draobau Опубліковано 3 Червня, 2011 в 17:27 #26 Опубліковано 3 Червня, 2011 в 17:27 Олічка нарешті мені дала ! було ну дуже класно !!!
Oksana04 Опубліковано 3 Червня, 2011 в 18:14 #27 Опубліковано 3 Червня, 2011 в 18:14 Вот все почему то связывают везение с какими то критическими моментами, опасность, прочее. Щось типу того Не поступила в свій час (не пройшла по балах), щоб вчитись на вчителя початкових класів. Причому повезло (це вже я потім усвідомила) не лише мені, а й купі діток, яких я не вчила.
Olesya Опубліковано 3 Червня, 2011 в 18:16 #28 Опубліковано 3 Червня, 2011 в 18:16 В 1984 році мої батьки виграли в лотерею запорожець. Тоді мій дядько сказав, що ми використали свої шанси на везіння на кілька поколінь вперед.
Caprichos Опубліковано 3 Червня, 2011 в 18:17 #29 Опубліковано 3 Червня, 2011 в 18:17 невдача? я подывлюсь,сколько народу поставят плюсик под етими словами )))))) ну, Гетто, ну не можна ж так все буквально сприймати... ще й в такій темі ))))
Yarchik Опубліковано 3 Червня, 2011 в 18:34 #30 Опубліковано 3 Червня, 2011 в 18:34 Олічка нарешті мені дала ! було ну дуже класно !!! Живуть в общазі три студенти в одній кімнаті. І до одного має прийти дівчина. Той просить своїх сусідів: -- Хлопці, тож Олічка має прийти... тож, мабуть, дасть! Підіть десь на ніч, подіньтеся... Послухали хлопці свого приятеля, залишили його на ніч самого. Приходять на другий день... ліжка - проломані, подушки - потовчені... пір'я по всій хаті, стільчики поламані, стіл похилився... Питають в того щасливця, що Олічку чекав: -- НУ ШО??? -- Д В А Н А Д Ц Я Т Ь . Р А З І В !!! -- А вона шо? -- А вона не прийшла...
Caprichos Опубліковано 3 Червня, 2011 в 18:39 #31 Опубліковано 3 Червня, 2011 в 18:39 От поки гуляла з дитиною в дворі пригадалася мені історія із студентських часів. І хоч я й не вірю у всі ці везіння, але завдяки якомусь такому щасливому випадку отримала "5" за екзамен з економіки. А було все так: другий курс, екзамен з економіки, із трьох питань білета знаю лише перші два, а третє питання - повний нульц. На перші два питання дала відповідь, а ось щодо третього у нас з викладачем відбувся ось такий діалог: Викладач: Що у нас по третьому питанню? Я: відповіді не маю В: Зовсім нічого? Я: В: Ну то розкажіть щось інше(в його розумінні "щось інше" - це мало бути якесь інше питання з іншого білета) Я: Можу розказати казку "Конёк-Горбунок" - розуміючи, що ситуацію може врятувати лише крапля гумору... В: Як? Знаєте на пам"ять цю казку? Цілу казку? Я: Так, знаю...(я й справді її знаю на пам"ять) В: Ну, розказуйте... От я й розповіла йому добрих 10 сторінок казки... в результаті чого отримала "5" за екзамен. Якщо шукати в цьому частку везіння - то вона в тому, що викладач видався з почуттям гумору і не відправив мене на перездачу.
Oksana04 Опубліковано 3 Червня, 2011 в 18:41 #32 Опубліковано 3 Червня, 2011 в 18:41 Олічка нарешті мені дала ! -- А вона не прийшла... От і я теж так подумала Бо смайл , а не
Yarchik Опубліковано 3 Червня, 2011 в 18:44 #33 Опубліковано 3 Червня, 2011 в 18:44 Бо смайл , а не Ага, ще один: -- Олічка, дай.. -- Не дам! -- Олічка, ну дай, ну будь-ласка! -- Не дам, сказала я! -- Олічка, ну тож дай, ну то ж ну як же ж так ото, не даєш, і не даєш... -- Ну, добре! Але нікому не кажи! -- Ну-у-у, нє... так я не хочу...
