Почему чем дальше, тем быстрее идёт время...

[ursa]

У вас когда-нибудь было ощущение, что последний год пролетел быстрее, чем предыдущий?

Эта интерактивная шкала времени объясняет, как с годами все больше и больше меняется наше восприятие времени, которое по ощущениям бежит все быстрее и быстрее. Она показывает, как мы чувствуем прожитый год, сравнивая его с нашим «абсолютным» временем.

Шкалу придумал консультант по дизайну BMW из Австрии Максимилиан Кинер (Maximilian Kiener), основываясь на высказывании философа Поля Жане. В упрощенной форме оно звучит так: 10-летний ребенок ощущает 1 год как 1/10 всей своей жизни, а 50-летний человек — как 1/50. Между тем вся жизнь, очевидно, представляет собой постоянную (или же абсолютную) величину. Когда ребенку всего 1 месяц, то неделя составляет четверть всей его жизни, а потому, естественно, кажется вечностью. Если вам 14 лет, 1 год составляет около 7% вашей жизни и тоже представляется довольно большим промежутком. Но в возрасте 30 лет неделя — всего лишь крошечная часть жизни, а год для 50-летнего человека — лишь 2% жизни, поэтому вы субъективно ощущаете эти интервалы как незначительные и уверены, что они проходят очень быстро.

Другими словами, чем дольше мы живем, тем короче кажется каждый год относительно всей нашей жизни.

И помните, если вам кажется, что один год пролетает гораздо быстрее, чем предыдущий, вы не сумасшедший, просто вы становитесь старше.

Поэтому смакуйте каждый счастливый момент, ведь через несколько лет эти минуты радости будут проноситься все быстрее и быстрее. Прокрутите шкалу вниз и убедитесь сами.

[sjapa]

Щось у цьому є. Старіємо

[bublik007]

В мене таке" ощущєніє" почалось, коли мені виповнилось 40... 

[Юріч]

Дааа...Час дуже відносна штука. Наприклад, якась відпустка за кордоном, яка особливо тобі цікава - пробігає в одну мить. А коли я недавно лежав в лікарні після операції пару днів...час тянувся в три-чотирі рази повільніше...і, до речі, не тільки в мене було таке відчуття, а у всіх пацанів в палаті.

[alexvvv]

колись пам'ятаю літні шкільні канікули  у початкових класах тривали цілу вічність  Ото життя було

[Vetal999]

З часом розвиваються дементні зміни, мозок з віком працює помаліше, слабше, менш запамятовує й повільніше обробляє дані, тому й складається таке враження.

[Віталька]

ще в школі у 5-6 класі робили такий експеримент: вчитель просив виміряти (не рахувати до 60 ) про себе 1хв, а вона засікала.в основному всі діти 1хв говорили десь на 40 секунді. Після чого на вихідних поїхав до бабусі з дідусем, і провів з ними цей експеримент, так вони десь на 1.20хв сказали стоп.

ще тоді моя вчителька говорила, що час у молодих та у старших людей іде по-різному... років 20 тому це було

[Zheny@]

Злітайте на Марс і назад - стане ще цікаіше

 

 

Таки да. Час став летіти.... ех.

[ODZER]

Відчуття часу - це дуже суб`єктивна річ.

Наприклад, коли я в туристичному поході , особливо в одиночному, і коли занурююсь в Невідоме, коли не знаю , що зі мною буде через 15 хв, а годі й казати , що буде в поході через день - то час реально йде день за десять днів,

Стільки враженнь, що в кінці походного дня, увечері біля вогнища , коли намагаєшся згадати початок дня, то це  ледве вдається - така безліч враженнь та емоцій, здається , що пройшов тиждень. Це нагадує дні на канікулах в дитинстві, коли день такий довгий та насичений .

Чому ? Тому що виходиш за рамки передбачуваного ритму життя, а навколо безліч враженнь, небезпек, треба швидко приймати рішення і т.д, і т.п. Свідомість ніби дуже сильно активізується.  А саме головне, в такій ситуації ти знаходишся "тут і зараз", немає часу думкам блукати в "грёзах минулого чи майбутнього". А мені зараз 42...

 

Додам до цього про нову сучасну наукову теорію  біоцентризм. Ця теорія  - одна з інтерпретацій сучасної фізики ( зокрема квантової ) та біології. 

Один з її постулатів : 

 

У времени нет реального существования за пределами чувственного восприятия живых существ. Это процесс, которым мы ощущаем изменения во вселенной.

 

Биоцентризм (с греческого языка: бактериальные факторы роста, "жизнь"; и kentron, "центр"), также известный как биоцентрическая вселенная, теория, предложенная в 2007 американским ученым Робертом Ланзой. В этом представлении жизнь и биология являются главными в том, чтобы быть, действительности, и космосе — жизнь создает вселенную, а не наоборот. Биоцентризм утверждает, что текущие теории материального мира не работают, и никогда не могут делаться работать, пока они полностью не составляют жизнь и сознание. Биоцентрическая теория Лэнзы основывается на квантовой физике.  В то время как физику считают фундаментальной для исследования вселенной, и химии, фундаментальной для исследования жизни, биоцентризм помещает биологию перед другими науками, чтобы произвести теорию всего. 

