Вибори 2014-2015

[romaxa11]

Воля має в рядах бізнесменів, але їх вклади можна розглядати як благодійні. Позволити собі 10-30 млн.зелених на медійну рекламу вони не взмозі, тому про запрошення до Шустрого і інших політичних ток-шоу, можна забути. Я спостерігав за Єгором, спілкувався з ним. Ну непобачив я в ньому лукавства, ну і низько це для нього. Для мене одним з головних аргументів було те, що Соболєв вирішив розкручувати свій проект - ВОЛЯ, а не ввійти в першу п'ятірку будь якого мегапотужного блоку. Все ж з Майдану Єгора знають і поважають.

Фен, Демальянс потужний проект. Я ним зацікавився на Майдані. Їх табір стояв біля входу Михайлівського Собору і до них в охоронців було якесь особливе ставлення. В Демальянсі, його символіці, наклейках і інших рекламних атрибутах був весь Майдан. Вони створювали певні медійні акції, як то специфічний похід до резиденції рижого в Донецьку, блокування Кабміну. Можливо якісь серйозні гранти вони виграли з-за бугра, можливо є якесь інше джерело фінансування. Коли в символіці партії бігають сотні молодих людей, роздаються тонни агітпропу - цього на благодійні внески не витяшнеш. Я так і не знайшов фінансування, хоч з ліньцьою і вів пошук. По ходу молоді, амбітні, на Майдані рвали. Трохи невідомі лідери, тобто бренд відоміший за актив. Можливо це і позитив, якщо це низовинна організація. Однозначно цікавий і непоганий вибір.

Одне питання? Ляшко взяв друге місце в Луцьку, але я не помітив людей, що бігають з вилами і очищують Луцьк від непотрібу. невже все повинен робити Ляшко?

[Pegas]

Друзі мої, от читаю це все і дивуюся, не вже ви ще вірите у Вибори в повноцінному понятті цього слова??? Невже, ще вам не понятно, що все це груба маніпулляція еліт, задля збереження своєї маломайської влади, в цій країнні. Всі ці Ляшкі, Гриценкі, Порошенкі і прочє ДЕРМЬО, слугує лише педалю тормоза, якою еліти весь час майстерно користуюються. Як можна вірити в будь який політичний проект? Скаменіться, прозрійте! Їм, не потрібна процвітаюча і правова країна, бо в ній, місця немає дляних, просто апріорі.

Вихід тільки один - ще один майдан, але після успішного завершення АТО. Коли солдати будуть повертатися зі сходу, по дорозі вони мають заїхати в Київ.

[unkorix]

Вихід тільки один - ще один майдан, але після успішного завершення АТО. Коли солдати будуть повертатися зі сходу, по дорозі вони мають заїхати в Київ.

Навряд чи Аваков і компанія це допустять. Вони вже бачили, що таке майдан, а ми вже бачили розправу над Сашком білим і нещодавні дії міліції в Одесі.

[fenmix]

Pegas, підтримую, однак в Україні є політичні сили, які заслуговують все ж таки на повагу. Є ж багато громадських організацій! А от на днях почув від одного депутата "Свободи", що українці повинні ще подякувати "Удару" і "Свободі" за вихід з коаліції, тому що це призведе до парламентських виборів. Але ті ідіоти видно не подумали, що зараз існує загроза територіальній цілісності та державності України. Як можна проводити парламентські вибори на окупованій ворогом території? Треба було прийняти пакет законопроектів, який дозволить профінансувати армію. Правду казав Черчилль, що "політик думає за наступні вибори, а державець - за народ". Ось так і з цими партіями...

Коли повернуться військові - в першу чергу їм потрібна буде наша підтримка. А тоді відповідати будуть всі, хто залишився непокараним за скоєні злочини і за прикриття тих, хто їх скоїв.

[Pegas]

В нас є Айдар і інші добровільні батальони, а вони ментовню страшно не навидять.

[Pegas]

Pegas, підтримую, однак в Україні є політичні сили, які заслуговують все ж таки на повагу. Є ж багато громадських організацій!

