talja Опубліковано 8 Серпня, 2011 в 20:59 Поділитися #751 Опубліковано 8 Серпня, 2011 в 20:59 "Чорний ворон" В. Шкляра. Для мене цей твір знаходиться в одному ряду із Забужко "Музей покинутих секретів" і "Століттям" Лиса. І відчуття напрочуд схожі - біль і туга за тим, що втрачено, за тим, чого ніяк не зміниш, за цвітом нації, за її гордістю. Як вище писав Толік, все описано дещо однобоко - партизани хороші, червоні - погані. Але на війні по-іншому і не буває - явно перебуваючи на стороні козаків-гайдамаків, автор має ті ж почуття до їх ворогів, і важко його в цьому звинуватити.Напрочуд боляче, що на сьогодні наша історія має так багато білих плям. Це можна сказати і про описані автором роки, і про велику світову війну та національну визвольну війну в її межах і після неї. Швидше за все, йдеться мова не про невідомі сторінки, а про маніпулювання фактами і про бажання їх приховати. Мої батьки, наприклад, вірять розповідям про партизанів УПА, як про вбивць і я не можу переконати їх в протилежному.Я ж завжди пам"ятатиму стареньку бабцю з УПА, котра приходила до нас на відкритий урок історії і розповідала про те, що її заарештували лише за те, що співала з подругами українських пісень. Вона назвала свою дочку Калиною і це ім"я для мене по особливому тепло звучить. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Varvara Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 08:44 Поділитися #752 Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 08:44 2 дні тому закінчила Л.Н. Толстой "Анна Каренина". Одна з улюблених книжок взагалі. Про неї не буду писати, її потрібно прочитати. Стільки сюжетних ліній, такі проблеми висвітлені, просто геніально. Наразі читаю "Поющие в терновнике" Маккалоу Коли.ось тут анотаціяЗараз у мене знову один з періодів коли багато і запійно читаю. Наступною будет або Гюго "Отверженные" або ж "Петр I" Н. Толстого... Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Гетто Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 08:57 Поділитися #753 Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 08:57 Бляха муха,парадокс,я, имея возможность свободного доступа ко всем книгам, которые имеются в наличии в библиотеках Луцка, почему то предпочитаю книги детства и молодости.Вчера в надцатый раз перечитал "Долину кукол". Жаклин Сюзанн, странно, но чем то этот роман мне похож на "Театральный роман (Записки покойника)" Булгакова... С каждым годом, и с каждым очередным прочтением,открывается что то новое, вроде и буквы те самые, но смысл меняется... Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
ODZER Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 09:15 Поділитися #754 Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 09:15 Читаю зараз новий роман Харукі Муракамі "1Q84 (Тысяча Невестьсот Восемьдесят Четыре". Прочитав половину першого тому, цікаво і захоплююче. Хоч я і давній прихильник його творчості, але здається , він себе повторює. Подібна схема , як в попередніх творах. Але остаточний висновок зроблю, коли прочитаю всі три томи роману. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Zeuss Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 09:50 Поділитися #755 Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 09:50 О в полку прихильників Муракамі прибуло. Олеся, пора створювати клюб getto, є така теорія, що геніальні твори написані так, що з глибиною сприйняття (ну або віком) відкриваєш для себе слідуючі прошарки (слої, рос) закладені автором. І визначений список творів, які закарбувались в пам'яті, можна перечитувати раз в 10 років (в кожного по різному) як нові. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
kudrom Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 13:36 Поділитися #756 Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 13:36 Я знову відстаю від "мейнстріму" - тільки вчора дочитав "Залишенця" (Чорного Ворона) Шкляра Щодо Шевченківської премії складно сказати - для цього як мінімум треба перечитати інших претендентів Книжка досить цікава, не можу сказати, що вона мене вразила чи там перевернула уявлення про щось, але річ добротна. Цікавий сюжет, грамотно вписана історія, трохи "лірики", трохи "бойовика" - все в міру, без надлишку. Є поділ на "наших" і "німців", але не сказав би, що він аж надто пропагандистський. Загалом вийшла досить якісна українська "класична" література, дійсно чимось перегукується з "Століттям Якова". Головний позитив: книжка відкриває ту сторінку історії України, яка є маловідомою, хоча події були відносно недавно. Можливо, для мене це навіть стане стимулом трохи вникнути в історію тих подій. Навряд чи буду перечитувати ще раз, але можу порекомендувати, думаю, втратою часу для більшості читачів не стане. