Перейти до змісту

Чому буває сумно?...


solnishko

Рекомендовані повідомлення

Сижу дома, протираю электрогитару водкой. Ну она и кожный жир с грязью хорошо оттирает, и лак не портит. Попутно жру конфеты, которые стащил с кухни. Протёр гитару, поставил на стойку. Только разворачиваюсь к компу, заходит мама.

Пятисекундная немая сцена. Сижу за столом я, на столе бутылка водки, конфетка. Фраза мамы:

- Грустишь, сынок?

b.o.r.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

жизнь прєкрасна-главноє, правільно подобрать антідєпрєсанти(с)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

жизнь прєкрасна-главноє, правільно подобрать антідєпрєсанти(с)

га?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Що ж за настрій такий гидотний, а? :blink:

sweetlena, в баньку з подружками! Дуже допомагає, і бажано в домашню баньку, сидіти хоч до ранку з чаями, можна вино :rolleyes: і отак біля каміну ще посидіти... ех... мені допомагає. Душик, парілка, басейн, чай ну і все інше. Ой сама вже захотіла :g15:

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Що ж за настрій такий гидотний, а? :blink: Щось все навколо чорно-біле...

Згадала. Знайшла. Глянула. Посміхнуло. Ділюсь.

http://www.youtube.com/watch?v=xHGvbmNORiA

"...Є світло в вікні, де потрібен ти..."

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Що ж за настрій такий гидотний, а? :blink:

sweetlena, в баньку з подружками! Дуже допомагає, і бажано в домашню баньку, сидіти хоч до ранку з чаями, можна вино :rolleyes: і отак біля каміну ще посидіти... ех... мені допомагає. Душик, парілка, басейн, чай ну і все інше. Ой сама вже захотіла :g15:

Можливо, слушна порада :rolleyes: Подружки легкі на підйом, банька є (власна і суперова), чайок, винце гаряче домашнє...е-ех :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Оксанка, теж Mad Heads завжди сприймаю як позитив нереальний...оцю теж

Ви СУПЕР, навіть "взгруснуть" не дадуть :D

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ну главное не унывать и всегда подходить к решениям проблем творчески

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Що ж за настрій такий гидотний, а? :blink:

sweetlena, в баньку з подружками! Дуже допомагає, і бажано в домашню баньку, сидіти хоч до ранку з чаями, можна вино :rolleyes: і отак біля каміну ще посидіти... ех... мені допомагає. Душик, парілка, басейн, чай ну і все інше. Ой сама вже захотіла :g15:

Можливо, слушна порада :rolleyes: Подружки легкі на підйом, банька є (власна і суперова), чайок, винце гаряче домашнє...е-ех :)

Я тоже очень лёгкий на подъём, ешо и веником (банным) умею орудовать!!! :rolleyes:

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Я тоже очень лёгкий на подъём, ешо и веником (банным) умею орудовать!!! :rolleyes:

напрошуєшся? :) а взагалі-то віник необхідна річ і то так, щоб добряче ним били, здоров'я набивали, ...просто неймовірні відчуття :ok2:

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

В день, когда студенты сдали сессию, а простой народ закончил пить, наступает зимняя депрессия, да и как же ей не наступить? Мы же вам не Ленины, не Сталины, не ведем гражданскую войну. Очень без депрессии устали мы. Наступай уже скорее, ну! Хватит прыгать! Нервы не казенные! «Выжить без депрессии нельзя», — скажут нам британские ученые, бороды унылые грызя. Нужен отдых, это знают многие. На маршруте должен быть привал. Вроде даже где-то в психологии кто-то умный что-то там писал. Хватит ржать и на работе вкалывать! Хватит петь корпоративный гимн! Хочется уже чего-то вялого! Потупить над чем-нибудь таким! Вспомните: ведь сколько в жизни прелестей! Радостей простого бытия! Скажем, посидеть с отвисшей челюстью, как вчера все утро делал я! Проведи рабочий день в прострации с остальными сонными людьми! Почитай статьи и презентации — и в статьях ни слова не пойми! Посиди мешком, чтобы слиплись органы! Разложи «Косынку» и «Пасьянс»! «Тетрис» не включай — он слишком дерганный. Не забудь: депрессия у нас! Словно зомби, походи по комнате, пошурши бумагой на столе. Зимняя депрессия! Запомните: каждый год приходит в феврале! Подготовься к ней уже заранее — так примерно за недели три: с января ходи на совещания, но ни слова там не говори. Прекращаем хвастать интеллектами! Чаще делай морду кирпичом! Запусти дела свои с проектами, чтобы было погрустить о чем. Не мечись — в депрессии не мечутся! Собирай причины для тоски: зубы не лечи — пусть сами лечатся, не меняй линялые носки, главное — как следует запомните: должен окружать унылый вид. Разведи ремонт однажды в комнате — и оставь в известке, пусть стоит. Поживи проблемами вчерашними — скучно, не заглядывая вдаль. А потом с начальством и домашними крепко, но со вкусом поскандаль. Помни: тут как раз нужна агрессия. Все испорть, как Тузик — свежий снег. Ведь у вас же зимняя депрессия! Вы же милый тонкий человек! Всех пошли! Давай! Тебе понравится! И надуйся на весь мир затем! Заходи, депрессия, красавица! Для тебя готово столько тем! Все болит! И ничего не хочется! Все достало! Скучно! Жизни нет! Сколько можно! И когда все кончится! Вот тебе примерный список бед: денег нет. И не было. Не выдали. В мире нет получек и зарплат. Где последний раз мы деньги видели? Тридцать штук две тыщи лет назад. Распахни окошко сайта с блогами и кричи из этого окна, оглашая интернет тревогами, чтоу нас говно, а не страна! И затем, чтоб укрепить депрессию и настроить мозг на нужный лад, громко прокляни свою профессию, жизнь, коллег, друзей и всех подряд. И конечно, тема есть отличная — от нее трепещет вся душа. Это — наша жизнь. Ну та, что личная. Та, что не бывает хороша. Хоть ты в браке или разведенная, друг, подруга, муж, жена, семья — над тобой небесное бездонное мощное пространство для нытья! Чтоб совсем пробрало, взяло за душу, вслух произнеси сто раз подряд: «Почему я до сих пор не замужем?!» (Даже если пару раз женат.) Нарисуй печаль, на лоб повесь ее, убедись у зеркала: легла. Все в тебе должно кричать: депрессия! Зимняя депрессия пришла! Жри! Тупи! Вздыхай! Кряхти и жалуйся! Ной и дребезжи, как старый бард! Ждем тебя, депрессия, пожалуйста! С января через февраль по март! Дорожим тобой, как свежей сплетнею! Ждем тебя, как пассажир трамвай! А затем — весеннюю и летнюю! А потом — осеннюю давай!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Я тоже очень лёгкий на подъём, ешо и веником (банным) умею орудовать!!! :rolleyes:

