СССР - що це і як там було

[difoto]

Від себе добавлю.

Є в японців прислів'я: цвях, що виступає над іншими - забивають. В СРСР було точно так, з однією різницею - в японців це означало не жити краще за інших, а старатись, щоб усі жили краще. В СРСР це значило жити як всі, для себе, і не висовуватись вище за інших, особливо високих цвяхів.

Різниця в ментальності. Мурахи завжди довольні, але в них при кіпішах відповідальність на себе бере головний мураха, а у нас - валять одне на одного дрібні мурашки.

[Юріч]

Только что, yu2007 сказал:

і шмотки польські по селах

 

Чукча не чітатєль, чукча пісатєль???  Повторю ще раз для тих, хто в танку: польські шмотки купувались тут, а не в Пльщі, на Варшавському базарі, який почав працювати з 1986-го року, а хавчика було куча не полського, а свого, вирощеного на городі і в хлівах. Надіюсь, більш пояснювати не прийдеться. Таке враження, що ти й сам на момент розпаду СРСР ще пішки під стіл ходив, а намагаєшся в цій темі когось на брехні ловити.

[Гість rl72]

До речі, щодо сексу в СРСР. Батько каже, що презервативи були, як протигази, тобто, сильно знижували відчуття. Цікаво, чи дійсно було таке, чи то особисте враження батька?[emoji4]

Були. Називались резиновий виріб #2, а протигаз був #1)

[SunSeth]

Вєсьолиє картінкі трарам-пам-пам-пам

[Zheny@]

16 годин тому, SunSeth сказано:

Вєсьолиє картінкі трарам-пам-пам-пам

 

тут ще (21+)

 

[SunSeth]

7 hours ago, Zheny@ said:

 

тут ще (21+)

 

В когось питання "СССР - що це і як там було" ще є? Чи ще булочки по 5 коп. і газіровку по 3 коп. пообговорюємо?

[Юріч]

@SunSeth , той СРСР, про який ти пишеш і той, в якому я жив - це зовсім дві різні країни. Принаймні, це стосується всіх тих звірств, що на картинках. Так що не потрібно ототожнювати, згадуючи тут булочки по 5 коп.

[SunSeth]

1 minute ago, Юріч said:

@SunSeth , той СРСР, про який ти пишеш і той, в якому я жив - це зовсім дві різні країни. Принаймні, це стосується всіх тих звірств, що на картинках. Так що не потрібно ототожнювати, згадуючи тут булочки по 5 коп.

Там був поганий, тут став хороший, мільйони замордованих це було не в ссср. Тему треба було б тоді назвати "Розквіт розвинутого соціалізму в СРСР  і його ніштяки в дитячих спогадах".

[Юріч]

@SunSeth , я не говорю, що не було замордованих в ссср. Просто, коли ти постиш цю інфу (до речі, взяту з інету, а не зі своїх спогадів), то не потібно це протиставляти "ніштякам з дитячих спогадів". І те, і інше мало місце бути.

 

П.С. А на рахунок саме цих малюнків, мені сподобався коментар під ними:

 

Цитата

Малюнки зроблені в кінці 80-х рр., що вже наводить на підозри в їх справжності.
Про це прямо говориться в каталозі виставки «Мистецтво Гулагу. По обидві сторони тюремних дверей», організованої в грудні 1995 року російським центром «Меморіал» та Музеєм політичної історії Росії. Таким чином, ми маємо справу не з «замальовками з натури», а з пізнішими малюнками «за мотивами», які неможливо розглядати в якості хоч скільки-небудь надійного історичного джерела. Малюнки Данцига Балдаева не містять інформації про реальний стан в сталінському Гулагу; вони лише відтворюють характерні для кінця 80-х років розповіді про «радянські злочини». Сам Балдаев ніколи в Гулагу не працював, а був співробітником карного слідчого ізолятора.

 

 А ще ці малюнки можуть слугувати навчальним посібником з практичної психіатрії, демонструючи збочення свідомості автора. І тих, хто зараз ці фантазії поширює.