Dream Опубліковано 3 Червня, 2011 в 18:58 #34 Опубліковано 3 Червня, 2011 в 18:58 Поминальна неділя 2010 року. Вертались з Хмельниччини. Авто завантажене - четверо дорослих + дитина, повний багажник речей, ще й на даху дубові бильця прабабціного ліжка. Проїхали Бронники. Їду 100. Хто їздить до Рівного, той знає ту вузьку дорогу з суцільною осьовою між Зорею і Бронниками. Раптовий удар-поштовх в зад! Не зупиняючись, в заднє дзеркало бачу як відстає мерс-глазастік. З правим поворотом, намагаючись видивитись номер, з'їжджаю на обочину, що також робить і водій мерс. Далі не буду вдаватись в деталі: як намагались витягнути мене з місця ДТП, як телелись, як зовсім випадково, проїжджали і зупинились сестра з швагром-боксером .... Як признав водій мерса: "Добре що ти різко не загальмував - інакше б я просто підкинув би тебе і могла б бути "бочка""... Брррр Слава Богу, що все склалось якнайкраще!...
Zerotul Опубліковано 3 Червня, 2011 в 19:49 #35 Опубліковано 3 Червня, 2011 в 19:49 Ну если брать саму саму то дело было в Москве.Значит ходили мы с дедушкой в консерваторию,а как возвращались(уже под вечерочек),то погодка разыгралась не на шутку.На следующий день в новостях рассказывали о поваленных деревьях,убитых и травмированных и еще много разных ужастей.А еще в США -у них же чурок переходы через каждые 100500 метров установлены(не привычно им видеть пешеходов).Ну так вот-лень было перется до следующего перехода и решил перебежать дорогу-ага счас-вышло как в анекдоте(хрен у меня проскочешь)-ну в общем если б не реакция водителя,размазало бы меня по по бамперу как пить дать
SunSeth Опубліковано 3 Червня, 2011 в 20:06 #36 Опубліковано 3 Червня, 2011 в 20:06 В під`їзді перд тим замінили старий бетонний "козирок" на новий, з гострої блискучої бляхи. Я провожу дівчину, десь після півночі, чекаємо таксі, на вулиці злива, тулимось під тим куцим, але з вигляду важким козирком. Вона сіла в таксі, від`їхала. Я ще з хвилину докурив, зайшов у під`їзд, злетів на перший поверх, чую БА-БАХ вертаюсь на вулицю, на землі лежить козирок під яким я три секунди тому стояв.
GOODMAN Опубліковано 5 Червня, 2011 в 01:12 #37 Опубліковано 5 Червня, 2011 в 01:12 Найбільше в цьому житті мене радує,що я став батьком!!!
wrkwrkwrk Опубліковано 5 Червня, 2011 в 06:39 #38 Опубліковано 5 Червня, 2011 в 06:39 у чотири-пятирічному віці збив мене "Урал". солдат, який витягнув мене з під машини, сам здивувався, жодної царапини. це - везіння!а з мозком все нормально? наслідків нема?звичайно є)) (усі генії шизануті)))
Dream Опубліковано 5 Червня, 2011 в 06:59 #39 Опубліковано 5 Червня, 2011 в 06:59 Ще згадалось як давним-давно одного ранку мав виходити з дому, але щось забув і чекав вже в ліфті, поки батько винесе мені те "щось"... Виходив з під'їзду, хотів двері закрити, а сусідка, яка стояла під під'їздом, не дала закрити... Я вже вийшов на дорогу біля будинку (метрів 10-15), і почув звук хлопаючої на вітру тканини, за ним звук удару і відразу крик тієї сусідки, що лишилась під під'їздом. Вертаюсь назад - під під'їздом лежить тіло жінки. Волосся стало дибки... Як вже потім розповідали, то викинулась з даху жінка з нашого під'їзду. Стояла на обліку в психлікарні і за тиждень до цього виписали її додому....
Zheny@ Опубліковано 5 Червня, 2011 в 07:26 Автор #40 Опубліковано 5 Червня, 2011 в 07:26 І де "везуха" ? Кому повезло? .... маразм..
Deemon Опубліковано 5 Червня, 2011 в 07:57 #41 Опубліковано 5 Червня, 2011 в 07:57 Я так розумію пруха в тому, що не пригнула на голову з Nнного поверху
Dream Опубліковано 5 Червня, 2011 в 08:00 #42 Опубліковано 5 Червня, 2011 в 08:00 Zheny@, між моїм виходом з під'їзду і падінням пройшло секунд 20-30. Це раз. По друге, повезло сусідці НЕ зловити на голову самогубцю - вона впала в 3 метрах від неї.