В Україні, є одна парадоксальна аксіома - як тількі, ці порядочні громадські організації і політичні сили, билжче підбираються до влади, так зразу вони перетворюються в ГІВНО. І тут безваріантів. Коли ті, хто вчора були ніхто, отримують каплю, так зразу вони думають що керують океаном.

[romaxa11]

Пегас, те що ти пишеш також вигідно владі. Походу цій ситуації допомогла б адміністративна реформа, при якій влада переходила б на місця. Хочеш того и ні але громадський протест очолить політик і тільки він буде вести переговори, як це було на Майдані. Нарісувались три богатиря і давай мутити з Лідєром. Тобто все одно мусить бути людина-політик якій ми довіряємо для представлення наших інтересів. Всеодно потрібно обирати, давати люлєй і обирати.

[Pegas]

Ромаха, ми по ходу вже 23 роки товчем гавно в ступі з різними політиками, а результат ноль. Ти, ще хочеш прочовпти 20 років, з такими переконаннями ?

Не буде толку, поки, всю цю політичну шушару не спалити живцем на багатті як колись відьм.

[romaxa11]

Ранок 31 липня. Обичне ліниве і забавне засідання Верховної Ради України. Ніщо не предвіща біди…

Раптом на трибуну Верховної Ради проривається то лі вже прем’єр-то лі вже не прем’єр Арсеній Яценюк…

Яценюк (з оттєнком мєсті і єхидства): «З завтрашнього дня для всіх вас зарплата шість з половиною тисяч гривень, понятно, блядь?»

Неловке молчаніє… Першим приходить в сознаніє Олег Ляшко…

Олег Ляшко: я прошу слова…

Олександр Турчинов: включіть мікрофон депутату Ляшко…

Олег Ляшко (нєрвно поправляя на шиї галстук «Зіллі» за чотириста восімдесят тисяч гривень): Так вам і треба, козли йобані, дякую за увагу!

Олександр Турчинов: дякую!

Олег Ляшко: та не дякуй, не дякуй, про простих людей подумай…

Олександр Турчинов (не в мікрофон): пашол нахуй

Чечетов (махає рукою): не поддєрживаєм

Збоку підходить Віталій Клічко (він забув, що вже не депутат, а мер столиці)… Нєжно ламає руку депутату Чечетову…

Чечетов (піднімаючи другу руку): ой, подумаєш… Нє поддєрживаєм…

Клічко: ламає ногу Чечетову…

Чечетов лягає на підлогу і піднімає здорову руку: «Нічєго не больна, куріца довольна»… Нє поддєрживаєм…

Депутат Литвин: Люди добрі! Шо ви робите?

Добкін-младший: тут шо – ше й зарплата була якась?

Колєги: да…

Добкін: блять, ну я тупой… Набирає на мобільному помічника: Слушай, а где моя депутатская зарплата за последние десять лет, а, бля?

Помічник (тремтя всім тілом): ізвінітє, я січас все виясню…

Добкін: ну давай-давай, гніда

(Помічник на задньому плані падає в обморок)

Мартинюк до Петра Сімонєнка: как жить тіперь будєм, Пєтя?

Сімонєнко: ги-ги-ги…

Депутат Мартинєнко (отвічає на входящий і там чує голос): «Нікалай Владіміравіч, я діко ізвіняюсь, ета вас із рестарана «Фелліні» беспакоят… Ізвінітє шо я вам напомінаю, но ви вчіра не расплатілісь за шеснадцать тон бретонских устриц»…

Депутат Мартинєнко: ізвіні, дорогая, не время січас… Кладе трубку…

Депутат Новінський отвічає на звонок жени.

Жена: Вадік, ти хлєба купіл?

Вадік (раздражонно): может тебе еще кулон, блять з перепічкою по-київські, - (раздражонно кидає трубу)…

Депутати виходять з засідання і ржуть. Вони спускаються вниз і їдуть по домам на метро… Жетони на метро є тільки у депутата Антона Яценка і Давіда Жванії. Вони продають їх коллєгам по 15 тисяч гривень за штуку. У Жванії трохи дешевше, ну в нього фальшиві…

В поїзд метро депутати заходять по три чоловіка на вагон… І по триста піісят охоронців. Охоронці сурові і злі. Вони понімають, шо наступають трудні времена. Кроме того, вони ніколи не їздили на подібній хрєні… Їм діскомфортно і страшно…

Голова Верховної Ради Олександр Турчинов сидить в рісторані «Кози Средізємномор’я» з Арсенієм Яценюком і ліниво ковиряє рагу із зубов мудрості дікого чілійського сібаса… У нього входящий звонок. Це звонить Юля…

Юля: Саша, ти можеш заехать сегодня в офис на Подол?

