Новітня русифікація

[romaxa11]

q

[Electronshik]

@romaxa11  Коротше про масницю ви не читали так і скажіть, а то волаєте тут що це свято кляті москалі підсунули, смішно читати.

Щодо того що держава повинна робити з ворожим впливом, тут підтримую

[romaxa11]

 

[Гість rl72]

Арт-продюсер Александр Новиченков: Украина была фабрикой по производству российского кинопродукта

[Гість rl72]

look.gorky

 

Look Gorky

 

Булгаков, або Кит чи Кит?

Сьогодні о 13:144657390

 

 

Ноучно хочется закрыть вопрос по булгаковским котам и китам:

"Я позавчера спрашиваю этого каналью, доктора Курицького, он, извольте ли видеть, разучился говорить по-русски с ноября прошлого года. Был Курицкий, а стал Курицький… Так вот спрашиваю: как по-украински «кот»? Он отвечает «кит». Спрашиваю: «А как кит?» А он остановился, вытаращил глаза и молчит. И теперь не кланяется."

Ну, классик, не поспоришь. Але, некст.

Украинское "мій" и "мий" звучат по разному. Им соответствует русское "мой" и "мой" (читаются одинаково – возникает путаница – признак деградации склонения слов).

Стрів сьо цю каналію, прахфесора вже Куровськіх. Він, бач, тераз почесний академон РАЕН, та каже шо нема української мови, а тіко спаплюжена россійська. Питаю його: "А как будет на расейском: "Мій #%й". - Він каже: "Мой #%й". А я питаю: "Як буде: "Мий #%й?" - а він очі витріщив и мовчить.

Ото нац треба було цілу націю кацапів вигадувать, шоб тіко #%я не мити?

[romaxa11]

Російськомовний українець має зникнути. На його місце має прийти по перше: україномовний, а по друге: англомовний, польськомовний, німецькомовний, італійськомовний, іспаномовний, португаломовний українець. Можна ще якось зрозуміти тимчасово російськомовного українця, який намагається будучи в природньому мовному середовищі українця максимально швидко оволодіти розмовною українською мовою з якомога нижчим рівнем суржику і русизмів. Українська мова, то та стіна яку відмовляється будувати наша влада. Українська мова зрозумла полякам, чехам, словакам, білорусам, балканським словянам, але вкрай важко сприймається расовим кацапом. Ніщо так не вказує кацапу на те що "ми нє адін народ", як гарна милозвучна українська мова. Вони вже навчились її відрізняти з натовпу навіть, але ніколи не зрозуміють. 

Коли ви йдете в футболці з тризубом чи з написом Ukraine, говорячи російською - ви соціальний парадокс з розбалансованим світосприйняттям. Все корисне що ви можете зробити для України, то спочатку ніж здавати гроші волонтерам, використайте їх на вивчення української мови при допомозі книжок чи репетиторів, чи телебачення. Це блін максимум патріотизму - розмовна українська мова в Україні.

 

Говорячи російською закордоном до вас ніколи не привітаються українці. Для них ви стрьомний кацап "який вже тут замість Криму". Більше того вас всі сприйматимуть "руссо" і ваші внутрішні переконання ні до кого не долетять. Але відмінність української від російської помітять всі: італійці, французи, німці, іспанці. Вони розумітимуть що ви умовно зі Сходу, але не "руссо" і це для вас стане дуже приємним, особливо на фоні що русня натворила в Сирії, Франції і Німеччині. 

[Гість rl72]

 

Приключения москвича в Киеве

Автор: huntanews Июнь 16, 2016

 

 

Я решил поехать в Киев. Да, это безумная идея. Но чем безумнее, тем лучше. А жизнь сейчас вокруг, что нормальна?

Я хотел увидеть Киев своими глазами. Знал, что врут, понимал, что передергивают, разоблачал это, как мог, почти каждую неделю. Но если врут, то до какого предела? Где заканчивается страшная сказка и начинается быль? Обыкновенная украинская быль, то есть жизнь. Хотел увидеть, вот и купил билет на поезд. Всего на два дня. Недорого.
Сообщил близким… Дальше началась песня «Как родная меня мать провожала». «Зачем тебе это, Саша? — говорила моя мудрая теща, мой неповторимый друг. — Там же ужас что творится. Сдай билет, пока не поздно». Я напрягся, конечно. «Ты знаешь, мне сейчас подруга сказала, там веди себя как мышка: тише воды, ниже травы. И ни слова о политике», — это уже вступила в хор любимая жена. Ну и, наконец, хит сезона, моя еврейская мама, ежедневно душащая меня в объятиях: «Ну что тебе в голову взбрело, ищешь приключений на свою… Делать тебе нечего!» Мама очень любит меня. И только дочка из своего героического израильского далека одобрила.

