Цілителі, віщуни, "бабки", ворожки...

[Anubius]

перед тем, как к ним обращаться, советую послушать Филатова "Сказ о Федоте-стрельце" - там как раз описание типичной ворожки в вакууме и пользы, которую она приносит

а если серьезно, то на тысячу едва ли найдется одна, которая что-то может без вреда для пациента. остальные либо просто на$%ывают - этих около 99%, т/н эффект плацебо, который лечит все надуманные болезни, кроме инфекционных и вирусных заболеваний. по факту они просто психологи, что не умаляет их значимости для лохапациента. некоторые еще дополняют это хитрым внушением, чтобы быстрее проложить путь к кошельку - это похоже на наркотический эффект, сначала очень хорошо, а потом становится хуже, чем было до визита. в очень редких случаях встречаются экземпляры, которые действительно "подправляют" в одном месте портя в другом. и сухой остаток - проще укусить локоть, чем их найти

моя информация несколько устаревшая, около шести лет ей, думаю сейчас ситуация еще более безвыходная, так как за дело взялись и охочие до бабла "отецы" (доморощенные мозго%быпсихологи), коих масса на столбах и биллбордах

Але ж існують бабки, які за це гроші не беруть, а роблять це за покликанням серця(хоча їх одиниці) їх обзивати - "лохотронщиками" не справедливо.

Другий момент. Завжди були є і будуть люди, які підсвідомо хочуть щоб їх обдурили, заспокоїли, розказали гарну історію або попросту внушили їм, що все буде ОК, за не величку плату і клієнт з ВЕЛИКОЮ радістю іде на цю брехню ібо ХОЧЕ це почути від людини, яка вміє це говорити!

Найкращі лікі - це є ти сам! Тільки навчись їх застосовувати!

[eNyk]

коли був ще зовсім малий (років десь 5-6), то одного разу наскочила на мене собака велика, вівчарка якась (коллі здається) і схватила за плече. Просто прижала зубами, не кусала. Ну як пояснити... Тіпа гралась вона так. Але я дуже злякався - несподівано вона так до мене полізла. Злякався до того, що почав заікатись. Причому серйозно. Так-от пам'ятаю, що врешті-решт повезли мене до якоїсь бабки. Толком не пам'ятаю що саме вона зі мною мудрувала. Пам'ятаю лише, що дали попити колодязьну воду з якимось дивним присмаком і ще три рази плював їй на кухні на підлогу Результат - перестав заікатись, причому довго чекати не довелось. Віра\не віра, "ефект плацебо" чи ще якісь варіанти відпадають зразу - я і зараз не дуже-то лину до "вищого розуму", а коли був малий, то мені ващщє пофіг було на цю всю релігійну заразу, та й в своєму ж власному вилікуванні, на скільки пам'ятаю, був зацікавлений найменше серед тих всіх людей, які зі мною возились.

Факт - були якісь "сатанинські ретуали" наді мною

Факт - вони допомогли

[Вoвчик]

встретил когда-то мужика который как бы лечит рукоприкладством и может еще сказать какими болезнями человек болел, мне тогда было лет 17-ть, так что детская фантазия тут не причем, он для моей сестры назвал паро болячек и мне про астматический бронхит напомнил (я в 6 лет им переболел),

так что хочеться сказать что не верю во все это и обман это все, да этот дедушка сразу вспоминаться...

а еще говорил что не может рыбу сетями ловить, т.к. слышит как они там все кричат, а по одной еще терпимо...

[Ostap87]

Є дуже цікава персона - Холошня Володимир Іванович.

http://kholoshnya.com.ua/Personality/

[Tais]

а еще говорил что не может рыбу сетями ловить, т.к. слышит как они там все кричат, а по одной еще терпимо...

Я тоже перестала ловить рыбу,т.к. услышала как она КРИЧИТ...

Если вы не видите суслика- это не означает, что его нет!

[madkot]

люди чомусь так сильно довіряють традиційній медицині, а у ній шарлатанів та псевдолікарів дуже багато, тим бліьше у світлі подій минулого року ми побачили що ця братія готова з нами зробити заради наживи, причому шоу було планетарного масштабу. всякі люди бувають, але в першу чергу треба довіряти та йти по відчуттям бо кожному свій лікар, зі схожим типом вібрацій.

