Війна, ч 3 (дай Бог остання й переможна)

[Navigator]

у нас немає вибору, чи що ви пропонуєте? Здатись - визнати анексію та зробити сухопутний коридор до Криму для рашки?

Держати оборону, поки не втратили більшого.

Відкинути регулярні війська Росії не зможем (на початок 2013 року чисельність 766000).

[Ko3bMa]

Поясніть мені, будьте ласкаві, одну штуку.

Росія на весь світ заявляє, що її військ на території України немає; одночасно з цим купа свідчень про російські війська без розпізнавальних знаків

Що може офіційно зробити росія, якщо отих вояк з білими колами на бортах накриє українська артилерія? Це ж не її армія - є заява керівництва плюс відсутні "погони" та маркування військової техніки. Ввести ще безіменних солдат? Скільки в неї солдат-срочників в цьому регіоні? Це ж які відмазки треба вигадувати, щоб привозити трупи з навчань? (про смерть від інсультів та інфарктів в солдат, які пройшли медкомісію, я мовчу). А якщо офіційно перетне кордон, з прапорами і чинами - куди їй тоді дітись? Вона, виходить, розв'яже відкриту війну, що наскільки я розумію, їй вельми не вигідно.

[-=Mr.BrooX=-]

Navigator, який ви шановний смішний і наївний =)

[Navigator]

-=Mr.BrooX=- Наївні ура-патріоти. Для об"єктивної оцінки потрібно дистанціюватись від того що відбувається і подивитись на все з холодним розрахунком.

Повірте, і я хочу, щоб сепаратів викинули з України.

Випадок з сестрою дружини. Вони з чоловіком жили в Макіївці. Зараз служать в Слов"янську (ДАІ) Їх сусід, знаний сеператист (в цілому непогана людина, батько чотирьох дітей), вже пробував висвердлити замок в їх пустій квартирі, а живуть на одній площадці. Отаке розширення жилплощі. Пам"ятаю в Макіївці на базарі торгаш сказав: там на западній ви живете класно, а тут бидлостан. За п"янкою повторив ці слова майбутньому палкому денеерівцю. Він мене обійняв і сказав: "Не слухай, що тобі говорять..."

Змінено 2 Вересня, 2014 в 12:41 користувачем Navigator

[-=Mr.BrooX=-]

Navigator, не буде нападати Росія із майже 800 000 військом, йому не буде де його розмістити навіть, тим більше, ми зможемо накрити площу у 60 гектарів всього лише 1 ракетою,яких у нас валом. не підуть вони вмирати

[NoGood]

На нас може пустити лише західний округ.

[Songoku]

Navigator

Російські війська, знов обгадились, заява була що всіх порвуть і в короткі строки, а насправді вже навіть "русским" стає зрозумілим, що втрати тисячами. Тільки от визнати самому собі "русский" ніколи не зможе.

Українська армія ж навпаки була нижче плінтуса, а зараз в очах світу як голі-босі козаки, в 5-ть раз менше, але які обломують Московитам роги, як наприклад під Конотопом.

І що краще?? Гопнік який тільки на словах сильний, чи жертва, яка мовчки пінає гопніка і вже допомоги від сусіда, який це все знімає на телефон, просто не чекає.

Змінено 2 Вересня, 2014 в 12:30 користувачем Songoku

[Dieselsmart]

до речі, я зараз працюю логістом в транспортній компанії у Луцьку і досить часто водії по "просьбі" провозять із Німеччини кевларові каски та бронежелети.

якщо ви зможете домовитися, то водії веревезуть,не буде ніякої проблеми.

краще домовитись(безкоштовно) з автобусами що курсують з Луцька й Ковеля за кордон та привезти легально стільки скільки їхатиме пасажирів в автобусі аніж мати справу з водіями фур та одиничними екземплярами.

[Mykola81]

[alexvvv]

у нас немає вибору, чи що ви пропонуєте? Здатись - визнати анексію та зробити сухопутний коридор до Криму для рашки?

Держати оборону, поки не втратили більшого.

Відкинути регулярні війська Росії не зможем (на початок 2013 року чисельність 766000).

