Перейти до змісту

Підводні каменюки Інтернет-покупки: хитрий бізнес перевізників


Lutskforever

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

Знайшов в Інтернет-етмагазині девайс, замовив, оплатив, чекаю доставки, залишилось оплати послугу доставки (склад – склад). На етапі замовлення на питання манагера «якою службою доставки Вам відправити?» я відповів «Найдешевшою». Звичайна теоретична дилема: або швидше-дорожче або довше-дешевше. На практиці вийшло трохи не так.

Момент №1. Перевізник везе мені МІЙ товар.

Оскільки товар я як фізична особа купую в юридичної , то припускаю, що такі правовідносини підпадають під цивільний кодекс (ЦКУ).

У ст.334 ЦКУ пишуть таке:

1. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Тобто, оскільки на сайті Інтернет-магазину не світиться ніякий публічний договір, то вважаю, що в моєму випадку навіть при передоплаті за девайс право власності до мене переходить лише в момент «вручення перевізникові». «Моментом вручення» вважаю момент, коли на папірці намалюються одночасно два підписи: відправника та перевізника.

Момент №2. Третій зайвий.

Стаття 924 ЦКУ

1. Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

2. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Начебто все нормально: за мій девайс перевізник відповідає у повній мірі. Але оскільки в розумінні кодексів:

· відправником/замовником є не фізична особа, а юридична особа (хай навіть фізичнаОсоба-підприємець);

· перевізником також є юридична особа;

то тут я припускаю, що при взаємовідносинах юрік-юрік нажаль включається Господарський кодекс (ГКУ). «Нажаль» - бо за ГКУ відповідальність перевізника може бути обмежена розміром «оголошеної цінності». Себе заставив почитати ще й статтю 314 ГКУ:

314.3. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

--- у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

--- у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

--- у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Таким чином, маємо «цікавий» юридичний момент. Такі відносини є не дво-, а трьохсторонніми: юрік/відправник – юрік/перевізник – фізик/отримувач. Перцю даній ситуації додає ще те, що фізик/отримувач оплачує цей каламбур.

Оскільки везуть мені (фізичній особі) МІЙ ТОВАР за МОЇ ГРОШІ, то я б був зацікавлений, щоб діяв ЦКУ (відповідальність перевізника у розмірі фактичної вартості товару). Але два юрікі роблять так, що включається ГКУ (відповідальність перевізника у розмірі оголошеної цінності товару). В ЦКУ я не знайшов згадки про «оголошену цінність». В тому, що все-таки вмішується ГКУ зі своєю оголошеною цінністю, я переконався на власній шкурі - я заплатив грьобану комісію за грьобану оголошену цінність грьобаному перевізникові.

Далі більше. Крім вищезгаданих нормативних документів особливо дотошним індивідам варто було б знати , що відповідальність перевізника під час пе­ре­ве­зень ван­тажу авто­мобільним транс­пор­том ре­гла­мен­тується також:

· Ста­ту­том ав­то­мобільно­го транс­пор­ту УРСР ,

· За­ко­ном України «Про авто­мобільний транс­порт»,

· Пра­ви­ла­ми пе­ре­ве­зен­ня ван­тажів ав­то­мобільним транс­пор­том в Україні.

Тобто, в природі також існують рукотворні галузеві транспортні кодекси/статути (авіаційний, морсь­кий, річко­вий, залізничний, автотранспортний).

Той статут робить перевізника невинним доти, поки вантажовідправник/вантажоодержувач не доведеде наявність вини.

(додатково: Гумний дядько з Інтернету пише таке:

«Транспортні кодекси, статути і правила перевезення вантажів наводять примірний перелік підстав, за яких перевізник звільняється від відповідальності за втрату, нестачу або по­шкодження вантажу. їх умовно можна поділити на дві групи:

- обставини, що передбачають презумпцію вини перевізника (недоліки тари і упаковки, приховані недоліки вантажу або його особливі властивості чи природні втрати тощо), тобто перевізник повинен довести відсутність своєї вини;

- обставини, що передбачають презумпцію невинуватості перевізника (прибуття вантажу в пункт призначення у цілій і справній тарі, без слідів розпакування її у дорозі, із справними пломбами вантажовідправника тощо), тобто перевізника не може бути визнано винним за незбереження вантажу доти, доки його вина не буде доведена.