Турчинов: Юлінька, у міня шесть с половиной тисяч зарплати, у меня не хватит бензина… Может, с премии?

Юля: (кладе трубку): Сука…

Минуло вже кілька місяців відтоді, як депутатам Верховної Ради скоротили заробітну плату до шести з половиною тисяч гривень… Холодна, кістлява і невмолима рука голоду та злиднів потроху, але безупинно і настойчиво шкребеться в двері до слуг народу…

Зовнішній антураж подій такий… Холод, хурделиця, мороз, мінус двадцять восім, пізній вечір… В общим десь, приблизно, як ото у Аліксандра Блока в поемі «Двінадцять»: ночь, уліца, фонарь, аптєка…

По вулиці Грушевського тяжило і обрічонно бреде одінока женщина, закутана в шалю, сильно поїдену моллю… На ногах у неї тільки один носок, інша нога повністю боса… Камера наїжджає ближче і ми бачимо, шо це діпутат Анна Герман… Вона щось бурмоче про себе і смокче брудну сосульку…

Вулиці виглядять холодно, крайнє непривітно і безнадьожно… Раптом улічний фонарь висвітлює з мороку случайного одінокого прохожего. Ганя кидається до нього в прижку отчаянной надєжди і намагається всучити йому якийсь клубок мокрої шерсті…

Ганя: Мушчіна, купітє муфту із дікой куніци… Чістєший мєх, ручная работа. Ця куніца була застрелєна презідєнтом Януковичем в 2010 году в горах заснєженного Алтая із винтовки «Беретта». Пуля вошла прямо в глаз… Рарітєт…

Мужчина (розглядаючи муфту в свєті фонаря): Женшчіна, шо ви врьотє! Я експерт із пушнини з дєда-прадіда… Ніяка це не куніца, а обичний кіт. К тому же, задавлений машиною. От - сліди от протектора, смотрітє. По-моєму, Бєлоцерковського шинного завода, діаметром 15 см’, «всєсезонка»… Возможно от Ланоса… Та і ніяка це не муфта. Просто випотрошена шкура задавленого кота з двома рваними отвєрстіями – спереді і ззаді… Ну ззаді, то, відімо, - бувша жопа кота, а спереді – явно іскусственний надрєз… К тому же, ця ваша «муфта» жутко воняє, нашо ви мочили її в уксусі, це устарєвша технологія, яка давно не приміняється…

Ганя: то не од кота, то од мене воняє…

Мужчина в пориві жалості, состраданія і мілосєрдія дає Гані залізну гривню…

Ганя (благодарственно цілуючи руку, і красніючи) потуплює очі: Мої вам гратуляцї, гаспадін пан… І далі, (вже троху зухваліше, і даже слєгка ігріво; питається дотянуться до прохожого рукою): Мужчіна, а может ето… ето самоє?… Як там твой «желєзний господар», а?...

Мужчина: чіво? Ти шо вообшчє? – Посматрі на сібя…

Ганя разочаровано і опозорено удаляється, і одягає непродану муфту на голову, бо дуже мерзнуть вуха…

А в цей час в іншій частині міста…

Ще одна женшчина непредільонной наружності тихо і важко тягне санки в направлєніі Байкового кладбища… Це Інна Богословська… На санках лежить ісхудавший труп покойного кота Веніаміна, погибшего голодною смертю… В замерзлих котячих лапках невеличка іконка… На ній ізображена сцена «Снятіє святого Мурзіка з мишоловки»… Сльози жалості і покаянія мерзнуть у Інни Германівни прямо на щоках… Вона згадує, як ще вчора Веніамін, стоячи на колінах і молитвенно складаючи подушечки передніх ног, умоляв йому дать кусочок сільодки… Або хотя би цибулі… А вона зажала…

На кладбищі, коло невеликої мерзлої ямки її чекає понурий гробовщик…

Гробовщик: Женщіна, отпєвать будєм? – Це двадцять гривень всього…

Інна: скока-скока?????

