Перейти до змісту

Не спешите покупать наклейки на клавиатуру


info

Рекомендовані повідомлення

Латиниця, як бар'єр на шляху московської мовної експансії

З позаминулого року в Інтернеті дебатується питання про роботу особливої Державної комісії при Секретаріаті президента, в якої мета - перевід української мови з кириличного алфавіту на латинську абетку.

На жаль, це сміливий і потрібний зачин, набувши розголосу, наробив передчасний ажіотаж на Східняншині. І цим вся справа може бути занапащена на корінні. Як нам нещодавно пояснили, за задумом комісії перехід на латину повинен бути здійснений по визначеному для кожної з областей графіку. Державний варіянт відмови від кирилиці намічений до поступової реалізації з 2011 року.

Проросійськи набудовані ЗМІ в один голос підносили проект як прагнення до насильницького насадження чужого написання. Насправді, спроби перевести український на латиницю виникали в нашій країні постійно. Ще з XIX століття введення латинської писемності є одна з основних дискусійних тем в середовищі інтелігенції.

У 30-ті рр. у Західній Україні відбувався процес національного відродження. І саме у цей момент йшла найактивніша робота із створення латинської писемності для західноукраїнської мови. Зрозуміло, тоді ще не ставилося ніяких політичних задач. Так в 1833 р. у Львові вийшла збірка Вацлава Залеського «Piesni polskie i ruskie ludu galicyjskiego», де, за автором, все написано літерами, що найближчі його народу. Його підтримав друг і колега, історик Серпень Бельовській.

Мабуть, найвідоміша спроба переходу на латиницю належить львівському священику вітцю Йосипу Лозінському, що надрукував статтю «Про wprowadzeniu abecadla polskiego do pismiennictwa ruskiego» і який випустив услід на латиниці низку своїх праць.

Проте ідеї, народжені в середовищі Західної України, стали предметом політичних розбіжностей. Переведення Галицьких земель, що тоді входили до складу Австро-Угорщини, на латиницю вирішено було здійснити в 1859 г під наглядом Відня. Це, зрозуміло, викликало однозначно негативну реакцію Росії і прилеглих до Галичини зі сходу земель. Процес був зупинений.

І тепер, за часів другого національного відродження, нам належить завершити припинений процес, не чекаючи вказівок зверху.

Ще у середині XIX століття професора Львівського університету виказували побоювання, що друк кирилицею постійно тягнутиме українців до «россейщины», що вона загрожує знищенням національної літератури, її витіснення домінуючою російською мовою, роз'єднанням з Польщею і Німеччиною - історичними спільниками України. Що, як ми бачимо, і відбулося згодом.

Проте всі ці тенденції були характерні виключно для Заходу, і ніколи не виникали і не знаходили підтримки в східних землях, стало злостивих українській національній ідеї. По східних землях йшла хвиля народних виступів. Там завжди жили росіяни. І ми дотепер прив'язані до «россейщины» через них. Менталітет непереборний.

Варто пригадати, що чергова спроба переходу на латиницю, найвдаліша, також була зроблена більшовиками на чолі з Луначарським в 20-30г.г., коли ще були живі мари про світову пролетарську революцію, отже, про об'єднання всього світу в одну культурну (точніше - безкультурну) спільність під керівництвом СРСР. Правда, тоді «Радянська Україна» була представлена виключно Східними землями, без Львова і Галича. І для цих земель Наркомосвіти розробляв штучний варіянт російсько-української писемності, що одночасно підходила і для Росії, і для Східної України. Більшовики не змогли провести латинську грамоту в життя, затягнувши процес на довгі роки, а вердикт Сталіна і зовсім обернув його назад. У проекті Держкомісії, на жаль, багато в чому впадають в око старі більшовицькі схеми. А то як - адже дарма не використовувати «напрацювання»?

Чи варто нам жаліти кирилицю?

Пригадаємо той факт, що кирилична писемність спочатку створювалася на порожньому місці, штучно, в той час коли латина існувала споконвіку, відтворюючи багату спадщину античної культури. Альтернативна писемність була покликана якомога радикальніше відділити слов'ян візантійського віросповідання від решти Європи з її багатою культурою.

Проте поступово природна писемність почала відновлюватися: до латиниці повернулися чехи і поляки, словенки і словаки, потім хорвати, після звільнення від ярма Османа - румуни - народи, що традиційно належать Західній цивілізації.

Розподіл за писемністю за своєю суттю є розподіл на дві архетипи культури - Західну і Східну. Вона, як лакмусовий папірець, характеризує сприйнятливість до певної форми цивілізації.