Розмір дійсної вартості вантажу, а також розмір сум, на які зменшується його вартість, визна­чаються у порядку, встановленому транспортними кодексами, статутами, правилами перевезен­ня вантажів. Аналіз цих нормативних актів дає підстави твердити, що відповідальність перевіз­ника за незбереження вантажу під час його перевезення має обмежений характер»).

Отже, в цьому не любовному трикутнику я – явно зайвий.

Момент №3. Ахвігевший перевізник нагло вимагає «оголошену вартість».

Якщо я вірно зрозумів ГКУ, гривневою межою відповідальності перевізника є повна(ринкова) вартість девайса; але ЯКЩО Є ОГОЛОШЕНА ЦІННІСТЬ, то ця оголошенаЦінність (але не більше ринкової вартості) і є гривневою межою. І тут починаються танці з бубеном – кожен нормальний перевізник примушує своїми типу типовим Договорами/Правилами зазначати відправника оголошену цінність від нуля до нескінченності. Головне не забути в своєму прайсі зазначити комісію (процент) від оголошеної цінності. А те, що «оголошує» відправник , а оплачує отримувач - мало кого хвилює (крім мене ;).

Отже, мої витрати:

1. 14,00 грн. по статті з дивним формулюванням «оформлення замовлення»;

2. 3,75 грн. тариф перевезення з Києва до Луцька (згідно декларації за 0,01 м куб, хоча фактично фотоапарат в коробці займає в 10 разів менший об*єм). А менше ніж 0,01 м куб в них «чомусь» не пишеться;

3. 3,50 грн. за хвірмовий поліетиленовий мішок, наявність якого є обов*язковою умовою для того, щоб перевізник відповідав у межах оголошенної цінності (чергова маленька дурна хитрість);

4. 1% від оголошеної вартості за те, що (цитую перевізника) «Замовник має право за додаткову сплату послуг оголосити цінність вантажу». Замовник своїм правом скористався на всю катушку (вбахав вартість по своєму прайсу), а платить-то отримувач.

Мій цікавий висновок.

· Мене (фізичну особу) змусили заплатити за те, що відсутнє в ЦКУ. Саме ЦКУ регулює правовідносини фізичної особи з ким-небудь .

· Мене (фізичну особу) змусили заплатити за «оголошену цінність», що походить з ГКУ. ГКУ регулює відносини лише між юридичними особами.

· Я чомусь думаю, що природа оголошеної цінності полягає у межі відповідальності перед ВЛАСНИКОМ вантажу.

Згідно ЦКУ перевізник відповідає перед власником на ПОВНУ вартість. І крапка. Тобто за 14грн (оформлення) та 3,75 грн (тариф Київ-Луцьк) перевізник має надати послугу, суть якої взяти вантаж в пункті _Київ, перевезти в пункт_Луцьк, і видати вантаж в тому ж вигляді/стані. Якщо стан вантажу в пункті_Луцьк, гірший, ніж в пункті_Київ, то це значить, лише те, що перевізник неякісно надав послугу. Це є його (перевізника) і ризик і відповідальність. А мене примусили додатково оплатити за оголошену вартість (цитую представника перевізника) як «страховку» за вантаж: типу раптом щось в дорозі трапиться. Брєд якийсь: доплачую ПЕРЕВІЗНИКОВІ за те, що ПЕРЕВІЗНИК якісно виконає послугу перевезення .

· Брєд ще один: оголошує цінність (страхує) один, а оплачує страховку інший.

· Брєд іще один: оголошує цінність (страхує) особа, яка ніколи не отримає видумане страхове відшкодування, оскільки на момент псевдо страхового випадку право власності на вантаж належить мені (пам*ятаєте: я оплатив до відправки + товар вже передано перевізнику).