Гробовщик: двадцять гривень…

Інна: ну ви уже вообще ахрєнєлі! Це Юлька-сучка таких тарифів вас навчила?

Гробовщик: це обичний таріф, подивіться в прейскурант Красної кніги, отдєл «Мьорзлиє коти»…

Інна (успокоївшись): Я сама отпою єго! - «Мяу!»… Закапивайтє…

Але за мить перед тим як перші грудки замерзлої землі падають на холодну і бєзжизнєнну тушку Веніаміна, в голодні але креативні мозги Інни Германовни приходить внізапна ідея: нащо закапувать в землю абсолютно цілого мертвого кота, якщо його можна зварить і сожрать…

«Стойтє!!!» – роздається громкий вопль над кладовищем. – Астанавітєсь! Возможно, он ісчьо жив!, - кричить Інна Германівна… Вона проворно стрибає в могилу, бере трупік Веніаміна на плече, вилазить з могили і удаляється по темній алеї в сторону вихода з мороженим котом на плечі…

Гробовщик мовчки крутить пальцем у віска… Але Інна на це не зважає. На душі в неї тіпло і радосно. Вона згадує,що у сейфі вдома лежить половина бульонного кубіка «Галіна Бланка»… Також з досадою згадує, що забула санки на кладовищі, які б могли піти на дрова, але повертаться за санками не ріскує… Зробимо сашимі, на крайняк, - да, Веніамін? -питається говорить вона з котом… Але кіт нічого не отвіча…

«Пішла киця по водицю, та й упала у криницю…» – згадує Інна Германівна шось глибоке і неосознанне із дєцтва… - Це ж вона там досі лежить десь на дні криниці, абсолютно ціла і невостребувана, - думає Інна…У неї виділяються жадні желудочні соки…

Внізапно у кота Веніаміна, який волочиться на плечі, одкриваються жуткі фосфорисцірующі зелені глаза… А десь там, на паралельному екрані, рівна і безжизнєнна лінія кардіоосцилографа оживає і показує слабий, але жизнєнний і учащонний котячий пульс… Веніамін тихо і незамітно тянеться мерзлими когтями до горла Інни Германівни…

…Жуткий, нечеловєчеський і несамовитий крик розрізає тишу ночі над цвинтарем… Навіть у повідавшего види старого і опитного гробовщика в жилах стине кров… Заходить за хмари луна… І без того темна ніч стає зовсім непроглядною…

Грає 5-та симфонія Малєра, із фільма Лукіно Вісконті «Смєрть в Венеции»…

…Трохи пізніще Над Києвом потихеньку світає… Сходить холодне зимове сонце…

На розі Грушевського і Шовковичної, пританцовуя од мороза, стоїть странний і демонстративно йобнутий чоловік, з яскравими ознаками дібілізма во всьо ліцо… Із одягу на ньому тільки гульфік в цвіта георгієвської лєнточки, одягнутий на понурого хуя… На голові у нього каска времьон кайзера Вільгельма Другого з емблемою «ДОСААФ СССР» на голу грудь, прямо через кожу одягнутий значок ГТО… Це депутат Царьов…

«Жонема па сіш жюр», -коряво і неправильно звертається він до перехожих, протягаючи в пространство велику і отвратітєльну лапу пролєтарської внєшності… Я нє єл 42 дня… Подайтє діпутату бившей государствєнной думи…

З боку до нього осторожно приближається депутат Ірина Горіна, яка ще до уміньшенія зарплати була худа, стройна і мала. На руках у неї дві ляльки – Кен і Барбі… Але коли камера наїжджає ближче, то ми можемо побачити, що це ніяка не Горіна, а ісхудавший і осунувшийся депутат Тягнибок… А на руках у нього не Кен і Барбі, а депутати Мірошніченко і Іллєнко… У одного з них на шиї теліпається «пустишка»… Пустишка являє собою скручений шматок марлі, до якого запхнуто мєлко розжовану газетну статтю Ірини Фаріон «Як не ми, то хто?»… Пустишку слєдує сосать од голода. Це – послєдня разработка штаба партії…

Між Ілєнком і Мірошніченком відбувається оживльонний діалог:

- А помниш як ми на озері Синєвір їли пряники і пили пиво з йоршами?