Затем подключилась родная редакция. «А знаешь, —сказала редактор Леночка, — из «Коммерсанта», «Российской газеты» и «Life» люди летели через Минск, так пограничники в Борисполе их развернули и посадили на обратный самолет». А потом она каждый раз спрашивала, делая большие глаза: «Ты уже вернулся?» И мой замечательный товарищ, член редколлегии Вадик звонил и спрашивал: «Ты еще не там? А, здесь, ну тогда можешь написать…» Как будто бы «там» это уже там, где нет жизни, в загробном мире. А если «здесь», то да, могу написать. Жизнь продолжается! Пока.

 

После такого давления по всему полю я и сам уже был не рад, что купил эти злополучные билеты. Куда я еду, что меня там ждет? А если высадят? Как не пытаюсь сопротивляться, а сам, значит, с потрохами нахожусь под пропагандистским колпаком у Мюллера. «Только ты никому не говори, что ты российский журналист, — сказал мне по телефону из Киева Айдер Муждабаев. — Не поймут». И прислал частное приглашение.

А Матвей Ганапольский прислал приглашение официальное: «Обозреватель «МК», для написания репортажа…» И не поймешь, что лучше.
Тут еще нашего главного редактора их президент Порошенко ввел в черный список. Совсем хана! А потом я успокоился. Ну, снимут с поезда, так это даже интересно! Не догоню, так согреюсь. Хотя Киев не увижу, жаль, ведь ни разу там еще не был.
Ну да, дожили, в Киев, мать городов русских, еду с такой опаской, под прикрытием, почти как нелегал. «Может, я еще на поезд опоздаю», — мелькнула предательская успокоительная мысль, но тут же исчезла из-за своей трусливой несостоятельности.
Российских погранцов прошел без проблем. «Рюкзак откройте, пожалуйста». Открыл. Посмотрели сверху, даже не шарили. Через два часа Конотоп, Украина. «К кому едете?» Я сказал, предъявил приглашение Айдера и Матвея. Айдера забраковали сразу — «Это не то». А с ксивой от Ганапольского девушка в украинской форме куда-то пошла совещаться. Через три минуты пришла: «Все в порядке». И вот я в Киеве!
Встретил Айдер. Обнялись. Пошли. Киев окатил меня русским привычным привокзальным зазыванием: «Покупайте сим-карты!» «Пирожки, пирожки», «Экскурсия по Крещатику, Киево-Печерской лавре…». А где мова? Нет никакой мовы.

Айдер посадил меня в свое авто и мы поехали. Сразу в Бабий Яр. Я так хотел. Кругом зелень, тишина, дорожки, птички поют… Монумент, совсем непафосный. А за монументом громадный овраг. До сих пор незаросший. Людей ставили на край, и стреляли, стреляли. 150 тысяч…
…Поехали к Айдеру на крымско-татарский телеканал АТR. Как там говорят — в изгнании. Кабинет Лянура Ислямова, владельца канала. Тут же девушка Лизавета — популярный украинский блогер. «Мы обязательно вернем Крым, нашу родину, я верю в это, — говорит Ислямов. — Мы все верим. Эта вера сильнее всех «зеленых человечков». Эмоции захлёстывали, порой мы переходили на крик.

Доброжелательный крик, мы все-таки уважали друг друга. Они мне говорили: «Эти ватники». А я им: «Нельзя так называть людей». Они мне: «Мы страдаем, а «эти» счастливы». — «Так поймите, почему они счастливы». — «Всё равно, это то же самое, что в нацистской Германии оправдывать обывателей, слепых от гитлеровского счастья». Казалось, мне было, что им ответить. Но потом они стали рассказывать о себе. Каждый о себе. В кабинет заходили другие люди и опять о себе. Как вламывались к ним в Крыму силовики, требовали отказаться от их неприятия русского Крыма. Как прессовали их детей. Вот поэтому они здесь, в Киеве. Поэтому они будут бороться. Они же ничего не придумали. И тогда я уже замолчал, только слушал.
Потом пришел Евгений Киселев и всё испортил Он замечательно выглядит, как огурчик в свои 60. Ничего не изменилось, как в лучшие московские времена он начала медленно, тягуче, вальяжно вспоминать былые времена НТВ, тайны кремлёвского двора… А затем приехал Ганапольский. За мной.