напрошуєшся? :) а взагалі-то віник необхідна річ і то так, щоб добряче ним били, здоров'я набивали, ...просто неймовірні відчуття :ok2:

Скока себя помню, стока в баню хожу и за такое веникохульство, я б тебе другое место набил бы!!! Веником бить низзя! Веником нуна греть, прогревать, гладить, поглаживать и т.п. :angry2:

post-490-0-21402200-1297120177_thumb.jpgпривет из проруби

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Гм, цікава тема.

Мені стає сумно від розчарування. Розчарування в людях, яким вірила, у яких вірила.

Від нього на серці стискає холодом, утворюється пустка, яка болить. І найважче- шукати пояснення на питання «Чому?».

Воно проникає в тебе, пульсує в кожній думці.

У світі, де й так забагато негативу, де кожен сам за себе, не так вже й багато доброти, настільки важливо вірити. Бути щирим. Бути собою.

Мати поруч людей, нехай не зовсім близьких, але яких ти поважаєш, яким готовий підставити плече, коли треба. Просто, по-людськи.

І так живеш, бо як інакше? Адже ми всі люди, всім буває боляче, всі ми хочемо тепла, навіть найрозсудливіші й сильні духом.

Спостерігати, коли хтось примітивно намагається бути хитрим, знайти вигоду для себе, використати тебе, неприємно. Або ж коли відкриваєшся людині, впускаєш її у своє серце, рахуєш своїм другом, бере і гадить у душу. Чи робить боляче, незважаючи на те, що це й справді болітиме.

Я не ідеалізую людей, всі ми з недоліками. Треба сприймати людей такими, як вони є.

Але недоліки і вчинки, – різні речі…

Хочеться не боятися вірити людям, хоча б тим, хто тебе оточує.

Від того стає сумно…

Хоча, я шукаю позитив навколо, створюю сама собі настрій, без оптимізму ну просто ніяк, все ж розчарування може на певний час загнати в глухий кут. Власне, про сабж.

А загалом життя - прекрасне, хоча б тому, що одне. Треба цінувати кожну хвилину і не витрачати його на сум. Справжнє, хороше не буде приводом для суму. А інше треба долати.

Посміхайтеся і не сумуйте! :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

так, дівчаче бити це твоє :)

греть, прогревать, гладить, поглаживать и т.п.

добре :rolleyes:

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Я жить хочу! хочу печали

Любви и счастию назло;

Они мой ум избаловали

И слишком сгладили чело.

Пора, пора насмешкам света

Прогнать спокойствия туман;

Что без страданий жизнь поэта?

И что без бури океан?

Он хочет жить ценою муки,

Ценой томительных забот.

Он покупает неба звуки,

Он даром славы не берет.

М. Лермонтов

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 2 місяця потому...

а грусть она какого цвета?

дождей тоскливых пелена.

и дымка утреннего света

печалью до краев полна.

а грусть, она звучит ли как-то?..

дождем холодным по стеклу,

в часы рассвета и заката

она играет песнь свою...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Від поезії чіста до практичного.Сум напряму залежить від кількості серотоніну на даний момент у підкорці.

Серотонін виробляється під впливом ментальним(думками та відчуттями), так і фізичним( вправи, рух , секс і т. д.) а також хімічним-спирт, кокс і т. д.

Ось ось вже все навколо вкриється зеленню і це теж сприятиме покращенню настрою.

Ну а взагалі без суму ми б не знали, що таке радощі, бо з чим би могли порівняти їх.

Без світла нема темряви, без плюса нема мінуса,без добра нема зла.

І лише для каміння це все напевно по барабану.

Хоч напевно ми ніколи не взнаємо , про що думають гори.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...