- А помниш як ти ото в парламентському буфеті впустив сирник і кажеш такий: «Та ладно, ше купимо»…

Тягнибок: Заткніться!

Тягнибок тихо підкрадається до Царьова і жостко та неожиданно б’є його ногою в пах … Царьов мовчки і незграбно падає в кучугуру снігу (Мірошніченко і Іллєнко захоплено аплодірують)…

Тягнибок: Ах ти ж, сука! Я тобі дам «государствєнная дума», бля… Брезгліво стягує з повєрженного Царьова гульфік і залазить рукою в глубь. Звідти дістає двадцять руських рублів мєлоччю… Фу, ти, нечесть яка, - каже Тягнибок. Достає з внутріннього кармана жидкость для снятія лака і дезінфіцірує монєти. Потім з отвращєнієм кладе їх в карман… «Живьом сіводня, рібята», - каже він соратникам. Іллєнко і Мірошніченко весело хлопають в ладошки і по черзі цілують вождя в затилок…

Музика змінюється на «Врімєна года» Вівальді…

…А Верховна Рада сьогодні не працює. Хоча ще вчора вона зняла депутатську непрікосновєнность з Ріната Ахмєтова за те, шо він двічі намагався пройти в метро без жетона і пригав через турнікет… (Стоп!, - каже в цьому місці консультант, - це не годиться, Ахмєтов – не депутат)…

Та фігня, неважно - сцена красіва, хай лишається, - каже режиссьор…

В парламентському буфеті висить фотографія діпутата Чечетова в траурном обрамлєнії. На портреті написано «Вєчная память, брат». Але нижче слово «брат» перекреслено, а зверху замість цього дописано ручкою: «долбойоб»… Кілька днів тому депутат Чечетов погиб в парламентському буфеті в давці під час роздачі талонів на макуху…

На тіліграфному стовпі коло Верховної Ради висить об’явлєніє слєдующего содєржанія: «Продам вила хозяйственні. Чиста платіна 999,5-ї проби. Держак із албанського фіалєтового кєдра. У вил є оформлені документи учасника революціонних дєйствій с соотвєтствующими льготами. Спросить Олєга»…

… Вітер тріпає напіврозрізані внизу об’явлєнія номера мобільних телефонів. Жоден телефон не відірвано…

Десь у Маріїнському парку глухо падає з дерева шишка… Відразу чотири неопознаних, але відверто голодних тєні кидаються до місця падєнія шишки з разних сторон…

Завіса…

Можливо, далі буде!

[justice777]

"Країні потрібен Литвин" чи "Країна потрібна Литвину"?

Содержание экс-спикера Верховной Рады Владимира Литвина обходилось налогоплательщикам почти в 250 тыс грн в год. Такой вывод можно сделать на основании одного из специальных приказов о материальном обеспечении и охране высших должностных лиц в отставке, которые президент Украины Петр Порошенко отменил распоряжением от 4 августа.

В частности, Порошенко отменил шесть распоряжений (копии имеются в распоряжении редакции ), подписанных Виктором Ющенко. Одно из них касается экс-спикера Литвина, дающее пожизненное право получать ежемесячное жалование и жить на госдаче в Конче-Заспе. За ним был закреплен бесплатный автомобиль с двумя водителями, одна горничная и санаторно-курортное лечение в заведениях Госуправления делами (структуре, обслуживающей деятельность президента и его администрации, СНБО и других органов власти). Кроме того, предоставлялась 50% льгота по оплате за пользование жильем и за телефон. В 2013 году на указанное содержание одного Литвина в госбюджете было предусмотрено 243 тыс грн, то есть $30,3 тыс по курсу на тот момент.

http://news.liga.net/news/politics/2884546-v_2013_godu_eks_spiker_litvin_stoil_gosudarstvu_243_tys_grn.htm

