Перейти до змісту

Шлюб чи життя "на віру"?


Samhayne

Ваш вибір: "Шлюб чи....."  

89 проголосували

Ви не маєте дозволу голосувати в цьому опитуванні або переглядати його результати. Будь ласка, войдите або зареєструйтесь для можливості голосування у цьому опитуванні.

Рекомендовані повідомлення

Сьогодні з Forever Autumn зайшла суперечка на тему: що краще "Шлюб, самотність чи вільне співіснування"......

Ваші коментарі......

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Відповідей 117
  • Створено
  • Остання відповідь

А ось як це було...

так можна і просто жити разом...

і терпіти кожен день "а що ми будемо їсти сьогодні...а обідати..а вечеряти... а ти мої шкарпетки випарвла?..а де мої непрасовані джинси...а чого ти не хочеш займатися сексом... виключи накінець-то свій сраний метал -мозок розтікається... тобі в інтернеті цікавіше ніж зі мною..." -- Останнє значно розбавлене соплями і сльозами

Ти феміністка?

А як на рахунок спільно приготовленої вечері, обіду, сніданку? Чи про тебе ніхто ніколи не дбав?

Штамп в паспорті побутових питань не знімає. Завжди можна знайти компроміс......

абсолютно ні.

просто хочу жити своїм паршивим власним життям, а не ділити його з кимось, хто в результаті виявиться недостойним

Але якщо не пробувати, то ніц і не буде, ти готова до самотності?

спробувала уже.

людина народжується в самотності, під час невзгод знаходиться в самотності і помирає в самотності,

так що це рідне середовище)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

так можна і просто жити разом...

і терпіти кожен день "а що ми будемо їсти сьогодні...а обідати..а вечеряти... а ти мої шкарпетки випарвла?..а де мої непрасовані джинси...а чого ти не хочеш займатися сексом... виключи накінець-то свій сраний метал -мозок розтікається... тобі в інтернеті цікавіше ніж зі мною..." -- Останнє значно розбавлене соплями і сльозами

сурово.

если это из личного - то не на того попала

сожалею...

в голосовалке не увидел варианта "жить по любви, статус - ничего не значит"

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А шо було причиною того, що сумісне життя не склалося?

Я теж 4 роки жила з людиною, і ми розійшлись, але тому були причини....

постійного сумісного проживання не було,лиш планувалося, були коротке по можливості "от , на цьому тижні ми поживемо разом -- спробуємо"

тут не склалося не сумісне життя, а в когось в голові

если это из личного - то не на того попала

сожалею...

довго мені це в голову вбивали. що не на того.

дякую.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

однозначно шлюб, якби не він то думаю ,що розійшлися б ми вже разів зо 200 , і це при цьому що ми любимо один одного (інакше б точно розійшлися б ) і вже живемо разом майже 12 років ,просто помоєму шлюб всетаки накладає якісь зобовьязання і стримує трохи від необдуманних дій (по крайній мірі мене) ,а так, як тут казали ,жити своїм паршивим життям то так і здохнеш десь під забором нікому не потрібний, подружнє життя це не лафа ,а повсякденна робота де приходится інколи ламати свої амбіції і прислухатись до здорового глузду,поступатись одне одному навіть коли ти правий,про це довго можна говорити,та й нюансів тут багато і шлюб це маленький ковшик цементу ,який всетаки трохи крепше зклеює сімью (якщо звичайно є що клеїти), а якщо люди живуть просто так аби жити разом і вибачте за вираз,бесплатно трахатись чи ще щось то ні наявність шлюбу ні відсутність його ситуацію не спасуть. Але всетаки повторюсь ще раз ,якщо людям є що цінити в подружньому житті то шлюб в більшості випадків тільки допоможе ,по крайній мірі мені здаєтся що в ньому більше плюсів аніж мінусів )))

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

шлюб це маленький ковшик цементу ,який всетаки трохи крепше зклеює сімью (якщо звичайно є що клеїти)

це команда. і якщо є з ким її будувати, то це взагалі просто суперово.

а якщо попадається падло, якому, прошу на слові, як ви говорили, безплатно трахатись...

головне вчасно розчехлитися ху із ху і не наробити помилок

термін перебування в шлюбі не грає ролі --як на мою думку.

є багато випадків, кол живуть і по 10-20 а то й більш рокіВ, а лівий трахеїт розвиваєтсья так, аж гай шумить...

це в людині справа.

зрештою..

Лучше быть одному всю жизнь, чем найти свой дом и жить в нем с кем попало.(С)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Лучше быть одному всю жизнь, чем найти свой дом и жить в нем с кем попало.(С)

ой...

совсем депрессняк.

плохо когда такие мысли в таком возрасте.

видать, недавно расстались?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Лучше быть одному всю жизнь, чем найти свой дом и жить в нем с кем попало.(С)

ой...

