Творити добро - гірше для себе

[Ha3aP]

Росказую в декількох словах ситуацію свого життя останніх двох місяців... Та в декілька напевно не вийде...

Ситуації буквально місяця часу. Змінив я роботу, робота подобається, зп влаштовує, в загальному щасливий. Повертаюсь з відрядження з Рівного і в Дерно перед переїздом на моїх очах відбувається ДТП. Допомагаю постраждалим - на другий день ловлю величезний втик на роботі від начальства. Ну, ловлю себе на думці, буває...

Проходить тиждень, знову ж на моїх очах в Луцьку відбувається ДТП. Виступаю свідком, заступаюсь за не винуватого водія який приїхав із Львівщини, допомагаю йому у в сьому, у ДТП, розгрузці його товару (при цьому на грані догани на своїй роботі) допомозі в обл. ДАІ ну і т.д. Знову величезний "зальот" на роботі.

Сьогодні їду в районі КРЗ і бачу як жіночка приблизно віку моєї мами зупиняє маршрутку на зупинці, а вона не стає. Зупиняюсь, підвожу її (їй як оказалось їхати в одну сторону зі мною) і при цьому порушуючи 2 рази ПДР виручаю людину. Далі їду виконувати робоче завдання і не по моїй вині роблю його приблизно 5 годин. Приїжаю на роботу - знову без малого догана, нарізають ще задачі, після догани які стан душі (настрою? називайте як хочите) просто відмовляються усе виконувати як потрібно. Депресняк!

По роботі стараюсь як можу, не сижу і не байдикую, постійно у справах і було б за що мене гризти - я б зрозумів. Обідно до того що Вам просто не передати! Зірвали мене хоч і не з високої зп та все ж зі стабільної, не з найкращої роботи, та все ж понадіявся на друзів які мене запросили на нову роботу. Чесно? Ну не знаю що робити! Шукати нову роботу? Знову все спочатку, знову зростати з зп 1000 грн до більш менш нормальної, знову налагоджувати стосунки, хоч і мені 23 та все ж це настільки вже набридло що просто нема терпіння. Любі ситуації по роботі просто стараюсь обходити своє начальство, закладаю свої гроші замість клієнтів, різними випадками стараюсь розрулити ситуацію аби не дойшло до мого начальства...

По мому характеру то я б гримнув дверима після першого ж випадку, та все таки начальник мій трішки в такому стані що і слова страшно сказати, боюсь негативних наслідків. Терпіти це все залишилось 3-4 місяці, я то пересягнувши через свою гордість і т.д. витерплю і не скажу ні слова, питання в тому чи витерпить мої "провини" вона?

Розумію що Ви всі далеко не знаєте всіх ньюанісів, та допекло до такого стану що просто не знаю що робити? Можливо Ви мені щось порадите?

Дуже дякую за допомогу ;-)

[bytheway]

Мужик ти молодець. Небайдужий до чужої біди... Респект...

А на роботі - шо тут скажеш. Іноді й промовчати треба, прогнутися троха, а іноді й "встати в стойку".

Спробуй потерпіти, розрулити по тихому, без скандалів. Зрештою грюкнути дверима можна в будь-який момент...

[Dream]

Тримай трохи позитивчику.

[nickel]

...

По мому характеру то я б гримнув дверима після першого ж випадку, та все таки начальник мій трішки в такому стані що і слова страшно сказати, боюсь негативних наслідків. Терпіти це все залишилось 3-4 місяці, я то пересягнувши через свою гордість і т.д. витерплю і не скажу ні слова, питання в тому чи витерпить мої "провини" вона?

Розумію що Ви всі далеко не знаєте всіх ньюанісів, та допекло до такого стану що просто не знаю що робити? Можливо Ви мені щось порадите?

...

А як тут щось радити? Наприклад, я навіть не зрозумів, що в тебе не так? Чи ти начальника боїшся чи "вона"? Хто така "вона"? Що за 3-4 місяці? Напустив туману...