В інтернет-магазині оголошену вартість мотивували тим, що я при отриманні вантажу можу відмовитись від девайсу. І тоді девайс поїде назад, а дуже добросовісний магазин ПОВЕРНЕ мені кошти. Запевнели, що всі кошти. Можливо, що всі кошті, а можливо, що не всі кошти: вирахують з мене всілякі там транспортні та страхові витрати. Це залежить від лояльності кожного конкретного магазинчика. А це вже є суб*єктивність, добра воля, а значить не обов*язкове до виконання. А об*єктивість полягає в тому, що ми вже знаємо хто є власником товару і ризиків. І якщо в дорозі вантаж буде втрачено/зіпсовано, то ми вже знаємо хто є власником геморою, а хто вже отримав заслужені і незаслужені грошики.

А тепер роздача пряників (аналіз документів станом на 10.02.2015).

НоваПошта. «Умови надання послуг»

Оголошена цінність - по 500грн включно - комісія 0 грн. Більше 500 грн - комісія 0,5% від всієї суми оголошенної цінності (на сайті грався калькулятором).

Пункт 6.2. «Оголошена вартість повинна дорівнювати реальній (ринковій) вартості відправлення». Але як показує практика, мона оголосити вартість 500 грн і не платити комісії.

Пакування - послуга платна, за винятком документів і дрібних відправлень вагою до 2 кг (вкладають у фірмові пакети та конверти). Фактична вага визначається шляхом зважування відправлення на вагах. Пункт 7.1.2. Об’ємна вага визначається вимірюванням габаритів відправлення за формулою:

Об’ємна вага [кг] = Довжина [см] х Ширина [см] х Висота [см] / 4000

або Об’ємна вага [кг] = Об’єм [м3] х 250.

Пункт 3.1. Поштові відділення (до 30 кг на одне місце) ТОВ «Нова Пошта» здійснюють приймання/видачу відправлення фактичною й об’ємною вагою до 30 кг на одне вантажне місце та максимальною довжиною однієї зі сторін до 150 см.

Інтайм. «Договір перевезення вантажу».

Пункт 4.6. Розмір шкоди встановлюється виходячи із оголошеної вантажовідправником цінності вантажу, але не може перевищувати його фактичної вартості. Мінімальний розмір цінності вантажу оголошений (задекларований) вантажовідправником не може бути меншим за 200,00 (двісті) гривень.

Пункт 3.6. Замовник має право за додаткову сплату послуг оголосити цінність вантажу. А додаткова сплати= 1% від ОГОЛОШЕНОЇ ЦіННОСТІ.

Пункт 4.4. Перевізник не несе відповідальності за якість, кількість в упаковці та масу нетто вантажу, запакованого та опломбованого Замовником, якщо цілість упаковки вантажу та пломб не порушена.

Пункт 2.2. Вантаж, наданий Перевізнику до перевезення, повинен бути упакований та опломбований (опечатаний). Відповідальність за неналежне пакування вантажу несе Замовник. В разі відмови Замовника від перепакування неналежно запакованого вантажу, відповідний розділ в декларації про прийняття вантажу не заповнюється, в цьому разі Замовник втрачає право пред’явлення претензій до Перевізника щодо пошкоджень вантажу.

Пункт 4.2.2. Замовник зобов*язаний підготувати вантаж до перевезення, а саме: упакувати, затарувати, опломбувати (опечатати), промаркувати, згідно Правил пакування вантажів ТОВ «ІН-ТАЙМ» («Правила упаковки»: ТРЕБОВАНИЯ К УПАКОВКЕ. Груз должен быть упакован Грузоотправителем согласно требований Перевозчика, даже в случае, если груз предоставлен в «заводской» упаковке, которая отвечает ГОСТУ или стандарту ТУ (читай: упаковку потрібно обов*язково купити в перевізника).

Делівері. «Правила транспортного експед. вантажів»

1.6. У разі, якщо при прийомі вантажу (багажу) до перевезення від Вантажовідправника буде встановлено, що упаковка вантажу (багажу) має пошкодження або носить сліди пошкодження, Вантажовідправник зобов'язаний у присутності представника Експедитора розкрити таку упаковку, перевірити цілісність вантажу (багажу) і упакувати в нову упаковку, яка не має пошкоджень. (тобто тут не потрібно обов*язково купувати упаковку перевізника).

2.3. Вантажовідправник зобов'язаний самостійно опломбовувати (опечатати) всі здані ним до перевезення багажні місця. У разі невиконання зазначеної вимоги Експедитор не несе відповідальності за збереження вантажу в неопломбованому (не опечатаному) багажному місці.