Всі спроби, наприклад, возз'єднання Молдавії з румунами, що перейшли на латиницю, в XIX столітті так і не увінчалися успіхом, і Молдавія, врешті-решт, була втягнута до зони впливу Росії. Вона дотепер не може від нього звільнитися, завдяки Придністров'ю з його азійським менталітетом.

Давайте говорити чесно: латинізований Схід зараз стоїть ближче до Європи, ніж ми. Парадокс: мусульманська близькосхідна держава Туреччина претендує на членство в ЄС і вже 80 років використовує латинський друк, зовсім не боячись католицької примари, лячної для нас.

Що відбудеться, перейди ми на латиницю? Всього лише ліквідується чергова відмінність від Європи, що виявляється в писемності. Якщо не зробити цього зараз - історичний момент може бути в черговий раз упущений.

Невже доля нашого народу і багатьох народів Європи так нічому нас і не навчить? Всі, хто використовував і використовує кирилицю, автоматично рідняться з Росією, маючи великий клопіт з таким родичем. Треба, нарешті, визначитися, з ким ми. Приймаючи латиницю, ми умогутнимо засади слов'янської Європи.

Другий урок історії вчить нас тому, що жодна спроба ввести латиницю силами держави і урядовців в Україні, поки що, не увінчалася успіхом. Це йде врозріз з досвідом інших європейських народів. І причиною тому - «неоднорідність» українців, наявність люмпенів іншого берега Дніпра. Обговорювати з ними перехід на латиницю - все дно, що вчити свиню кукурікати. Довго, тужно та без сенсу. Державні структури злякаються відкрито орієнтуватися виключно на наші інтереси, до того ж, завжди знайдуться куплені люди, які в черговий раз затягнуть процес на десятиліття. Але якщо ми робимо вибір на користь Європи зараз, то хто перешкодить нам допомогти упровадити латиницю особистою ініціативою?

Як вже мовилося вище, напрацювань в цій області пре достатньо. За основу завжди пропонувалося узяти найближчий нам за звучанням польський варіянт латинської писемності.

Але реформа, зрозуміло, повинна будуватися на мовній практиці. Для цього рекомендується проведення шкільних і студентських олімпіяд щодо нової графіки української мови і літератури під девізом «вільних правил написання», дитячі ігрові конкурси по перекладу віршів і казок тощо. Можна оголосити, наприклад, «Тиждень Латиниці» у пресі. Результатом могла б стати величезна кількість живих текстів, з яких можна було б підготувати вибірку письмових конструкцій, що найчастіше вживаються в народі. Крім того, важливим результатом стане поступове звикання до латинської графіки.

У практичній же сфері почати з простого - з реєстрації подвійного написання імен власних, назв фірм і підприємств, брендів і т.д. і закріплення їх у правових документах.

Ну шляху московської мовної експансії необхідно, нарешті, поставити бар'єр, який вже буде складно коли-небудь подолати.

Олена Стаценко, філолог

http://pravbereg.org.ua/p1.html

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Я думаю, буде дуже важко перевести українську мову на латиницю. Спробуйте писати транслітом і побачите, наскільки спотворена получається мова.

Хоча глибоко в душі я однозначно за відмову від кирилиці і за перехід на латиницю. Потрібно тільки дуже серйозно над цим попрацювати, щоб не "наколоти дров" і не втратити індивідуальність мови і зберегти можливість зручного відтворення мелодійності української мови через письмо.

Думаю, що тисячі людей, які мають пряме відношення до ІТ з радістю сприймуть цю новину.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

а мо, відразу, і англійську зробити державною? Щоб ІТ-шникам було зручно.

особисто мені такого не треба. ще більший розкол буде по мовній лінії

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Мдя, терпеть не могу транслит. На некоторых форумах он даже запрещен. Есть специальные сайты для обратной транслитерации!!!!!!!!

А в "Секретаріаті президента" видать делать больше нечего.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

В Туреччині жив такий собі Мустафа Кемаль Ататюрк (тіпа, Ленін їхній, але в дуже великій справжній пошані). Великий реформатор. І одна з його найбільш великих реформ - перевід турецького алфавіту з в'язі арабської (чи як там вона в них звалась) на латинський алфавіт. Спершу були всі проти, але пізніше вгамувалися. І в тому числі цей алфавіт привів їх в Європу.

Але в Україні - не арабська в'язь. Кириличні букви прекрасно читаються, і багато хто з іноземців знає, як вони читаються. Тим більше, в українській мові буква має лише одне звучання, на відміну від європейських алфавітів.

Якби українське кириличне письмо було б єдиним гальмом на шляху якоїсь всесвітньої глобалізації - тоді, можливо, й варто було б вести мову про остаточний перехід на латиницю і відспівувати кирилицю. Але кирилиця використовується і в Росії. Там ніхто собі голову не буде забивати переходом на латиницю. Отже, кирилиця буде живєє всєх живих.