совсем депрессняк.

плохо когда такие мысли в таком возрасте.

видать, недавно расстались?

та ну...

це Арія, котра свіснула в Омара Хайяма дуже мудрі слова))

давно? восени рік буде

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

видать, недавно расстались?

давно? восени рік буде

видать сильно наболело.

но поверь, не все мужики одинаковы.

просто представь, что это была не любовь... точнее не настоящая, не такая, которая "бац и ты на седьмом небе"

а совместно жить, потом в браке - очень неплохое дело.

а когда получаешь результат любви в виде ребенка - вообще чувствуешь себя самым счастливым человеком на свете.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

видать сильно наболело.

но поверь, не все мужики одинаковы.

просто представь, что это была не любовь... точнее не настоящая, не такая, которая "бац и ты на седьмом небе"

а совместно жить, потом в браке - очень неплохое дело.

а когда получаешь результат любви в виде ребенка - вообще чувствуешь себя самым счастливым человеком на свете.

якраз було "бац і 7ме небо" ))

щодо результату, то див. тему про аборти

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ми всі люди і часто робимо емоційні речі після яких потім стає соромно,от пращури й придумували засоби щоб вберегти себе від деяких речей,покищо думаю ми не вийшли ще на такий рівень емоційного розвитку щоб відказуватись від мудрості предків

ЗІ в принципі ця мисля ні про що особливо не говорить ,але мені здаєтся що в цьому є сенс

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ми всі люди і часто робимо емоційні речі після яких потім стає соромно,от пращури й придумували засоби щоб вберегти себе від деяких речей,покищо думаю ми не вийшли ще на такий рівень емоційного розвитку щоб відказуватись від мудрості предків

ЗІ в принципі ця мисля ні про що особливо не говорить ,але мені здаєтся що в цьому є сенс

Є :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Отчасти понимаю чувства Forever Autumn, т.к. у самого когда-то после разрыва с девушкой была ужасная депрессия, и ненависть (!) ко всем окружающим молодым особям женского пола... Но прошло, слава Богу. И вот сейчас проголосовал за "шлюб". Хоть пока и не женат, но с девушкой довольно давно, и уже всерьез об этом говорили :) Если даст Бог, все будет хорошо, будем и в будущем после брака вместе уживаться, хотя уже сейчас оба признаем, что мы отнюдь не идеальны (в плане характера). Главное - быть терпеливым. В этом вопросе я полностью солидарен с MANJAK11, особенно вот с этими его словами:

подружнє життя це не лафа, а повсякденна робота де приходится інколи ламати свої амбіції і прислухатись до здорового глузду,поступатись одне одному навіть коли ти правий,про це довго можна говорити,та й нюансів тут багато і шлюб це маленький ковшик цементу ,який всетаки трохи крепше зклеює сім'ю.

P.S. Зачотно все-таки сказал, сейчас даже плюсик тебе поставлю :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ІМХО, штамп в паспорті не міняє нічого. якщо хочуть жити разом і приносити один одному задоволення, спільно вирішувати проблеми - будуть. не захочуть - прикуйте ланцюгами один до одного і все-одно розбіжаться.

аби не переростало в "битовуху"...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ІМХО, штамп в паспорті не міняє нічого. якщо хочуть жити разом і приносити один одному задоволення, спільно вирішувати проблеми - будуть. не захочуть - прикуйте ланцюгами один до одного і все-одно розбіжаться.

аби не переростало в "битовуху"...

ЛЮБЕ співжиття рано чи пізно переростає в битовуху

по моєму в цій темі доречніше спілкуватися тим хто пройшов хоч якийсь період співіснування з особиною протилежної статі бо інакше виходить *суперечками між двома вченими про життя на марсі ,при чому один вчений був там а другий ні * Так і тут получаєтся,я сам памьятаю ,якими *рожевими* були мрії про спільне майбутнє , такі самі думки про *битовуху* теж були ,але це так , лірика ))))

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

MANJAK11

інколи ситуація зі сторони осмислюється набагато краще!

Але річ у тім, що усілякі там шлюби- це просто бумажка, штамп у паспорті, показуха..., хоча вірю, що для когось це урочистий момент:)

Можна жити і без офіціозу: знаю не мало подібних пар. Просто жити вільно, і насолоджуватись одне одним, поки це виходить:)

ІНша справа, що рано чи пізно кожен з нас задумується про дітей, а народити і зареєстувати нову людину без штампу у паспорті про шлюб - проблема, тобіш "байструк получається "

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Адміністратори

Ми з Роксою прожили разом 5ть років.

Сварились, роходились, мирились.

Я радий що цей період ми жили не розписані і невінчані.

Рік назад одружились, політ нормальний :)

Змінилось ставлення рідних, перестали лізти з порадами і фсілякою фігнею. Ляпота.

Так що я рахую.