7.1. Експедитор приймає на себе зобов'язання щодо забезпечення повного збереження зданого до транспортного експедирування вантажу (багажу) з моменту прийняття багажу на склад від Вантажовідправника і до моменту видачі вантажу (багажу) Вантажоодержувачу.

7.2. Експедитор несе відповідальність за пошкодження або втрату вантажу (багажу) тільки в тих випадках, коли втрата або пошкодження сталася з вини Експедитора.

7.3. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу (багажу) Експедитор відповідає:

- у разі втрати або недостачі вантажу (багажу) - в розмірі вартості втраченого чи відсутнього вантажу (багажу);

- у разі пошкодження вантажу (багажу) - у розмірі суми, на яку знизилась його вартість або вартості відновлювальних робіт.

- у разі втрати вантажу (багажу), зданого до перевезення з оголошенням його цінності, в розмірі оголошеної вартості вантажу (багажу), якщо не буде доведено, що його дійсна вартість нижче оголошеної.

7.10. У випадках, якщо цінність вантажу не вказана, вантаж не застрахований в індивідуальному порядку (плата=0,4%), матеріальна відповідальність Експедитора перед Замовниками встановлюється в розмірі фактичного збитку, але не більше 1000,00 (однієї тисячі) гривень. (але ж я не Замовник, я – Отримувач і вельмиЩасливийВЛАСНИК, тому припускаю, що для мене буде діяти пункт 7.3).

Укрпошту, нажаль (чи на щастя), ще не спробував. Але для повної картини обов*язково спробую. При нагоді. А то проживу це багатогранне житіє якось неповноцінно, і не взнаю «як функціонує всесвіт».

Витрачайте свої гроші з розумом - фінансуйте справедливий бізнес. Ну і само-собою намагайтесь купувати українське.

П.С. на десерт по темі гумної законотворчості надибав таке:

Стосовно строку позовної давності у договорах перевезення то, згідно з ЦКУ «до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів)» (ч.3 ст.925).

ГКУ, врегульовуючи порядок вирішення спорів щодо перевезень, встановлює, що «для пред’явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк» (ч.5 ст.315).

У правозастосовній діяльності юристів виникає логічне запитання: яким нормативним актом керуватися? Адже відносини між юридичними особами регулюються як Цивільним кодексом України - загальним нормативним актом, так і Господарським кодексом України - як спеціальним нормативним актом щодо регулювання відносин між суб’єктами господарювання. Дати однозначну відповідь, у даному випадку, дуже важко. Можна лише вказати, що якщо у відносинах перевезення бере участь фізична особа, то необхідно застосовувати норми ЦКУ, хоч це і так очевидно, а якщо сторонами є тільки юридичні особи, то застосовуються норми ГКУ.

Очевидною є необхідність розмежування сфери дії Цивільного та Господарського кодексів України за суб’єктним складом учасників цих відносин, а саме:

· відносини між фізичними особами, фізичними та юридичними особами – регулюються ЦКУ;

· відносини між юридичними особами, юридичними особами і фізичним особами-приватними підприємцями – регулюються ГКУ.

Опубліковано

от раніше було все просто і прозоро: підійшов до провідника чи водія автобуса, дав 20-ку - і передав сумку чи пакунок. і швидкість радувала

Опубліковано

луцькфорева, а в 2 словах від себе, в чому цинус того простирадла, що ти накатав (бо мене хватило на 2 абзаци)?

Опубліковано

Lutskforever, слухай, створи власну компанію з доставки і встанови прийнятні для тебе умови та тарифи (собі взагалі безкоштовно зможеш доставляти товар)

От це буде реальний крок, а оця хвиля незадоволення на форумі...то так...попі...деть

Опубліковано

Пардон з офтоп. Шановний ТС, за стільки років, ви так і не зрозуміли сенсу таємничої функції на Борді - СПОЙЛЕР?)))))

Дуже важко гортати такі шадевральні опуси в телефоні. .Дякую.