[Гетто]

Розумію що Ви всі далеко не знаєте всіх ньюанісів, та допекло до такого стану що просто не знаю що робити? Можливо Ви мені щось порадите?

Может мой совет и жестко прозвучит но... разберись ка ты сначала сам с собой,

если эта история действительно реальна, а не найдена на каком то из ресурсов, то проблема,изначально кроется именно в тебе.

[Гетто]

Чи ти начальника боїшся чи "вона"? Хто така "вона"?

Никель, ты перед выборами биллборды по городу видел ? И ты до сих пор не знаешь, кто такая Вона ?

[Ko3bMa]

А як тут щось радити? Наприклад, я навіть не зрозумів, що в тебе не так? Чи ти начальника боїшся чи "вона"? Хто така "вона"? Що за 3-4 місяці? Напустив туману...

. Терпіти це все залишилось 3-4 місяці, я то пересягнувши через свою гордість і т.д. витерплю і не скажу ні слова, питання в тому чи витерпить мої "провини" вона?

дістало все чувака, от в чому ідея.

що робити в таких випадках?

по-перше - не тримати в собі і висказатись (бажано усно, щоб потім того не бачити і не згадувати); це зробив

по-друге - насильно примусити себе не думати про те погане, що було за останні дні (ато похєрить все в майбутньому)

далі - якщо вистачить тепріння спробуй піти на нову роботу, знову вирости з 1к грв, заново налагодити стосунки з колективом і (що теж важливо) з начальством.

[Гетто]

дістало все чувака, от в чому ідея. що робити в таких випадках?

В таких случаях выход один - уйти с работы.

У меня коллектив - одна семья, хоть и небольшой, 8 человек,(я один кактус среди 7 орхидей) но одна (!!!) семья, потому что мы проводим времени вместе больше, чем каждая дома.

С 9 до 18, шесть дней в неделю, я уже много лет работаю в этом коллективе, и просто не могу представить, если б каждый день выходил на работу как на каторгу,и это день за днём, месяц за месяцем, год за годом...

Парень, ты уже ничего не изменишь,пошло стереотипное отношение к тебе, меняй работу, если ты действительно правильный, ты себя найдёшь...

[Ha3aP]

Дякую всім за поради

Вона це і є директор. 3-4 місяці, ну стан в неї такий що 3-4 місяці і вона (я надіюсь) піде у дикрет, ось тому то я і нічого свого не доказую, я просто боюсь сказати їй слово. Вона арьот, я очі опустив і мовчу, зі всім погоджуюсь...

Поїхав вчора по роботі встановлювати наш товар і на 1 штуку припало прибл. 15 хв на встановлення.

Я приїжаю на роботу - шкандаль! Запитаєте чому? От вона мені теж задала таке питання. Чому так довго?

Поки приніс в будинок товар, поки його роспакував, поки приміряв до стіни, дійшов згоди з клієнтом де саме вішати, наміряв, просверлив дирки, повісив. Це на словах кажеться бистро, а на ділі трішки заберає часу... Як тут бац, каже щой їй десь хтось там встановив за 1 день 140 шт! Я афігєл, це по 3 хв на кожен. Анріал, або там стіни пласмасові, де прийшов, приставив шурупа ткнув і воно тримається. А я знову промовчав опустивши очі... Ну а що робити?

[Dream]

Як тут бац, каже щой їй десь хтось там встановив за 1 день 140 шт!

А вона впевнена що той "хтось" буде працювати на неї? Навіть якщо він і існує...

Мусиш терпіти її вагітність. Спробуй поговорити без крику.

[nickel]

Дякую всім за поради

Вона це і є директор. 3-4 місяці, ну стан в неї такий що 3-4 місяці і вона (я надіюсь) піде у дикрет, ось тому то я і нічого свого не доказую, я просто боюсь сказати їй слово. Вона арьот, я очі опустив і мовчу, зі всім погоджуюсь...