кожна людина в першу чергу сама собі лікар та цілитель, прост оми не вміємо слухати своє тіло, свої відчуття та інтуіцію 

не хворійте і тоді у вас не будуть виникати питання щодо шарлатанів та цілителів

[leonardooleg]

В місті Полтава живе така людина як Машкіна Тамара Григорівна http://mashkina.at.ua/

Машкіна Тамара Григорівна закінчила факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка. Є членом Національної Спілки журналістів України.

Протягом багатьох років Машкіна Т.Г. працювала завідуючою відділом сатири і гумору, а потім - завідуючою відділом публіцистики обласної партійної газети «Зоря Полтавщини».

ЦК Компартії України перевело її власним І кореспондентом республіканської газети по Східній Україні. Потім Машкіна Т.Г. працювала заступником головного редактора політичного журналу у Києві. Останні роки Машкіна Т.Г. працює у Верховній Раді, помічник-консультант народного депутата України.

Машкіна Тамара Григорівна друкувалася у багатьох виданнях. Має нагороди. Оскільки володіє даром дистанційної сугестії, вчені використовували її дар під час проведення наукових експериментів, зокрема при складних хірургічних операціях. Унікальність методу МашкіноїТ.Г. в тому, що вона обезболювала поглядом, прилади засвідчили безгіпнозний вплив. Експерименти з Машкіною Т.Г. засвідчили: психо-техніки, застосовувані нею у роботі з людьми мужніх професій - офіцерами, спортсменами, з дорослими і дітьми, - мали надзвичайно великий ефект: мобілізували внутрішні резерви організму, стимулювали творчі можливості, пам'ять, знімали психо-емоційну напругу, позбавляли від захворювань. Про неї надруковано чимало газетно-журнальних публікацій, створено телепередачі, два фільми та написані книги, зокрема канд. мед. наук «Феномен Тамары Машкиной», «Дарящая надежду», «Зірка на небосхилі», «Шукайте її серед Янголів» та інші.

http://mashkina.at.ua/

[best]

Апну темку. Кажуть люди на Гнідаві є якась "бабка" яка лікує волос (водяний червяк). Може хто підкаже де її знайти.

Може ця?Янюк Євгенія Боженка,81 По довідці взнавали телефон але не додзвонились Їздили додому правда по іншій проблемі

[Natalia Blagovirna]

Є на Гнідаві Стрілючка. на кольцові , зліва хати, не доїжджаючи Хуторка. ( зліва якщо з моста їхати,)

[seolutsk]

Був у неї років 5 назад. Ходив довго по лікарях, але і в неї мені не допомогло. Так що вирішуйте самі. Якщо варіантів більше немає - то можна спробувати. Тим більше, що вона гроші як такі не просить - скільки хто може дати - тому і рада.

[vic4ever]

24 або 25 квітня везу людей до

(с. Перегінське, Івано-Франківська обл.). Якщо хтось бажає - пишіть в ПП, є вільні місця.

[santei516]

Стара Стрелючка вже померла років 2 тому

[Revolver]

водяний червяк

може варто спробувати http://www.centrmed.com/articles/detail.php?ID=12048

Наталя Земна - відомий цілитель, в принципі все написано варто спробувати

[seolutsk]

Апну темку. Кажуть люди на Гнідаві є якась "бабка" яка лікує волос (водяний червяк). Може хто підкаже де її знайти.

Скажіть, чи були, чи дало результат. Дуже цікавить. Дякую.

[sss381]

Петро Кордиш із Крижівки Рожищенського району – відомий костоправ, гордість села. Продовжує справу діда-прадіда і робить це настільки віртуозно, що вивихнуті та поламані руки-ноги після візиту до Петра Яковича стають, «як новенькі». Не дивно, що знають народного цілителя далеко за межами села й навіть країни: про крижівського костоправа знімали передачу польські телевізійники, яку потім «крутили» по кількох каналах.

Кордиші здавна славилися своїми напрочуд чутливими пальцями та вмінням вправити на місце усі кісточки. Був костоправом ще прадід Петра Яковича, тоді дід, мати (яку тут всі називали просто баба Ганя), та, власне, він – вже у четвертому коліні. Можливо, хто і раніше був, але того вже Кордиші не знають.