 

[Harddriver]

Ті, хто ностальгує за булочками і газводою (а також гуртками, квартирами, і розподілом студентів) не бачили самої суті "совка". Система існувала для того, щоб добре було купці на самій горі, а абсолютну владу мав тільки один. Гіпертрофовану версію цієї махіни  ми бачимо зараз в північній Кореї. Для цього створювалась військова та репресивна машини, збагачували уран, будувалися атомні підводні човни вартістю в велике місто, запускали ракети (Гагарін, яким так гордився СРСР  взагалі був побічним продуктом гонки озброєнь, бо літав по-суті на міжконтинентальній балістичній ракеті Р-7)

 

Всі  люди  нижчі верхівки в ієрархії - мурахи, гвинтики, і якщо їх добре кормили (навчали, давали роботу, забезпечували дитсадками,  житлом) - то тільки для того, щоб "гвинтики" добре крутилися. Прикро, що "вата", яка боготворить СРСР цього не розуміла тоді, і не зрозуміла за роки незалежності, пайка і шконка - це все, що було їй потрібно для щастя. Ну і  ще "я помню, я горжусь" роздуте совковими пропагандонами  звісно.

[SunSeth]

33 minutes ago, Юріч said:

Малюнки зроблені в кінці 80-х рр., що вже наводить на підозри в їх справжності.
Про це прямо говориться в каталозі виставки «Мистецтво Гулагу. По обидві сторони тюремних дверей», організованої в грудні 1995 року російським центром «Меморіал» та Музеєм політичної історії Росії. Таким чином, ми маємо справу не з «замальовками з натури», а з пізнішими малюнками «за мотивами», які неможливо розглядати в якості хоч скільки-небудь надійного історичного джерела. Малюнки Данцига Балдаева не містять інформації про реальний стан в сталінському Гулагу; вони лише відтворюють характерні для кінця 80-х років розповіді про «радянські злочини». Сам Балдаев ніколи в Гулагу не працював, а був співробітником карного слідчого ізолятора.

 

Вата коментує, Юріч нам перекладає... Маладєц, мальчік (і поправіл піанєрскій галстук). Он в Жені за посиланням не малюнки, а гірше і в Україні. Теж фейк?

п.с. Репресованих, висланих до Сибіру в сім"ї звичайно немає?

[Юріч]

@Harddriver , то всім відомо. До речі, зараз верхівка також добре живе, а всі люди, що нижче верхівки в ієрархії- також мурахи, гвинтики, тільки добре кормити вони мають себе самі. Я не боготворю союз, я прожив там лише перші свої 15 років, тому згадував в цій темі лише своє дитинство. Дійсно, останні 15 років союзу не були вже такі страшні, як спочатку і всередині його існування.

 

2 минуты назад, SunSeth сказал:

Вата коментує, Юріч нам перекладає... Маладєц, мальчік (і поправіл піанєрскій галстук). 

п.с. Репресованих, висланих до Сибіру в сім"ї звичайно немає?

 

При чому тут вата... Перевів (гугл в поміч), бо не хотів тут викладати російською, без задньої думки.

Репресованих - не знаю, а от розкулачені були.

[SunSeth]

8 minutes ago, Юріч said:

При чому тут вата...

Бл@ть, а хто? Хто вишукує ніби фейки в діяннях сталінської репресивної машини? Не подобаються мої картинки просто загугли інше. 

М-да, 40 років мало буде для Моєсея водити наш народ по єгипетським пустелям.

[Юріч]

24 минуты назад, SunSeth сказал:

Он в Жені за посиланням не малюнки, а гірше і в Україні. Теж фейк?

 

@SunSeth , я ніде не говорив, що діяння сталінської репресивної машини - фейк. Не перекручуй мої слова і не видавай бажане за дійсне.

 

І взагалі, моя думка така, можливо вона неправильна, але висловлю. За що мені подобається Борда - так це за її камерність. Тому я думаю, що в таких темах, як ця, цікаво почути думки, переживання, спогади бордівців, тобто які жили в срср, можливо розповіді батьків, дідів, а не скачані картинки, статті, документи з інтернету. Це можна зробити в будь-який час і в особистому порядку. Якщо вже і розповідати своїм дітям (як писав ТС в першому своєму пості в цій темі), то свої життєві історії. Все інше вони самі нариють в інеті, при бажанні.

[romaxa11]

10 хвилин тому, Юріч сказано:

діяння сталінської репресивної машини

зараз буде приблизно те ж -діяння режиму путіна

 

а насправді мільйони людей, які знищували інші народи, щоб мати змогу користатись з їх ресурсів. Повністю паразитарна ідеологія.