[viktor]

Шляшко в кулуарах ВР отримав хук справа http://www.pravda.com.ua/news/2014/08/14/7034798/

[viktor]

Побиття Шляшка було замовлене Коломойським і виконав його директор "Буковеля" http://tabloid.pravda.com.ua/scandal/53ecaef050eb3/

[nickel]

Ну раз тут Коломойського вже згадали то я спитаю, а що телевізор вже ніхто не дивиться? Там зараз щодня йде війна між Льовочкіним-Фірташем і Коломойським.На 1+1 макають в гавно Фірташа з Льовочкіним, на Інтері (прямо зараз) Коломойського.

Хоча, імхо, це з виборами не пов'язано.

[justice777]

Навіщо Коломойський б’є Палицею по «Підрахую»

Дніпропетровський губернатор, вочевидь, дізнався про таємні перемовини двох Сергіїв часів Януковича - Ківалова з Львочкіним. По першому завдали удару

Голова Одеської ОДА Ігор Палиця надіслав листа Генеральному прокурору Віталію Яремі щодо сепаратистської діяльності народного депутата Сергія Ківалова, пише "Ділова столиця".

Губернатор вирішив згадати скандально відомому одеському депутату і юристу і статтю в проросійському тижневику "2000" ще за лютий 2014-го, і зв'язки із засудженим за сепаратизм місцевим "ватником" Антоном Давидченком, і заклики до повалення конституційного ладу й розпалювання міжнаціональної ворожнечі в авторських передачах редактора ківаловського каналу "Академія" Юрія Селіванова. "Сергій Ківалов міг бути одним з організаторів та ідеологів проросійських, сепаратистських рухів й організацій в Одесі та в Україні в цілому, а також здійснювати їх фінансове забезпечення за власний рахунок або через підконтрольні йому структури", припускає Палиця.

На лист губернатора Генпрокуратурі доведеться реагувати. Відписатися "Ківалов у причетності до розпалювання сепаратизму не помічений" означає наразитися на масштабну критику з боку політиків і патріотично налаштованого громадянського суспільства, в очах якого Ківалов винен вже тому, що був співавтором скандального мовного закону. Який діє до цих пір. Дати відповідь "наведені факти підтвердилися" значить взяти бік Ігоря Коломойського, протеже якого є голова Одеської ОДА. І після цього порушувати проти Ківалова справу за сепаратизм. Іншими словами, Палиця поставив Яремі, а заодно і Президенту Порошенку, вилку. Бо, наскільки відомо, до пана Ківалова у нинішньої влади претензій немає. Більш того, вплив одеського нардепа-юриста на суддівський корпус залишився. Ківалов і при цій владі виконує роль "нужного чєловєка". Ця роль, нагадаємо, дала можливість "Підрахую", якого підозрювали у причетності до фальсифікації президентських виборів 2004-го року, не лише не понести відповідальність, але й отримати з рук Ющенка орден. Але це, так би мовити, моральні нюанси української політичної розкладки.

Проте повернемося до листа Палиці. У його атаці на Ківалова є два моменти: власне, викриття проросійськості цього політика, яку він і не приховував (але русофільство і заклики до сепаратизму різні речі. Принаймні з юридичної точки зору), і спроба виштовхати впливового і заможного нардепа з Одеси, аби не дати йому можливості перемогти на мажоритарному окрузі і спробувати провести до парламенту відповідних людей по інших округах. Палиця дає зрозуміти: раз Одещина його "корова", доїти її, тобто, розставляти майбутніх переможців на округах буде тільки він. Ну і Коломойський.

За інформацією "ДС", оточенню Коломойського стало відомо, що Ківалов не лише веде таємні перемовини щодо свого збереження у великій політиці з командою Президента, але й водить шури-мури з Сергієм Льовочкіним. Більш того, свідки кажуть, що пан Ківалов десь там фотографувався з Олегом Ляшком, якого пов'язують з Льовочкіним. Диму без вогню не буває, тож зрозуміло, чому Коломойський завдав удару Палицею по Ківалову. Це більш ніж зрозумілий сигнал "газовикам", що до Одеської області їм - зась.

