережі, яка потребує капітального ремонту. 

«Що буде, якщо завод закриють, а сморід залишиться? Ви готові взяти на себе кримінальну відповідальність, якщо Ви зараз кажете неправду?», – запитав Григорія Пустовіта молодий чоловік.

У кращих традиціях бюрократизму чиновник відповів, що в такому випадку будуть розбиратися. І поки Григорій Пустовіт розповідав про те, що всі другорядні причини смороду в Луцьку вже подолані, молодого наполегливого чоловіка із залу вивела поліція. 

 

 

РІШЕННЯ ПРОСТЕ Й ДЕШЕВЕ, АЛЕ, МАБУТЬ, КОМУСЬ НЕВИГІДНЕ

Виступив перед громадою і експерт-біолог, який заявив, що знайшов просте і ефективне вирішення проблеми, для чого не потрібні сотні мільйонів гривень. Вчений наголосив, що загортання полів фільтрації землею не вирішить питання, а хімія навпаки може погіршити ситуацію, пішовши у стічні води. 

«Корисні мікроорганізми – це вирішення проблеми. Їх давали на поля фільтрації, але дуже мало. Якщо їх дати в більшій кількості – питання вирішиться за два тижні максимум», – був готовий провести цілу презентацію вчений. 

Втім, головуючий на засіданні активіст сказав, що це нікому не цікаво, і складних термінів люди не зрозуміють. Вочевидь, рубати з плеча – багатьом активістам куди простіший і зрозуміліший спосіб вирішення проблеми, аніж продумана раціоналізаторська пропозиція від експерта. 

 

 

СТРАТИТИ, НЕ МОЖНА ПОМИЛУВАТИ

Де поставити кому в цьому реченні – на зборах громади довго не думав ніхто. Адже три години основні доповідачі переконували присутніх, що єдиний спосіб побороти сморід – це закрити біоетаноловий завод, а всі альтернативні точки зору глушилися. 

Тож вирішили таке:
- Призупинити роботу заводу «Біо-ПЕК» до завершення засипання фільтраційних карт; 
- встановити флотатор (розділювач сумішей часток різних речовин – ред.);
- контролювати вивіз за межі заводу будь-яких відходів, а також перевірити та вжити заходів для перевірки усіх труб, які підведенні до полів фільтрації цукрового заводу; 
- щотижнево, до входження показників у норму, і щомісячно в подальшому з розміщенням інформації на сайті міської ради здійснювати заміри повітря на межі санітарної зони полів фільтрації; 
- зробити лабораторні дослідження рідин, які зливаються на фільтраційні карти та рідин, які знаходяться на фільтраційних картах для їх порівняння; 
- перевірити, на чиїх землях знаходяться відкриті ще в 2017 році нові карти, куди в 2019 році були злиті відходи виробництва, що призвели до перевищень гранично допустимих норм забруднення повітря; 
- встановити камери відеоспостереження на входах до полів фільтрації з метою недопущення несанкціонованих зливів; 
- у районі вулиці Львівської, а також районів ЛПЗ та «Вересневе» розмістити пункт контролю гідрометеорологічного центру;
- перевірити незаконні врізки в зливову каналізацію житлових будинків;
- звернутися до правоохоронних органів з метою притягнути до відповідальності осіб обласної екологічної інспекції та управління екології облдержадміністрації, які своїми діями допустили забруднення повітря;
- звернутися до Державної екологічної інспекції в вимогою закрити шкідливе виробництво у разі невиконання заводом приписів щодо вжиття реальних заходів для нейтралізації смороду.

 

Згідно із законодавством, резолюція зборів громади має лише дорадчий характер, відтак, пізніше своє слово скажуть ще й депутати. Частину резолюції міська рада в силах виконати, втім, закриття заводу – це прерогатива дозвільних органів, за якими залишається останнє слово у цьому гострому і «ароматному» питанні.

***
Звісно, всі розуміють, що проблему смороду треба вирішити найближчим часом, адже це не тільки дискомфорт, а й загроза здоров’ю населення. Втім, важко зрозуміти агресивну позицію міської ради стосовно біоетанолового заводу. Навіть якщо припустити, що барда – єдина причина смороду в Луцьку, на проблему все-одно треба дивитися у комплексі. 

Інший бік медалі – соціально-економічний. Завод надає роботу більш ніж тисячі робітникам, а це понад тисячу сімей, 3-4 тисячі волинян. Завод сплачує істотні податки до бюджету. Щоправда не луцького, а боратинського. Завжди місцева влада кожного населеного пункту наголошує, що необхідно залучати інвесторів. І ось, коли 3 роки тому прийшов інвестор, позиція влади – закрити, ліквідувати, заборонити. 