А хіба всі європейські країни тільки латиницею свої алфавіти поскладали? Наприклад, Болгарія має ту ж кирилицю... в багатьох мовах крім класичних латинських літер використовуються так звані умляути (типу букви U, O з двома крапочками зверху чи галочкою). Таким чином, перейти на класичний латинський алфавіт з 32 букв на 26 буде важкувато...

Я не проти того, щоб протиставити Україну Росії. Навіть Кучма, прізвище якого написано на титульній сторінці "Україна - не Росія", не проти. Але не таким чином...

Умом видєляццо надо! (с) анекдот.

Я - категорично проти латинізації українського алфавіту. Не з того кінця почали. Краще б дороги будували, по яких у 2012 році до нас вся Європа на футбольний чемпіонат зїдеться. Переконаний, що за ті тижні футбольного свята всі прибувші європейці прекрасно акліматизуються і подружаться з нашим рідним кириличним алфавітом...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

info, tak chto, zrja vyhodit bukvu "Gy" pridumali? Eto zh skolko babla kanadskogo darom potracheno <smajlik> imho, pervye na takoe napisanie perejdut komputerschiki - nam ne privykat <smajlik>

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Sraka !!! SRAKA!!!

А чо, гарно виглядає... ;)

Ці слова як і власні назви не переводяться і не транслітеруються! Пишуться тільки мовою оригіналу! :D

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Секретаріат президента напевно дійсно немає чим голову забити.

Хай краще порядки у владі наводять.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ООО! Иосифа Лозинского вспомнили! Действительно, в начале 30-х опубликовал брошюру "O wprowadzeniu abecadla polskiego do pismiennictwa ruskiego" (Об использовании алфавита польского для литературы русской). В ней он говорит об "украинском" языке, который "не имеет собственной литературы, и до сих пор не был письменным". Отсюда он делает вывод о том, что "украинский" язык "имеет свободу выбрать себе такую азбуку, которая наиболее подходила бы для выражения его звуков и была бы наиболее полезной для его развития. Такой считаю польское абецадло (название польской азбуки). Употребляя кириллицу, мы, словно эгоисты, замыкаемся в черепашьем панцире перед другими народами. Именно следуя за системой письма живых языков, оживет и разовьется язык украинский, а в системе мертвой кириллицы, он если и не умрет, то, по меньшей мере, ему будет очень трудно выкарабкаться".

Правда, темные и неблагодарные галицкие русины не поняли искреннюю, "отеческую" заботу о них польского ксендза, и поднялись на защиту своего правописания - "абецадло" становится у них практически бранным словом. Протесты на грани восстания русского населения Галиции (эти протесты известны под названием "языковые войны" вынудили испуганное этим фактом австрийское правительство отказаться от своего плана ополячивания галицких русинов при помощи насаждения "абэцадла".

Но идеи Иосифа живут в сердцах настоящих эуропейцев"!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Знову комусь немає чим зайнятись, або ж знову комусь платять гроші. Особисто я сам за національністю - росіянин. Але вільно володію обома мовами, а також англійською. Мовне питання завжди мене дуже дивувало. А перехід на латиницю - це взагалі уже якесь дивне збочення цього питання. Видно ні до чого кращого не додумались. Сумно.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ІМХО - це все фігня і провокація. Я про таку комісію нічого не чув... хоча шукав.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Це щоб відбити охоту в російськомовного населленя просувати російську другою державною :D

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Та фігня то все, спеціально муть кинули щоб знову люди мали проти чого виступати, а про те, що робиться під носом небачили...............

Та ще так гарно підвели під "Секретаріат Президента", грамотно технологи працюють. Спочатку потрібно лад з рідною кирилецею навести, а потім думати про інше......

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

я бачу, що для комп’ютерщиків словосполучення "рідна мова" не несе ніякого змістовного навантаження.. або попрощє було заробляти своє бабло...

Яка нафіг латиниця!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

да это мы так шутим просто. на самом деле привыкли уже к кириллице.. куда ж без нее. какая может быть нафиг латинница :D

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

то всьо ґ@мно і провокація!

Нікакой латінніци і транслітов.

Друзі! Ґоворімо і пішімо на рідной мовє!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

sorry for my terrible English

$my_native_language = $perl;

Хочу С++ як державну мову :D

А якшо чесно - плювати! хай хоч арабська, аби мануал до неї людський був.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

то всьо ґ@мно і провокація!

Нікакой латінніци і транслітов.

Друзі! Ґоворімо і пішімо на рідной мовє!

Албанською?

Хочу С++ як державну мову <_<

А я - Паскаль. І хто кого?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...