це така собі віртуальна чисельність війська, її реально то треба поділити в кілька разів.

[Volyniaka]

У Росії починають перейматися негативними наслідками анексії Криму та зменшується кількість громадян, як готові пожертвувати власними доходами заради фінансування півострову. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного "Левада-Центром" у серпні, повідомляє РБК. Так, згідно з дослідженням, кількість росіян, у яких анексія Криму викликає радість, зменшилася за чотири місяці з 23 до 16%. Крім того, зменшилась кількість людей, які схвалюють політику керівництва країни щодо "приєднання" півострова – лише 40% опитаних позитивно оцінюють такий крок влади, враховуючи, що в березні ця цифра сягала 47%.

Також результати опитування демонструють, що з весни помітно знизилася готовність росіян скоротити свої доходи, щоб держава могла фінансувати "приєднання" півострова. Соціологи повідомляли респондентам, що приєднання Криму зажадає від Росії значних вкладень, які призведуть до обмеження зростання зарплат і пенсій, скорочення соціальних програм, зростання цін. Виявилося, що зараз "абсолютно не готові" піти на особисті витрати 28% (у березні таких було 19%). Повною мірою або в значній мірі постраждати за Крим готові 17% (26% - у березні). Як вже раніше повідомлялося, рейтинг Путіна вперше почав падати після історичного максимуму.

http://tsn.ua/svit/rosiyani-vzhe-ne-radi-priyednannyu-krimu-ta-perezhivayut-za-vlasni-kisheni-opituvannya-366346.html

[-=Mr.BrooX=-]

Dieselsmart, тобі ж видніше скільки провезти можна касок в машині з броніками, і що кожен авутобус їде саме туди, куди потрібно )

[vetalforever]

"У рамках насутпного пакету санкцій москалям відключать SWIFT..."

О це я розумію пі*дюліна ))) І тоді "Сбєрбанк" буде торгувати сам с собою.

Ніяких вам переказів і іншої фігні. Дуже чекаємо

[Mykola81]

Може відключать , ще не вирішили

[vetalforever]

Mykola81, це буде колапс, не інакше.

[Anatoliy313]

ну що патріоти, готуємося? прошарився в неті, склав до купи,підслухав бабць на вулицях

на 5 вересня Порох вланує ввести військовий стан і миттєво загальна мобілізація, а також просто цікаві 1+1

В Украину летят 5 тонн «гуманитарки» из Литвы

Україна може отримати військово-технічну допомогу від конкретних країн ЄС - Клімкін

Рада отказывается финансировать проведение выборов - 963,9 млн грн.

Фракции "Батькивщина", УДАР и "Свобода" требуют от Порошенко ввести военное положение на Донбассе

Гелетей відзвітував перед Порошенком і керівництвом Ради у закритому режимі

І додаєм сюди Петро Порошенко ‏@poroshenko 4 хв

Затвердив зміни законодавства щодо комплектування контрактної армії та спрощення призову у кризовій ситуації pic.twitter.com/3nOWXJNxXe В вище написаному певна доля правди є.

[Dieselsmart]

Володимир Парасюк повернувся з російського полону

[alexvvv]

"У рамках насутпного пакету санкцій москалям відключать SWIFT..."

О це я розумію пі*дюліна ))) І тоді "Сбєрбанк" буде торгувати сам с собою.

Ніяких вам переказів і іншої фігні. Дуже чекаємо

їм взагалі потрібно заборонити принади загниваючого заходу і чемпіонат з футболу 18 року в тому числі.

[Volyniaka]

Министр обороны Украины Валерий Гелетей в прямом эфире на телеканале «Интер» заверил, что бойцы обеспечены теплой одеждой и спальниками. Об этом сообщает корреспондент Укринформа.

Свежо едение, но с#рется с трудом ©

[romaxa11]

Navigator, ти дофіга знаючий чоловік і пишеш багато мудрих речей. Але те що ти написав про перемовини з Ватастаном - це шок. Головне питання з ким і як там вести переговори? Ти собі уявляєш умови цих переговорів? Якщо б можна було б щось з тих переговорів витягнути, такий енциклопедичний "візантієць-підкилимник" як ПеПе давно б щось розрулив. Бацька ж проговорився, що стрілочку в Мінську забив ПеПе. Ватін на неї запізнився, від хліба-солі відмовився, постійно говорив якусь ахінєю, після зустрічі жодного позитиву і почалось відкрите вторгнення ватніків.