[sergkots]

Без малюнків. Лише родинні перекази та власні спогади, я з Вінницької області. 

1. Час після загарбання України більшовиками (1918-). Вбили прадіда. В селі не хотіли здавати зброю, вибрали семеро людей, зачинили в церкві, сказали, що коли не здадуть зброю їх розстріляють. Не повірив ніхто - людей розстріляли, після чого її почали викидати просто на дорогу. Більшовики просто йшли та складали гвинтівки на підводу.

2. Розкуркулення. Частину родини відіслали в сибір, прадід та прабаба померли там, одна сім'я вернулась, поселились у сусідньому селі бо в рідному не мали права. Бабу з дідом записали в куркулі, бо дід заробив на кращий дах ніж в сусідів - вигнали з хати сім'ю (четверо малих дітей), забрали що було, розбили казан із гарбузовою кашею: "їжте куркулята".

3. Голодомор. Вижили лише тому, що було приховано кілька золотих. Дід зміг у Вінниці купити мішок зерна. По сусідству жила жінка, що з'їла власну дитину, я її застав та пам'ятаю цю бабцю.

4. Трійки комісарів. На селі був єдиний механізатор, що вмів керувати та ремонтувати молотарку. Відмовив односельчанину у крадіжці зерна, за що той написав наклеп, ніби механізатор хоче поламати обладнання. Розстріляли за селом, молотарка рік простояла справна але без роботи.

5. Друга світова. Діда забрали на фінську, вернувся. 1941 - діда забрали, на другий день війни народився мій батько, дід його побачив лише у 1945. 

6. 1970-ті - народився я, через безалаберність лікарів ледь не помер після народження.

7. Кінець 1980-х, школа. Організував тимурівський загін - починають пояснювати, що в книжці написано одне а в житі воно трохи інше. Став активним піонером, хочу щось творити - знов те ж саме пояснюють, що написане одне а робити потрібно інше. Став обурюватись, що все не так як потрібно - бігом почали залякувати розповідями про реальних комісарів, гулаг та інше.

8. Мав вже власні гроші - купити не було що. Пам'ятаю спортивні штани, де відразу видулись коліна. Резинові, білі кросівки, що ніяк не міг нічим відмити. І великий шок від того чим володів перший секретар компартії району - моя сім'я не була бідною, але питання виникло де можна таке купити? Таких речей не було у вільній продажі, не було на "заготовках" (маєте знати, що це). 

 

Ось такі спогади у мене про совок.

 

 

[jack74]

бідняжка... яке ж страшне і важке в тебе було дитинство

[sergkots]

5 хвилин тому, jack74 сказано:

бідняжка... яке ж важке в тебе було дитинство

Ну чого важке - їздив на велосипеді Мінськ, поруч річка, скали, стадіон, мав роліки 4-ри колісні, гарно вчився, було, що їсти. Важко було дідам, батькам.

Але своїм дітям такого дитинства, як було у мене я не побажаю. 

[jack74]

А я пам'ятаю виписувані пачками газети, цікаві журнали "Юний технік", "Моделіст-конструктор", "Тєхніка молодьожи", "Наука і жизнь" (і багато інших), котрі з нетерпінням чекав і щодня заглядав в поштовий ящик... Так, і гуртки пам'ятаю, де нас вчили не за гроші, а за покликом.

Пам'ятаю шкільні турпоходи, пам'ятаю поїздки машиною по країні, коли тобі привітно сигналять, якщо зустрічають "свої" номери (земляки), пам'ятаю, як зовсім незнайомі люди вільно об'єднувались в "табір", ділились всім, що мали, допомагали один одному... Пам'ятаю всесоюзні санаторії, де ми знайомились з однолітками з різних, підчас найвіддаленіших куточків країни.... Потім переписувались, спілкувались, надсилали вітальні оистівки... а не "лайкали"...

Те, що був Гулаг, винні конкретні люди, купка людей, але аж ніяк не вся країна. І взагалі, хто хоче щось дійсно взнати про Гулаг - читайте Солженіцина, а не переглядайте картинки.

А Гулаг, це не весь Союз. Було й крім Гулагу там багато гидоти... Але повторюсь, ця тема не для холівару "хороший чи поганий". Причину створення теми я написав на початку. Я про Союз, котрий був при мені, а не при Сталіні.