Вечером были в гостях у Айдера со всей его крымско-татарской межпухой. Ну и песни соответствующие — от нашего стола, вашему столу, «Хава Нагила» прилагается. Был Майдан незалежности, Крещатик, Покров, Днепр и где-то там на холме возвышающийся Владимир. Андреевский спуск с музеем Булгакова. И люди, главное — люди. Такие доброжелательные, позитивные, русскоязычные, черт побери. Говорим по-русски! За эти два дня в Киеве мовы я почти не слышал. Мы с Матвеем ходили по Киеву, а он все спрашивал у народа: «Вот, московский гость приехал. Ищет жидо-бандеровцев и распятого мальчика. Вы не подскажете, где это?»

Бандеровцев я так и не увидел. А жаль. И, кстати, мата на киевских улицах не слышал ни разу. Разве только от своих гостеприимных друзей и по всем известному адресу. Но это детали.
А еще я был у Матвея на его ток-шоу. Он ведет его каждый будний вечер с 8 до 10. Канал NEWSONE новостной, информационный. Генеральный продюсер Алексей когда-то работал в Москве в любимовском «Взгляде». На Украине делал канал «112».
NEWSONE — это очень современно, актуально и технологично. До 18-и идут только новости. На большом экране появляются девять маленьких клеточек — это корреспонденты из регионов Украины передают on-line. Зритель по желанию может включить — увеличить пультом любой квадратик. После 18-и — аналитика. Программа Ганапольского называется «Эхо Украины». Есть гости, есть сюжеты.
Главное — интерактив. Люди звонят в прямой эфир, звонки заранее не отслушиваются. Это дистанционное управление. Мы же все знаем, как умеет работать Ганапольский. Все звонящие в его ежовых рукавицах. Он здесь удав Каа, а они… Нет, совсем не бандерлоги, как показывает наш зомбоящик. Граждане украинцы, насколько это получается у них и у Ганапольского.

После такого киевского счастья домой не хотелось. Но надо. Родина встретила меня легкими ударами по пяткам: «Ноги из прохода убираем, ноги!» Затем тетенька в униформе взяла мой паспорт: «Высуньтесь побольше, это ваша фотография? Я вас не вижу!» Я прыгнул с верхней полки, встал перед ней: «Нормально?» — «Нормально, это когда ножки холодные», — дружелюбно среагировал мордатый погранец. — «Здесь не тюрьма!» — набравшись украинской незалежности замитинговал я. Но погранец даже не среагировал.
«Я люблю свою Родину, я все равно люблю свою Родину», — мысленно вдалбливал я себе в мозг. И пусть кричат уродина, а она нам нравится, хоть и не красавица, к сволочи доверчива, ну а к нам тру-ля-ля, ля-ля-ля. Эй, начальник! На этот раз я совсем не Павла Гусева имею в виду.
Я не согласен с Кучмой. Украина — это Россия. Только другая Россия. Аксёновский «Остров Крым», альтернатива. Классик был прав, предвидел: остров Крым захватила доблестная Красная Армия. Ничего не получилось. Но они хотя бы попробовали. Как и мы когда-то, в 91-м. Неужели и они вернутся на круги своя?
P.S. Этим рассказом в нашем редакционному буфете я поделился со своей коллегой, крымнашисткой. Что не мешает нам, кстати, прекрасно проводить время, каждый раз беседуя по душам за рюмкой чая. «Ну ты, прямо, как Фейхтвангер. Помнишь, он приехал в СССР по приглашению Сталина, а потом написал «Москва. 1937 год», давясь от восхищения».

Что я ей мог ответить. Действительно, я видел не все. Но как акын, что видел, то и написал. Ганапольский мне в помощь.

 

Александр Мельман, Эхо Москвы

[romaxa11]

Якщо розфігачили не тільки лугандон, але й пів Києва, повибивали мільйон київлян, то може б до 10-ти% насєлєнія щось і дійшло б. Тільки незрозуміло що. Стаття викладена мінстецем вище, це те задля чого я почав дану тему. Ти можеш бути афігєним російськомовним патріотом, воювати за Україну, класти життя, помагати армії. волонтерам. Але для кацапа і всього оточуючого світу - ти кацап, трохи неправильний, але рідненький, свій, рускій чєловєк. І він обовязково приїде до тебе в гості, полюбуватись твоєю рускоязичністю. Саме ти робиш максимально для  Украина — это Россия. Только другая Россия. 