Якщо ПеПе готується до загальної мобілізації, значить умови неприйнятні взагалі, чи ти і його в урапатріоти записав?

Тут багато хто писав, що війна закінчується переговорами. Воно то так, але хтось один має капітулювати, а вже тоді переговори. Капітулювати перед ордою?

[justice777]

Сегодня в Мариуполе завершатся работы по укреплению блокпостов на въезде в город. Об этом сообщил городской голова Юрий Хотлубей.

По его словам, три блокпоста уже достаточно укреплены благодаря жителям, общественникам и городским предприятиям. Подобным образом защитные сооружения будут построены на всех блокпостах вокруг города, сообщает 0629.

Кроме того, в самое ближайшее время будет построена вторая защитная линия на расстоянии 15-20 километров от города.

"Мариуполь - это город-крепость, - отметил градоначальник. - Наши жители хотят быть в составе единой Украины, и у них есть желание защитить наш город".

В подтверждение своих слов Хотлубей процитировал выступление премьер-министра Великобритании Уинстона Черчилля от 1940 года: "Мы будем драться на побережьях, мы будем драться в портах и на суше, мы будем драться в полях и на улицах, мы будем биться на холмах, мы никогда не сдадимся".

Мэр подчеркнул, что эти слова сейчас очень актуальны. "Хотелось бы, чтобы до этого не дошло, но наш город готовится", - добавил Хотлубей.

[Shulc]

цікава стаття ( не вмію ховати під спойлер)

Куратор батальона "Кривбасс": В трагедии Иловайска виновны Минобороны и Генштаб

http://obozrevatel.c...e-maternyih.htm

[Volyniaka]

....

Тут багато хто писав, що війна закінчується переговорами. Воно то так, але хтось один має капітулювати, а вже тоді переговори. Капітулювати перед ордою?

Не называйте этих уродов Ордой!

Честно говоря, коробит сильно... Я понимаю, эмоции зашкаливают и незнание некоторые исторических нюансов. Но прошу вас, уважаемые Украинцы, перестаньте называть этот сброд, что напал на вас, Ордой, ордынцами и прочими инсинуациями этого понятия. Это стадо, даже не стая... До Орды им ой как далеко. Они, скорее, потомки рабов настоящей Орды. Не приемники, а именно рабы!

Мы, казахи, в День Незалежности Украины, вышли на свой страх и риск к памятнику Тараса Шевченко на одноименной улице в Алматы, чтобы искренне поздравить Украинцев с их светлым, хотя и горьковатым, праздником. Спели гимн, понаблюдали «вежливых людей» отечественного разлива и пообщались с местной «ватой».

Говорю - казахи, при этом, не являясь ни на йоту этнической казашкой. Но я очень люблю и уважаю этот народ, который в годы ссылок и репрессий приютил и накормил моих польских и украинских родственников. Этот народ приютил и обогрел моих практически уничтоженных татарских родственников, потомков настоящей Орды, Орды Великого Чингисхана, который и сам, и его потомки (Хан Батый в частности, прямым потомком которого я с гордостью являюсь) покрыл всю эту овечью отару (которая теперь пытается называться роиссей) в два счета.

Орда – это сила, это мощь, это идея, это доблесть, это благородство, в конце концов. Вы что-то подобное у напавшего на вас овечьего стада замечали? Нет, и не увидите. Трусливые шакалы не достойны называться ордынцами!

Наше движение «Казахская Орда» - полностью на вашей стороне. Наш Президент, который в ходе минской встречи фактически послал пуйло по всем статьям, обитает в Астане в резиденции под названием «Ак Орда», то есть «Белая Орда». Есть в Казахстане город Кызыл – Орда, то есть, Красная Орда», бывшая ставка великого, героического войска. Наматывающие сопли на кулак представители «элитного подразделения» десантуры эрефии к таким явно не относятся. Вы наверняка не знаете, что настоящие воины Орды часто во время атаки привязывали на спину своих младенцев-первенцев. Догадываетесь, зачем? Правильно, чтобы не при каких условиях не поворачиваться спиной к противнику. Это похоже на то трусливое и жалкое мясо, что вы сейчас наблюдаете у себя? Думаю, нет. Даже татаро-монгольский боевой клич «хуррра» просто, извините, сперли и присвоили.