 

 Новая теория получила название "биоцентризм". Она базируется на квантовой физике, добавив "жизнь" в ее уравнения. Известным аспектом квантовой физики является то, что определенные события нельзя предсказать абсолютно точно. На самом деле, существует бесконечное количество различных результатов, имеющих различную вероятность. Возможное объяснение говорит, что каждый из этих возможных результатов соответствует разным вселенным ("мультивселенной").

Новая теория разрабатывает эти вопросы. В частности, рассматривается идея существования бесконечного количества вселенных. Все, что может произойти, обязательно происходит в одной из них. Реальный смерти не существует ни в каких сценариях. Одновременно существуют все вселенные, и не зависят от того, что происходит в каждой из них. Живое чувство - " Кто я?" - находится в источнике энергии мощностью 20 Вт , действующем в мозге. Но эта энергия уходит не на смерть. Одна из аксиом науки заключается в том, что энергия не может быть ни создана, ни уничтожена, и сознание умершего пробуждается в какой-либо параллельной вселенной. Новую теорию признает все больше ученых, особенно, биологов.

 

У теории  биоцентризма есть семь принципов: 

 

1.Пространство и время — не абсолютные величины, а скорее инструменты ума животных и человека. Мы то, что чувствуем, а реальность — это процесс, порожденный нашим сознанием. Мы — часть макрокосмоса, и мы же порождаем его.

 

2. Наше внешнее и внутреннее восприятия неразрывно сплетены между собой. Они — две стороны медали и не могут существовать друг без друга.

 

3. Поведение субатомных частиц и вообще всех частиц и объектов неразрывно связано с присутствием наблюдателя. Без него они в лучшем случае существуют в виде неопределенных волн в «пространстве вероятности».

 

4. Все «вопросы» вне присутствия сознательного наблюдателя живут в изменчивом «пространстве вероятности». Все вселенные вне его присутствия существуют там же.

 

5. Структуру вселенной можно объяснить только через теорию биоцентризма. Вселенная точно настроена на жизнь, поскольку именно жизнь ее создает, а не наоборот. В этом прекрасная логика теории биоцентризма, а вселенная — лишь порождение этой пространственно-временной логики.

 

6.У времени нет реального существования за пределами чувственного восприятия живых существ. Это процесс, которым мы ощущаем изменения во вселенной.

 

7. Пространство, как и время, не является объектом или вещью. Это иная форма нашего понимания живых существ, она не имеет независимой действительности. Мы несем пространство и время с собой, как черепаха свой панцирь. Таким образом, нет никакой абсолютной самосуществующей матрицы, в которой физические явления происходят независимо от жизни.

 

http://habrahabr.ru/company/piter/blog/237965/

[vagus]

Ще хтось з відомих казав; що життя як рулон туалетного паперу! чим блище до кінця тим швидше крутиться!

[SunSeth]

[Alto®WoLF]

Може у цьому щось і є, час просто летить з шаленою швидкістю. Але мені одне здається що біжить він не від того що ми старіємо а від того що життя навколо нас стає швидким та недосяжним... за яким ми весь час намагаємося встигнути, схопити його за рукав але не виходить. Ось ми й живемо у цьому сафарі... Коли у житті все більш менш врівноважено сплановано та стабілізовано і час спливає повільно... Думаю що багато буде з моєю думкою згодними. Весь навколишній світ побудований так щоб ми постійно бігли.

п.с. У дитинстві поряд мама тато бабусь дідусь і т.д., все сплановано та розписано, немає турбот - ось і виходить та стабільність та безтурботність. Недаром кажуть "Безоблачное небо над головой"

[zaHARE]

Не буду сильно влазити в подробиці,але є трактати де описується природа часу і його плин в різні епохи.

 

Якщо коротко,то час-це енергія.Рух часу прискорюється від епохи до епохи(маються на увазі чотири основних епохи),а тривалість життя від епохи до епохи скорочується в 10 разів.тобто в першу епоху люди живуть 100000 років,наступну 10000,наступну-1000 і в теперішню 100 років. Але разом з тим,кожна істота у всесвіті живе 100 років по відчуттям,це типу,як еталон.Тобто,якщо кіт живе 20-30 років,він їх відчуває як 100.Комаха живе кілька діб,але вони для неї проходять як 100.Вона встигає прожити повноцінне життя(народитись,вирости,дати потомство і померти).

 В теперішню епоху енергія часу прискорюється і тривалість життя буде з кожним тисячоліттям вкорочуватись,доки люди не будуть жити 25-30 років.Хоча до 30 років,вони вже будуть мати внуків.

  Теперішні діти також відчувають як швидко рухається час.Неодноразово це чув від дітей.Коли я згадую своє дитинство,то час тягнувся довго.А зараз донька каже:"Тату,так швидко час летить,я ж тільки недавно була в садочку,а вже в другому класі."

Я такого в дитинстві навіть близько не відчував.