Поїхав вчора по роботі встановлювати наш товар і на 1 штуку припало прибл. 15 хв на встановлення.

Я приїжаю на роботу - шкандаль! Запитаєте чому? От вона мені теж задала таке питання. Чому так довго?

Поки приніс в будинок товар, поки його роспакував, поки приміряв до стіни, дійшов згоди з клієнтом де саме вішати, наміряв, просверлив дирки, повісив. Це на словах кажеться бистро, а на ділі трішки заберає часу... Як тут бац, каже щой їй десь хтось там встановив за 1 день 140 шт! Я афігєл, це по 3 хв на кожен. Анріал, або там стіни пласмасові, де прийшов, приставив шурупа ткнув і воно тримається. А я знову промовчав опустивши очі... Ну а що робити?

Людина, як пружина - її можна довго і нудно гнути, і вона (людина-пружина) прогнеться і буде гнутися, але до пори-до часу, а потім або зламається або вистрелить, все залежить від матеріалу, з якого зроблена людина-пружина. І не Борда тобі підскаже коли це станеться, а ти сам зрозумієш, що ти вже або зламався або вистрелив. Хоча запасу міцності може вистачити на цих 3-4 місяці, прийде новий начальник і перестане тебе гнути через коліно, а там - весна-літо, дівки пороздягаються, депресія пройде і забудеш про все на світі.

[Zheny@]

це така собі криза. Моральна. Її, мабуть, всі переживали.

Мені ще важче, 3 місяці тому помер тато, 2 тижні тому тесть. Як мені морально?

Так ото ж: жити треба далі. Фігня то все. Всіх грошей не заробиш - здоров*я важливіше.

покинь цю роботу - відпочинеш - знайдеш по душі. Працюватимеш із більшою віддачею.

Тримайся. І все буде добре.

[OLCUB]

Так ото ж: жити треба далі. Фігня то все. Всіх грошей не заробиш - здоров*я важливіше.

+5

[fedot]

Дозволю собі дати пораду - міняй роботу. Тих хороших речей, які ти робиш, ніхто не оцінить - будуть сприймати як ті, що автоматично входять в твої обов"язки (закладання своїх грошей, нелімітований робочий день, "общєствєнно-полєзная нагрузка" і т.д....На**й всьо то!) Практично то ж саме пережив на колишній роботі, яка шалено подобалася. Тепер же я для екс-шефа "ворог народу", хоч я терпів до останнього і викладався на всі 300%. А нікому то не треба було - дурний, що раніше не пішов. Тепер хоч може і з грошима значно тугіше, та нерви в порядку і сплю нормально..І за чужий бізнес не думаю. Єдине що - можеш спокійним тоном висловити начальниці свої претензії та умови, але маєш бути готовий піти в ту ж хвилину. То 50 на 50.

[MANJAK11]

варiанта може бути два впринципi, по якiйсь (з невiдомих для чоловiчоi статi) причинi вона хоче тебе просто вижити, не звiльнити ,а iменно вижити з роботи, або просто пиляе щоб не розслаблявся, в першому випадку залишается тiльки пiти, голосно гримнувши дверима, якщо впевнений повнiстю в своiй правотi, а в другому випадку можна спробувати зiмiтувати звiльнення,дати зрозумiти, що до цього часу ти якось без цiеi роботи жив i далi якось проживеш, в любому випадку,якщо ти там нафiг не потрiбен то тобi ще й прискорення нададуть , а якщо ти цiнний квалiфiкований працiвник то можливо ще й зарплату пiднiмуть щоб не йшов

[Ha3aP]

Хех, я вже і забув про цю темку ))

Дякую всім за підтримку, вже звільнився, 2 неділі як наче... Тихо, "без шума и пыли" )))

[Dream]

Ha3ik, ти в резюме давай лінк на цю тему.

[konva]

щось ти не вивчив..

якщо сам не зрозумієш-знову повториться...