Напоследок расскажу одну историю. Моя (ныне, к сожалению, покойная бабушка) Ядвига Полонская вместе с семьей была выслана в Казахстан в 1939 году. Она рассказывала, как по прибытию в степь (когда половину их вагона пришлось хоронить) их пол дулами автоматчиков окружила толпа казахов. Они стали кидать с толпу перепуганных переселенцев чем-то белым и твердым. Поначалу испугались и подумали, что это камни. Собственно, Сталин своими переселениями (корейцев, уйгуров, греков, крымских татар, турков-месхетинцев, украинцев, поляков, прибалтов, чеченцев, ингушей, дагестанцев, дунган и прочих) добивался именно «голодной бойни» в казахской степи. Но просчитался.

Даже после страшного голодомора 30-х, когда казахи потеряли половину населения, они не утратили человечности. «Белые камни» оказались куртом, сухим творогом, специально приготовленным. Безумно питательный и полезный (очень много кальция) продукт. Именно это казахи под дулами автоматчиков кидали переселенцам, опять на свой страх и риск, чтобы детей накормили хотя бы... При этом сами голодали. И по домам-юртам разбирали. А еще есть у казахов такой обычай – Асар. То есть «всем миром». Это когда переселенцам несли кто, что может – одеяла, посуду, еду, одежду... И все под дулами автоматов. И вместе бойни Сталин создал многонациональный Казахстан. Вот это настоящие ордынцы, а не те, кто высылал к нам целые народы...

А еще есть Майдан – площадь (тюркское слово). Есть «геть – кеть – тюркское слово, ну и еще, если покопаться... А еще слова «казак» и «козак» имеют одно значение – вольный человек. Так что, настоящая Орда, это вы - Шановни Украинцы. И не нужно очернять это понятие сравнением с этой, пусть и многочисленной, но трусливой и тупой кучкой шакалов.

[Smith]

Нові санкції ЄС містять пункт про призупинення членства Росії у ФІФА та УЄФА

Нові санкції Євросоюзу стосовно Росії можуть торкнутися не тільки економічного і фінансового сектору, але і спорту. Про це повідомило чеське агентство ЧТК з посиланням на проект санкцій, отриманий урядом Чехії з Брюсселя.

У проекті санкцій йдеться про те, щоб країни-члениЄС розглянули питання про призупиненнячленства Росії в ряді міжнародних спортивнихорганізацій.

"У такому випадку Росія не могла б брати участь вчемпіонаті світу з футболу або в змаганнях, що проходять під егідою УЄФА: в кваліфікації чемпіонату Європи і в Лізі чемпіонів", - цитує "Р-Спорт"дані чеського агентства.

Нагадаємо, РФС прийняв рішення включити кримські клуби в свій склад. УЄФА заявив, що не визнаватиме матчі, проведені кримськими клубами під егідою Російського футбольного союзу.

[Smith]

"Грізна" расєйська армія: Про поїння вати чаєм та інші оборонно-наступальні заходи

Знайомий з Кубані відвідав днями війський госпіталь у Єйську – там зараз перебуває близько 50 військових-контрактників, поранених на Донбасі. Переважна більшість поранень – мінно-уламкові (від розтяжок та артилерійських обстрілів), від прямих кулевих попадань, як правило смерть наступає на місці. За поранення російському контрактовику «положено» компенсацію – 300 тисяч рос.рублів, що в ідеалі мало б дорівнювати еквіваленту 10 тисяч доларів, але зараз – десь 8-9 тисяч, з урахуванням того, що рубль внаслідок санкцій та війни просів, як і наша гривня.