TUBORG Опубліковано 5 Червня, 2011 в 09:17 #43 Опубліковано 5 Червня, 2011 в 09:17 одного разу з розетки під час грози вилетіла кульва блискавка...почала літати по хаті, і чомусь вирішила підлетіти і зупинитись біля морди на см 30 яка в ті секунди виглядала вот так постояла чуть а потім як шарахнула!!!Я аж відскочив....кажуть якби поворухнувся,тоб заліпила мені мій хлістачок ---------------- і ще кажуть що пташка сре на голову раз на 13 років.....то неправда
Гетто Опубліковано 5 Червня, 2011 в 10:16 #44 Опубліковано 5 Червня, 2011 в 10:16 Предлагаю немного сменить название топстарта ибо Сама найбільша везуха у Вашому житті нас ждёт ещё в будущем, а в этом топике рассказывать об текущих, или прошедших везухах, что то типа В жизни так много разных радостей, но это немного два разных понятия - радости и везуха.
sergmaestro Опубліковано 5 Червня, 2011 в 13:33 #45 Опубліковано 5 Червня, 2011 в 13:33 Десь у років 5-6 катався на новенькому зайчику і звичайно ж по дорозі, і коли перетинавши перехрестя я попав під автобус, який рушав висадивши пасажирів, мужчина який стояв поряд, побачивши мене, кинувся та витягнув мене зпід автобуса. За що я йому дуже вдячний. Ну а мій велосипед, ясне діло був переїханий автобусом.
Zheny@ Опубліковано 5 Червня, 2011 в 15:03 Автор #46 Опубліковано 5 Червня, 2011 в 15:03 ---------------- і ще кажуть що пташка сре на голову раз на 13 років.....то неправда а що, обідно, що за 24 могла 2 рази? Чи навпаки, Трапляється значно частіше?
TUBORG Опубліковано 5 Червня, 2011 в 15:51 #47 Опубліковано 5 Червня, 2011 в 15:51 ---------------- і ще кажуть що пташка сре на голову раз на 13 років.....то неправда а що, обідно, що за 24 могла 2 рази? Чи навпаки, Трапляється значно частіше? --------------- та ну на пташку обіжатись) мені якось пофігу.Я це з гумором все сприймаю... раз на спину,раз на голову і раз на праву руку....Як говоритсо з ніг до голови обі... "добре шо корови не літають"
Oksana04 Опубліковано 5 Червня, 2011 в 16:23 #48 Опубліковано 5 Червня, 2011 в 16:23 мужчина який стояв поряд, побачивши мене, кинувся та витягнув мене зпід автобуса. За що я йому дуже вдячнийКолись працювала на Зв"язківців. Вранці, перед роботою, років 7-8 назад.З Відродження повертала фура з причепом.Я чекала світла, щоб перейти дорогу (зі сторони Колібріса).Гололід. Причеп фури занесло і він летів прямо на мене (я була на тротуарі).Мене тоді чогось від того всього так заштопорило, що я навіть з місця не могла зрушити.Благо, якийсь дядько мене тоді за руку відтягнув (це навіть м"яко сказано, бо він мене так шарпнув, що я аж на сніг впала).Потім допоміг піднятись, спитав чи все добре і пішов.Якщо, можливо, він це прочитає: ДЯКУЮ ВЕЛИЧЕЗНЕ!!!
fenmix Опубліковано 5 Червня, 2011 в 17:18 #49 Опубліковано 5 Червня, 2011 в 17:18 ---------------- і ще кажуть що пташка сре на голову раз на 13 років.....то неправда а що, обідно, що за 24 могла 2 рази? Чи навпаки, Трапляється значно частіше? --------------- та ну на пташку обіжатись) мені якось пофігу.Я це з гумором все сприймаю... раз на спину,раз на голову і раз на праву руку....Як говоритсо з ніг до голови обі... "добре шо корови не літають" Це в тебе ще папуги немає
Maggot Опубліковано 5 Червня, 2011 в 18:13 #50 Опубліковано 5 Червня, 2011 в 18:13 Виграшний білет в лотерею з виграшем 20000 грн. Було це наприкінці 90-х. Бавився колекціонуванням використаних білетів з ЦУМа, хтось виграв і викинув, а я не перевірив. Коли розібрався, то вже було пізно, сказали уже прострочений. Абідна )
Рекомендовані повідомлення
Заархівовано
Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.