Мой сынок

[MrFirst]

Не знаю, нахрнена я тут это пишу. Наверное, просто чтобы чтобы хоть что-то делать. Больше не могу ничего, голова вообще них.я не соображает. Сижу жду, когда позвонят, скажут что мой сын умер. Пл..ть за что мне все это. Надо, наверное, написать, чтобы женщины не читали это и вообще, никто слишком впечатлительный. А может модератор удалит всю эту писанину нах, это будет, наверное, самое правильное. Позавчерашние совместные роды обернулись для меня и жены настоящим адом. Все было супер, все эти анализы, узи, врачи, все говорили и все показывало, что все супер. Пиз..ц наступил в 15 часов, когда на конечном этапе родов у малого остановилось сердце, делали реанимацию, жене ввалили наркоз, ребенка доставали щипцами. Думал, что откачали. Поместили его в инкубатор, потом сказали "очень тяжелый случай". Перевезли в детскую больницу, в реанимацию. Вчера был там. Обследование показало, что головной мозг почти полностью разрушен, системы организма не работают. Вызвали священника, покрестили. Врачи сказали, грубо говоря, это я своими словами - ждите, мы позвоним, когда умрет. Жена в прострации в роддоме. Второй день ничего не ем, только кофе и сигареты. Сейчас вот тоже, выпью кофе чашки две, перезвоню за сына и поеду к жене. К сыну не знаю, ехать или нет, мое сердце не выдержит так много боли. Впереди еще маячат похороны, отдельный пиз..ц. За что, бл.ть, нам все это. 

[kushmiruk]

...

З часом біль проходить, але це дуже довго (особисто в мене).

Я думаю, що краще пережити ці події, через трохи часу, будуть спроби народити другу дитину. Швидше за все, мозок переключиться на нові події (друге дитя) І життя налагодиться.

Важка ситуація, мусиш терпіти і втішати дружину, не давати впадати в депресію, проводити більше часу в прогулянках і відволікати увагу від останніх події.

Бажаю тобі СПРАВЖНЬОЇ ЧОЛОВІЧОЇ ВИТРИМКИ.

[Opel75]

ЛС.

[AppMark]

Все буде добре.

[mix_forever]

Та ніхера добре не буде! В людини горе! Все шо лишається - просто триматись і не зїхати з катушок

Головне - підтримуй дружину, бо їй в 1000 разів важче, адже вона 9 місяців носила малого під серцем

Тримайся, більше реально нема шо радити

Буде боліти сильно, но то просто тре пережити і не зїхати х розуму

[zaHARE]

Тяжко.Дійсно це дуже тяжко.Навіть коли ти віриш в Бога,знаєш все про карму і душу.Знаєш,що душа не вмирає.Але однаково це дуже тяжко.Особливо тяжко,коли дитина бажана,сім'я дружна і здоров'я вроді в нормі.Викричись,виплачся,але не впадай у відчай,не шукай полегшення в різних речовинах.Наберися сил і зосередься на дружині.Їй потрібне міцне плече саме зараз.Візьми все найтяжче зараз на себе. Не шукай відповіді на питання "Чому?". Навіть,якщо вона є,це нічого не змінить і легше не стане.Втрата дітей вона завжди нелогічна і найболючіша.Ми пережили майже подібне.Пройшло трохи часу,але дружині тяжко й досі.Але ми дивимось у майбутнє з оптимізмом і плануємо його.

 Є один момент від якого ніби-то стало нам легше,але я його тут не буду писати.Просто переживи цю темну полосу і виходь на світлу.Життя продовжується і у вас буде ще син і не один,вірте.Я вірю.

[vaz75]

Навряд наші слова Вам чимось зарадять, в цю гірку хвилину. Я, не переживши на моє щастя такого, можу лише без зайвих емоцій логічно порадити: якщо кохаєте дружину, присвятіть всю свою увагу їй, а вона Вам. І разом ви переживете це горе легше і підете далі. Дуже сподіваюсь, що через рік Ви нам тут будете хвалитися своїми гарними дітьми. А щодо "за що?" то  навряд в тому, що сталося, є Ваша вина, чи дружини, чи лікарів, це збіг обставин. Бажаю швидкого виходу з цієї трагічної ситуації і подальшого благополучя Вам і родині.

[Юріч]

Читаю і сльози виступили на очі... це страшно і боляче. Тримайся, друже, і підтримуй дружину надщесерце.

[Ridec7]

Приєднуюсь до сказаного, і... не можу зрозуміти як так вийшло, все було добре до самих родів, а після - 

11 час назад, MrFirst сказал:

Обследование показало, что головной мозг почти полностью разрушен, системы организма не работают.

... я нікого не звинувачую і ні до чого не закликаю, але блін.. ну як так???.... Це дуже сумно чути... дехто знаходить полегшення повністю погрузнучи в роботі..(по собі кажу), але звісно не забувайте про дружину... разом подолаєте! Обов*язково! Знаю пару де був схожий випадок, років з 10 назад, але зараз у них хлопчик і дівчинка, бігають здорові і радують батьків... Не переставайте думати про майбутнє... воно у Вас є незалежно від того на скільки Вам зара зле... але є! Кріпіться!

[yura-patriot]

Цитувати

Читаю і сльози виступили на очі... це страшно і боляче.

MrFirst

Тримайся!

[MrFirst]

Спасибо, Люди. Я не знаю, что сказать, просто не знаю. Сегодня был кошмарный день. Мой Дениска отмучался и теперь он с Богом, в лучшем мире. Я уже эмоционально просто никакой. Слез почти не осталось. Только что вернулся домой. Гроб с малым оставил в доме, который построил еще мой дед, где сам когда-то лежал в коляске после родов. Оставил на мать и тетку. Сам поехал на квартиру. Я просто не могу на него смотреть, просто не могу. Это не передать словами, как тяжело. Завтра еще один кошмарный день - похороны. Я не знаю как это будет, просто как-то будет. Жена в роддоме, на похороны не попадет - должны зажить швы, еще геморрой сучий вылез. Наверное, оно к лучшему - малого она не видела. Говорят, в понедельник выпишут. Очень тяжело без нее одному сейчас. Наверное, мне повезло, у меня есть Друзья, которые меня поддерживаю и которых я уже загрузил своей бедой по самые помидоры. Спасибо вам всем, кто поддерживает и просто прочитал.

[yura-patriot]

8 хвилин тому, MrFirst сказано:

 и просто прочитал.

Нет,не просто ................ Держись!!!!!!!!

[kushmiruk]

Хоча ми не знайомі, але...

Прийми мої Щирі Співчуття.

Я вірю в те, що найстрашніше в житті твоєї родини, ви вже пережили.

Будь впевненим в собі і дружині, що все надалі буде складатися краще минулого. Ваш самий поганий період в житті минув.

Бажаю тобі та дружині успіхів, здоров’я та ясної голови.

[veter]

З біллю в душі читаються трагічні та сумні рядки про дітей. Прийміть щирі співчуття.

[zaHARE]

Вчора дружина розповіла історію однієї сімейної пари.Вони дуже хотіли дітей,але кожна спроба закінчувалась втратою дитини.І так вісім(!!!!!) раз поспіль.Коли вже відчай охопив їх обох,у них народився син.Син виріс і виявився дуже здібним до математики.Зараз працює в Кореї і батьки іноді його відвідують.Так що не здавайтесь.

[ser]

Тримайся друг. Все буде добре.