Загалом же, контрактники, серед яких багато співробітників поліції, за перебування в зоні бойових дій отримують потрійний оклад – наприклад, якщо середня зарплатня російського «поліцянта» складає еквівалент десь 2 тисяч доларів на місяць, то за «службу» на Донбасі (котра оформляється як відрядження) йому платять шість тисяч.

Але навіть за такого матеріального стимулювання, і навіть ще до початку активного наступу сил АТО, масового бажання воювати на Донбасі за контрактом не спостерігалося. Зараз все частішають випадки підкупу фельдшерів, щоб ті «відбраковували» бійців до відправки на Донбас, імітування хвороби (нюхання клею, щоб спричинити виділення слизової носа, тощо), і навіть самостріли.

Що це означає у світлі початку офіційної військової кампанії Росії на Донбасі (доти там були лише «ополченци», ми ж знаємо)? Маємо констатувати низький рівень морального духу. Взагалі, занепад бойового духу рано чи пізно «розповзається» військом, але якщо бойовий дух збройних сил на такому низькому рівні уже на самому початку кампанії, це практично гарантує її неуспіх. І як тільки на Схід з Донбасу пішов – спочатку тоненьким струмком, а потім – річечкою, – потік «вантажів 200», кількість бажаючих воювати стала падати з катастрофічною швидкістю.

Загалом кажучи, російська армія була деморалізованою уже на момент розпаду Совєтського Союзу: дідівщина, нікчемне матеріально-технічне забезпечення – як солдатів строкової служби, так і постійного особового складу, – були повною мірою присутні ще тоді. Певний час, піднесення морального духу (та й то – лише в окремих частинах, як сумнозвісні нам псковські десантники) забезпечувалося на початку Першої Чеченської війни, але потім знову закріпилася тенденція до його подальшого падіння. «Перемога» у Другій Чеченській війні виявилася, насправді, поразкою – принаймні, якщо судити з кількості «вбуханих» у відбудову Чечні коштів та інші грошові «задобрювання», а також насаджування безумовної толерантності до вихідців з Північно-Кавказьких національних республік. Остання категорія «росіян» відчула себе спражніми переможцями у тій війні, сповна «відтягнувшись» під час строкової служби: зрештою приниження, ґвалтування та визискування призовників-слов’ян нацменшинствами – чеченами, інгушами («Ингуш – сила»), тувинцями, таджиками, осетинами, калмиками, якутами, тощо – призвели до того, що влада відмовилася від призову нацменшинців.

Але дідівщина від того не щезла, радше – перейшла у монетарний вимір: зараз убивають чи ґвалтують солдат значно рідше – натомість, процвітає рекет, «підставляння» конкурентів на посаду, тощо.

Отже, з морально-патріотичним духом російського солдата все ясно. Тепер щодо його боєздатності.

Пік боєздатності російської армії прийшовся на … кінець Другої Світової війни: навіть тоді, «стиль» російського «оружия» вирізнявся катастрофічними втратами, низькою питомою продуктивністю праці солдата, незадовільним тиловим та соціальним забезпеченням. Друга Світова війна продемонструвала в усій красі одну з найголовніших вад великороса – брак проактивного підходу, котрий вкладався у приказку «доки грім не гримне, мужик не перехреститься». У застосуванні до совєтської армії, це означало, що у мирні роки така армія приречена на втрату боєздатності, нарощучи її лише за вимушеної практики, лише коштом колосальних людських втрат.

Після Другої Світової Совєти (і Росія у їх складі) програвали практично скрізь, де їм траплявся більш-менш боєздатний противник, зокрема, у Єгипті й Афганістані; Мозамбік та Ангола – не зараховуються, оскільки ослаблена та не вельми войовнича Португалія боєздатною ментально й до того ніколи не була. Обидві Чеченські війни, а також Грузинська, продемонстрували ганебну небоєздатність такої «пузатої» та пихатої військової потуги, як Росія.

Перехід на контрактну армію не змінив ситуацію в корені – російський солдат лишається монетарно-мотивованим і розглядає службу, як і його «доконтрактні» попередники, виключно у якості джерела дармових грошей та можливості щось додатково вкрасти й «винести» з роботи, як його колега-несун з державного заводу. Такий солдат бажає отримувати зарплату, соціальний пакет, він «заточений», перш за все, на пошук чого б вкрасти, сточити, відкрутити й продати, але якщо стає завдання воювати, а надто – з ризиком утратити життя чи стати калікою, він пасивно чи активно ухиляється від виконання своїх професійних обов’язків.