На завод «натравили» окремі ЗМІ, окремих активістів і частину мешканців, яким подається лише частина правди, з метою формування однобокого бачення проблеми. Економічно перспективне виробництво екологічно чистого виду палива заганяють в тупик замість того, щоб подати руку співпраці і спільно напрацювати заходи захисту навколишнього природного середовища. 

Роман КОЛЮХОВ ("Волинь24")

 

[sss381]

Цитата

У Луцьку не створять онлайн-карту для аналізу джерел смороду

09:17 05.11.2019

 

Опублікували відповідь на електронну петицію щодо створення онлайн-карти для реєстрації скарг та аналізу джерел смороду в місті.

Про це інформують на Єдиній системі місцевих петицій.

Нагадаємо, карта дозволила б в реальному часі реєструвати скарги жителів із зазначенням точного місця дислокації смороду, нанесення його на карту, можливістю перегляду і фільтрації результатів за датою та часовим відрізком.

Як зазначено в повідомленні, оскільки наразі в місті запроваджується сіті-бот «Назар», який дозволить максимально автоматизувати роботу міської групи оперативного реагування «15-80», розвантажити операторів/диспетчерів, а також передбачає можливість отримання повідомлень від громадян, цей інструмент можна використати для створення онлайн-карти забруднень на основі повідомлень мешканців м. Луцька.

«Попередньо з розробниками ця можливість обговорювалась. Після запровадження для міських служб сіті-бота буде можливість розширення функціоналу. Також повідомляємо, що управлінням містобудування та архітектури міської ради запроваджений геопортал відкритих даних, на якому можна створити шар, який буде показувати місця виникнення смороду, це єдине місце зосередження міських геоданих, тому розробляти додаткові карти не варто», – йдеться у повідомленні.

https://lutsk.rayon.in.ua/news/192970-u-lutsku-ne-stvoriat-onlain-kartu-dlia-analizu-dzherel-smorodu

[Гість]

Прекрасний квітневий ранок на 55-му мікрорайоні прикрасий стійкий і убивчий запах лайна. Дежа-вю? Та ні, просто всі ложити великий і товстий болт на міськраду разом з її недоМерами.

[charlie]

Скільки Поліщук буде нас травити отим смородом ?

[yu2007]

8 minutes ago, charlie said:

Скільки Поліщук буде нас травити отим смородом ?

Spoiler

 

Змінено 8 Червня, 2021 в 21:29 користувачем yu2007

[charlie]

3 хвилин тому, yu2007 сказано:

  Показати прихований контент

 

Ну як сказати, на 33 му кожен день десь після 23 починають , вже хз скільки днів чи вже тижнів

[yu2007]

5 minutes ago, charlie said:

Ну як сказати, на 33 му кожен день десь після 23 починають , вже хз скільки днів чи вже тижнів

 

Хоч якась користь лучанам від того ковіду.

[turbo]

10 hours ago, charlie said:

Ну як сказати, на 33 му кожен день десь після 23 починають , вже хз скільки днів чи вже тижнів

Центр крутіший: в районі ЦУМу вже після 20-ої починає зловонити декілька днів підряд.

 

Фонтан гранітний - є, пр. Волі - розширяють, ще камери з розпізнаванням облич і номерів залишилось поставити - а тоді вже візьмемось за запах. Років через декілька.

[Electronshik]

@turbo То ж для того і ставлять камери з розпізнаванням облич: зараз побачать того хто сере нишком на районі, впізнають, скажуть "ось він - джерело смороду!" І все вирішиться

[Arden]

Ну в парку в неділю після 14:00 було дуже важко знаходитися.

[Єретик]

Знову смердить!

 

То що знову цукровий? 

 

Це ж на території самої успішної ОТГ.

 

On 30.06.2019 at 13:19, nickel сказано:

Юридична адреса:

43022 Україна, Волинська обл.,

М. Луцьк, вул. Ранкова, 1

 

У них на сайті пише, що Рованці.

 

https://gnidava.lt.ua/contacts/

 

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ГНІДАВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД”

ЮРИДИЧНА АДРЕСА:

45606, Волинська обл., Луцький район, с. Рованці, вул. Промислова, будинок 3

[charlie]

оце сморід, війна війною, а ковбасники бачу жирують.

Цікаво, скільки років потрібно мерам Луцька, щоб вирішити це питання ?

Змінено 10 Травня, 2022 в 17:46 користувачем charlie