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Ok13 Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 14:13 Поділитися #757 Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 14:13 Всеволод Нестайко "Тореадори з Васюківки" Чудова книга, сподіваюсь, Вам сподобалась, я її , здвється, знаю напам"ять. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Ok13 Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 14:22 Поділитися #758 Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 14:22 2 дні тому закінчила Л.Н. Толстой "Анна Каренина". Одна з улюблених книжок взагалі. Про неї не буду писати, її потрібно прочитати. Стільки сюжетних ліній, такі проблеми висвітлені, просто геніально. Наразі читаю "Поющие в терновнике" Маккалоу Коли.ось тут анотаціяЗараз у мене знову один з періодів коли багато і запійно читаю. Наступною будет або Гюго "Отверженные" або ж "Петр I" Н. Толстого...Після "Анны Карениной" "Поющие в терновнике"? Не марнуйте часу, хочете щось про кохання, - рекомендую "Чалыкушу - птичка певчая" Решат Нури Гюнтекін Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Liberta Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 15:56 Поділитися #759 Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 15:56 Після "Анны Карениной" "Поющие в терновнике"? Не марнуйте часу, хочете щось про кохання, - рекомендую "Чалыкушу - птичка певчая" Решат Нури Гюнтекін хто Ви, о вєлікій гуру? просвітіть нас, неграмотних, а то ми тут уже на 16 сторінок намарнували)) і хто такий Решат НурИ Гюнтекін (такого автора, як Решат НурІ Гюнтекін знаю) п.с. а чому після "Анни Кареніної" не можна читати "Поющие в терновнике"? п.п.с. а що Ваш нік означає, 13 - то, сподіваюсь не рочків? якщо рочків, то можете мені не відповідати)) Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Olesya Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 16:31 Поділитися #760 Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 16:31 Переглянула останні пости і так захотілось улюбленого: і Булгакова (саме "Театральний роман" не читала), і Муракамі, і Толстого... Недавно дочитала "Острови в океані" Хемінгуея. Люблю його стиль: лаконічність, неспішність у розгортанні сюжету. Три частини роману - як різні сторони життя - то сонячні, теплі, то сповнені болем і втратами. І море, так багато моря... (Мені цього літа його дуже бракує, то я "добирала" собі вражень та емоцій ) Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
laska Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 23:10 Поділитися #761 Опубліковано 9 Серпня, 2011 в 23:10 Бляха муха,парадокс,я, имея возможность свободного доступа ко всем книгам, которые имеются в наличии в библиотеках Луцка, почему то предпочитаю книги детства и молодости.Вчера в надцатый раз перечитал "Долину кукол". Жаклин Сюзанн, странно, но чем то этот роман мне похож на "Театральный роман (Записки покойника)" Булгакова... С каждым годом, и с каждым очередным прочтением,открывается что то новое, вроде и буквы те самые, но смысл меняется... getto, є така теорія, що геніальні твори написані так, що з глибиною сприйняття (ну або віком) відкриваєш для себе слідуючі прошарки (слої, рос) закладені автором. І визначений список творів, які закарбувались в пам'яті, можна перечитувати раз в 10 років (в кожного по різному) як нові. Згідна, але мірила геніальності у кожного свої. Про що свідчить і цей топік. Для мене, наприклад, Асадов, Дюма, Пікуль, перечитані ще в юності, склали враження, але бажання повертатись до них нема. А згадані Жаклін Сюзанн, як і М. Мітчелл, взагалі були разові, чи то пак, канікулярні, для відпочинку мозку. Якось пару років тому студентська подруга попросила в мене Асадова, захотіла перечитати, ми обоє сильно захоплювались ним колись. Я дала мовчки, а отримала назад з тими ж коментарями, що були у мене в думках. Пора Асадова для нас минула... Що не скажеш, наприклад, про Булгакова, Ільфа і Пєтрова, для мене таки невичерпне джерело. А з інша подруга кайф ловить перечитуючи за дочкою Носова. До творів дитинства не поверталась, хоча сильно закарбувалась "Дикая собака динго" Фраєрман. До речі, Гєтто (як бібліотекарю) на замітку, автор є родичем нашого lumaxа. От, цікаво стало спробувати перечитати. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
talja Опубліковано 10 Серпня, 2011 в 20:40 Поділитися #762 Опубліковано 10 Серпня, 2011 в 20:40 Милан Кундера "СМЕШНЫЕ ЛЮБОВИ". Гарно, цікаво, легко . Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Ok13 Опубліковано 11 Серпня, 2011 в 20:37 Поділитися #763 Опубліковано 11 Серпня, 2011 в 20:37 Після "Анны Карениной" "Поющие в терновнике"? Не марнуйте часу, хочете щось про кохання, - рекомендую "Чалыкушу - птичка певчая" Решат Нури Гюнтекін хто Ви, о вєлікій гуру? просвітіть нас, неграмотних, а то ми тут уже на 16 сторінок намарнували)) і хто такий Решат НурИ Гюнтекін (такого автора, як Решат НурІ Гюнтекін знаю) п.с. а чому після "Анни Кареніної" не можна читати "Поющие в терновнике"? п.п.с. а що Ваш нік означає, 13 - то, сподіваюсь не рочків? якщо рочків, то можете мені не відповідати)) 1.Ніхто не називав нікого "неграмотними", 2,Решат, звичайно, Нурі, дякую, 3, 13-не рочків, 4,"Поющие..." - попса, перепрошую, а не література. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