Більш-менш боєздатними у Росії вважаються контрактні частини, що мали досвід бойових дій. Конкретно, такими є війська Північно-Кавказького військового округу – вони регулярно використовуються для придушення постійно спалахуючих місцевих конфліктів у Дагестані, Чечні та Інгушетії – очеплюють бунтівні села, де дислокуються бойовики-ісламісти, знешкоджують банди, тощо. Також, сумновідомі нам «пскопскіє» десантники також мали досвід застосування у Першу Чеченську війну – частина з них досі «їде» ще на тому бойовому досвіді. Решта російської армії не є боєздатною за відсутністю бойового досвіду.

Але навіть війська того-таки Північно-Кавказького ВО є зв’язаними – час від часу виникає потреба задіяти у самій Росії, для охорони внутрішнього правопорядку. Тому, кількість особового складу, котрий реально можна було задіяти у війні на Донбасі, є вельми обмеженою.

У нас тривалий час сміялися з ДНР/ЛНР, основною рушійною силою котрих були «реконструктори» та інші аматори типу Стрєлкова-Ґіркіна – насправді ж, добровольці з радикальних російських націоналістів-імперців були, виявляється, найбільш боєздатною частиною російського війська, котра компенсувала брак військового досвіду колосальною (у порівнянні з регулярною російською армією) креативністю, моральним духом та, головне – вони воювали за ідею. Після того, як українськи сили АТО «пересапали» усіх, хто хотів “мочить укропов”, воювати за ідею в Росії стало практично нікому – лише «за дєньґі», причому «за очень дополнітєльниє дєньґі». Більше того – налагодження потоку «груза 200» на Схід нівелює грошову мотивацію – навіть потрійну.

На Півдні Росії, добряче й до того обізленому на Центр, набридла кремлівська анти-українська істерія – зараз новини за Україну здебільшого викликають у глядача алергічну реакцію. Ну і, солдати з Ростовської області, Краснодарського та Ставропільського країв, вихідців з котрих у Москві зневажають за «южний говор», не бачать в Україні образу ворога. Їх більше дратує Центр, котрий «навішав» на їхні бюджети субсидування сусідніх «гірських» республік, мешканці котрих, зокрема, вважають нижче власної гідності сплачувати комунальні послуги – компенсація відповідних збитків повністю лягає на слов’янську частину Північно- Кавказького Федерального округу.

Той факт, що полонених російських солдат у нас поять чаєм та відпускають, грає на користь нашої майбутньої перемоги в цій війні не менше, ніж інтенсивність потоку домовин на Схід – обидва ці чинники здатні не лише зупинити війну, а й поміняти режим у нашого північно-східного «старшого брата» на більш дружній до України взагалі.

Подальша креативність на ниві «зваблювання» живої сили противника не має меж: на рівні Коломойського можна пропонувати російським солдатам, що полишають бойове розташування зі зброєю (обов’язково зі зброєю!) грошову компенсацію та можливість натуралізації в Україні. Для більш вибагливих – поширювати чутки про те, що Швейцарія (чи Швеція – росіяни плутають ці дві країни) надають політичний притулок російським солдатам, котрі відмовляються «порушувати умови Будапештського меморандуму»: за достатньо інтенсивного піару, незабаром колони російських військових, що рухатимуться у напрямку на Київ не потрібно бути спиняти – оскільки буде очевидно, що вони їдуть не брати Київ для Путіна, а поспішають зайняти чергу біля швейцарського посольства, щоб попросити політичного притулку.

А у тих з росіян, котрі виявляться менш рішучими у полишанні своїх бойових розташувань на українському Донбасі, хай пріють мізки, куди кожної ночі діваються їхні «побратими» – чи то їх «взяли на перо» бандерівські партизани, чи вони здалися Коломойському за винагороду, чи то вони, успішно відстоявши чергу під швейцарським посольством, уже дегустують женевське пиво на QuaiDesBergues.