Потрібно пожити разом, зустрічання не конає.

За рік-півтора будете знати, чи взмозі ви терпіти разом битовуху та характер і звички одне одного.

А потім тільки думати про штамп в паспорті.

Усе написане вище моя думка і життєвий досвід. На формулу життя для всіх не претендує.

Дякую :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Семья это когда есть дети. Без детей это прототип. Неважно с штампом или без оного. Штамп решает много головняков с социумом (родные, окружающие). Детей без штампа заводить не рекомендуется. Детей рожать менее чем через 2 года совместной жизни стремно. По христианским понятиям жить половой жизнью вне брака чревато. В современной жизни однако так делают не часто. Компромисы необходимо искать всегда если делаешь что-то совместно. Бытовуха может и не заесть если есть достаточное кво фантазии / бабла / бытовой техники :)))

Любая семья с любым количеством штампов и детей может развалиться не очень сложно, ничуть не сложнее чем без детей и без штампов.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А ми с Вікою прожили 11-ть років. :)

А знали один-одного як друзі за 8-ть років до цього...

MANJAK11 правий в тому, що лише проживши якийсь час разом можна про щось робити висновки. Через 10-ть років багато що міняється, і буває так, що в одній оселі живуть просто чужі люди :)

І в кожного своє життя.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ЛЮБЕ співжиття рано чи пізно переростає в битовуху

не хочу

ну як так не хочу ? якось треба визначатися ,хто буде прибирати ,хто готувати їжу ,хто іде за покупками і що треба купити , кому на яку одежу треба відкласти з зарплати гроші , з чиєї зарплати платити за квартиру , а якщо це все буде кожен вирішувати і робити сам і зустрічатися тільки щоб поговорити і зайнятись сексом то навіщо взагалі жити разом ? Ц е все при тому що я навів лише маленьку частину проблем ,які виникають у подружньому житті,а їх набагато більше , і поки людина не вирішить у чомусь відмовляти собі заради когось і йти на жертви (це можливо тільки при справжньому коханні) то нема сенсу разом жити взагалі

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ми з Роксою прожили разом 5ть років.

Сварились, роходились, мирились.

Я радий що цей період ми жили не розписані і невінчані.

Рік назад одружились, політ нормальний :ok:

Змінилось ставлення рідних, перестали лізти з порадами і фсілякою фігнею. Ляпота.

Так що я рахую.

Потрібно пожити разом, зустрічання не конає.

За рік-півтора будете знати, чи взмозі ви терпіти разом битовуху та характер і звички одне одного.

А потім тільки думати про штамп в паспорті.

Усе написане вище моя думка і життєвий досвід. На формулу життя для всіх не претендує.

Дякую :)

фигассе :) это ж ты про меня написал :)

только забыл написать, что у меня дочка родилась:blink:

Детей без штампа заводить не рекомендуется. Детей рожать менее чем через 2 года совместной жизни стремно.

почему не рекомендуется и в чем стрем?

ІНша справа, що рано чи пізно кожен з нас задумується про дітей, а народити і зареєстувати нову людину без штампу у паспорті про шлюб - проблема, тобіш "байструк получається "

проблема зарегистрировать, когда у родителей фамилии разные :blink:

а про байстрюков - вы эту советскую пропоганду оставьте. и регистрировать внебрачных детей ну никак не проблема

причем даже фамилия может быть отца, хоть он и не муж мамы.

это я все начитался, пока в очереди стоял, чтоб нашу зарегистрировать в Киеве...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ВАУ!!! Скільки відгуків і вражень.....

Зробила висновок, що жити разом до шлюбу можна і треба, хоча я і так це знаю....

Осінь образили, зрадили, - і я її чудово розумію, це ніби землю вибили з-під ніг, і уже не знаєш навіщо живеш, і навіщо завтра прокидатися.

Час іде, він усе лікує. Наша пам’ять має дивовижну здатність запам’ятовувати усе хороше, і відкладати на забуті полички пам’яті усю нашу біль....

Як кажуть мудрі: "Все пройде, і це теж...."

"Битовуха" була і буде, але все залежить від того як на неї дивитися. Чи це для тебе гнітюча "обязаловка", чи спосіб побути вдвох. У мене є знайомі, які 1,5 року одружені, чекають на первістка, і усе роблять разом: прибирають, перуть, гладять речі, ходять за покупками, і що найголовніше, ні його, ні її це не напрягає......

Задумаймося...

Діти...

Чоловіки наша слабість, а діти наша радість, один раз розслабишся - і все життя радуєшся!.... це теж про них...

Але і без них ніяк. В мене поки немає нащадків, але дуже хочеться, і це буде, але тільки після того як знайду достойного для них тата...

To Shura

В той момент думалося категорично, а "жить по любви, статус - ничего не значит" - це уже компроміс...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.




×
×
  • Створити...