lilechka Опубліковано 11 Серпня, 2011 в 20:46 Поділитися #764 Опубліковано 11 Серпня, 2011 в 20:46 Все складывается удачно в жизни преуспевающего бизнесмена Берни Файна: стремительная карьера, счастливый брак, очаровательные дети. Но один поворот неумолимого колеса судьбы - и все бесповоротно меняется. Берни не сразу находит в себе силы Початок видався скучноватим, а далі непоганенький роман для відпочинку. Читається легко! На пляжі мені пішов на УРА, а вдома вже дочитала Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Tolik_lt Опубліковано 12 Серпня, 2011 в 06:26 Поділитися #765 Опубліковано 12 Серпня, 2011 в 06:26 "Поющие..." - попса, перепрошую, а не література. ГУ-РУ!ГУ-РУ!ГУ-РУ!ГУ-РУ!! А "-птічька пєвчая" - це рокенрол, да, гуру??? Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Ok13 Опубліковано 12 Серпня, 2011 в 07:17 Поділитися #766 Опубліковано 12 Серпня, 2011 в 07:17 "Поющие..." - попса, перепрошую, а не література. ГУ-РУ!ГУ-РУ!ГУ-РУ!ГУ-РУ!! А "-птічька пєвчая" - це рокенрол, да, гуру??? Ну рокенрол - не рокенрол, але все краще за "Поющие в терновнике" Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Zeuss Опубліковано 12 Серпня, 2011 в 07:24 Поділитися #767 Опубліковано 12 Серпня, 2011 в 07:24 Згідна, але мірила геніальності у кожного свої. Про що свідчить і цей топік... +855. І це прекрасно, що в кожного свої мірила геніальності і своя призма бачення і оцінки. Інакше було б зовсім не цікаво Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
zaHARE Опубліковано 19 Серпня, 2011 в 09:44 Поділитися #768 Опубліковано 19 Серпня, 2011 в 09:44 Нарешті прочитав "Алхіміка" Коельйо,шо сказать?Нема шо,а шуму то наробили.Для старшого шкільного віку потягне. Зараз читаю оповідання та статті Толстого,"Залишенець.Чорний ворон" та Пікуля.Ще в якості "папси" прочитав Сумеречний и последний дозори.щоб кіно не дивитись.(така в мене манера одразу 3-4 книжки читати ) Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
talja Опубліковано 19 Серпня, 2011 в 09:48 Поділитися #769 Опубліковано 19 Серпня, 2011 в 09:48 Нарешті прочитав "Алхіміка" Коельйо,шо сказать?Нема шо,а шуму то наробили.Для старшого шкільного віку потягне. Зараз читаю оповідання та статті Толстого,"Залишенець.Чорний ворон" та Пікуля.Ще в якості "папси" прочитав Сумеречний и последний дозори.щоб кіно не дивитись.(така в мене манера одразу 3-4 книжки читати ) Я в шкільні роки по 5-6 читала, але потім зрозуміла, що сюжети важкувато тримати в голові і перейшла на 2-3. Зараз читаю одну, але за 2-3 дні. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
HelloBoy Опубліковано 19 Серпня, 2011 в 10:46 Поділитися #770 Опубліковано 19 Серпня, 2011 в 10:46 Я зараз читаю : "Крещение Повести и рассказы молодых писателей о современной армии"прочитано вже 95% Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Alexander47 Опубліковано 21 Серпня, 2011 в 12:40 Поділитися #771 Опубліковано 21 Серпня, 2011 в 12:40 На протязі 2ох діб не зміг відірватися від Ден Браун *Точка Обману* Роман-детектив.настільки захоплюючий, що читаєтоься на одному подиху. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Ok13 Опубліковано 22 Серпня, 2011 в 09:12 Поділитися #772 Опубліковано 22 Серпня, 2011 в 09:12 На протязі 2ох діб не зміг відірватися від Ден Браун *Точка Обману* Роман-детектив.настільки захоплюючий, що читаєтоься на одному подиху. Я його ж "Ангели и демоны" прочитала за дві ночі, як на мене, навіть краще за "Точку обману", рекомендую Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Mala Опубліковано 22 Серпня, 2011 в 09:24 Поділитися #773 Опубліковано 22 Серпня, 2011 в 09:24 Василь Слапчук "Сліпий дощ", Шкляра "Ключ". Обидві книги варті потраченого часу. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
laska Опубліковано 23 Серпня, 2011 в 18:59 Поділитися #774 Опубліковано 23 Серпня, 2011 в 18:59 Жадан С. "Ворошиловград" в fb2, може комусь знадобиться.Zhadan_Voroshilovgrad.rar Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
REDAKTOR Опубліковано 23 Серпня, 2011 в 19:17 Поділитися #775 Опубліковано 23 Серпня, 2011 в 19:17 Колись дивився фільм, а от лише недавно випала нагода перечитати власне твір... Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Рекомендовані повідомлення
Заархівовано
Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.