 

ПиСи: І я не ностальгую, не треба придумувати мені діагнози.

[SunSeth]

І про хороше в ссср...

 

 

[Юріч]

@jack74 , в мене такі ж спогади, як ти описав, і журнали з газетами, і походи, і шкільні дискотеки (до речі, мій старший брат був в нашій школі головний діджей, і в нас дома була купа апаратури і різної світломузики). Як я зрозумів, в цій темі люди розділились на три категорії. Перші, це ті, яким повезло при Союзі і в них більше приємних спогадів (тут значну частину добавляє те, що було по суті дитинство). Другі, це ті, яким не повезло і переважають неприємні спогади. Ну і треті, які взагалі не жили в ссср (або тільки народились там, ну максимум в садочок походили), зато начитались в інтернеті і починають сперечатися до хрипоти, вишуковуючи тут вату і боготворітєлєй союзу)). І тут зрада)).

[romaxa11]

Діти і в Освенцимі і в Сибіру тішились, грались, світились. Тільки підростаючи і порівнюючи з іншим дитинством власне, усвідомлювали тяжкість. Я теж умовно цікаво жив. Мав власний танк на подвір'ї зі зрубаної старої верби. Вимінювали на мукулатуру книжки, я рано почав читати і захоплювався пригодами, фантастикою. Навіть раз мама принесла якусь інтерактивну гру, що підключалась до телевізора. Геймерив. Але шок дістав, коли в мого найкращого друга, в якого батько був директор продбази побачив ящик шоколадних плиток - це був шок, бо шоколад просто так хавати плитками я не міг. Мій батько, якого вивезли в 5 років в Хабаріввський край, закінчив навчання у восьми різних школах, бо постійно переміщали родину. Сидячи на лавці в лісі під час уроків дивився на бурундучків і його все влаштовувало. Навіть раз вчителька поставила йому 5, тому що "етот мальчік так іскрєннє улибаєтся". Оскільки суспільство було закрите від світу і в постійній пропаганді. То якість життя визначалась в порівнянні з сусідами. Якщо сусід мав джинси і відеомагнітофон, чи деку якусь круту - то ти в жопі і життя не бачив. Про це знав і ти і сусід. ну і ще, табори це добре, тільки ж не всі мали до них доступ. Я не їздив в жоден, а мої брати не вилазили, бо мати в профкомі працювала і розприділяла путівки. Ніколи за союзом не шкодував. Просто пам'ятаю обривки.

[sergkots]

8 годин тому, jack74 сказано:

А я пам'ятаю виписувані пачками газети, цікаві журнали "Юний технік", "Моделіст-конструктор", "Тєхніка молодьожи", "Наука і жизнь" (і багато інших), котрі з нетерпінням чекав і щодня заглядав в поштовий ящик... Так, і гуртки пам'ятаю, де нас вчили не за гроші, а за покликом.

Пам'ятаю шкільні турпоходи, пам'ятаю поїздки машиною по країні, коли тобі привітно сигналять, якщо зустрічають "свої" номери (земляки), пам'ятаю, як зовсім незнайомі люди вільно об'єднувались в "табір", ділились всім, що мали, допомагали один одному... Пам'ятаю всесоюзні санаторії, де ми знайомились з однолітками з різних, підчас найвіддаленіших куточків країни.... Потім переписувались, спілкувались, надсилали вітальні оистівки... а не "лайкали"...

І в мене було таке ж - журнали, газети, гуртки. Але згадуючи сьогодні своє дитинство я бачу, що то була лайт версія північної кореї. 

[Zheny@]

13 годин тому, Юріч сказано:

той СРСР, про який ти пишеш і той, в якому я жив - це зовсім дві різні країни.

не кажи дурниць. Все це було! Просто ти до того був недотичний. Це тебе не стосувалося.

І продовжувалося аж до Горбачова.

[Юріч]

@Zheny@ , ще раз повторю і тобі. Давай кожен, висловлюючи свою думку, не буде принижувати думку інших, ок? І до того ж, де я написав, що того не було при мені?  Я писав - "в тому союзі, в якому я жив", тобто мене це все не торкнулося, це і малося на увазі. Я ж ніде не написав "ви всьо врьотє", то чому ти мені можеш писати, що я говорю  дурниці? Я просто поділився своїми спогадами і все.