 

Чому кацапи завжди виокремлювали, частково боялись Західної України. Виключно мова. Це невідоме, а від того й небезпечне. Вони не розуміють українську і це відлякує їх, вони дистанціюються. 

[shono]

Новгород - атец гарадов руских!)

[Smith]

16 годин тому, rl72 сказано:

Приключения москвича в Киеве

Від цієї статті проблюватись захотілось. Рома, на мою думку, доволі вірно охарактеризував це.
Цей журналіст, Алєксандр Мєльман, написав, що української мови не чути в Києві. Брехня 100%!!! Живу в Києві вже 5 років і відчутно, що української мови стало більше. Але... Україномовні люди переходять на російську мову при спілкуванні з російськомовними. На моє запитання "чому?" відповіді різні: від "...що б мене правильно зрозуміли" та "...що б їм було зручно" до німих запитань в їхніх очах до мене "ти чо, дурень?".
Я вже писав, що на російську не переходжу принципово. Був один в мене випадок. Читав семінар. Були різні люди, з різних куточків України. Одна дама запитала мене ще на початку: "А можна па рускі?". Я в неї чемно запитав: звідки вона і чи громадянка України? Вона відповіла: біженка з Донецька, і так, громадянка України. Я відповів: ні, не можна (малось на увазі щодо переходу на російську). Все і питання більше не піднімалось.

Крім того, коли спілкуюсь виключно українською мовою, то російськомовні поволі, з труднощами, переходять на українську мову. Ось і весь рецепт (або один з рецептів) підтримання української мови в побуті та у діловодстві.

[alexvvv]

@Smith Я прожив в Києві тільки біля року, то українську на вулиці майже не чути, хіба від студентів з інших регіонів. Після цього як приїжджаєш в Луцьк, то аж дивно чути українську.

[Zevs_Isver]

1 хвилина тому, Smith сказано:

більше. Але... Україномовні люди переходять на російську мову при спілкуванні з російськомовними. На моє запитання "чому?" відповіді різні: від "...що б мене пра

 

і колцентри дуже часто спілкуються "па русски", спочатку, потім переходять на українську, якщо клієнт спілкується українською

чому не починали з української - загадка

 

нещодавно довелося в Києві - москалі москалями

 

 

[alexvvv]

7 хвилин тому, Zevs_Isver сказано:

чому не починали з української - загадка

щоб не думали, що бандери

[Smith]

25 хвилин тому, alexvvv сказано:

@Smith Я прожив в Києві тільки біля року, то українську на вулиці майже не чути, хіба від студентів з інших регіонів. Після цього як приїжджаєш в Луцьк, то аж дивно чути українську.

Я кажу про тенденцію зростання спілкування українською мовою на вулицях (не тільки тих, хто приїхав у відрядження чи студентів). Маю одного знайомого, корінний киянин (так, вони існують  ), який перейшов повністю на українську мову - і в побуті, і на роботі. Його дружина, потихеньку, але теж починає говорити українською.
Загалом, щодо москалів, то так - погоджуюсь. Менталітет мешканців столиці доволі зросійщений. На жаль.. ((((

[alexvvv]

@Smith то я був у 2008 році, зараз може частина і переходить.

[romaxa11]

Ну і ми тут з Ді колись неслабо воювали по питанню мови і що воно вторинне. У нас і кацапів дуже серйозні ментальні відмінності. Класичний кацап - соціальний егоїст, тобто він сприймає оточення виключно на рахунок комфорту для себе і під себе. Ми ж намагаємось адаптуватись під оточення і зробити його максимально комфортним для інших. Тому російська мова з вуст українця сприймається іншим українцем і кацапом абсолютно по різному. Українець сприймає це як природню адаптацію, кацап як визнання своєї домінації. Для тесту поспілкуйтесь з кацапом українською і відразу відчуєте розгубленість, не так через незнання мови, як через відсутність прогибання. Кацапи це орки і тут потрібна інша модель поведінки. 

Не пропаганда шукає кацапа, а кацап генерує пропаганду, вишукує її.

Тому як висновок: з старими європейцями в Україні все одно прийдеться спілкуватись англійською, можливо німецькою, а всі решта (крім кацапів) чудово вас зрозуміють і українською. перехід на російську потрібен виключно для контакту з кацапами, а він вам потрібний той контакт?

[alexvvv]

@romaxa11 Ментальність то таке, в під'їздах нам не кацапи какають   

[Zevs_Isver]

3 хвилин тому, romaxa11 сказано:

зуміють і українською. перехід на російську потрібен виключно для контакту з кацапами, а він вам потрібний той контакт?