Юрій Васильченко

[yucore]

Порошенко розпустив раду 7-го скликання

[drap]

Даже и не знаю хорошо это или плохо.

[Ko3bMa]

Суть.Коротко.

[Volyniaka]

Оставшиеся без Донбасса Ринат Ахметов и Борис Колесников ищут новый ареал обитания.

Об этом на сайте HUBS пишет Андрей Самофалов.

Евромайдан и АТО на Донбассе дорого обошлись Партии регионов и ее влиятельным спонсорам. За полгода они потеряли власть, рейтинги и базовый для себя регион. Партия стремительно повторяет путь, который до нее прошли другие пропрезидентские силы: СДПУ(О) и «Наша Украина». «Регионы» еще существуют, но нынешний удел их представителей – озвучивать «темники Кремля» в политических телешоу, не более того. В целом падает интерес и к оппозиционным лидерам прошлых лет, той же «Батькивщине», которая, если верить соцопросам, проигрывает битву за электорат новым радикалам.

Лагерь демократических сил мобилизовала революция. Их бывшие оппоненты только начинают свою игру. В информационном потоке АТО практически незамеченной осталась новость о появлении нового политпроекта. Речь – о партии «Индустриальная Украина»*.

В Укргосреестре ее зарегистрировали недавно – в июне этого года. Руководящий состав – под стать названию. Глава – гендиректор «Запоржстали» Ростислав Шурма, сын бывшего «эсдека» Игоря Шурмы. В политсовете «индусов» директора Мариупольского меткомбината Юрий Зинченко и «Азовстали» – Энвер Цкитишвили, топ-менеджер Smart Maritime Group Василий Федин, руководители «АПК-инвест» Иван Башкир и «АПК-зерноресурс» Михаил Чангли, директор ДТЭК Ровенькиантрацит Александр Богданов. Кто спонсор проекта – догадаться несложно. Собственники предприятий – Ринат Ахметов, Борис Колесников и Вадим Новинский. География их бизнеса определяет первоначальный ареал обитания «Индустриальной Украины»: Запорожье, Мариуполь, Кривой рог, Николаев, Херсон.

Реинкарнация «донецких» не осталась незамеченной в Днепропетровске. Через два дня после первой публикации об «Индустриальной Украине» заместитель днепропетровского губернатора Геннадий Корбан сделал неожиданное заявление. «Мы пригласили руководство Запорожской области и включаем его в план «Б»… Мы берем на себя кураторство этой области и прилегающие территории, в частности, Мариуполь и все, что за ним», – сказал Корбан «Украинской правде», пояснив эти намерения опасностью российской агрессии. В стане его новых «подопечных» эта новость вызвала недоумение. «Любопытное заявление наших соседей», – отреагировал на слова Корбана в своем facebook один из депутатов Мариупольского городского совета, экс-менеджер «Метинвеста».

Административный ресурс и менталитет жителей юго-востока могут сделать «индусов» влиятельным игроком на местном уровне. Для бизнеса СКМ этого мало. Делегировать в новый политпроект своих представителей и поддержать его финансово, по идее, могут не только «генералы» – Скударь, Ландык, Звягильский, Богуслаев. Ситуативную поддержку могут оказать и другие «оппоненты» днепропетровского чиновника, конечно, если забудут прошлые обиды. Дмитрий Фирташ и Игорь Коломойский уже который месяц ведут виртуальные бои в эфире подконтрольных им телеканалов. Есть повод насолить главному «приватовцу» и у Виктора Пинчука, который спорит с Коломойским в Лондонском суде за Криворожский железорудный комбинат.

Но, главное, что появление противовеса Коломойскому на востоке выгодно и президенту. Набравший политический вес Игорь Валерьевич наверняка добавил головной боли Петру Порошенко. Усиление конкурентов рассеет ресурсы Коломойского, который вполне мог бы замкнуть на себе территорию между Днепропетровском и Одессой, где руководит его партнер Игорь Палица.

Украинский политикум возвращается к своему излюбленному делу. Дружить со всеми против всех.

http://crime.in.ua/news/20140904/voyna-oligarhov