Перейти до змісту

Реальная история, случившаяся в вашингтонском метро.


Sharp

Рекомендовані повідомлення

Реальная история, случившаяся в вашингтонском метро.

Холодным январским утром на станции метро в Вашингтоне расположился мужчина и стал играть на скрипке. В течение 45 минут он сыграл 6 произведений. За это время мимо него прошло более тысячи человек — большинство из них шли на работу.

Через четыре минуты после начала скрипач получил свой первый заработок: женщина бросила деньги в футляр и, не останавливаясь, продолжила свой путь.

Ещё несколько минут спустя появился первый слушатель: мужчина облокотился к стене невдалеке, но вскоре он взглянул на часы и продолжил путь.

Наибольшее внимание музыканту досталось от трёхлетнего мальчика. Его мама в спешке вела его за собой, но мальчик остановился, чтобы посмотреть на скрипача. Мама потянула чуть сильнее, и мальчик продолжил движение, постоянно оглядываясь назад. Эта ситуация повторялась и с несколькими другими детьми. Все без исключения родители не дали им задержаться и на минуту.

За 45 минут игры только 6 человек ненадолго остановились и послушали, ещё 20, не останавливаясь, бросили деньги. Заработок музыканта составил 32 доллара.

Никто из прохожих не знал, что скрипачом был Джошуа Белл — один из лучших музыкантов в мире. Играл он одни из самых сложных произведений, из когда-либо написанных, а инструментом служила скрипка Страдивари, стоимостью 3,5 миллиона долларов. За два дня перед выступлением в метро, на его концерте в Бостоне, где средняя стоимость билета составляла 100 долларов, был аншлаг.

Игра Джошуа Белла в метро являлась частью социального эксперимента газеты Вашингтон Пост, задачи которого заключились в том, чтобы выяснить, ощущаем ли мы красоту в будничной среде.

Ответьте сами себе — замечаете ли вы красоту в жизни?

С сайтаhttp://www.inpearls.ru/

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Особисто я не знаю, хто такий Джошуа Белл, і я не знаю, як виглядеє скрипка Страдіварі. Я б також пройшов би повз. В метро не їздять люди, які можуть купити квиток на концерт скрипала більш, ніж за 100 у.о. Та й у багатих свої модні звички.

Якби там стояла Ванесса Мей - можливо, я б і впізнав би її. І її "скелет" скрипки. А так...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Особисто я не знаю, хто такий Джошуа Белл, і я не знаю, як виглядеє скрипка Страдіварі. Я б також пройшов би повз. В метро не їздять люди, які можуть купити квиток на концерт скрипала більш, ніж за 100 у.о. Та й у багатих свої модні звички.

Якби там стояла Ванесса Мей - можливо, я б і впізнав би її. І її "скелет" скрипки. А так...

Так експеримент не полягав в тому, щоб впізнати музиканта.

Суть же в тому, що він гарно грав, а практично ніхто не захотів доторкнутись до цієї краси.

Відео з топстарту. Вже, до речі, десь було на Борді.

з розширеною версією тексту.
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Женя прав стопудово.Что они хотели сказать этим эксперементом?Как можно оценить красоту и мастерство игры спеша в метро и волоча за собой ребенка и думая о своих делах, а не смотреть по сторонам в поисках великого музыканта.

бред.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Женя прав стопудово.Что они хотели сказать этим эксперементом?

Забаньте цього троля!!!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Женя прав стопудово.Что они хотели сказать этим эксперементом?

Гетто, ще раз для тебе особисто:

ніхто не захотів доторкнутись до цієї краси

А потім скаржаться, що будні сірі...
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Мова йде не стільки про скрипаля, скільки про те, що люди, особливо у великих містах живуть як роботи, не помічають краси навколо. Краси природи, краси музики, краси картини. Все за графіком: 8.00 - сніданок, 9.00 - робота, 18.00 - повернення додому. Один раз на місяць відвідування театру чи концерту.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Особисто я не знаю, хто такий Джошуа Белл, і я не знаю, як виглядеє скрипка Страдіварі. Я б також пройшов би повз. В метро не їздять люди, які можуть купити квиток на концерт скрипала більш, ніж за 100 у.о. Та й у багатих свої модні звички.

Якби там стояла Ванесса Мей - можливо, я б і впізнав би її. І її "скелет" скрипки. А так...