– То ви від матері навчилися, дивилися, як вона працює? – починаю розпитувати Петра Яковича.

– Тому не навчишся, – махає рукою. – Або відчуваєш, або ні. Іншого не дано. Це те саме, що телевізор дивитися, по якому операцію показують. Багато навчитеся?

І справді, не можу не погодитися. Через кілька хвилин Петро Якович таки зізнається, що відчув «силу в пальцях» будучи ще підлітком. А своє вміння вперше випробував на… собі. Поїхав перед армією «піднімати цілину» у Казахстан і там зламав ногу. Тож сам собі склав, дощечками перев’язав і скоро вже знову ходив. А от перші пацієнти почали з’являтися, як вже повернувся у Крижівку і став працювати в колгоспі. Той руку вивихне, той ногу поламає – «Петро, поможи!». Помагав. Притому настільки вдало вправляв і складав, що розголос про нього почав розходитися все далі і далі. Так, як колись у свій час ширилася слава про його матір-костоправа. За Радянських часів її навіть за заборонене тоді цілительство судити хотіли. Як почули люди, що їхню бабу Ганю «у тюрму забрали», з’їхалися з усіх-усюд і влаштували під Рожищенською прокуратурою акцію протесту. І це в ті часи! Тим не менше – подіяло, і Ганю Кордиш відпустили.

– Я почав вправляти руки-ноги років 20 тому, мама тоді ще жила і людей приймала, – розказує Петро Якович. – То коли до неї привозили із важкими переломами, я їй допомагав. При деяких вивихах, коли кістка сходить зі свого місця, потрібна неабияка сила. І не тягнути як-небудь, бо ще гірше зробиш. А «посилати» її на місце тією ж дорогою, якою вона «йшла».

Найбільше пацієнтів у крижівського цілителя, як правило, буває взимку. Особливо, коли вона сніжна з ожеледицею. Згадував, що інколи в день доводилося прийняти по 18-20 людей. І були серед них дуже складні.

– А пам’ятаєш ту маленьку дитинку з Ковеля, якій ще й року не було? – дружина Петра Яковича Галина Іванівна приєднується до розмови, згадуючи різноманітні цікаві випадки з практики свого чоловіка. – Малюку так зробили в лікарні масаж, що три реберця зламали. А воно ж мале, не скаже. До того і сідало, і на ніжки вставало, а то лише лежить і за кожним рухом криком заходиться. Але нічого, за два рази Петро поставив дитя на ноги.

– Кажуть, що переломи шийки стегна у старих людей – це чи не найскладніші і майже невиліковні?

– О, скільки у мене таких хворих було, а до скількох мене возили – вже й не згадаю, – каже Петро Якович. – Але всі ті, хто до мене звертався, тепер ходять. Лікував навіть 97-річну бабу з Луцька. Така молодець, слухалася мене, виконувала все, що сказав, і пішла! П’ять разів мене до неї возили.

Петро Кордиш відразу сказав, що за відкриті переломи він не береться, бо «інфекцію можна занести». Лише закриті і вивихи. Про «порвані зв’язки» костоправ навіть і говорити не хоче. «Я не знаю такої хвороби, хто таке видумав? – дивується. – То ж вивих звичайний!» Дуже багато людей приїжджають до крижівського цілителя і після довгих місяців, проведених у гіпсі. Сердиться тоді костоправ на нашу офіційну медицину, бо доводиться ту бідну ногу чи руку ламати і по-новому складати. І гіпсам не довіряє. Лише лещатам з дощок та бинтам, якими їх прив’язує. Навіть поламаний хребет загоюється під цілющими руками Петра Яковича. Щоправда, перелом має бути «свіжим», а не задавненим із наростами. Ну і, звісно ж, без розірвання спинного мозку. Бо це вже все...

Цікавлюся, хто ж у родині стане наступним костоправом?

– Не знаю ще, – відказує Петро Якович. – Син помер, дочка не по тому. Маємо трьох онуків: двоє старших вчаться вже в університеті, а найменша – ще школярка. Чекаю, дасться знати…

http://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/volyn/14393/