з найтупішими кацапами - хто розумніший вивчає ще якусь окрім "матєрної"

[Electronshik]

19 часов назад, romaxa11 сказал:

Тому як висновок: з старими європейцями в Україні все одно прийдеться спілкуватись англійською, можливо німецькою,

@romaxa11 , а чому? Чому не украïнською? Чому ж ви не продовжуєте спілкуватись з європейцями украïнською а переходите на іншу мову? Ще певно тут, в Украïні? Виходячі з вашоï логіки чужу мову взагалі вчити не потрібно, всі й так чудово розуміють украïнську. Ну не розуміють там усілякі старі європейці і що

До речі, щоб ви знали, росіянину (мається на увазі жителю РФ) дійсно важко зрозуміти украïнську: ось слова знайомі, але не всі. А якщо швидко, то суть втрачається. Мені, наприклад важко дається польська, причина та сама, хоча більш менш зрозуміла, але при швидкому темпі розмови втрачаю суть.

Колись мені розказували одну цікаву історію. Одна фірма з Прибалтики, нажаль не пам'ятаю якої саме краïни, почала бізнес з фірмою з Казахстану. Все ледь не зірвалось через мову спілкування. Коли прибалти вислали у Казахстан юридичний документ, написаний своєю мовою, казахи ледь його переклали і потім послали відповідь, написану мовою одного з діалектів казахської. Через те, що це було у 90-ті, то потім переписувались російською, зараз би певно б англійською.

Я ні в якій мірі не кличу не говорити украïнською, ми все ж таки живемо в Украïні і перш за все повинні знати свою мову. Але краще вчити і чужу, чим більш мов знаєш, тим більш впевнено і багато себе почуваєш, особливо за кордоном.

[alexvvv]

2 хвилин тому, Electronshik сказано:

Мені, наприклад важко дається польська, причина та сама, хоча більш менш зрозуміла, але при швидкому темпі розмови втрачаю суть.

Польська трохи не те, але ми чомусь ще білоруську розуміємо, росіяни її розуміють? З ними щось не так.

[Zevs_Isver]

2 хвилин тому, alexvvv сказано:

Польська трохи не те, але ми чомусь ще білоруську розуміємо, росіяни її розуміють? З ними щось не так.

блін,

"з язика зняв"

якщо я гарно можу спілкуватися ще й російською - то що я в 2 рази розумніший середньо статистичного москалика?

[Віталій СК]

@Orange , Карамба, невже в тебе нарешті закінчились старі клони і вже створюєш нові?

[romaxa11]

https://youtu.be/o7XslNP2ccQ

[romaxa11]

Мало в світі є таких епічних речей, як свідомий перехід російськомовного українця на спілкування українською мовою. на старті його зупиняє купа комплексів: він боїться як його сприймуть як україномовні, так і російськомовні. Але то фальшиві страхи, бо будь-який україномовний відчувши що людина старається говорити українською, буде максимально толерувати як це починання так і цю людину. З іншого боку російськомовні будуть відчувати певний стержінь в цій людині, певну позицію, що також підніматиме його в очах російськомовних. На жаль (на подив) це явище не набуло масовості. Проте такий перехід абсолютно чітко вказує на інтелектуальний рівень, здатність аналізувати і соціалізуватись.

До речі, Електронщику респект. 

[alexvvv]

Трохи не по темі, але цікавий ефект від Brexit:

 

 

Цитувати

 

Times сообщает о том, что британцев из институтов Евросоюза попросили забрать не только, образно говоря, свои вещи, но и свой язык.

Английский был основным языком общения в многочисленных институтах ЕС, однако после Brexit от его использования могут отказаться. Кроме Великобритании, ни одна другая страна-член ЕС не называет его родным языком. Это означает, что в случае ухода Британии из ЕС, английский потеряет свой законный статус.

Каждая страна, по правилам ЕС, имеет право оповещать об одном официальном языке, который она выбирает для использования, но "если нет Британии, то нет и английского", заявила председатель комитета по конституционным вопросам в Европарламенте, польский депутат Данута Хюбнер. Ее выступление проходило на английском языке.

В Брюсселе используются 23 официальных языка, однако для повседневных дел в работе Европейской комиссии и совете министров используются английский, французский и немецкий.

Хотя английский является самым популярным иностранным языком во всех странах ЕС кроме пяти, ряд французских политиков уже призвали после Brexit отказаться от использования английского в качестве третьего рабочего языка ЕС.