Справа не в імені виконавця, а в тому, що люди в більшості своїй не вміють відрізнити справжнє митецтво від ширпотребу, красу від буденності. Досить провести рекламну камапнію, подати виконавця як зірку світової величини, ціни на квитки на його концерт поставити відповідно до його "статусу" і "еліта" переповнить концертний зал. А якщо цього всього не зробити і поставити цього виконавця в метро, то тіж самі цінителі прекрасного пройдуть повз генія якою б не була його велич. Тобто про геніальність ми судимо з рецензій в газетах, телепередачах, тощо, а самі розібратися що є добре. а що так собі - не можемо. Саме тому Ванессу Мей ви б і впізнали що вона розрекламована, хоча доводилося чути від музикантів. що вона не є сильною скрипалькою. Та й основний інстинкт спрацював би ... Тому б і не пройшли б повз неї.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Значить я іє "сіра маса більшості, що не бачить прекрасного".

Ну гарно грає, і що? Я в тому нічого не розумію. Сподобалося - кинув монетку. все просто.

Для того, щоб побачити прекрасне - мені не потрібно щоб Сам страдіварі грав у мене на балконі. Я його сам побачу, бо у мене своє бачення прекрасного!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Значить я іє "сіра маса більшості, що не бачить прекрасного".

Ну гарно грає, і що? Я в тому нічого не розумію. Сподобалося - кинув монетку. все просто.

Для того, щоб побачити прекрасне - мені не потрібно щоб Сам страдіварі грав у мене на балконі. Я його сам побачу, бо у мене своє бачення прекрасного!

Таких нас 99%. Просто лицемірно виглядає, коли людина з розумним виразом обличчя сидить на концерті цього виконавця, придбавши квиток на нього за не малі гроші і не помічає цього ж виконавця в метро, не зупинившись на хвилинку хоча б для того що б цю музику могла послухати його чи її дитина. Зауважте - цілком безкоштовно.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Да бред, я не люблю скрипку, не хожу на концерты там где играет скрипка, чего я должен останавливаться и слушать то что мне не нравится, у каждого свои вкусы и у каждого своя красота в жизни.

Если бы там сидел битбоксер, или танцевали ребята брейк, или сидел чувак на ударной установке, или этот черт на скрипке играл Анфогивен Металики, я бы остановился, а так играет себе и пусть, мне не интересно. Фигня, а не эксперимент, газета решила просто себя попиарить и сделать типа интересную статью. ИМХО

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

заждіть но, заждіть. А тоє во, а що таке справжнє мистецтво ? Може хтось би квадрат Малєвіча на стіні намалював - чьо, всім тормозити і захоплюватися ? Те що цього скрипаля слухають бо так модно і квитки дорогі - взагалі ніфіга не факт що він грає краще за інших. Твори він міг вибрати настільки складні - що не знатоку музики то могло просто різати вуха.

Так що не нада умнічати. Прекрасне в кожного своє.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Просто лицемірно виглядає, коли людина з розумним виразом обличчя сидить на концерті цього виконавця, придбавши квиток на нього за не малі гроші і не помічає цього ж виконавця в метро, не зупинившись на хвилинку

Где ты увидел лицемерие? Вся соль в том, что на концерты люди специально приходят насладится музыкой, оценить её красоту,

А когда в голове совсем другие мысли, да ещё и всё в постоянном движении и в человеческо - механическо - психоэмоцианальном водовороте, то какая тут красота к чёрту ?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

заждіть но, заждіть. А тоє во, а що таке справжнє мистецтво ? Може хтось би квадрат Малєвіча на стіні намалював - чьо, всім тормозити і захоплюватися ? Те що цього скрипаля слухають бо так модно і квитки дорогі - взагалі ніфіга не факт що він грає краще за інших. Твори він міг вибрати настільки складні - що не знатоку музики то могло просто різати вуха.

Так що не нада умнічати. Прекрасне в кожного своє.

Діти, які зупинялися послухати - найоб"єктивніший критик. Їх природа ще достатньо чиста від різного суспільно-психологічного бруду.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Діти, які зупинялися послухати - найоб"єктивніший критик. Їх природа ще достатньо чиста від різного суспільно-психологічного бруду.

Бред..

.Дети на всё реагируют не так как взрослые, ибо у них совсем другое восприятие окружающей среды, не потому что они

Їх природа ще достатньо чиста від різного суспільно-психологічного бруду.