Опубліковано

от раніше було все просто і прозоро: підійшов до провідника чи водія автобуса, дав 20-ку - і передав сумку чи пакунок. і швидкість радувала

Ага тут один товариш вже шукав крайнього, коли водій віддав його ноутбук комусь другому :)

Опубліковано

Ага тут один товариш вже шукав крайнього, коли водій віддав його ноутбук комусь другому

от халепа, я в кінці свого повідомлення забув додати смайл *sarcasm*

Опубліковано

Я дуже старався і майже все прочитав, чесно. І все тут якби зрозуміло і, здається, правильно написано і пошкодувати ТС захотілось (тема ж для цього?), але:

1. Хочеш доставку - замовляй, не хочеш - їдь забери сам, десь в Харків наприклад, хулі...

2. Хочеш щоб вернули гроші раптом замість фотіка приїде "колишній фотік" - страхуй, не хочеш платити кошти за страховку - не страхуй.

3. Всі перевізники - НП, Автолюкс, Гюнсел, Інтайм іше стопіцот таких же - підлі засранці і будуть всіляко ухилятись від виплат по страховці у випадку настання страхового випадку - говорю із 100% впевненістю, сам колись майже 4 роки на "Гюнселі" пропрацював, всякого надивився...

4. Ідеальний магазин у твоєму випадку - Розетка - і магазин і доставка і типу накладний платіж. Але ж там 50 грн (чи вже більше?) мінімальна доставка...

Опубліковано

Укрпошту, нажаль (чи на щастя), ще не спробував. Але для повної картини обов*язково спробую. При нагоді. А то проживу це багатогранне житіє якось неповноцінно, і не взнаю «як функціонує всесвіт».

спробуй, не так швидко звичайно, як деякі приватні служби доставки, але В РАЗИ ДЕШЕВШЕ.

не знаю, який там максимум по вазі/габаритам, але бачив, як відправляли коробку від ТВ, вагою десь кг так 50.

нюанси: доставку оплачує відправник. також є послуга зворотної доставки (т.з. "наложений платіж"), не обов'язково пакувати в їхні фірмові коробочки за гроші.

Не реклама Укрпошти, просто підказка про можливість зекономити.

Опубліковано

от раніше було все просто і прозоро: підійшов до провідника чи водія автобуса, дав 20-ку - і передав сумку чи пакунок. і швидкість радувала

А зараз це прикрили? Ні, не чув.

Опубліковано

прочитав ще шматок, про те, хто, кому і скільки буде повертати, якщо в дорозі щось трапиться з товаром.

правило №1 при покупці в інтернеті - не оплачуйте гроші наперед, лише при отриманні і після перевірки товару.

тоді ці проблеми будуть проблемами магазину, а не покупця.

Опубліковано

прочитав ще шматок, про те, хто, кому і скільки буде повертати, якщо в дорозі щось трапиться з товаром.

правило №1 при покупці в інтернеті - не оплачуйте гроші наперед, лише при отриманні і після перевірки товару.

тоді ці проблеми будуть проблемами магазину, а не покупця.

ага - зробіть покупку за таким правилом на aliexpress

Опубліковано

прочитав ще шматок, про те, хто, кому і скільки буде повертати, якщо в дорозі щось трапиться з товаром.

правило №1 при покупці в інтернеті - не оплачуйте гроші наперед, лише при отриманні і після перевірки товару.

тоді ці проблеми будуть проблемами магазину, а не покупця.

ага - зробіть покупку за таким правилом на aliexpress

Aliexpress зовсім інша площадка і там ти платиш через Paypal і продавець може і не отримати кошти поки ти не отримаєш товар! Отримали това, поживились чи все добре,ставите відгук і вуаля продавець отримує лавак а ви товар все гуд

Опубліковано

ти може Ескроу з Пейполом путаєш

AliExpress supports Visa, MasterCard, Maestro Debit Card, Western Union, and wire transfer via banks. To learn more about payment methods on AliExpress, please refer to http://help.aliexpre...yment_faq.html.

TB17O8PFVXXXXXkXFXXMwGJQpXX-934-613.jpg

Опубліковано

Перхепс! Ну але всерівно, через Алі надійніше замовляти ніж в деяких наших продавців! Хоча є ряд інтернет магазинів котрі првцюють по передоплаті і висилають товар всьо чьотко!

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...