а банально потому что у них нет в головах мысли, как успеть на электричку, как накормить семью, как решить проблемы на работе, как вообще планировать дальнейшую жизнь, вот они и задерживают своё внимание на незнакомых для них обьектов... в отличие от взрослых...

Они никак не оценили мастерство и красоту игры, они просто рассматривали незнакомого дядьку, который никуда не спешил, в отличие от остальной массы, а что то руками там крутил, делая пассы, на какой то незнакомой для них штуковине,

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Діти, які зупинялися послухати - найоб"єктивніший критик. Їх природа ще достатньо чиста від різного суспільно-психологічного бруду.

Детям поставь 10 метров от этого скрипача чувака переодетого в Телепузика с барабаном они бы выбрали Телепузика 100%. :)))) И что? Телепузик с барабаном лучше крутейшего скрипача :)) Дети же лучший критик :))

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

...

Справа не в імені виконавця, а в тому, що люди в більшості своїй не вміють відрізнити справжнє митецтво від ширпотребу, красу від буденності...

"Справжнє мистецтво" річ суб'єктивна і в наш час, як поняття, дуже розмите. Ширпотреб часто маскують під мистецтво.. і в ширпотребі інколи створюється щось геніальне (наприклад деякі рекламні ролики).. от тепер попробуй відрізни, коли все злилось.

Дуже рідко, але захожу в модний арт-центр (той що біля мандарин-плаза) подивитись на виставлених нам митців "геніїв сьогодення". І в більшості, у мене виникає асоціація з нецензурною характеристикою: "коли гівно креативно лежить на підлозі, то це інсталяція, а коли художник випорожнються, то це перформанс". Якось дуже вже тяжко відрізнити красу від "інсталяції".

З другого боку, складні твори, які виконувались в експерименті, не легко сприйняти. Це вже як артхаус в кіно. Комусь набридає мейнстрім і він відкриває для себе щось нове, але таких не так вже і багато. Та і читаємо ми з початку "івасика телесика", а не Кафку чи Муракамі.

Імхо, експеримент і ставили для демонстрації бидловатості більшості.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

да чьо ви вчепилися до дітей - їх спеціально використали в статті шоби підсилити враження від експерименту. Вони не чули скрипку - і їм цікаво що ж це за звуки такі прикольні.

Скрипка - скрипить, Шрек - пердить, дітям подобається - високе, мля, мистецтво...

Скажімо, ми в Луцьку не балувані професійними вуличними виконавцями, тому я часто стаю послухати якщо подобається.

А в тому ж Львові - переважно лише професійні і по всьому центру. Ну одного послухаєш, ну двох. Но не будеш ти тормозити біля кожного, особливо якщо йдеш на роботу.

А тут взагалі маразм - в метро в столиці... більшість з тих людей має декілька хвилин шоби на поїзд сісти... яка скрипка... чи мо послухати і потім з роботи вилетіти ?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

В метро не їздять люди, які можуть купити квиток на концерт скрипаля більш, ніж за 100 у.о.

А одна жіночка все ж впізнала його)
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Нічого дивного в експерименті немає. Ранок, люди поспішають на роботу, за запізнення, швидше за все, оштрафують, тут не до прекрасного. Хай би там навіть Rolling Stones з Мадонною співали, я би теж не зупинився. Делу время - потехе час.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Просто лицемірно виглядає, коли людина з розумним виразом обличчя сидить на концерті цього виконавця, придбавши квиток на нього за не малі гроші і не помічає цього ж виконавця в метро, не зупинившись на хвилинку

Где ты увидел лицемерие? Вся соль в том, что на концерты люди специально приходят насладится музыкой, оценить её красоту,

А когда в голове совсем другие мысли, да ещё и всё в постоянном движении и в человеческо - механическо - психоэмоцианальном водовороте, то какая тут красота к чёрту ?

на жаль є певна категорія людей, які йдуть на концерти тому що це модно. Або виконавець модний. Або приїхав в село Луцьк якийсь виконавець і хочеться його побачити. Більше такої нагоди можливо не буде. Саме такі люди і не звернули уваги на скрипаля в метро. А хто в музиці розбирається - повз нього просто так само не пройшов.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Мені здається причина в іншому. Якби він стояв, припустімо у парку, чи на центральній площі, то зацікавлених слухачів у нього було б багато. А метро це трішки не те місце, де люди мають можливість почекати, насолоджуючись музикою. Там дуже мізерний процент тих, хто нікуди не квапиться.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...